CC BY
55
• штенсивтсть кол1еутворення для гусеничного трактора в 1,1-1,3 рази бшь-ша, тж для колiсного пiд час прямолшшного руху, в 1,5-2 рази бшьша у pyci в поворот! i в 1,3-2 рази менша у разi використання настилу з гшок.
М1н1м1зац11 пошкоджень грунту на еколопчно вразливiй мiсцевостi за-безпечуеться:
• обмеженням кiлькостi про1'зд1в машини вздовж трелювального маршруту;
• зменшенням корисного навантаження;
• використовуванням альтернативних маршрупв з метою уникнення зволо-жених дiлянок;
• використовуванням шин з великою контактною площею, бандажних в1зко-вих гусениць у колiсних тракторах, гусеничних машин з низьким тиском на грунт;
• використовуванням настилу з гшок, дерев'яних щит1в i матiв з вiдпрацьова-них шин.
Л1тература
1. Библюк Н., Библюк М. Еколопчш аспекти прсько'1 люозаготгвл^/ Пращ НТШ. -1998, т.2. - С. 586-600.
2. Библюк Н., Ковальчук I., Стирашвський О. Еколопчш проблеми Гуцульських Карпат та шляхи 1х виршення// 1стор1я Гуцульщини. - Льв1в: Логос. - 2001, т. 6. - С. 540-570.
3. Горшенш М.М., Пешко В.С. Ероз1я прських люових грунпв та боротьба з нею. -Льв1в, 1972. - 148 с.
4. Котиков В.М. Воздействие лесозаготовительных машин на лесные грунты: Автореф. дисс. ... д-ра техн. наук. - М., 1995. - 37 с.
5. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок на почвозащитные свойства буковых лесов. -М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 174 с.
6. Протас П.А. Снижение отрицательного воздействия лесозаготовительных машин на почвогрунты: Автореф. дисс. ... канд. техн. наук. - Минск, 2005. - 24 с.
7. Стойко С. Катастроф1чт повеш в Закарпатп та захисна роль прських лю1в// Осв1та лшвнича. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001. Квгтень.
8. Hainimann H.R. Ground-based Harvesting Technologies for Steep Slopes. International Mountain Logging and 10th Pacific Northwest Skyline Symposium, 28 March - 1 April 1998, Cor-vallis, OR. - 1998.
9. Koren I. Povchovy odtok a vodna erozia porastovej pody porusenej priblizovanim dreva pomocou LKT, Acta facultatis forestalis, 1996. - P. 219-231.
10. Operations protocol for eco-efficient wood harvesting on sensitive sites/ Owende, P.M.O., Lyons, J. and S.M. Ward (Editors)/ December, 2002. - 74 p.
УДК 527.2 Доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук;
мол. наук. ствроб. У.Р. Гурла; ст. наук. ствроб. А.1. Сенюк; тж.-еколог О.Р. Ходзтська - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЗАСТОСУВАННЯ М1КРОМЩЕТ1В ДЛЯ ОЧИЩЕНИЯ СТ1ЧНИХ ВОД ЗА ДОПОМОГОЮ БЮКОНВЕСРА
Проведено мшолопчний та хiмiчний аналiз комунальних стоюв очисних спо-руд мюта Новояворiвська. Виявлеш мшромщети найбшьш активш в деструкцп як оргашчно!, так i юнно'1 компоненти спчних вод. На основi лабораторних дослщжень пiдiбранi комплекси видiв грибiв - олiготрофiв, якi можна застосувати для очищення стоюв за допомогою бiоконвеeра.
Ключов1 слова: мiкромiцети, деструктори, бюконвеер, мiкологiчний аналiз.
Assoc. prof. V.P. Oliferchuk; junior research worker Y.R. Hurla; senior research officer A.I. Senyuk; engineer of ecology O.P. Hodzinska -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Using of micromycetes of purification of sewage water with the help of biological conveyer
Mycology and chemical analyses of sewage were made based on purification plant in Novoyavorivsk. The most active micromycetes were found out in destruction organic and ionic components of sewage. Based on laboratory researches species of micromycetes -oligotrofers were selected, which can be used in purifying of sewage based on the principle of bioconveyer.
Keywords: micromycetes, destruction, mycology analyses, bioconveyer.
Вступ
Укра!на мае давню i добру практику у застосуванш бютехнологш про-мислового очищення с^чних вод. В Укра!ш вперше у межах Росшсько! iMne-рй ще у 1887 р. було введено в експлуатащю бюлопчш зрошувальш системи. Саме нашi земляки започаткували використання спещально селекщонованих мiкроорганiзмiв - деструкторiв оргашчних речовин, як забруднюють воду, у практищ очищення промислових стоюв [6]. В останш десятилотя у нас бага-то зроблено для створення теорй та вщпрацювання практики бюлопчного вiдновлення якостi води, яка вже була використана у промисловост та побу-тi. Знайдено принципово новi пiдходи до розв'язання цих непростих i важли-вих екологiчних проблем.
Основним традицшним методом бiологiчного очищення с^чних вод е обробка !х активним мулом в аеротенках.
Бiотехнологiю очищення стiчних вод активним мулом було запропо-новано i реашзовано в Англй у 1914 р. i вiдтодi вона принципово не змшила-ся, чого аж шяк не можна сказати про склад с^чних вод - навiть побутових, мюьких. Хiмiзацiя народного господарства й побуту, повсюдне iнтенсивне використання синтетичних поверхнево-активних речовин як миючих засобiв, розвиток текстильно! промисловостi, фармацевтичних i гальванiчних вироб-ництв, тощо спричинили радикальне погiршення якостi стiчних вод. У них з'явилися стiйкi до бюрозкладу, невiдомi бiосферi ксенобiотики, юни важких металiв, що згубно впливають на гiдробiонти активного мулу, призводять до його "набрякання", вимивання iз вторинних вiдстiйникiв. Як наслiдок - погана "робота" мулу або навггь цшковита його нездатнiсть очищати деякi стiчнi води. Зворотний активний мул навiть теоретично не може вщновити як1сть iн-тенсивно забруднено! води, бо немае i не може бути такого пдробюценозу, кот-рий би однаково добре почувався у дуже чистш i у спчнш, доволi бруднiй водi.
Постшне погiршення хiмiчного складу стокiв i водночас закономiрне пiдвищення вимог до якос^ очищено! води диктуе необхщшсть створення нових методiв бiологiчного оброблення води.
Методика
У робот застосовано метод, який був розроблений в 1нститут коло1д-но1 xiMii та xiMii води iM. А.В. Думанського завдяки принципово новому тд-ходу до проблеми бюлопчного очищення води. Метод отримав назву "6i-оконвеер". В його основi - задекларований "Закон погiршення довкшля" [2], а також постулати про просторову сукцесда мiкроорганiзмiв (у процес очищення води вiд розчинених оргашчних речовин) i про трофiчний ланцюг пд-робiонтiв при ii очищеннi вiд завислих органiчних речовин [3]. Вагомим обгрунтуванням знайдених пiдходiв стали також теоретичнi розробки акаде-мiка РАН Г.О. Заварзiна. Усе це дае змогу створити i реалiзувати на практицi новiтнi бютехнологи очищення промислових i побутових с^чних вод, а також зливових i природних вод у бюконвеерь
На основi екологiчного пiдходу пщбрано види мiкромiцетiв, активних в деструкци юнно! та оргашчно! компоненти промстоюв та застосували 1х у очистщ стокiв м. Новояворiвська.
Проби води вщбрали у поверхневому шарi до 1 м, враховуючи те, що гриби - аеробнi органiзми. Воду iз очисних споруд висiвали на вщповщш се-редовища, розводячи в 3 рази. ПоЫяш у чашки Петрi грунтовi суспензп та с^чну воду заливали живильним середовищем i витримували у термостатi 20-30 дiб при температурi 25-27 °С. Використовували пiдкислений сусло-агар та середовище Чапека (pH - 4,5-5,0) з антибютиком. Протягом цього часу ви-раховували колони грибiв, i видiляли 1х у чисту культуру. Культури збер^али при температурi 4 °С. Отримаш пiд час роботи активнi в очистщ види мжро-мiцети надалi зберiгали на агаризованiй стiчнiй водь 1дентифжащю проводили на стандартних живильних середовищах.
При вiдборi грибiв, котрi активно очищають промисловi стоки врахо-вували лiтературнi данi про 1х токсичнiсть, здатнiсть викликати алерпчш ре-акци, iнтенсивнiсть спороношення. 1дентифжащю грунтових мiкромiцетiв здiйснювали на основi 1х морфолого-фiзiологiчних особливостей, керуючись вщомими вiтчизняними та зарубiжними визначниками [4].
Для визначення деструктивних властивостей грибiв використовували iммобiлiзацiю 1х на пористому носи. Здшснювали iммобiлiзацiю шляхом од-ночасного внесення в середовище Чапека суспензп конiдiй (1 х 10-6 мг/мл) та крупнопорисного ноЫя, яким слугували смужки поролону 5-7 х 3-4 см. Виро-щування грибiв на носи здiйснювали в колбах на качалках (160 об/хв.) протягом 5-7 дiб. Суха бюмаса становила 4-5 г/л.
Для визначення ступеня очищення с^чно! води окремими штамами мжромще^в смужки носiя з грибами розмiщували у хiмiчнi стакани по 200 мл у кожному i витримували у стащонарних умовах протягом 5-20 дiб. Визначали БПК5 i БПК20. Дослiди з поодинокими видами i з застосуванням грибних комплекЫв здiйснювали на однiй парти с^чно! води, БПК яко! ста-новило 126 мг О2/л.
Актившсть вiдiбраних видiв грибiв в адсорбци iонiв важких металiв визначали за схемою: кшьюсть iонiв важких металiв у стiчнiй водi, кiлькiсть
юшв важкиx мeталiв пicля застосування iммoбiлiзoванoï бioмаcи. У рсбс^ виксристсвували атoмнo-абcoрбцiйний cпeктрoмeтр С - 115 M.
Цшним ^казни^м cтyпeня забрyднeння вади oрганiчними рeчoвина-ми та iнтeнcивнocтi прoцeciв cамooчищeння е бioxiмiчна пoтрeба кисню. БПK - цe кiлькicть кисню, пoтрiбна для пoвнoгo бioxiмiчнoгo oкиcлeння рe-чoвин, Щ0 мicтятьcя в 1 л вoди, за тeмпeратyри 2G С. Чим iнтeнcивнiшe заб-руд^на вoда, тим вища ïï БПК Для прирoдниx вoд БПK5 станйвить приблиз-нo 7 G % ^в^го БПK2G. У чиcтиx вoдoймищаx БП^ мeнша за 2 мг, а у вщ-нocнo чиcтиx вoна cтанoвить 2-4 мг О2/л (БП^о - З-б мг О2/л)
БПK - цe пoказник кiлькocтi (в мг), нeoбxiднoï для oкиcлeння oрганiч-ниx рeчoвин в 1 л кoлoдязнoï вoди внаcлiдoк аeрoбниx бioлoгiчниx прoцeciв. Ocнoвoю для визначeння БПK був вiдoмий мeтoд Ю.Ю. Лурье. Mакcимальнe значeння БПK у вивчeнiй вoдi cтанoвилo 12б мг О2/л.
Рoзраxyнки здiйcнювали за такoю фoрмyлoю:
БПК = (a-b)1n . 1gg
V , (1)
дe: БПK - кшьюсть кисню, мг/л, а - ^н^тра^я кисню в пiдгoтoванiй для визначeння прoбi з пoчаткy шкубаци, мг/л; b - кoнцeнтрацiя кисню у вoдi, якoю рoзвoдять, мг/л; n - кiлькicть пoвтoрeнь.
З iзoлятiв мiкрoмiцeтiв, якi вирoщyвали на агаризoванoмy ceрeдoвищi (cycлo-агар, 1G-12 дiб), гoтyвали кoнiдiальнi cycпeнзiï, гycтoта якиx cтанoви-ла (1. 1g-6 кoнiдiй/мл). У кoлби Ерлeнмeйeра (5GG мл) вшсили 2GG мл ^ocra-рилiзoванoï кoлoдязнoï вoди бeз дoдавання дo нeï дoдаткoвoгo джeрeла вyглe-цю та мiнeральниx coлeй та 5 мл вiдпoвiднoï грибнoï cycпeнзiï. Дocлiди ^o-вoдили прoтягoм 20 дiб. Умoви культивування cтацioнарнi. Анашз cтiчнoï вo-ди за значeнням БПK прoвoдили чeрeз 5 i 20 дiб. З враxyванням накoпичeння бioмаcи грибiв у заданoмy ïï oб,eмi. Hакoпичeння бioмаcи грибiв визначали традицiйним мeтoдoм. Koнтрoлeм бyлo ceрeдoвищe Чапeка, кoтрe заciвали такoю ж кшьюстю кoнiдiальнoï cycпeнзiï, як i в дocлiдi. Пoвтoрнicть дocлiдiв трикратна.
Об'ектами дocлiджeнь були прирoднi iзoляти мiкрoмiцeтiв, видiлeнi зi cтiчнoï вoди мюькж oчиcниx cпoрyд м. Hoвoявoрiвcька. Грибна бюмаса зас-тocoвyвалаcя для oчищeння cтiчнoï вoди м. Hoвoявoрiвcька, з мeтoю виявлeн-ня активнocтi грибiв у транcфoрмацiï cтoкiв. У лабoратoрiï прoмиcлoвoï ток-cикoлoгiï при Meдичнoмy Унiвeрcитeтi iм. Данила Галицькoгo був прoвeдe-ний xiмiчний аналiз cтiчнoï вoди на вмicт забрyднювальниx рeчoвин пicля прoxoджeння ocнoвнoгo eтапy oчищeння.
Peзyльтaти дocлiджeнь
Hа пiдcтавi дocлiджeнь та xiмiчнoгo аналiзy бyлo виявлeнo пeрeви-щeння ГДK дeякиx рeчoвин (табл. 1). Д0 складу с^чнж вoд вxoдять oрганiч-нi рeчoвини та дeякi мeтали. Для видагення мeталiв та транcфoрмацiï oрга-нiчниx рeчoвин викoриcтoвyвали найбiльш активнi види мiкрoмiцeтiв.
Рeзyльтати заcтocyвання грибнoï бюмаси для oчищeння cтiчнoï вoди навeдeнo у табл. 1 та рис. 1.
Табл. 1. Характеристика aKmueiiocmi грибноХ бюмаси в трансформаци стошв
Хiмiчна Вмшт до Вмшт тсля Вмшт тсля застосування
речовина очищення очищення грибно1 бюмаси
Амоншний азот 32,3 17,2 1,7
Нiтрати 6,72 4,15 0,51
Нiтрити 5,34 3,87 1,2
Фосфати 7,53 4,27 0,54
Хлориди 98,7 48,4 3,2
Сульфати 39,5 15,4 4,7
БСК5 126 79 3
Fe 4,2 2,1 0
Cr 1,9 0,7 0
Ni 1,56 0,89 0
Cu 2,34 1,17 0
Влист до очистки Шсля застосування грибног бюмаси
Рис. 1. Результати очищення сmiчно'i води при застосуванш грибноХ бюмаси
Скриншг грибних культур проводили за здатшстю ix до уташзаци стоюв заданого складу. Bei види, видшеш i3 CTi4Hoi води проявляли активтсть в трансформаци стокiв, але рiзною мiрою. Тому для експерименту були вибраш три найбiльш активнi види Ulocladium consortiale, Arthrobotrus oligos-pora, Arthrinium phaeospermum (табл. 2).
Табл. 2. Видовий склад мiкромiцеmiв активних в деструкци оргашчноХ та юнноХ
компоненти комунальних стотв
№ з/п Видовий склад мшромщепв очисних споруд Активтсть видiв у деструкци оргатки Активтсть в адсор-бци металiв
1 Penicillium nigricans + +
2 Penicillium expansum + +
3 Penicillium vinaceum ++ +
4 Ulocladium consortiale +++ +++
5 Arthrobotrus oligospora +++ +++
6 Arthrinium phaeospermum +++ ++
7 Mucor hiemalis ++ +
Початковий вмют металiв у спчнш водi був таким: Fe - 4,20 мг/л; Ni -1,56 мг/л; Cu - 2,34 мг/л. Шсля застосування грибноi бюмаси склад металiв значно змшився (табл. 3).
Табл. 3. Активтсть м1кром1цет1ву сорбци метал'кв
Види грибiв Вмiст металiв пiсля застосування грибiв
Fe Ni Cu
P.nigricurs 2,3 0,78 1,7
P.expansum 1,7 0,9 0,5
P.vinaceum 2,4 0,71 1,03
Ulocladium Слiдовi кшькост - -
Aethrobotrus oligosp. - - -
Aethrinium - - -
Mucor hiemalis 3,2 0,9 1,72
Дослщжуванш гриби проявили високу актившсть в утил1заци оргашч-ного забруднення (табл. 4).
Табл. 4. Актившсть MiKpoM^emie у трансформаци органичней компоненти комунальних стокв
Види грибiв бпк5 БПК20
P.nigricurs 89 34
P.expansum 78 31
P.vinaceum 74 28
Ulocladium 52 3
Aethrobotrus oligosp 44 2
Aethrinium 37 2
Mucor hiemalis 97 35
Необхщно вщзначити, що застосування мжромщет1в в очищеннi ст1ч-но! води забезпечуе ефективну очистку вщ органiчних речовин та iонiв важ-ких металiв, власне i слугували цi види у бiореакторi, а вс iншi групи орга-нiзмiв пiдiбрали на основi лiтературних даних.
Технолопчна суть бюконвеера полягае в тому, що на шляху води, яку потрiбно очистити, розмщет пдробюнти - анаеробнi бактерп, аеробнi мж-роорганiзми (олiготрофи, найпростiшi), фiльтратори, хижаки.
Перебуваючи на сво!х "робочих м1сцях", вони "вшдають" з води роз-чиненi у нiй органiчнi сполуки i бiомасу органiзмiв. У результат отримуемо чисту воду i в сотш разiв меншу надлишкову бюмасу, утилiзацiя яко!, нага-даемо, у традицшному бiологiчному процесi очищення води становить дуже важку для розв'язання проблему (рис. 2).
Враховуючи недолжи при очистцi господарсько-побутових стокiв в м. Новояворiвську рекомендуемо застосувати систему бюконвеера, а крiм цього також внести в анаеробний бюреактор таю види бактерш:
• Clostridium, Рер!ососсш anaerobis (гiдролiтичнi, ацетогеннi бактери);
• Syntrophobacter (воднепродукуючi бактери);
• Methanococcus mazei, Methanosarcina barkeri, Methanothrix soehngenii (мета-ноутворюючi бактери).
• Methanococcus mazei - рухомi невеликi коки; в кл^иннш стiнцi мiстяться полш ептиднi субодиницi.
• Methanosarcina barkeri -коки, що групуються в пакети; в кл^иннш стiнцi мiстяться гетерополшахариди
• Methanothrix soehngenii - палички рiзноi довжини; в клiтиннiй стшщ немае мурашино! кислоти.
z-^
анаеробний аеробний
Ol оре актор б юре актор
Рис. 2. Бюконвеер: Анаероби 1, 2, 3, 4, 5, 6: Clostridium, Peptococcus anaerobis,
Syntrophobacter, Methanococcus mazei, Methanosarcina barkeri, Methanothrix soehngenii; Ол^отрофи 1, 2, 3: Ulocladium consortiale, Arthrobotrus oligospora, Arthrinium phaeospermum; Найпростш 1, 2, 3, 4, 5: Arcella discoideas, Opercularia glomerata, Opercularia coarctat, Epistulis plicatilis, Euplotes charon; Хижаки 1, 2, 3:
Cathypna luna, Aeolosoma, Nematodas
Запропоноваш бактери, що беруть участь в анаеробному процес ути-лiзащi забруднень, широко застосовують для очищення господарсько-побу-тових стоюв [1].
Анаероби були пщбраш на основi лггературних даних. В анаеробному бiореакторi для усшшного проведення очищення води необхщно встано-вити носи '^я". Для цього можна використати скляш сшраш, йорш^ решiтки з пластмас або дроту. В аеробному реакторi необхщно створити широке коло гiдробiонтiв, щоб створити певний бiоценоз, забезпечити процес перетворен-ня бiомаси та енергн. Велика кiлькiсть гiдробiонтiв забезпечить усунення надлишково!' бiомаси. У бiореактор пропонуемо внести такi групи мшроорга-нiзмiв: олiготрофи; найпростiшi; хижаки рiзних трофiчних рiвнiв.
Як олiготрофи рекомендуемо застосувати дослщжуваш в данiй роботi мжромщети, а саме !х найактивнiшi види: Ulocladium consortiale; Arthrobotrus oligospora; Arthrinium phaeospermum.
Ulocladium consortiale, Arthrobotrus oligospora, Arthrinium phaeospermum отримано експериментальним шляхом. Ц види мжромще^в виявили найбшьшу активнiсть у трансформацп стоюв, зокрема в уташзаци оргашчно-го забруднення та видшеш важких металiв з стiчноi води.
Грибну бюмасу необхiдно iммобiлiзувати на пористий матерiал. Особливо перспективним для грибiв е застосування крупнопористих носив: поролону, шнопласту. Iммобiлiзацiя забезпечить ефективну очистку, а також час-ткову iзоляцiю грибiв вiд хижакiв, i сприятиме кращому нагромадженню грибно!' бюмаси. У зоореактор (аеробний бiореактор) рекомендуемо внести таю види найпростших:
• Arcella discoideas (раковинт корененiжки, саркодов^;
• Opercularia glomerata, Opercularia coarctat, Epistulis plicatilis (кругов^асп
шфузори);
• Euplotes charon (черевнов^асп шфузори).
Це найактивнiшi види MÍKpoopraHÍ3MÍB, що входять до складу активного мулу на очисних спорудах м. Новояворiвська. 1х було виявлено при хоро-шiй робот очисних споруд. Наявшсть найпростiших в очисних системах за-безпечить регулювання кiлькостi бактерiй та грибiв. Найпростiшi по!даючи бактери, гриби i зави^ речовини, сприятимуть освiтленню очищувано! води. Вони не тшьки будуть регуляторами кшькосл грибiв i бактерiй, але й вико-нуватимуть роль iндикаторiв якостi роботи бюконвеера.
Щоб забезпечити бшьшу кiлькiсть трофiчних рiвнiв, рекомендуемо внести в зоореактор мжрооргашзми - хижаки:
• Cathypna luna (коловертки),
• Aeolosoma (малощетинковi черви),
• Nematodas (круглi черви).
Цi мшрооргашзми також е представниками активного мулу, що засто-совуеться для очищення на очисних спорудах в м. Новояворiвську. 1х виявлено при хорошш роботi очисних споруд.
У фiтореакторi вiдбуваються процеси за принципом самоочищення водойми. В очистцi стчно! води бере участь вища водяна рослиншсть. У фь тореакторi рекомендуемо застосувати Phrogmites australis - очерет звичайний. Вш характеризуеться високою здатшстю до акумуляци вуглекислого газу, 6í-огенних елементiв, зокрема фосфору i азоту [5]. Тому застосування Phrogmites australis дасть змогу значною мiрою знизити БПК.
Висновок
Еколопчний принцип полягае в тому, що рекомендован види мжро-органiзмiв е видiленими з активного мулу очисних споруд м. Новояворiвська. Вони пристосоваш до складу забруднень, як надходять з стiчною водою. Са-ме цi види мiкроорганiзмiв формують певний бiоценоз, структуру якого мож-на певним чином вiдобразити в аеробному бюреакторь
Не виключено, що у процес очищення в бюреактори потраплятимуть й iншi мiкроорганiзми (бактери, найпростiшi, водоростi та iншi). Вони також можуть бути постшними жителями бюконвеера, хоча можуть не брати активно! участ у процес очищення.
Таким чином, маемо арсенал мiкроорганiзмiв, якi рекомендуемо застосувати в системi бiоконвеера.
Л1тература
1. Бекер И.Е., Лиепиньш Г.К. Биотехнология. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 334 с., ил.
2. Гвоздяк П.1. Актуальш питання бюлопчного очищення води. - К.: Ойкумена, 1992. -
70 с.
3. Гвоздяк П.1. 50 запитань i 49 вщповщей з ново! бютехнологи очистки води. - К.: Знання, 1990. - 28 с.
4. Литвинов М.А. Определитель микроскопических почвенных грибов. - Л.: Наука, 1967. - 303 с.
5. Монченко О.Е. Микробиология и гидробиология природных и сточных вод: Учеб. пос. - Новочеркасск: Ред.-изд. отдел, 1974. - 201 с.
6. Путилина Н.Т., Квитницкая Н.Н., Костовецкий Я.И. Микробный метод обесфено-ливания сточных вод. - К.: Здоровья, 1969. - 144 с.
