CC BY
41
УДК 658.8:656.07+347.463 doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-146-153
А. В. Гуренко,
кандидат економ1чних наук, доцент, ОКСЮ 0000-0001-6632-6984, Азовський морський институт НУ «ОМА»,
С. В. Зубов,
менеджер в1ддтення 1П "СЖС Украгна"
ВПРОВАДЖЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЛОГ1СТИЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В 1НФРАСТРУКТУРНИЙ КОМПЛЕКС МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
Постановка проблеми. Головною тенденщею св1тового транспортного ринку е активне впрова-дження iнформацiйних, телекомунiкацiйних 1 ком-п'ютерних технологш. Майже вс1 види транспорту в1дчули вплив цифров1зацп та штелектуал1заци. Св1-товий ринок транспортних послуг формують прин-ципово нов1 системи управлшня, штегроваш у еди-ний лопстичний шформащйний прост1р [1]. В останн часи ведуч1 закордонш компанп морсько! галуз1 проявляють активний 1нтерес до розробки та створення автономних надводних, тдводних транспортних засоб1в, штелектуал1защю водних мапстра-лей, здатних удосконалювати ланцюги поставок 1 тдвищувати як1сть транспортних послуг.
Беручи до уваги закордонний досв1д, Укра!на актив1зуе процеси 1нноващйного розвитку транспортних систем. Стверджуючи, що застосування ш-тегрованих шформащйних й штелектуальних технологш е запорукою швидко! штеграцп вггчизняних тдприемств у глобальш лопстичш процеси, Украгна реал1зуе политику у сфер1 транспорту. На державному р1вн прийнята низка законодавчих документов: «Нацюнальна транспортна стратепя Укра-!ни на перюд до 2030 року», «Стратепя ¡нтегрова-ного управл1ння кордонами на перюд до 2025 року», «Морська доктрина Укра!ни на перюд до 2035 року», «Стратепя розвитку морських порт1в Укра!ни на перюд до 2038 року» [6; 7; 9; 10]. Ц1 документа зазначають, що сучасний розвиток транспортного комплексу кра!ни повинен враховувати не тшьки не-обхщшсть адаптацл до стандартов СС, техшчних умов, принцитв управл1ння, а 1 те, що 1нновацп та висок технологИ мають вир1шальне значення для формування ново!, бшьш ефективно! модел1 управлшня розвитком транспортно-лопстичного комплексу Укра!ни.
Особливий акцент робиться на стратепчний розвиток тдприемств морсько! галуз1 та портову ш-фраструктуру, що мають: високий експортний по-тенщал вантаж1в чорних метал1в, вугшля, зал1зо-рудного концентрату та зернових вантаж1в; наявш потужносп з обробки вантаж1в; випдне розташу-вання морських порт1в, що забезпечують транзитш вантажопотоки; нормативно-правову баз1 щодо можливост залучення приватних 1нвестицш для розвитку портово! галузц висококвал1ф1коваш кадри [9].
Разом 1з цим, аналгтичш огляди та звгти св1д-чать про низку проблем, що гальмують прюритет-ний розвиток штегровано! лопстики на тдприем-ствах морсько! галуз1 [4; 8]. Одними з них е: нероз-виненють транспортно! шфраструктури в морських портах та тд'!зних шляхах; низький р1вень м1жгалу-зево! координацп д1яльносп 1з забезпечення розвитку транспортно! шфраструктури; низький р1вень шформатизацп транспортних процес1в та шформа-щйно! взаемодп з галузями нацюнально! економ1ки. 1снування цих та 1нших проблем призводить до роз'еднання единого транспортного потоку, нера-цюнального використання ресурс1в 1 зниження ефективност лопстики.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. На сьогодн питання впровадження штелектуальних лопстичних технологш на транспорт достатньо ви-вчаються та обговорюються у науковому середо-вищ1. Досл1дженню окремих питань цифрово! лопс-тики присвячеш роботи В. Алькеми, С. Крикавсь-кого, Н. Чухрай, Л. Фролово!, О. Сумця, Н. Тарнав-сько!, А. Семененко, В. Сергеева, В. Дибсько!, В. Лу-кшського, С. Уварова та шших [1; 2; 5]. Окрем1 ас-пекти розвитку лопстики представлено в працях Г. Платухи, А. Дл1гача, В. Ск1цька, С. Крикавського [2; 3]. Разом 1з цим деяк1 специф1чш питання цифрового лопстичного управлшня портовою шфра-структурою Укра!ни залишаються не розкритими повною м1рою та потребують досл1дження. Саме ви-значення перспективних напрям1в управл1ння в умо-вах глобально! цифров1зацл суспшьства, що перед-бачае автономнють, роботизащю, моделювання та оптишзащю транспортних потоков, системну в1д-критють, штегращю, штернет речей, 1нтернет послуг, хмарш обчислення, використання великих да-них, додатково! реальности, к1берсистем 1 к1бербез-пеки, дозволяе обрати д1ев1 шструменти формування конкурентоспроможност портово! шфраструктури Укра!ни. Тому метою стат^ е досл1-дження напрям1в впровадження 1нтелектуальних ло-г1стичних технологш в шфраструктурний комплекс морського транспорту.
Виклад основного матерiалу. Посилення 1нте-грац1! р1зних вид1в транспорту зг1дно концепцИ единого оператора змшаних перевезень та поширення аутсорсингу типу 4PL 1 5PL вимагають забезпечення над1йност1 та оперативносп обм1ну 1нформац1ею у
сучасних лопстичних системах мiж рiзними видами транспорту. Транспортно-розподiльча система в умовах цифровiзацil представляе собою велику складну макрологiстичну систему, що поеднуе тд-приемства водного транспорту, судновласниюв, за-лiзничнi, автотранспортнi, авiацiйнi у единий ш-формацiйний простер [1; 2].
Лопстика морських вантажоперевезень мютить у собi систему процедур та дш спрямованих на ор-гашзащю доставки вантажiв морськими шляхами. Причому, до сучасних схем взаемодп плануеться за-лучати iнтелектуальнi автономнi судна, цифровi воднi магiстралi, iнтелектуальнi порти, iнтегрованi до iнтелектуальних мультимодальних транспортних системи. Процедура цифровiзацil е новою для транс-
портного ринку Украши, тому потребуе залучення науково-методологiчного шструментарто, що грун-туеться на теоретичних знаниях i практичному до-свш транспортно!, маркетингово!, регюнально1 ло-пстики, логiстичного сервiсу, а також шформацш-ного, фiнансового, кадрового та нормативно-правового забезпечення [4; 8].
Загальна структура iнтегрованоl логiстики в умовах впровадження штучного iнтелекту й новгт-нiх iнформацiйних техиологiй передбачае набуття широких зв'язкiв, що розповсюджуються на тдпри-емства промисловосп, торгiвлi, сшьського госпо-дарства, транснацiональнi корпорацл, транспортно-розподiльчу систему регiонiв i держав, ринок спо-живання (рис. 1).
Загальноприйняте:
Фшансове Нормативно-правове Кадрове 1нформацшне Маркетингове Сервюне
Новггнс - 4.0:
Штучний штелект
Штучний анал1з даних
Новггш прилади шформацшного забезпечення
Сервюи роботи з великими даними
Безпшотш пристроГ
Автономш прилади
«€ДИН0 В1КНО»
Рис. 1. Загальна структура штегрованоТ лопстики в умовах цифров1зацп транспортного ринку
Важливою умовою в штегрованш лопстищ е досконала оргашзащя мультимодальних переве-зень, забезпечення доставки «ввд двер1 до дверЬ>. Забезпечення цшсност локально1 транспортно1 мережи досягаеться через впровадження дiевоl системи управлшня всiм комплексом транспортування. Штучний iителект прискорюе вибiр учаснишв транспортування та перевалки ваитажiв; полегшуе процес заключення договорiв перевезень; оптимально на-дае рiшеиня щодо планування й резервування транспортних засобiв i маршрутiв; здiйсиюе безперервно
контроль виконання перевезень; з'ясовуе еконо-мiчнi показники щодо обрання транспортних схем i використання видiв транспорту; сприяе всебiчноl оцiидi ризикiв [1; 2].
Будучи складовою частиною лопстично1 транс-портно1 iнфраструктури морськi порти Украши за-безпечують високий експортний потенцiал ваитажiв (чорних металiв, вугшля, залiзорудного концентрату та зернових). Наявиi потужносп з обробки ваитажiв та вигiдне розташування морських портов забезпечують транзитиi вантажопотоки, що е тд-
ставою для залучення приватних 1нвестицш та циф-ров1зацп лопстики портово! галуз1. Морська галузь Укра!ни волод1е потужним потенщалом серед про-в1дних кра!н свгту: 38 державних тдприемств з оборотом близько 10 млрд грн на р1к, 5000 галузевих суб'екпв господарювання. Однак завантаженють потужностей морських порт1в Укра!ни у 2018 рощ складае 43% (перевалка 135,2 млн т), у 2019 рощ -51% (перевалка 160 млн т) [4].
Причинами недовантаження порт1в е фшан-сово-економ1чш, правов1 та оргашзацшно-техшчш. Разом 1з цим, одшею з вагомих причин зниження по-казник1в д1яльносп е застосування старих схем об-слуговування кл1ент1в. Ситуащю ускладнюе недос-коналють нормативно! бази щодо умфшацд документов та процедури обмшу шформащею. Бшьшють порт1в залишаються неготовими д1яти у нових кон-курентних умовах. Однак прискорення 1нноващй-них процес1в на свгтовому ринку спонукае портову шфраструктуру в1дмовлятись в1д окремих послуг
(приймання, збер1гання, в1двантаження вантаж1в) й залучатись до процес1в 1нтелектуал1зацн лопстич-ного сервюу у глобальному простор!
Сучасна система транспортного менеджменту в умовах цифров1зацп мае враховувати тенденцн св1-тового ринку, анал1зувати та визначати прюритети розвитку порттв. Аналгтичт дат св1дчать, що у 2020 рощ свгтова судноплавна галузь прискорила цифрування ус1х етатв вантажних операцш. 1нте-лектуал1защя порттв передбачае об'еднання широкого спектру передових технологш: штучний ште-лект, хмарт комп'ютерт сервюи, технолопю блок-чейн. Сумюне використання новгтшх шструменттв дозволяе учасникам перевезень (операторам, портам, судновласникам, замовникам) тдвищити ефек-тивнють операцш. У дшсний час вже запроваджет гнучк1 онлайн-платформи лопстичного обслугову-вання у бшьшостт розвинутих кра!н свгту - це Дашя, Швейцар1я, Об'еднан Арабськ1 Ем1рати, Франщя, Н1меччина, Туреччина, Китай (див. таблицю) [4; 11].
Таблиця
Сучасж логiстичнi цифров1 рiшення свiтових компаний, що обслуговують nopTOBi термiнали
Компанй Цифровi плат( юрми
Ha3Ba Можливостi Переваги
1 2 3 4
«Maersk» Данiя «Mediterranean Shipping Company» Швейцарiя «CMA CGM Group» Францiя «Zim» 1зрашь «Trade Lens» Платформа, що об'еднуе всiх учасникiв ланцюга поставок (власники вашажзв, ванта-жоодержувачi, експедитори, митш служби, митнi бро-кери, лопстичш компанii, понад 20 операторiв портв i портових термiналiв) Онлайн-бронювання фрахту за ф1ксова-ною цшою, проведення онлайн-плате-ж1в. Надання ушкального електронного ключа. 1нформащя в режим1 реального часу про перемщення вантажу. Обмш митною, фшансово! шформащею. Високий р1вень безпеки та конфвденцш-ност даних. Скорочення витрат у сфер1 документоо-б1гу
«China Merchant Port Group» Китай CyMicHHH npoeKT «Alibaba Group» Ta «Ant Financial Group» Технологiя штелектуальних портiв на основi новоi вщ-критоi блокчейн-платформи. Створення новоi вщкршш платформи iнтелектуальних портiв. Усунення шформацшних бар'eрiв у сферi торгiвлi та портовоi логiстики Покупщ 1 продавщ штегруються з лопс-тичними компашями, банками, митни-цею, шшими посадовими особами для проведення безконтактних цифрових операцш з експорту та 1мпорту в портах. Автономне бронювання транспортних засоб1в. Дистанцшне управлшня портовою ш-фраструктурою (кранами, навантажува-льно-розвантажувальним обладнанням, автономними пристроями)
«CMA CGM Group» Франщя «Freightos» Глобальна онлайн-платфор-ма, забезпечуе мiжнароднi вантажоперевезення Доступ до шформацп про ставки, маршрута, розклад рейс1в. Бронювати фрахту онлайн. Однаков1 можливосл для великих 1 др1б-них вантажовщправниюв, без посеред-ниюв, гарантована щна, не залежить в1д обсяг1в вантажу. Серв1с пор1вняння ставок в1дправлень. Доступний публ1чний шдекс вартоста контейнерних перевезень (шформащя зпдно реальних даних свгтових поста-чальниюв лопстичних послуг, охоплюе 12 шдикативних маршрупв)
Зактчення таблиц
1 2 3 4
«Hapag-Lloyd» Шмеччина «Quick Quotes» Онлайн-сервю розрахунку ставок. Мобiльиий додаток Hapag-Lloyd для iOS i Android Миттевий розрахунок вартостi контей-нерно1 перевезення. Миттево оформлення вiдразу броню-вання фрахту. Перегляд розкладу вщправлень, оформлення документаци та вщстеження ван-тажу
«Kuhne+Nagel» Швейцарiя «KN Pledge» Онлайн-сервгс боронування перевезень Розширений сервiс бронювання перевезення контейнер1в. Гараитiю виконання перевезення, 100% повернення оплати у рай затримки. Розширена страховка вантажу
«Dubai Port World» ОАЕ Термшал «TIS» в порту «Пiвдеиний» Украша «SeaRates» Сервiс взаемоди з вантажним оилайи-рииком, допомагае ваитажовiдправиикам B2B штегрувати тарифи вiд тисяч перевiзиикiв Пор1внюе тарифи на ва доступиi ва-рiаити доставки вантажу, допомагае знайти кращi пропозицп. Вщображае даиi про вiдстаиi i тимчасовi показники маршруту, точно визначае термiии доставки. Вiдкритi джерела шформацп для розра-хуикiв, поеднання даних рiзних судно-плавних лшш i морських агентств. Вiдображеиия вантажу в реальному чаи, фжсування часу, проведеного в порту перевалки
Зпдно з очшуваннями експерлв, застосування цифрових платформи скоротить час транзиту на 40% в сегмент! мiжнародно! торпвлг В цшому, усу-нення логiстичних бар'eрiв у сферi морських переве-зень (на сьогодш вони складають 80% свгтового об-сягу вантажоперевезень), допоможе знизити ви-трати на перемiщення вантажiв приблизно на 15%. Керуючись оптимютичними прогнозами Адмшст-рацiя морських портов Украши (АМПУ) у 2019 рощ сумюно з онлайн-платформою «Ship NEXT» почала розробку нового спiльного IT-проекту - системи цифрового обмiну даними для суден i портов. 1ннова-щйний проект нацiлений на створення сервiсу, що: дозволить безкоштовно в режимi онлайн розрахову-вати час тдходу суден до порту; надасть можли-вiсть капiтанам обирати оптимальну швидкiсть тд-ходу до порту, знизить зайвi витрати палива, час очь кування на рейдц пiдвищить ефективнiсть i точшсть планування портово! адмшстраци руху суден в ак-ваторп портов i швартових робiт; буде дiяти як одна онлайн-платформа для обслуговування всiх видiв вантажу, проведения всiх видiв операцш [12].
Окресленi системи управлiиня трафшом вже встановленi в провiдних портах свгту. Удоскона-лення логiстичних операцш покращуеться за раху-нок: швидкого збору i обробки даних з суден, пор-■пв, причалiв, складiв; оптимального управлiиня розкладом роботи порту - дат одночасно надаються диспетчеру, каштану порту та учасникам лопстич-ного ланцюга. На базi актуально! шформацп форму-еться уявлення про можливост виконання техноло-пчних операцш, слабкi мiсця та малоефективш про-цеси. Щодо практичного впровадження шформацш-них логiстичиих систем в Украши, воно ввдбува-еться поетапно й ще потребуе доопрацювання.
АМПУ визначила, що залежно вiд поеднання рiзних видiв вантажу i транспорту нараховуеться близько 500 лопстичних ланцюпв. Це говорить про те, що чисельн варiанти «прийняття - обробка - ввдправ-лення ваитажiв» потребують активного впровадження комплексу дш, а саме: iнтелектуалiзацi!, цифровiзацil та роботизацл портово! шфраструк-тури; побудова лопстичних ланцюпв мiж рiзиими видами транспорту.
Враховуючi свiтовi теидеидi! АМПУ доцiльно розробити комплекс заходiв, що орiеитованi на впровадження: внутршшх мереж передачi даних; спецiальиих мереж датчикiв i виконавчих пристро!в; портових iнформацiйно-керуючих i iителектуаль-них систем. Запроваджеиi дi! вже привнесли пози-тивнi результати в роботу морських портов, однак бшьшють портов й досi потребують реконструкцн та удосконалення единого технологiчного процесу. За умов максимально! коидеитрацi! шструменпв шно-вацiйного управлiния досягаеться ефективна взае-модiя усiх учасникiв транспортного ринку (рис. 2).
Розумш порти взаемодтоть з iнформацiйиими системами суден та шших нацiональиих i зарубiж-них портов, створюють умови для надання послуг за принципом «единого в1кна», пiдвищують ефектив-нiсть управлiння морськими та змiшаними переве-зеннями. Позитивнi результати досягаються шляхом штеграцп навiгацiйних систем, берегових мереж, суднових iнформацiйно-телекомуиiкацiйиих систем, мереж надводних i пiдводних датчикiв у едину систему. Суттевими перевагами iителектуалiзацi! морського транспорту е поява можливостей оптимь зацi! маршрутов з одночасним зменшенням витрат енергетичних ресурсiв, пiдвищения точности про-гнозування та маршрутизацi! з урахуванням умов
перевезень. Взаeмодiя мгж рiзними видами транспорту стае безперервна й бшьш надiйна через по-спйний зв'язок з системами морського базування, береговими центрами управлiння. При цьому управ-лiння процесами перевезень вщбуваеться дистан-цiйно, а в деяких випадках автономно через нала-годжеш iнтелектуальнi датчики [2; 3].
У дшсний час в Украш необхвдно приймати управлiнськi рiшення щодо впровадження iнтелек-туально! iнформацiйно-телекомунiкацiйноï систе-
ми. До складу системи мають входити: центр авто-матизованого управлшня, тдсистема штелектуаль-ного анал1зу 1 ввдображення даних та шформацп, мережа портових датчиков 1 виконавчих пристро!в, що 1нтегруються за допомогою дротових 1 бездротових мереж доступу з 1нфраструктурними елементами маг1стрально! 1нтелектуально! мультимодально! транспортно! системи. Так1 системи мають бути ви-будован1 як в1дкрита система на основ1 мережевих протокол1в, стандартизованих штерфейс1в, при-кладних програмних продукт1в.
Рис. 2. Схема взаемодп в умовах цифрового лопстичного управлшня портовою шфраструктурою
Висновки. Реал1защя програм впровадження 1нтелектуальних технолог1й в 1нфраструктурний комплекс морського транспорту дозволить вир1-шити низку проблем, посилить конкурентоспро-можн1сть портово! 1нфраструктури, поширить мож-ливост лопстичних ланцюпв доставки, а саме:
п1двищуеться р1вень безпеки порт1в та охорона навколишнього середовища;
зменшуеться р1вень шуму порту та тдвищу-еться ефективне використання енергп;
прискорюеться реал1защя концепцп «зелених» порт1в;
удосконалюеться процедура використання елек-тронного документооб1гу при перевалц1 1мпортних навантажених контейнер1в з моря на автомоб1льний, зал1зничний транспорт;
зменшуються лог1стичн1 ризики та в1дбува-еться оптимальне планування;
удосконалюеться мошторинг поточно! ситуацп та реестрацн шформацп в реальному часц
пол1пшуються умови прац1 та безпеки ек1пажу; тдвищуються енергоефективност суден та якост1 послуг;
зростае ефективнють 1нтегрованих лопстичних ланцюпв (1нтермодальних 1 мультимодальних) поставок.
Глибока аналгтика галуз1, розрахунки 1 про-гнози глобальних тенденцш ринку для стратепч-ного 1 оперативного планування д1яльност1 створю-ють сприятлив1 умови розвитку. Разом 1з цим ус-п1шне впровадження наскр1зного управл1ння взае-мод1ею виробничих п1дприемств, 1нтелектуальних суден, транспортних мапстралей та р1зномаштних 1нфраструктурних об' ект1в в умовах цифров1зац1! морського транспорту передбачае розв'язання комплексу взаемопов'язаних задач - оргашзащя на-уково-досл1дних, досл1дно-конструкторських роб1т, модерн1зац1я та переп1дготовка кадр1в галуз1.
Передбачаеться, що транспорт буде «штелекту-ально» взаемод1яти не т1льки з морським, а й з 1н-шими видами транспорту в режим1 реального часу, що дозволить визначити стан транспортних засоб1в, р1вень навантаження шфраструктурних об'екпв (порт1в, термшал1в, склад1в, розподшьчих центр1в, хаб1в). Водночас в1дбуваеться всеб1чний мониторинг зовн1шнього середовища - отримання знань та 1н-
формацп щодо тенденцш виробництва, продажiв, перевезень тощо. Отже, сучасний розвиток шфра-структури морських портов повинен враховувати не тшьки необхiдиiсть адаптацп до стандартов СС, тех-шчних умов, принцип1в управлшня тощо, а i те, що шноваци та висок технологи мають вирiшальне значення для формування ново!, бiльш ефективно! моделi управлiния розвитком транспортно-дорож-нього комплексу Укра1ни.
Лiтература
1. Алькема В. Г., Арцюх Ю. В. 1нновацшна стратегия клiеитоорiеитоваиого лопстичного сервiсу. Вчет записки Унгверситету «КРОК». 2014. Вип. 35. С. 159166. 2. Драшкович М., Дорохов А. В. Направления и примеры применения информационных технологий в интегрированной логистике морских портов. Моделю-вання в економщi, оргашзацгя виробництва та управ-лтня проектами Системи обробки шформацп. 2010. Вип. 6 (87). С. 233-239. 3. Плахута Г. А., Попова I. В. 1нтегращя маркетингу i лопстики в системi менеджменту. Маркетинг: теорiя i практика : зб. наук. Праць Схщноукрашського национального ушверситету iменi Володимира Даля. 2008. Вип. 14. С. 145-148. 4. 1нфор-мащя про водний транспорт Украши. Мшютерство ш-фраструктури Украши. URL: https://mtu.gov.ua/content/ informaciya-pro-vodniy-transport-ukraini.html. 5. Куме-ков Р. Мир готовится к внедрению интеллектуальных портов. Судноходство. URL: https://sudohodstvo.org/ mir-gotovitsya-k-vnedreniyu-intellektualnyh-portov/. 6. Морська доктрина Украши на перюд до 2035 року № 1108 вад 18.12.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1108-2018-%D0%BF#Text. 7. Нащональна транспортна стратепя Украни на перiод до 2030 року № 430-р вад 30.05.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/ laws/show/430-2018-%D 1%80#Text. 8. Розвиток транспорту з метою вiдновлення i зростання укра!нсь-ко! економiки: наукова доповiдь / за ред. д-ра екон. наук О.1. Никифорук ; НАН Украши, ДУ "1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши". Ки!в, 2018. 200 с. 9. Стратепя штегрованого управлшня кордонами на перiод до 2025 року №687-р вад 24.07.2019 р. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-2019-%D1%80#Text. 10. Стратегiя розвитку морських портiв Укра!ни на перюд до 2038 року №548-р вад 24.07.2013 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-2013-%D1%80 #Text. 11. Чонописька Н. П., Солодка О. В. Лопстика електронно! комерци: стан та перспективи розвитку в Украш. Логiстика : зб. наук. пр. / вщп. ред. С. В. Кри-кавський. Львiв: Видавництво Нацiонального ушвер-ситету «Львiвська полгтехшка», 2007. С. 490-495. 12. Электронный документооборот в украинских портах: контейнеры в авангарде. Администрация морских портов Украины. URL: http://www.uspa.gov.ua/ru/tur-izm/181-ukrainskij/verkhne-menyu/pres-tsentr/zmi-pro-na s/1252-elektronnyj-dokumentooborot-v-ukrainskikh-por-takh-kontej nery-v-avangarde/
References
1. Alkema V. H., Artsiukh Yu. V. (2014). Innova-tsiina stratehiia kliientooriientovanoho lohistychnoho
servisu [Innovative strategy of customer-oriented logistics service]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» -Scientific notes of KROK University, Issue 35, pp. 159-166 [in Ukrainian].
2. Drashkovich M., A.V. Dorokhov A.V. (2010). Napravleniya i primery primeneniya informatsionnykh tekhnologiy v integrirovannoy logistike morskikh portov [Directions and examples of application of information technologies in integrated logistics of seaports]. Modeliuvannia v ekonomitsi, orhanizatsiia vyrobnytstva ta upravlinnia proektamy Systemy obrobky informatsii -Modeling in economics, organization of production and project management Information processing systems, Issue 6 (87), pp. 233-239 [in Russian].
3. Plakhuta H. A., Popova I. V. (2008). Intehratsiia marketynhu i lohistyky v systemi menedzhmentu [Integration of marketing and logistics in the management system.]. Marketynh - Marketing, Issue 14, pp. 145-148 [in Ukrainian].
4. Information on water transport of Ukraine. Ministry of Infrastructure of Ukraine. Retrieved from https://mtu.gov.ua/content/informaciya-pro-vodniy-transport-ukraini.html [in Ukrainian].
5. Kumekov R. The world is preparing for the introduction of smart ports. Ship navigation. Retrieved from https://sudohodstvo.org/mir-gotovitsya-k-vnedreni yu-intellektualnyh-portov/ [in Russian].
6. Morska doktryna Ukrainy na period do 2035 roku № 1108 vid 18.12.2018 r. [Maritime Doctrine of Ukraine for the period up to 2035 № 1108 dated 18.12.2018]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11 08-2018-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
7. Natsionalna transportna stratehiia Ukrainy na period do 2030 roku № 430-r vid 30.05.2018 r. [National Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2030 № 430-r dated 30.05.2018]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/430-2018-%D1%80#Text [in Ukrainian].
8. Nykyforuk O.I. (Ed). (2018). Rozvytok transportu z metoiu vidnovlennia i zrostannia ukrainskoi ekonomiky [Development of transport to restore and grow the Ukrainian economy]. Kyiv, SI "Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine" [in Ukrainian].
9. Stratehiia intehrovanoho upravlinnia kordonamy na period do 2025 roku №687-r vid 24.07.2019 r. [Strategy of integrated border management for the period up to 2025 №687-r dated 24.07.2019]. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/687-2019-%D1%80#Text [in Ukrainian].
10. Stratehiia rozvytku morskykh portiv Ukrainy na period do 2038 roku №548-r vid 24.07.2013 r. [Strategy for the development of seaports of Ukraine for the period up to 2038 №548-r dated 24.07.2013]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-2013-
%D 1%80#Text [in Ukrainian].
11. Chonopyska N. P., Solodka O. V. (2007). Lo-histyka elektronnoi komertsii: stan ta perspektyvy roz-vytku v Ukraini [E-commerce logistics: state and prospects of development in Ukraine]. Lohistyka - Logistics, pp. 490-495. Lviv, Lviv Polytechnic National University Publishing House [in Ukrainian].
12. Electronic document management in Ukrainian ports: containers at the forefront. Administration of seaports of Ukraine. Retrieved from http://www.uspa. gov.ua/ru/turizm/181-ukrainskij/verkhne-menyu/pres-tsen tr/zmi-pro-nas/1252-elektronnyj-dokumentooborot-v-ukra inskikh-portakh-kontejnery-v-avangarde [in Russian].
Гурeнко А. В., Зубов С. В. Bii|)(ma.№eiiii}i ime-лeктуaльних лопстичних тeхнологiй в iнфрacтрук-турний комплeкc морского тряноторту
Дослiджеио теидеицп розвитку ^т^е^^альн^ логiстичииx теxиологiй в iифpaстpyктypиомy комп-лексi морського транспорту. В робот пpоaнaлiзовaио особливостi розвитку моpськоï гaлyзi в yмовax цифро-вiзaцiï економши та включения свiтовиx поpтовиx опе-paтоpiв до пpоцесiв iидyстpiï 4.Q. Зокрема, визиачеио сучасш мaкpоекоиомiчиi теидеицп та перспективы розвитку морського транспорту Украши. Mетодологiя дослiджеиия спирасться иа теоретичний i методолопч-иий aнaлiз иауково! лiтеpaтypи, стaтистичиi методи, а також спостережеиня, поpiвняльиий метод, опис, вимь рюваиня. Використаиня иayковиx методiв дослi-дження дозволило виявити виклики, що стоять перед вiтчизняиою траиспортиою системою в yмовax розвитку глобaльиоï цифpовоï логiстики.
Результати дослiджеиня свiдчaть, що зовшшш пpiоpитети розвитку морського транспорту та напрями цифpовiзaцiï здaтиi тдвищити ефективиiсть транспорту й удоскоиалити сервюне обслуговуваиня кшси-тiв. Доведено, що окреслеш иапрями iителектyaлiзaцiï порпв передбачають об'eдиaиия широкого спектру пе-pедовиx теxиологiй: штучиий iителект, xмapнi комп'ю-теpиi сеpвiси, теxиологiю блокчейи. Сумюне використаиня иовiтиix шструменттв дозволяс учасиикам перевезень (операторам, портам, судиовласиикам, замов-иикам) оптишзувати логiстичиi опеpaцiï та управляти иими в pежимi реального часу.
Проведения aнaлiзy дозволило виявити причини недовантаження поpтiв Украши та оцiиити чинники, що гальмують розвиток поpтiв Украши. Серед голов-ииx проблем визиачеио фiиaисово-екоиомiчиi, пpaвовi, оpгaнiзaцiйиi, теxиiчиi. Разом iз цим, сутгевий вплив роблять прийняп правила обслуговуваиня клieитiв за старими сxемaми та иедоскоиaлiсть ноpмaтивноï бази щодо yиiфiкaцiï докyмеитiв i процедур обм^ шфор-мaцieю. Бшьштсть поpтiв залишаються иеготовими дiяти у новиx коикypеитииx yмовax.
У цшому рекомендовано приймати yпpaвлiиськi piшеиня щодо впровадження штелектуально! шформа-цiйио-телекомyиiкaцiйиоï системи в морськш гaлyзi Украши через aктивiзaцiю залучеиия поpтовоï шфра-структури до логiстичииx систем цеитpiв автоматизо-ваиого yпpaвлiиия, пiдсистем iителектyaльиого ана-лiзy, вiдобpaжеиия дaииx та шформацп, мереж порто-виx дaтчикiв i виконaвчиx пpистpоïв, що iитегpyються за допомогою бездротовт мереж доступу з шфра-структуриими елемеитами мaгiстpaльиоï штелектуаль-ио1 мультимодальио1 тpaиспоpтиоï системи. Реaлiзaцiя зaпpопоиовaииx зaxодiв стae можливою за умов комплексного впровадження шформацтит теxиологiй зaсиовaииx иа спiльиiй комаидиш pоботi зi створеиия
електронно! моделi на рiвнi АМПУ та шших транспортних операторiв.
Ключовi слова: свгговий розвиток, транспортна система, лопстичш ланцюги постачань, морський транспорт, портова шфраструктура, штучний iнтелект, цифровiзацiя процеав управлiння, управлiнськi рь шення, тдвищення конкурентоспроможностi, взаемо-дiя операторiв, оптишзацш перевезень.
Gurenko A., Zubov S. Implementation of Intellectual Logistics Technologies into the Infrastructure Complex of Sea Transport
The paper investigates trends in the development of intelligent logistics technologies in the infrastructure complex of maritime transport. The features of the development of the maritime industry in the context of the digita-lization of the economy and the inclusion of world port operators in the processes of Industry 4.0 are analyzed. In particular, the current macroeconomic trends and prospects for the development of sea transport in Ukraine have been identified. The research methodology is based on theoretical and methodological analysis of scientific literature, statistical methods, as well as observation, comparative method, description, measurement. The use of scientific research methods made it possible to identify the challenges facing the domestic transport system in the context of the development of global digital logistics.
The results of the study indicate that external priorities for the development of maritime transport and the direction of digitalization can increase transport efficiency and improve customer service. It has been proven that these areas of intellectualization of ports provide for the combination of a wide range of advanced technologies: artificial intelligence, cloud computing services, block chain technology. Sharing the latest tools allows transport participants (operators, ports, ship owners, customers) to optimize logistics operations and manage in real time.
The analysis made it possible to identify the reasons for the underutilization of the Ukrainian ports and assess the factors hindering the development of the Ukrainian maritime industry. Financial and economic, legal, organizational, and technical problems are identified among the main problems. At the same time, the adopted rules for servicing clients within the ports and the imperfection of the regulatory framework for the unification of documents and information exchange procedures have a significant impact. Most ports are not ready to operate in the new competitive environment.
In general, it is recommended to make management decisions on the implementation of intelligent information and telecommunication systems in the maritime industry of Ukraine. It is recommended to intensify the involvement of port infrastructure in logistics processes, taking into account digitalization trends: to introduce systems of automated control centers, subsystems for intelligent analysis, display of data and information, networks of port sensors and actuators, wireless access networks with infrastructure elements of the backbone intelligent multimodal transport system. The implementation of the proposed measures becomes possible in the context of the integrated implementation of information technologies based on joint teamwork
to create an electronic model at the level of the USPA and other transport operators.
Keywords: global development, transport system, logistics supply chains, maritime transport, port infrastructure, artificial intelligence, digitalization of management processes, management decisions, increasing competitiveness, interaction between operators, optimization of transportation.
Гуренко А. В., Зубов С. В. Внедрение интеллектуальных логистических технологий в инфраструктурный комплекс морского транспорта
В работе исследованы тенденции развития интеллектуальных логистических технологий в инфраструктурном комплексе морского транспорта. Проанализированы особенности развития морской отрасли в условиях цифровизации экономики и включения мировых портовых операторов в процессы индустрии 4.0. В частности, определены современные макроэкономические тенденции и перспективы развития морского транспорта Украины. Методология исследования опирается на теоретический и методологический анализ научной литературы, статистические методы, а также наблюдение, сравнительный метод, описание, измерение. Использование научных методов исследования позволило выявить вызовы, стоящие перед отечественной транспортной системой в условиях развития глобальной цифровой логистики.
Результаты исследования свидетельствуют, что внешние приоритеты развития морского транспорта и направления цифровизации способны повысить эффективность транспорта и усовершенствовать обслуживание клиентов. Доказано, что указанные направления интеллектуализации портов предусматривают объединение широкого спектра передовых технологий: искусственный интеллект, облачные компьютерные сервисы, технологию блокчейн. Совместное использование новейших инструментов позволяет участ-
никам перевозок (операторам, портам, судовладельцам, заказчикам) оптимизировать логистические операции и управлять в режиме реального времени.
Проведенный анализ позволил выявить причины недозагрузки портов Украины и оценить факторы, тормозящие развитие морской отрасли Украины. Среди главных проблем определены финансово-экономические, правовые, организационные, технические. Вместе с тем, существенное влияние оказывают принятые правила обслуживания клиентов внутри портов и несовершенство нормативной базы по унификации документов и процедур обмена информацией. Большинство портов остаются не готовы действовать в новых конкурентных условиях.
В целом рекомендуется принимать управленческие решения по внедрению интеллектуальных информационно-телекоммуникационных систем в морской отрасли Украины. Рекомендуется активизировать привлечение портовой инфраструктуры в логистические процессы с учётом тенденций цифровизации: внедрять системы центров автоматизированного управления, подсистемы интеллектуального анализа, отображения данных и информации, сетей портовых датчиков и исполнительных устройств, беспроводные сети доступа с инфраструктурными элементами магистральной интеллектуальной мультимодальной транспортной системы. Реализация предлагаемых мероприятий становится возможной в условиях комплексного внедрения информационных технологий, основанных на совместной командной работе по созданию электронной модели на уровне АМПУ и других транспортных операторов.
Ключевые слова: мировое развитие, транспортная система, логистические цепи поставок, морской транспорт, портовая инфраструктура, искусственный интеллект, цифровизация процессов управления, управленческие решения, повышение конкурентоспособности, взаимодействие операторов, оптимизация перевозок.
Стаття надшшла до редакцл 03.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
