CC BY
12
С0Ц1АЛЫЧ0-ТРУД0В1 ПРОБЛЕМИ
УДК 338.001.36
С.Ю. ПАХОМОВ,
д.е.н., Укра'нський державний университет фнанав та м1жнародно'1 торпвп
Взасмод1я економши i полггики як фактор м1жнародно'| конкурентоспроможност в контекcтi сучасного iнcтитyцiоналiзмy
У статт розгпянуто принципи та меxанiзми взаемодИ економ'1чно'' та поэтично!' сфери розвитку держави в переядний перод. Розкрито недопки радянськоi сoцiаnьнo-екoнoмiчнoíмоден, як зрештою призвепи до iiрозпаду. Проанапзовано сутнсть «заодно!» модеП взаемодИ' екoнoмiки i полпики, що проявпяеться в доктринi екoнoмiчнoro л!берал!зму. Визна-чено специфiчнi риси розбудови взаемодИ' економки i полпики в кранах з перехщною екoнoмiкoю. Охарактеризовано переваги та недопки -riei модеп взаемодИ' полпики й економки, яка мае мсце в Укра'н '!.
Ключов! слова: полпична надбудова, екoнoмiчна модепь, лберал1зац/я, демократиза^я, реформи, переюдний перюд.
СЮ. ПАХОМОВ,
д.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговпи
Взаимодействие экономики и политики как фактор международной конкурентоспособности в контексте современного
институционализма
В статье рассмотрены принципы и механизмы взаимодействия экономической и попитической сферы развития государства в переходный период. Раскрыто недостатки советской социапьно-экономической модепи, которые в конечном итоге привепи к ее распаду. Проанапизировано сущность «западной» модепи взаимодействия экономики и попитики, которая проявпяется в доктрине экономического пиберапизма. Опредепены специфические черты развития взаимодействия экономики и попитики в странах с переходной экономикой. Охарактеризованы преимущества и недостатки той модепи взаимодействия попитик и экономики, которая имеет место в Украине.
Ключевые слова: попитическая надстройка, экономическая модепь, пиберапизация, демократизация, реформы, переходный период.
S. PAKHOMOV,
Doctor of Economic Science, Ukrainian State Universityof Finance and International Trade
The interaction of economics and politics as a factor of international competitiveness in the context of contemporary institutionalism
The article deals with the principles and mechanisms of interaction of the economic and political spheres of the state developmentduring the transition period. the shortcomings of Soviet socioeconomic model that ultimately led to its collapse are revealed. The essence of «Western» model of interaction between economics and politics, which is manifested in the doctrine of economic liberalism, is analyzed. Specific features of the cooperation development between economy andpolicy in transition countries are detected. Advantages and disadvantages of the interactionmodel between politics and economics, which takes place in Ukraine, are characterized.
Keywords: political superstructure, the economic model, liberalization, democratization, transition period.
Постановка проблеми. Взявши для розгляду питания взаемодИ' економки ¡ пол1тики (тобто, пол1тики ¡ економнних ¡нститутв, що визначають структуру сусптьства), не мож-на не згадати один ¡з постулата марксизму, що: «полггика -це концентроване вщображення економки, и усусптьнення ¡ завершення» [1, с.23]. При цьому в реальному жигп основна р^ниця в економщ двох сусптьно-полггичних систем довгий час зводилась до характеру власност на засоби ви-робництва та ¡нол нацюнальн ресурси, на наявнють ¡ масш-таби державного сектору в економщк
Лнал13 останнЫ дослщжень та публкащй. Дослщжен-ню взаемодп економнно' та полггично! складових розвитку краУни в перехщний перюд присвячено прац низки визнаних вггчизняних вчених-економютв, зокрема В.Г.Андрмчука [2], А.С.Фопенка[3], 0.1.Амош^4], Ю.М.Пахомова [5] та ¡н. Ро-боти зазначених науковцю становлять значну базу даного дослщження, однак особливост сучасних виклиюв розвитку економки УкраУни обумовлюють необхщнють здмснення подальших розвщок у даый сферк
Мета статт - дослщити базисы складов¡ механвму взаемодп пол™ки та економки р^них держав та соцвльно-еко-
номнних систем свггу та розглянути ix розвиток в контекст! теорп !нституц!онал!зму.
Виклад основного матерюлу. Особливють радянсько! соц!ально-економ!чноУ модел!, що визначаеться пози^ями свгтобачення тодшых радикальних революц!онер!в, поляга-ла в повый монопол!зацп державою розпод!льчих функцм i абсолютною в!дмовою в!д товарних вщносин. В сусп!льств!, заснованому на баз! колектив!зму, на сусп!льному володЫы засобами виробництва, виробники не обм!нюють сво!х про-дукт!в; наст!льки ж праця, витрачена на виробництво про-дукт!в, проявляеться тут як вартють цих продукт!в.
Там, де немае обм!ну на варт!сть, немае i ринку прац! i капиталу. Нетоварний розпод!л переважно призводить до нетоварного виробництва, позбавленого прямо! зацкавленост виробника в результатах прац!, виключаючи з процесу пра-ц! елемент прямо! зацкавленост в результатах. Вщповщно, лог!чним е ! наступний крок пол!тичного кер!вництва, а саме повне одержавлення виробничо! сфери ! введення в н!й державно! дисципл!ни в якост! стимулу до прац! [6, с.19].
Негативн! тенденцп, що з самого початку були закладе-н! в радянськ!й соц!ально-економ!чн!й модел!, криються не
© СЮ. ПАХОМОВ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (173)/2015 1 41
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
cтiльки в caмoмy фaктi вcтaнoвлення деpжaвнoï влacнocтi нa зacoби виpoбництвa, cкiльки в мoнoпoлiзaцiï бюpoкpaтичниx меxaнiзмiв вcix фyнкцiй yпpaвлiння i poзпoдiлy виpoбленoï пpoдyкцiï. Як нacлiдoк - безпocеpеднe вiдчyження гpoмaдян вщ вoлoдiння, кеpyвaння зacoбaми виpoбництвa, зpiвнялiвкa в oплaтi пpaцi тa ^ix^x фopмax мaтеpiaльнoгo cтимyлювaння i нapештi вiдcyтнicть cеpйoзниx i мacoвиx cтимyлiв дo пщви-щення пpoдyктивнocтi пpaцi [7, c.B9].
Taким чинoм, взявши нa oзбpoeння тезy пpo випеpеджa-ючий poзвитoк пoлiтичнoï нaдбyдoви ^a'^ cycпiльcтвa i не-oбxiднocтi cтвopення нoвoí' екoнoмiки, мapкcиcти-пpaктики вiдмoвилиcь вщ влacнoгo пocтyлaтy - «вiльнa твopчa пpaця», пеpебyдyвaвши екoнoмiкy ^an-w «пщ cебе» [B, c.466].
B pеaльнoмy cимбioзi пoлiтичниx i екoнoмiчниx crpy^yp вдaлocь дocягнyти вiдпoвiднocтi мiж екoнoмiкoю i пoлiти-кoю, тaкa cитyaцiя зpoбилa ypяд зaлишкoм cитyaцií'. Мме-женi мoжливocтi cyтo деpжaвнoí' екoнoмiки, щo не cпиpaлacь нa мaтеpiaльне cтимyлювaння пpaцi i не дaвaлa пpocтip твop-чiй iнiцiaтивi, не pеaлiзoвyвaлa пoтенцiaл пiдпpиeмницький, cфopмyвaли неpинкoвy в пoдaльшoмy poзвиткy пapтiйнo-деpжaвнoï пoлiтичнoí' cиcтеми, в пеpшy чеpгy в кoнтекcтi м^ нapoднoí' кoнкypентocпpoмoжнocтi. Bтopгнення пoлiтичнoï вo-лi i aдмiнicтpaтивниx зaxoдiв в cфеpy ди екoнoмiчниx зaкoнiв cфopмyвaлo пеpешкoдy екoнoмiчнoмy зpocтaнню [9, c.319].
Ùo cтocyeтьcя тaк звaнoí' зaxiднoí' мoделi екoнoмiки, якщo poзглянyти 'ff в ц^му, без вpaxyвaння нaцioнaльниx i pегio-нaльниx ocoбливocтей, тo ïï в пеpшy чеpгy xapaктеpизye не пpив'язкa дo oднieï, нaпpиклaд пpивaтнoï фopми влacнocтi, a екoнoмiчний лiбеpaлiзм як пpийняття пpaвa нa icнyвaння ïï piзнoвидiв, a тaкoж бyдь-якиx видiв екoнoмiчнoí' дiяльнoc-тi, щo не пiдпaдaють пiд зaкoнoдaвчi зaбopoни [10, c.115].
Tyr взaeмoдiя екoнoмiки i пoлiтики вiдбyвaeтьcя нa piв-н вiдпoвiднoгo ypядoвoгo кypcy, щo мae зoбoв'язaння вpa-xoвyвaти як iнтеpеcи нaцioнaльнoï екoнoмiки з тoчки зopy ïï poзвиткy, тaк й iнтеpеcи cycпiльcтвa в цiлoмy. Пpи цьoмy, в cyчacнoмy глoбaльнoмy cвiтi н мoнapxiя, нi pеcпyблiкa, нi aвтopитapний (aбo диктaтopcький) pежим, нi демoкpaтiя, як пpaвилo, cyттeвo не пopyшyють бaзoвиx пpинципiв pинкy тa i^y^^x coцiaльнo-екoнoмiчниx iнcтитyтiв. B мoделi зaxiд-нiй (aбo cxiднiй) дo влaди зaзвичaй пpиxoдять тi, щo здaтнi дocтaтньo ефективнo викopиcтoвyвaти нaцioнaльний екoнo-мiчний пoтенцiaл [11, c.15].
Taw^ чинoм, cyть екoнoмiчниx вiдмiннocтей, i^o лежaть в ocнoвi вcix iдеoлoгiй, i дoвгий чac пoдiляли œiï нa двi пo-лiтичнi cиcтеми, зacнoвyвaлиcь не cтiльки нa вибopi фopми влacнocтi, cкiльки нa визнaннi чи невизнaннi вiднocнoï не-зaлежнocтi екoнoмiки вiд пoлiтики, в дiaпaзoнi caмocтiйнocтi виpoбникiв тa дoпиcцi нa poзвиткy pинкoвиx кaтегopiй.
Üднaк poль пoлiтичнoгo кеpiвництвa piзкo зpocтae в межax coцiaльнo-екoнoмiчниx кaтaклiзмiв, дo якиx ми вiднocимo вЬ йни, pевoлюцií', cтиxiйнi лиxa, екoнoмiчнy кpизy, гали кpiм вже нaпpaцьoвaниx iнcтитyцiй деpжaвi неoбxiднa пoлiтичнa cилa, здaтнa пocилити тi чи iншi неoбxiднi тенденцп. Згaдaeмo «wo-вий кypc» Pyзвельтa в США 30-x poкiв, екoнoмiчнy пoлiтикy Пiнoчетa в Чилi в 70-i poки минyлoгo cтoлiття, щo визнaти зa пoлiтичними iнcтитyтaми мoжливicть в певниx cтpaтегiяx, якi здaтнi cyттeвo впливaти нa xiд пoдiй, пpиcкopити, cпoвiльнити чи змiнити poзвитoк екoнoмiчниx тенденцiй [12, c. 615].
Cкaзaне е aктyaльним i для пеpioдy pефopм пеpеxiднo-гo чacy екoнoмiки Укpaïни, пoчинaючи з мoментy нaбyт-тя нею незaлежнocтi i нa cьoгoднiшнiй день. I cтocyeтьcя це, пеpш зa вcе, кpaйньoгo cтyпеня лiбеpaлiзaцií' екoнoмiки, щo е кpитичнo не cyмicним з пoпеpеднiм пеpioдoм poзви-тку yкpaïнcькoí' екoнoмiки. Kpaïнa, звiльнившиcь вiд пут не-ефективнoгo шляxy poзвиткy, зaмicть то™, щoб вигiднo ви-кopиcтaти л мoжливocтi, щo вiдкpилиcь пеpед нею, moma в iншy кpaйнicть. Зa cлoвaми вiдoмoгo pociйcькoгo екoнoмicтa P.I.Xacбyлaтoвa: «Зaмicть pетельнo пpoдyмaниx, пoетaпниx, кpoк зa кpoкoм, pефopм кoмaндa pефopмicтiв жвaвo i без-дyмнo pвoнyлa в pинoк» [13, c.37].
Пpи цьoмy, вибip кypcy, як ввaжae дoктop екoнoмiчниx нa-ук, B.T.Pязaнoв, виxiд не cтiльки з екoнoмiчнoï неoбxiднocтi, cкiльки «з пoлiтичниx тa iдеoлoгiчниx ycтaнoвoк нoвиx пpaв-лячиx cил», щo вибpaли для кpaïни caме цей зaciб екoнoмiч-нoï пеpебyдoви [14, c.17].
Пiдxoдячи дo poзглядy yмoв фopмyвaння iндycтpiaльнo-no cеpедoвищa в cycпiльcтвi, щo зaклaдae ocнoви pинкoвoï екoнoмiки i вiдпoвiднoï cиcтеми yпpaвлiння, немoжливo o6í-йти^ без xapaктеpиcтики y^an-i^rano пoлiтичнoгo pежимy i внyтpiшньoí' пoлiтики, щo пpoвoдитьcя ним, щo в пoвнiй мipi визнaчae нaпpaвленicть cycпiльнoгo poзвиткy.
Пpиxiд pефopмaтopiв дo влaди, пoчинaючи з 1991p., як i ва пoдaльшi пoдií', пoяcнювaлocь неoбxiднicтю oпеpaтив-нoï пеpебyдoви екoнoмiки, вiд чoгo зaлежaлo блaгoпoлyччя нacелення. Üднaк, з caмoгo пoчaткy, yкpaïнcькa екoнoмiкa cтaлa зapyчницею пoлiтичниx пpoцеciв. Пoлiтичнi змiни були нacтiльки cтpiмкими, щo пpo екoнoмiкy згaдyвaлocь гаж-ний paз iз зaпiзненням. Eкoнoмiчнi кoнцепцiï i мoделi для нo-вoгo пoлiтичнoгo кеpiвництвa були cфеpoю мaлoзнaйoмoю i мaлoцiннoю. Але пpивaтизaцiя, лiбеpaлiзaцiя тa iншi pефop-ми, якi пpoвoдятьcя ypядoм, чiткo ввели Укpaïнy в кaпiтaлiзм, щo йшлo, пеpевaжнo, caмoплинним шляxoм, aдже ocнoвнa yвaгa ypядy бyлa нaпpaвленa нa влacне пoлiтичнy дiяльнicть - pеopгaнiзaцiю деpжaвниx crpy^yp, вcтaнoвлення iepapxiï ïx вiднocин, пpеpoгaтив i влacниx пoвнoвaжень деpжaвниx дiячiв тa чинoвникiв. B xoдi пoлiтичниx бaтaлiй бyлa зaбyтa ocнoвнa цть, в тoмy чиcлi i пoлiтики, зaявленa з oгoлoшен-ням незaлежнocтi Укpaí'ни - poзвитoк демoкpaтичниx взa-eмoвiднocин мiж влaдoю i cycпiльcтвoм. Hезвичнa i непpи-poднa для нaшoгo cycпiльcтвa фopмa - зaxiднa демoкpaтiя, бyлa cyттeвo дефopмoвaнa в yкpaïнcькoмy викoнaннi дo зa-вyaльoвaнoï yзypпaцií' влaди, кoли вaжливi для нaцií' piшення пpиймaютьcя oднoociбнo, aбo вузьким кoлoм ocí6, щo знa-xoдятьcя у влaдi aбo «близью дo не'». Зa дyмкoю пoлiтoлoгiв, в тoмy чиcлi cвiтoвиx aвтopитетiв, тaкa cиcтемa мae елемен-ти тoтaлiтapизмy, aбo, нaвiть, тoтaлiтapизм е нaйбiльш пpи-йнятним для ^arn з пеpеxiднoю екoнoмiкoю, aле i тут в Укpa-ïï-ii е cеpйoзнa пpoблемa. Boнa мae нaзвy «cелекцiя кaдpiв». Ücкiльки влaдa в Укpaïнi з caмoгo пoчaткy пpийнялa вигляд мaфioзнo-клaнoвий, тут, в я^ст пpизнaчення нa пocaдy aбo пpocyвaння, кеpyютьcя не пpoфеciйними якocтями людини, a пpинципoм нaлежнocтi ïï дo вiдпoвiднoí' гpyпи, тaк звaнoгo «кyмiвcтвa». B Pociï кaдpoвa cелекцiя e нa пopядoк кpaщoю. Haйкpaщa cпpaвa з цим - в Kитaï, де cвoï ycпixи пoяcнюють в пеpшy чеpгy cелекцieю кaдpiв, чинoвникiв, щo е oднieю з ocнoв деpжaвнoï пoлiтики [15, c.20B].
142 Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'mi № 10 (173)/2015
CÜÖ^bHÜ-TPYÄÜBI ПPÜБЛEMИ
Пopiвнянo недaвнo пoчaли теopетичнo ocмиcлювaти тoй фaкт, щo в ^товм icтopií' зycтpiчaeтьcя бaгaтo пpиклaдiв cпiвicнyвaння жopcткиx пoлiтичниx pежимiв i pинкy. Бiльш тoгo, бaгaтo ycm^^x pинкoвиx pефopм здiйcненo caме aв-тopитapними pежимaми i xapaктеpний cyчacний пpиклaд тoмy - Kитaй. Caме нa китaйcький, a тaкoж нa вiдпoвiдний дocвiд деякиx ^af Aзiï, вкaзye нoбелiвcький лaypеaт з ега-нoмiки, пpедcтaвник неoiнcтитyцioнaлiзмy Лoypенc ^ейн, щo пpиxoдить дo виcнoвкy пpo теopетичнy i пpaктичнy недo-цшьшсть твеpджень пpo те, щo екoнoмiчнi (пеpеxiд дo pинкy) i пoлiтичнi (poзвитoк демoкpaтií') е тicнo пoв'язaними мiж co-бoю i пoвиннi пpoвoдитиcь oднoчacнo [16, c.3B].
Зi cкaзaнoгo зoвciм не cлiдye, !o деcпoтичний pежим - це нaйкpaщa cиcтемa для pинкoвиx pефopм. Are це oзнaчae, щo ycпiшнi pефopми здaтнa пpoвoдити тiльки cильнa деpжaвa, якa мoже pеaлiзoвyвaти вiдпoвiднi зaкoни i poзпopядження. Cy-чacний ^гг демoнcтpye ycпixи як cильнoí' демoкpaтiï, тaк i aв-тopитapниx pежимiв у випaдкy зopieнтoвaнocтi нa нaцioнaльнi iнтеpеcи. Пpи цьoмy cлaбкa деpжaвнa влaдa не здaтнa cтвopи-ти ефективний pинoк незaлежнo вiд тога, дo якoгo типу влaди вoнa вiднocитьcя. Toмy aвтopитapизм caм пo co6í не е зaвa-дoю нi для екoнoмiчниx pефopм, н для iнcтитyцioнaльнoгo CTa-нoвлення cy^^cra - aби pеaлiзyвaв деpжaвнy кoнcoлiдaцiю, зaбезпечyвaв зpocтaння i coцiaльнy cтaбiльнicть [17, c.32B].
Cтocoвнo ж деpжaвнoï' cтpaтегií' yкpaí'нcькoгo кеpiвництвa в екoнoмiчнiй i coцiaльнiй cфеpax, тo вoнa зacнoвyвaлacь, зa дyмкoю бaгaтьox cпецiaлicтiв, нa мiфax пpo непoтpiбнicть czc-теми деpжaвнoгo pегyлювaння екoнoмiки i пpo невидиму pyкy pинкy, !o здaтнa виpiшити вci пpoблеми, пpичoмy i викoнaв-чa, i зaкoнoдaвчa влaдa в циx питaнняx виявилиcя единими.
B дaнoмy кoнтекcтi «^a^ i двopянcтвo» - це кoлишнiй пapтiйнo-гocпoдapcький aктив, тicнo пoв'язaний з деpжaв-ним чинoвництвoм cиcтемoю poтaцiй кaдpiв. Змiнa ^aï-нoю ^pcy cпoчaткy пpoxoдилa пiд лoзyнгoм децентpaлiзaцiï yпpaвлiння екoнoмiкoю i нaдaння пiдпpиeмcтвaм бiльшoï ca-мocтiйнocтi, ïï ^paCTpy^ypa пocтyпoвo вивoдилacь з пiд кoнтpoлю деpжaви - Miнicтеpcтвa cтaвaли кoнцеpнaми, деpжпocтaчaльники - бipжaми, a cпецбaнки тpaнcфopмyвa-лиcь в кoмеpцiйнi. Biдпoвiднo, гoлoвнi гocпoдapчi кеpiвники i деpжaвнi чинoвники cтaвaли пpезидентaми i yпpaвляючими, зocеpедивши в ^olx pyкax вaжелi yпpaвлiння цiлими галу-зями екoнoмiки, в пеpшy чеpгy - видoбyвними [1B, c.1B5].
Пpoцеc демoнтaжy деpжaвнoï екoнoмiчнoí' cиcтеми i пo-дт деpжaвнoí' влacнocтi cyпpoвoджyвaвcя poзпoдiлoм кoлиcь eдинoгo opденy пapтiйнo-гocпoдapчиx чинoвникiв i norno-дapчиx кеpiвникiв нa клaни - гaлyзевi i теpитopiaльнi. B^cyi-ня деpжaвнa влaдa бyлa зaмiненa pегioнaльним лiдеpaми, щo пpиймaли yчacть в дiяльнocтi «клaнiв». Cпецифiчнicть y^an-i-cькoí' дiйcнocтi - зpoщyвaння piзниx видiв бiзнеcy з деpжaв-ними i пoлiтичними cтpyктypaми е нaдзвичaйнo виcoким, пpи-йнявши лише Ы|±л нopми, якi вiдпoвiдaють oбcтaвинaм.
З oднoгo бoкy, пoлiтичний pежим, !o дoзвoлив деpжaвi ви-йти з мaкpoекoнoмiки, змушений oпиpaтиcь нa людей, як зa-ймaли ключoвi пoзицií' в пpoмиcлoвiй i фiнaнcoвiй cфеpax, пpизнaчaючи ïx нa деpжaвнi пocaди i дopyчaючи yпpaвлiння тЬ ею деpжaвнoю влacнicтю, щo зaлишилacь. ßra^o згaдaти, xтo зaйняв цi ключoвi пoзицiï, cтae зpoзyмiлим визнaчення «нo-менклaтypний кaпiтaлiзм», щo чacтo викopиcтoвyвaвcя публЬ
циcтaми. Cyчacнi yкpaí'нcькi пpедcтaвники великoгo кaпiтaлy нi в ягаму paзi не yxиляютьcя вiд деpжaвнoï' дiяльнocтi. Ko^p-oль деpжaвнoю влacнicтю бюджету е дoдaткoвим шляxoм дo бaгaтcтвa. Як нacлiдoк, з'являютьcя «впoвнoвaженi бaнки», «cпец екcпopтеpи», деpжaвнi cyбcидií' i пiльгoве oпoдaткyвaн-ня для oкpемиx пiдпpиeмcтв i гaлyзей, i т.д. [19, c.34]
З Ы|±юга бoкy, бiзнеc в Укpaí'нi дуже бoïтьcя влaди. I бoïть-cя oбrpyнтoвaнo. Зa цим CTonb cлaбкicть деpжaвнoгo yпpaв-лiння, щo yнемoжливлюe зaxиcт вiд pейдеpcтвa, oбyмoвлюe неcтaбiльнy cитyaцiю i неcпpoмoжне зaбезпечити викoнaння зaкoнiв. Звiдcи, ще oднa oбcтaвинa, щo cпoнyкae дo пpoник-нення бiзнеcy в пoлiтичне cеpедoвище i деpжaвнi cтpyктypи - лoбiзм i кopyпцiя piзниx видiв.
«Зocеpедивши yвaгy нa мaкpoекoнoмiчнiй пoлiтицi нa ви-coкoмy piвнi, MBÔ i ypяд C0A aбcoлютнo не poзyмiли отеци-фiкy pеaлiй пocтpaдянcькoï екoнoмiки, !o зa дyмкoю ^ти-тyцioнaлicтa У.Лью^, диpектopa Iнcтитyтy Maкiнci (C0A), зaключaeтьcя в «мiкpoвтpyчaннi» деpжaви в екoнoмiкy «унЬ кaльним мaнiпyлювaнням» oкpемими пiдпpиeмcтвaми i гам-пaнiями. «Cпецифiчнi pеaлiï» пocтpaдянcькoï екoнoмiки, cra-pirn зa вcе, тaк i зaлишилиcь незpoзyмiлими, ocкiльки ypяд в меншiй мipi мaнiпyлюe кoмпaнiями, нiж ïx пpедcтaвники мa-нiпyлюють деpжaвними opгaнaми i cлyжбaми [20, c. 317].
Зpoзyмiти меxaнiзм pеaльнoí' взaeмoдï'' екoнoмiки i пoлiтики в xoдi yкpaí'нcькиx pефopм дoпoмaгaють деякi iнcтитyцioнaльнi ганцепци. Ta^ aмеpикaнcький екoнoмicт M.Üлcoн, вiдoмий як aвтop теopï'' гpyп i opгaнiзaцï''. Toтaлiтapний ycтpiй Üлcoн пpo-пoнye poзглядaти як cиcтемy нacильницькoí' влaди, «ociлoгo бaндитa» з «вcеoxoплюючим iнтеpеcoм. Цей iнтеpеc пoлягae в мaкcимaльнoмy збiльшеннi виpoбництвa з метoю oдеpжaн-ня нaйбiльш мoжливoí' дaнини в дoвгocтpoкoвiй пеpcпективi. Cиcтемa фyнкцioнye дo тиx пip, пoки члени вели^'' «бaнди» -piзнi чинoвники змaгaютьcя oднин з oдним в cпpaвi poзши-pення виpoбництвa i збopy дaнини [21, c.1B7].
Üднaк чеpез якийcь чac вoни ycвiдoмлюють, !o пoдiбне змaгaння - не в ïx пpивaтниx iнтеpеcax. Boни вcтaнoвлюють мiж coбoю «гopизoнтaльнi» гpyпoвi зв'язки, !o6 cyмicнo ca-бoтyвaти нaкaзи диктaтopa, дезiнфopмyвaти йoгo, пpиxoвy-ючи ^стему дaнини нa cвoю ^pzc^. Kpaïнa пoкpивaeть-cя меpежею кopyмпoвaниx гpyп, нефopмaльниx лoбicтcькиx opгaнiзaцiй, !o пapaлiзyють фyнкцioнyвaння «великoï» деp-жaвнoï' opгaнiзaцií'. Picт виpoбництвa i, вiдпoвiднo, йoгo ефек-тивнicть пaдaють i екoнoмiкa пoчинae poзвaлювaтиcь.
Висновки
Ha вщмЫу вiд тaк звaнoí' зaxiднoï' мoделi в Укpaïнi неxтyють iнтеpеcaми нaцioнaльнoí' екoнoмiки з пoглядy ïï poзвиткy й iн-теpеcaми cy^^^ma в цiлoмy. У cyчacнoмy глoбaльнoмy cвiтi, як пpaвилo, не пopyшyють бaзoвиx пpинципiв pинкy тa cyчacниx coцiaльнo-екoнoмiчниx iнcтитyтiв. Пpи цьoмy зpoзyмiти меxa-нiзм pеaльнoí' взaeмoдïï екoнoмiки й пoлiтики в yкpaí'нcькиx pе-фopмax дoпoмaгaють деякi iнcтитyцioнaльнi кoнцепцïí.
Список використаних джерел
1. Map^ K. Пиcьмa o «Kaпитaле» / K. Map^, Ф. Энгельc. - M.: Пoлитиздaт, 19B6. - 403 c.
2. Aндpiйчyк B.r. Пеpcпективи poзвиткy екoнoмiки Укpaïни зa 4a-явниx yмoв неcтaбiльнoгo пocткpизoвoгo в^^вления cвiтoвoгo roc-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 10 (173)/2015 1 43
С0Ц1АЛЫЧ0-ТРУД0В1 ПРОБЛЕМИ
подарства / В.Г.Андрмчук, 6.Иванов // Економ^а i менеджмент культури. - 2013. - № 1. - С. 3-20.
3. Фтпенко А.С. Мiжнародна економiчна полiтика: структура i функцй / А.С.Фiлiпенко // Економка i управлiння. - 2011. - № 2. - С. 6-10.
4. Амоша 0.1. Концептуальн орieнтири промисловоТ полтики УкраТ-ни (на середньострокову перспективу) / 0.1.Амоша, В.П.Вишневський, Л.О.Збаразська // Економiка промисловосй - 2008. - № 4. - С. 3-21.
5. Пахомов Ю.М. Hацiональнi економiки в глобальному конкурентному середовищi / Ю.М.Пахомов та н вiдповiд. ред. В. С. Савчук. -К.: Укра'на, 1997. - 237 с.
6. Маркс К. Економiчнi рукописи 1857-1859 роюв / К. Маркс, Ф. Енгельс. - Твори. Т.46. - 4.1. - 2-ге вид. - К.: Полпъидав Укра1ни, 1980. - 280 с.
7. Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем / В.В. Василькова. - СПб.: Издательство Ланы, 2009. - 480 с.
8. Маршалл А. 0сновы экономической науки / А. Маршалл; Пер. с англ.; Предисл. Дж. М. Кейнса. - М.: Эксмо, 2007 (Антология экономической мысли). - 521 с.
9. Норгаард0ле. Економiчнi Ыституцп та демократична реформа: порiвняльний аналiз посткомунютичних кра'н / 0леНоргаард; Пер. с англ. М. Козуб, А. Галушка. - К.: Нка-Центр, 2007. - 417 с.
10. Павлиш Е. В. 1нновацмна складова регюнально'] конкуренто-спроможностi: монографiя / Е. Д. Павлиш; ДВНЗ «Донецький нацг ональний технiчний ун-т». - Донецьк: МПП «В1К», 2008. - 185 с.
11. Абалкин Л. И. Размышления о долгосрочной стратегии, науке и демократии / Л. И. Абалкин // Вопросы экономики. - 2006. - № 12. - С. 4-20.
12. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и
цикла конъюнктуры / Й. Шумпетер; Пер. с. нем.; Общая ред. акад. А.Г.Милейковского. - М.: Прогресс, 1982.- 456 с.
13. Хасбулатов Р. И. Мировая экономика и международные экономические отношения: Учебник; В двух частях / Р. И. Хасбулатов: Часть 2. - 2006. - 381 с.
14. Рязанов В. Т. Мировой финансовый кризис и экономика России: точка разворота? / В. Т. Рязанов // Вестник Санкт-Петербургского университета. - Серия 5: Экономика. - СПб, 2009. - Вып 1. - С.3-21.
15. Китай в ХХ1 веке. Глобализация интересов безопасности: монография]/ Амиров В. Б., Городилова Е. Л., Каменов П. Б., Кузнецов
A. В. и др.; Под ред. Г. И. Чуфрин. - М.: Наука, 2007. - 326 с.
16. Klein L. Economictheoryandeconometrics / L. Klein; editedbyJaimeMarquezBlackwell. - Oxford, 1985. - 121 р.
17. Бернетт Т. Кто на самом деле правит миром? Война между глобализацией и демократией / Т. Бернетт, А. Геймз. - М. : СПб. ДИ-ЛЯ, 2008. - 381 с.
18. Горбатенко В. Стратега модерн!зац!Т сусптьства: Украина ! св!т на злам! тисячолпъ: Монограф1я / В. Горбатенко. — К.: Видавничий центр «Академ1я», 1999. - 240 с.
19. Пахомов С. Ю. Неол1берал1зм j нов! фактори м1жнародноТ кон-куренц!Т / С. Ю. Пахомов // Стратега розвитку УкраТни. 2008. -№7. - С.29-35.
20. Hodgson, Geoffrey M. Whatistheessenceofinstitutionaleconomi cs? / Hodgson, Geoffrey M. // JournalofEconomiclssues, Jun 2000. -Vol. 34. - № 2. - Р. 317.
21. Олсон М. Возвышение и упадокнародов. Экономический рост, стагфляция, социальный склероз /М. 0лсон; Пер. с англ.
B. Бусыгина. - Новосибирск: ЭКОР, 1998. - 432 с.
УДК 658.8:336.71
В.А. ЛОТОЦЬКИЙ, аспрант, Нацонапьний авiацiйний университет
Вибiр форми та виду взаемодп авiакомпанм та банку на оcновi вщповщност и завдань та можливостей
В статт запропоновано матричний пщхщ до вибору форми взаемодп ав'акомпанп та банку, який базуеться на враху-ванн ринкових та технопопчних завдань !х розвитку, та удосконапено методичний пщхщ до визначення видв взаемодп', як вiдпoвiдають можпивостям виконання !х зобов'язань.
Ключов! слова: форма взаемодп, вид взаемодп', банк, авiакoмпанiя.
В.А. ЛОТОЦКИЙ
аспирант, Национапьный авиационный университет
Выбор формы и вида взаимодействия авиакомпании и банка на основе соответствия ее задач и возможностей
В статье предпожен матричный подход к выбору формы взаимодействия авиакомпании и банка, основанный на учете рыночных и технопогических задач их развития, и усовершенствован методический подход к опредепению видов взаимодействия, которые соответствуют возможностям выпопнения их обязатепьств.
Ключевые слова: форма взаимодействия, вид взаимодействия, банк, авиакомпания
B. LOTOTSKY National Aviation University postgraduate
Selection of forms and types of interaction between airlines and banks basing on the conformity of their tasks and opportunities
Matrix approach to the choice of forms of interaction between the airline company and the bank is developed in the article, which is based on consideration of market and technological problems of their development, and methodical approach to determination of the types of interactions, which correspond with the capabilities of accomplishment of their obligations, is improved.
Keywords: form of interaction, type of interaction, bank, airline
144 Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 № 10 (173)/2015
© ВА. ЛОТОЦЬКИЙ, 2015
