CC BY
54
ЮвшеК
Цимбалюк В.1.
1нститут нейрохiрургп iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
Завжди в строю: до 90^ччя з дня народження професора Чепкого Леонарда Петровича
Леонард Петрович Чепкий
Професор Чепкий Л.П. — доктор медичних наук, професор, заслужений дiяч науки i техшки УкраТни, лауреат ДержавноТ премiT УкраТни та премiT АМН УкраТни, завщувач кафедри анестезiологiT та реашма-тологiT (1974-1991), учасник ВВВ (1943-1945), кавалер бойових ордешв та медалей, патрiарх украТнськоТ кардiо- та нейроанестезюлоги.
З iменем Чепкого Л.П. багато пов'язане вперше:
- Л.Л. Чепкий — перший в УкраТш доктор наук i професор з анестезюлоги;
- Л.Л. Чепкий — перший завщувач i органiзатор кафедри анестезюлоги та реашматологп КиТвського медичного шституту iм. О.О. Богомольця;
вперше за участю Л.П.Чепкого в СНД опубл^о-вано монографiT:
- з л^увальноТ гiпотермiT;
-з наркозу трихлоретиленом;
- з амбулаторноТ анестези;
- з герiартричноT анестезiологiT та реашматологп;
- з анестезiT та штенсивноТ пiсляоперацiйноT те-рапiT при ожиршш;
- двi монографiT з проблем медичноТ кiберне-тики;
- зо ускладнень при опера^ях з використанням штучного кровооб^у;
- 2 тдручники та 2 учбовi посiбники з анестезюлоги, реашматологп та штенсивноТ терапи для медичних вузiв та медичних коледжiв;
- 2 учбових поабника з медицини катастроф;
- учбовий поабник з швидкоТ медичноТ допомоги;
- довщник з анестезюлоги.
Леонард Петрович Чепкий народився 2 березня 1925 р. в Гайсиш ВшницькоТ област в родинi педа-гогiв. Дiд Антон по батьковi був родовитим козаком
i зумiв передати мiцне здоров'я своТм нащадкам. Дiд Михайло по мамi був осшим циганом, працював у кузш i передав своему внуковi хист до таншв.
Батько, Чепкий Петро Антонович (1905-1986), в молодосп прочитав книгу про ппноз, сам його освоТв i навiть виступав з масовими сеансами ппнозу i «те-лепати». Батько був репресований i 10 рокiв провiв на каторзi в Магаданi.
Мама, Коваль Дар'я Михайлiвна, працювала вчителем у школп
В 15 рокiв Леонард Петрович закшчив середню школу у Вшницк В 1940-1941 р. навчався одночасно в балетнш студiT, Вiнницькому медичному шститут та заочно на фiзико-математичному факультетi педаго-гiчного iнституту. По закшченш балетноТ студiT був солютом Вiнницького театру опери i балету, виступав у виставах «Дон Юхот», «Бахчисарайський фонтан», «Лебедине озеро».
З 1942 по 1943 р. Л.П. Чепкий перебував на тимчасово окупованш територи ВшницькоТ области Пiсля звтьнення Вiнниччини призваний до лав Ра-дянськоТ АрмiT.
Брав участь в боях за Вшницю, бачив, як горить його рщна хата, але гасити ТТ не мав права, бо треба було продовжувати наступ.
З листопада 1943 р. по травень 1945 р. Л.П. Чепкий брав активну участь у Великш В^чизнянш вшш як сапер-розвщник, у боях за Карпати. Був поранений. По^м звтьнював Чехословаччину та Польщу.
За ратш подвиги Л.П. Чепкий був нагороджений орденами «ЧервоноТ Зiрки» та «В^чизняноТ вшни II ступеня», медалями «За бойовi заслуги», «За перемогу над Ымеччиною».
По закiнченнi вiйни Л.П. Чепкий працював в армшському ансамблi в Самборi.
Пiсля демобiлiзацiT Л.П. Чепкий продовжував навчання у Львiвському медшститутп Був старостою потоку, а по^м курсу, старостою студентського гуртка психiатрiT старостою легкоатлетичноТ секцiT (з м^ця перестрибував паркан висотою 1,5 м, на ходу заскакував у трамвай), керiвником балетного колективу. У Львовi в^булась трансформацiя ставлення Леонарда Петровича до навчання. Якщо у Вшниц вiн мiг пропускати лекци та заняття, бо навчався аж у трьох закладах i вщдавав перевагу театру, то у Львовi вчився на вiдмiнно, не пропускав жодного заняття. Бтьшисть оцшок були п'ятiрки з «вiдзнакою».
Коли на екзамеш з патофiзiологiT завщувач кафедри хотiв поставити «чотири», асистентка, яка вела заняття, зауважила, що цей студент заслуго-вуе на кращу оцiнку, i щоб це довести професору, довелося вщповщати аж на 13 екзаменацiйних бте^в.
Цiкавi студенти вчилися поряд з Леонардом Петровичем. Багато з них досягли вершин в медичних науках. Це професор М. Синяк, професор £. Скля-ренко, професор М. Скакун, професор Я. Вал^ура, професор О. Литвиненко, професор Ю. Мохнюк, професор О. Бух^аров, професор Г. Радюнов.
Шд час де-ржавних ^пи^в професор Даль Михайло Ко с-тянтинович (на-щадок В.1. Даля — автора «Толкового словаря русского языка») запропонував Леонарду Петровичу подати до-кументи на конкурс в астран-туру Кивського НД1 нейрохiрур-ги, саме в той час директор 1нсти-туту професор Арутюнов Олек-сандр 1ванович просив вiдбирати кращих випуск-никiв для роботи в новос твореному закладк
В i д i б р а н i
вiсiм випускникiв Вшницького та Львiвського медич-них шститу^в: Зозуля Ю.П., Зозуля Л.М., Педаченко Г.П., Кул^ова М.В., Чепкий Л.П., Амелша-Войтенко (Чепка) Л.М., Трещинський А.1., Сорочинський Ц.М. Вибiр був вдалий: ва вони стали вiдомими фахiв-цями, п'ятеро професорами, iншi — кандидатами медичних наук.
В 1нститут нейрохiрургií професор Арутюнов О.1. запропонував Леонарду Петровичу наукову роботу, присвячену дiагностицi пухлин головного мозку за даними аналiзаторно-синтетичноí функци мозку.
У 1955 р. Леонард Петрович захистив кандидат-ську дисерташю в Днiпропетровську i тодi ж отримав запрошення вiд ректора Днтропетровського медш-ституту Чухрieнка Дмитра Павловича працювати на посадi асистента кафедри хiрургií.
Так почався новий етап — хiрургiчний в житт Леонарда Петровича. Через 2 роки роботи в Днт-
Леонард Петрович Чепкий. 1950 р':к
Зл/ва направо: Л.П.Чепкий, Ю.1.Копяювський, Ю.П.Зозуля, О.П.Король, Г.С.Даниленко. 1нститут нейрох/рургп, 1953 р/к.
ропетровську Леонард Петрович почав пошуки теми для докторсько!' дисертацп.
У зв'язку з тим, що бтьшнсть нових анестетиюв використовували ттьки у Москву Чепкий Л.П. звер-таеться до видатного професора Жорова 1саака Соломоновича з проханням набрати кл^чний матерiал в його вiддiленнi. 1саак Соломонович був першим в Радянському Союзi хiрургом, який пропагував загальну анестез^. В подальшому вiн став консультантом докторсько' дисертацп Чепкого Л.П.
У 1962 р. Леонард Петрович устшно захищае докторську дисертацп з анестезюлоги: «Знеболю-вання в хiрургií щитоподiбноí залози», через 2 роки стае першим в УкраМ професором анестезюлоги.
Ще пiд час апробацп дисертацií на засiданнi Товариства хiрургiв м. Киева Леонард Петрович поз-найомився з академiком Амосовим М.М., який голо-вував на засщанш. Апробацiя була дуже складною, багато хiрургiв виступали проти за^льно: анестези i зауважували, що дисертант «загнав хворого в про-бiрку, засунувши трубку в його горло. I як т хворi виживають?!»
Амосов М.М. пiдтримав Леонарда Петровича i запропонував йому посаду завщувача вiддiлом анес-тезiологií в 1нститут туберкульозу i грудноí хiрургií. Це була третя вже спешальшсть Чепкого Л.П.: ней-рохiрург, хiрург, анестезюлог.
Працювати доводилось з великим психолопчним навантаженням. Тривалi й тяжкi операци, лекцií для лiкарiв, наукова робота. Рятувало ттьки значне фЬ зичне навантаження. Пiсля 30-60 хв вправ Леонард Петрович б^ 7-10 км на роботу i з роботи, а вл^ку ще плавав: тричi по 500 м.
Науковою роботою в клiнiцi не займалися. Леонарду Петровичу довелося оргашзовувати все з нуля. Вщдш працював в кшькох напрямках:
1. Штучний кровооб^ та ускладнення пiсля операцiй з використанням штучного кровооб^у. По результатах цих дослщжень опублiкованi монографiя i виконанi п'ять кандидатських дисертацiй.
2. Л^увальна гiпотермiя. Цi питання вперше в колишньому Радянському Союзi узагальнеш в монографií, яка нагороджена премiею МЫстерс-тва охорони здоров'я. Розроблена методика л^у-вальноí гiпотермií високо оцшена французькими анестезiологами, якi спещально приíхали в клiнiку
Амосова М.М. i спостерiгали за íí використанням, тсля чого запросили Леонарда Петровича в Бордо. МОЗ УРСР не дало згоди на вщрядження нав^ь за кошти французьких колег.
3. Проблема вивчення «впли-ву рiзноí концентрацií анестетикiв на оргашзм» розроблена вперше в колишньому Радянському Союзк За матерiалами дослщжень захи-щенi п'ять кандидатських дисер-тацiй, результати опублiкованi у наукових журналах.
4. Велику увагу придтяли вивченню порушень гемодинамЬ ки, газообмiну, кислотно-основного стану, обмшу електролiтiв у хворих кардiохiрургiчного про-фiлю. Пiд керiвництвом Леонарда Петровича захищенi 4 кандидат-ськi дисертацií з цих питань.
5. Вперше в УкраМ за участю професора Чепкого Л.П. опублЬ кованi двi монографи, присвяченi проблемам медичноí кiбернетики.
На кафедрi анестез 'юлогП' та ¡нтенсивноУ терапИ' Нацонального медичного ун/верситету ¡мен/' О.О.Богомольця
За час роботи в 1нститут туберкульозу та груд-ноТ хiрургп Леонард Петрович Чепкий тдготував 13 кл^чних ординаторiв, 7 астран^в, консультував 7 докторських дисертацш.
У 1974 р. професор Чепкий Л.П. за конкурсом зайняв посаду завщувача оргашзованоТ кафедри анес-тезiологiT та реанiматологiT в КиТвському медичному iнститутi. З переходом на педагопчну роботу вчений зайнявся пщготовкою анестезiологiчних кадрiв. За час роботи Л.П. Чепкого завщувачем кафедри пройшли пiдготовку 105 iнтернiв, 7 астран^в, 15 клiнiчних ординаторiв. Поряд з педагопчною роботою ствроб^-ники кафедри займалися науковими дослщженнями. В цей перюд розробленi такi теми: штенсивна терапiя у хворих з перитоштом, методи амбулаторноТ анестези, знеболювання у герiатричних хворих та пащен^в при ожирiннi, iнтенсивна терапiя пюляоперацшного ознобу, гостроТ недостатностi дихання, вибiр методiв знеболювання та штенсивноТ терапiT в гiнекологiT та акушерству загальнiй хiрургiT. На основi цих даних з 1974 по 1990 р. захищеш 19 кандидатських дисертацш, опублковаш 5 монографш. З 1990 р. проф. Чепкий Л.П. — професор кафедри анестезюлоги та реашматологи.
Проте, все життя Леонард Петрович мрiяв про повернення до 1нституту нейрохiрургiT, у 1990 р. директор Науково-дослщного iнституту нейрохiрур-гiT академ^ Ромоданов А.П. запропонував вченому використати базу 1нституту для навчання студенев КиТвського медичного iнституту i очолити наукову роботу вщдту анестезiологiT. Пщ керiвництвом Чепкого Л.П. для 1нституту нейрохiрургiT пiдготовленi 20 штершв анестезiологiв, виконано серiю наукових роб^, присвячених прогнозуванню, профiлактицi та штенсивнш терапiT пiсляоперацiйних ускладнень при пдроцефали, пухлинах головного i спинного мозку, судинних захворюваннях, що вiдображене в семи кандидатських дисерташях.
Людина енциклопедичних знань, досвщчений науковець i педагог, професор Чепкий Л.П. зробив i робить вагомий внесок у справу тдготовки медичних кадрiв (насамперед, анестезюлопв) УкраТни.
Вiн пiдготував 81 дисертанта наук, з них 2 член-кореспонденти АМН УкраТни, 23 професори, 20 докторiв медичних наук, з них 14 завщують кафедрами i вщдтеннями анестезюлоги, хiрургiT, терапи,
фармакологи, психiатрiT та оториноларингологiT не ттьки в УкраTнi, а й в краТнах ближнього зарубiжжя (Росiя, Таджикистан, Молдова). Професор Чепкий Л.П. — автор понад 500 наукових праць, в т.ч. 35 монографш, тдручниюв та поабниюв.
Леонард Петрович бере активну участь у гро-мадському життi. Вш член редакцiйних рад журналiв «УкраТнський нейрохiрургiчний журнал», «Бть, знеболювання i iнтенсивна тератя», багато роюв був заступником голови Правлiння УкраТнськоТ спiлки анестезiологiв-реанiматологiв.
За науковi досягнення Леонарду Петровичу Чеп-кому присвоене звання заслуженого дiяча науки i технiки УкраТни, вiн лауреат ДержавноТ премiT УкраТни, ПремiT АМН УкраТни за кращий пiдручник, отримуе стипенд^ Президента УкраТни.
У своТ 90 роюв Леонард Петрович зберiг гарну спортивну форму i чудову пам'ять. Вш продовжуе пра-цювати на присадибнш дiлянцi, Тздить на велосипеду за кермом власного автомобiля, встигае в Нацюналь-ний медичний ушверситет i в 1нститут нейрохiрургiT, робить запливи так далеко, що молодi не витримують змагання з ним. Леонард Петрович каже, що йому легше плавати, шж ходити.
Коли готувався цей матерiал, виникло питання: «В чому секрет довгол^тя Леонарда Петровича та його устху?»
Секрет довгол^тя — це гарна генетика плюс «при-страсне захоплення» в робот та особистому життi.
Леонард Петрович виховав трьох доньок, двi з них — доктор i кандидат медичних наук, мае чо-тирьох онуюв. А одна з дочок подарувала Чепкого Ер^а, який е прямим нащадком прекрасноТ медичноТ династiT Чепких.
Секрет творчого устху Леонарда Петровича — це наука, творчий пошук i написання наукових роб^, книг, пiдручникiв. Вiн пише всюди i завжди: на вчених радах, в поТздУ у вщпустци
Це своерiдний допiнг, який тдтримуе високу творчу активнiсть професора Чепкого Л.П.
Професор Леонард Петрович Чепкий за життя навiчно ввшшов в ^торт украТнськоТ медицини, особливо анестезюлоги, як перший доктор медичних наук, перший професор з анестезюлоги, засновник i перший завщувач кафедри анестезюлоги та реашматологи в одному з найповажшших медичних вузiв УкраТни — Нацюнальному медичному ушверситет iм. О.О. Богомольця, основоположник нейро- i кар-дiоанестезiологiT, творець власноТ науковоТ школи (81 доктор i кандидат наук), i в цiлому як патрiарх украТнськоТ анестезiологiT та реашматологи.
Друз^ колеги й учш щиро вiтають Вас, Леонарде Петровичу, з славетним Ювтеем, бажають мiцного здоров'я, творчого довгол^тя ще на багато роюв.
Цимбалюк В.И.
Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Всегда в строю: к 90-летию со дня рождения профессора Чепкого Леонарда Петровича
Tsymbalyuk V.I.
Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Always in the ranks: the 90th anniversary of Professor Leonard P. Chepkiy
