Научная статья на тему 'Всегда в строю: к 90-летию со дня рождения профессора Чепкого Леонарда Петровича'

Всегда в строю: к 90-летию со дня рождения профессора Чепкого Леонарда Петровича Текст научной статьи по специальности «Медицина и здравоохранение»

199
23
Поделиться

Аннотация научной статьи по медицине и здравоохранению, автор научной работы — Цимбалюк Виталий Иванович

Профессор Чепкий Леонард Петрович доктор медицинских наук, профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, лауреат Государственной премии Украины и премии АМН Украины, заведующий кафедрой анестезиологии и реаниматологии (1974-1991), участник Великой Отечественной войны (1943-1945), кавалер боевых орденов и медалей, патриарх украинской кардиои нейроанестезиологии.

Похожие темы научных работ по медицине и здравоохранению , автор научной работы — Цимбалюк Виталий Иванович,

Always in the ranks: the 90th anniversary of Professor Leonard P. Chepkiy

Professor Leonard Petrovich Chepkiy MD, PhD, ScD, Professor, Honored Scientist of Ukraine, laureate of the State Award of Ukraine and the Award of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Head of the Department of Anesthesiology and Intensive Care (1974-1991), a veteran of World War II (1943-1945), holder of the military orders and medals, Patriarch of Ukrainian cardio and neuroanaesthesia.

Текст научной работы на тему «Всегда в строю: к 90-летию со дня рождения профессора Чепкого Леонарда Петровича»

ЮвшеК

Цимбалюк В.1.

1нститут нейрохiрургп iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна

Завжди в строю: до 90^ччя з дня народження професора Чепкого Леонарда Петровича

Леонард Петрович Чепкий

Професор Чепкий Л.П. — доктор медичних наук, професор, заслужений дiяч науки i техшки УкраТни, лауреат ДержавноТ премiT УкраТни та премiT АМН УкраТни, завщувач кафедри анестезiологiT та реашма-тологiT (1974-1991), учасник ВВВ (1943-1945), кавалер бойових ордешв та медалей, патрiарх украТнськоТ кардiо- та нейроанестезюлоги.

З iменем Чепкого Л.П. багато пов'язане вперше:

- Л.Л. Чепкий — перший в УкраТш доктор наук i професор з анестезюлоги;

- Л.Л. Чепкий — перший завщувач i органiзатор кафедри анестезюлоги та реашматологп КиТвського медичного шституту iм. О.О. Богомольця;

вперше за участю Л.П.Чепкого в СНД опубл^о-вано монографiT:

- з л^увальноТ гiпотермiT;

-з наркозу трихлоретиленом;

- з амбулаторноТ анестези;

- з герiартричноT анестезiологiT та реашматологп;

- з анестезiT та штенсивноТ пiсляоперацiйноT те-рапiT при ожиршш;

- двi монографiT з проблем медичноТ кiберне-тики;

- зо ускладнень при опера^ях з використанням штучного кровооб^у;

- 2 тдручники та 2 учбовi посiбники з анестезюлоги, реашматологп та штенсивноТ терапи для медичних вузiв та медичних коледжiв;

- 2 учбових поабника з медицини катастроф;

- учбовий поабник з швидкоТ медичноТ допомоги;

- довщник з анестезюлоги.

Леонард Петрович Чепкий народився 2 березня 1925 р. в Гайсиш ВшницькоТ област в родинi педа-гогiв. Дiд Антон по батьковi був родовитим козаком

i зумiв передати мiцне здоров'я своТм нащадкам. Дiд Михайло по мамi був осшим циганом, працював у кузш i передав своему внуковi хист до таншв.

Батько, Чепкий Петро Антонович (1905-1986), в молодосп прочитав книгу про ппноз, сам його освоТв i навiть виступав з масовими сеансами ппнозу i «те-лепати». Батько був репресований i 10 рокiв провiв на каторзi в Магаданi.

Мама, Коваль Дар'я Михайлiвна, працювала вчителем у школп

В 15 рокiв Леонард Петрович закшчив середню школу у Вшницк В 1940-1941 р. навчався одночасно в балетнш студiT, Вiнницькому медичному шститут та заочно на фiзико-математичному факультетi педаго-гiчного iнституту. По закшченш балетноТ студiT був солютом Вiнницького театру опери i балету, виступав у виставах «Дон Юхот», «Бахчисарайський фонтан», «Лебедине озеро».

З 1942 по 1943 р. Л.П. Чепкий перебував на тимчасово окупованш територи ВшницькоТ области Пiсля звтьнення Вiнниччини призваний до лав Ра-дянськоТ АрмiT.

Брав участь в боях за Вшницю, бачив, як горить його рщна хата, але гасити ТТ не мав права, бо треба було продовжувати наступ.

З листопада 1943 р. по травень 1945 р. Л.П. Чепкий брав активну участь у Великш В^чизнянш вшш як сапер-розвщник, у боях за Карпати. Був поранений. По^м звтьнював Чехословаччину та Польщу.

За ратш подвиги Л.П. Чепкий був нагороджений орденами «ЧервоноТ Зiрки» та «В^чизняноТ вшни II ступеня», медалями «За бойовi заслуги», «За перемогу над Ымеччиною».

По закiнченнi вiйни Л.П. Чепкий працював в армшському ансамблi в Самборi.

Пiсля демобiлiзацiT Л.П. Чепкий продовжував навчання у Львiвському медшститутп Був старостою потоку, а по^м курсу, старостою студентського гуртка психiатрiT старостою легкоатлетичноТ секцiT (з м^ця перестрибував паркан висотою 1,5 м, на ходу заскакував у трамвай), керiвником балетного колективу. У Львовi в^булась трансформацiя ставлення Леонарда Петровича до навчання. Якщо у Вшниц вiн мiг пропускати лекци та заняття, бо навчався аж у трьох закладах i вщдавав перевагу театру, то у Львовi вчився на вiдмiнно, не пропускав жодного заняття. Бтьшисть оцшок були п'ятiрки з «вiдзнакою».

Коли на екзамеш з патофiзiологiT завщувач кафедри хотiв поставити «чотири», асистентка, яка вела заняття, зауважила, що цей студент заслуго-вуе на кращу оцiнку, i щоб це довести професору, довелося вщповщати аж на 13 екзаменацiйних бте^в.

Цiкавi студенти вчилися поряд з Леонардом Петровичем. Багато з них досягли вершин в медичних науках. Це професор М. Синяк, професор £. Скля-ренко, професор М. Скакун, професор Я. Вал^ура, професор О. Литвиненко, професор Ю. Мохнюк, професор О. Бух^аров, професор Г. Радюнов.

Шд час де-ржавних ^пи^в професор Даль Михайло Ко с-тянтинович (на-щадок В.1. Даля — автора «Толкового словаря русского языка») запропонував Леонарду Петровичу подати до-кументи на конкурс в астран-туру Кивського НД1 нейрохiрур-ги, саме в той час директор 1нсти-туту професор Арутюнов Олек-сандр 1ванович просив вiдбирати кращих випуск-никiв для роботи в новос твореному закладк

В i д i б р а н i

вiсiм випускникiв Вшницького та Львiвського медич-них шститу^в: Зозуля Ю.П., Зозуля Л.М., Педаченко Г.П., Кул^ова М.В., Чепкий Л.П., Амелша-Войтенко (Чепка) Л.М., Трещинський А.1., Сорочинський Ц.М. Вибiр був вдалий: ва вони стали вiдомими фахiв-цями, п'ятеро професорами, iншi — кандидатами медичних наук.

В 1нститут нейрохiрургií професор Арутюнов О.1. запропонував Леонарду Петровичу наукову роботу, присвячену дiагностицi пухлин головного мозку за даними аналiзаторно-синтетичноí функци мозку.

У 1955 р. Леонард Петрович захистив кандидат-ську дисерташю в Днiпропетровську i тодi ж отримав запрошення вiд ректора Днтропетровського медш-ституту Чухрieнка Дмитра Павловича працювати на посадi асистента кафедри хiрургií.

Так почався новий етап — хiрургiчний в житт Леонарда Петровича. Через 2 роки роботи в Днт-

Леонард Петрович Чепкий. 1950 р':к

Зл/ва направо: Л.П.Чепкий, Ю.1.Копяювський, Ю.П.Зозуля, О.П.Король, Г.С.Даниленко. 1нститут нейрох/рургп, 1953 р/к.

ропетровську Леонард Петрович почав пошуки теми для докторсько!' дисертацп.

У зв'язку з тим, що бтьшнсть нових анестетиюв використовували ттьки у Москву Чепкий Л.П. звер-таеться до видатного професора Жорова 1саака Соломоновича з проханням набрати кл^чний матерiал в його вiддiленнi. 1саак Соломонович був першим в Радянському Союзi хiрургом, який пропагував загальну анестез^. В подальшому вiн став консультантом докторсько' дисертацп Чепкого Л.П.

У 1962 р. Леонард Петрович устшно захищае докторську дисертацп з анестезюлоги: «Знеболю-вання в хiрургií щитоподiбноí залози», через 2 роки стае першим в УкраМ професором анестезюлоги.

Ще пiд час апробацп дисертацií на засiданнi Товариства хiрургiв м. Киева Леонард Петрович поз-найомився з академiком Амосовим М.М., який голо-вував на засщанш. Апробацiя була дуже складною, багато хiрургiв виступали проти за^льно: анестези i зауважували, що дисертант «загнав хворого в про-бiрку, засунувши трубку в його горло. I як т хворi виживають?!»

Амосов М.М. пiдтримав Леонарда Петровича i запропонував йому посаду завщувача вiддiлом анес-тезiологií в 1нститут туберкульозу i грудноí хiрургií. Це була третя вже спешальшсть Чепкого Л.П.: ней-рохiрург, хiрург, анестезюлог.

Працювати доводилось з великим психолопчним навантаженням. Тривалi й тяжкi операци, лекцií для лiкарiв, наукова робота. Рятувало ттьки значне фЬ зичне навантаження. Пiсля 30-60 хв вправ Леонард Петрович б^ 7-10 км на роботу i з роботи, а вл^ку ще плавав: тричi по 500 м.

Науковою роботою в клiнiцi не займалися. Леонарду Петровичу довелося оргашзовувати все з нуля. Вщдш працював в кшькох напрямках:

1. Штучний кровооб^ та ускладнення пiсля операцiй з використанням штучного кровооб^у. По результатах цих дослщжень опублiкованi монографiя i виконанi п'ять кандидатських дисертацiй.

2. Л^увальна гiпотермiя. Цi питання вперше в колишньому Радянському Союзi узагальнеш в монографií, яка нагороджена премiею МЫстерс-тва охорони здоров'я. Розроблена методика л^у-вальноí гiпотермií високо оцшена французькими анестезiологами, якi спещально приíхали в клiнiку

Амосова М.М. i спостерiгали за íí використанням, тсля чого запросили Леонарда Петровича в Бордо. МОЗ УРСР не дало згоди на вщрядження нав^ь за кошти французьких колег.

3. Проблема вивчення «впли-ву рiзноí концентрацií анестетикiв на оргашзм» розроблена вперше в колишньому Радянському Союзк За матерiалами дослщжень захи-щенi п'ять кандидатських дисер-тацiй, результати опублiкованi у наукових журналах.

4. Велику увагу придтяли вивченню порушень гемодинамЬ ки, газообмiну, кислотно-основного стану, обмшу електролiтiв у хворих кардiохiрургiчного про-фiлю. Пiд керiвництвом Леонарда Петровича захищенi 4 кандидат-ськi дисертацií з цих питань.

5. Вперше в УкраМ за участю професора Чепкого Л.П. опублЬ кованi двi монографи, присвяченi проблемам медичноí кiбернетики.

На кафедрi анестез 'юлогП' та ¡нтенсивноУ терапИ' Нацонального медичного ун/верситету ¡мен/' О.О.Богомольця

За час роботи в 1нститут туберкульозу та груд-ноТ хiрургп Леонард Петрович Чепкий тдготував 13 кл^чних ординаторiв, 7 астран^в, консультував 7 докторських дисертацш.

У 1974 р. професор Чепкий Л.П. за конкурсом зайняв посаду завщувача оргашзованоТ кафедри анес-тезiологiT та реанiматологiT в КиТвському медичному iнститутi. З переходом на педагопчну роботу вчений зайнявся пщготовкою анестезiологiчних кадрiв. За час роботи Л.П. Чепкого завщувачем кафедри пройшли пiдготовку 105 iнтернiв, 7 астран^в, 15 клiнiчних ординаторiв. Поряд з педагопчною роботою ствроб^-ники кафедри займалися науковими дослщженнями. В цей перюд розробленi такi теми: штенсивна терапiя у хворих з перитоштом, методи амбулаторноТ анестези, знеболювання у герiатричних хворих та пащен^в при ожирiннi, iнтенсивна терапiя пюляоперацшного ознобу, гостроТ недостатностi дихання, вибiр методiв знеболювання та штенсивноТ терапiT в гiнекологiT та акушерству загальнiй хiрургiT. На основi цих даних з 1974 по 1990 р. захищеш 19 кандидатських дисертацш, опублковаш 5 монографш. З 1990 р. проф. Чепкий Л.П. — професор кафедри анестезюлоги та реашматологи.

Проте, все життя Леонард Петрович мрiяв про повернення до 1нституту нейрохiрургiT, у 1990 р. директор Науково-дослщного iнституту нейрохiрур-гiT академ^ Ромоданов А.П. запропонував вченому використати базу 1нституту для навчання студенев КиТвського медичного iнституту i очолити наукову роботу вщдту анестезiологiT. Пщ керiвництвом Чепкого Л.П. для 1нституту нейрохiрургiT пiдготовленi 20 штершв анестезiологiв, виконано серiю наукових роб^, присвячених прогнозуванню, профiлактицi та штенсивнш терапiT пiсляоперацiйних ускладнень при пдроцефали, пухлинах головного i спинного мозку, судинних захворюваннях, що вiдображене в семи кандидатських дисерташях.

Людина енциклопедичних знань, досвщчений науковець i педагог, професор Чепкий Л.П. зробив i робить вагомий внесок у справу тдготовки медичних кадрiв (насамперед, анестезюлопв) УкраТни.

Вiн пiдготував 81 дисертанта наук, з них 2 член-кореспонденти АМН УкраТни, 23 професори, 20 докторiв медичних наук, з них 14 завщують кафедрами i вщдтеннями анестезюлоги, хiрургiT, терапи,

фармакологи, психiатрiT та оториноларингологiT не ттьки в УкраTнi, а й в краТнах ближнього зарубiжжя (Росiя, Таджикистан, Молдова). Професор Чепкий Л.П. — автор понад 500 наукових праць, в т.ч. 35 монографш, тдручниюв та поабниюв.

Леонард Петрович бере активну участь у гро-мадському життi. Вш член редакцiйних рад журналiв «УкраТнський нейрохiрургiчний журнал», «Бть, знеболювання i iнтенсивна тератя», багато роюв був заступником голови Правлiння УкраТнськоТ спiлки анестезiологiв-реанiматологiв.

За науковi досягнення Леонарду Петровичу Чеп-кому присвоене звання заслуженого дiяча науки i технiки УкраТни, вiн лауреат ДержавноТ премiT УкраТни, ПремiT АМН УкраТни за кращий пiдручник, отримуе стипенд^ Президента УкраТни.

У своТ 90 роюв Леонард Петрович зберiг гарну спортивну форму i чудову пам'ять. Вш продовжуе пра-цювати на присадибнш дiлянцi, Тздить на велосипеду за кермом власного автомобiля, встигае в Нацюналь-ний медичний ушверситет i в 1нститут нейрохiрургiT, робить запливи так далеко, що молодi не витримують змагання з ним. Леонард Петрович каже, що йому легше плавати, шж ходити.

Коли готувався цей матерiал, виникло питання: «В чому секрет довгол^тя Леонарда Петровича та його устху?»

Секрет довгол^тя — це гарна генетика плюс «при-страсне захоплення» в робот та особистому життi.

Леонард Петрович виховав трьох доньок, двi з них — доктор i кандидат медичних наук, мае чо-тирьох онуюв. А одна з дочок подарувала Чепкого Ер^а, який е прямим нащадком прекрасноТ медичноТ династiT Чепких.

Секрет творчого устху Леонарда Петровича — це наука, творчий пошук i написання наукових роб^, книг, пiдручникiв. Вiн пише всюди i завжди: на вчених радах, в поТздУ у вщпустци

Це своерiдний допiнг, який тдтримуе високу творчу активнiсть професора Чепкого Л.П.

Професор Леонард Петрович Чепкий за життя навiчно ввшшов в ^торт украТнськоТ медицини, особливо анестезюлоги, як перший доктор медичних наук, перший професор з анестезюлоги, засновник i перший завщувач кафедри анестезюлоги та реашматологи в одному з найповажшших медичних вузiв УкраТни — Нацюнальному медичному ушверситет iм. О.О. Богомольця, основоположник нейро- i кар-дiоанестезiологiT, творець власноТ науковоТ школи (81 доктор i кандидат наук), i в цiлому як патрiарх украТнськоТ анестезiологiT та реашматологи.

Друз^ колеги й учш щиро вiтають Вас, Леонарде Петровичу, з славетним Ювтеем, бажають мiцного здоров'я, творчого довгол^тя ще на багато роюв.

Цимбалюк В.И.

Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина

Всегда в строю: к 90-летию со дня рождения профессора Чепкого Леонарда Петровича

Tsymbalyuk V.I.

Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine

Always in the ranks: the 90th anniversary of Professor Leonard P. Chepkiy