CC BY
9
Отже, штерактивна модель навчання створюе для учшв yci можливостi для зростання у безпечних умовах. Коли д^и навчаються разом з шшими, вони вiдчyвають iстотнy емоцiйнy та штелектуальну пiдтримкy, яка дае 1м змогу вийти на новий рiвень yмiнь.
Застосyвання штерактивно! моделi на уроках украшсько! мови з елементами риторики сприяе тому, що учш навчаються з повагою ставитися до чужо! думки, вiльно висловлювати свою, критично мислити, приймати продумаш ршення. Цим самим пiдлiтки привчаються до життя, намагаються зрозyмiти його, зайняти в ньому пдне мiсце.
Л1ТЕРАТУРА
1. Громовой В. «Диявол» кроется в мелочах // Зеркало недели. — 2007. — № 16. — С. 18.
2. Методика навчання украшсько! мови в середшх освггшх закладах / Кол. автор1в за ред.
M.I. Пентилюк. — К.: Ленв1т, 2004. — С. 124.
3. Нацюнальна доктрина розвитку освгти Украши у XXI столт! Проект // Шк1льний св1т. — 2001.
— Липень. — С. 246.
4. Сагач Г. М. Риторика: Навч. поабник для студенпв середшх i вищих навч. заклад1в. — Вид. 2-е,
перероб. i доп. — К.: 1н Юре, 2000. — С. 244.
5. Сучасна риторика. 8-11 класи (Проект програми для пмназш) // Украшська мова i лiтератyра в
школ^ — 1991. — № 5. — С. 112.
6. Пометун О. I., Пироженко Л. В. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання: Наук.-метод.
Поабник. — К.: А.С.К., 2004. — С 120.
Валерш АРЕСТЕНКО, Людмила РОМАНИШИНА
З ДОСВ1ДУ ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦ1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Х1М11 В ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
У cmammi розглядаються шляхи забезпечення iнфoрмацiйнoi KOMnemenmnocmi майбутнього вчителя xiMii nid час навчально-виховного процесу. До них eidneceno: залучення на заняттях з нeoрганiчнoi i оргатчно'1' хiмii, neдагoгiки, психологИ] хiмiчнoi технолога, вiкoвoi фЫологИ та методики викладання хiмii комп 'ютера, комп 'ютерних програм, створення студентами навчальних i контролюючих програм.
Сощальний i культурний розвиток сустльства передбачае його шформатизащю. Це створюе умови для замши традицшно! трансляци знань на формування життево важливих компетенцш, вмшня самостшно вчитися, забезпечити вшьний розвиток особистосп, що вщповщае завданням Болонського процесу. Ми звертаемо увагу на базовi знання i вмiння у галyзi iнформацiйних технологш, оскiльки розглядаемо питання пiдготовки майбутшх вчителiв хiмil. Вiдповiдно виникае потреба у практичному спрямуванш процесу навчання як у середнш, так i у вищiй школi з орiентацiею на новiтнi iнформацiйнi технологil (Н1Т), якi проникають в yсi сфери людсько! дiяльностi. «Iнформатизацiя освiти — в широкому розумшш — це комплекс сощально-педагопчних перетворень, пов'язаних з насиченням освiтнiх систем iнформацiйною продукщею, засобами i технологiею, у вузькому — впровадження в заклади системи осв^и iнформацiйних засобiв, що грунтуються на мiкропроцесорнiй технiцi, а також шформацшно! продyкцil i педагогiчних технологш, яю базуються на цих засобах» [12].
Пiд iнновацiйним процесом треба розум^и комплексну дiяльнiсть щодо створення, опрацювання, застосування i розповсюдження новаци. Складовими iнновацiй е iнформацiйнi технологи, яю визначаються як педагогiчний шструмент, що забезпечуе ефективнiсть взаемодil керiвництва процесом навчання i самим процесом навчання [7]. Процес оволодшня шформацшними технологiями пiдпорядкований певним педагогiчним тдходам, серед яких ми вiддаемо перевагу компетентшсному.
Метою CTaTTi е орiентацiя освiтнього процесу на компетентiсний шдхщ на основi новiтнiх iнформацiйних технологш.
Рiвень якiсного засвоення навчального матерiалy повинен вiдповiдати вимогам до шдготовки майбyтнiх спецiалiстiв. Серед основних осв^шх компетентностей А.В. Хуторськой визначае загальнокультурну, навчально-пiзнавальнy, iнформацiйнy, комyнiкативнy, соцiально-трудову компетентносп та компетентнiсть особистого самовдосконалення [9].
26 Наyковi записки. Сер!я: Педагогiка. — 2008. — № 3.
Для усшшного застосування HIT у практичнш дiяльностi фаивець повинен волод^и певними компетентностями. При формуваннi останшх треба врахувати так моменти: наявшсть процедури отримання компетентностей; постiйнa необхщшсть aктивiзaцil та оргашзацп цього процесу в рiзних ситуaцiях [4, 6].
Серед основних дефiнiцiй ми виокремлюемо «компетентнють» та «iнформaцiйнa компетентнють». Перше поняття стосуеться фaхiвця, який мае достатш знання в однш з галузей, добре обiзнaний, квaлiфiковaний. Так, А.В. Хуторськой розглядае компетентнють як реально сформоваш особистiснi якост та мiнiмaльний досвiд дiяльностi [9]. В.П. Беспалько шд компетентнiстю розумiе здaтнiсть людини до вирiшення певного класу завдань i нaявнiсть у не! особистюних якостей в поеднанш з необхiдним запасом знань i вмiнь [3]. У лiтерaтурi [8; 10; 11] вживаеться термш «шформацшна компетентнiсть» у розумiннi формування вмшь фaхiвця застосовувати знання у власнш дiяльностi i передбачае в шй три блоки iнформaцiйних знань i вмiнь: бaзовi, професiйнi комп'ютернi, системш в гaлузi HIT.
Ми розглядаемо iнформaцiйну компетентнiсть як нaявнiсть знань, вмж i навичок вчителiв-предметникiв з шформатики, якi забезпечують введення комп'ютера в навчальний процес на уроках iз рiзних дисциплiн. Щодо цього ми орiентувaлись на дослiдження, проведет Н. Апатовою, якi стосуються не тшьки iнформaтики, а й шших дисциплiн, зокрема, х1мп i бюлоги, що становить для наших дослщжень певну наукову цiннiсть. Автор подае класифшащю програм, якi використовуються в курс хiмil. Це, як правило, навчальш програми. Достатня увага придшена моделюючим програмам, що iмiтують хiмiчнi, хiмiко-технологiчнi та бiологiчнi процеси, програми для розв'язування розрахункових задач за алгоритмами. Значний штерес викликають програми з iмiтaцiею дослiдiв, якi проводяться на лабораторних заняттях [1]. Ознайомлення з дослiдженням сприяе введенню таких програм у навчальний процес у школ^ змшам у методицi викладання предмеив.
Впровадження компетентiсного пiдходу до формування умшь i навичок, як необхiднi вчителевi для використання Н1Т у школi, розпочaтi нами з процесуального компоненту. Ми подiлили вс вмiння на групи, що, на нашу думку, е визначальними: загально-педагопчш; конструктивнi; оргaнiзaцiйнi; технiчнi; сaнiтaрно-гiгiенiчнi. Такий перелш умiнь сприяв розподiлу умшь мiж дисциплiнaми, якi здaтнi забезпечити !х формування, оскiльки при вивченш кожно! з дисциплiн формуються щ види вмiнь, але з рiзним вiдсотком знaчущостi. Основне навантаження припадае на дисциплiну «1нформатика i обчислювальна технiкa», яка вивчаеться на I курсь
Однак цей курс неспроможний забезпечити формування шформащйно! компетентностi майбутшх учителiв. Тому вiд III курсу студентам читаеться ще курс «Хiмiя i комп'ютер», на заняттях iз методики викладання х1ми практикуеться спецкурс «Педагопчш сценари», на яких студенти навчаються складати й використовувати навчальш i контролюючi програми на основi методу моделювання [2]. На заняттях з методики викладання х1мп, спецпрaктикумi студенти вiдпрaцьовують програму «Хiмiя i комп'ютер» для ЗОШ (пiдготовленa В. Арестенком). На V курс, при вивченш предмета «Хiмiчнa технологiя», вони закршлюють знання i вмiння користуватись комп'ютером, складаючи нaвчaльнi й контролюючi програми з хiмiчних виробництв. Як правило, щ види роботи переходять у дипломш. Ефективнiсть програм студенти перевiряють пiд час педaгогiчноl практики. Так здшснюеться один з важливих принципiв дидактики — зв'язок теори з практикою.
То перелiку тем дипломних роб^ входять зокрема:
1. Ыструментальш засоби для створення навчальних i контрольних програм iз х1мп.
2. Мaтемaтичнi моделi при вивченнi кiлькiсних вiдношень у хiмil з використанням комп' ютера.
3. Iмiтaцiйне моделювання при вивченш теми «Нафта i ll переробка».
4. Комплексне використання мaтерiaльних та iдеaльних моделей при вивченш насичених i ненасичених вуглеводнiв.
5. Формування поняття iз aлотропil речовин за допомогою комп'ютерно1 програми.
6. Методика викладання теми «Електролiз» за допомогою ППЗ.
7. Методика вивчення швидкостi хiмiчноl реaкцil за допомогою комп'ютера в 9 клаш
ЗОШ.
8. !мгащйна гра як метод навчання при склaдaннi хiмiчних формул.
Науксш записки. Серiя: Педaгогiкa. — 2008. — № 3.
27
9. Методика створення iмiтацiйних моделей з хiмil в ЗОШ.
10. Методика вивчення питань хiмiчного зв'язку i будови речовин в кyрсi хiмil ЗОШ iз використанням комп' ютера.
Опанувати весь арсенал необхщних yмiнь i навичок тшьки за рахунок годин з шформатики i методики хiмil неможливо, тому до процесу !х формування ми ввели фаховi дисциплiни, зокрема. неоргашчна й органiчна х1мп, хiмiчнi технологи, а також дисциплши психолого-педагогiчнi. На заняттях з неоргашчно! та оргашчно! х1ми за допомогою викладачiв ми формуемо конструктивш i закрiплюемо техшчш вмiння. Наслiдком тако! спiвпрацi е кyрсовi роботи зi створення контролюючих i навчальних програм iз хiмiчного зв'язку, будови речовин iз використанням методу iмiтацiйного моделювання. На заняттях з хiмiчноl технологи одержанi вмшня закрiплюються. Така повторювальнiсть, послiдовнiсть сприяе пiдвищенню комп'ютерно! грамотностi стyдентiв.
Таким чином, у нас визначився комплекс дисциплш, взаемозв'язок мiж якими забезпечуе шдготовку стyдентiв до використання ШТ у школi: iнформатика i обчислювальна технiка, педагогiка, психологiя, неорганiчна i органiчна х1мп, вiкова фiзiологiя, хiмiчна технологiя i спецпрактикуми.
M.I. Жалдак слушно вказуе на необхiднiсть розробки нових методик навчання yсiх навчальних предмеив, орiентованих на широке використання ШТ [5]. Це повною мiрою стосуеться викладання х1мп в ЗОШ.
З метою вивчення стану тдготовки вчителiв х1ми до впровадження НIТ у школi нами проведено в 2005-2006 рр. анкетування педагопв за такими питаннями:
1. Чи е у школi комп'ютери i з якою метою вони використовуються?
2. Який рiвень забезпеченосп вiдповiдними програмами.
3. Який стан тдготовки вчителiв-предметникiв до застосування НIТ у навчальному процесс
4. Пропозицп стосовно впровадження НГГ у процес навчання.
Результати анкетування показаш в табл. 1.
Таблиця 1
Результати анкетування вчитeлiв is питань Н1Т
К-сть опиту-ваних № запита-ння Запорiзька обл. К-сть опиту-ваних Тернопшьська обл.
Так Ш Так Ш
220 1 58% 42% 180 41,5% 58,5%
2 26,7% 73,3% 32,6% 67.4%
3 задовшьно незадовшьно задовшьно незадовшьно
11,5% 88,5% 12,5% 87,5%
Як бачимо, вчителi-предметники вважають, що практично не шдготовлеш до використання ШТ у школi (88,5% — Тернопшьська обл., 87,5% — Запорiзька обл.). При цьому на четверте запитання вони дали таю вщповщк
1. У ВНЗ мало зверталася увага на шдготовку до впровадження ШТ у школi (вчителi зi стажем роботи бшьше 10 роюв).
2. Навчилися працювати з комп'ютером, не ставлячи за мету використовувати його у школi на уроках (стаж роботи до 10 роюв).
3. Вивчали роботу на комп'ютер^ думаючи про уроки в школ^ забезпечешсть комп'ютерами не тшьки для уроюв шформатики, а й для х1мп, бюлоги (стаж роботи до 3-х роюв).
Is бесщ, якi були проведенi з учителями фiзики, бюлоги та х1мп, нами були зробленi висновки:
- комп'ютер використовуеться переважно як об'ект вивчення на уроках шформатики, а як зашб навчання на уроках шших предме^в його використовують епiзодично i тiльки в окремих школах;
28
Наyковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — № 3.
- не налагоджена розробка украшомовного програмного забезпечення навчального призначення, вщсутш контролюючi програми;
- школи недостатньо забезпечеш комп'ютерами;
- практично вщсутне комп'ютерне науково-методичне забезпечення навчання рiзних предметiв, що забезпечувало би сучасну комп'ютерну пiдтримку навчального процесу;
- методичш кафедри педагогiчних ВНЗ не готують майбутнiх учителiв до використання комп'ютерiв на уроках в школц
- вiдсутнi орieнтованi системи навчання в 1'хнш майбутнiй професiйнiй дiяльностi для глибокого використання Н1Т у навчанш.
Крiм цього, е причини, яю сповiльнюють процес впровадження комп'ютерних технологiй в загальноосвiтнiх закладах: низьке забезпечення закладiв комп'ютерами, незначний асортимент методично опрацьованих мультимедiйних педагогiчних програмованих засобiв. Ми вважаемо, що виршити вказану проблему можна за рахунок:
- забезпечення ВНЗ i ЗОШ комп'ютерною технiкою;
- створення високояюсних програм;
- розробки сучасно! методики впровадження Н1Т;
- пiдготовки вчителiв-предметникiв до використання Н1Т в школь
Отже, пiдвищити iнформацiйну компетентнiсть вчителiв можна на етапi пiдготовки до тако! дiяльностi пiд час навчання майбутшх педагопв у ВНЗ шляхом введення комп'ютера у навчальний процес на вшх дисциплiнах, насамперед фахових.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апатова Н. В. Влияние информационных технологий на содержание и методы обучения в СШ: Дис. ... д-ра пед. наук. — К., 1999. — 342 с.
2. Арестенко В. В. Використання навчаючих комп'ютерних програм у шдготовщ майбутшх вчител1в // Зб1рник наукових праць. — Херсон, 2000. — Вип. XV. — С. 36-42.
3. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
4. Гончарова О. М. Три пвдходи до вивчення обчислювально! техшки на уроках шформатики // Р1дна школа. — 2002. —№ 2. — С. 56.
5. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе. — М., 1989. — 48 с.
6. Казиев В. М. Информатика как фундаментальная наука и образовательная область // Наука и образование на пороге III тысячелетия: Сборник. — Минск, 2000. — С. 318.
7. Попов Е. Г. Компьютеризация и обучение. — К.: Знание, 1988. — 48 с.
8. Роберт И. В. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования. // Информатика и образование. — 1991. — № 4. — С. 6-17.
9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции: технология конструирования // Народное образование.
- 2003. — № 5. — С. 55-61.
10. Триус Ю. В. Комп'ютерно-ор1ентоваш методичш системи навчання математичних дисциплш у вищих навчальних закладах: Дис. ... д-ра пед. наук. — Черкаси, 2005. — 649 с.
11. Фрумин И. Д. Компетентностный подход как естественный этап обновления содержания образования // Материалы 9-й научно-практической конференции «Педагогика развития: ключевые компетенции». — Красноярск, 2002. — 270 с.
12. Якиманская И. С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. — М., 1996. — 226 с.
ЗшаГда П1ДРУЧНА
ФОРМУВАННЯ КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У ПРОЦЕС1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В
В cmammi з 'ясовано суть процесу формування комуткативног KOMnemeHmHocmi у процеа фаховог пiдготовки майбутнiх nepemada4ie. Проанал1зоват основт положення, методи, структура i 3Micm навчально-методично'1 системи щегроботи.
Вивчення шоземних мов е важливим засобом спшкування мiж народами з метою кращого ознайомлення з кра!нами, мови яких вивчаються. Тому перед викладачами англшсько! мови стоять вщповщальш завдання, оскшьки в умовах розширення мiжнародних зв'язюв
Науксш записки. Серiя: Педагопка. — 2008. — № 3.
29
