Научная статья на тему 'Вплив систем рейтингового оцінювання позичальників банку на проциклічність кредитування'

Вплив систем рейтингового оцінювання позичальників банку на проциклічність кредитування Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
11
7
Поделиться
Ключевые слова
проциклічність кредитування / РІТ рейтинги / ТТС рейтинги / Базель ІІ / Базель ІІІ / рейтингове оцінювання / зниження проциклічності

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Б. Ю. Кишакевич

Досліджено вплив основних підходів до формування рейтингових систем оцінювання позичальників банку на рівень проциклічності кредитування. Проаналізовано методи зниження залежності ключових параметрів кредитного ризику від зміни економічних циклів та особливості застосування ТТС та РІТ рейтингів у банківській діяльності.

An influence of rating systems of borrowers evaluation on the procyclacility of crediting

The influence of the main rating approaches of bank borrowers estimation on the credit procyclicality was invistigated. The mitigation methods of the key credit risk parameters dependency from changing of economical cycle.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Вплив систем рейтингового оцінювання позичальників банку на проциклічність кредитування»

Л1тература

1. Екож^чний аналiз : навч. пошбн. / за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко. -Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 556 с.

2. Юндрацька Г.1. Екож^чний аналiз: теорiя i практика : пiдручник / Г.1. Кiндрацька, М.С. Бiлик, А.Г. Загороднш / за ред. проф. А.Г. Загороднього. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. -Львiв : Вид-во "Магжшя 2006", 2007. - 440 с.

3. Костирко Р.О. Фшансовий ан^з : навч. поабн. / Р.О. Костирко. - Харгав : Вид-во "Фактор", 2007. - 784 с.

4. Лазаришина 1.Д. Удосконалення iнституцiйних пiдходiв до методики фшансового аналiзу / 1.Д. Лазаришина // Фшанси Украши : журнал. - 2004. - N° 1. - С. 44-49.

5. Мних С.В. Екож^чний аналiз дiяльностi шдприемства : пiдручник / С.В. Мних. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2008. - 514 с.

6. Мошенський С.З. Екож^чний аналiз : тдручник [для студ. ВНЗ] / С.З. Мошенський, О.В. Олiйник. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Житомир: Рута, 2007. - 704 с.

7. Митрофанов Г.В. Фшансовий аналiз : навч. поабн. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ш. / за ред. проф. Г.В. Митрофанова. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2002. - 301 с.

8. Цал-Цалко Ю.С. Фшансова звгтшсть шдприемства та ïï аналiз : навч. поабн. / Ю.С. Цал-Цалко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2002. - 360 с.

Корягин М.В. Анализ показателей стоимости предприятия в системе принятия экономических решений

Проанализированы подходы авторов относительно методического обеспечения анализа стоимости предприятия. Для комплексного анализа показателей стоимости предприятия предложено осуществление общей оценки финансового состояния предприятия и расчета показателей рыночной рентабельности. Даны предложения по обеспечению выполнения аналитических процедур по оценке специфических показателей рыночной стоимости как основы принятия взвешенных экономических решений.

Ключевые слова: стоимость предприятия, экономические решения, аналитические показатели, финансовый анализ.

Koryagin M. V. Analysis cost's indicators of enterprise in the system of economic decision-making

The approaches of authors' as for methodical implementation analysis of enterprise cost are analysed. For a comprehensive analysis of cost's indicators of enterprise we proposed realization of the overall assessment of the financial condition of the company and the computation of market profitability. We proposed the implementation of analytical procedures to assess the specific indicators of market cost as a basis for informed economic decision-making.

Keywords: cost of enterprise, economic decisions, analytical indicators, financial analysis.

УДК330.4:336.71 Доц. Б.Ю. Кишакевич, д-р екон. наук -

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка

ВПЛИВ СИСТЕМ РЕЙТИНГОВОГО ОЦ1НЮВАННЯ ПОЗИЧАЛЬНИК1В БАНКУ НА ПРОЦИКЛ1ЧН1СТЬ КРЕДИТУВАННЯ

Дослщжено вплив основних пiдходiв до формування рейтингових систем ощ-нювання позичальниюв банку на рiвень проци^чност кредитування. Проаналiзова-но методи зниження залежносп ключових параметрiв кредитного ризику вщ змши економiчних ци^в та особливосп застосування ТТС та Р1Т рейтинпв у бангавськш дiяльностi.

Ключовг слова: проци^чшсть кредитування, Р1Т рейтинги, ТТС рейтинги, Базель II, Базель III, рейтингове оцшювання, зниження проци^чнос™.

Актуальн1сть проблеми. Вибiр системи рейтингового оцiнювання позичальниюв мае велике значення як для само! кредитно! установи, так i для фшансово! системи загалом, оскшьки методологiя рейтингування впливае на:

• цшоутворення кредитных продуктш;

• систему раннього попередження про потенцшний дефолт позичальника;

• розм1р, волатильшсть та ршень проциктчносп регуляторного й економ1чно-

го катталу банку;

• дохщтсть та вартгсть акцюнерного катталу.

Питання щодо використання як зовшшшх, так i внутрiшнiх рейтинго-вих систем розглянуто останнiм часом у багатьох наукових дослщженнях не лише зарубiжних, але й укра!нських науковцiв. Особливо актуальною стала ця тематика через впровадження стандарпв "Базель-2" та аналiз причин свь тово! фшансово! кризи, оскшьки багато експерпв покладають значну частку вини саме на провщш мiжнароднi рейтинговi агентства. З огляду на те, ос-таннiм часом вщношення до ринку рейтингових послуг склалося не зовсiм однозначним. Сьогодшшня свiтова фiнансова криза стала серйозним уроком для свиово! рейтингово! практики, оскшьки вона продемонструвала, що найвпливов^ рейтинговi агентства, iсторiя яких нараховуе майже сто роюв, виявилися безсилими перед багатьма !! викликами. Найчастше до негатив-них аспектiв дiяльностi трьох найбiльших рейтингових агентств вщносять: завищене оцiнювання так званих "токсичних активiв" у передкризовий перь од, коли !м присвоювались найвищi рейтинги, а також посилення проциктчносп кредитування, що значно посилило руйшвш наслiдки кризи. Окрiм цього, на думку багатьох експерпв, недавнi раптовi зниження суверенних рейтингiв багатьох високорозвинених кра!н негативно впливають на швести-цiйний клiмат. Як результат, у червш 2012 р. Свропарламент ухвалив законопроект, який обмежуе дiяльнiсть рейтингових агентств стосовно суверенних рейтинпв. Агентства зобов'яжуть попередньо назначати двьтри дати у рiк для публжацп рейтингових оцiнок. У випадку необхiдностi публжацп оцiнок в iншi перiоди часу, питання буде розглядатись окремо европейськи-ми регуляторами.

Усе це обумовлюе потребу в пошуку нових пiдходiв до рейтингового оцiнювання позичальникiв, яю дали б змогу знизити рiвень проциклiчностi кредитування.

Анал1з останн1х наукових дослщжень. Залежнiсть рiвня проциктч-ностi кредитування вщ систем рейтингового оцiнювання позичальниюв е по-рiвняно новою i не достатньо дослiдженою проблемою, особливий штерес до яко! виник тд час дослiдження причин безпрецедентно! за сво!ми наслiдками останньо! свпово! фшансово! кризи. Проблеми з дослiдження проциктчносп та пiдходiв до побудови рейтингових систем оцшювання позичальникiв розглянуто в дослщженнях здебiльшого зарубiжних науковщв, таких як: М. Гор-дi та Б. Ховелса [1], I. Андрiевськоl, I. Пенiкаса, Н. Пшьшка [2], С. Агейса [3], С. Афоншо!, С. Богатирьово!, А. Косьяненко [4], Р. Репулло, Й. Сорша, К. Трухарте [5], Ф. Ржкерса, А. Зiболта [6] та ш. Проте на сьогоднi не вироб-лено единого пiдходу до зниження залежност ключових параметрiв кредит -

ного ризику вщ циклiчних коливань макроекономiчних показниюв, що ро-бить банювську систему чутливою до змiни економiчних цикшв.

Мета досл1дження - aHani3 сучасних пiдходiв до формування рейтин-гових систем ощнювання позичaльникiв банку та 1х впливу на процикшч-шсть кредитування.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Виклад основного матер1алу. Фшансова практика нараховуе два ос-новних тдходи до формування рейтингiв позичальниюв. PIT (Point-in-time -у момент часу) рейтинги розраховують на основi поточного стану позичаль-ника. Таю рейтинги залежать вщ ймовiрностi дефолту позичальника на пев-ному промiжкy часу (зазвичай один рiк) в поточний момент часу. ТТС (Thro-ugh-the-cycle - упродовж циклу) рейтинги визначаються iз врахуванням цик-лiчних змiн ймовiрностi дефолту позичальника. Таю рейтинги можна розра-ховувати таким чином, щоб враховувати змiни у фшансовому стaнi позичальника протягом дшового циклу i, цим самим, представляти деяку середню оцiнкy ймовiрностi дефолту позичальника протягом усього дшового циклу.

Таким чином, якщо рейтинги позичальника розраховаш на основi рiз-них методологiй (PIT або ТТС), тодi очевидно може виникнути ситуащя, коли один позичальник отримае рiзнi рейтинги. У нayковiй лiтерaтyрi на сьогоднi не iснyе единого визначення, на основi якого можна було б розрiз-нити методологи Р1Т та ТТС рейтингування. Базельський комггет з банювсь-кого нагляду пропонуе пiдхiд, згiдно з яким Р1Т рейтинги вiдобрaжaють по-точне ощнювання фшансового стану позичальника i/або очiкyвaний стан через певний промiжок часу. У цьому випадку змiнa рейтингу вiдобрaжaе змiнy фшансового стану позичальника протягом дшового циклу. Шдхщ ТТС перед-бачае присвоення позичальнику рейтингу на основi найпршого сценaрiю (worst-case scenario). Tодi рейтинг позичальника буде незмшним протягом дь лового циклу [2].

Практики використовують термiни "у певний момент" або "упродовж циклу" для зображення динaмiчних характеристик систем ощнювання. Зага-лом системи "у певний момент" намагаються створити таю схеми ощнювання, як вщповщатимуть змiнaм поточних умов дшово! дiяльностi, тодi як системи "впродовж циклу" створюватимуть схеми оцiнки дебiторiв, якi не схильш до змiн упродовж бiзнес-циклy.

Однiею iз вагомих вiдмiнностей мiж фiлософiями Р1Т та ТТС е те, що PIT PD представляе безумовне ощнювання ймовiрностi дефолту, ТТС PD -умовну [3]. PIT PD вщображае ймовiрнiсть дефолту в майбутньому (зазвичай через рiк) на основi наявно1 шформаци про позичальника iз врахуванням цик-лiчних коливань мaкроекономiчних пaрaметрiв (системного ризику) та да-осинкратично1 складово1 ризику, i не враховуе можливi стресовi сценарн. У цьому сенсi Р1Т ощнювання буде безумовною ощнкою PD. Стосовно ТТС варто вщзначити, що на практищ iснyе декiлькa пiдходiв до обчислення ТТС PD. Зпдно з першим тдходом, ТТС PD розраховуеться як середня частота дефолтiв за наявними юторичними даними i вщображае центральну тенден-цiю. Другий шдхщ передбачае застосування стрес-тестування, а отже, ощнка ТТС PD е умовною.

Для PIT PD характерною е контрциклiчна поведшка, оскiльки ймовiр-нють дефолту зростае тд час економiчних спадiв i зменшуеться за умови економiчних n^roMiB. PIT PD е бiльш волатильними, порiвняно з ТТС PD, оскшьки останнi змiнюються незначно протягом дшового циклу [4]. Отож, вибiр мiж ТТС та Р1Т пiдходом полягае у знаходжент компромiсу мiж:

• яюстю (який з рейтингiв дае коректну оцiнку ймовiрностi дефолту);

• своечасшстю (який з рейтингiв Грунтуеться на поточнш ситуацп в компанй);

• волатильнiстю (для якого рейтингу характерна часта мтгращя);

• ршнем PD;

• контрциктчшстю PD (який з рейтинга мае бiльшу додатну кореляцта iз ВВП);

• витратами (чим бiльша ймовiрнiсть дефолту PD, тим бiльшими е вимоги до капталу, а отже, i витрати).

Вiдомi фiнансовi iнститути надали перевагу пбриду Р1Т та ТТС тдхо-дiв. Такi рейтинговi системи оцшюють кредитоспроможнiсть позичальникiв протягом певного перюду, зазвичай вiд трьох до п'яти роюв, та характеризу-ються лише частковою чутливютю до змiн зовтшнього середовища. У пб-ридних рейтингових моделях внаслщок присвоення кредитного рейтингу бе-руть до уваги як поточний фшансовий стан позичальника, його прогноз, так i вплив бiзнес-циклу. Лише iстотнi змiни у кредитоспроможносп позичальника можуть змiнити рейтинг, причому короткотермiновi коливання, якi бе-руться до уваги в Р1Т рейтингах, тут iгноруються [6].

Кредитт рейтинги мiжнародних рейтингових агентств, таких як Moody's та S&P часто характеризуються учасниками ринку, науковщ та самi агентства як through-the-cycle (TTC) - зазначають M. Гордi та Б. Ховелс [1]. Ц рейтинги мають тенденщю бути бшьш стабiльними, нiж Р1Т рейтинги, як генеруються KMV та бiльшiстю внутршньо рейтингових систем.

Емпiричнi результати тдтверджують також проциклiчний характер методологи Базеля II. Експерти рiзних краш показали, що Базель II пiдвищуе проциктчнють вимог до капiталу, порiвняно з Базелем I, особливо в кредит-но-банювських системах кра!н Свропи та Швшчно! Америки. Дослiдження також вказують про те, що рiвень циктчносп вимог до капiталу iстотно не змшюеться для портфелiв корпоративних кредипв у разi використання стан-дарпв Базеля II, якщо використовуються ймовiрностi дефолту, оцiненi на ос-новi ТТС пiдходу. За умови застосування РП методу, волатильнiсть зростае у 2-3 рази. На сьогодш розроблено декшька основних методiв зниження про-циклiчностi кредитування у межах Базеля II. Одним iз таких пiдходiв е згла-джування ймовiрностi дефолту PD на основi застосування ТТС PD. Р. Репул-ло [5] порiвняв значення вимог до катталу, обчисленого за формулою Базеля II для корпоративних позичальниюв для Р!Т PD, ТТС PD та НР тренда для промiжку часу 1 рж та LGD=45 % (рисунок). НР тренд - фшьтр Ходржа-Прескотта, з допомогою якого видшяеться циклiчна компонента часового ряду та отримуеться згладжена крива, що репрезентуе часовий ряд. Ь рисунка легко бачити, що циктчна мшливють ТТС вимог до капiталу е ютотно мен-шою, порiвняно з шшими пiдходами. Максимальне значення ТТС вимог до катталу становило 10,8 % у 1991 р.

12%-|

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11%-

10%-

9%-

8%-

7%-

1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 20012002 2003 2004 2005 2006 2007 Рис. Порiвняння Р1Т та ТТС вимог до катталу з НР трендом [5]

Наступним методом пом'якшення проциктчносп Базеля II е застосу-вання до часового ряду вимог до катталу на основi PIT шдходу множника бiзнес-циклу:

де: kt - оригiнальний часовий ряд Р1Т вимог до капiталу, обчислених за формулою Базеля II; kt - скоригований часовий ряд.

Множник jut можна представити таким чином:

де: & - темпи росту деяко! змiнноi (iндикатор бiзнес-циклу), яка характери-зуе цей бiзнес-цикл; & - ii середне значення; аё - стандартне вiдхилення; N (•) - функцiя стандартного нормального розподiлу; а - додатнiй параметр. Множник ¡1 мае декшька важливих властивостей: вш е неперервною та зрос-таючою функцiею i, таким чином, вимоги до катталу будуть збшьшуватись у разi економiчного пiдйому, зменшуватись внаслiдок економiчних спадiв та залишатись незмшними якщо & = & (тодi множник ¡1 буде дорiвнювати 1) [5]. Проте iснуе декшька проблем, пов'язаних iз практичною реалiзацiею такого пiдходу. По-перше, який показник по^бно обирати в ролi iндикатора бiзнес-циклу & ? По-друге, яким чином визначити параметр а? Стосовно ш-дикатора бiзнес-циклу, то варто вщзначити, що в рiзних роботах можна зус-трiти використання в його ролi темпiв зростання ВВП, наданих кредитiв та прибутковють фондового ринку. Безперечно, що для практичноi реалiзацii та-коi модифшацн формули Базеля II iз використанням множника бiзнес-циклу ¡1 потрiбно провести додата^ дослiдження щодо вибору параметрiв та а, якi вщграють визначальну роль пiд час ощнювання вимог до капiталу.

kt = jUtkt

Гордi М. та Ховелс Б. [1] також запропоновували модифжащю форму-ли Базеля II для вимог до катталу, в основi яко! е застосування авторегре-сiйного фiльтра:

де: к - оригiнальний часовий ряд Р1Т вимог до катталу; к - модифжова-ний ряд; ф - додатнш параметр.

Застосування авторегресiйного фшьтра е ефективнiшим, порiвняно з використанням у ролi iндикатора бiзнес-циклу темтв наданих кредитiв чи прибутковостi фондового ринку. Проте затзнша реакцiя моделi М. Гордi та Б. Ховелса на змши зовнiшнього середовища е досить серйозною проблемою, особливо тд час економiчних спадiв [6]. Дослщження авторiв загалом показали, що найбшьш дiевими та практичними методами пом'якшення процик-лiчностi вимог до катталу Базеля II е два шдходи: використання ТТС РБ та згладжування вимог до капiталу на основi iндикатора бiзнес-циклу, в ролi якого варто обирати темпи зростання ВВП. Зваживши всi за та проти цих двох пiдходiв, можна зробити висновок, що останнш метод е бшьш простим, доступним, потребуе менше витрат на впровадження та сумюний з юнуючи-ми системами банювського ризик-менеджменту.

Незважаючи на неоднозначне ставлення до процесу рейтингування позичальниюв та рейтингових агентств зокрема, на сьогодт кредитнi рейтинги е найбшьш ефективним джерелом шформацп про кредитоспроможтсть потенцiйного iнвестора чи дшового партнера. Протягом остантх 10-12 роюв числент науковi дослiдження принцитв функцiонування кредитних рейтингових систем, шщшоват як регуляторами рiзних кра!н, так i спещ-алiстами з кредитних ризиюв, виявили важливi вiдмiнностi мiж методологь ями РIТ та ТТС. Бшьше того, аналiз останнiх наукових праць, що стосуеться ще! проблеми, показав, що банки не рухаються у напрямi узгодження систем рейтингування позичальниюв, а швидше за все навпаки. Одтею iз причин виникнення тако! тенденцп е використання одними банками Р!Т рейтингiв, тодi як iншi надають перевагу ТТС або пбриду ТТС та Р!Т рейтинпв. Брак узгодженостi спричинений також тим, що не вс моделi ощнювання ймовiр-ностi дефолту РБ використовують сумiснi РIТ або ТТС мiри i, окрiм цього, не вс цiлi банкiвського ризик-менеджменту можуть бути досягнут на основi лише одного типу методологш - РIТ або ТТС.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Цшком ймовiрно, що виршити цю проблему зможуть новi стандарти Базель III, в яких передбачено певну унiфiкацiю правил присвоення кредитних рейтинпв та застосування системи ощнювання ймовiрностi дефолту РБ у перюди спаду.

Базель III пропонуе змiнити пiдхiд до обчислення ймовiрностi дефолту РБ, прив'язавши !! до стресових перiодiв протягом трирiчного горизонту, що дае змогу вщмовитись вiд поточно! оцiнки ймовiрностi дефолту - Рот! 1п Т1те езйтайоп (Р1Т), яка змiнюеться залежно вщ стану економiки. Цим самим методолопя рейтингування позичальникiв, запропонована Базельським

комитетом, робить ютотний крок вiд Р1Т ощнок до використання ТТС (Through The Cycle) рейтинпв. Таке корегування ймовiрностi дефолту дасть змогу зменшити рiзницю мiж його поточним значенням та тд час несприятливих перiодiв. Дослiдження показують, що банки защкавлеш у використаннi рейтингiв на основi ТТС ощнок, коли рейтинг вщображае не поточний стан позичальника, а його середньострокову перспективу.

Висновки. Переб^ свгтово1 фшансово1 кризи 2007-2009 рр. та аналiз докризового перюду показав, що у високорозвинених кра1нах практично не придшяли належно1 уваги антикризовому регулюванню, спрямованому на згладжування цикшчних коливань i стабЫзацп економiчноl рiвноваги. Цик-лiчний характер кредитних Р1Т та ТТС рейтингiв обумовлюеться методикою 1х побудови. Р1Т PD демонструе контрцикшчну поведiнку: ймовiрнiсть дефолту зростае в разi економiчних спадiв i зменшуеться внаслiдок пiдйомiв, тодi як ТТС PD змiнюються неютотно протягом дiлового циклу. Пiд час використання рейтинпв у моделях ощнювання кредитного ризику необхiдно брати до уваги, що рейтинговi агентства здебшьшого застосовують методологiю ТТС, що вщповщае довгостроковiй оцiнцi кредитоспроможностi позичальника. Бшьшють укра1нських рейтингових агентств на сьогодш не нагромадили ста-тистичних даних, необхiдних для повнощнно1 верифжацп якостi моделей, якi вони використовують для присвоення кредитних рейтингiв. Аналiз найпоши-ренiших методiв пом'якшення процикшчносп вимог до капiталу Базеля II показав, що найбшьш практичними та ефективними е два тдходи: використання ТТС PD та згладжування вимог до катталу на основi шдикатора бiзнес-циклу, в ролi якого потрiбно обирати темпи зростання ВВП. Загалом, PIT та ТТС ощнки ймовiрностi дефолту мають рiзнi властивостi та застосовуються для рiзних цiлей, а отже, для бшьш повного оцiнювання кредитоспроможностi позичальниюв доцiльно проводити вiдразу декiлька ощнок.

Л1тература

1. Gordy, M. Procyclicality in Basel II: Can We Treat the Disease without Killing the Patient? / M. Gordy, B. Howells // Basel Committee on Banking Supervision. - 2006. - 29 pages. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/bcbs/events/rtf04gordy_howells.pdf.

2. Andrievskaya I.K. How to Deal with Basel II Procyclicality in Russia? / I.K. Andrievska-ya, H.I. Penikas, N.P. Pilnik // Eurasia Business and Economics Society (EBES) Conference (October 28-30, 2010; EBES - Athens, Greece). 21 pages. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.hse.ru/data/2011 /06/20/1215788553/Procyclicality_Russia.pdf.

3. Aguais, Scott. Designing and Implementing a Basel II Com3. pliant PIT - TTC Ratings Framework / Aguais, Scott // The Basel Handbook, 2007. - P. 267-297.

4. Сопоставление качества рейтингов российских банков: Препринт WP16/2010/03 / С.Г. Афонина, Е.А. Богатырёва, А.В. Косьяненко, В.А. Лапшин, В.В. Науменко, С.Н. Смирнов. - М. : Изд. дом Гос. ун-та - Высшей школы экономики, 2010. - 44 с.

5. Repullo R. Mitigating the Procyclicality of Basel II / Rafael Repullo, Jesús Saurina, Carlos Trucharte // Documentos de Trabajo. - 2010. - № 1028. - 42 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bde.es/webbde/SES/Secciones/Publicaciones/PublicacionesSeriadas/Documen-tosTrabajo/10/Fic/dt1028 e.pdf.

6. Rikkers, Frieda. The influence of rating philosophy on regulatory capital and procyclicality / Rikkers, Frieda i Thibeault, Andr // The European Financial Management Association. June 2008. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.efmaefm.org/0EFMAMEETINGS/EF-MA%20ANNUAL%20MEETINGS/2008-athens/Rikkers.pdf.

Кишакевич Б.Ю. Влияние систем рейтингового оценивания заемщиков на процикличность кредитования

Исследовано влияние основных подходов к формированию рейтинговых систем оценивания заемщиков банка на уровень процикличности кредитования. Проанализированы методы снижения зависимости ключевых параметров кредитного риска от изменений экономических циклов.

Ключевые слова: процикличность кредитования, PIT рейтинги, ТТС рейтинги, Базель II, Базель III, рейтинговое оценивание, снижение процикличности.

Kyskakevyck B. Yu. An influence of rating systems of borrowers evaluation on the procyclacility of crediting.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

The influence of the main rating approaches of bank borrowers estimation on the credit procyclicality was invistigated. The mitigation methods of the key credit risk parameters dependency from changing of economical cycle.

Keywords: credit procyclicality, PIT rating, TTC rating, Basel II, Basel III, rating estimation, procyclicality mitigation.

УДК 336.1(477):622.02:658.284:621.325 Астр. Мушр Габс? -

НУ "Львiвська полiтехнiка "

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГ1Й УПРАВЛ1ННЯ В КОРПОРАТИВНИХ АГРЕГОВАНИХ СТРУКТУРАХ

Розроблено моделi вибору стратегш координацшного управлшня потоками ре-суршв шд час формування стратегш управлшня; розроблено синтез координацшних стратегш управлшня потоками ресуршв в розподшених агрегованих iерархiчних системах; змодельовано роботу туристично! фiрми з використанням методу аналiзу iерархiй.

Ключовг слова: стратепя, iерархiчна структура, управлшня, синтез стратегш.

Вступ. Сучасний етап розвитку шфраструктури кра1н, що розвивають-ся, Грунтуеться на використанш як класичних, так i новпшх технологш управлшня, для яких основою е компонента профорiентованих знань про структуру, динам^ та процеси управлшня, загрози i завади, зовшшш i внутршш атаки. Вщповщно до динамiчних ситуацш i сценарпв подш, не завжди видно явну роль шформацшних технологiй та системного аналiзу, теорп iгор та координацшних стратегiй в неявно виражених iерархiчних структурах конгло-мератiв. Iнтеграцiя управлшня на основi логiстики не завжди вщкривае мож-ливiсть адекватного аналiзу ситуацiй та формування процедур прийняття рь шень у промислових структур i характеризуеться !х виробничою, шформа-цiйною, ресурсною iнтеграцiею на сновi вироблення корпоративних страте-гiй, як основи реалiзацil глобальних цiлей.

Проблема управлшня ресурсними потоками актуальна як для техноло-пчних (енергетика, нафтогазопроводи, залiзничний та автомобiльний транспорт) систем, так i регiональних сощально-виробничих структур. У мiру зростання i розвитку таких систем, !х структура змшювалась вiд елементар-них лшшних до iерархiчних да^вневих та !х комплексiв з рiзнорiдною за ха-

1 Наук. кер1вник: проф. Л.С. Сжора, д-р техн. наук - НУ "Льв1вська жштехтка"