CC BY
18
УДК 619:617:619:615
Леньо Ю.М., асистент кафедри хiрурril © Зав1рю\а В.1., д. вет. н., професор кафедри хiрурril Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм. С.З. Гжицького
ЗАСТОСУВАННЯ ДИМЕКСИДАНТИСЕПТИЧНИХ РОЗЧИН1В У Х1РУРГ1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
У статт1 наведен експериментальт дат, ят характеризують особлиеост1 розчинност1 етакредину лактату, фурацилту, йодоформу у 50% рознит ДМСО, бактерициды еластиеост1 даних антисептичних розчите, ефектиетсть та дощльтсть гх еикористання для антисептичног обробки операцтнихран е умоеах практики.
Ключовi слова:Рана, х1рург1чна ¡нфекщя, антисептика, етакредину лактат, фурацилт, йодоформ, ДМСО, чутлиекть до антибютиюе, лшуеання ран.
Вступ. Боротьба iз хiрургiчною шфекщею у тсляоперацшних та випадкових ранах була i залишаеться на сьогодт найбшьш актуальним питанням оперативно! практики. Основними методами боротьби з шфекцшними агентами, як здатт викликати ускладнення у виглядi гншних процесiв, е дотримання уЫх правил асептико-антисептичного комплексу тд час проведення оперативних втручань та уЫх заходiв спрямованих на збереження "чистоти" тсляоперацшно! рани.
Використання антибютиюв та комплексних антисептичних присипок для обробки тсляоперацшних ран, поряд iз позитивним моментом, який полягае у локалiзацil високо! концентраци дшчо! речовини безпосередньо у мiсцi введення, несе i певний негативний момент. Вш заключаеться у тому, що бiльша !х частина при нанесенш видiляеться з рани iз видшеннями, решта пiддаеться ексудатативному склеюванню i нерiвномiрнiй фжсаци у просвiтi рани у виглядi комочкiв, що не забезпечуе надшно! терапевтично! ди у товщi тканин. Iнодi, при прогресувант некротичних процесiв, бiльша частина антисептика у формi присипки, пiддаеться щшьному замуровуванню продуктами розпаду тканин, що також унеможливлюе здiйснення !х ди у товщi рани. Ще одним небажаним ефектом вщ мiсцевого використання антибютиюв е !х здатнiсть викликати розтромбовування судин, що сприяе розвитку кровотеч та накопиченню кровi у порожниш операцшно! рани. Саме вона i служить вiдмiнним поживним середовищем для розвитку раново! мiкрофлори, особливо спорових форм.
Тому для антисептично! обробки операцшних ран бiльш рацiональним е застосування активних антисептиюв на основi ДМСО [1-6], таких як фурацилш,
© Леньо Ю.М.,Заырюха В.1., 2009
85
етакредину лактат, йодоформ. Даш препарати шсля одноразового застосування тривалий перюд часу до 5-6 дшв знаходяться у раш та, навт у мммальних концентращях, проявляють свою антимiкробну дiю [7-8].
Тому у дослщах in vitro нами була поставлена мета визначити розчиншсть етакредину лактату, фурацилшу та йодоформу у 50%-му диметилсульфоксид^ лабораторним методом вивчити бактерицидну актившсть цих розчишв до збудникiв хiрурriчноl шфекци. Дослщити бактерициднi властивостi даних антисептикiв в умовах практики, використовуючи !х для зрошення ран перед накладанням швiв, а також у виглядi просочених тампошв пiд бинтову пов'язку при л^ванш гнiйних ран.
Матер1ал i методи. Визначення розчинностi етакредину лактату, фурацилшу та йодоформу у 50% розчиш ДМСО, вивчення !х бактерицидних властивостей, шляхом визначення чутливост раново! мiкрофлори дисково-дифузним методом проводили in vitro у лаборатори кафедри хiрурri!.
Вивчення бактерицидних властивостей даних антисептиюв в умовах практики проводили шляхом зрошення ран перед накладанням швiв та просоченням тампошв тд бинтову пов'язку при проведенш експериментально-дiагностичних, планових операцiй та проведенш хiрургiчного лiкування гнiйно-ускладнених випадкових ран.
Результати дослщжень. У результатi дослiджень встановлено, що у 50%-му димексидi фурацилiн та етакредину лактат розчиняються до 0,2%-о!, а йодоформ до 0,1%-о! концентраций Вибiр димексиду для розчинення даних антисептиюв грунтувався на тому, що ус перелiченi хiмiчнi речовини володшть низькою розчиннiстю у водi: - фурацилш до 1:5000; етакредину лактат до 0,05-0,2%, йодоформ практично нерозчинний, а при використанш диметилсульфоксиду 50%-о! концентраци !х розчиннiсть значно зростае. Крiм того, застосування димексидантисептичних розчишв у виглядi аерозолiв, дае можливкть добре та рiвномiрно зволожувати всю поверхню рани, а пенетруюча здатшсть димексиду забезпечуе проникнення антисептикiв у глиб тканин, що сприяе ще бшьш ефективному обеззаражуваннi. Володiючи вираженою протизапальною та анестезуючою властивостями сам диметильсульфоксид сприяе процесам регенерацil.
Подальшi визначення бактерюстатичних властивостей грунтувались на дифузно-дисковому методi визначення чутливостi мiкрофлори до антибютиюв. Тобто у чашки Петрi з видiленими нами чистими культурами раново! мжрофлори ми помiщали стерильш паперовi диски просякнутi робочими насиченими розчинами антисептиюв вщповщних концентрацiй. За величиною зони затримки росту навколо дисюв з вщповщними антисептиками визначали iнтенсивнiсть !х бактерiостатичного ефекту. Як показали дослщи через 24 години найбшьша зона затримки росту колонш мiкроорганiзмiв дiаметром 2,83,0 см була навколо диску з розчином димексид-фурацилшу, рис.1, - що оцшено, як високу дш. Дещо нижчий бактерюстатичний ефект проявляв розчин димексид-етакредину, дiаметр зони затримки росту становив 1,9-2,0 см.
86
Рисунок 1. Зони затримки роспу рановоТ мкрофлори (1- 0,2%-ий димексидфурацилш; 2- 0,2%-ий димексид-р1ванол;
3- 0,1%-ий димексид-йодоформ).
Звщси, за зниженням свотх антибактер1альних властивостей розташувалися 0,2%-ий димексид-фурацил1н ^ 0,2%-ий димексид-р1ванол ^ 0,1%-ий димексид-йодоформ.
Наступна сер1я досл1д1в була спрямована на вивчення прозапального впливу 0,2%-го розчину димексид-фурацилшу при пщшюрному його введенн1. Для цього ми дотримуючись правил асептики та антисептики вводили тваринам пщшюрно з обох сторш в дшянщ голоднот ямки по 10 мл даного препарату. Наш1 спостереження показали, що протягом перших 2 годин н1яких видимих зм1н д1лянок шкри навколо точок введення препарату не виявлено. У наступш 3, 4, 5 години був помггний незначний набряк тканин без почервоншня. Пальпащею встановлено незначне пщвищення тактильнот та больовот чутливость Через 6, 12, 24 години шсля введення, припухл1сть поступово зникала 1 без чггких меж переходила у здоров1 тканини, хоча тактильна та больова чутливост1 були збережень
Переконавшись у виражених антибактер1альних властивостях 1 у вщсутност1 мюцевот запальнот реакци великот рогатот худоби збоку тканини у мющ введення 0,2%-го димексид-фурацилшу, ми застосували даний препарат для антисептичнот обробки операцшних ран при проведенш пщокютнот резекцп ребра у бугайщв.
У тварин дослщнот групи п1сля використання для асептизаци рани груднот ст1нки розчину димексид-фурацилшу жодних ускладнень не вщм1чали. Протягом перших 72 годин ексудативш видшення припинились, крат рани р1вном1рно-сп1вставлен1, пом1рно набрякл1, рана загоювалась за первинним натягом, рис. 5, 6.
87
шш
Рис. 5. Зовншнш вигляд рани через 72 години шсля застосування розчину димексид-фурацилшу
ч
Рис. 6. Зовншнш вигляд рани через 5 д1б години шсля застосування розчину димексид-фурацилшу
На вщмшу, у тварин контрольно!' групи, у яких рани асептизували присипкою (йодоформ - 50 мг, стрептоцид - 50 мг, окис цинку 50 мг, тальк, крохмаль), помггний розвиток незначного гн1йного процесу, про що свщчило вид1лення слизисто-гншного ексудату, який нер1вном1рно вкривав поверхню рани, рис. 7.
Рис. 7. Зовншнш вигляд рани на 72-у добу шсля застосування присипки
Рис. 8. Зовншнш вигляд щет ж рани на 5-у добу шсля лжування розчином
димексид-фурацилшу Для перев1рки лжувальнот ефективност1 запропонованого нами препарату, шсля попереднього туалету рановоТ поверхш ми протягом наступних 48 годин зовншньо та внутршньо обробляли ТТ' розчином димексид-фурацилшу. Станом на 5-у добу, аналопчно дослщнш груш, слизисто-гншна ексудац1я припинилась, загоення рани проходило за первинним натягом, рис. 8.
88
Висновки.
Проан^зувавши результати проведених нами дослщжень, можна зробити висновок, що 0,2%-ий розчин фурацилшу у 50%-му диметилсульфоксидi надiйний препарат з добре вираженими глибоко-проникаючими асептизуючими, бактерiостатичними, протизапальними властивостями, яю в комплексi знижують ймовiрнiсть розвитку гншних ускладнень, тим самим забезпечуючи благоприемний хiд регенерацiйних процесiв у травмованих тканининах.
Л1тература
1. Саевич В.1. Досвiд застосування димексиду у ветеринарнш хiрургi! / Саевич В.1., Завiрюха В.1., Гамота А.А.: Наук. вюник Нацiонального аграрного унiверситету. К.: НАУ., 2001. - № 38. - 54-55.
2. Гудз Б.З. Шслякастрацшш ускладнення у жеребцiв, !х профiлактика та лiкувальна ефективнiсть димексид-антисептичних препарата / Гудз Б.З., Крупник Я.Г. // Сшьський господар. - 2006. - №11-12. - С. 32-34.
3. Цкшська С.В. Динамжа патогенетичних показниюв i терапiя запальних процесiв дистально! дiлянки кiнцiвок у велико! рогато! худоби (клмко-експериментальш дослщження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.05 "Ветеринарна ирурпя"/ С.В. Цкшська. -Бiла Церква, 2004. - 19 с.
4. Петрик М.В. Застосування антисептичних емульсш iз димексидом при гншно-некротичних процесах у делянщ пальцiв у високопродуктивних корiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.05 "Ветеринарна хiрургiя"/ М.В. Петрик. - Бша Церква, 2006. - 22 с.
5. Щедрин В.И. Использование димексида в терапии острых гнойничковых заболиваниях кожи / В.И. Щедрин // Военн. мед. журнал. - 1991. - №11. - С. 33-34.
6. Кощеев А.Г. Применение смеси на основе димексида при гнойно-воспалительных заболеваниях кожи и подкожной клетчатки в условиях МПП / А.Г. Кощеев // Военн. мед. журнал. - 1987. - №2. - С. 74.
7. Туркевич М.М. Фармацевтична хiмiя/ М.М. Туркевич. - Ки!в: "Вища школа", 1973. - С. 104, 161, 247, 329.
8. Мозгов И.Е. Фармакология/ И.Е. Мозгов. - 8-е изд., доп. и перераб. -М.: Агропромиздат, 1985. - 416 с.
9. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия/ В.Г. Беликов. - Москва: "Висшая школа", 1985. - С. 274, 422, 480.
Summary
Experimental data characterizing special features in solubility of ethacridine lactate (EL), furacilin, iodoform in 50% DMSO solution, bactericide characteristics of present antiseptics, effectiveness and expediency of its use at antiseptic treatment of operating wound in practice have been provided in the article.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2009
89
