CC BY
12
УДК:616.831.9-002.3-022.7-078[477.63]
Захворювашсть та бактерюлопчна дiагнoстика меншгококовоУ шфекщ? та гншних мешнгтв у мпськш клшчнш лжарш № 21 м. Дншропетровська
Чумак B.I.t, Ахундова Ю.К.t,Чeмeрис О.Л.t, Шматко r.n.t, Суременко М.С. Бша-Попович Г.СД Шeвчeнкo О.П.*
т КЗ «М1ська клШчна лтарня № 211м. С. Г. Попковог», м.Днтропетровськ * Днтропетровська державна медична академ1я
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ И БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА МЕНИНГОКОК-КОВОЙ ИНФЕКЦИИ И ГНОЙНЫХ МЕНИНГИТОВ В ГОРОДСКОЙ КЛИНИЧЕСКОЙ БОЛЬНИЦЕ № 21 Г. ДНЕПРОПЕТРОВСКА Чумак В. И., Ахундова Ю. К., Чеме-рис О. Л., Шматко Г. П., Суременко Н. С., Белая-Попович А. С., Шевченко О. П.
Представлены данные по заболеваемости и бактериологической расшифровке менингококковой инфекции и гнойных менингитов в городской клинической больнице № 21 г Днепропетровска за первое полугодие 2009 г Отмечена тенденция к росту заболеваемости менингококковой инфекцией. Показатели вы-севаемости при менингококковой инфекции и гнойных менингитах выше, чем в целом по Украине; однако, учитывая нестабильность сероварного пейзажа менингококков и возможность появления генетических изменений циркулирующих штаммов, методы бактериологической диагностики требуют дальнейшего усовершенствования, в том числе с использованием ПЦР
MORBIDITY AND BACTERIOLOGICAL DIAGNOSIS OF MENINGOCOCCAL INFECTION AND PURULENT MENINGITIS IN DNEPROPETROVSK CITY CLINICAL HOSPITAL No 21
Chumak V. I., Achundova Ju. K., Chemeris О. L., Shmatko G. P., Suremenko M. S., Bila-Popovich G. S., Shevchenko О. P.
The data on morbidity and bacteriological decoding of meningococcal infection and purulent meningitis in Dni-propetrovsk City Clinical Hospital No 21 (DCCH-21) for the first half year of 2009 have been presented. A tendency to the meningococcal infection morbidity increase has been noted. The meningococcal infection and purulent meningitis sowing indices in DCCH-21 are higher than ones in Ukraine as a whole. However, taking into account the meningococcus serologic landscape instability and possibility of appearance of the circulating cultures' genetic changes, the methods of bacteriological diagnosis require the further improvement, including the use of PCR.
Меншпти залишаються актуальною проблемою шфектологп в нашш кра!ш, бо, почи-наючи з 2001 р., в Украш почався новий тдйом захворюваносп на меншгококову шфекщю [5]. Спорадична захворювашсть на бактерiальнi меншпти залишасться вшносно високою, за-хворювання нершко перебтають у важкш та ускладненш формах. Бшьшють дослщниюв вшзначають рiзний стушнь актуальносп тих чи шших збудниюв бактершних нейрошфекцш, причому - як залежно вщ дано! територи, так i вщ в^ хворих. Проте всiма наголошуеться найбшьша значущiсть в етiоструктурi меншго-коюв, пневмококiв, лiстерiй, гемофiльних пали-чок i стафiлококiв [1-4].
Як вщомо, S. pneumoniae - найчастiша при-
чина меншгтв у дорослих старше 20 роюв, яка складае бшя половини Bcix зареестрованих випадкiв. Стани, що визначають схильнiсть до пневмококового меншпту [2, 8]:
- пневмококова пневмошя;
- гострий чи хрошчний пневмококовий синусит;
- середнiй отит;
- алкоголiзм;
- дiабет;
- черепно-мозкова травма та ш
N. meningitidis складае бшя 25 % ytix ви-падкiв бактерiального меншпту у дорослих та 60 % - у дггей та дорослих молодого вшу до 20 роюв. Наявшсть петехiальних або пурпур-них шкiряних елементiв мае важливе значення у
1-2 (12)' 2009
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Чумак В.1. та спвав. ЗАХВОРЮВАНСТЬ ТА БАКТЕР1ОЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА МЕН1НГОКОКОВО1..
дiагностицi меншгококово1 шфекци [4, 5]. Киш-KOBi грам-негативнi бацили, як причина менш-пту, часто зустрiчаються у oci6 з хронiчними i виснажливими хворобами, як, наприклад, дiа-бет, хрошчний алкоголiзм, хронiчнi шфекци сечового тракту. Зростае роль L. monocytogenes у розвитку меншгтв не тшьки у новонародже-них, а й у ваптних, хворих старше 60 роюв та iмyноскомпрометованих пацieнтiв ушх вiкових груп [1, 6]. Частота H. influenzae type b меншгтв у дней зменшусться через використання вакцини, однак рееструюгься випадки у невак-цинованих дiтей та дорослих. Staphylococcus aureus i коагулазо-негативш стафшококи - причина меншпту, що часто розвиваеться пiсля ш-вазивних неврологiчних втручань [1, 4, 8].
Мета роботи - визначити показники захво-рюваност та стан бактерюлопчно! дiагностики меншгококово1 шфекци та гншних менiнгiтiв у мiськiй клшчнш лiкарнi № 21 м. Дшпропет-ровська та запропонувати шляхи ошташзаци специфiчноl дiагностики цих захворювань.
Матерiали та методи дослiджень. Об'ектом дослщження стали хворi на менiнгококовy ш-фекцiю та бактерiальнi менiнгiти, що перебу-вали на лiкyваннi у 1-му дiагностичномy вщ-дiленнi мюько! клшчно1 лiкарнi (МКЛ) № 21 м. Дшпропетровськ у 1-му пiврiччi 2009 р. Гру-пою порiвняння виступили хворi за аналогiчний перюд 2007 та 2008 рр. Також дослщжувались показники бактерiологiчного пiдтвердження меншгококово1 шфекци та менiнгiтiв неменш-гококового генезу, серогруповий пейзаж вид> лених менiнгококiв по лаборатори МКЛ № 21 порiвняно з аналогiчними показниками по Украш, у тому чи^ за попереднi 2007-2008 рр.
Результати дослщжень та ix обговорення. Як видно з представлено1 табл. 1, порiвняно з попереднiми роками зареестровано значно бшь-ше випадюв меншгококово1 шфекци та мен-ше - бактерiальних менiнгiтiв. За вшом хворих розподiл був таким:
- на меншгококову iнфекцiю хворiли пере-важно дiти (9 хворих з 12);
- на бактерiальнi меншпти неменшгококово1 етюлоги - хворi 18-40 роюв.
За даними аналiзy «Про стан захворюваносп та бактерюлопчно1 дiагностики меншгококово1 шфекци та гнiйних меншгтв у 2008 р.», тд-готовленого фахiвцями ЦСЕС МОЗ Укра1ни, бактерюлопчне пiдтвердження менiнгококовоl
Таблиця 1 - Кшьисть хворих за перше пiврiччя 2009 р.
iнфекцil по Укра1ш знизилося у 2008 р. i ста-новило 46,8 % проти 50,8 % у 2007 р. По МКЛ № 21 цей показник був на рiвнi:
- 60 % - у 2007 р.;
- 73,3 % -у 2008 р.;
- 58,8 % - у 1-му пiврiччi 2009 р.
Як видно з представлених даних, показник бактерюлопчного тдтвердження по МКЛ № 21 знизився порiвняно з минулими роками, але за-лишаеться вищим, шж по Украш в цшому.
Вiдбyваегься покращення бактерiоскопiч-ного дослщження лiкворy; позитивнi вiдповiдi були зареестроваш:
- у 2008 р. в цшому по Укра1ш - у 23,3 % хворих;
- у 1-му пiврiччi 2009 р. по МКЛ № 21 -у 35,4 % хворих.
При бактерюлопчному дослщженш лшвору позитивний результат отримано:
- по Украш - у 28,2 % випадюв;
- по МКЛ № 21 - у 29,4 % випадюв.
При пошвах кровi позитивний результат отримано:
- по Украш - у 16,7 % випадюв;
- по МКЛ № 21 - у 29,4 % випадюв.
Якщо звернути увагу на кшьюсть висiяного менiнгокока вiд ошб, то цей показник мае тен-денцiю до збiльшення; вiн становив:
- 1,94 - у 2007 р.;
- 9,40 - у 2008 р.;
- 12,82 - у 1-му пiврiччi 2009 р.
Для характеристики епiдемiчного процесу меншгококово1 шфекци i проведення профшак-тичних засобiв на окремо взятш територи, ве-лике значення мае серогруповий пейзаж менш-гококiв [5, 7].
На Укра1ш в 2008 р. було видшено 11 сероти-тв N. meningitidis.
Як бачимо (табл. 2), у нас переважають неа-глютинyючi штами та менiнгококи групи В, що вiдповiдае тенденцiям в Украш; так, у деяких областях краши показник висiвy неглютиную-чих штамiв сягав 40,1 %.
При вивченш профiлiв чyтливостi менiнго-кока до антибютиюв, стiйких та малочутливих штамiв не виявлено (асортимент використаних дискiв з антибiотиками був мшмальний). Таблиця 2 - Сероварний пейзаж N. meningitidis у 2007-2008 рр
по 1-му (^агностичному) ввдшенш МКЛ № 21
Нозолопчна форма Роки
2009 2008 2007
Бактер1альш меншпти 4 12 9
Меншгококова шфекцш 12 6 1
Серогрупа Р1к, зв1дки отримаш дан1
2007 Укра1на 2008 Украша 2009 (6 мюящв) МКЛ № 21
%%
А 13,4 13,16 0
В 48,3 54,3 30,0
С 18,7 14,2 10,0
135 W 1,3 0,3 20,0
Неаглютинаб. 5,3 5,7 40,0
1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Етюлопчна розшифровка бактерiальних меншгтв неменшгококово! етюлоги в Укра1ш у 2008 р. залишалась на рiвнi 2007 р. i станови-ла 49,9 %. Етюлопчно вiдповiднi агенти посши такi позици:
- стафшококи - 14,6 %;
- пневмококи - 11,35 %;
- стрептококи - 10,7 %;
- iншi - 5,7 %;
- грамнегативш палички - 3,9 %;
- гриби - 2,1 %;
- гемофшьна паличка - 1,5 %. Розшифровка бактерiальних меншгтв по
МКЛ № 21 становила:
- 72,73 % - у 2007 р.;
Висновки та перспективи
1. Показники вишвання при меншгококовш шфекци та бактерiальних меншптах по бак-терюлопчнш лабораторп МКЛ № 21 вище, нiж по Укра1ш, але вони нестабшьш, а саме, у 2008 р. не було стшьки неаглютинуючих штамiв та не висiвались меншгококи серогрупи W135; це свiдчить про появу шших серогруп меншго-коюв на нашiй територп.
2. Останш два роки були «вдячними» для бактерюлога, однак можливiсть генетичних змш циркулюючих штамiв менiнгокока та по-ява некультивуючих форм бактерiй, шформащя про яких все частiше з'являеться в лiтератyрi, потребують подальшого удосконалення методiв лабораторно! дiагностики.
3. Програма оптишзацп показникiв бак-терiальноl дiагностики бактерiальних менiнгiтiв
Л1ТЕРАТУРА
1. Бактергальш гншш менiнгiти в м. Киевi / I. Г. Маркович, Л. А. Колос, Г. А. Носенко та ш. // Матерiали робочо1 наради-семiнарy з актуальних питань роботи бактерюлопч-них лабораторiй. - Хмельницький, 2005. -С. 49-50.
2. ЕралиеваЛ.Т. Эпидемиологические и клинические особенности менингитов, вызванных Haemophilus influenza и S. Pneumonia у детей г. Алматы / Л.Т. Ералиева // Цитокины и воспаление. - 2009. - Т. 8, № 1. - С. 54-56.
3. Коляда О. Л. Особливосп клшчного пере-бпу та прогнозування наслщюв первинних i вторинних гнiйних меншгоенцефалтв: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.13 / 1н-т ешдемюлоги та iнфекцiйних хвороб iм. Л. В. Громашевського АМН Укра1ни / О. Л. Коляда. - К., 2008. - 20 с.
4. Падейская Е.Н. Антимикробные препараты для лечения гнойных бактериальных менингитов / Е. Н. Падейская // РМЖ Антибиотики, инфекция. - 1998. - Т. 6, № 22. - С. 4-11.
5. Эпидемиологические особенности и страте-
- 63,66 % - у 2008 р.;
- 80 %- у 1-му пiврiччi 2009 р.
У 2009 р. у МКЛ № 21 при дослщженш л> квору мала мюце асощативна мшрофлора: гриби та S. pneumonia. За 1 пiврiччя 2009 р.:
- бактери роду Staphylococcus - на першому мющ;
- S. pneumonia - 2 випадки;
- Е. faecalis - один випадок.
За останш три роки H. influenzae в МКЛ № 21 не видшялась. Для покращення дiагности-ки цього збудника важливо, спираючись на даш лтератури, використовувати спешальш ростовi добавки та тваринну кров.
подальших дослщжень
повинна включати використання комплексу ме-тодiв, у тому числi латекс, ПЦР, що дозволить пiдняти показник розшифровки бактерiальних менiнгiтiв до 70-75 %.
4. Перюди епiднеблагополyччя по меншгококовш шфекци можуть бути пов'язаш з ri-первiрyлентними штатами (клональними комплексами), виявлення та шентифшашя яких проводиться за допомогою мiкробiологiчних, бiохiмiчних, серологiчних, молекулярно-бюлопчних методiв типування. Використання мультилокусного секвенування-типування, що грунтуеться на наданш кожнiй yнiкальний нук-леотиднш послiдовностi свого коду на пiдставi запиту в iнформацiйнiй базi, розмщенш в iнтер-нетi, дозволить проводити зiставлення даних, одержаних спецiалiстами рiзних лабораторiй та полегшить роботу ешдемюлога.
гия профилактики гнойных менингитов, вызванных Neisseria meningitidis, Streptococcus pneumoniae и Haemophilus influenzae / И. А. Зайцев, А. А. Заплотная, Л. П. Растунцев и др. // Вестник гигиены и эпидемиологии .
- 2000. - Т. 4, № 2. - С. 262-268.
6. Accuracy of the cerebrospinal fluid results to differentiate bacterial from non bacterial meningitis, in case of negative gram-stained smear / P. Ray, G. Badarou-Acossi, A. Viallon et al // Am. J. Emerg. Med. - 2007. - Vol. 25, No 2. - P. 179-184.
7. Cerebrospinal latex agglutination fails to contribute to the microbiologic diagnosis of pretreated children with meningitis / L. E. Nigrovic, N. Kuppermann, A. J. McAdam et al // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2004. - Vol. 23, No 8. - P. 786-788.
8. Clinical features and prognostic factors in adults with bacterial meningitis / D. Van de Beek, J. de Gans, L. A. Spanjaard et al // N. Engl. J. Med.
- 2004. - Vol. 351. - P. 1849-1859.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (12)' 2009
