CC BY
73
УДК 576.89:597.423
Лавршенко 1.В., к.вет.н. ©
Полтавсъка державна аграрна академ1я
ЗАХОДИ Л1КВЩАЦ11АЕРОМОНОЗУ РИБ В УМОВАХ ПРИВАТНОГО РИБОГОСПОДАРСТВА
У статт1 наведено дат щодо заходгв лжвгдаци аеромонозу короповихриб в умовах приватного рибогосподарства. Встановлено, що спалахи хворобы маютъ виражену сезоншстъ - весна - лто, що пов'язано гз збыъшенням оргатчного забруднення води. Для неитрал1зацИ кислотност1 води у ставок дощлъно вносити негашене вапно. Ефективним лжуванням аеромонозу коропових риб е згодовування препарату "Б1овт - 80" в сум1ш1 з комбшормом «Комбжарп 2» упродовж 6 дшв.
Ключое1 слова: короп, аеромоноз, бюмт, лшування.
Актуальшсть теми. Чинниками, що стримують устшний розвиток пркноводного рибництва, е захворювання, яю завдають ютотно! шкоди галузг Найбшьшу небезпеку становлять шфекцшш хвороби, зокрема аеромоноз коротв [1].
Розвиток аквакультури I ставкового рибництва забезпечуеться штенсифжащею бютехнологш культивування гщробюшгв. Це передбачае високу щшьшсть посадки риби та штучну пщгод1влю, що призводить до забруднення навколишнього водного середовища оргашчними речовинами.
В умовах високо1 антропогенного навантаження на ставкову екосистему природш мехашзми регуляцп чисельност1 популяцш паразита I господаря не спрацьовують. Одним з найважливших бюлопчних чинниюв, що порушують нормальний переб1г рибоводного процесу, е активащя патогенно! та умовно-патогенно! мшрофлори водного середовища, що призводить до шфекцшних захворювань культивованихриб [2].
Реал1защя потенщалу патогенност1 мжрооргашзм1в обумовлюеться, з одного боку, штенсивною експлуатащею водного середовища, з шшого -наявшстю переущшьнено! популяцп риб, у яких резистентшсть значно знижена знаходженням в несприятливих умовах. До них можна вщнести порушення гщрох1м1чного режиму, токсичш, багат1 умовно-патогенними мжрооргашзмами комбшорми та значна кшькють ручних маншуляцш [3].
Метою роботи була розробка ефективних заход1в лжвщаци аеромонозу коропових риб в умовах приватного рибогосподарства.
Матер1ал 1 методи. Д1агностику аеромонозу здшснювали комплексно: з урахуванням симптом1в захворювання, патолого-анатом1чних змш та результапв мжроскошчних та бактерюлопчних дослщжень. Клмчш дослщження виконувалися загальноприйнятими методами, включаючи
© Лавршенко 1.В., 2013
165
детальний анамнез. Дослщжували стан шюрного покриву, луски зябер. При обстеженш обов'язково враховували локал1зацш ураження, характер змш.
Для бактерюлопчних дослщжень вщбирали св1жий матер1ал. Паренх1матозш органн промнвали стернльннм ф1зрозчнном I проводили поЫв на МПБ, МПА. Поави витримували в термостат! при температур! 26 °С упродовж 24 годин [4].
Для вивчення морфологи м1крооргашзм1в готували мазки з видшених культур та фарбували 1х спиртово-водним розчином метиленового синього [4]. Дослщжували воду з1 ставу: визначали ф1зико-х1м1чш показники. На мкщ вщбору визначали кол1р, запах та прозоркть води. На пщстав1 проведених дослщжень розробляли комплекс заход1в щодо лшвщаци хвороби.
Результата дослщження. Ензоотичш спалахи аеромонозу коротв рееструвалися в дослщжуваному господарств1 з 2008 року I мали тенденцш виникати навесш - початку л1та. Гострий переб1г аеромонозу коротв був вщм1чений у червт-липт 2012 року.
Встановлено, що хвора риба (короп лускатий, товстолоб) була в'ялою, плавала боком, гинула значна кшькють особин. На нижнш I б1чних стшках черева виявляли запальш набряки й червот плями р1зного розм1ру форми, шод1 пухирщ (рис. 1,2).
Рис. 1. Ураження коротв за аеромонозу
У окремих особин реестрували витршкуватють, настовбурчення луски. Також значна кшьккть риби, виловлено! в ставку рибо господарства, мала ознаки геморапчного синдрому.
Хвору рибу розтинали I робили поЫви ¿з внутршньочеревно! рщини, печшки та серця. ПоЫви проводили на МПА, МПБ, шкубували при 26°С впродовж 24 год.
166
1
Рис. 2. Геморагп та виразки на шк1р1 ураженого товстолоба
У МПБ аеромонади спричиняли помутншня середовища з наступним прояснениям та утворенням аро-бшого осаду. На МПА через 24 години культивування утворювалися маленью кругл1 прозор1 колони, що згодом мутшшали I набували арувато-бшого кольору. При пос1вах ¿з внутршньочеревно! рщини колони росли суцшьним шаром (рис. 3), а при виЫвах ¿з глибоких шар1в внутршшх оргашв - у значно менших кшькостях (рис. 4).
Рис. 3,4. Р1ст колонш мжрооргашзм1в на МПА при поив! внут|мшньочеревно1 рщпнп та при пос1в1 ¡з глибоких шар1в внут|мшш\
оргашв
Пщ час мжроскотчного дослщження культури виявляли характерш коротю ¿з заокругленими юнцями палички. В1рулентшсть видшено! культури визначали проведениям бюпроби на бших мишах. Дводобову культуру збудника вводили бшим мишам штрапер1тошально. В1рулентш штами аеромонад спричиняли загибель заражених мишей упродовж 1-2 д1б. 3 патматер1алу проводили пос1ви на МПА, яю шкубували упродовж 24 годин за
167
температури 26°С. В1зуально реестрували ркт аналопчних круглих прозорих колонш. При мжроскотчному дослщженш колонш виявляли характерш коротю палички ¿з заокругленими кшцями.
Нами проведен! ф1зико-х1м1чш дослщження води ставу пщ час спалаху аеромонозу коропових риб, 1х визначали на мкщ вщбору. Температура води -12 °С. Запах води - р1зкий, трав'янистий. Кол1р - с1ро-зеленкуватий. Прозоркть - 8 см. При вщстоюванш утворюеться невелика кшьккть мулистого осаду. Реакщя дослщжувано! води становила 6, яккна проба на забруднення води оргашчними речовинами - позитивна. Таким чином, значне забруднення оргашчними речовинами та зниження реакци води створюе сприятлив1 умови для збереження збудниюв шфекцшних захворювань. Имов1рно, спалах шфекцшно! хвороби був пов'язаний з тим, що риба почала пощати детрит багатий аеромонадами, а шдвищення температури водного середовища спричинило штенсивне розмноження збудника.
Оздоровления господарства проводили комплексним методом. 3 метою нейтрал1заци кислотност1 води у ставок вл1тку 2012 року внесли негашене вапно з розрахунку 150 кг / га водно! площ1, для пщвищення рН води. Вщомо, що вапнування ставив е ефективним заходом для отримання високо! рибопродуктивностц сприяе прискоренню процеав мшерал1зацп оргашчних речовин грунту та товщ1 води, збагаченню структури грунту дна I його сорбцшних властивостей, нормал1заци вмюту кисню. Таким чином, проведен! заходи сприяли розвитку природньо! кормово! бази I створенню сприятливих еколопчних умов для життед1яльност1 риби.
У рибогосподарство в перюд оздоровления молодняк не завозили, оскшьки вш в першу чергу найбшьш сприйнятливий до захворювання.
Риб1 упродовж двох тижшв згодовували комбжорм " Комбжарп 2", щоб вона призвичашася до кормових мкць та визначали добову кшькють споживання корму. Комбжарп 2 - комбжорм для коропа 2-3х р1чок, збалансований за поживними речовинами. До складу комбжорму входять мжрошзоваш зернов1, соняшниковий шрот, соевий шрот, соева макуха, дрожж1, виавки, глюкоза, лактоза, рибна мука, пщкислювач, амшокислоти, в1тамши, мшерали, ароматизатор, ферменти, ензими, пробютик, емульгатор жиру. Комбжорм забезпечуе висою прирости живо! маси риби, пщвищуе И ¿муштет; приводить до зменшення витрат корм1в та пращ.
Шсля цього риб1 згодовували комбжорм в сум1ш1 з "Бюв1т - 80". Для цього добову норму комбжорму ретельно перемшували з препаратом, ¿з розрахунку 620 мг на 1 кг ваги риби. Тривалкть л1кування становила 6 дшв. У результат! проведених заход1в через мюяць при контрольному облов1 у риби не реестрували клшчних ознак захворювання.
Орендарю ставка рекомендовано провести л1тування протягом одного року з одночасним проведениям вЫх ветеринарно-саштарних та рибницько-мелюративних заход1в. Заплановано восени 2013 року ставок спустити, всю товарну рибу I молодняк реал1зувати через торговельну мережу. Знезаражений став необхщно зариблювати здоровим рибопосадковим матер1алом з
168
благополучного щодо шфекцшних хвороб господарства. При цьому необхщно ч1тко розрахувати щшьшсть рибопосадки, оскшьки скупчене утримання е чинником, що порушуе еколопчний стан водойм.
Висновки: Встановлено, що спалахи аеромонозу у дослщжуваному господарств1 мають виражену сезоншсть - весна - л1то, що пов'язано i3 значним оргашчним забрудненням води. За пщвищення температури водного середовища рееструеться пщвищення кислотност1 води, що сприяе накопиченню аеромонад у водоймг Для нейтрал1заци кислотност1 води внаслщок накопичення в нш оргашчних залишюв у ставок доцшьно вносити негашене вапно i3 розрахунку 150 кг/га водно! площ1, що зумовлюе пщвищення рН води. Ефективним л1куванням за аеромонозу коропових риб е згодовування препарту "EioBiT - 80" в cyMimi з комб1кормом «Комб1карп 2» упродовж 6 дн1в.
Л1тература
1.Компанець Е.В., Наконечна М.Г. 1мунолог1чн1 i гематолог1чн1 показники у KoponiB при гострому nepe6iry захворювання, спричиненого Aeromonas hydrophila // Наук. в1сник нац. аграр. ун-та. -К: НАУ, 1998.- Вип.6. -С.106-110.
2.Алимов С. I. Рибне господарство Украши: стан i перспективи. - К.: Вища осв1та, 2003. - 336 с.
3.Шерман I. М. Ставове рибництво. - К.: Урожай, 1994. - 336 с.
4.Ветеринарная микробиология и иммунология / НА. Радчук, Г.В. Дунаев, Н.М. Колычев и др. Под ред. НА. Радчука. - М.: Агропромиздат, 1991. - 383 с.
Summary
The article presents data on measures of liquidation Aeromonas carp fishes. Found that outbreaks of Aeromonas have pronounced seasonal - spring - summer, due to the increase of organic water pollution. To neutralize the acidity of the water in the pond should make quicklime. Effective treatment of Aeromonas carp fish are feeding drug "Biovit - 80" mixed with animal feed "Kombikarp 2" over 6 days.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
169
