CC BY
20
Приведено результати дослiджень по визначенню впливу витрати алюмiнieвих коагулянтiв на ефективтсть вилучен-ня сульфатiв при пом'якшент води вапном. Встановлено, що зi збшьшенням концентрацп сульфатiв в еквiвалентнiй кiлькостi зростае витрата коагулянту та вапна. Показано, що для зменшення витрати коагулянту залиш-кову концентрацЮ сульфатiв можна знизи-ти до 20+30 мг-екв/дм3 при обробц лише вапном. Залишкову лужнкть та жорстккть води можна коригувати подачею вуглекислоти або спiввiдношенням гiдроксоалюмiнату натрю та ггдроксохлориду алюмтю
Ключовi слова: демiнералiзацiя води,
пом'якшення, коагулянт, ствосадження □-□
Приведены результаты исследований по определению влияния расхода алюминиевых коагулянтов на эффективность извлечения сульфатов при умягчении воды известью. Установлено, что с увеличением концентрации сульфатов в эквивалентном количестве возрастает расход коагулянта и извести. Показано, что для уменьшения расхода коагулянта остаточную концентрацию сульфатов можно уменьшить до 20+30 мг-екв/дм3 при обработке только известью. Остаточную щелочность и жесткость воды можно корректировать подачей углекислоты или соотношением гидроксоалюмината натрия и гидроксох-лорида алюминия
Ключевые слова: деминерализация воды, умягчение, коагулянт, соосаждение
УДК 622.793.5; 669.2
ЗАСТОСУВАННЯ АЛЮМ1Н1€ВИХ КОАГУЛЯНТ1В ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТ1ЧНИХ ВОД В1Д СУЛЬФАТ1В ПРИ IX ПОМ'ЯКШЕНН1
I. М . Трус
Астрант*
Контактний тел.: 095-930-57-81 E-mail: [email protected]
В.М. Граб^тченко*
Контактний тел.: 093-450-97-70 E-mail: shymasya.mail.ru
М.Д. Гомеля
Доктор техшчних наук, професор, завщуючий кафедрою* Контактний тел.: (044) 236-60-83 E-mail: [email protected]
*Кафедра екологп та технологи рослинних полiмерiв Нацюнальний техшчний ушверситет УкраТни «Кшвський пол^ехшчний шститут» пр. Перемоги, 37, корп. №4, м. КиТв, УкраТна, 03056
1. Вступ
Iснуючi на сьогодш технологи очищення води не дозволяють виршувати проблему демшералiзащí води в повнш мiрi. Реалiзацiя бшьшосп iз вщомих технологiй демшералiзащí природних та промислових i кому-нальних спчних вод супроводжуеться утворенням концентрованих розчитв солей, якi врештi попадають у природне середовище. Внасл1док цього в промис-лово розвинених регiонах Украши значна кiлькiсть природних водойм характеризуеться тдвищеним рiвнем мшералкзацц. Ситуацiя ускладнюеться за ра-хунок скиду шахтних вод. П1дприемствами вугшьно! промисловостi вщкачуються великi об'еми шахтних вод близько 3^10 м3 на тону видобутого вугшля. Воду копалень скидають без демшералiзащí в ставки з повшстю фiльтруючим дном, що е причиною и м1грацц в водоност горизонти i Грунти, що пщдаються iнтенсивному засоленню. При цьому наряду iз загаль-ним солевмiстом зростае жорстюсть, лужнiсть води та концентращя сульфатiв, що обумовлено окисленням
триту та iнших сульфiдiв, якi присутш в шахтних породах. Тому очищення спчних вод в1д сульфатiв при И пом'якшеннi, що в певних випадках дозволяе вирiшувати проблему демшералiзащí води, е актуальною проблемою.
2. Постановка проблеми, мета роботи
Серед перспективних методiв, яю використовують-ся для вилучення сульфатiв з води можна назвати ре-агентний метод оснований на ствосаджент сульфату кальщю iз алюмiнатом кальцiю [1-6]. Перевагою методу перед юнним обмшом, баромембранними процесами, дистиляцiею, електродiалiзом е те, що вш дозволяе видаляти сульфати з води у виглядi малорозчинного осаду, тодi як в шших випадках утворюються в1дходи у виглядi концентратiв солей.
Для висадження пдроксосульфоалюмшаив кальцiю наряду з вапном використовують алюмiнiевi коагулянти такi як пдроксохлорид алюмiнiю [1-4],
id.
пдроксосульфат алюмшш [5], алюм1нат натр1ю [4]. Кр 1м того, використовують аморфний св1жевисаджений пдроксид алюм1н1ю [6].
В ус1х випадках витрати реагент1в зростають пропорц1йно вм1сту сульфат1в у вод1. В окремих випадках витрата вапна сягае ~ 500 мг-екв/дм3, а витрата алюм1н1евого коагулянту ~ 20 ммоль/дм3 [7].
Зб1льшення витрати коагулянт1в небажане уже через 1х високу ц1ну, зростання затрат на очищення води. Кр1м того, додавання до води пдроксоалюмшату натрш призводить до п1двищення 11 лужносп, п1двищення концентрацп 1он1в натр1ю у вод1 та п1двищення 11 мшерал1зацп. З г1дроксохлоридами алюм1н1ю у воду додатково вносяться хлориди, а з пдроксосульфатами алюмшш додатково вносяться сульфати, що е причиною шдвищення як витрати вапна, так 1 коагулянту.
Метою дано'1 роботи було визначення ефективност вилучення сульфат1в 1з води, в залежност1 в1д витрати реагенпв, встановлення можливо! меж1 вилучення сульфапв 1з води в вигляд1 сульфату кальц1ю без за-стосування алюмтевих коагулянт1в та зменшення витрати реагенпв на очищення води при комбшованому застосуванн1 алюм1нату натрш та пдроксохлориду алюм1н1ю.
3. Методика експерименту
В процес1 досл1джень використовували модельш розчини 1з вм1стом сульфапв 1400^4500 мг/дм3, жорстк1стю в1д 14,6 до 86,0 мг-екв/дм3, лужшстю вщ 2,9 до 19,0 мг-екв/дм3.
Як реагенти використовували вапно, гщроксоалюмшат натрш та 2/3 пдроксохлорид алюм1н1ю синтезований в лабораторп.
При обробц1 води вапном та алюмтевим коагулянтом враховували витрату вапна та коагулянту в залежност в1д вм1сту сульфат1в, жорсткост1 1 лужност води.
Воду при перемшуванш обробляли розрахо-ваною к1льк1стю вапна 1 коагулянту, витримували при температур! 400С в термостат! протягом 3 годин. Осад вщдшяли на фшьтр1, в фшьтрат1 визначали вм1ст сульфат1в, жорстк1сть та лужн1сть. В окремих дослщах через ф1льтрат пропускали СО2 до досягнення рН = 7^8. Осад, що утворився вщдшяли на ф1льтр1.
Сульфати визначали фотометричним методом, хлориди - методом Мора, лужшсть 1 жорстк1сть за стандартними методиками.
4. Результати та 1х обговорення
Результати по очищенню в1д сульфапв води з почат-ковою концентращею сульфат1в 29 мг-екв/дм3 з допо-могою вапна та г1дроксоалюм1нату натрш представлен! на рис.1. Як видно 1з рисунку, ефектившсть очищення води вщ сульфат1в зростае 1з п1двищенням дози алюм1нату. Зб1льшення дози вапна мало сприяе пщвищенню ефективносп вилучення сульфат1в, про-те призводить до певного шдвищення лужност1 води. Залишкова лужн1сть очищено! води в бшьшш м1р1 об-умовлена витратою алюм1нату натр1ю та початковим вм1стом сульфату натр1ю [8].
40 "я 35 « 30
I 25 " 20
5 10
6 10 5 0
1 ^ ~""" ° Д ш[А1(ОН)4], ммоль/дм3
Рис.1 Залежнють залишковоТ концентрацп сульфатiв (1; 2) та лужност (3; 4) води (^0 4 ] = 29,0 мг-екв/дм3;
Ж = 21,5 мг-екв/дм3, [Са2+] = 1,8 мг-екв/дм3, [Мд2+] = 19,7 мг-екв/дм3, [С1-] = 4,5 мг-екв/дм3, Л = 19,0 мг-екв/дм3) вщ дози пдроксоалюмшату натр^ при ТТ обробцi вапном в кшькосп 47,19 (1; 3) та 99,25 (2, 4) мг-екв/дм3, алюмшатом натр^ та вуглекислотою
Очевидно, що при переход! алюмшату натр1ю в алюмшат кальц1ю, а сульфату натрш в сульфат кальцш утворюеться пдроксид натр1ю. При цьому, чим вища концентрац1я г1дроксиду натр1ю, тим швидше ще зворотн1й процес, що призводить до розчинення осаду пдроксосульфоалюмшату кальцш. Саме цим можна пояснити вщносно не високу ефектившсть вилучення сульфапв в даному випадку. Приблизно вм1ст сульфату натрш можна визначити як р1зницю м1ж концентрац1ею сульфапв 1 пост1йною жорстк1стю та концентращею хлорид1в. В даному випадку початкова концентрац1я сульфату натр1ю сягала 22 мг-екв/дм3. Вщносно невисок1 значення лужносп (рис. 1, крива 3) при менших дозах алюмшату обумовлеш низькою ефектившстю вилучення сульфат1в. В перших пробах залишковий вм1ст сульфат1в складае 19-20 мг-екв/дм3, що близько до вм1сту сульфату натрш. При збшьшенш витрати реагенпв майже вдв1ч1 ефектившсть вилучення сульфапв зросла мало при значному зростанш лужност1 розчину. Тобто ефектившсть вилучення сульфапв в даному випадку визначалась станом динам1чно! р1вноваги в систему що описуеться р1внянням (1)
3Na2SO4+2Na[Al(OH)4]+6CaO
!; 3 CaO•Al2O3•3CaSO4+8 №ОН . (1)
Под1бн1 процеси протжають 1 при очищенн1 розчину з концентращею сульфапв 65 мг-екв/дм3 (табл. 1). Дещо вишД показники по вилученню сульфапв обумовлеш меншим вм1стом сульфату натр1ю та частковим вилученням сульфату кальцш без сшвосадження 1з алюм1натом кальц1ю, так як концентращя сульфату кальц1ю в даному випадку перевищуе його розчиншсть у вод! Ефективн1сть вилучення сульфапв зростае як при п1двищенн1 витрати алюмшату натрш, так 1 при щцвищенш витрати вапна. Проте при збшьшенш дози алюмшату натрш значно зростае лужшсть очищено! води, що в свою чергу знижуе ефектившсть вилучення сульфапв. Так, при збшьшенш дози пдроксоалюмЬ нату натрш з 16 до 19 ммоль/дм3 стушнь вилучення сульфапв знижуеться з 86,7 до 83,7%. Натом1сть, при збшьшенш дози вапна в1дм1чено значне пщвищення ступеню вилучення сульфапв при незначному зростанш лужносп води. Це свщчить про те, що в значнш м1р1 ефектившсть вилучення сульфапв в даному випадку залежить вщ процесу висадження сульфату
4,5
5
5,5
6
6,5
7
7,5
8
кальщю наряду i3 ствосадженням сульфату та алюмг нату кальцiю.
Таблиця 1
Вплив дози вапна та пдроксоалюмшату HaTpiio на ефективнiсть вилучення сульфалв та iонiв жорсткостi при обробц розчину ([SO ] = 65,0 мг-екв/дм3; Ж = 36,0 мг-екв/дм3, Л = 2,9 мг-екв/дм3) вапном, пдроксоалюмшатом натр^ та дюксидом вуглецю
№ п/п Доза СаО, мг-екв/дм3 Доза Na[Al(OH)4] мг-екв/дм3 SO 2-, мг/дм3 Ж, мг-екв/дм3 Лужтсть, мг-екв/дм3 (гщратна; загальна) Стутнь вилучення сульфалв, Z, %
1 160 10,0 710 0,0 0,0; 46,0 77,2
2 160 13,0 650 0,0 0,0; 47,1 79,2
3 160 16,0 415 1,0 0,0; 57,0 86,7
4 160 19,0 508 0,7 0,0; 63,0 83,7
5 230 10,0 418 0,4 0,0; 44,0 86,6
6 230 13,0 427 0,2 0,0; 51,2 86,3
7 230 16,0 395 0,1 0,0; 52,4 87,3
8 130 10,0 706 0,0 0,0; 27,1 77,4
9 160 10,0 374 1,0 0,0; 31,2 88,0
10 190 10,0 307 0,3 0,0; 34,6 90,2
При очищенн модельного розчину, що мктить суль-фати в концентрацп 93,8 мг-екв/дм3 витрата реагента зросла до 20^36 ммоль/дм3 по пдроксоалюмшату натрт i до 187,5^281,1 мг-екв/дм3 по вапну (рис.2). В даному випадку, як i у попередтх, ефективтсть очищення води вщ сульфата росла i3 п1двищенням дози алюмшату натрiю. При цьому зростання лужност очищеноТ води в основному було обумовлене додаванням алюмшату натрш, оскшьки вмiст сульфату натрiю в даному разi був меншим 11,75 мг-екв/дм3. Проте висока ефективтсть вилучення сульфата в даному раз^ як i в попередньо-му випадку, була обумовлена висадженням сульфату кальщю, так як при додавант вапна у воду концентращя останнього значно перевищувала його розчиннсть у водi. При цьому вщносний надлишок г1дроксоалюм1нату кальщю у розчит зростав, що забезпечувало високу ефективтсть очищення води вщ сульфата. Ефект по-силювався при збшьшент дози вапна.
Очевидно, що i в даному випадку висадження сульфату кальцт, в значнш мiрi визначае ефективнiсть про-цесу вилучення сульфата iз води. Це пщтверджують результати приведенi на рис. 3. В даному випадку розчин з концентрацiею сульфата 92 мг-екв/дм3 об-робляли лише вапном. Як видно iз рисунку залишковий вмiст сульфат1в знижуеться iз 92 до ~20^30 мг-екв/дм3. При цьому, не дивлячись на те, що iз збшьшенням дози вапна жорсткють та лужнiсть розчину зростае, залишковий вмют сульфат1в знижуеться. Очевидно це обумовлено над-лишком iонiв кальц1ю в розчинi.
Виходячи з приведених результата, можна сказати, що при концентрацп сульфата значно бшьшш 30 мг-екв/дм3 витрату алюмшевих коагулянпв необхщно розраховувати лише на за-лишкову концентрацiю сульфатiв ~30 мг-екв/дм3, решта сульфатiв буде осаджуватись за рахунок утворення i висадження сульфату кальщю. Але при цьому слщ враховувати жорстюсть i лужшсть води. Висадження даним способом сульфата iз розчину сульфату натрт буде малоефективним через значне шдлуження води.
50 -i
"s40"
ч
s30 à 20 " 10 0
75 80 85 90 95 100 105 110 115
—•—1 —■—2 A3 Д СаО, мг-екв/дм3
Рис. 3. Залежжсть залишковоТ концентрацп' сульфалв (1), жорсткосл (2) та лужностi (3) розчину (Ж = 86,0 мг-екв/дм3, [Mg2+] = 83,0 мг-екв/дм3, [Са2+] = 3,0 мг-екв/дм3, [SO ] = 92,0 мг-екв/дм3, Л = 9,5 мг-екв/дм3) вщ витрати
вапна
„ 60 -,
Л 50 -
I 40
% 30 Ч ^ 20
б 10
от
" 0
20
22
24
26
28
30
32
34
36
Д Na[Al(OH)4], ммоль/дм3
Рис. 2. Залежжсть залишковоТ концентрацп сульфатiв (1; 2) та лужносл (3; 4) розчину ([SO 2 ] = 93,8 мг-екв/дм3; Ж = 84,6 мг-екв/дм3, [Cl-] = 87,0 мг-екв/дм3, Л = 5,0 мг-екв/дм3) вщ дози пдроксоалюмшату натр^ при обробц його пдроксоалюмшатом натрю вапном в ктькос-л 187,5 (1; 3) та 281,3 (2, 4) мг-екв/дм3 та оксидом вуглецю
Недолжом використання алюмшату натрш з вапном, при очищент води вщ сульфапв та при ïï пом'якшент, е велик значення залишковоТ лужносп води. Крiм того, для вирiвнювання рН розчитв Тх тсля вилучення сульфатiв необх1дно обробляти ву-глекислотою. В значнiй мiрi вирiшити проблему мож-ливо за рахунок використання наряду iз алюмшатом натрiю г1дроксохлориду алюмiнiю. Так при очищент спчно'Т води з шахти Кременная ЛуганськоТ областi в1д сульфата (табл.2) застосування 2/3 пдроксохлориду алюмшш майже не вплинуло на вмкт хлоридiв у водi, при цьому було досягнуто зниження концентрацп сульфата до 67 мг/дм3. В кращих дослщах було досягнуто зниження жорсткосп води до 3,3-4,5 мг-екв/дм3 без обробки води вуглекислотою. При цьому гщратна лужтсть води була вщсутня, а загальна сягала 12,0^13,5 мг-екв/дм3. При обробщ води вуглекислотою
2
3
4
Таблиця 2
Вплив витрати вапна та алюм^евих коагулянлв на ефектившсть пом'якшення та знесолення води ( Ж = 39,0 мг-екв/дм3, [SO 2- ] = 20,8 мг-екв/дм3, Л = 9,5мг-екв/дм3, [Cl-] = 1270 мг/дм3)
(шахта Кременная ЛуганськоТ обл.)
№ п/п Доза СаО, мг-екв/дм3 Доза 2/3 ГОХА по АЬОэ мг-моль/дм3 Доза алюмшату натрш по А12О3 мг-моль/дм3 SO 2 Ж, мг-екв/дм3 Cl-, мг/дм3 Лужтсть, мг-екв/дм3 (ОН-; загальна)
Шсля реагентно1 обробки Шсля продувания со2 Шсля реагентно1 обробки Шсля про-дування со2 Шсля реагентно1 обробки Шсля про-дування со2
мг/дм3 мг-екв/дм3 мг/дм3 мг-екв /дм3
1 81,0 4,1 2,9 550,0 11,5 510,0 10,6 16,2 15,2 1420 9,25; 17,5 0,0; 15,0
2 85,2 4,1 2,9 390,0 8,1 360,0 7,5 21,5 18,5 1430 12,50; 20,0 0,0; 16,0
3 89,4 4,1 2,9 420,0 8,8 395,0 8,2 23,0 20,8 1425 15,75; 24,0 0,0; 21,0
4 102,0 4,1 2,9 285,0 5,9 270,0 5,6 31,0 26,5 1440 22,50; 36,0 0,0; 31,5
5 81,0 5,3 2,9 365,0 7,6 250,0 5,2 8,0 1,7 1460 7,90; 11,2 0,0; 6,2
6 85,2 5,3 2,9 320,0 6,7 240,0 5,0 12,5 1,3 1475 10,95; 16,5 0,0; 4,0
7 89,4 5,3 2,9 345,0 7,2 285,0 5,9 15,25 3,5 1464 12,50; 20,0 0,0; 6,5
8 102,0 5,3 2,9 400,0 8,3 250,0 5,2 26,5 8,7 1471 23,00; 30,5 0,0; 13,0
9 81,0 6,1 2,9 575,0 12,0 340,0 7,1 13,8 5,4 1487 9,85; 13,9 0,0; 7,8
10 85,2 6,1 2,9 400,0 8,3 315,0 6,6 17,2 5,8 1490 13,25; 17,0 0,0; 8,1
11 89,4 6,1 2,9 390,0 8,1 295,0 6,1 19,5 6,1 1480 15,80; 20,0 0,0; 8,3
12 102,0 6,1 2,9 340,0 7,1 290,0 6,0 28,5 9,3 1490 21,75; 28,5 0,0; 12,5
13 81,0 7,4 2,9 162,0 3,4 110,0 2,3 2,9 1,8 1533 2,25; 10,5 0,0 6,0
14 85,2 7,4 2,9 125,0 2,6 120,0 2,5 3,5 2,0 1535 2,30 9,8 0,0 6,0
15 89,4 7,4 2,9 67,5 1,4 67,5 1,4 2,5 1,2 1541 2,80 8,8 0,0 7,5
16 102,0 7,4 2,9 152,5 3,2 110,0 2,3 14,4 4,3 1532 15,40 18,3 0,0 7,8
17 81,0 8,2 2,9 155,0 3,2 125,0 2,6 3,3 2,1 1561 0,0 12,0 0,0 7,3
18 85,2 8,2 2,9 115,0 2,4 115,0 2,4 4,5 2,7 1565 0,0 18,0 0,0 8,1
19 89,4 8,2 2,9 134,0 2,8 120,0 2,5 3,5 2,5 1550 0,0 13,5 0,0 7,7
20 102,0 8,2 2,9 210,0 4,4 170,0 3,5 13,5 5,3 1564 0,0 17,5 0,0 8,2
концентрацп сульфатiв суттево не змшились, проте знизились залишкова жорсткiсть та лужтсть.
Таким чином, вибiр доз реагенпв, з урахуванням складу води, дозволяе досягти ефективного очищення И в1д сульфатiв при ефективному И пом'якшенш
5. Висновки
Показано, що при очищеннi води в1д сульфапв з допо-могою пдроксоалюмшату натрш та вапна ефективнiсть очищення залежить не лише в1д витрати реагенпв, але i в1д складу води, включаючи вмiст сульфату натрiю.
Встановлено, що при очищенш стiчних вод вщ сульфатiв, концентрацiя сульфатiв в яких вища 30 мг-екв/дм3 при використант вапна та алюмiнieвого коагулянту на ефектившсть процесу в значнш мiрi впливае висадження сульфату кальцш. Це дае можливiсть суттево скоротити витрату коагулянту та вапна на очищення води.
Визначено взаемний вплив алюмшату натрш та 2 /3 пдроксохлориду алюмшш на ефективнiсть очищення води вщ сульфатiв та 11 пом'якшення при обробцi вапном. Показано, що за певних сшввщношень можна досягти ефективного очищення води без обробки 11 на останнш стадп вуглекислотою.
Лiтература
Буцева, Л.Н. Очистка сточных вод от сульфатов известкованием и коагуляцией с применением оксихлорида алюминия / Л.Н. Буцева, Л.В. Потапова // Очистка природных и сточных вод: Сборник научных трудов, Москва, 2009: Юбилейный выпуск. М.: ГНЦ «НИИВОДГЕО». - 2009. - С. 49-51.
Серпокрылов, Н.С. Применение оксихлоридов алюминия в очистки и доочистке сточных вод / Н.С. Серпокрылов, Е.В. Вильсон, М.Н. Царева, В.Н. Горин, П.А. Коропец, М.Н. Рудик, А.Ф. Садовников // ВСТ: Водоснабж. и сан. техн. - 2003. -№2. - С. 32 - 35.
Сальникова, Е.О. Осаждение сульфатов из сточных вод в виде сульфоалюминатов кальция / Е.О. Сальникова, О.Г. Переу дерий, В.В. Пушкарев // Цветные металлы. - 1979. - № 9. - С. 41-43.
Сальникова, Е.О. Выбор осадителя при очистке сточных вод от сульфата кальция / Е.О. Сальникова, О.Г. Передерий // Цветные металлы. -1983. - № 12. - С. 22-24.
Сальникова, Е.О. Очистка сточных вод от сульфат-ионов с помощью извести и оксосульфата аллюминия / Е.О. Сальникова, И.Ф. Гофенберг, Е.Н. Туранина и др. // Химия и технология воды. - 1992, Т. 14. - №. 2. - С. 57-61.
6. Пат. 2322398 Россия, МПК С 02 F 1/66 (2006.01), С 02 F 1/58 (2006.01). Способ очистки сточных вод от сульфат-ионов: ОАО Межотрасл. н.-и. и проект-технол. ин-т экол. топлив-энергетич. Комплекса / Ким М.П., Молодчик Г.Л., Агапов А.Е., Азимов Б.В., Навитый А.М. - № 2006134812/15; заявл. 02.10.2006; опубл. 20.04.2008.
7. Рисухш, В.В. Переробка концентрат1в, що утворюються при нанофшьтрацшному очищенш вод з пщвищеною мшерашзащею / В.В. Рисухш, Т.О. Шаблш, М.Д. Гомеля // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2011.T.5, №3 (53) - С. 51-55.
8. Рисухш В.В. Очищення вщ сульфат1в вод з пщвищеною мшерашзащею i жорстюстю / В.В. Рисухш, Т.О. Шаблш, В.С. Катаев, М.Д. Гомеля // Еколопчна безпека. - 2011. - №2. - С. 70-75.
Abstract
This article describes different ways of sulfate ions removing from wastewaters, which are formed at enterprises of ferrous and non-ferrous metallurgy, oil and gas industry, heat-and-power engineering, during sulfuric acid and fertilizers' production. There are the results as to the effect of consumption of aluminum coagulants on the efficiency of sulfate recovery when softening water with lime. It was determined that increasing the concentration of sulfates in an equivalent amount increases the consumption of coagulant and lime. It was shown that in order to reduce the consumption of coagulant the residual concentration of sulfates can be reduced up to 20 + 30 mg-equivalent/dm3 at processing only by lime. The residual alkalinity and water hardness can be adjusted by carbonic acid feeding, or by correlation of sodium hydroxoaluminat and aluminum hydroxochloride. Thus, the development of effective reagent methods using aluminum coagulants for effective treatment of sulfate-containing waters from sulfate ions and hardness ions can solve the problem of drinking water supply for areas, where there is a shortage of it.
Keywords: water demineralization, softening, coagulant, codeposition
В статт1 проаналгзовано причини виник-нення надзвичайних ситуаций масовог загибел1 риби. Визначено основт тенденци змт зна-чень середньоргчних температур повгтря в Харкгвськш области Проаналгзовано якгсний стан басейну ргчки Лопань на основ визначен-ня потенцшного ризику здоров'ю населення за перюд з 1924 року по 2010 р1к та зроблено прогноз змти цього показника методом подвшного експоненцшльного згладжування
Ключовг слова: масова загибель риби, змти климату, водш об'екти, ризик здоров'ю населення, метод Хольта
□-□
В статье проанализированы причины возникновения чрезвычайных ситуаций массовой гибели рыбы. Определены основные тенденции изменений значений среднегодовых температур воздуха в Харьковской области. Проанализировано качественное состояние бассейна реки Лопань на основе определения потенциального риска здоровью населения за период с 1924 года по 2010 год и сделан прогноз изменения этого показателя методом двойного экспоненциального сглаживания
Ключевые слова: массовая гибель рыбы, изменения климата, водные объекты, риск здоровью населения, метод Хольта -□ □-
УДК 502.5+614.7:556.531
АНАЛ1З ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й МАСОВОТ ЗАГИБЕЛ1 РИБИ В ХАРК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
О. В. Рибалова
Кандидат техшчних наук, доцент* Контактний тел.: (057) 392-03-60 E-mail: [email protected]
С. В. Белан
Кандидат техычних наук, доцент Контактний тел.: (057) 707-34-57
*Кафедра охорони прац i техногенно-еколопчноТ безпеки Нацюнальний ушверситет цив^ьного захисту УкраТни вул. Чернишевського, 94, м. Хармв, УкраТна, 61002
1. Вступ
Замори риби вщбуваються по всьому свггу. В Укра!ш колосальна кшьюсть промислово! риби та И молодi щорiчно гине у багатьох водоймах.
В Харювськш област масова загибель риби спостер^аеться протягом останшх 10 роюв. Так,
24.03. 2011 у водоймi Уплатшвсь^ сшьсько! ради Близнюювського району було виявлено близько 100 тонн загибло! риби. Головним державним управлшням охорони, використання i вщтворення водних живих ресурмв та регулювання рибальства у Харювськш обласп були розраховаш збитки, заподiянi рибному го-
