CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.265-269.
УДК 811.161.2'23
Засоби психолшгвютичного впливу поезш шютдесятнимв
на реципieнтiв
Гапеева I. М.
Мелтопольський державний педагогчний унверситет '¡м. Богдана Хмельницького, м. Мелтополь, Украна
Стаття продовжуе цикл публтацт автора з питання впливу поез1й ш1стдесят-ниюв на естетичну св1дом1стъ особистост1. На цьому тл1 глибоко анал1зуютъся психолтгв1стичт акцИ' поез1й М. В1нграновсъкого, I. Драча, Л. Костенко, Б. Ол1йни-ка, Д. Павличка та В. Симоненка, якг сприяютъ розкриттю особливостей взаемодИ' авторсъких поетичних форм та особист1сних уподобанъ рецитент1в.
Ключовi слова: естетика, мовотворч1стъ, психолтгв1стика.
Актуалъшстъ. Будь-яке мистецтво - це прояв псиично! д!яльност людини. Пси-холопя активно допомагае розвивати творч! можливосп, не наголошуючи на тому, як саме це проявлятиметься в результатах творчосп, у нашому випадку - у поезп. Авторсью поетичш образи слщ розглядати не з позицп знаково! шформаци, а з позицп !хнього впливу на читацьке (слухацьке) сприйняття та здатшсть виробити нове (бажане автором) свггорозумшня. Тут можемо спостер!гати не тшьки естетичний вплив авторського задуму, а й когштивш можливосп сприйняття поетичних текста. Впливаючи на розвиток особистосп в цьому русл!, психолшгвютичш методи опосе-редковано допомагають вщнайти особистюний життевий сенс.
Метою нашо! психолшгвютично! розвщки е опис та пояснення особливостей функцюнування поетичного мовлення шютдесятниюв як псих1чного феномену з ура-хуванням взаемодИ зовшшшх { внутршшх чинниюв сощально-культурно! д!яльност особистосп. Маемо на уваз1 когштивну обробку шформаци, що надходить з оргашв чуття та вщбуваеться на основ! сформованих в ¿ндивща ментальних репрезентацш. Основне завдання вбачаемо в дослщженш мехашзм!в та процешв сприйняття, штер-претаци та розумшня авторського поетичного мовлення.
Оскшьки запропонований у робот психолшгвютичний шдхщ вимагае не тшьки анал1зу мовознавчих джерел, серед яких ми розглядали дослщження О. М. Холода [5], О. О. Сел1ваново! [4], С. В. Засекша [2], а й дослщжень мовно! особистосп з погляду психологи, то тут ми скористалися розвщками доктора психолопчних наук Л. В. Засекшо!. На И думку, тлумачення мовно! особистосп як сукупносп тзнаваль-них, мотивацшних та емоцшних особливостей людини, що слугують шдгрунтям И мовно! шдивщуальносп, уможливлюе виокремлення власне психолопчних емоцш, яю, серед шшого, несуть вщбиток оцшювання особисто! мовно! культури, мовних мотив1в та задоволення нащонально-культурних амбщш свого народу через функщ-онування мови у свповому простор! [1].
Знання дають можливють людинi розвивати сво! комунiкативнi властивосп, що позитивно впливае на зростання особистосп. Загальновiдомий той факт, що ^м по-ступового (методом отримання та накопичення знань i навичок), людина мае мож-ливiсть стрибкоподiбного розвитку - на основi когштивно! обробки шформаци, що надходить з оргашв чуття, вiдбуваеться миттеве самостшне формування в iндивiда ментальних репрезентацш. Це вiдбуваеться завдяки реакци свщомост на зютавлен-ня знань, супроводжуеться глибоким емоцiйним переживанням i психологами на-зиваеться iнсайтом. Величезну роль у досягненш цього стану вщграють нюанси. У поетичнiй творчостi це рiзноманiтнi образнi структури: тропи, особливий синтаксис, специфiчне використання звукiв, а також графша побудови версифiкацiйного мов-лення. Саме такi прийоми допомагають автору подiлитися з читачем (слухачем) сво-!м свiтоглядом та розширити поле його свiдомостi. При цьому реципiентовi зовсiм не обов'язково приймати авторську позищю, достатньо лише усвщомити 11 iснування, щоб змiнити власну. Досягти iнсайту засобами поетичних творiв, на нашу думку, до-зволяе сприймання оказiональних лексичних сполучень. Таю поеднання як отруйна фантаз1я (II, 344); куце право (II, 345); кам1ння спомимв (V, 105); скел1 дум (V, 237); ваг1тна скорботою (VI, 104); состави почутт1в (VI, 131); чорне добро (VI, 223); чис-те мовчання (I, 61); безпорадш агонИ' (VI, 128); нерви стебел (IV, 141); руками серця / думок (I, 80); хл1бини хмарин (I, 61); озонреволющй (II, 206) та багато шших завдяки сво1'й несподiваностi сильно впливають на емоцшш почуття рецитента й надовго залишаються в пам'ятi. «Порiвняно iз нормативним, очiкуваним непередбачуване за-вжди стилiстично марковане. Уже через нечасту вживанiсть та через те, що несподь ване, незвичне привертае особливу увагу читачiв, воно стае яскравим, ефективним засобом експресивностi, засобом тдвищення iнформативностi тексту» [6, с. 176]. Дiалектика оказiональних лексичних словосполучень здатна допомогти реципiентам досягти того штелектуального стану, який сприяе шсайту. Створена таким чином авторська метафора руйнуе усталенi мовнi стандарти й вимагае вщ читача (слухача) певного розумового напруження пiд час 11 сприйняття: Я, увiмкнувши очi ¡з-тд бр1в, / Стваю басом в атомному хор1 (I, 113); Квтуе серце - ми вже квити, /Рука квтуе до руки. / 1з вир1ю вернулись кв1ти, /Розквтли в неб1 ласт1вки (II, 285); Час пролтае зреактивним свистом. /Жонглюе будень свят1стю 7 свинством (III, 5); Я чую дощ. В1н тихо плаче правду, / що я когось далекого люблю (III, 44); Тихий веч1р травами котив. /Льотчикам натомлено др1малось. / Старший спогадав старий мотив. /Молод1 крилом прилаштувались (IV, 56); Коли нев1ри холодне жало /В мем, - в1д себе куди втечу? /П1шла. А серце мое кричало: / «Вернись, вернися, я все прощу! (V, 129); I вовтузиться думка, мов квочка, /В намаганм родить слова (VI, 136); I в губи ми ввшдем безтямно i безмежно, / В шал тыа ми трнем бездонно 7 на-всит (II, 336); Плугом надр1заш / нерви оголених стебел /Болем збмлим безмовно кричать (IV, 141); О, серед нас було стыьки орл1в, що хитали /Небо, мов стр1ху д1-д1вських осель, та й вони /На материнських могилах безкрилоридали, /Склавши об-палет крила на вжо труни (IV, 141); Над селами й полем вечеряе небо, /Вмокаючи в рти хлiбини хмарин (I, 61); Ход1мте в сад. Я покажу вам сад, / Де на колшах яблут спить в1тер. /А згорблений чумацький небопад / Осв1тлюе пахуч1 очi квiтiв (I, 183); Спасиб1 й вам, що ви не м 'якуш1. / Др1бнота буть не годна ворогами. /Якщо я маю бщепси душi - / то в результат7 сутичок 7з вами (III, 150).
Сила експресивно-естетичного впливу на рецитента безпосередньо залежить вщ семантично! дистанци мiж поеднуваними словами: чим вона бшьша, тим вираз-
Засоби психолшгв1стичного впливу поез1й ш1стдесятник1в на рецишешчв
шше враження. «Навггь стилютично нейтральш слова при поеднанш можуть пере-творюватися в емоцшно забарвлений словесно-художнш образ» [3, с. 103]. Задля сприйняття такого образу та отримання вибуху почутпв, рецитентам слщ зад1яти сво! штелектуальш зд1бносп: крик копит (II, 147); шелест кров1 (II, 168); темнюща тиша (V, 289); колюче щастя (I, 376); печалънарад1стъ (I, 125); быий бруд (II, 141); веселий голод (II, 138); брунъкуе слово (II, 168); зелена ерудищя (II, 156); розчулений тротуар (VI, 81); оч1 квШ1в (I, 183); втер щастя (I, 295); трудилися жайворон-ки (II, 139); бенкет грози (II, 155); венозна мч (II, 179); дощова лихоманка (II, 157); камертон природи (III, 17); сл1пе камтня (V, 97); умирало сонце (IV, 70).
Дослщжуючи вербальш характеристики поезш, частково користуемося методом психолшгвютичного текстового анал1зу. Так, прим1ром, юнуе зв'язок м1ж збшьшен-ням ступеня емоцшносп мовлення та обсягом висловлювання: що емоцшшшим е мовець, то коротш1 його штенци. Цю думку шдкршлюе велика кшьюсть щюматич-них висловлювань, яю знаходимо в поетичних текстах шютдесятниюв: Як мало не-навид1ти й любити! /1 як багато житъ, щоб тыъки жити (I, 76); Правдив1й тст передзв1н кайдашв - / то тыъки звичний акомпанемент (III, 239); Краще померти стоячи, / №ж на кол1нах жити! (IV, 52); Я хочу, щоб отак завжди судили: / Диви-лися, кого й за що побили (VI, 158); Хрущов - ура! I не Хрущов - ура! / А головне - да здравствует кар'ера! (III, 166); Столття - зморшка на чол1 Земл1 (II, 71); З суми безконечно малих /виникае безконечно велике (III, 157).
Перцепщю поетичного тексту не можна розумгги однозначно, оскшьки необхщ-но враховувати юнування трьох його р1вшв. На першому уловлюеться експлщитний змют (безпосередньо вираження), на другому р1вш - ¡мплщитний (глибинний, не ви-ражений безпосередньо, шдтекст) { на третьому - естетичний (властивий ус1м ви-творам мистецтва, який впливае на почуття прекрасного в людиш). Мовш засоби, як допомагають виразити ¡мплщитний та естетичний змют твору, не випадков1 в ньому, а становлять своерщну продуману систему. Так, високий р1вень д1есл1вност1 в текст, з якого вираховуеться коефщ1ент агресивносп, свщчить про тднесену емо-цшну напруженють, динам1ку подш, нестабшьний емоцшний стан автора. Широко представлене в поез1ях шютдесятниюв уживання безособових д1есл1в та особових в безособовому значенш у форм1 середнього роду: Наздогнало. Обхопило. Глянуло. / Прокляло. Простило. Обняло. / Засмутилося. Задумалосъ. Поганило. / Випроста-лося. Звело. I - повело! (I, 125); Демократично. Звично. Зрозумыо. / Щоб як взяло-ся, то вже зразу вмыо. / Приемно. Зручно. В синтетичтй тар1. / Даетъся в руки кожному нездар1 (III, 248); Полиняло, оджовтыо, зголубыо. /Вс печал1 мог встигли на експрес... / Ви б давно мене медов1стю убили, / Коб я вчасно в1д отрути не воскрес (IV, 96). У зазначених формантах реал1зуеться авторський задум - передати стан л1ричного героя, де якась галузь буття е лише фрагментом свггу та людського життя [3, с. 133-134]. Завдяки нагромадженому використанню поетами д1есл1в ¡з од-наковими префшсами вщчуваеться особлива мелодика фрази та !! вщповщне забарв-лення: Прицокало, прибилосъ, притекло, / Припало, пригорнулосъ, причинилосъ, / Заплакало 7 - никма утекло / Чорняве полум 'я з печалъними очима (I, 102); Пропало, пройшло, пролетыо, ... / Одвгялосъ, сном од^нилосъ, / Одмарилосъ - ген набулосъ, / Вкотилосъ / ген одкотилосъ, /Солонимриданням зайшлосъ... (II, 181).
Висновки. Розвиток авторського потенщалу з погляду психолшгвютики вбачаемо в уникненш мовленневих стереотитв, у добор1 ушкальних поетичних форм, як мь шм1зованими мовними зусиллями здатш передавати величезний пласт шформаци,
яка мютить найтоншi особливост авторського свiтосприйняття та емоцшного стану читача (слухача). Реципiент же сприйматиме авторський задум вiдповiдно до свого когштивного, мотивацiйного та емоцшного рiвня.
Список лiтератури
1. Засекша Л. В. Мовна особистiсть в сучасному сощальному просторi [Елек-тронний ресурс] / Л. В. Засекша. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/ magcontent.php3?m=6&n=76&c= 1839
2. Засекш С. В. Психолшгвютичш аспекти перекладу: навч. посiбн. / С. В. За-секiн. - Луцьк: В1ЕМ, 2006. - 144 с.
3. Пасш Н. М. Лшгвютичний аналiз художнього тексту: навчальний пошбник для студентiв фiлологiчного факультету / Н. М. Пасш. - №жин: Вид-во НДПУ iм. М. Гоголя, 2003. - 206 с.
4. Селiванова О. О. Актуальш напрями сучасно! лiнгвiстики (аналiтичний огляд) / О. О. Селiванова. - К.: Фггосощоцентр, 1999. - 148 с.
5. Холод О. М. Сощальш комушкацп: соцiо- та психолшгвютичний аналiз: навч. посiбн. / О. М. Холод. - К.: КиМУ, 2010. - 302 с.
6. Черемисина Н. В. Вопросы эстетики русской художественной речи / Н. В. Че-ремисина. - К.: Вища школа, 1981. - 240 с.
Перелж умовних скорочень
I Вшграновський М. С. Вибраш твори: у 3 т. / М. С. Вшграновський. - Терно-пшь: Богдан, 2004. - (Серiя «Маестат слова»). - Т. 1: Поези. - 2004. - 400 с.
II Драч I. Ф. Вибраш твори: у 2 т. / I. Ф. Драч. - К.: Дншро, 1986. - Т. 1: Поези.
- 1986. - 351 с.
III Костенко Л. В. Вибране / Л. В. Костенко. - К.: Дншро, 1989. - 559 с.
IV Олшник Б. I. Вибраш твори: у 2 т. / Б. I. Олшник. - К.: Вид-во «Укр. енцикло-педiя» iм. М. П. Бажана, 2005. - Т. 1: Вiршi. Поеми. - 2005. - 608 с.
V Павличко Д. В. Твори: у 3 т. / Д. В. Павличко. - К.: Дшпро, 1989. - Т. 1: Поези. - 1989. - 501 с.
VI Симоненко В. А. Твори: у 2 т. / В. А. Симоненко. - Черкаси: Брама-Укра!на, 2004. - Т. 1: Поези. Казки. Байки. З неопублшованого. Проза. Лтературш стагп. Сто-ршки щоденника. Листи. - 2004. - 424 с.
Гапеева И. Н. Средства психолингвистического воздействия поэзий шестидесятников на реципиентов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012.
- Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.265-269.
Статья является продолжением публикаций автора по тематике воздействия поэзий шестидесятников на эстетическое сознание личности. На этом фоне глубоко анализируются психолингвистические акции поэзий Н. Винграновского, И. Драча, Л. Костенко, Б. Олейника, Д. Павлычка и В. Симоненка, которые способствуют раскрытию особенностей взаимодействия авторских поэтических форм и личностных предпочтений реципиентов.
Ключевые слова: эстетика, языковое творчество, психолингвистика.
Засоби психолшгвютичного впливу поезiй шiстдесятникiв на рецишешчв
Gapeeva I. N. Means of psycholinguistic influence poetic works of the poets of sixties on recipients // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 265-269.
Article continues a cycle ofpublications of the author concerning influence poetry men of the sixties on esthetic consciousness of the person. On this background psycholinguistic actions poetic works are deeply analyzed by N. Vingranovsky, I. Drach, L. Kostenko, B. Olejnik, D. Pavlychko and V. Simonenko, which promote disclosing offeatures of interaction of author's poetic forms and personal preferences of recipients.
Key words: an esthetics, language creativity, psycholinguistics.
Поступила до редакци 25.03.2012р.
