CC BY
24
УДК 005.32:338.488.2
Петрук Т. М., к. е. н., (red_lady05@mail.ru)® Лъвгвсъкии тститут економжи / туризму
ШЛЯХИ ПЩВИЩЕННЯ МОТИВАЦП ПРАЦ1У ГОТЕЛЬНОМУ
Б13НЕС1
В робот1 досл1джуютъся мотиващя трудовог д1ялъност1 як основный важмъ стимулювання зростання продуктивност1 прац1 у готельному б1знеа та шляхи тдвищення показниюв ефективност1роботи готел1в.
Ключое1 слова: мотиващя, стимулювання пращ, ефектившстъ Ыялъностг, готелънии б1знес.
Постановка проблеми. Мотиващя пращвниюв е одним з найголовшших питань кер1вниюв I менеджер1в по персонал. Питания проте, що рухае людьми, що прийшли в компанш, як1 цш - особист1 I професшш - вони переслщують, чим можна !х защкавити I е питаниями мотивацп, за винятком д1яльност1, засновано! на безумовних рефлексах. Очевидно, що цш оргашзаци ¿стотно вщр1зняються вщ щлей И пращвниюв. Вщповщно виникае проблема, яким чином поеднати цш оргашзаци з бажанням пращвниюв ефективно працювати.
Основною метою дано! роботи е визначення понять мотивацп та стимулювання пращ та !х впливу на пщвищення ефективност1 д1яльност1 готельних пщприемств.
Анал1з останшх дослщжень. У л1тератур1, яка присвячена викладу сучасних теорш мотивацп [4, С. 359-388], пщкреслюеться, що т1 з них, яю базуються на результатах психолопчних дослщжень, можна роздшити на дв1 категори: змютов1 I процесуальш. В зм1стових теор1ях мотивацп ключовим елементом е виявлення та щентифжащя внутршшх спонукань, яю трансформуються в певш потреби, що змушують людину д1яти певним чином в конкретних умовах виходячи з тих потреб, яю мають для не! прюритетне значения.
Колот А. дае таке визначення мотивацп: "Це сукупшсть внутршшх I зовшшшх рушшних сил, яю спонукають людину до д1яльност1, визначають поведшку, форми д1яльност1, надають цш д1яльност1 спрямованост1, ор1ентовано! на досягнення особистих цшей I цшей оргашзаци. Мотиващя - це сукупшсть ус1х мотив1в, яю справляють вплив на поведшку людини" [3, С.12]. В цьому визначенш вщображеш т1 ж пщходи, що властив1 I для змютових теорш мотивацп, тому тут лише частково окреслеш мотиви, яю мотивують пщприемницьку д1яльшсть.
Здебшьшого в л1тератур1 розглядаеться лише проблема "мотиващя пращ" в контекст1 визначення спонукальних фактор1в до ефективно! I високопродуктивно! пращ. Але необхщно розр1зняти "мотиващю пращ" I
®ПетрукТ. М., 2012
433
"мотивацш трудово! д1яльносп" Можна погодитися з твердженням, що '^¿яльшсть - це специф1чна форма ставлення до навколишнього св1ту, змктом яко! е його доцшьна змша i перетворення в штересах людей, яка включае мету, засоби, результат i сам процес" [3, C.12].
Зм!стов! Teopii' мотиваци можуть пояснити окрем1 аспекти мотивацшних установок ¿ндивща. Ц1 Teopii' спрямоваш на анал1з фактор1в, що впливають на поведшку людини i'i' трудову актившсть через досягнення задоволення i'i' власних потреб. Найбшьш вщомими напрямками змктових теорш мотиваци пращ е: теор1я iepapxii' потреб Абрахама Маслоу, теор1я Клейтона Адельфрера, теор1я двох фактор1в Фредерка Герцберга, теор1я набутих потреб Девща МакКлелланда. Спшьним для змютових теорш мотиваци е те, що вони визначають основу мотиваци через потреби конкретних людей. U,i потреби в свщомоси людини трансформуються в штереси, мотиви, яю й спонукають i'i' до певних цшеспрямованих дш.
Зм!стов! Teopii' поряд з спшьними ознаками мютять i певш суттев1 вщмшностг Так в теоретичнш концепци А. Маслоу потреби мають ч1тку iepapxiro, а сходження в нш ще знизу вгору, причому поведшку людини визначае найнижча незадоволена потреба iepapxi4Ho! структури. Ця теоретична конструкция дае можливють пояснити мотивацш трудово! д1яльност1, яка для шдивща може бути примусовою, або ж здшснюватися пщ впливом негативних фактор1в.
Теор1я К. Альдерфрера побудована на iepapxii' потреб, але i'i' принциповою особливктю е те, що рух в iepapxi4Hrn структур! потреб може здшснюватися як знизу вгору так i згори вниз, TOfli коли не задоволеш потреби нижчого piвня.
Д. Мак-Клелланд вибудував свою структуру потреб, поставивши на чшьне мюце потреби вищого порядку. BiH виходив з того, що в розвинутих крашах потреби нижчого порядку е в основному задоволеними i не можуть виступати як мотивацшне спонукання до пращ. Потреби вищого порядку -досягнення, сшвучаси, владарювання розвиваються вщ впливом навчання i життевого досвщу. Тому концепцш Д. Мак-Клелланда можна застосовувати для створення мотивацшних програм для молодо! генерацп, представники яко!, вивчаючи cy4acHi HayKOBi основи 6i3Hecy, шукають шляхи для адаптаци зapyбiжнoгo досвщу до особливостей ведения 6i3Hecy в Украшг В цiлoмy, на нашу думку, ключовим елементом змютових теорш е виявлення впливу потреб людини на i'i' поведшку в трудовш дiяльнocтi, причому, потреби класиф^ються за i'x 3MicTOM, структурною та iepapxi4Horo субординовашстю. Можна погодитися з думкою тих cпeцiaлicтiв [3, C. 27-29; 2, C.37] яю стверджують, що мiж pi3HHMH напрямами змютово! Teopii' мотиваци ¿снуе тюний кореляцшний зв'язок. Цей зв'язок мiж pi3HHM моделями мотиваци (рис.1.) показуе, що peani3an^ потреб мотивуе людину на дiяльнicть. Але ocкiльки кожна задоволена потреба породжуе нову, то стосовно пщприемницько! дiяльнocтi ця кoнцeпцiя дае можливкть визначити мотивацш на потреби як чинник розвитку пщприемництва. Як видно з рис.1, потреби спонукають шдивща до вмотивовано! дiяльнocтi i разом з тим постшно вщтворюють в нього потребу нaлeжнocтi (афЫаци) до певного середовища, до пщтвердження свого статусу.
434
Рис. 1. Кореляцшиий зв'язок 1\пж р1зиими моделями змктових теорш
мотив ацй
Змктов1 теорп мотиваци недостатньо придшяють увагу шдивщуальним особливостям людини I вбачають лише пряму лшшну залежшсть м1ж потребами та мотивами. Посилеиия рол1 людини в досягненш результата трудово! д1яльност1 привело до переосмислення процеЫв мотиваци I появи процесуальних теорш мотиваци. Ц1 теорп дають можлив1сть виявити, як людина розподшяе власш зусилля, щоб досягнути визначених щлей I вибирае для цього певний вид власно! поведшки. 1снуюч1 ниш концептуальш модел1 процесуальних теорш мотиваци можна звести до трьох основних: теор1я справедливости теор1я очжувань, модель Лаймана Портера-Лоулера та концепцш партисипативного (сшльного) управлшня.
Процесуальш теори мотиваци достатньо проанал1зоваш в л1тератур1 [3, С. 29-86], але в основному вони розглядаються в якост1 теоретико-методолопчно! основи управлшсько! д1яльност1, покликано! забезпечити краще використання трудового потенщалу. Показовою в цьому вщношенш е концепщя В1ктора Врума, з ¿менем якого пов'язують сучасний етап розвитку теорп очшувань. Як видно з рис.2, очшування (спод1вання) визначае, як певна людина ощнюе можливють здшснення для не! певно! поди.
Очжування того, що зусилля
принесуть бажаш
результати_
3 ^Р
х
Очжування того, що результати, дадуть спод1вану
винагороду_
Р^В
х
Очкувана
щншсть
винагороди
Валентшсть
Мотиващя
Рис.2. Модел1 мотивацй за В. Врумом.
Ключовим елементом концепци теори оч1кувань е поняття валентное^, яке вщображае передбачуваний р1вень задоволення чи незадоволення, що виникае в процеа отримання певно! винагороди. Кожна людина мае р1зш
435
потреби I тому коикретиу вииагороду люди ощнюють иеодиаково. Це положения можна використати пропонуючи р!зш види пшьг для мотиваци пщприемницько! д1яльност1 в галузях I сферах з високим р1внем ризику.
Теоретичш положения концепци теори оч1кувань можна було б застосовувати I для такого важливого напрямку пщприемницько! д1яльност1 як реал!защя шновацш.
Кожне пщприемство, виходячи з основного виду д1яльност1, розробляе сво1 види мотиваци з метою покращення показниюв фшансово! д1яльност1 та формування надежного ¿мщжу пщприемства, що е також суттевим важелем у закршлеш позицш на конкурентному ринку.
Мета статп. Основною метою дано! роботи е визначення понять мотиваци та стимулювання пращ та !х впливу на пщвищення ефективност! д!яльносп готельних пщприемств.
Виклад основного матер1алу. Готельний б1знес - одна з найб1льш швидко розвиваються галузей, на яку припадае близько 6% св1тового валового нацюнального продукту I близько 5% вс1х податкових надходжень, стимулююча, кр1м того, розвиток ¿нших напрям1в: буд1вництва, торпвл1, с1льського господарства, виробництва товар1в народного споживання I т . д. В середньому, для обслуговування кожних 10 турист1в, як1 проживають у готел1, необх1дно, близько трьох робочих м1сць безпосередньо, 1 два робочих м1сця, поб1чно пов'язаних з обслуговуванням. Готельний фонд у вс1х крашах св1ту складае близько 17-18 млн. мюць, при цьому !х кшьккть I як1сть, в основному, вщповщае обсягу попиту в сектор! м1жнародного туризму в цих рег1онах. Даний б1знес приваблюе п1дприемц1в з багатьох причин: в1дносно невелик! стартов! швестици, зростаючий попит на туристичн! послуги, високий р!вень рентабельност! ¿, вщповщно, середн!й терм!н окупност! витрат.
Роль готельного б!знесу в сучасн!й економщ! пост!йно зростае ! зм!нюеться, вщбуваеться його внутр!шня перебудова. Кра!ни, як! рашше займали пров!дн! рол! в готельному комплекс!, йдуть на друг! ! трет! рол!. На змшу !м приходять нов! л!дери. При цьому виникаючи ендогенн! зм!ни не можуть бути пояснен! д!ею тшьки внутр!шн!х чинник!в. Готельна справа, так чи ¿накше, впливае на економку практично по вс!х аспектах фундаментального визначення ще! сфери життя суспшьства.
3 точки зору фундаментально! економки готельний б!знес - це економ!чний комплекс, розвиток якого б!льшою м!рою пояснюеться св!тогосподарськими процесами ! вщносинами, н!ж внутр!шн!ми причинами. Готельний б!знес також виступае найважлив!шим катал!затором економ!чного зростання багатьох кра!н, що швидко розвиваються, оскшьки виступае каналом перерозпод!лу валового нац!онального продукту м!ж крашами, яке не супроводжуеться вивозом (¿мпортом) товар!в ! послуг.
Сучасний готельний б!знес як економ!чне явище:
• Мае !ндустр!альну форму;
• Виступае у вигляд! готельного продукту ! послуг, як! не можуть накопичуватися! транспортуватися;
436
• Створюе нов1 робоч1 мюця \ виступае найчастше тонером освоения нових райошв \ сприяе прискореному розвитку нащонально! економки;
• Виступае як мехашзм перерозподшу национального доходу на користь кра!н, що спещал1зуються в готельному б1знесц
• £ мультиплкатором зростання национального доходу, зайнятост1 та розвитку м1сцево! шфр астру ктури та зростання р1вня життя мюцевого населения;
• Характеризуемся високим р1внем ефективност! \ швидкою окупшстю швестицш;Виступае як ефективний зас1б охорони природи \ культурно! спадщини, оскшьки саме щ елементи складають основу його ресурсно! бази;Сумюний практично з ус1ма галузями господарства I видами д1яльност1 людини, оскшьки саме 1х диференщащя I дискретшсть I створюють ту р1зницю потенщал1в рекреацшно! середовища, яка викликае потреби людей до змши м1сць I тзнання [1. С.92].
Специфка готельного господарства дозволяе розробляти р1зш мотивацшш програми в залежност1 вщ поставлених щлей I безпосередньо! участ1 кожного пращвника в досягненш довготермшових та короткотермшових завдань. Кожен кер1вник, враховуючи особливост1 господарства, мае визначитися що до наступних еташв мотивування пращвниюв:
• Основна мета довготермшова чи короткотермшова
• Яю посади приймають участь
• Який розм1р виплат плануеться
• Визначити метод ощнювання внеску у досягнення цш
• Забезпечити фшансування
• 1нформування та виплата винагороди
• Ощнка ефективност! та внесения коректив
В залежност1 вщ оргашзацшно! структури пщприемства, кожен кер1вник сам визначае перелк посад, результати пращ яких забезпечують досягнення поставлених щлей I розробляе методи ощнювання внеску кожного у результат д1яльност1 пщприемства. Для пщвищення зацкавленост1 кожного учасника мае бути розроблена прозора система шформування пращвниюв як пром1жних так I юнцевих результат впровадження мотивацшно! програми. За пщсумками проведения управлшських мотивацшних дш потр1бно зробити ощнку ефективност! проведено! програми, анал1з фшансово! д1яльност1 пщприемства та визначення частки прибутку за рахунок впроваджено! мотивацшно! програми. Ретельний анал1з фактор1в впливу на результати фшансово! д1яльносп господарства дасть можливкть скорегувати окрем1 позици для оновлення мотивацшно! програми при ршенш майбутшх задач.
Специфка оргашзаци готельного пщприемства визначае диференцшований пщхщ до задач, яю мають бути поставлен! перед учасниками мотивацшно! програми. 3 одного боку усшшшсть пщприемства можна ощнити зростаючими прибутками, а з другого боку шдустр1я гостинност1 вважае одним з основних критерив ощнки господарства р1вень задоволення кл1ент1в. Обидва щ показники тюно пов'язаш м1ж собою, але е певна градащя у забезпеченш 1х виконання р1зними трупами менеджер ¿в. Так фшансов1
437
показники забезпечують в основному генеральний менеджер, директор номерного фонду, менеджер з продаж чи головний бухгалтер.Р1вень задоволення кшенгав залежить в основному вщ оргашзаци роботи кер1вника служби поко1вок, головного шеф-кухаря, роботи ресепшн та офщ1ант1в.
Враховуючи цю градащю потр1бно розробляти програму мотиваци кожного пращвника, встановлюючи систему бонус1в як монетарного так i шшого характеру.
Монетарш бонуси можна встановлювати як певний процент вщ зароб1тно1 плати так i як процент вщ прибутку пщприемства в щлому, ч1тко встановивши нижню i верхню межу винагороди, яка буде визначена по результатам внеску у загальний прибуток господарства. Так, наприклад, генеральний менеджер може отримати 30% вщ ochobhoi зароб1тно! плати, менеджер з продаж -25%, директор номерного фонду - 20%.
3 другого боку можуть бути запроваджеш певш схеми визнання та заохочення для пращвниюв, внесок яких у загальну фшансову д1яльшсть господарства не е настшьки значущим, тому що ix професшна д1яльшсть формуе показник задоволення кшентав. (Наприклад, робота покошок, рецепшиошсив, офщ1ант1в). Процент вщ прибутку пщприемства не може бути настшьки високим, пор1вняно з менеджерським складом, але кожей кер1вник може визначити критери морального заохочення пращвниюв в залежност1 вщ отриманих 1м наперед встановлених бонус1в.(наприклад, безкоштовна вечеря з генеральним менеджером, подарунков1 сертифжати для вщвщування магазишв чи ф1тнес центр1в, ст1кер вщ готелю «краща поко!вка року» тощо).
Важливою складовою мотивацшно! програми е, на нашу думку, сплановане перюдичне шформування пращвниюв про результати поетапного виконання програми, про юльюсть отриманих бонус1в. Воно може вщбуватися як на загальних зборах пращвниюв, яю проводяться з метою пщведення пром1жних результата, так i в бшьш неформальнш форм1, що дае можливкть змщнювати корпоративний дух колективу i надихати на ще бшьш плщну працю. Так1 заходи дають можливкть вщм1тити новаторсью пщходи i зростання професюнал1зму у виконанш службових обов'язюв, стають моральними важелями мотиваци для кожного окремого пращвника.
По заюнченню програми суттевою, на нашу думку, е своечасна виплата винагород вщразу по заюнченш фшансового року або термЫв ди програми. Пращвники мають вщчути результати свое! пращ як складову частину д1яльност1 всього пщприемства в цшому, що мае укршити стушнь дов1ри до оргашзатор1в програми i розвинути бажання до ще бшьш творчого пщходу до виконання майбутшх програм.
Висновки. Готельний б1знес е складовою частиною туристично! галуз1, бурхливий розвиток яко! в останш роки можна рахувати економ1чним феноменом. Дослщники пророкують и динам1чний розвиток у майбутньому. Тому питания перспективи i динамшу розвитку туризму у наступаючому третьому тисячол1тп настшьки важливг
Особливост1 розвитку туристичного б1знесу в Укра!ш i готельного як одно! з його складових частин, вимагають розробки таких програм, яю враховують як економ1чш, кторичш так i культурш особливост1 середовища, ментальное^ основних трудових pecypciB. Тому розробка таких мотивацшних
438
схем для готельного 6Í3Hecy, яю могли б дати поштовх у тднягп р1вня ¿ндустрн гостинност! до cbítoboto, набувае особливо! ваги.
Враховуючи св1товий досвщ i положения основних теорш мотиваци пращ, беручи до уваги шдивщуальний пщхщ, який спираеться на фшансов1, структурш та стратег1чн1 особливост1 кожного готельного господарства, менеджерський склад мае розробити таю програми мотиваци для пращвниюв, яю б трансформували потреби в свщомост1 людини в штереси, мотиви, яю й спонукають И до певних щлеспрямованих дш. В цьому процеЫ одна з провщних позицш е позищя лщера, який повинен бути защкавлений у плщнш i творч1й po6oTÍ всього колективу, його bmíhhí визначити таю цш, яю надихнуть людей на i'x виконання. Bíh мае взяти на себе ¿шщативу по забезпеченню члешв керованого ним колективу способами i засобами для досягнення щлей.
Спираючись на 3míctobí Teopii' мотивацА!, лщер мае bmíth зробити анал1з р1зних фактор1в, що мотивують д1яльн1сть колективу i забезпечити ix виконання.
Елементи концепц11 Teopii' очАкувань дадуть можливкть передбачити р1вень задоволення чи незадоволення колективу в1д отримання певно! винагороди, тому що кожна людина конкретну винагороду оц1нюе неоднаково. На цьому еташ важливо розробити pÍ3HÍ види пшьг для мотивацй' прац1вник1в р1зних ланок у д1яльност1 кожного окремого готельного п1дприемства.
Враховуючи pÍ3HÍ модел1 мотивацй' i bmíhhí врахувати i'x виходячи Í3 специф1ки кожного готельного пщприемства, потр1бно складати програми мотиваци i забезпечити i'x поетапне виконання, що дасть можливАсть подальшого розвитку i зростання конкурентоспроможност1 кожного готелю.
Л1тература
1. Гостиничный и туристский бизнес / Под ред. проф. Чудновского А.Д. - М.: ЭКМОС, 2002. - 352 с.
2. Богуцький О., Кучерук I. Чинники мотивац1! прац1 // Укра!на аспекта пращ. -1998, № 6.- С.9
3. Клот A.M. Мотиващя, стимулювання й оц1нка персоналу: Навч. Пос1бник. -К.,:КНЕУ,1998.-224 с.
4. Менар Клод Экономика организаций: Пер. С франц. / Под ред. А.Г. Худокормова.- М.:ИНФРА-М, 1996.-160 е.,
5. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теор1я та практика: пщручник для вуз!в.- Терноп1ль.: Карт-бланш, 1987. - 456с.
Summary Petruk T. M.
The Lviv Institute of economy and tourism WAYS OF RAISING LABOR MOTIVATION IN HOTEL BUSINESS
The research focuses on labor motivation as the key stimulus for labor productivity growth in hotel business and the means of raising the efficiency of hotel operations.
Key words: motivation, stimulation of labour, performance management, hotel business.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
439
