CC BY
23
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ И МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МИОКАРДА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ, ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И ПРИ ИХ СОЧЕТАННОМ ТЕЧЕНИИ Распутина Л.В.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, артериальная гипертензия, эхокардиография, левый желудочек, правый желудочек.
В статье представлены результаты морфофункциональных изменений левых и правых отделов сердца у больных хроническим обструктивным заболеванием легких, гипертонической болезнью и при их сочетанном течении. Установлено, что у больных сочетанной патологией выявляются тяжелые нарушения ремоделирования правых и левых отделов, преимущественно концентрическую гипертрофию, которая ассоциирована с увеличением сердечно-сосудистых осложнений. Нарушение дисто-лической дисфункции левого и правого желудочка происходит по типу нарушения расслабления, а следовательно, контингент больных с сочетанной патологией - это больные высокого риска сердечнососудистых осложнений.
Summary
CLINICAL, MORPHOLOGICAL AND FUNCTIONAL CHANGES IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE, ESSENTIAL HYPERTENSION AND COMBINED COURSE OF THESE DISEASES Rasputina LV
Key words: essential hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, left ventricle, right ventricle.
The paper presents the results of morphological changes in the left and right ventricles in patients with chronic obstructive pulmonary disease, essential hypertension and their combined course. It has been found out the patients with combined pathology show much heavier disturbances in remodeling right and left ventricles, mainly concentric hypertrophy that is associated with the elevation of cardiovascular complications. Disturbances in diastolic dysfunction of left and right ventricle occurs by the type of relaxation impairment and therefore the patients with combined pathology are considered to be high-risk patients with cardiovascular complications.
УДК 616-073.65+616-71+61:355.511.5
Рожков Г.С., Моргун С.О., Кожокару А.А.
ВПРОВАДЖЕННЯ СКРИН1НГУ ТЕМПЕРАТУРИ Т1ЛА ЗА ДОПОМОГОЮ ОПТИЧНИХ П1РОМЕТР1В В ЗС УКРА1НИ
Вмськово-медичний департамент МО УкраТни 63 саштарно-епщемюлопчна лабораторiя 10 СЕЗр МО Украши Кафедра вшськово-профтактичноТ медицини УВМА, Ки'в
В po6omi проведет, шляхом по^вняння, оцтка ефективностi та визначення доцiльностi вико-ристання сучасних техтчних засобiв вимiрювання температури тша - тфрачервоних термо-метрiв (пiрометрiв) у вшськовослужбовщв строковог служби ЗС Украгни.
Ключов1 слова: оптичн трометри, скрининг, Ыфрачервоне випромЫювання, топограф1чна зона, в1йськовослужбовц1, захворюванють.
перше, дiапазон вимiрюваних температур (+5 ... +50 оС) обмежуеться температурами, при яких не руйнуються бiлковi молекули. По-друге, орга-шзм теплокровних тварин, до яких вщноситься i людина, намагаеться шдтримувати температуру внутршнього середовища постшною. В умовах стабтьноТ саморегуляци оргашзму значимi з ме-дичноТ точки зору змши температури можуть бути невеликими i складати частки вщ градуса. До того ж, у рiзних органiзмiв, нав^ь у схожих фiзiо-лопчними станами, може спостер^атися якийсь розкид значень температури, тому в медициш, крiм абсолютних вимiрювань, часто проводяться i вщносш вимiрювання температури.
По-трете, в медициш значущою шформа^ею е також визначення залежност змши температури дослщжуваноТ област вщ часу. Швидкють змши температури в живому органiзмi незначна, проте при пошуку дтянки з максимальним, або
Вступ
Вимiрювання температури в медицин - важ-лива техшчна задача, яку необхщно виршувати, обов'язково приймаючи до уваги бюлопчш особ-ливосп людського оргашзму i галузь медичноТ практики, в якш повинш проводитися таю вимiри [2, 4].
Бтьшють вимiрювань в медициш е фiзични-ми. З одного боку, вимiрювання температури ор-ганiв цiлком можна розглядати як фiзичнi вимн рювання, тому що температура е мiрою серед-ньоТ кiнетичноТ швидкостi руху молекул. З шшого боку, в медицинi температура - це ще i важли-вий фiзiологiчний параметр, тiсно пов'язаний з фiзiологiчними процесами, що проткають в ор-ганiзмi [7, 8].
Вимiрювання температури в медичних цтях стосовно людини мае певну специфку. По-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
мiнiмальним значенням температури шертнють, яка вимiрюe температуру техшчноТ системи, бу-де визначати час пошуку, що може перевищити швидкють змiни температури окремоТ дтянки органiзму, а також збiльшить шерцшнють всього процесу вимiрювання. Отже, при побудовi графн ка змiни температури шерцшнють техшчноТ системи повинна вносити в вимiрювання якомога менше помiтних спотворень.
Для якiсного вiзуального уявлення вимiрю-вань температури, для процедур порiвняння i при вщносних вимiрах, а також для графiчного вiдображення змiни температури важливо мати високу лшшнють i вiдповiдний дозвт вимiрюва-льноТ' технiчноТ системи.
Якюну реeстрацiю процесу змiни температури в органiзмi може забезпечити тiльки малошер-цiйна система, тобто та, шертнють якоТ як мшн мум на порядок менша температурноТ iнертностi вимiрюваноТ областi органiзму [9, 10, 11]. Тобто, температурний датчик повинен мати якомога меншi габариты розмiри i теплову iнерцiю.
Як датчики, що дозволяють рееструвати температуру з точнютю ± 0,3 оС i мають найменшi габаритнi розмiри при найвищiй температурнiй чутливостi в дiапазонi +5 ... +50 оС, в медицин найбiльш широко застосовуються оптичн ™ро-метри та рiзного роду термометри (електричш,
оптичнi, iнфрачервонi) [4, 5].
Урометр (iнфрачервоний термометр)- при-лад для безконтактного вимiрювання температури тт. Принцип дм його заснований на вимн рюваннi потужносп теплового випромiнювання об'екта вимiрювання переважно в дiапазонах iнфрачервоного випромiнювання та видимого св^ла.
Пiрометри застосовують для дистанцшного визначення температури об'ектiв у промислово-стi, побутi, сферi ЖкГ, на пiдприемствах, де ве-лике значення набувае контроль температур на рiзних технологiчних етапах виробництва (ста-леливарна промисловють, нафтопереробна га-лузь), при проведены лабораторних дослщжень активних речовин в рiзних середовищах, а також у тих випадках, коли контактний метод порушуе чистоту експерименту (наприклад, тто насттьки мале, що при вимiрi контактним методом втра-тить значну частину теплоти, або просто занад-то тенд^не для такого типу вимiру). Пiрометри застосовуються також в космонавтиц (контроль, дослiди), побут - вимiрювання температури тiла, Тж при готуваннi, тощо.
Електричнi термометри. Принцип роботи електричних термометрiв оснований на зм^ опору провiдника при зм^ температури навко-лишнього середовища. Електричш термометри бтьш широкого дiапазону працюють на термопарах (контакт мiж металами з рiзною електро-негативнiстю створюе контактну рiзницю потен-цiалiв, що залежить вiд температури).
Оптичн термометри. Оптичнi термометри дозволяють рееструвати температуру завдяки змн
н рiвня освiтленостi, спектра та шших парамет-рiв при зм^ температури. Наприклад, шфраче-рвонi вимiрювачi температури тiла.
lнфрачервонi термометри. 1нфрачервоний термометр дозволяе вимiрювати температуру без безпосереднього контакту з людиною. У розвинених краТнах вже давно перевагу вщда-ють на користь шфрачервоних термометрiв не тiльки в медичних установах, але й на побуто-вому рiвнi.
Актуальнiсть теми. За останн мiсяцi поточного року тема шфекцшноТ захворюваностi, зокре-ма на грип, гос^ респiраторнi вiруснi iнфекцiТ, пневмонп (бактерiально-вiруснi та вiруснi), дитя-чi iнфекцiйнi захворювання тощо е предметом уваги теоретиш та клшщиспв в УкраТн та далеко за ТТ межами. Не випадково, що ц iнфекцiТ особливо розповсюджен у мiсцях значного ску-пчення людей, до яких вщносяться i вiйськовi частини [1, 3, 6]. Ми можемо вщм^ити ряд фак-торiв, якi сприяють високому рiвню захворюва-ностi у вшськових частинах. Причиною спалахiв iнфекцiй з пов^ряно - крапельним механiзмом передачi стае"перемшування" особового складу пюля прибуття в частину молодого поповнення, переохолодження особового складу пщ час не-сення караульноТ служби, низький рiвень прове-дення медичною службою вшськовоТ ланки про-фiлактичних та первинних протиепiдемiчних за-ходiв.
Таким чином, необхщнють швидкого вимiрю-вання температури тта при ранкових оглядах, вечiрнiх перевiрках та iнших шикуваннях зi свое-часною iзоляцiею та госпiталiзацiею виявлених хворих з гiпертермiею до лiкувальних пiдроздiлiв та гаршзонних iзоляторiв забезпечить недопу-щення виникнення серед особового складу вшськових частин МО УкраТни масовоТ захворюва-ностi на iнфекцiйнi хвороби. Збереження i змщ-нення здоров'я, фiзичний розвиток вшськовос-лужбовцiв - важлива i невiд'емна складова Тх подготовки до виконання вiйськового обов'язку (згщно Статуту внутрiшньоТ служби Збройних сил УкраТни, частина 2, роздт 6, стор.233-236).
Мета роботи
Своечасне виявлення хворих з гiпертермiею у продромальному пер^ захворювання в цiлях Тх подальшоТ iзоляцiТ i госпiталiзацiТ до лкуваль-них пiдроздiлiв та закладiв, апробацiя та ви-вчення доцтьносп застосування сучасних техш-чних засобiв вимiрювання температури тiла в оргашзованих вiйськових колективах МО УкраТ-ни.
Завдання дослщження:
- проведення тестування оптичних тро-метрiв;
- оцiнка ефективност роботи приладiв i необхiдностi Тх використання в повсяк-деннiй дiяльностi медичноТ служби;
- аналiз та порiвняння технiчних показни-кiв ртутних та шфрачервоних термомет-
р1в;
- визначення найбтьш достов1рноТ топо-граф1чноТ зони для скриншгу температу-ри т1ла п1рометрами в пор1внянн1 з пока-зниками ртутного термометра в аксиля-рн1й дтянцк
Матерiали та методи Об'ект дослщження: 400 в1йськовослужбовц1в в/ч А1048 169 НЦ смт. Десна, з яких 370 - практично здоров! особи з р1зних пщрозд1л1в (3 на-вчально-механ1зована рота першого навчально-механ1зованого батальйону, третя навчальна аеромобтьна рота навчального аеромоб1льного батальйону), особовий склад, що знаходився на л1куванн1 в МПП та 30 ос1б, що госп1тал1зован1 з в1йськових частин навчального центру до тера-певтичного та шфекцшного в1дд1лень 9 ВГ.
Методи дослщження: шструментальний з ви-користанням традиц1йних (ртутних) та сучасних безконтактних шфрачервоних термометр1в EVM-631 (рис.1,2), текстово-цифровий (з застосуван-ням шфрачутливого сенсора (рис 1), та ф1ксац1-ею одиниць вим1р1в в 0С на цифровому дисплеТ (рис 2).
1
%
\
Я
Рис 1. 1нфрачервоний термометр. Сенсор
Рис.2. 1нфрачервоний термометр. 1нформа^йний дисплей
Проводилося оброблення отриманих резуль-тат1в медико - статистичним методом з викорис-танням критер1я Ст'юдента.
Принцип дм п1рометр1в оснований на вим1р1
потужност1 теплового випром1нювання об'екту (дтянки т1ла), переважно в д1апазонах шфраче-рвоного випром1нювання. Коливання показник1в температури на поверхн1 шк1ри, отже I штенсив-н1сть тепловипром1нювання I теплопроведення на р1зних д1лянка т1ла, пояснюеться перерозпо-д1лом кров1 в судинах при зм1н1 об'ему циркулю-ючоТ кров1. Поверхня шк1ри досл1джуваних дтя-нок (лобова та л1ктьового згину) анатом1чно ма-ють менше кровопостачання, отже зменшену теплов1ддачу пор1вняно з аксилярною д1лянкою та д1лянкою сонного трикутника.
Вим1рювання проводилось на ранкових огля-дах та веч1рн1х перев1рках дв1ч1 на добу - натще-серце о 700 та перед вечерею о 19 0.
Результати та 1х обговорення
Особливост температурних вим1рювань в медицин! визначають деяк1 принципов! техшчш вимоги до вим!рювальноТ техн!ки. Як було за-значено, стосовно до людського орган!зму необ-х!дний температурний д!апазон вим!рювань невеликий ! становить в1д +5 до +50 оС. Точн!сть вим!рювання температури повинна вщповщати розпод!лу температур в д!апазонах норм вщпо-в!дних медичних показниш, стосовно дослн джень у людини точн!сть в межах ± 0,1 - ± 0,3 оС е цтком достатньою.
Отже, в дослщжуванш груп1 к!льк!стю 400 ос!б для проведення термометри використовувались: ртутн! термометри з методикою вим!ру в акси-лярн!й (пахвов!й) д!лянц!, л!ктьовому згин та безконтактн! ¡нфрачервон! термометри <^тоте-ter DT - 8836», <^М-631», <^М-631» (таб.1) з вказаною виробником техшкою, лобовою дтян-кою шк1ри для вим1рювання та запропонованими нами дтянками т1ла в проекцИ' сонного трикутника, аксилярнш д1лянц1 та л1ктьового згину.
Таблиця 1
Технiчнi характеристики пiрометра EVM-631
характеристики показники
Д1апазон вим1рювання температури у людини температура 35 ... 42 ° С,
загальне застосування 0 ... +100 ° С
Оптичний д1апазон 8:1
Похибки (° С): в д1апазон1 вщ 35 до 42 ° С ± 0,3
в д1апазон1 0 ... 100 ° С ± 1 ° С
В1дтворюван1сть ± 1 ° С
Дозв1л 0,1 ° С
Час реакцп 500 мс
Коеф1ц1ент випром1нювання фасований 0,95
Спектральний д1апазон 5 .-.. 14 мкм
Д1апазон робочих температур 0 .-.. 50 ° С
при вщноснш вологост1 10 .-.. 90%
Автоматичне в1дкпючення живлення автоматично через 6 секунд
Пщсвтка дисплея е
Розм1ри 156x100x32 мм
Комплект поставки • батарея 9 В
Дослщжуваних вшськовослужбовц1в п1сля скрин1нгу розпод1лили на дв1 групи: №1 - особовий склад, ктькютю 346 ос1б, з ф1зюлопчними показниками температури т1ла, що коливались в
№2 - особовий склад, загальною ктькютю 54 особи, з субф1брильно-ф1брильними показниками температури тта, що коливались вщ 37,5 до 38,30С (табл.3).
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Таблиця 2.
Середш ф'з'юлог'нш показники нормальноï температури тла в груш №1
№ з/п Дтянки тта для вимн ру Середш показники, 0C Час вимiрювання
ртутний термометр шфрачервоний термометр * ртутний термометр (хвил.) шфрачервоний термометр (сек.)
1. Лобова - 36,6 - 1''
2. Сонного трикутника - 36,8 - 1''
3. Аксилярна 36,7 36,4 10' 1''
4. Лктьового згину 36,6 36,3 10' 1''
Примтка: згiдно технчних характеристик приладiв похибка вимiру складае ± 0,30C
Таблиця 3.
Середш показники субф/'брильноГ та ф'брильно)' температури тла в грут №2
Середш показники, 0C Час вимiрювання
№ з/п Дтянки тта для ви-мiру ртутний термометр шфрачервоний термометр * ртутний термометр (хвил.) шфрачервоний термометр (сек.)
1. Лобова - 37,5 - 1''
2. Сонного трикутника - 38,3 - 1''
3. Аксилярна 38,3 38,1 10' 1''
4. Лктьового згину 37,8 37,6 10' 1''
Примiтка: згiдно технiчних характеристик приладiв похибка вимiру складае ± 0,3 C
Таким чином, найбтьш достовiрною топо-графiчною зоною для скриншгу температури тта оптичними Урометрами в порiвняннi з показни-ками ртутного термометра в аксилярнш дтянц доцiльно вважати дiлянку сонного трикутника, що являе собою топографiчне утворення, яке мае наступн меж1: верхню - проек^я заднього черевця m.digastricus, передню - проекцiя верх-нього черевця т. omohyoideus, задню - перед-нiй край т. stemodeidomastoideus. Збiльшене тепловипромiнення та теплопроведення ^еТ анатомiчноТ зони обумовлене наявнiстю судин-но-нервового пучка шиТ (сонна артерiя, внутрi-шня яремна вена, блукаючий нерв).
Висновки
I. Застосування оптичних пiрометрiв мае пев-нi переваги, а саме:
1) час вимiру температури тта становить1 секунду в порiвняннi з ртутним (= 10 хв.);
2) незначна похибка вимiру ± 0,30С;
3) безпечнi у користуванн (не мiстять шкiд-ливих речовин);
4) не потребують використання дезинфкую-чих розчишв;
5) безконтактний спосiб вимiрювання.
II. Застосування скринiнгу температури тта у вшськовослужбов^в за допомогою безконтакт-них iнфрачервоних термометрiв надасть можли-вiсть виявляти у вiйськових частинах МО УкраТни хворих з гiпертермiею ще в продромальному пер^ захворювання, що забезпечить недопу-
Реферат
ВНЕДРЕНИЕ СКРИНИНГА ТЕМПЕРАТУРЫ ТЕЛА У ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ВС УКРАИНЫ С ПОМОЩЬЮ ОПТИЧЕСКИХ ПИРОМЕТРОВ
Рожков Г.С., Моргун С.А., Кожокару А.А.
Ключевые слова: оптические пирометры, скрининг, инфракрасное излучение, топографическая зона, военнослужащие, заболеваемость.
В работе проведена, путем сравнения, оценка эффективности и целесообразности использования традиционных и современных технических средств измерения температуры тела - инфракрасных термометров (пирометров) среди военнослужащих срочной службы ВС Украины.
щення виникнення серед особового складу ма-совоТ захворюваносп на шфекцшш хвороби.
Перспективи подальших дослвджень Використання сучасних техычних 3aœ6iB ви-мiрювання температури тта е вектором безкон-тактних шструментальних методiв дослщження в медицинк
Лiтература
1. Вовкодав Н.Н. Показатели состояния здоровья офицерского состава ВС Украины / Н.Н. Вовкодав, Н.И. Хижняк, Ю.К. Ситни-ченко // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования : Матер.науч.-практ.конф. : [Под ред. Проф. В.Я.Белого] : К., 1996. - С.91-94.
2. Медицинская электронная аппаратура для здравоохранения / [Л. Кромвелл, М. Ардитти, Ф.Вейбел и др.] ; Под. ред. Р.И. Утя-мышева. - М., Радио и связь, 1991. - 110 с.
3. Петренко В.А. Ветряна вюпа: Актуальшсть для вшськ, оцшка ефективност iмунопрофiлактики, ïï медичш та iмунологiчнi до-цтьност / В.А.Петренко, А.В. Рожков, А.А.Кожокару // Вiйськова медицина УкраТни. - 2008. -Т.8, №2. - С. 79-83.
4. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая фiзика / Ремизов А.Н. - М. : Высшая школа, 1996. - 315 с.
5. Температурные измерения: Справочник / [O.A. Геращенко, А.Н. Гордов, В.И. Лах и др.]. - К. : Наукова думка, 1984. - 490 с.
6. Торбш В.Ф. Деяк питання вивчення стану здоров'я вюьковос-лужбов^в Збройних Сил УкраТни / В.Ф.Торбш, М.К. Хобзей // Вшськова медицина УкраТни. - 2008. - Т.8, №4. - С.64-68.
7. Baskin M. The prevalence of serious bacterial infections by age in febrile infants during the first 3 months of life / M. Baskin // Pediatr Ann. - 1993. - №22. - Р. 462-466.
8. Benzinger M. Tympanic thermometry in surgery and anaesthesia / M. Benzinger // JAMA. - 1969. - № 209. - Р. 1207-1211.
9. Blainey C. Site selection in taking body temperature / C. Blainey // Am J Nurs. - 1974. - № 74. - Р. 1859-1861. Childs B.H. Practical Temperature Measurement / Childs B.H. -Oxford, 2001. - P. 382-388.
Smith J. Are electronic thermometry techniques suitable alternatives to traditional mercury in glass thermometry techniques in the paediatric setting? / J. Smith // Journal of Advanced Nursing. -1998. - №28(5). - P.1030-1039.
10.
11.
Summary
APPLICATION OF BODY TEMPERATURE SCREENING WITH OPTICAL PYROMETER IN MILITARY SERVANTS OF UKRAINE Rozhkov G.S., Morhun C.A., Kozhokaru A.A.
Keywords: optical pyrometers, screening, infrared radiation, topographic zone, military servants, morbidity.
This article presents the evaluation of the effectiveness and appropriateness in applying traditional and up-to-date technical means for measuring body temperature among the military servants of Ukraine.
УДК 616.386-002.4:616-097 Русин В.1., ФШп С.С.
ПОРУШЕННЯ ФУНКЦ11 1МУННО1 СИСТЕМИ ПРИ СТЕРИЛЬНОМУ РЕТРОПЕРИТОНЕОНЕКРОЗ1
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний уыверситет» (м. Ужгород)
У хворих з важким гострим панкреатитом, який ускладнився розвитком панкреатогенного т-фшьтрату, вторинний {мунодефщит виявляеться уже в фаз{ панкреатогенног токсемИ. Це повинно бути тдставою для призначення направленог профшактичног {мунотерапп, досягнення ефекту яког дозволяе розраховувати на проттання панкреатогенного тфшьтрату по асепти-чному вар{ант{ г на зниження ймов{рност{ розвитку гншних ускладнень.
Ключов1 слова: гострий панкреатит, панкреатогенний шфтьтрат, вторинний 1мунодефЩит.
Робота виконана в рамках комплексно! теми медичного факультету ДВНЗ «Ужгородського нацюнального уыверситету»: «Екзо- I ендогенн чинники та уражень печшки та глдшлунковоТ залози в Закарпатському регюж УкраТни, шляхи оптим1заци л1ку-вання» ДБ №0111 и001662.
Вступ
Розвиток гострого панкреатиту (ГП) тюно пов'язаний з наявнютю панкреатогенного iмуно-дефщиту, який бтьш притаманний для важких форм деструктивного панкреатиту [2, 3, 4, 5].
Якщо при легкому (набряковому) ГП iмуно-дефщит зус^чаеться як фоновий стан у сома-тично обтяжених па^енпв (цукровий дiабет, хронiчний гепатит, гормоно-залежн захворю-вання), то при деструктивних формах вш вщмн чаеться з перших днiв захворювання i його ви-раженiсть пропорцiйна об'ему панкреанекрозу [1].
В ходi ранiше проведених дослщжень нами було встановлено, що центральним ланцюгом патогенезу ускладнень важкого ГП е також фор-мування вторинного iмунодефiциту. В результат неспроможност захисних механiзмiв органiзму порушуеться протшнфекцшний захист i розвиваеться масивна аутоагреая iмунноТ сис-теми проти власних антигешв клiтин i тканин. Якюш i кiлькiснi зрушення iмунноТ реактивност
Було встановлено, що у хворих з неусклад-неним перебiгом ГП iMyHHa вiдповiдь на 2-3 добу захворювання характеризуемся наявнiстю помiрного лейкоцитоза (12,6±0,6*109/л), 2-3 кратним збiльшенням метаболiчноT активностi
органiзму хворого виявляються вже в першi днi захворювання, що створюе можливост для про-гнозування переб^у хвороби та визначення тактики лкування хворого.
Мета дослвдження
Вивчити варiанти клiнiчного протiкання панкреатогенного шфтьтрату (П1) в залежност вiд початковоТ iмунноТ реактивностi оргашзму та вiд ефективностi iмуннокорегуючоТ терапи.
Матерiали i методи Для оцшки порушення функцiТ iмунноТ систе-ми при ГП нами були в^браш 9 найбтьш про-гностично значимих показниш, що характери-зують фагоцитарну, гуморальну та кл^инну ланки iмунiтету, котрi помiтно вiдрiзняються при не-ускладненому перебiгу ГП, при асептичних деструктивних та при гншно-деструктивних ускла-дненнях. Цi показники та Тх середнi популяцiйнi значення у хворих з ГП на 2-3 добу захворювання наведен в таблиц 1.
Таблиця 1.
Прогностично значим '! показники 'шунограми у хворих ГП
нейтроф^в, вщносною лiмфопенiею (11,9±0,8 %) на фон помiрного зниження абсолютно! кiлькостi лiмфоцитiв (1,39+0,08х109/л). Вiдносна i абсолютна ктькють Т-лiмфоцитiв рееструеться в межах норми, а ктькють В^мфоцтчв знижуеться на 30-35%. Концентра^я
Показник Одиницi виГ'.фювання Фiзiологiчна норма „Вихщш патолопчш значення"
Лейкоцити Х 109 кл/л 6,5+1,1 12,7+3,9
Спонтанний НСТ-тест % 10+0,8 23+9
Активований НСТ-тест % 25+0,9 29+13
Лiмфоцити % 25+1,3 12,5+5,3
Т^мфоцити % 65+3,1 72+8
В-лiмфоцити % 15+1,5 9,5+4,0
lмуноглобулiн А Гр/лiтр 2,5+0,3 2,6+0,9
1муноглобулш G Гр/л^р 12,0+0,7 11,3+2,7
lмуноглобулiн М Гр/лiтр 1,5+0,2 1,3+0,5
