CC BY
21
А.Р. Шакирова, Л.Г. Колесниченко, Л.В. Шерстобитова и др. // Геоинформатика : сб. науч. тр. -2008. - № 2. - С. 67-73.
Рибак В.А. 1нтегральна ощнка еколопчного стану урбашзованих те-риторiй
На прикладi мiста Могильова описано нову методику штегрально! оцiнки еколо-пчного стану. Як компоненти, що враховуються, запропоновано показники стану/наяв-ностi: атмосферного пов^я, грунтового покриву, водних ресурйв, зелених насаджень, ргвня шуму й вiбрацil, iонiзуючого внпромшювання й обсягу вiдходiв. Для агрегування в едину iнтегральну оценку запропоновано новий метод, заснований на видiленнi прь оритетних компонентiв, обов'язкових для врахування. Запропонована методика мае яв-ний проблемно-орiентований характер, спрямована на виявлення зон шдвищено! нап-руженостi i е основою для розроблення адекватних природоохоронних заходiв. При цьому одержуванi оцшки позбавленi низки недолiкiв, властивих шшим методикам.
Ключовi слова: Могильов, антропогенне навантаження, еколопчний стан, довкш-ля, забруднення, iнтегральна оцiнка.
Rybak VA. Integral Assessment of the Ecological Condition of Urbanized Areas
A new technique of integrated assessment of ecological conditions in the example of the city of Mogilev is described. Available indicators of the conditions/presence as components that are taken into account are suggested the following: air, soil cover, water resources, green areas, noise and vibration, ionizing radiation, and the volume of waste. A new technique that is based on the identified priority components that are required for accounting is proposed for the aggregation into a single integrated assessment. This technique is a clear problem-oriented in nature, aimed at identifying areas of increased tension. It provides a basis for developing adequate environmental measures. It is worth noting that the estimates received are deprived of a number of shortcomings inherent in other techniques.
Keywords: Mogilev, anthropogenic pressures, ecological condition, environment, pollution, integrated assessment.
УДК 630 *2 7 Доц. У.Б. Башуцька, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАХИСТ Л1СОВИХ ГРУНТ1В П1Д ЧАС МЕХАН1ЗОВАНО1 ЗАГОТ1ВЛ1
ДЕРЕВИНИ У Л1СОВ1Й М1СЦЕВОСТ1 БАДЕН-ВЮРТЕМБЕРГ
(Н1МЕЧЧИНА)
Проаналiзовано методи люозаготгвель у люових екосистемах, що розвиваються природним шляхом за системою неперервного люокористування за вщмови вщ суцшь-них рубок i без ущшьнення грунту. Здшснено порiвняння витрат вщ застосування кожного методу люозагопвл^ Встановлено вплив вих видiв лiсозаготiвлi на лiсовi грунти та ефектнвшсть захисту люових грунтгв на законодавчому ргвш. Вiдзначено важливiсть моторно-ручно! лiсозаготiвлi у люах, де домшуе система неперервного люокористуван-ня; доцiльнiсть комбшовано! люозаготг^ у придатних для водiння деревостанах iз вщ-далю 40 м мiж трелювальними шляхами через валку i пiдтягування в межах досяжност краново! стрши у необроблюваному промiжному блоцi.
Ключовi слова: лiсозаготiвля, люовий грунт, радiональне природокористування.
Розташована у швденно-захвднш частинi Федеративно!' Республiки Нь меччина земля Баден-Вюртемберг iз 39 % лкового покриву, якi вщповвдають приблизно 1,3 млн га, е одним iз найбшьш лкистих регiонiв Нiмеччини. Вона межуе на заходi iз Францiею i на швдш - з Австрiею i Швейцарiею.
Щорiчний обсяг лiсозаготiвлi в контекста сталого використання стано-вить 6,5-7 м3/га вiд приросту за запасу деревини близько 350 м3/га. Лковим за-
коном федерально!' землi Баден-Вюртемберг визначено трiаду комерцшно1, природоохоронно!' та рекреацiйноí функцiй, що дае змогу лiсовiй екосистемi розвиватися природно за системою неперервного лкокористування ("дауер-вальд") за вiдмови ввд суцiльних рубок i без ущшьнення грунту. Як правило, це означае, що повторюються в п'яти-семилiтнiх штервалах прорiдження деревос-тану i рубки догляду в розмiрi близько 40-70 м3/га. Якове господарство поста-чае бюмасу деревини iз приросту на перероблення i як чисту продукцда вщпо-вiдно до ринкових умов у лковш промисловостi.
Методи лкозаготсвель. Кожну рубку планують iз врахуванням особли-востей мiсцезростання. Важливе значения при цьому мають параметри дерев, топографiя, тип грунту, пора року та наявний розвиток. На сьогодш доступни-ми е такi методи лкозагопвлг моторно-ручна, комбiнована, механiзована, ка-натно-кранова, гелiкоптерна (рис. 1).
Рис. 1. Modeni nicmazomieni [1] Рис. 2. Лковий пращвник nid час
обрЬування zinoK моторною пилою [9]
Моторно-ручна лкозаго™ля. Вирубування та оброблення бензопилами здшснюють три-п'ять квалiфiкованих спецiалiстiв лiсового господарства у певнш групi дерев (рис. 2), що особливо застосовують у системi безперервного лкокористування "дауервальд", де увагу придшяють кожному дереву. Дiаметр на висоп грудей кожного стовбура мае становити i3 господарських мiркувань не менше 28-30 см, за нижчих дiаметрiв е доцiльнiшим застосовувати сучасну лкову технiку. Це вимагае детально!' шдексацл деревостану iз дотриманням со-рокаметрових вiдстаней мiж трелювальними шляхами. Пращвники лiсового господарства валять стовбури ялинкоподiбно - верхшками до трелювального шляху, щоб уникнути згодом нанесення ушкоджень деревам, ят залишаються. При кожнш групi працiвникiв е лiсова машина для непередбаченого випадку, обертання-розвертання, доставки до трелювального шляху. Спещагоована ль созаготшельна машина забезпечуе перевезення вщ трелювального шляху до автодоступного мкця зберiгання готових сортиментк деревини у лк! Витрати на лкозагопвлю в цьому випадку становлять 12-18 евро/м3, витрати на трелюван-ня - 5-14 евро/м3, залежно ввд маси стовбура та вiдстанi трелювання.
Комбшована лiсозаготiвля. Спiльне застосування роботи комбайшв "Harvester" i працiвникiв лку вiдбуваеться, в основному, у придатних для водш-
ня деревостанах i3 вiддалю 40 м мiж трелювальними шляхами через валку i шд-тягування в межах досяжносп краново!' стрiли (зазвичай 10-12 м) у необроблю-ваному промiжному блощ. При цьому розрiзняють цiлi стовбури з гiлками та сортименти рiзних класiв. Вартiсть оброблення залежить ввд товщини деревини та маси стовбура i, включно iз трелюванням, становить 18-26 евро/м3.
Мехашзована лiсозаготiвля. Повнктю механiзований процес лкозаго-тiвлi лковими машинами "Harvester" i "Forwarder" здайснюють у придатних для водiння деревостанах iз рiшенням про вiдстань 20-30 м для застосування. На схилах е можливiсть транспортування деревини за допомогою лiсовоí машини "Forwarder". Обмежувальними чинниками е i^mmi умови та погодш умови на схилах 30-50 % (рис. 3). Варткть лiсозаготiвлi включно iз трелюванням стано-вить 10-16 евро/м3.
Рис. 3. Гусеничний харвестер "Уа1ше(911Х3М" на стрЬмкому схшп [5]
Канатно-кранова лкозагот1вля. Вантажопвдймальний кран (рис. 4) застосовують в умовах стр1мких прських схилш, в яких сполучення дорогами i трелювальними шляхами через топографда е неможливим.
На канатш лiнií встановлюють технiку (рiзнi системи) i за допомогою кранових вiзкiв поваленi вручну стовбури транспортуються вниз чи вверх до мкця сортування. На мiсцi вiдбуваеться обрiзування гшок i сортування. Цей метод е ввдносно дорогим i господарсько ефективним, коли кожна канатна лiнiя транспортуе принаймнi 50-60 м3 деревини. Варткть лiсозаготiвлi становить 3550 евро/ м3.
Гелiкоптерна лiсозаготiвля. У нерозвинених гiрських лiсах можуть бути застосоваш гiрськi лiсовi комбайни i крокуючi комбайни. У важкодоступних районах можна використовувати канатш крани, альтернативою яким е застосування гелшоптера "Heli-Logging" (рис. 5).
Для цього не потрiбно розвитку системи дорк i просiк як для канатних кранiв. Деревина, зазвичай, приймаеться перпендикулярно схилу. 1деальна шд-готовка для застосування гелшоптера е передумовою для економiчного транспортування деревини. Пропускна здатнiсть становить до 600 м3 при наванта-женнi до 2,7 т у польот! Витрати на лкозаготклю за споживання палива близь-ко 300 л/год та залежно вiд товщини деревини становлять ввд 70 до 100 евро/м3.
Рис. 4. Мобтьний канатний кран [5]
Ус1 види л1созагот1вл1 впливають на л1сов1 грунти (рис. 6-8).
Рис. 5. Гелжоптер для транспортування деревини [4]
(1^1ег, 1988)
Рис. 6. Розподт тиску в шинах [2]
Рис. 7. Розподт загальноЧ ваги у транспортг з рЬзними осями [2]
Во0епу>ег1ог1пипд
Рис. 8. Концентращя кисню у смуз1 руху л1сових машин [3]
Для захисту грунт1в при цьому мають велике значення систематичш де-тальш прийняття ршень, квал1ф1кований персонал, використання нов1тн1х технологи та оптимальна щ1льн1сть дичини.
Захист Грунту регулюеться законом i мае велике значения тд час лкоза-готкл^ а також у разi використання пов'язаних i3 нею лiсових машин. Важли-вим е забезпечити таю утверсальт функцп Грунту як фшьтращя та зберiгания привнесених забруднювальних речовин, буферизация кислот, незмiнно високу яккть та кiлькiсть пiдземних вод та питно! води, функцiя лiсiв i лiсових Грунтiв особливо ефективно зв'язувати та зберкати вуглець, поглинаючи його i3 атмос-фери у формi CO2 - газу, який може завдати багато шкоди. 1снування лку, як життевого та вiдпочинкового простору, продуцента деревини, а також недерев-но! продукцц, прямо або побiчно залежить вiд конкретних характеристик лко-вих Грунтiв. Лiсовi Грунти е саморегульованою зрiвноваженою базою поживних речовин та водозабезпечення для деревостану та лкових рослин.
Вiд наявностi довготермшового сталого фiтоценотичного покриву зале-жать фiзичнi та хiмiчнi властивостi лкових Грунтк та розвитку !х малих коли-вань. Завдяки цьому в лковому Грунтi можуть виникати довгостроковi стабшь-нi популяцп органiзмiв, тобто щ Грунти е бшьш обжита, шж Грунти вiдкритоí мiсцевостi. Вони е макроскотчно структурованi гумусом, мають мiнеральнi Грунтовi горизонти, якi можна чико видiляти, е мiкроскопiчно сильно диферен-цiйованими iз безперервною системою пор. Структура та обжиткть оргашзма-ми е основними засадами фшьтрацц та акумулятивних можливостей лiсових Грунтк для вуглецю, азоту та забруднювальних речовин. Розташування Грунто-во! зони мiж атмосферою i лiто- та пдросферою робить 11 "реактором" через можливосп здiйснения масопереносу мiж цими екосферами i трансформацию речовин (наприклад кислi буферизацп).
Для пiдтримки родючосп Грунту та його природних функцш площинне водiния - суворо заборонено. Шляхом систематичного впровадження рiшень про зазвичай 40 м вiдстань мiж трелювальними шляхами можуть бути захищеш близько 80 % лiсових Грунтк. У разi ощадливого водiния трелювальними шляхами можна далi знижувати навантаження на лiсовi Грунти шляхом планування лiсозаготiвлi у сухий чи морозний перкди, розстеляння обрiзаних плок на тре-лювальному шляху, використання технчних специфiкацiй - шини низького тиску чи гусеницi, шини для боли\ Отриманi додатковi витрати щодо запобi-гання та пом'якшення ризикк потрiбно враховувати пiд час купiвлi деревини.
Ведення лiсового господарства федерально!' зе)№ Баден-Вюртемберг на екологiчних засадах забезпечуе шдтримання високо!' лiсистостi територп за ва-гомо!' частки лкопромислового комплексу у нацiональному господарствi регь ону, тобто е прикладом ращонального користування природним ресурсом для сталого розвитку.
Лггература
1. Frutig, F. (2015): Kalkulation von Holzerntearbeiten: Das Produktivitätsmodell HeProMo / F. Frutig, S. Holm, R. Lemm, D. Pedolin, O. Thees. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. waldwissen.net.
2. Redaktion LWF (2013): Auf den Boden achten. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.waldwissen.net.
3. Nemestothy, N. (2009): Boden unter Druck - sind Bodenschutz und Holzernte vereinbar? / N. Nemestothy // BFW-Praxisinformation. - Vol. 19. - Pp. 9-13.
4. Püntener, T. (2006): Holzernte mit dem Helikopter / T. Püntener. - Wald Holz 87. - Vol. 10. -Pp. 34-36.
5. Redaktion LWF (2004): LWF-Merkblatt Nr. 13 - Holzernte in steilen Hanglagen.
6. Schäffer, J. (2002): Befahren von Waldböden - ein Kavaliersdelikt? / J. Schäffer // Der Waldwirt. - Vol. 29 (12). - Pp. 21-23.
7. Wilpert, K.V. (2001): Waldböden - Grundlage für die Multifunktionalität von Wäldern / K.V. Wilpert // Freiburger Forstliche Forschung, Heft 33.
8. Mündliche Informationen Kreisforstamt Freudenstadt.
9. Kaufmann, U. (2010): Im Wald geht der Puls hoch. Schwere Arbeit kann den Bewegungsapparat schädigen / U. Kaufmann // Wald Holz+91. - Vol. 12. - Pp. 33-35.
Башуцкая У.Б. Защита лесных почв при механизированной заготовке древесины в лесной местности Баден-Вюртемберг (Германия)
Проанализированы методы лесозаготовок в лесных экосистемах, развивающихся естественным путем по системе непрерывного лесопользования при отказе от сплошных рубок и без уплотнения почвы. Проведено сравнение затрат при применении каждого метода лесозаготовки. Установлено влияние всех видов лесозаготовки на лесные почвы и эффективность защиты лесных почв на законодательном уровне. Отмечена важность моторно-ручной лесозаготовки в лесах, где доминирует система непрерывного лесопользования; целесообразность комбинированной лесозаготовки в пригодных для вождения древостоев с расстоянием 40 м между трелевочными путями через обоз и подтягивания в пределах досягаемости крановой стрелы в необрабатываемом промежуточном блоке.
Ключевые слова: лесозаготовка, лесная почва, рациональное природопользование.
Bashutska U.B. The Protection of Forest Soil during Mechanical Logging Processes in the Forest Areas of the Baden-Wurttemberg (Germany)
The methods of logging in the forest ecological systems that develop naturally according to the system of uninterrupted forest management with refusal of clear cutting and without soil sealing was analysed. The costs of logging methods are compared. All ways of logging influences on forest soil and efficiency of protection forest soils on the law level are defined. The importance of motor manual logging in forests with dominating of the system of uninterrupted forest management is noticed; the advisability of the combined logging in available for driving wood stands with the distance of 40 m between skidding ways through the cutting-out and hanging up in available limit of crane shaft in uncultivated intermediate block is observed.
Keywords: logging, forest soil, environmental management, ecological system.
УДК 631.559:633.16 Асист. М.Я. 1вантв -
Львiвський тщональний аграрний ушверситет
ВПЛИВ АГРОТЕХНОЛОГ1Й ДЕТОКСИКАЦН ПЕСТИЦИД1В НА ВРОЖАЙШСТЬ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Дослщжено штенсившсть нагромадження хлороргашчних пестицид]в i 1х похщ-них у рiзних частинах ячменю ярого сорту Целшка та вплив рiзноl кшькост органо-мь неральних добрив у поеднанш з вапнуванням на !х вмiст в агробюгеоценозах та врожайшсть зерна. Показано, що кореш, солома i зерно ячменю ярого iстотно в^^зняють-ся за нагромадженням у них хлороргашчних пестицищв (ДДТ та ГХЦГ). Дослщження-ми на темно-срому ошдзоленому грунт в умовах Захщного Люостепу Украши вста-новлено, що за умови застосування мшеральних добрив на фош оргашчних у поеднанш з вапнуванням (СаСО3 (1,5Нг) + К90Р90К90 +10 т/га гною) знижуеться ршень ДДТ i ГХЦГ у вегетативних частинах ячменю та шдвищуеться врожайшсть зерна.
Ключовi слова: ячмшь ярий, хлороргашчш пестициди, органо-мшеральш добри-ва, вапнування, врожайшсть зерна.
Постановка проблеми. Ярий ячмшь посвдае важливе мкце в зерновому бадана нашо!' кра'ни. Ця рослина володiе щнними бюлопчними та господарсь-
