CC BY
13
10. Дробенко Г.О. Стратепчне планування розвитку територ1альних громад / Дробен-ко Г.О., Брусак Р.Л., Св1рський Ю.1. - Льв1в : Вид-во "СПОЛОМ", 2001. - 118 с.
11. Кара Н.1. Анашз сценарпв змш зовшшнього середовища пщприемства / Н.1. Кара, О.1. Карий // Вюник Державного ушверситету "Льв1вська пол^ехшка" : Менеджмент та тд-приемництво в Украшк етапи становления та проблеми розвитку. - Льв1в : НВП "Мета", 1998. - № 329. - С. 119-120.
12. Strategia i polityka rozwoju gmin i wojewodztw. Podstawy metodyczne / [E. Wysocka, J. Bobinski, T. Topczewska i in.]. - Warszawa, 1996-161 s.
13. Rgbowska A. Strategia rozwoju / A. R^bowska // Gospodarka przestrzenna gmin: porad-nik. Tom I. - Krakow: Fundusz wspolpracy, Brytyjski fundusz. - Know-How, 1998. - S. 105-129.
14. Корсак К.В. Три перешкоди на шляху до точних прогноз1в розвитку мегасистем / К.В. Корсак // 1нновацшний розвиток сустльства за умов крос-культурних взаемодш : матер. першо'1 м1жнародно'1 конференцп для студенив, магiстрiв, астранпв, вчених; 20-21 лютого 2008 р., м. Суми. - Суми : Вид-во "СОШЛО", 2008. - С. 102-104.
УДК 630*1 Cm. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар, канд. с.-г. наук;
cm. наук. ствроб. А.Г. Рудь; мол. наук. ствроб. В.В. Папельбу - Кримська ГЛНДС
ВПЛИВ РЕКРЕАЦП НА В1ДНОВЛЕННЯ ХВОЙНИХ
ПОР1Д У КРИМУ
Запропоновано метод визначення р1вня впливу рекреацп на вщновлення дерев-них порщ. Встановлено кшьюсш параметри впливу рекреацп на поновлення сосни кримсько!. Дослщжено динамiку природного вщновлення в рекреацшних лiсах ав-тохтонно! породи - сосни кримсько!. Надано рекомендацп щодо встановлення до-пустимих рекреацiйних навантажень.
Senior research officer Y. V. Plugatar; senior research officer A.G. Rud';
junior research officer V.V. Papelbu -Crimean mountain-forest research station of UkrRIFFM
Influence of recreation on renewal of coniferous breeds in Crimea
The method of determination of degree of influence of recreations on the shoots of arboreal breeds is offered. Quantitative parameters are set of influence of recreations on the shoots of pine-tree Crimean. The dynamics of natural renewal is studied in the recreations forests of indigenous breed - pine-tree Crimean. Recommendations on establishment are given possible of recreations loadings.
Вступ. Перехщ Украши на принципи сталого розвитку люового гос-подарства передбачае рацюнальне, багатоцшьове i неперервне використання та вщтворення люових ресуршв.
Лю е одним з основних елеменлв екосистеми швденного берега Кри-му, що забезпечуе функцюнування низки галузей економжи регюну, зокрема й курортно-рекреацшно! шдустри. Для надання яюсшшого вщпочинку на курорт рекреацшне використання лiсiв мае бути спрямоване на задоволення зростаючо! потреби вiдвiдування люу, водночас збiльшення рекреацiйного навантаження не мае знижувати водорегулювальну та грунтозахисну функци лiсу нижче допустимо! меж^ коли починаеться ерозiя.
Питання рекреацшного лiсокористування i його впливу на деревостан, шдшсок, живий надгрунтовий покрив, грунт i, власне, лiс та його вщновлення загалом вивчають в Криму впродовж останшх десятилiть [1-4]. Одним iз важ-
58
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТпи. - 2009. - Вип. 19.7
ливих напрямiв е вивчення впливу рекреаци на вщновлення люоутворюваль-них порiд. Особливютю вивчення цього питання е неможливють встановлення рiвня впливу рекреаци на шдрют i природне поновлення люу кiлькiсно, оскшь-ки важко вилучити дда iнших супутнiх чинникiв, як впливають на вщновлен-ня (мжрорельеф, температура, режим зволоження та ш.) якi дiють одночасно.
Головна мета нашоТ роботи - дослiдити вплив рекреаци на пiдрiст, застосовуючи метод моделювання мехашчних навантажень рiзноl штенсив-ностi на елементарних площадках, а також вивчення динамжи вiдновлення протягом тривалого часу в природних люах, якi розташованi в зонi рекре-ацiйного лiсокористування.
Матерiали i методи. Застосовано моделювання мехашчно! дИ люди-ни на поверхню грунту та безпосередньо на поновлення люу. Заздалепдь ви-бирали дiлянку в люорослинних умовах, характерних для росту ще! породи. На нiй було закладено 15 майданчикiв розмiром 1x1 м, розмщуючи !х в обль кову лiнiю одну за одною. Таких лшш формували три. На видшених площах висiвали насiння випробовувано! породи. Пiсля прорiдження посiвiв залиша-ли на кожнiй дiлянцi по 100 шт. кращих екземплярiв, дотримуючись рiвно-мiрного розмiщення !х по плошд. Пiсля одеревiння нижньо! частини столиюв сходiв моделювали навантаження на поверхню грунту шляхом 20, 100, 200, та 500 наступань на дшянку, залишаючи контрольш без рекреацшних навантажень. Дослiд виконували в трикратнш повторностi. Пiсля закiнчення моделювання навантажень тдраховували кiлькiсть екземплярiв, що збереглися, i описували стан поновлення. Через мюяць пiсля моделювання повторно виз-начали кiлькiсть Ыянщв, що збереглися, оцiнювали 1хнш стан.
Природне вщновлення насаджень дослщжували в коршному наса-дженнi сосни кримсько! на стацiонарах, закладених за методом прямого обль ку кiлькостi сходiв i пiдросту на понад 100 площадках разом, видшених i зак-рiплених iнструментально на мiсцевостi у виглядi трансектiв.
Результати доcлiджень. Збережешсть сходiв сосни кримсько! зале-жить вщ типу лiсу. Рекреацiйне люокористування спричиняе змiни в кшькос-т i станi сходiв. Ознаки цих змiн - погiршення стану асимшяцшного апарату (хво!), деформацiя стволiв, а по^м - i загибель тих екземплярiв, що зазнали iнтенсивнiшого навантаження. У природних умовах цей процес е тривалим, упродовж якого впливають на сходи й iншi чинники, а фшсащя рiзницi в змь нi чисельностi пiдросту на початку облжу i через певнi промiжки часу не дае безпосереднього уявлення про шкоду, заподiяну рекреацiйною дiяльнiстю на вiдновлення головних деревних порщ.
Станом на 2008 р., сосновi лiси в Криму займають 19,8 % вщ загально! площi лiсiв. Однiею з основних i найпоширешших у гiрському Криму люоут-ворювальних порiд е сосна кримська (Pinus pallasiana Lamb.). Це автохтон-ний вид, що зростае в центральны частит Кримських пр на висот вiд 350 до 1000 м н.р.м., поширений в усiх люорослинних умовах, причому 64 % - у сухих сугрудках (С1) [5].
На цей час вщносно велика частка чорнососнових (типи люу, сформо-ванi сосною кримською) насаджень зазнае впливу рекреаци, внаслщок чого
2. Еколопя довкiлля
59
порушено поновлення люу. Для визначення ступеня впливу цього чинника на збереження сходiв у нижнш гiрськiй зонi в умовах сухого субору (В1) i сухо! судiброви (С1) пiд наметом штучного чорнососнового i природного дубово-грабинового насадження висiвали насiння сосни кримсько!.
Встановлено, що по мiрi зростання iнтенсивностi рекреацiйних наван-тажень збшьшуеться загибель сходiв вiд 19-22 до 91-96 % (табл. 1). Порiвня-но з сухим ялiвцево-чорнососновим субором, майже удвiчi стiйкiшою до се-реднього та iнтенсивного витоптування е суха грабинова судiброва. Стан рос-лин, що збереглися, зi збiльшенням рекреацiйних навантажень погiршуеться, частково всихае хвоя.
Табл. 1. Впливрекреацшних навантажень на збереження сходiв
сосни кримсько'1'
Характеристика сходтв, од. вимфу Величина рекреацшного навантаження, наступання
контроль 10 100 200 500
Тип л1су - сухий ял1вцево-чорнососновий суб1р (В1-ялвСкр)
Збережетсть, % 99 78 46 15 4
Тип л1су - суха л эабинова суд1брова з дубом скельним (СргбДск)
Збережетсть, % 99 81 70 44 9
Природне поновлення в кортному насадженш сосни кримськоЧ. Дшянка розташована на швденному макросхиш головно! гряди Кримських пр бiля те-ритори дитячого табору "Тюзлер". Висота н.р.м. близько 700 м. Тип люорос-линних умов - С2. Тип люу - свiжий чорнососновий сугруд (С2-Скр). Вiк насадження - 80-100 роюв, середнi показники: дiаметр становить 30,5 см, висота -18,5 м, запас - 436 м /га. Дшянку використовують у рекреацшних цшях.
Даш табл. 2 свщчать, що за 30 роюв спостережень на обох трансектах внаслщок високих рекреацшних навантажень значно зменшилась кшьюсть сходiв i пiдросту, який зберiгся. Iстотнiше змiни вiдзначенi на 2 трансектi, який зазнае бшьшого витоптування, оскiльки ця територiя е мiсцем проведен-ня розважальних заходiв.
Табл. 2. Динамжа природного вiдновлення головних i супутн1х порiд
на стацiонарi "Тюзлер "
Номер Р1к обл1ку/ Порода, тис. шт./га Всього
трансекти зм1ни сосна кримська дуб скельний шш породи
1978 13,5 1,5 5,4 20,4
1 2008 0.7 0,2 0,1 1,0
змши -12,8 -1,3 -5,3 -19,4
1978 32,2 7,7 1,2 41,1
2 2008 2,2 0,7 0,3 3,2
змши -30,0 -7,0 -0,9 -37,9
Отже, за тридцятирiчний перюд у сосновому насадженнi 80-100-л^нього вiку внаслiдок рекреацiйного використання не може сформуватися надшний пiдрiст, який мш би забезпечити поновлення люу.
Висновки. Рекреацiйне лiсокористування пригнiчуе розвиток сходiв сосни кримсько! за середшх навантажень i призводить до загибелi у разi !х збiльшення у сухому ялiвцево-чорнососновому суборi i сухш грабиновiй су-
60
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.7
дiбровi. У мюцях рекреацiйного лiсокористування протягом тридцяти рокiв чорнососновi лiси не можуть природно поновитися, що свiдчить про пору-шення функци, властиво! для цього типу люу.
Застосування методу моделювання фiксованих рекреацiйних наванта-жень на поверхню грунту дае змогу уточнити кшьюст параметри впливу рекреацп на збереження сходiв деревних порщ. Стушнь впливу на сходи оберненопропорцшно залежить вiд iнтенсивностi рекреацiйних навантажень. У багатших лiсорослинних умовах за рахунок вщсутност камiння на повер-хнi грунту формуються умови, як не спричинюють травмування рослин, таким чином сосна кримська краще поновлюеться природним шляхом.
Отриманi результати доцшьно використати для розроблення нормати-вiв рекреацiйного навантаження на лю.
Лiтература
1. Поляков А.Ф. Рекреационное лесопользование в горном Крыму / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк, Е.И. Савич, А.Г. Рудь // Рекреационное лесопользование в СССР - АН СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 95-103.
2. Ларина Т.Г. Исследование рекреационного воздействия на травяной покров можже-велово-дубовых лесов южного берега Крыма / Т.Г. Ларина, Л.Г. Багрова // Лесоведение. -1987. - № 2. - С. 19-25.
3. Поляков О.Ф. Особливосп рекреацшного люокористування у прському Криму / О.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь // Науков1 пращ Лшвничо! академп наук Укра!ни. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська поттехшка". - 2005. - Вип. 4. - С. 110-118.
4. Плугатар Ю.В. Экологический метод оценки воздействия рекреации на лесную подстилку / Ю.В. Плугатар, О.Ф. Поляков, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Агроеколопчний журнал. - 2008. - № 2. - С. 17-22.
5. Плугатар Ю.В. 1з лгав Криму : монограф1я. - Харюв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 462 с.
6. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатар. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
УДК 631.42: 574.4 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехтчний коледж
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ СХИЛОВИХ ЗЕМЕЛЬ П1Д ПЛОДОВ1 КУЛЬТУРБ1ОГЕОЦЕНОЗИ В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ
Наведено характеристику еколопчних властивостей сливи. Встановлено пози-тивний вплив застосування фосфатшлаку, цеолтв i вапняку на покращення бюло-пчно'1 продуктивносп еродованих грунпв. Створення високопродуктивних плодових культурбiогеоценозiв на схилових землях потрiбно здшснювати з урахуванням комплексу еколопчних чинниюв.
Ключов1 слова: еколопчш властивостi сливи, фiзико-хiмiчнi властивостi грунту, протиерозiйна стшюсть, бiологiчна продуктивнiсть грунту.
Lecturer V.M. Ivanytska - Transcarpathian forest technical college
Ecological grounds of sloppy land cultivation under fruit culture biogeocenosis in conditions of Transcarpathia
The characteristics of plum-tree ecological properties is given. The positive ecological influence of phosphate waste, ceolitis and whitewash concerning the improvement of biological productivity of erosive soils is established. The creation of high-productive fruit
2. Еколопя довкшля
61
