CC BY
29
шовано! в затшку, цiлком доречними е таю лiсовi рослини, як: карликовi сор-ти Picae abies (L.) Karst., Tsuga canadensis Carr. i представники родини Ericaceae - Ledum palusire L., Ledum groenlandicum L., Ledum macmphyllum L., Cal-luna vulgaris L. На сонячнш частит "болота" добре виглядають рослини при-бережно! зони, вологих лукiв та весняш ефемерощи.
Таким чином, запропоноваш композицiйнi рiшення пiд час облашту-вання ставка, струмка, фонтану, болота, водоспаду i каскаду та асортимент видiв для !хнього озеленення вщносно стiйкий до рекреацiйного навантажен-ня, швидко утворюе куртини i забезпечуе декоратившсть водойми протягом всього вегетацшного перiоду.
Л1тература
1. Аксенов Е. Декоративные растения. Энциклопедия природы России / Е. Аксенов, Н. Аксенова. - Т. 2: Травянистые растения. - М. : Изд-во ABF, 1997. - 608 с.
2. Голуб Н.П. Флора екосистем водойм i перезволожених територш Придншровсько! височини та перспективи й використання в озелененш / Н.П. Голуб. - Умань, 2006. - 140 с.
3. Николаевская З.Я. Водоёмы в ландшафте парка / З.Я. Николаевская. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1963. - 200 с.
4. Школасвський О.В. Буд1вництво колгоспних ставюв / О.В. Кколаевський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 125 с.
Ищук Л.П. Особенности проектирования и озеленения водоемов в малых садах
Поданы практические рекомендации относительно проектирования и озеленения ручья, фонтана, болота, водопада, каскада и традиционных водоемов в малом саду. Предложен ассортимент водных и прибрежно водных цветочно-декоративных растений для создания композиций непрерывного цветения, коротко рассмотрена агротехника их выращивания.
Ключевые слова: проектирование, озеленение, ручей, фонтан, болото, водопад, каскад, водоем.
Ishchuk L.P. Peculiarities of design and water gardening in small gardens
Practical recommendations of stream, fountain, bog, waterfall, cascade and pond designing and water gardening in small gardens are given. A range of aquatic, agad and floral-ornamental plants for making compositions of continuous flowering is offered. Besides, this article deals with the agrotechnics of these plants growing.
Keywords: design, water gardening, stream, fountain, bog, waterfall, cascade, pond.
УДК 630*43 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук;
астр. В.О. Лещенко2;мол. наук. ствроб. €.€. Мельник1
ЗАЛЕЖН1СТЬ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ В1Д ТИП1В Л1СУ I ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЕВОСТАН1В ТА IX РОЗВИТОК П1СЛЯ ПОЖЕЖ
Проаналiзовано приурочешсть пожеж у люах ДП "Змпвське ЛГ" в 2008-2009 рр. до люорослинних умов та характеристик деревосташв, а також результати досль джень розвитку сосняюв тсля пожежь Простежено ч^ку тенденщю до збшьшення
1 Укранський НД1 люового господарства та агролюомелюраци
2 Харшвськнй нащональний аграрний ушверситет
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G1G. - Вип. 2G.8
випадюв зaгopянь y пoсyшливi пеpioди. Пoшкoдження деpевoстaнiв пoсилюeться iß збшьшенням тpивaлoстi rop^y пiсляпoжежнoгo poзвиткy.
Лiсoвi пoжежi e oдним iз нaйбiльш небезпечних для poзвиткy лiсoвих екoсистем негативних чинниюв, якi завдають знaчнi екoнoмiчнi та екoлoгiчнi збитки [б, 10]. Ситyaцiя пoсилюeться тим, щo внaслiдoк глoбaльнoгo штеплш-ня та збiльшення пoсyшливoстi клiмaтy пpoгнoзyeться пoдaльше зpoстaння частота й мaсштaбiв лiсoвих шжеж [3]. В Укpaïнi oсoбливo нагальш така пpoбле-ма y люах зелених зoн великих мiст. Значну зaгpoзy цей чинник стaнoвить для лiсiв зеленoï зoни Хapкoвa [3, 4]. Найбшьше пoжеж вiдбyвaeться в ДП "Жoв-тневе ЛГ", яке poзтaшoвaне нaвкoлo цьoгo мегaпoлiсa. Однак навггь на пеpифе-piï лiсiв зеленoï зoни цьoгo мiстa в ДП "Змивське ЛГ", якi poзтaшoвaнi на вщда-лi 40-50 км вщ Хapкoвa, в сеpедньoмy за цей ^p^ з 1989 ш 2009 pp. зафшсу-вaнo 4б випадюв пoжеж щopiчнo, а в oкpемi poки 1'хня кiлькiсть дoсягaлa 100 [4]. У ДП "Змивське ЛГ" найбшьше пoтеpпaють вiд шжеж Зaдoнецьке та Че-мyжiвське люнищ^, де poзтaшoвaнo 93 % шсшвих лiсiв цьoгo пiдпpиeмствa i де oсoбливo висoкий piвень пoжежнoï небезпеки. Вщшсна гopимiсть за кшь-юстю випадюв пoжеж y лiсaх opa^rm^ в yсi poки бyлa надзвичайшю, за nno-щею, пpoйденoю шжежею, змiнювaлaся вiд низькoï дo висoкoï.
Нaйбiльшa частка пoжеж вiд piчнoï суми в ДП "Змiïвське ЛГ" вщбу-вaeться у тpaвнi - 22 %. Дешр менша вoнa в лiтнi мiсяцi - вщ 1б,2 дo 17,3 %. Пoмiтнo менше ïx у веpеснi - 10,б %. Найменша частка - у беpезнi 1,0 % та жoвтнi - 5,8 %, пpичoмy в oкpемi poки в щ мiсяцi не вiдзнaченo пoжеж зoв-сiм. Тoбтo тpивaлiсть пoжежoнебезпечнoгo пеpioдy пoмiтнo кoливaeться. В oстaннiй час вiдбyвaeться йoгo пoмiтне збiльшення. Пеpioдoм пoжежнoгo максимуму, кoли кiлькiсть шжеж пеpевишye 1'хню сеpедньoмiсячнy кшь-юсть, e квiтень - веpесень, а шжежний пiк - вiдpiзoк часу з максималь^ю кiлькiстю випaдкiв, вщзначеш в тpaвнi [4].
Бшьшють пoжеж вiдбyвaeться в пеpioд нaйбiльшoï ймoвipнoстi пеpе-бування людини у лiсi - вiд 12 дo 1б гoд, у виxiднi та пеpедвиxiднi днi [4]. Пoжежi стаються зазвичай у мюцях, якi ^илягають дo дopiг чи межують з населеними пунктами. Визначеш масштаби екoнoмiчниx втpaт лiсoвoгo гос-пoдapствa внаслдак дй' лiсoвиx пoжеж [7]. На жаль, тд час фжсування л^-вих пoжеж дo 2008 p. зазвичай не вказували видш насаджень, шo не дaвaлo змoгy виявити зaлежнiсть виникнення пoжеж вщ лiсopoслинниx yмoв та ха-paктеpистик лiсoвиx насаджень.
Метoю дoслiдження e aнaлiз пpиypoченoстi лiсoвиx пoжеж у 20082009 pp. дo лiсopoслинниx yмoв та xapaктеpистик лiсoвиx насаджень, а тагаж вивчення poзвиткy шсняюв пiсля пoжежi. Це дасть змoгy чiткiше oцiнювaти стyпiнь пipoгеннoï зaгpoзи на лiси, oптимiзyвaти зaxoди щoдo oxopoни ix вiд пoжеж [б]. Пpиypoченoстi лiсoвиx пoжеж oцiнювaли як за абшлютшю кшь-кiстю шжеж та i за вiднoсним шказнигам гopимoстi (шт/1000га). Для вивчення пiсляпoжежнoгo poзвиткy сoснякiв у сухих та свiжиx бopax у ДП "Змивське ЛГ", зпдш з ГОСТ 1б128-70 i пpийнятиx у лiсiвництвi та таксаци метoдик [1, 2, 8] бyлo зaклaденo 13 шсршних пpoбниx плoш (дaлi ППП). Стан деpев oцiнювaли згiднo з pекoмендaцiями [5]. Оснoвними кpитеpieм шшгадження насаджень низoвими пoжежaми e сеpедня висoтa нaгapy на стoвбypax [9].
У 2008 та 2009 pp. пpoстежyють чггку тенденцiю дo збiльшення випадюв зaгopянь в пеpioди зменшенoï кiлькoстi oпaдiв (pис. 1). Так, за пеpioд з тpaвня пo œp^m 2008 p. випaлo лише 120 мм oпaдiв, шo стaнoвить лише 54,б % вiд сеpедньoï нopми за 50 piчний пеpioд. Пpичoмy в сеpпнi випaлo лише 14,5 мм oпaдiв, тoбтo в 3 paзи менше нopми. Ще бiльш пoсyшливим ви-явився 2009 p. За пеpioд з тpaвня пo сеpпень випaлo лише 113 мм oпaдiв, шo стaнoвить лише 49,7 % вщ сеpедньoгo piвня за oстaннi 30 poкiв. Пopiвнянo з 2008 p. ситyaцiя була ще жopсткiшoю, oскiльки в веpеснi випaлo на 20 мм менше oпaдiв, нiж у 2009 p. А сума oпaдiв за пеpioд aктивнoï вегетацп сташ-вила лише 47 % вщ сеpедньoгo бaгaтopiчнoгo piвня. Тoмy пiдстилкa в шсня-ках була сильнo висушена, шр oсoбливo спpиялo виникненню пoжеж.
2008 2009
Рис. 1. Сума o^dîe за м^яцями та ктьтсть пожежу ДП "Змивське ЛГ"
у 2008 та 2009 рр.
^над 90 % шжеж виникae в шсняках, але пoжежi зaфiксoвaнo i в лис-тяних лiсax. На^иклад, влiткy 2008 p. у Чемyжiвськoмy лiсництвi пiд час тpи-валих бездoшoвиx пеpioдiв та висoкoï темпеpaтypи спoстеpiгaли пoжежi в на-садженнях o^ra та беpези, а в кштш 2009 p. - у Зaдoнецькoмy i нaвiть в Тapa-нiвськoмy лiсництвax пoжежi сталися у листяних насадженнях iз кленoм та-тapським i ясенелистим та нав^ь дуба звичaйнoгo. Ймoвipнiсть виникнення шжеж у цей пеpioд у таких люах пoяснюють нaявнiстю в них значних зaпaсiв неpoзклaденoï сyxoï тдстилки та сyxoï тpaви i вщсутшстю тpaв,янoгo пoкpивy.
Нaйбiльшa кiлькiсть шжеж ДП "Змiïвськoгo ЛГ" вiдбyвaeться у свiжиx типах лiсy: А2С (31 випaдoк) та В2ДС (30) фис. 2). Знaчнo менша вoнa у сухих типах - А1С (12) та В1ДС (15). ^бто чито пpoстежyeться зpoстaння кiлькiсть шжеж зaлежнo вiд величини плoшi лiсiв дaнoгo типу лiсy, а не вoлo-гoстi йoгo гiдpoтoпy. Деш^ iншa ситyaцiя з гopимiстю лiсiв. Нaйбiльше числo 4б,1 шт/1000 га зaфiксoвaнo для В1ДС, пpичoмy вщмша цьoгo пoкaзникa ш-piвнянo з oстaннiми тpьoмa пoшиpеними типами люу дoсягae декiлькox paзiв.
Шуковий вкник HЛTУ УкраТни. - 2G1G. - Вип. 2G.8
Puc. 2. Розподт за типами лшу плoщi ^тових наcаджeнь ДП "Зм^^кого ЛГ" та ктьк^ть пожеж в них i Ъхня горим^ть
Особливо1' уваги заслуговують дат про менш поширеш типи люу сос-нових насаджень, не наведених у графжах, - А0С, В3ПОК, С2ЛДС. Цi типи ль сiв становлять менше 0,5 % вщ загально1' площi суми, i кшьюсть пожеж там незначна. Але, якщо торкатися такого вщносного показника, як горимiсть, то тут нав^ь одна пожежа, як наприклад у 2009 р. для А0С, свiдчить про дуже велику горимють цього типу лiсу коли його значення перевищуе нaведенi ви-ще дaнi в декiлькa рaзiв.
Молодняки Середньовжов! Пристигаю1п
BíkobÍ групи
Puc. 3. Розподт за вжовими групами плoщi œmових наcаджeнь ДП "Змив^кого ЛГ" та ктьк^ть пожеж у них i Лхня горим^ть
^йбшьша кшьюсть пожеж (74 шт.) та найбшьша горимють (13,7 шт./1000 га) спостер^ають у середньовжових насадженнях, найбшьш поши-рених серед соснових лiсiв ДП "Змивського ЛГ" (рис. 3). В шших вiкових
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
67
групах кшьюсть пожеж не перевищуе 8 випадюв тобто майже в 10 раз мен-ша. Найбiльша горимiсть спостершаеться також в середньовiкових насаджен-нях - 13,7 шт/1000 га. Проте перевищення цього показника, порiвняно з ш-шими вiковими групами, не таке значне. Для пристигаючих, стиглих та пе-рестiйних насаджень воно становить 2,63 i для молодняюв - 1,76 раза.
Основна частка пожеж у 2008-2009 рр. припадае на домшантш дере-востани з повнотою 0,7-0,8 (рис. 4). А найвищий показник горимостi в сосняках з повнотою 0,4, тобто у деревосташв, привабливих для шнкшкового типу рекреацй. Для закладання ППП та вивчення розвитку соснякiв шсля пожежi вибрано дiлянки, якi пошкоджеш вогнем у 2006, 2007 та 2008 рр. у рiзнi мюя-цi вегетацiйного перiоду. Зазвичай, це високоповнотш та високопродуктивнi сосновi деревостани. Вж деревостанiв на ППП змшюеться вiд 47 до 116 ро-кiв, тому дiапазон змiни таксацшних показникiв доволi значний.
0,6 Повнота
Рис. 4. Розподл за повнотою плош^ соснових насаджень ДП "Змивського ЛГ" та ктьтсть пожеж у них i £хня горим^ть
Практично у вЫх деревосташв, в яких закладено ППП, висота шднят-тя нагару по стовбуру понад 2 м, тобто пожежi вщносять до сильних [9]. Те, що внаслщок пожеж стан сосняюв ютотно погiршився, можна побачити за даними в табл. На вЫх ППП шдекс стану дерев перевищуе 2,5, коли 1х оцшю-ють як сильно ослабл^ а на трьох навггь бiльше 3,5 (усихаючi). За рж вщзна-чено бiльше зростання 1с. А на ППП Ч6 стан деревостану перейшов iз сильно ослаблого до всихаючого. Так, уже на момент закладання ППП у вЫх пошко-джених насадженнях не було здорових дерев. Основну частку становили сильно ослаблi дерева, з рiвнем дефолiацil вiд 33 до 66 %. В усихаючих дере-востанах частка сухостою досягае 24-51 %. Значним е також частка усиха-ючих дерев.
За рж на бшьшосл пробних площ було зафжсовано збiльшення як свь жого, так i старого сухостою. Але також варто зазначити, що на деяких пробних площах цi цифри зменшились. Це можна пояснити як переходом свiжого сухостою у старий, так i збшьшенням кiлькостi повалених дерев.
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Табл. Стан тарозподт дерев за категорiями стану в сосняках, пошкоджених _пожежами, на ППП в ДП "Змивське ЛГ"_
Л-во / № ППП Квартал / видш Дата пожеж1 Н нагару м. Дата збирання матер1алу 1с сер. Розподш дерев за категор1ями стану, %
1 2 3 4 5 6
Ч 10 82/12 контроль - 03.10.08 2,31 0 76 21 2 0 2
17.09.09 2,53 0 58 34 6 0 2
З 76/4 контроль - 17.09.09 2,9 0 14 84 1 0 1
20( 06 р. пожеж1
Ч 3 84/6 06.06.06 3,58 08.09.08 4,05 0 7 49 5 10 29
17.09.09 4,08 0 4 44 21 0 31
2007 р.
З 1 118/8 31.03.07 2,33 25.07.08 2,91 0 14 80 5 0 0
23.07.09 3,09 0 9 80 4 5 1
З 2 118/8 31.03.07 2,46 25.07.08 3,09 0 17 72 2 2 7
23.07.09 3,45 0 5 69 11 4 10
Ч 7 82/12 01.04.07 2,05 03.10.08 3,03 0 20 64 14 0 3
17.09.09 3,13 0 12 66 20 0 2
Ч 8 82/12 29.04.07 2,22 03.10.08 3,25 0 10 70 13 0 8
17.09.09 3,29 0 8 66 21 0 5
Ч 4 84/15 12.08.07 2,3 08.09.08 3,78 0 13 42 20 2 22
17.09.09 4,08 0 3 23 40 29 4
2008 р.
Ч 5 84/13 15.04.08 3,06 08.09.08 2,61 0 49 43 7 2 0
17.09.09 2,92 0 23 66 8 3 0
Ч 6 82/12 07.06.08 0,69 03.10.08 2,88 0 36 52 5 2 5
17.09.09 3,63 0 7 54 18 13 9
Ч 9 82/12 07.06.08 2,52 03.10.08 2,79 0 28 68 3 0 1
17.09.09 3,18 0 7 72 18 1 1
Ч 1 57/8 18.08.08 2,02 08.09.08 2,91 0 24 70 3 0 4
17.09.09 2,65 0 35 56 3 3 3
Ч 2 57/4 27.08.08 4,45 08.09.08 4,52 0 0 2 46 49 2
*Прим^ка: Ч - Чемужiвське люництво, З - Задонецьке люництво
За рахунок р1зних роюв виникнення пожеж вдалося простежити змши за досить тривалий перюд. Пошкодження деревосташв посилюеться 1з збшь-шенням тривалост перюду шсляпожежного розвитку. Якщо не брати до ува-ги три ППП, як належать до всихаючих, то у деревосташв, як пошкоджеш в 2008 р., шдекс стану шд час з1брання перших даних змшювався вщ 2,61 до 2,91, у 2007 р. - 2,91-3,25. Тобто внаслщок пошкодження стовбур1в вогнем понад 1,5 деревам практично неможливо вщновитися.
На 3-х ППП деревостани належать до всихаючих. Водночас, якщо в 2008 р. це деревостан, у якого нагар по стовбуру шдшмаеться на висоту по-над 4 м, то в 2007 р. - 3,5 м, а в 2006 р. - тшьки 2,3 м. Тобто висота шдняття вогню по стовбуру не завжди е критер1ем виживання або навпаки всихання дерева пошкодженого пожежею \ цей процес е набагато складшшим \ зале-жить вщ цшого комплексу чинниюв. У 2007 р. 1з 5 випадюв пожеж, як взято для дослщження, 4 сталися весною \ тшьки один лггом (у серпш). Однак, са-ме у серпневого найпрш1 наслщки - деревостан належить до всихаючого, а частка сухостою перевищуе 20 %.
Щось схоже спостершалося i в 2008 р. Найбшьше пошкодження вщ-значалося на ППП Ч2 шсля пожеж^ що сталася в серпнi мiсяцi. I хоча низова пожежа на перейшла у верхову, на цш ППП вже на початку вересня вщзнача-лося таке сильне пошкодження, що практично у вЫх дерев хвоя всохла. Мож-ливо додатковою причиною цього е надзвичайно посушливi умови, що скла-лися в цей перюд - температура повiтря перевищувала 30 градусiв, а шдстил-ка i поверхня грунту висохли так, що на земнш поверхш згорши пнi всiх дерев, як було зрубано ранiше. Можна припустити, що хвоя пошкоджена не внаслщок пошкодження стовбура, а розжареним повоям, що пiднiмалося вiд землi. Як наслщок, бiльше половини дерев ППП належало до сухостою, а ще 46 % - до категори всихаючих дерев.
Таким чином, у 2008 та 2009 рр. простежують чггку тенденцiю до збiльшення випадюв загорянь у посушливi перiоди. Понад 90 % пожеж вини-кае в сосняках, але пожежi сталися i в листяних лiсах. У сосняках шдстилка настiльки висихае, що швелюеться рiзниця у вологостi мiж сухими i свiжими типами люу. Основну кiлькiсть пожеж спостерiгають у найбшьш поширених середньовiкових насадженнях, а також у деревостанах iз повнотою 0,7-0,8.
Унаслщок пожеж iстотно попршився стан дослiджуваних соснякiв. Пошкодження деревосташв посилюеться iз збiльшенням тривалостi перюду пiсляпожежного розвитку. Вже за рж на бiльшостi ППП було зафжсовано збшьшення кiлькостi як свiжого, так i старого сухостою Найгiршi наслщки у деревостанiв, якi були пошкоджеш вогнем у серпш.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. -
512 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во Урожай", 1967. - 386 с.
3. Ворон В.П. Пожеж як чинник дестабшзаци стану лю1в зелених зон мют Украши / В.П. Ворон, А.В. Леман, Т.Ф. Стельмахова, Ю.В. Плугатар // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 14-25.
4. Ворон В.П. Тенденци виникнення пожеж у люах двох державних пiдприемствах зелено! зони Харкова / В.П. Ворон, В.О. Лещенко, G.G. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 14-25.
5. Д1агностика та зонування пошкодження лю1в Украши аеротехногенним забруднен-ням: методичш рекомендаци / Затверджено Науково-техшчною радою Держкомлюгоспу Украши. - Харюв: УкрНД1ЛГА, 2008. - 53 с. - (Протокол № 4 вщ 26 грудня 2008 р.).
6. Дубинин А.Е. Особенности горимости лесов и послепожарных последствий в Ильменском государственном заповеднике : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 / А.Е. Дубинин. - Екатеринбург, 2007. - 57 с.
7. Лещенко В.О. Прям1 втрати люового господарства вщ пожеж у сосняках державного пщприемства "Змивське люове господарство" / В.О. Лещенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 14-25.
8. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки // ГОСТ 16 128-70. - Введение. - М. : Государственный комитет стандартов Совета Министров СССР, 1971. - 24 с.
9. Правила пожежноУ безпеки в люах Украши / Наказ Держкомлюгоспу Украши вщ 27 грудня 2004 р., № 278. - Офщшний вюник Украши. - К., 2005. - № 13. - 321 с.
10. Усеня В.В. Влияние лесных пожаров на плодородие почвы березовых насаждений / В. В. Усеня, Е. Н. Каткова // Проблемы лесоведения и лесоводства на радиоактивно загрязненных землях. - 2004. - Вып. 60. - С. 224-232.
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.8
Ворон В.П., Лещенко О.А., Мельник Е.Е. Зависимость возникновения пожаров от типов леса и характеристики древостоев и их развитие после пожаров
Проанализирована приуроченность пожаров в лесах ГП "Змиевское ЛХ" в 2008-2009 гг. к лесорастительным условиям и характеристик древостоя, а также результаты исследований развития сосняков после пожара. Прослежена четкая тенденция к увеличению случаев загораний в засушливые периоды. Повреждение древостоев усиливается с увеличением длительности периода послепожарного развития.
Voron V.P., Leschenko O.A., Mel'nik E.E. Dependence of origin of fires on the types of the forest and descriptions of stand and their development is after fires
It is analysed dependence of origin of fires the forests of DP "Zmiivske LG" on 2008-2009 years on the types of the forest and descriptions of stand, and also results of researches of development of the pine forests after a fire. A clear tendency is traced to the increase of cases of spunkings in droughty periods. The damage of forest increases with the increase of fire duration on development period._
УДК 332:336:339.1:338.14 Доц. М.1. Бублик, канд. ф1з.-мат. наук -
Льв1вський Д1НТУ м. В. Чорновола; доц. П.Г. 1льчук, канд. екон. наук - НУ "Льв1вська пол1техшка"
РОЗВИТОК РИНКУ Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ ЩОДО В1ДШКОДУВАННЯ ТЕХНОГЕННИХ ЗБИТК1В
Дослщжено ринок фшансових послуг, з метою його удосконалення та встанов-лення взаемозв'язку мiж ринком фшансових послуг та техногенними збитками. Зап-ропоновано для вщшкодування техногенних збитюв сформувати систему пшьгових заходiв, спрямованих на стимулювання превентивних дш щодо захисту навко-лишнього середовища.
Ключов1 слова: ринок фшансових послуг, техногенш збитки, надзвичайш ситу-
ацп.
Постановка проблеми. Основним завданням ринково! економжи е отримання максимального прибутку, використовуючи при цьому ус можлив1 ресурси, школи нав1ть незважаючи на запод1яння негативних вплив1в на нав-колишне середовище. В Укра!ш юнуе проблема вщшкодування збитюв, тому дослщження ринку фшансових послуг та заход1в, спрямованих на !х форму-вання щодо вщшкодувань техногенних збитюв, е зараз дуже актуальною темою, адже з кожним роком у процес господарсько! д1яльност1 виникае щора-зу бшьше суперечностей м1ж природою \ людиною, що призводить до виник-нення надзвичайних ситуацш (НС). Це зумовлюе наростання в суспшьств1 проблем сощально-економ1чного характеру. Виникае потреба у формуванш системи заход1в щодо попередження та лшвщаци НС шляхом удосконалення економ1чного мехашзму вщшкодування !х збитюв, а саме розроблення захо-д1в, спрямованих на формування ринку фшансових послуг, зокрема швести-цшно!, страхово! та банювсько! д1яльност1.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Цю проблему вивчали таю вщом1 економюти, доктори економ1чних наук, як: I. Бланк, А. Пересада, О. Веклич, Т. Яхеева, В. Мщенко. Економ1чну суть ринку фшансових послуг
