CC BY
41
17. Гогоберидзе, М. И. Методика организации комплексной экспертизы хозяйственных объектов [Текст] / М. И. Гогоберидзе // Гидротехническое строительство. - 1991. - № 7. - С. 41-46.
18. Атаев, С. В. Оцшка впливу на навколишне середовище будiвництва гщровщвалу розкривних порщ Здолбушвського кар'еру крейди ВАТ «Волиньцемент» [Текст]: зб. наук. пр. / С. В. Атаев, Д. В. Стефанишин, Л. С. Романюк, О. Ю. Ашамов // Вiсник НУВГП. - 2007. - Вип. 3 (39). - С. 3-13.
19. Анщенко, Л. Я. Комплексна оцшка впливiв i управлшня екологiчною безпекою протяжних пдротехшчних споруд [Текст]: автореф. дис. ... д-р техн. наук / Л. Я. Анщенко. - Харгав, 2011. - 37 с.
20. Бисовецкий, Ю. А. Автоматизация геодезических наблюдений за гидротехническими сооружениями гидроэлектростанций Укргидроэнерго [Текст] / Ю. А. Бисовецкий, К. Р. Третяк, Э. С. Щучик // Пдроенергетика Украши. - 2011. - № 2. - С. 45-51.
Отримано дат щодо здатностi гид-робiонтiв, iммобiлiзованих на носieвi iз сентитичних волокон в бюреакторах, до ^нування у реальних умовах аеробного процесу у бiоконвеeрi при очищенн про-мисловог стiчноi води вид гексаметиленд^ амту. Контроль якостi процесу здшснено з використанням кшьтсного облшу орга-нiзмiв активного мулу по умовнш п'яти-бальтй шкалi, а також динамти змти вм^ту нтрит- та ттрат-ютв з часом протягом чотирьох тижтв
Ключовi слова: активний мул, аероб-ний процес, очищення стiчних вод вид гек-саметилендiамiну, контроль якостi про-цесу
Получены данные о способности гидро-бионтов, иммобилизованных на носителе из сентитических волокон в биореакторах, существовать в реальных условиях аеробного процесса в биоконвейере при очистке промышленной сточной воды от гексаметилендиамина. Контроль качества процесса осуществлен с использованием количественного учета микроорганизмов по условной пятибальной шкале, а также динамики изменения содержания нитрит- и нитрат-ионов во времени на протяжении четырех недель
Ключевые слова: активный ил, аероб-ный процесс, очистка сточных вод от гек-саметилендиамина, контроль качества процесса
-□ □-
УДК 628.356: 658.562
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.488811
ВПЛИВ СТ1ЧНИХ ВОД, ЩО М1СТЯТЬ ГЕКСАМЕТИЛЕНД1АМ1Н, НА ЖИТТ£Д1ЯЛЬН1СТЬ Г1ДРОБ1ОНТ1В АКТИВНОГО МУЛУ
I. М . I в а н о в а
Доктор техычних наук* E-mail: Dtnivanova@gmail.com Ю. В. LUaTOxi на
Кандидат техшчних наук, викладач** E-mail: Juliaaabest@gmail.com О. В. Сапура Провщний шженер ВщдЫ сорбци та бюлогп очищення води 1нститут колощноТ xiMii та xiMii води iM. А. В. Думанського НАН УкраТни пр. Вернадського, 42, м. КиТв, УкраТна, 03680 E-mail: sapura.work@gmail.com Д. О. Тичина* E-mail: tychina95@ukr.net *Кафедра водопостачання та водовщведення*** **Кафедра управлшня якютю та проектами*** ***Чершпвський нацюнальний технолопчний уыверситет вул. Шевченка, 95, м. ЧернИв, УкраТна, 14027
1. Вступ
Еколопчна безпека визначаеться Законом УкраТни «Про охорону навколишнього природного середови-ща», як стан довюлля без загрози для життед1яльност1 людей [1]. У багатьох випадках ця загроза в усьо-му свт 1снуе внаслщок того, що недостатнш р1вень еколопчноТ та техшчноТ св1домост1 у попередш роки сприяв нагромадженню токсичних в1дход1в у великш к1лькост1, потраплянню 1х у водш ресурси, як втра-чають можлив1сть використання останшх в якост
джерела питноТ води [2]. Полiпшення еколопчноТ си-туацп очiкуeться за умови впровадження еколопчних стандартiв серп ISO 14000 [3, 4], розвитку корпоративно! сощальноТ вщповщальност за ISO 26000 [5], але темпи впровадження еколопчних стандарпв в УкраТш поки що недостатш i вiдстають вщ темпiв збiльшення забрудникiв, як це виявлено на прикладi одного з най-бiльших в Украiнi за територieю регiонiв - на Черш-гiвщинi [6].
На територп колишнього Чернiгiвського ВАТ «XiM-волокно» розташований штучний ставок, в якому б^ь-
©
ше 25 роюв зберiгаeться близько 1600 м3 промисло-вих стiчних вод виробництва полiмеру «ашд» («найлон 66»), що мiстять гексаметилендиамiн (ГМД) [7].
Так, поки планувалось будiвництво установки термiчного знешкодження вiдходiв виробництва хiмволокна, ВАТ «Чернтвське хiмволокно», ство-рене у 1960 роцi, поповнювало ставок-накопичувач цими токсичними вiдходами у кшькоси 623-733 т щорiчно [8].
Гексаметилендiамiн - H2N(CH2)6NH2 - токсич-ний алiфатичний амiн, синтетичний аналог, «рщний штучний брат» вiдомих природних «трупних ядiв» путресцину (тетраметилендiамiну H2N(CH2)4NH2) i кадаверину (пентаметилендiамiну H2N(CH2)5NH2). Розчиншсть ГМД становить 96 г/100 мл води, токсич-нiсть - помiрна, середня доза речовини, що викликае загибель половини дослiджуваноi групи ЛД50=792--1127 мг/кг, речовина здатна викликати отки i сильне подразнення шюри [9]. Концентрацiя ГМД у спчних водах виробництва хiмволокна сягае дуже високих як для стоюв значень - 2500^4000 мг/дм3. Цi промисловi стiчнi води дiстали промовисту назву «мертва вода».
Справд^ ранiше вважалося, що воду, забруднену гексаметилендiамiном, неможливо очистити жодними способами, а лише «спалити», тобто утилiзувати тер-мiчно. Спiвробiтниками вiддiлу сорбцii та бюлогп очи-щення води 1КХХВ iм. А. В. Думанського було проведено пошук мiкроорганiзмiв - деструкторiв ГМД, який проводили як i серед аборигенних мiкроорганiзмiв, вiдiбраних у ставку-накопичувачi, так i в активованих мулах Чернтвсь^ станцii аерацii та Бортницькоi станцii бiологiчного очищення води (Кшв), а також серед бацил вичизняних пробiотичних лiкарських препаратiв «Бюспорин» (Днiпропетровськ) та «Бюс-порин-Бiофарма» (Кшв). Також пошук мжрооргашз-мiв, спроможних очищати реальнi ГМД-вмiснi стiчнi води ставка-накопичувача, здшснювали серед чистих культур бактерш - деструкторiв ГМД, на яю 1КХХВ АН Украiни одержав Авторськ свiдоцтва СРСР [10].
Проблема очищення спчних вод даного ставка-на-копичувача дуже актуальна ще й тому, що ставок експлуатуеться тривалий час, i при його вiзуальному обстеженш виявлено ознаки руйнацii покриття бе-регiв, а також шнуе загроза руйнацii ставка з часом i потрапляння токсичноi речовини у тдземш води, що може призвести до суттевого погiршення стану довюл-ля. Це i обумовлюе актуальшсть робiт щодо лiквiдацii забруднення у ставку-накопичувач^ в якому концен-тращя гексаметилендiамiну становить 860 мг/дм3.
2. Аналiз даних лiтературних даних та постановка проблеми
Лжвщащю вмiсту ставка-накопичувача дощльно здiйснити бiологiчним методом. Особливостям бюло-гiчного очищення стокiв придшяеться значна увага у джерелах науковоi лiтератури [10-18]. Визнаеться, що практично 100 % очисних споруд не забезпечують необхщний рiвень очищення за окремими компонентами, розглядаються можливосп реконструкцii цих споруд, пропонуеться видшення окремих зон у бюло-пчному очищеннi з прiоритетними процесами, в яких важливу роль ввдграють окремi мiкроорганiзми [11].
У 2014 рощ була проведена розробка новггньо1 6i-отехнологii знешкодження забруднених ГМД стоюв, яка включала в себе наступш роботи:
- огляд та обстеження ставка-накопичувача ГМД;
- здшснення пошуку мiкроорганiзмiв - деструкто-рiв гексаметилевддамшу;
- подвiйна селекцiя найбiльш активних мжроорга-нiзмiв, адаптацiя селекцiонованих мiкроорганiзмiв до реальних стiчних вод, що знаходяться в накопичувачц
- розробка принциповоi технологiчноi схеми знешкодження спчних вод у ставку-накопичувачi.
На основi проведеноi експериментальноi роботи було ввдбрано найбiльш придатних за деструктивною здатшстю мiкроорганiзмiв, спроможних до iммобiлi-зацп на носiях В1Я, а також запропоновано комплек-сну бiотехнологiю оздоровлення водного середовища, що мiстить ГМД та iншi ксенобiотики.
Суть запропонованоi новiтньоi бiотехнологii по-лягае у залученш до процесу очищення сичних вод якнайширшого кола гiдробiонтiв, починаючи з бак-терiй - деструкторiв найбiльш небезпечних, токсич-них синтетичних хiмiчних речовин (ксенобiотикiв) -i закiнчуючи високоорганiзованими фiльтраторами, хижаками, вищими водними рослинами i навiть ри-бами [10]. Також у сучасних джерелах лиератури розглядаеться можливiсть використання певних видiв органiзмiв у перетворенш складних для традицiйно-го аеробного очищення речовин, наприклад, викори-стання бактерш роду Bacillus у розкладi синтетичноi сполуки - капролактаму (сировини для синтетичних волокон), що дозволяе полiпшити очищення спчних вод виробництва [12].
Рекомендуеться при бюлопчному очищеннi спч-них вод враховувати вж мулу (сукупносп мжроор-ганiзмiв) залежно вiд необхiдноi обробки, так, при карбонатному окисленш - рекомендований вiк мулу становить 2-4 доби, при штрифжацп - 7-12 дiб, ш-трифiкацii i денiтрифiкацii - 12-15дiб, при аеробнш обробцi осаду - 15-30 дiб [13].
Проводяться дослiдження щодо розширення мож-ливостей iснуючого в аеротенках очищення шляхом доповнення етапом анаеробного очищення спчних вод на першш стадп бiологiчноi очистки, що дозволяе збшьшити кiлькiсть органiчних речовин, що розкла-даються [14].
Розроблено конструктивне оформлення процесу бiологiчного очищення, що включае анаеробнi i аероб-нi стадii, анаеробнi споруди обладнуються системами рециркуляцп, збору i видалення утворених газiв, ае-робнi споруди обладнаш мiкрокомпресором та дрiбно-бульбашковими аераторами [15, 16].
Впровадження технологи анаеробно-аеробного очищення спчних вод реалiзовано у багатоступене-вiй системi бiореакторiв (що утворюють так званий «бюконвеер»), що виявилося ефективним для сумiшi мiських стiчних вод та спчних вод молокозаводiв, шкiрзаводiв, солодового заводу, при цьому використо-вувались за допомогою носпв В1Я мiкроорганiзми з дтчих аеротенкiв. Виявлено, що на аеробнш стадп спостертли, в основному, шфузорп та представники саркодових Arcella, у наступному реакторi виявленi коловертки, малощетинковi черви та iнфузорii [16].
В науковш та патентнiй лiтературi авторами не виявлено даних щодо впливу гексаметилендiамiну на ок-
ремi види гщробюнпв активного мулу аеротенку, але при додаванш до поживного середовища заметь чистоi води вiдходiв основного або допомiжного виробництва ВАТ «ЧернЫвське хiмволокно» кiлькiсть, наприклад, азотфжсуючих бактерiй Agrobacterium radiobacter, Enterobacter aerogenes суттево зменшувалась, розчин s -ка-пролактаму з концентрацiею 35 мг/дм3 призводить до загибелi 63 % першого виду i 100 % другого виду бакте-рш [17]. Вiдомо, що процес очищення на кожному етат залежить вщ бiоценозу мiкроорганiзмiв, якi пристосо-ваш до iснуючих умов. Поява нових токсичних речовин, так зваш «залповi скиди», можуть привести до знищен-ня активного мулу аеротенку [18]. В зв'язку з тим, що на носш В1Я вноситься активний мул реальних аеротенюв, в якому кнують аеробнi мiкроорганiзми, важливе зна-чення для подальшого розвитку технологи очищення мае визначення здатносп цих органiзмiв пристосовува-тись в умовах забруднення гексаметилендiамiном.
Проведений огляд лиератури [10-18] свiдчить, що здатнiсть окремих видiв гiдробiонтiв аеротенку при-стосовуватись до виживання в умовах забруднення гексаметилендiамiном вивчена недостатньо i залиша-еться невиршеним актуальне завдання щодо вико-ристання аеробних гiдробiонтiв в процес очищення стокiв вiд гексаметилендiамiну. В зв'язку з тим, що контроль якост процесу бюлопчного очищення здшс-нюеться шляхом оцiнювання наявностi певних гщро-бiонтiв [19] та показниюв концентраци забруднюючих речовин, це питання мае також практичне значення.
3. Мета i завдання дослщження
Метою роботи е дослщження якостi аеробного процесу при бюконвеерному очищеннi промстокiв вщ гек-саметилендiамiну i отримання даних для подальшого вдосконалення процесу.
Для досягнення цiеi мети виршувались наступнi задачi:
- визначення видiв гiдробiонтiв на початку аеробного процесу очищення - у першому реакторi на ноиях В1Я, занурених у розчин гексаметилендiамiну, що над-ходив зi ставка-накопичувача;
- визначення видiв гiдробiонтiв у аеробному про-цесi очищення - у другому реакторi на ноаях В1Я, що знаходилися в умовах вщкритого повiтря i постiйного зрошення носiiв В1Я розчином гексаметилендiамiну, що надходив iз першого реактора;
- контроль якост процесу перетворення забруднюючих речовин за вмктом азоту штритного (NO2-) та нiтратного (N0^).
4. Матерiали i методи дослщження якостi аеробного процесу у 6iOKOHBeepi очищення вiд гексаметилендiамiну
Матерiалом дослщження е зразки активного мулу, який знаходився на ноиях В1Я:
а) у першому реакторi у забрудненш гексаметилен-дiамiном водi ставка-накопичувача;
б) у другому реакторi в умовах вщкритого повiтря i постiйного зрошення носив В1Я розчином, що надходив iз першого реактора. Також здшснювався аналiз
вмiсту нiтритiв (N0^) i нiтратiв (N03-) розчину в аеробному реакторi бiоконвеера.
Використаш методи дослiджень передбаченi вщпо-вщними нормативними документами. Так, вiдбiр проб для дослщження здшснено вiдповiдно до кнуючих вимог [20]. Гiдробiологiчний аналiз наявностi окремих мiкроорганiзмiв виконано за методичними рекоменда-цiями РНД 31-05-2007 [19], юльюсний облiк органiзмiв активного мулу по умовнш п'ятибальнiй шкалi здшсне-но з використанням мжроскопу JN0EC. Дослiдження охоплюе перiод 30 дiб з початку експлуатацii аеробних реакторiв бiоконвеера щодо очищення вщ гексамети-лендiамiну води ставка- накопичувача у м. Чернтв. В процеа аеробного окислення забруднюючих речовин активним мулом здшснювався контроль якост процесу за вмктом нiтритiв i штрапв спектрофотометричним методом [21, 22]. Дослщження проведено за сприяння керiвництва ДП «Чернтвводоканал».
5. Результати дослщження якост аеробного процесу у бiоконвеeрi очищення слчних вод вiд гексаметилендiамiну
Hocii В1Я попередньо було розмiщено у аеротенку ка-налiзацiйно-очисноi станцii м. Чернтв, де знаходяться до 30 видiв гiдробiонтiв, пiсля нарощування в аеротен-ках бiомаси на ноаях В1Я ix було розташовано в аеробнш зонi бiоконвеeра i3 запатентованою конструкцieю [15]. Гiдробiологiчний контроль стану мiкроорганiзмiв здшс-нювався щотижня протягом мкяця пiсля встановлення у ставку-накопичувачi необxiдниx реакторiв.
У першому реакторi проведений гiдробiологiчний контроль стану гщробюнпв на носieвi В1Я через 7 дiб дозволив виявити, що живими залишилися лише два види:
- дрiбнi безбарвш джгутиковi;
- одноклiтинна водорiсть i3 дiатомовиx Novicula.
Кiлькiсний облiк органiзмiв активного мулу по
умовнiй п'ятибальнш шкалi (1 - одиничне знаходжен-ня; 2-3 - дуже рщко; 3-4 - рiдко; 5 - часто; 6 - у май) виявив, що частота появи органiзмiв для обох видiв до-рiвнювали 6 балiв. Подальший щотижневий контроль не виявив нових змш щодо видiв i кiлькостi органiзмiв.
У другому реакторi в умовах вщкритого повiтря i постiйного зрошення носив В1Я водою iз ставка-на-копичувача живими залишилися представники класу найпростших, а також багатоклiтиннi органiзми, деяк водоростi, хробаки, бактерii. За весь перюд виявлено на-явнiсть представлених на рис. 1 наступних гщробюнпв:
1. Класи найпростших:
1.1. Дрiбнi безбарвнi джгутиковi;
1.2.1. Саркодовi черепашковi амеби Arcella vulgaris, (рис. 1, п. 1);
1.2.2. Саркодовi раковиннi амеби Euglypha (рис. 1, п. 2);
1.3. 1нфузори Paramecium candatum, вiльно плаваю-
ча iнфузорiя (рис. 1, п. 3.).
2. Клас багатоклггинних тваринних органiзмiв:
2.1. Rotaria, коловертка (рис. 1, п. 4);
2.2. Colurella, коловертка (рис. 1, п. 5);
2.3. Brachionus, коловертка (рис. 1, п. 6).
3. Водоростк
3.1. Novicula, одноклиинна водорость iз дiатомовиx (рис. 1, п. 7);
уз
3.2. синьо-зелеш водороси Gloeocapsa limnetice (рис. 1, п. 8);
3.3. зелена водорость Phormidium (рис. 1, п. 9);
3.4. синьо-зелеш водороси Microcystis viridis.
4. Хробаки:
4.1. Nematoda, круга хробаки (рис. 1, п. 10);
4.2. Aelosoma, щетинковий хробак.
5. Бактерп:
5.1. Zooglea;
5.2. пpотококковi бактерп Scenedesmus guadricande (рис. 1, п. 11).
Кшькюний облш оpганiзмiв активного мулу у другому реактор^ проведений по умовнш п'ятибальнш шкалi, виявив стабiльну присутшсть в пеpiод дослп джень (1-й, II-й, III-й, IY-й тиждень) пpедставникiв найпpостiших (безбаpвнi джгутиковi, саpкодовi чере-пашковi амеби Arcella), водоpостi (Novicula), бактерп (Zooglea).
Представники багатоклiтинних оpганiзмiв - коло-вертки Rotaria, яких у I-й тиждень ще була велика кшьккть (6 балiв за умовною шкалою), у II-му тижш виявляли одиничне знаходження, у III-му тижнi - теж одиничне знаходження (1 бал), але вже нежив^ замерль
Для коловертки Colurella, для яких у I-й тиждень ще вщбувалось одиничне знаходження (1 бал), умови для шнування виявилися несприятливь Для деяких пред-ставникiв пдробюнив - коловерток Brachionus, во-доростей Gloeocaрsa, Microcystis, бактерш Scenedesmus спpиятливi умови для iснування (частота появи орга-нiзмiв 3-6 балiв) з'явилися у IY-й тиждень очищення води вщ гексаметилендiамiну. Результати пдробюло-пчних дослiджень представлено у табл. 1.
У цей же перюд проведено контроль рщини, яка подавалась iз ставка- накопичувача за показниками концентрацп нiтpитiв (NO2-) i нiтpатiв (NO3-).
Процес деструкцп H2N(CH2)6NH2 на попереднш анаеpобнiй стадп приводить до розпаду ще! складно! сполуки, а подальше перетворення азоту за участю гiдpобiонтiв представлено на рис. 2.
Таблиця 1
Частота виявлення гщробюнлв на HOcieBi В1Я у другому аеробному реакторi
Частота виявлення гщробюнпв у
№ Види пдробюнт1в перюдах, бали
I II III IV
1 джгутиков1 6 6 6 6
2 Arcella 6 6 6 6
3 Euglypha 5 1 - 2-3
4 Paramecium - - - 2
5 Rotaria 6 1 1* -
6 Colurella 1 - - -
7 Brachionus - - - 5
8 Gloeocapsa - - - 3
9 Microcystis - - - 6
10 Novicula 6 6 6 6
11 Phormidium 3-4 3-4 5 5
12 Nematoda 2-3 - 6 -
13 Aelosoma - - 1 -
14 Zooglea 2 5 4 1
15 Scenedesmus - - - 6
Примтка: * - позначено нежив1 оргатзми
Рис. 1. Мкрофотографп oprarn3MiB у мулi на HOcieBi В1Я: амеби, шфузори (1—3), коловертки (4—6), водорост (7—9), хробаки (10), бактерi! (11) - 400х
Використання вказаних методик контролю концентрацп штриив та штраив спектрофотометрич-ним методом передбачае контроль рiдин з концен-тращею значно меншою, нiж у даному випадку. Так, методикою передбачено визначення штрат-юшв з !х концентрацiею до 120 мг/дм3 з вiдносною похиб-кою 11 %, а для штрит-юшв - залежно вiд реагента - в^носна похибка змшюеться вiд 7,5 % до 11 %. Обидвi методики передбачають виконання розве-дення проби деiонiзованою водою у випадку пере-вищення концентрацп вказаних юшв вище верхньо! межi дiапазону вимiрiв. Зрозумiло, що виконання додаткових операцш, розведення проби, зменшуе точнiсть контролю за процесом очищення. Також на показники процесу впливають зовшшш фактори, зокрема, тривалi опади, як потрапляють у в^кри-тий ставок-накопичувач та змшюють концентрацiю забруднюючих речовин. Але на загальну тенденщю вказаш фактори не впливають. Так, протягом чо-тирьох тижнiв концентращя азоту нiтритного, як показано на рис. 2, а, постшно зменшувалась вiд 75,5 мг/дм3 до 11,3 мг/дм3-
Аналогiчна тенденцiя виявлена i для вмiсту азоту штратного (рис. 2, б), за перюд дослщжень концен-трацiя азоту штратного зменшилась з 867 мг/дм3 до 219 мг/дм3.
Це свщчить про позитивш результати поступового тривалого процесу очищення сичних вод ставка-нако-пичувача.
Рис. 2. Динамка змши вмюту азоту н^итного (а) i HiTpaTHoro (б) в аеробному pеaктopi при очищены слчно'| води вiд гексaметилендiaмiну
6. Обговорення результа^в досл1джень активного мулу на ногаях В1Я в аеробних реакторах
Результати проведеного дослщження виявили, що быьшють представниюв активного мулу, iммобiлi-зованого на носieвi В1Я в аеротенку каналiзащйно-очисно! станцп м. Чернiгiв, виявилися не стшкими до гексаметилендiамiну, i були знищень Порiвняно з першим реактором кращi умови для гiдробiонтiв виявилися у другому реактора де конструктивно змен-шена кiлькiсть забруднювача та збыьшена кiлькiсть повiтря (кисню). Отримаш данi визначення здатностi аеробних пдробюн^в активного мулу аеротенка до виживання в реальних умовах забруднення води гек-саметилендiамiном дозволяють розробляти рекомен-дацп щодо вдосконалення цього процесу у напрямку збыьшення юлькост резистентних мiкроорганiзмiв
на носiях В1Я, збiльшення 1х бюмаси, необхщ-но1 для реалiзацiï процесу деструкцп забруднюючих компонентiв.
7. Висновки
1. При дослщженш здатност аеробних гщ-робiонтiв активного мулу аеротенка до вижи-вання в реальнш стiчнiй, забрyдненiй гексаме-тилендiамiном, водi виявлено, що:
- у першому аеробному реакторi на ноаях В1Я залишилося лише два види гщробюн-тiв - одноклiтинна водорость iз дiатомових Novicula, а також представники класу найпро-стiших - дрiбнi безбарвнi джгyтиковi;
- у другому аеробному реакторi на ноаях В1Я виявлено iснyвання представникiв класiв найпростiших - безбарвнi дрiбнi джгутиков^ саркодовi черепашковi амеби Arcella, раковин-на амеба Euglypha; вiльно плаваюча iнфyзорiя Pаrаmecium candatum; представниюв багато-клiтинних тваринних органiзмiв - коловерт-ки Rotaría, Colurella, Brachionus; а також синьо-зелеш водоростi Gloeoca^sa limnetice, Microcystis viridis, однокл^инна водорость iз дiатомових Novicula; клас хробаюв представлено Nematoda, круга хробаки, та Aelosoma щетинковий хро-бак; а серед виявлених бактерш - Zooglea та протококковi бактерп Scenedesmus guadricande.
2. Юльюсний облж органiзмiв активного мулу у другому реакторi виявив стабiльнy присутшсть представникiв найпростiших (безбарвнi джгyтиковi, саркодовi черепашковi
амеби Arcella), а також водорост (Novicula), бактерй' (Zooglea). Для представниюв багатоклiтинних оргашз-мiв - коловерток Rotaría, Colurella умови для юнування виявилися несприятлив^ що поступово привело до 1х зникнення. Для деяких представникiв пдробюн-тiв - коловерток Brachionus, водоростей Gloeoca^sa, Microcystis, бактерш Scenedesmus сприятливi умови для юнування (частота появи органiзмiв 3-6 балiв) з'яви-лися лише у IY-й тиждень очищення с^чно! води вщ гексаметилендiамiнy.
3. Контроль якост процесу за вмiстом забруднюючих речовин виявив, що концентращя азоту штритного у дослщжуваному перiодi зменшилась вiд 75,5 мг/дм3 а концентращя азоту штратного зменши-
до 11,3 мг/дм3, лась з 867 мг/дм3 до 219 мг/дм3, що свщчить про пози-тивш результати поступового тривалого процесу бюло-гiчного очищення слчно1 води в ставкy-накопичyвачi.
Л^ература
1. Закон УкраТни «Про охорону навколишнього пиродного середовища » вщ 25 червня 1991 р. (з наступними змшами та допов-неннями) за №1264-XII [Текст]. - Вщомосл Верховно! Ради УкраТни. - 1991. - № 41. - Ст. 546.
2. Guidelines for Drinking-Water Quality. 4th Edition. Vol. 1: Recommendations [Text]. - Geneva, Switzerland: WHO, 2011. - 564 p.
3. ДСТУ ISO 14001:2006 Системи еколопчного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO 14001:2004, IDT) [Текст]. - КиТв: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАГНИ, 2006. - 17 с.
4. ДСТУ ISO 14004:2006 Системи еколопчного управлшня. Загальш настанови щодо принцитв, систем та засоб1в забезпечен-ня (ISO 14004:2004, IDT) [Текст]. - КиТв: ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАГНИ, 2006. - 36 с.
5. ISO 26000: 2010 Guidance on Social Responsibility [Text]. - 2010. - 106 p.
6. Анищенко, I. Чершпвщина. Забруднення довюлля. Розвиток еколопчних аспекйв сощально! вщповщальност [Текст] / I. Анищенко, Т. Рудик, I. 1ванова, Ю. 1ванова // Стандартизащя, сертифжащя, якють. - 2010. - № 1. - С. 10-13.
7. Глоба, Л. И. Биологическая деноксация химических патогенов в водной среде [Текст] / Л. И. Глоба, П. И. Гвоздяк // Гигиена и санитария. - 2015. - № 1. - С. 46-50.
8. Доповщь про стан навколишнього природного середовища в Черншвськш обласл за 2002 рш [Текст]. - Державне управлш-ня екологп та природних ресурав у Черншвськш область - Черншв, 2003. - 187 с.
9. Гексаметилендиамин [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Гексаметилендиамин
10. Гвоздяк, П. I. Бютехнолопчне знешкодження гексаметилевддамшвмюних промислових токсичних вщход1в у ставку-накопи-чувач1 [Текст] / П. I. Гвоздяк, О. В. Сапура, Т. П. Чех1вська // Вюник Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування. - 2015. - № 1 (69). - С. 102-110.
11. Щетинин, А. И. Опыт реконструкции очисних сооружений с применением технологии нитро-денитрификации [Текст] / А. И. Щетинин, Ю. М. Мешенгиссер, М. А. Есин, Б. Ю. Малбиев, А. А. Реготун // Водопостачання та водовщведення. -2011. - № 3. - С. 41-49.
12. Гвоздяк, П. I. Бюх1м1я води як наукове шдГрунтя бютехнологп води [Текст]: сб. науч. тр. / П. I. Гвоздяк // Экологичем ская и техногенная безопасность.Охрана водного и воздушного бассейнов.Утилизация отходов. - ВОДГЕО. - Харьков, ИПП «Контраст», 2012. - С. 8-14.
13. DS/EN 12255-6:2001. Wastewater treatment plants. Part 6: Activated sludge process [Text]. - Dansk Standard, 2001. - 5 p.
14. Бляшина, М. В. Анаеробне очищення ст1чних вод на першш стадй бюлопчно! очистки [Текст]: м1жнар. наук.-практ. конф. / М. В. Бляшина, Л. А. Саблш // Еколопя. Людина. Сустльство. - Ки!в: Нацюнальний технолопчний ушверситет Укра!ни «КПЬ, 2011. - С. 33-34.
15. Патент Укра!ни на винахщ №94856,, МПК ^2F 3/03.Споаб бюлопчного очищення ст1чних вод [Текст] / Гвоздяк П. I., Кузьмшський 6. В., Сабл1й Л. А., Жукова В. С. - № а2010 06126; заявл. 20.05.10, опубл. 10.06.11, Бюл. № 5.
16. Саблш, Л. А. Нов1 технологи бюлопчного очищення господарсько-побутових i виробничих ст1чних вод [Текст] / Л. А. Саблш, 6. В. Кузьминський, В. С. Жукова, М. Ю. Козар // Водопостачання та водовщведення. - 2014. - № 3. - С. 24-33.
17. Панова, I. М. Вплив промислових вщход1в на еколопчну ситуащю Черншвщини [Текст] / I. М. Панова // Еколопя i ресур-си. - 2005. - № 12. - С. 62-66.
18. Шатохша, Ю. В. Потенцшш небезпеки у водопостачанш та водовщведенш [Текст] / Ю. В. Шатохша // Вюник Ки!вського нац1онального ун1верситету технолог1й та дизайну. - 2013. - № 2 (70). - С. 46-52.
19. РНД 31-05-2007. Методичш рекомендацй з виконання пдробюлопчного анашзу активного мулу аеротенгав [Текст]. -Мшютерство з питань житлово- комунального господарства Укра!ни. - К., 2007. - 14 с.
20. ДСТУ ISO 5667-13:2005. Якють води. Вщбирання проб. Частина 13. Настанови щодо вщбирання проб мулу на спорудах для очищення ст1чних вод i для водо готування (ISO 5667-13:1997, IDT) [Текст]. - Держспоживстандарт Укра!ни, 2005. - 16 c.
21. Методика измерений массовой концентрации нитрит-ионов в бассейнов и технологической воде спектрофотометрическим методом [Текст]. -ООО «Экоинструмент-Киев». - №МВИ 081/37-0696. - 12 с.
22. Методика измерений массовой концентрации нитрат-ионов в питьевой, поверхностной природной, сточной, морской воде, в воде бассейнов и технологической воде спектрофотометрическим методом [Текст]. - ООО «Экоинструмент-Киев». -№МВИ 081/37-0699. - 13 с.
