CC BY
24
Страницы истории
Pages of History
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089.5(091) DOI: 10.22141/2224-0586.2.89.2018.126614
Марков Ю.1.
Национальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
100^чний ювшей доцента В.П. Жалка-Титаренка
Резюме. У статтi вuсвiтлено життевий шлях i внесок доцента В.П. Жалка-Титаренка у ста-новлення анестезюлоги як сnецiальностi та науки. Четвертий за лжом анестезюлог Украти й асистент першо1 в державi кафедри анестезюлоги-реатматологи (тепер — анестезюлоги та н тенсивно1 терапи) залишив значну науково-лтературну спадщину як ствавтор першого тдручни-ка з анестезюлоги та реатматологи й Ыших поабни^в.
Ключовi слова: анестезюлогiя; доцент; кафедра анестезюлоги та iнтенсивноi терапи; тдруч-ник з анестезюлоги-реатматологи
1 лютого 1967 року на базi курсу анестезюлоги у складi кафедри торакально! х1рургп та анестезюлоги Кишського шституту удосконалення лiкарiв (К1УЛ) була створена перша в Украш кафедра анестезю-логп-реашматологп (завщувач — доцент, а згодом професор Трщинський А.1.). Першими сшвробгг-никами кафедри стали асистенти О.Я. Маловiчко, А.Ю. Депутат, Г.С. Заброда, В.П. Жалко-Титарен-ко, В.М. Лелюх.
Викладачi створено! 51 рж тому кафедри анес-тезюлогп-реашматологи були водночас i першими анестезюлогами Украши. Непереачш особистостi з високим рiвнем iнтелекту та моральними якостями, вони були першопрохщцями ново! спещальносп, складно! та вщповщально!.
Цього року виповнилося 100 роюв четвертому за лжом асистенту (згодом — доценту) кафедри Воло-димиру Пилиповичу Жалку-Титаренку, який наро-дився 19.01.1918 року в м. Красноярську в ам'1 учи-телiв, укра!нець.
100 роюв у свiтовому масштабi — це незначний вг^зок часу, 100 роюв для людини — це майже вiч-нiсть. За цей час змшилося обличчя держави, вона стала незалежною. Спецiальнiсть, бiля витоюв яко! стояв Володимир Пилипович, виокремилася з хь рурги та стала одшею з найпрестижнiших в медици-нi. Перегорнемо сторiнки бюграфп вщомого фахiв-ця та вченого.
В 1922 рощ пере!хав в м. Ки!в, де в 1936 рощ за-кiнчив середню школу. З вересня 1936 по липень
Володимир Пилипович Жалко-Титаренко
1937 р. навчався на фiзико-математичному факультет Кишського державного ушверситету, але за-лишае навчання i в 1937 р. вступае до Кишського медичного шституту. В 1941 рощ разом з шститу-том евакуйований до Харкова, звщки випускаеться зауряд-лiкарем. З червня 1941 по березень 1942 р.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Марков Юрiй 1ванович, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапГГ, Нацюнальна медична академiя шслядипломноТ освiти ii^m П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; факс: +38 (044) 440-02-48; e-mail: Yu.Mark@i.ua
For correspondence: Yuriy Markov, Associate Professor at the Department of anesthesiology and intensive care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhyt-ska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; fax: +38 (044) 440-02-48; e-mail: Yu.Mark@i.ua
Страницы истории / Pages of History
служив в дгочш армп старшим лжарем хiрургiчного взводу пересувного польового госшталю. У серп-нi 1942 р. потрапив у полон i до червня 1944 р. на окупованш територп працював хiрургом районно1 лiкарнi у м. Дубровки (Бшорусш). З липня 1944 по квггень 1945 р. працюе лiкарем лазарету запасного полку 83-1 дивiзii в м. Ярцево.
З квггня 1945 по квггень 1955 р. вщбував термiн ув'язнення у виправному трудовому табору де працював лжарем^рургом табiрноi лiкарнi (м. Тайшет 1ркутсько1 обл.). Звшьнений зi зняттям судимосп в 1955 р. i залишаеться вшьнонайманим лжарем-ор-динатором табiрноi лжарш виправно-трудового табору Управлiння МВС СРСР до шчня 1956 р.
З березня 1956 по липень 1957 р. продовжуе на-вчання на V—VI курсах в Кшвському медичному шституп, який закiнчуе з вщзнакою. Звертае на себе увагу важлива обставина: часовий iнтервал м1ж першим курсом навчання у медичному шституп та його закiнченням тривав 20 роюв! Випадок безпре-цедентний в юторп свiтовоi медицини.
Володимир Пилипович вшьно володiв трьома европейськими мовами: шмецькою, англiйською та французькою, що розширило можливостi з ви-вчення ново1 спецiальностi. З липня 1957 по лютий 1964 р. обшмав посаду головного лiкаря i хiрурга-ординатора (за сумiсництвом) обласного дитячого юстково-туберкульозного санаторiю «Макошине» Менського району Чернтвсько! областi. З березня 1964 по лютий 1965 р. працював старшим лжарем протишоково! бригади Ки1всько1 станцii швидко1 медично1 допомоги. З лютого 1965 р. продовжуе тру-довий стаж асистентом кафедри торакальноi хiрур-гii та анестезюлогп К1УЛ (завкафедри — професор Амосов М.М.). Захищае кандидатську дисертацiю [1] i з початку лютого 1967 р. працюе асистентом щойно створеноi самостiйноi кафедри анестезюло-гii-реанiматологii К1УЛ (единоi на той час в Украь нi). На цiй посащ В.П. Жалко-Титаренко продовжуе трудову дiяльнiсть до березня 1972 р., поим до липня 1980 р. працюе доцентом кафедри анестезюло-гп-реашматологп ки1вського медичного iнституту (завкафедри — професор Чепкий Л.П.). З 04.10.1980 по 26.08.1984 знову повертаеться на рщну кафедру анестезюлогп-реашматологп К1УЛ, де займаеться викладацькою дiяльнiстю за договором на час пе-ребування доцента В.К. Худошина у закордонному вщрядженш.
Доцент В.П. Жалко-Титаренко вирiзнявся широкою науковою ерудицiею, доброзичливiстю до колег, постшним науковим пошуком, щедро дшив-ся з колегами i учнями сво!ми науковими здобутка-ми. Вдома Володимир Пилипович був прекрасним шм'янином, виховував доньку Ольгу та прийомного сина Петра Хшкулова, який згодом також став анес-тезюлогом.
У побутi Володимир Пилипович був невибагли-вий, стриманий, скорiше замкнутий, н1ж вщвер-тий. Вiн був принциповий до оточуючих, до роботи. Шкщливих звичок не мав, а единим захопленням була робота iз спецлiтературою.
№ 2 (89), 2018 www.mif-ua.com,http://emergency.zaslavsky.com.ua 119
Витяг 'з зал'ково)' в'щомост В.П. Жалка-Титаренка
У роки становлення ново! спещальносл анестезюлогп-реашматологп була вщсутня будь-яка навчальна лггература i основним джерелом шфор-мацii для лiкарiв-початкiвцiв були лекцп професор-сько-викладацького складу кафедри. В.П. Жалко-Титаренко активно працюе у цьому напрямку: вш видав перший в Украш1 пiдручник з анестезюлогп та реашматологп (у спiвавторствi з Чепким Л.П. в 1983 р.), декшька пошбниюв та монографiй з анестезюлогп та шгснсивно! терапп [2—6]. Вищевказа-ний пiдручник [6] був единим в Украш протягом 20 роюв.
Окрiм друкованоi продукцп доцент В.П. Жал-ко-Титаренко вщомий сво!ми численними рацю-налiзаторськими пропозишями. Нижче наведено вибiрковий перелiк посвщчень на рацiоналiзатор-ську пропозицiю: № 0102 вщ 04.06.1969 «1нфузшна
Творча спадщина доцента В.П. Жалка-Титаренка
Страницы истории / Pages of History
стшка для шш», № 839 вщ 14 грудня 1971 р. «За-стосування безопiатного комбшованого ендотра-хеального наркозу у дорослих iз замiною отат-ного анальгетика при операцiях в абдомiнальнiй хiрургп», № 44 вiд 26.05.1977 «Чашковi електроди для безперервного монiторування ЕКГ», № 43 вiд 26.05.1977 «Встановлення електродiв для термь нового запису ЕКГ тд час реашмацп», № 840 вщ 14.12.1981 «Профiлактика гостро! серцево! недо-статностi серця та регулювання венозного тонусу за допомогою 1% спиртового розчину нироглще-рину внутршньовенно пiд час здiйснення наркозу», № 80/85 ввд 17.10.1985 (у сшвавторст з Зем-сковим В.С. та Гольдберг А.А.) «Споаб лжування гострого деструктивного панкреатиту», № 841 вщ 14 грудня 1987 р. «Безотатна премедикацiя у дорослих дiазепамом (Реланiй, ПНР), (Седуксен, ВНР) i атропiну сульфат».
Закшчував доцент Володимир Пилипович Жал-ко-Титаренко свш трудовий шлях, працюючи лжа-рем-анестезiологом в клiнiчнiй лiкарнi № 10 i зовсiм короткий перюд — у лiкарнi № 8 м. Киева. Багато анестезюлопв Укра'ши пишаються знайомством з цiею мужньою i дивовижною людиною.
Останнiй свш спочинок Володимир Пилипович Жалко-Титаренко знайшов в унiкальному комплек-сi пам'яток юторп, арх1тектури та монументального мистецтва — Лук'яшвському цивiльному кладовищi (помер 31.01.1992). Поряд iз ним покояться рщш та близькi люди: дружина Наталiя (1918—1977 рр.), дочка Оля (1958—2014 рр.), прийомний син Петро Хшкулов (1940-2003 рр.).
На територп цього iсторичного некрополя, ко-лишнього Центрального кладовища м. Киева, роз-ташованi поховання видатних дiячiв держави, куль-тури i науки. Пройтися дор1жками кладовища — все одно, що перелистати лiтопис нашо! юторп. Тшьки враження глибшi й цжав^ пiсля побачення з ми-нулим [7].
Могила В.П. Жалка-Титаренка знаходиться на вщсташ осяжностi людським поглядом будiвлi На-цюнально! медично! академп шслядипломно! освь ти iменi П.Л. Шупика (ранiше — КГУЛ), з якою тривалий час була пов'язана його трудова дiяльнiсть i яка також у цi дш також вiдмiчаe свiй 100-рiчний ювшей. Доречно згадати класика: «Минуле не минуло, воно увшшло в сучаснють» (Герцен О.1.) [7].
Конфлжт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Жалко-Титаренко В.Ф. Электрофорез на бумаге сыворотки крови в клинике костно-суставного туберкулеза у детей:Автореф. дис... к.м.н./В.Ф.Жалко-Титаренко. — К.., 1966. — 12 с.
2. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии / В.Ф. Жалко-Титаренко. — К.: Здоров'я, 1989. — 200с.
3. Жалко-Титаренко В.Ф. Сердечно-легочная и мозговая реанимация / В.Ф. Жалко-Титаренко. — К..: Здоров'я, 1986. — 53 с.
4. Чепкий Л.П. Справочник по анестезиологии. / Л.П. Чепкий, Л.В. Новицкая-Усенко, В.П. Цертий, С.Н. Басманов, В.П. Жалко-Титаренко и др. / Под ред. Л.П. Чепко-го. — К.: Здоров'я, 1987. — 384с.
5. Трещинский А.И., Жалко-Титаренко В.Ф. Искусственная вентиляция легких/А.И. Трещинский, В.Ф. Жал-ко-Титаренко. — М., 1983. — 28 с.
6. ЧепкийЛ.П., Жалко-Титаренко В.Ф. Анестезиология и реаниматология: учебник/Л.П. Чепкий, В.Ф. Жалко-Ти-таренко. — К. : Вища школа, 1983. — 352 с.
7. Подорож у минуле. До 135рччя вiд дня заснування Лук'яшвського цившьного кладовища. Державний кторико-меморiальний Лук 'яшвський заnовiдник. — К, 2012. — 24 с.
Отримано 12.01.2018 ■
Марков Ю.И.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
100-летний юбилей доцента В.Ф. Жалко-Титаренко
Резюме. В статье освещены жизненный путь и вклад доцента В.Ф. Жалко-Титаренко в становление анестезиологии как специальности и науки. Четвертый по счету анестезиолог Украины и ассистент первой в государстве кафедры анестезиологии-реаниматологии (сейчас — анестезиологии и интенсивной терапии) оставил значитель-
ную научно-литературное наследие как соавтор первого учебника по анестезиологии и реаниматологии и других пособий.
Ключевые слова: анестезиология; доцент; кафедра анестезиологии и интенсивной терапии; учебник по анестезиологии-реаниматологии
Yu.I. Markov
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The 100th anniversary of assistant professor V.P. Zhalko-Tytarenko
Abstract. Assistant professor V. P. Zhalko-Tytarenko's life journey and his contribution to the formation of anesthesiology as a specialty and science were highlighted in the article. The fourth in succession anesthesiologist in Ukraine and assistant of the first anaesthesiology and emergency medicine department in the country (now department of anesthesiology and intensive
care) has left a considerable scientific and literary inheritance as a co-author of the first textbook on anesthesiology and emergency medicine, and other manuals.
Keywords: anesthesiology; assistant professor; department of anesthesiology and intensive care; textbook on anesthesiology and emergency medicine
