Впровадження новітніх технологій для активізації самостійної роботи студентів з математики Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

2. Жалдак М. I. Комп'ютер на уроках математики: ПоЫбник для вчителiв. — К.: Техшка, 1997. — 304 с.

3. Пидкасистый П. И. Самостоятельная деятельность учащихся. — М.: «Педагогика», 1972. — 184 с.

УДК 371.134:004

Тамара САПШЩ1, Ольга СОКОЛОВСЬКА, Валентина ТИМОЩУК

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВ1ТН1Х ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ АКТИВ1ЗАЩ1

САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В З МАТЕМАТИКИ

Одтею iз сучасних проблем викладання математики е И високий рiвень формаль зацл, завдяки якому студенти не бачать зв'язку запропонованих математичних моделей iз дiйснiстю. Крiм того, проблеми управлiння пiзнавальною дiяльнiстю студенпв вима-гають розробки спецiальних програм, спрямованих на здiйснення особиспсно-орiентованого пiдходу в засвоеннi знань.

У зв'язку з цим при вивченш вищо! математики велику роль ввдграе самостiйна робота студентiв. На сучасному етапi в оргатзацп самоспйно1 роботи дедалi актуаль-нiшим стае використання комп'ютерних технологiй.

Автори пропонують створення iнтерактивних програм iндивiдуальних завдань для самоспйно! роботи студентiв з окремих тем курсу «Вища математика». Кожне за-вдання повинно мiстити так чотири частини:

• теоретичнi ввдомосп з теми (наприклад, «Поверхш другого порядку»);

• практичне застосування у житп (наприклад, прожектори, параболiчнi анте-ни, архiтектурнi будови тощо);

• мультимедшт технологи (3D-графiка, атмацп тощо);

• зразок виконання завдань та шдив^альш коментарi.

Так1 навчальнi програми дозволять працювати в iнтерактивному режимi при ви-вченнi пе1 чи шшо1 теми. Програмний продукт повинен забезпечувати так1 можливостi:

• формувати рiзнi варiанти iндивiдуальних завдань за трьома рiвнями склад-ностц

• обробляти отриману iнформацiю з метою переходу на вищий рiвень;

• подавати iндивiдуальнi результати вивчення ле! чи шшо1 теми кожним студентом i рекомендацп щодо наступно1 роботи.

Так1 навчальнi програми значно тдвищуватимуть ефективнiсть засвоення матерi-алу, демонструватимуть застосування математичних моделей на практищ, робити про-цес навчання бiльш наочним, давати можливiсть вивчати матерiал, враховуючи iндивi-дуальнi психолопчш особливост1 кожного студента.

Л1ТЕРАТУРА

1. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. — М.: Высшая шк., 1990. — 368 с.

2. Аткинсон Р. и др. Введение в математическую теорию обучения. — М.: Мир, 1969. — 486 с.

3. Воробець З. Д. Педагопчний контроль i форми тестових завдань. — Льв1в, 1993. — 41 с.

54 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

4. Саштда Т. М., Соколовська О. П. Методичш рекомендаци до розв'язування задач для сту-деттв 1-11 курсу факультету загальнотехнiчних дисциплш. В 3 ч. — Рiвне, 1996. — 145 с.

5. Сборник индивидуальных заданий по высшей математике: учеб. пособие. В 3 ч. Под общ. ред. А. П. Рябушко. — Мн.: Высшая. шк., 1991. — 923 с.

УДК 371.212.7

Тетяна С1РА

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ У ПРОФЕСШНШ ЩДГОТОВЩ ВЧИТЕЛ1В

Однieю iз найсучаснiших форм контролю за як1стю знань випускниюв вищих на-вчальних закладав е тестовий контроль. Застосування системи тестування на звичайних та державних екзаменах (ДЕК) утворюе як1сно нову ситуацш для системи вищо! освiти в цшому та професшно-педагопчно! пiдготовки вчителiв тощо. Невiд'емним плюсом системи тестування з дисциплш спецiалiзацil у кожному окремо взятому випадку е фо-рмування стандартних завдань, як1 повинен умии вирiшувати студент. Звичайно, не вс курси внесено до обов'язково! програми ДЕК, але загально-професiйнi питания повинш входити до банку запитань екзамену. Сформований за цим принципом стандарт вищо! освии у кра!ш може мати доволi високу яшсть.

Розглянемо систему тестування на приклада ДЕК на здобуття квалiфiкацiй «Бакалавр математики» та «Бакалавр прикладно! математики» у Донецькому нацiональному ушверситеп. Створення системи тестування на математичному факультет складалося з таких етатв: 1. Розробка тестових завдань за уйма курсами навчальних дисциплiн факультету. 2. Створення системи теспв для кожно! спецiалiзацil (математика, прикладна математика, математична освiта, актуарна та фшансова математика). 3. Проведення т-лотного тестування. 4. Обробка результалв та розробка висновк1в пiлотного тестування. 5. Проведення ДЕК. 6. Обробка результапв та розробка висновшв державного юпи-ту до проведення ДЕК у 2002/2003 навчальному рощ.

За отриманою iнформацiею можна зробити так висновки:

• Для використання тестових технологiй у навчальному заклада необхiдно сформувати лабораторiю з тестування, забезпечену комп'ютером, принтером, ксероксом та сканером, завданнями яко! повинш бути: а) накопичування та обробка результапв «залшових» тестiв; б) поспйне щорiчне вдосконалення та поповнення банку тестових завдань; в) обробка шформаци про усшшшсть навчання осiб, що тестуються; г) встановлення прогнозу виконання тестових завдань ДЕК за результатами порiвняння ус-пiшностi навчання та «залшових» теслв.

• Для адаптацп студенив необхiдно проводити тестування не тшьки для контролю, але й як тренування, а самi тести не повиннi бути единою формою контролю засвоення матерiалу. Бо слад пам'ятати, що кожна тестова система мае деяк недолiки. По-перше, вона утворюе значнi психолопчш про-блеми для здiбного студента з флегматичним типом темпераменту. Таш

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

55