CC BY
17
В.В. Абрамов, О.Л. Смирнова
УДК 616.9.-036.12+796.071.2:612.017+613.72
О. е. Дорофеева*, ВПЛИВ ЗНАЧНИХ Ф1ЗИЧНИХ
НАВАНТАЖЕНЬ НА СТАН 1МУННО1 СИСТЕМИ СПОРТСМЕН1В ВИСОКОГО КЛАСУ, ЯК1 МАЮТЬ ОСЕРЕДКИ ХРОН1ЧНО1 ШФЕКЦП
Днтропетровський медичний тститут традицшног та нетрадицшног медицини Дтпропетровська державна медична академiя
Ключовi слова: iмунiтет, спортсмени, осередки хротчно'1 тфекцп, фiзичнi навантаження Key words: immunity, sportsmen, focci of chronic infection, physical loads
Резюме. Представлены результаты исследований влияния значительных, длительных физических нагрузок на иммунный статус у 55 спортсменов высокого класса (от перворазрядников до мастеров спорта международного класса) в возрасте от 15 до 22 лет. Очаги хронической инфекции в носоглотке были выявлены у 12 (21,8%) спортсменов; 8 (14,5%) спортсменов болели ОРВИ три и более раз в год. Наличие ОХИ в носоглотке, повторных ОРВИ у спортсменов высокого класса должны рассматриваться как факторы, предрасполагающие к развитию иммунных нарушений у спортсменов. У них выявлена определенная депрессия гуморального звена иммунитета с дисиммуноглобулинемией и изменениями клеточного звена иммунитета (снижением СД-8+ с нарушением соотношения иммунорегуляторных субпопуляций Т-лимфоци-тов, увеличением количества естественных киллеров (СД-16+)). Это необходимо учитывать при контроле и коррекции иммунологических сдвигов.
Summary. Research results of influence of significant, long-term physical loadings on immune status of 55 sportsmen of high class (from first-rank players to the masters of sports of the international class) aged from 15 to 22 years are presented. The focci of chronic infection (FHI) in the nasopharynx were revealed in 12 sportsmen (21,8 %). 8 sportsmen (14,5 %) had acute respiratory viral infection (ARVI) three and more times a year. FHI presence in the nasopharynx, repeated ARVI in high class sportsmen should be considered as the factors predisposing to development of immune disorders in sportsmen. Certain depression of humoral link of immunity with disimmunoglobulinemia and changes of a cellular link of immunity (decrease of CD-8+), with disorder of ratio of immunoregulatory subpopulations of T-lymphocytes, increase of quantity of natural killers (СД-16+) were revealed.
Триват та значш фiзичнi навантаження у спортсмешв високого класу впливають на стан iMymTeTy i можуть призводити до формування вторинного iмyнодефiцитного стану [4, 5, 8]. Але мехашзми цього впливу, чинники, що сприяють розвитку виражених iмyнних зрушень, вивчеш недостатньо, хоча це необхщно для реабшь тацшно! терапи та профшактики захворювань у спортсмешв. Вважаеться, що стушнь iмyнних зрушень у спортсмешв пов'язаний з тривалютю i рiвнем фiзичних навантажень, що шдтверд-жуеться дослщженнями реакцп iмyнноl системи на одноразове фiзичне навантаження [3, 7]. Проте у спортсмешв високого класу при бага-торiчних заняттях спортом i зростаючих фiзич-них навантаженнях характер iмyнних зрушень може вiдрiзнятися завдяки метaболiчнiй i нейро-гормональнш адаптаци до тренувальних навантажень. Саме тому змши багатьох iмyнних
показниюв у них можуть бути малопом^ними. В той же час у ошб iз напругою iмунних меха-нiзмiв, що спостершаеться за наявносп осередюв хрошчно! шфекци (ОХ1) в носоглотщ поза фазою загострення, таю зрушення можуть бути бшьш вираженими.
Враховуючи вищезазначене, для уточнення характеру механiзмiв впливу значних i тривалих фiзичних навантажень на iмунну систему уявля-еться доцiльним вивчення iмунiтету у спортсмешв, що мають ОХ1 поза фазою загострення, оскшьки вони супроводжуються зрушеннями гуморально! i клггинно! ланок iмунiтету [2]. Крiм того, наявшсть ОХ1 може бути одним iз чин-никiв, що призводять до формування iмунодефi-цитiв. З шшого боку, наявнiсть ОХ1 в носоглотщ розглядаеться як критерш для вщсторонення спортсменiв вiд занять спортом взагал^ що не завжди е виправданим. Саме тому вивчення
09/ Том XIV/1
61
особливостей ÎMymTeTy у спортсмешв високого класу, що мають ОХ1, становить певний iHTepec.
Метою дано" роботи було вивчення впливу значних, тривалих фiзичних навантажень на iмyнний статус у спортсменiв, що мають осе-редки хронiчноï iнфекцiï.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Було обстежено 55 спортсмешв високого класу (вщ першорозрядниюв до майстрiв спорту мiжнародного класу) у вiцi вщ 15 до 22 рокiв, з яких 37 чоловiкiв та 18 жшок. Спортсмени займалися циклiчними видами спорту (плавання, велоспорт) - 46 ошб та iгровими видами (баскетбол) - 9 ошб. Контрольну групу склали 20 практично здорових ошб, що не займаються спортом. Всi дослiджyванi були обстежеш на наявнiсть осередкiв хронiчноï шфекци в носоглотцi i порожнинi рота. У них вивчали частоту гостроï респiраторноï вiрyсноï iнфекцiï (ГРВ1) за останш 2 роки. Показники iмyнного статусу характе-ризувалися по рiвню Ig А, M, G, E, В- i Т^м-фоцитiв з визначенням ix сyбпопyляцiй (CD-4+, CD-8+, CD-16+). Про стyпiнь адаптацiï до вико-нуваного навантаження судили по динамщ спортивних резyльтатiв, рiвню спортивно!' май-стерностi. Серед обстежених 15 (27,3%) спортсмешв попршували результати, 16 (29,1%) -показували стабшьш результати i 24 (43,6%) -покращували результати. Вс спортсмени займалися спортом не менше 5 роюв i виконували тренувальне навантаження в повному обсязь Статистичну обробку результат проводили за критерieм Стьюдента та з використанням бази даних Microsoft Excel for Windows.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Спортсменiв, яю xворiють на ГРВ1 5 i бшьше разiв на рiк, серед обстежених не було. 47 (85,5%) спортсмешв хворши на ГРВ1 не частше 1-2 разiв на рш. Тiльки 8 (14,5%) спортсменiв хворши на ГРВ1 три i бшьше разiв. В основному це були спортсмени з напругою адаптацiï (результати попршуються або стабiльнi, першо-розрядники). Вид спорту i спортивна квалiфiка-цiя не впливали на частоту ГРВ1.
Осередки xронiчноï шфекци в носоглотщ були виявленi у 12 (21,8%) спортсмешв. Хоча ГРВ1 у ддачих спортсменiв наголошувалося рщ-ко, деякi осередки xронiчноï шфекци у них формувалися часпше, шж в попyляцiï. Можливо, це пов'язано iз зниженням рiвня секреторного IgA, що виявлене у спортсменiв. Хрошчний гайморит мали 3 (5,4%) спортсмени, хрошчний отит - 3 (5,4%). В основному це були плавщ, що пояснюеться вyзькоспецiалiзованим тренуванням
в умовах постшно! ди води. Хрошчним тон-зилiтом страждало 2 (3,6%) спортсмешв, що займалися рiзними видами спорту. Карieс зубiв був у 4 (7,2%) спортсмешв, в основному плавщв i велосипедистiв. Це пов'язано з тим, що при штенсивних фiзичних навантаженнях при даних видах спорту вимикасться носове дихання, що сприяе охолоджуванню i зниженню опiрностi слизово! оболонки порожнини рота. У плавщв -це також негативний вплив хлоровано! води на твердi тканини зубiв i розсмоктуючо! ди хлору на пломби [1]. Харчова алерпя на цитрусовi бу-ла в одного спортсмена.
1мунний статус спортсменiв високого класу характеризувався нормальним рiвнем IgM, IgG, кшькост Т- лiмфоцитiв, при достовiрному зни-женнi рiвня IgA, пiдвищеннi тенденци до зниження В-лiмфоцитiв (табл.). Так, у спортсмешв рiвень ^А був 1,20±0,11 г/л, а в оаб контрольно! групи - 2,09±0,19 г/л (р<0,05); IgG у спортсмешв був 150,5±9,6 МО/мл, а в кон-трольнiй групi - 61,3±6,3 МО/мл (р<0,05). Деяке зниження ^А у спортсменiв може свщчити про зниження рiвня також секреторного ^А, на що вказують В.А.Таймазов с соавт. [6]. Тенденци до зниження В^мфоципв (СД-20+) - 12,5±0,8% у спортсменiв i 14,2±0,7% у оаб контрольно! групи (р<0,1) при нормальному рiвнi Т-лiмфоцитiв (67,2±6,5%) вiдображалося на спiввiдношеннi Т-i В-лiмфоцитiв (СД-3+/СД-20+), яке у спортсмешв було шдвищене i складало 5,37±0,51, а у осiб контрольно! групи - 3,56±0,36 (р<0,05).
Рiвень циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) в основнш i контрольнiй групах був у межах норми: у спортсмешв - 60,8±5,3 вщ.од., у осiб контрольно! групи - 57,3±6,0 вщ.од (р<0,5).
Отже, у спортсменiв високого класу вщсутня активацiя гуморально! ланки iмунiтету (нормаль-ний рiвень ^М, IgG, знижений IgA при нормальному рiвнi Ц1К), але е дисiмуноглобулiнемiя у зв'язку з шдвищенням IgG. Поеднання зниження рiвня IgA з тенденцiею до зниження В-лiмфоцитiв можна розцiнювати як показник тенденци до депреси гуморально! ланки iмунi-тету у зв'язку з тривалими значними фiзичними навантаженнями.
Змши активностi клiтинно! ланки iмунiтету у спортсмешв виявлялися в дисбаланс вмюту окремих субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв при нормальному загальному змiстi кiлькостi Т^мфо-цитiв. Цi змiни виявленi у вмют iмунорегу-ляторних популяцiй Т^мфоципв, особливо СД-8+.
При нормальному рiвнi СД-4+ виявлялась тенденцiя до зниження рiвня СД-8+. Якщо в ошб
контрольно! групи СД-8+ було 22,45±2,18%, то у спортсмешв - 17,61±1,65% (р<0,05). При цьому абсолютна кiлькiсть СД-8+ була знижена досто-вiрно (у контрольнш групi - 0,42±0,04, у спортсмешв - 0,19±0,01 р<0,05). Оскiльки рiвень СД-8+ був знижений, сшввщношення СД-4+/СД-8+ у спортсмешв було вищим, нiж у ошб контрольно! групи (2,19±0,12 i 1,62±0,11 вiдповiдно,
р<0,05). Тобто у спортсмешв високого класу було порушення сшввщношення iмунорегу-ляторних субпопуляцiй Т^мфоципв, що могло бути одним iз чинникiв, якi впливають на змши гуморально! ланки. Кiлькiсть натуральних кше-рiв (СД-16+) у спортсменiв була така ж, як у ошб контрольно! групи.
Деяк1 показники кл1тинного та гуморального 1муштету у р1зни\ групах (М±т)
Показники ^ А ^ М Ig с СД-3+ СД-4+ СД-8+ СД-20+
СД-16+
Контрольна група 2,09±0,19 1,22±0,10 12,29±1,63
61,3±6,3
67,3±6,7 36,4±3,6 22,45±2,18 14,2±0,8 7,4±0,7
Спортсмени 1,20±0,11 1,08±0,09 11,0±1,07 1502,5±9,6 67,2±6,5 38,5±3,8 17,61±1,65 12,5±0,7 7,7±0,6
р 0,05 0,5 0,5 0,05 1,0 0,5 0,05 0,1 1,0
Без ОХ1 1,23±0,09 1,19±0,11 11,20±1,02 162,4±8,2 64,1±5,2 38,0±3,1 17,82±1,10 14,0±0,9 6,0±0,4
р 0,05 0,5 0,5 0,05 0,5 0,5 0,05 0,5 0,5
З ОХ1 1,10±0,10 0,97±0,08 11,30±1,01 138,1±6,9 74,4±6,1 40,2±3,2 17,0±1,21 10,8±0,6 10,5±0,8
р 0,05 0,05 0,5 0,05 0,5 0,5 0,05 0,05 0,05
р1 0,05 0,05 0,5 0,1 0,5 0,5 0,5 0,05 0,05
Не б1льш 2 раз1в
на р1к ГРВ1 1,20±0,10 1,18±0,07 11,78±1,01 160,8±13,2 65,0±6,3 37,6±3,5 16,9±1,3 12,7±1,1 7,5±0,6
р 0,05 0,5 0,5 0,05 0,5 0,5 0,5 0,1 1,0
3 1 быыме раз1в на
р1к ГРВ1 0,63±0,05 0,91±0,05 9,10±1,07 128,5±9,1 77,1±6,9 39,5±3,3 23,3±1,5 11,0±0,9 11,9±0,9
р 0,05 0,05 0,05 0,05 0,5 0,5 0,5 0,05 0,05
р2 0,05 0,05 0,5 0,5 0,5 0,5 0,05 0,5 0,5
Прим1тки: р - у пор1внянш з контрольною групою, р1 - спортсмени без ОХ1 та з ОХ1, раз1в, [ спортсмени, яю хворши на ГРВШ бшьше 3 раз1в
р2 - спортсмени, яю хворши на ГРВ1 не бшьш 2
Наявнiсть осередюв хронiчно! iнфекцi! в носоглотцi, що супроводжуеться iмунним дисбалансом, в умовах тривалих значних фiзичних навантажень повинна супроводжуватися бшьш вираженими iмунними зрушеннями, характер яких повинен був виявитися виразнiше.
У спортсменiв, що мали осередки хронiчно! iнфекцi!, змши iмунного статусу дiйсно були бшьш вираженими. У них виявлено достовiрне зниження не тiльки рiвня ^А, але й IgМ: у спортсмешв з ОХ1 рiвень IgМ був 0,97±0,08 г/л, а без ОХ1 - 1,19±0,11 г/л (р<0,05). ^м цього, у них спостерiгалось достовiрне зниження рiвня В-лiмфоцитов (СД-20+): 10,8±0,6% у спортсменiв з ОХ1 i 14,0±0,9% у спортсменiв без ОХ1 (р<0,05), при нормальному рiвнi Т-лiмфоцитiв. Це може свiдчити про бшьш виражену депресiю гуморально! ланки iмунiтету. Рiвень IgG у них був нижчим, нiж у спортсмешв без ОХ1, але дос-товiрно перевищував показники контрольно! групи.
Показники клггинно! ланки iмунiтету у спортсмешв з ОХ1 iстотно не вiдрiзнялися вiд показ-
никiв групи спортсменiв, що не мають ОХ1. При збереженнi дисбалансу мiж iмунорегуляторними популяцiями Т-лiмфоцитiв iз зниженням рiвня Т-супрессорiв у них виявлене достовiрне шд-вищення кiлькостi СД-16+, зокрема СД-16+ у спортсмешв з ОХ1 був 10,5±0,8 Мо/мл, у спортсменiв без ОХ1 - 6,0±0,4 Мо/мл (р<0,05). Пщвищення рiвня СД-16+ - природних кiлерiв, може вказувати на певну актившсть Т-клiтинно! ланки у спортсменiв з ОХ1, тим бiльше що при загальнш нормальнiй кiлькостi Т-лiмфоцитiв у цш групi вiн був бшя верхньо! меж норми (74,4±6,1%). Отже, у спортсмешв високого класу, що мають ОХ1 в носоглотщ, виявлена депресiя гуморально! ланки iмунiтету (IgА, IgМ, рiвня В-лiмфоцитов), з дисiмуноглобулiнемiею, у зв'язку з шдвищенням IgG. Порушення сшв-вiдношення iмунорегуляторних популяцiй Т-лiмфоцитiв зберiгався, але шдвищувався рiвень СД-16+, природних кiлерiв. Зниження рiвня Т-супрессорiв (СД-8+) виявлено як у спортсмешв з ОХ1, так i без шфекци в носоглотцi, i ступiнь цього зниження в даних групах практично не
09/ Том XIV/1
63
в^^знявся. Зниження СД-8+ у спортсмешв може бути реакцiею на депресда гуморально! ланки iмунiтету, але може бути пов'язане i з шшими чинниками, оскiльки СД-8+ володдать цитоток-сичною активнiстю i зниження !х рiвня може бути наслщком iнших регуляторних механiзмiв. Зниження концентраци сироваткових iмуногло-булiнiв пiд впливом напружених фiзичних трену-вань може бути зумовлене !х сорбцiею на формених елементах кровi i шших клiтинах органiзму [6], можливо, шдвищеним розпадом або зниженням синтезу.
1мунш зрушення у спортсменiв, що хвордать 3 i бiльше разiв на рш ГРВ1, були бiльш вира-женими, нiж у спортсменiв, яю рiдко хворiють ГРВ1 i характеризувалися достовiрним зниженням IgA, ^М, IgG, при достовiрному пiдвищеннi ^е. Так у спортсменiв, що хворiють 3 i бiльше разiв на рш ГРВ1, рiвень IgA був 0,63±0,05 г/л, а у спортсмешв, яю мали ГРВ1 1-2 рази, - 1,20±0,1 г/л (р<0,05).
Зниження рiвня основних класiв iмуногло-булшв поеднувалося з достовiрним зниженням рiвня В-лiмфоцитiв (СД-20+), що вказуе на зниження активносп рiзних ланок гуморального iмунiтету. У той же час рiвень Т-лiмфоцитiв у них шдвищувався до верхньо! меж норми (77,1± 6,9%), при пiдвищеннi до нормальних показникiв рiвня СД-8+ (23,1±1,5%) i пiдвищеннi СД-16+ (11,9±0,9 Мо/мл) (р<0,05). Це може свiдчити про активащю клiтинно! ланки iмунiтету у спортсмешв дано!групи.
Щцвищення рiвня СД-8+ при великих фiзич-них навантаженнях у спортсменiв, що хвордать ГРВ1 3 i бiльше разiв на рiк, може свiдчити про те, що зниження СД-8+ у решти групи спортсмешв не пов'язано з виснаженням в данш ланщ iмунiтету пiд впливом значних фiзичних наван-тажень. Про вщсутнють пригнiчення Т-клiтинно! ланки iмунiтету свщчить також пiдвищення
рiвня СД-3+ , СД-16+
Таким чином, тривалi значнi фiзичнi наван-таження у спортсмешв впливають на iмунний статус, особливо в ошб, що мають ОХ1 в носо-глотцi та як хворiють ГРВ1 3 й бшьше разiв на рiк. Цей вплив виявляеться в певнш депресi! гуморально! ланки iмунiтету з дишмуноглобу-лiнемiею: зниженням IgА, IgМ i рiвня В^м-фоцитiв у спортсменiв з ОХ1; зниженням IgА, IgМ, IgG i рiвня В-лiмфоцитiв при повторних ГРВ1, при пiдвищеннi Igе, що зберпаеться. Змiни клiтинно! ланки iмунiтету характеризу-ються зниженням СД-8+ з порушенням сшв-вiдношення iмунорегуляторних субпопуляцш Т-лiмфоцитiв iз зниженням супресорiв, а також активацiею Т-клiтинно! ланки iмунiтету при повторних ГРВ1, збшьшенням кiлькостi природ-них кiлерiв (СД-16+). Отже, наявшсть ОХ1 в носоглотщ, повторних ГРВ1 у спортсменiв висо-кого класу повинна розглядатися як чинники, що призводять до розвитку iмунних порушень у спортсменiв. Це потрiбно враховувати при контролi i корекцi! iмунологiчних зрушень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаврилова Е.А., Сергеева Е.А. Спортивная стоматология - новая клиническая дисциплина в спортивной медицине //Сборник трудов «Спорт и здоровье». - 2005. - С. 61-62.
2. Макарова Г.А. Общие и частные проблемы спортивной медицины. - Краснодар: 1992. - 242 с.
3. Суздальский Р.С., Левандо В.А. Иммунологические аспекты спортивной деятельности человека // Теория и практика физ. культуры. - 1998. - №10. - С. 43-46.
4. Суздальский Р.С., Левандо В.А., Пертин Б.А. Временный иммунодифецит, вызванный чрезмерными физическими нагрузками // Теория и практика физ. культуры. - 1989. - №2. - С. 14-16.
5. Суркина И.Д. Стресс и иммунитет у спортсменов // Теория и практика физ. культуры. - 1981. -№3. - С. 9-17.
6. Таймазов В.А., Мокеева Е.Г., Цыган В.Н. Спорт и иммунитет. - Санкт-Петербург: 2003. - 190 с.
7. Mackinnon L.T. Special feature for the Olympics: effect of exercise on the immune system: overtraining effects on immunity and performance in athletes // Immunol. Cell Biol. - 2000. - Vol. 78, N5. - P. 500-509.
8. The effect on immunity of long-term intensive training in elite swimmers / Gleeson M., McDonald W.A., Cripps A.W., Pyne D.B. // Clin. Exp. Immunol. - 1995. -Vol. 102, N 1. - P. 210-216.
♦
