CC BY
22
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Одним i3 найбiльш надiйних шляхiв збереження видiв природно!' фло-ри парку е первинна iнтродукцiя з наступними заходами з рештродукци у природнi фггоценози. У першу чергу, для штродукци були вибранi види з широкою еколопчною амплiтудою, що сприяе 1'х адаптаци як у культурi, так i при рештродукци. Для збереження та вщновлення ресурсiв флори парку методом ex situ, розпочато створення банку насшня та живо! колекци рослин.
Виршення проблеми збшьшення чисeльностi особин рiдкiсних i зни-каючих видiв плануеться двома шляхами: моделювання цeнопопуляцiй у природних фггоценозах i створення маточних плантацш за принципом геог-рафiчних культур на базi сeлeкцiйного пункту. Висновки
1. Флора парку представлена 1105 видами, що належать до вищих судинних рослин, раритетна компонента становить 80 вид1в рослин, популяцп яких потребують охорони.
2. У ряд1 мшцезростань на територп Карпатського НПП популяцп рвдкшних вид1в рослин знаходяться тд загрозою зникнення тому, що збереглися в екстремальних умовах мшцезростання, як перюдично зазнають впливу р1з-них стихшних та антропогенних процешв - стгових лавин, зсув1в, сельових потошв, рекреацшного навантаження.
3. Виршення проблеми збшьшення чисельност особин рвдкюних i зникаючих вид1в ex situ плануеться двома шляхами: моделювання ценопопуляцш у природних ф^оценозах i створення маточних плантацiй за принципом геогра-фiчних культур.
Лiтература
1. C.M. Стойко, Л.1. М1лк1на, Л.О. Тасенкевич та ш. Природа Карпатського нащ-онального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 48.
УДК 634.0.52: (477.86) Мол. наук. ствроб. В.1. Годованець;
мол. наук. ствроб. Р.В. Лазарович - КНПП, м. Яремче
ВПЛИВ ВИСОТИ Н.Р.М., ЕКСПОЗИЦ11 ТА КРУТОСТ1 СХИЛУ НА ПРОДУКТИВН1СТЬ Л1С1В КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Опрацьовано результати дослщжень впливу висоти н.р.м., експозицп та кру-тост схилу на продуктившсть л1с1в. На основ1 проведених дослщжень ми можемо побачити пряму залежшсть м1ж запасом та крутютю схилу. У верхнш мeжi зростан-ня продуктивнють чистих смерекових люв е достатньо великою, оскшьки це розта-шування е оптимальним для смереки.
Ключов1 слова: крутють схилу, експозищя, висота н.р.м., запас, тип люу.
V. Godovanets, R. Lazarovych
Influence of the altitude above sea level, exposition and slope steepness to the forest productivity of the Carpathian national natural park
The generalized results of the influence of the altitude above sea level, exposition and slope steepness on the forest productivity have been presented in the article. On the base of realized researches we can see the direct dependence between the reserve and steep-
304
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш
Науковий в1сник, 2004, вип. 14.8
ness of the slope, that is the stock of the groves increases with the increase of the steepness. In the upper line of the spreading the productivity of the spruce groves is big enough, as it is situated in the optimal conditions for the spruce.
Keywords: slope steepness, exposition, altitude above sea level, forest productivity.
Еколопчш умови зростання прських лiсiв на територп Карпатського нащонального природного парку (КНПП) визначаються географiчним поло-женням, орографieю, характером грунив, водною мережею та шшими факторами. У горах 3i змшою абсолютно! висоти спостер^аеться закономiрнiсть в змт ктматичних умов та грунив, що зумовлюе зональнiсть рослинного пок-риву та його потенцшну продуктивнiсть. Зокрема, на територп парку, де аб-солютш висоти коливаються вiд 500 до 2060 м, висотна зональшсть представлена шштьма висотними поясами (Стойко, 1984).
На продуктившсть лiсiв впливае ряд факторiв, а зокрема, - клшатичш, топографiчнi, грунтовi умови. Ми дослщжували вплив абiотичних факторiв на продуктивнiсть лiсiв Карпатського нащонального природного парку. Об'ектами дослiджень були постшш пробнi площi, закладенi на територп парку. Всi площi тдбирались за типом лiсорослинних умов, тобто вш вони закладенi в умовах вологого сугруду (С3). Для анатзу було взято найбiльш поширенi типи лшу: волога смереково-ялицева субучина, волога буково-сме-рекова суяличина та волога буково-ялицева сусмеречина, що знаходяться в межах 600-1200 м. н.р.м.
Результати дослщжень. На постшних пробних площах проводяться такi регулярнi спостереження: подеревна таксащя, лiсопатологiчний огляд, вивчення природного поновлення та продуктивност лiсових насаджень.
Висота н.р.м. У прськш системi парку чiтко виражена вертикальна по-яснiсть рослинностi та типiв умов мшцезростання. Середнi висоти обчисленi для 25 пробних площ. З рис. 1 видно, що запас у насадженнях збшьшуеться зi збiльшенням висоти н.р.м.
Рис. 1. Запаси насаджень наpi3Hiü eucomi н.р.м.
Змгни запасу в ргзних типах л1су
3 3
С3СмЯцБк max запас 680 м min запас 440 м
33
С3БкСмЯц max запас 781 м min запас 425 м
33
С3БкЯцСм max запас 880 м min запас 597 м
2. Заповщна справа i охорона природи
305
Украшський державний лкотехшчний унiвeрситeт
У верxнiй CMy3i поширення продyктивнiсть смерековиx нaсaджень e до-сить високою, осктьки вонa знaxодиться в оптимaльниx для смереки yмовax. Продyктивнiсть смереки в yмовax мiсцезростaння С3 при висот н.р.м. 900-1200 м
з
нaйвищa y вiцi 70-80 рокiв i повнот 0,7-0,8 - зaпaс сгановить 750-800 м .
Експозицiя тa крyтiсть сxилy мaють визнaчнy роль y формyвaннi мж-роклiмaтy окремо'1' дiлянки, оскiльки обидвa циx фaктори о6умовлюють вод-ний бaлaнс тa освiтленiсть дiлянки. Беручи до yвaги те, що бук, смерекa i ялиця e породaми тiньовитривaлими, то можнa зробити висновок, що вони будуть мaти крaщi покaзники росту нa пiвнiчномy мaкросxилi, куди пряме сонячне свггло потрaпляe в другш половинi дня. Kрyтiсть сxилy прямозaлеж-нa вiд експозици. Пiвденнi сxили отримують бiльше теплa, a тому снiготa-нення нa ниx проxодить з бiльшою iнтенсивнiстю, що призводить до бшьш вирaжениx процесiв ерози.
Ha основi проведениx дослiджень можнa спостерiгaти пряму зaлеж-нiсть мiж зaпaсом тa крyтiстю сxилy, тобто i3 збiльшенням крyтостi збшь-шyeться зaпaс нaсaдження. Ha рис. 2 покaзaно розподiл зaпaсiв нaсaджень при рiзнiй крyтостi сxилy.
*
3злаг ir
0 суб\чина в суяличина в сусмеречнна Рис. 2. Запаси насаджень при pi3Hiü крутост схилу
У всix нaсaдженняx зaпaс збiльшyeться i3 збiльшенням крyтостi сxилy до 25°, пiсля чого дещо спaдae. Це можнa пояснити тим, що i3 збiльшенням крyтостi сxилy знижyeться гiгротоп, a оскiльки вс лiсотвiрнi породи e мезо-пгрофггами, то i зниження вологостi грунту призведе до зменшення приросту, a отже, i до зменшення зaгaльного зaпaсy нaсaдження.
Зaгaльний екологiчний пiдxiд дae змогу виявити зaкономiрностi ви-сотно-поясно'1' диференцiaцiï люово'1" рослинностi. Ta^ дaнi використовуються при вирiшеннi прaктичниx питaнь лiсокористyвaння нa теренax Kaрпaтського НПП. Taким чином, iз змшою висоти н.р.м., клiмaтичниx умов, експозици тa крyтостi сxилy, можнa простежити змшу зaпaсy в нaсaдженняx.
306
Заповщна справа в Галичинi, на Подiллi та Волинi
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
УДК582.66.21 В.В. Саратовський1
ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АМАРАНТУ
НА ПРИКАРПАТТ1
Проведена робота з вирощування амаранту у Дрогобицькому perioHi Прикар-паття доводить доцшьшсть вирощування культури амарант для одержання високо-якiсного борошна з великим вмютом бiлку та олп до 6 %, яка мютить сквален i рутин, токотрieн, володie цiлющими та iмунними лшувальними властивостями.
Ключов1 слова: амарант, щириця, амарантова олiя, сквален, токотрieн, рутин, регенеращя, епiтелiзацiя, харчова добавка, препарат.
V. V. Saratovs'kyj - Drogobych SPU Nursering and utilization of amaranth in Pre-Carpathians
Nursering of amaranth in Drogobych region of Pre-Carpathions has shown the reasoning for growing up this species for nutrition purposes.
Keywords: amaranth, amaranth oil regeneration, nutrition, mount.
Амарант у переклад! з грецько! означае "нев'янучий", !нд!йська назва "дарований Богом", укра!нська назва - щириця.
Амарант вирощуеться в усьому св!т!, визнаний ЮНЕСКО основною продовольчою культурою ХХ1 ст. У США амарант введено до складу 40 найменувань харчових продукт!в. Б!лок амаранту за як!стю кращий в!д б!лк!в пшениц! i со! i не поступаеться тваринному б!лку. Амарант не т!льки високояк!сна кормова культура для в!дгод!вл! велико! рогато! худоби, свиней, птиц!, птах!в, а й незам!нна харчова добавка у вигляд! пагон!в у салат!. Листя амаранту використовуеться для приготування ц!лющих ча!в, а ол!я амаранту, одержана екстракц!ею СО2, мае !мунн! та л!кувальн! властивост!. Схеми використання амаранту додаються (рис. 1-2).
Проблемою сьогодення е використання нас!ння амаранту для одержання високояк!сного борошна з високим вм!стом бшку, кальц!ем, магн!ем, фосфором, кал!ем та !ншими м!кроелементами, що перевищуе !х вм!ст у пшениц! ! со!.
Враховуючи те, що Прикарпаття е зоною оздоровлення та л!кування, наявн!сть реаб!л!тац!йних центр!в, санатор!!в та !нших оздоровниць, е необ-х!дн!сть в одержанн! нас!ння та його пох!дних, а особливо п!сля неврожаю 2003 р., що може повторитися в результат! д!! негативних природних факто-р!в. Вм!ст в амарантов!й ол!! рутину, вуглеводню сквалену, токоферолу у форм! токотр!ену сприяе б!осинтезу холестерину, регенерац!! та еп!тел!зац!! тканин, особливо при оп!ках, виразках, рад!ац!йних та х!м!чних ураженнях.
У Передкарпатт! належна увага прид!ляеться вирощуванню ! застосу-ванню амаранту науково-досл!дними установами та ВУЗами, що в!дображено у працях та у практичному одержанн! харчових ! кормових добавок, ол!!, ен-теросорбенту, ча!в, високояк!сного борошна.
Ряд автор!в доводить доц!льн!сть вирощування та застосування амаранту ! його пох!дних у зах!дному рег!он!, де тепла ос!нь сприяе його визр!ванню. Так, у статт! "Амарант - природна скарбниця здоров'я" академ!к G.M. Панасюк
1 Зав. еколопчною лаборатор1ею, Дрогобицький державний педагопчний ушверситет !м. 1вана Франка
2. Заповщна справа i охорона природи
307
