Вплив промислових підприємств на екологічний стан водних об'єктів Східної частини Малого Полісся Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 504.054 Докторант Н.Г. MipoHoea, канд. техн. наук -

НЛТУ Украти, м. Rbeie

ВПЛИВ ПРОМИСЛОВИХ ЩДПРИеМСТВ НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ВОДНИХ ОБ'СКТГО СХ1ДНО1 ЧАСТИНИ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ

Проаналiзовано вплив виробничих та комунально-побутових стоюв на воднi об'екти сх1дно"1 частини Малого Полюся. Скиди виробничих спчних вод промисло-вих пiдприeмств та комунально-побутових стоюв зумовлють погiршення якост вод-них об'eктiв сх1дно"1 частини Малого Полюся. Основними забрудниками, як1 поступа-ють з водозбирання, е евтрофiкуючi сполуки (фосфати, азот амоншний, нiтрити то-що).

Ключов1 слова: водш об'екти, Мале Полiсся, спчш води.

Вступ. Проблеми чистоi води та охорони водних екосистем дедаш ак-туальн1ш1 в м1ру збшьшення антропогенного навантаження [1], яке пов'язано передуЫм 1з забрудненням водойм через скиди у них промислових i побуто-вих стокiв.

У багатьох водоймах, як тривалий час шдлягали активному водоспо-живанню та водокористуванню i мали стратегiчне значення для розвитку щ-лих галузей, забруднення на сьогодш е таким великим, що призвело до знач-ноi ix деградаци i потребуе невщкладних заходiв з метою вiдновлення ресур-сноi цiнностi [2].

Поряд з цим, дослщження та охорони сьогодш потребують i тi водш об'екти, як мають регiональне значення, оскшьки поступово через порушен-ня балансу речовин попршуються ix еколопчш характеристики на оргашзмо-вому, популяцшному, бiоценотичному та екосистемному рiвняx, що з часом може призвести до ix повноi деградаци [3].

Мета роботи. Дослщити вплив дiяльностi промислових i комуналь-них пiдприемств на яюсть водних об'ектiв сxiдноi частини Малого Полюся.

Методи дослiдження - аналггичш, описовi, статистичнi.

Результати дослщження. За фiзико-географiчним районуванням Мале Полюся видiляють як своерiдну територш в межах Украiнського Полiсся [4] i подiляють на двi частини - захщну та сxiдну. Схщна частина Малого Полiсся охоплюе Полонський, 1зяславський, Славутський та Шепетiвський райони Хмельниччини. Це внутршня понижена плоскохвиляста рiвнина, для якоi характерна велика кшьюсть опадiв, густа гiдрографiчна мережа, заболо-ченiсть та залiсненiсть.

На територн районiв антропогенна дiяльнiсть представлена сшьським господарством та промисловими шдприемствами, якi належать до видобув-но", паперово-целюлозноi, будiвельноi, xарчовоi, транспортноi i комунальноi галузей та енергетики.

Видобувна промисловють представлена пiдприемствами ВАТ "Полонський прничий комбшат", ВАТ "Шепе^вський буто-щебеневий кар'ер", ЗАТ Шепетiвський гранкар'ер "Пронекс". До найпотужнiшиx пiдприемств енергетичноi галузi належить Хмельницька атомна електростанщя ДП НАЕК "Енергоатом" (Славутський район). Будiвельну галузь представляе ТОВ "Славутський по^вельний завод", транспортну - Шепе^вське локомотивне депо, паперово-целюлозну - ТОВ "Поншювський картонно-паперовий комбь

нат" (Полонський район). До харчово! галузi належать таю тдприемства, як: ВАТ "Славутський солодовий завод", ДП "Ганнопiльський спиртзавод" (Сла-вутський район), ЗАТ "Славутський пивоварний завод" та ТзОВ "Шепе^всь-кий м'ясокомбшат". Основними джерелами комунально-побутових стокiв е Полонське пiдприемство водопровiдно-каналiзацiйного господарства, очиснi споруди лiкарнi с. Клубiвка (1зяславський район), Комунальне тдприемство "1зяславводоканал", Славутське управлiння водопровiдно-каналiзацiйного господарства та Шепе^вське комунальне пiдприемство водопровщно-каналь зацiйного господарства [5].

Фактичш скиди забруднювальних речовин у зворотних водах, що ски-даються у водойми на територп Полонського району, наведет на рис. 1.

450-

400 350 300 250 200 150 100 50 0

1

1

1 —1

1 1

ш

ш ■ 1 1 Г 1

Фактичний скид, т/р1к

5

ч:

15 5

О С

и ш

* и * I

£ « 11 <

I

а. ,ь X

О)

5

га го О м

5

х

&

5.

и

II

и 1

I д

X X X

ш о

[и о.

£ >

о. с

t X

и

Рис. 1. Фактичш скиди речовин у зворотних водах Полонського району

Аналiз даних свiдчить про перевищення фактичних скидiв забруднювальних речовин у зворотних водах шдприемств Полонського району, порiв-няно iз затвердженими значеннями, за такими показниками: БСКповне (перевищення вщ 3,4 до 5,8 раза), азоту амоншного (вiд 3,6 до 4,3 раза), штрипв (вщ 3 до 4 разiв), також спостерпаються перевищення за вмiстом залiза та зависей. Фактичнi скиди забруднювальних речовин у зворотних водах, що скидаються у р1чкову систему Гориш на територп Тзяславського району, наведет на рис. 2.

Фактичний скид, т/р1к

Рис. 2. Фактичш скиди речовин у зворотних водах Гзяславського району

Через вщсутшсть великих промислових шдприемств, якi здшснюють на сьогоднi активну виробничу дiяльнiсть, основними стоками, що скидають-ся у рiчки на територи 1зяславського району, е комунально-побутовi, тому перевищень скидiв та концентрацiй забруднювальних речовин у зворотних водах немае. Фактичш скиди речовин у зворотних водах Славутського району наведет на рис. 3. Приймачем с^чних вод, що утворюються на шд-приемствах Славутського району, е рiчкова мережа Горит.

2500т

2000

1500

1000

500

О

Фактичний

скид, т/рнс

1

я к в

Е £

И

и щ

а Й « а

э Я х и

о X

£

<

я

э

о

2 —

-

«

8

я

д

я

■ел

ч

и

г

- ч

я и

-в- =

и ¡2

е я

о м

I §

II г а

О е

'А

3

2 -в-я X

Рис. 3. Фактичш скиди речовин у зворотних водах Славутського району Потужним джерелом впливу на яюсть водних об'ек^в у Славутському районi е шдприемства харчово! галузi, якi мають перевищення затверджених концентрацiй та скидiв за певними забрудниками. Серед показниюв складу зворотних вод е перевищення фактичних концентрацш та ГДС для зашза (у 6,3 раза), фосфа^в (у 44 рази), БСКповне (у 13,3 раза), ХСК (у 2,6 раза), ттри-™ (у 2 рази), азоту амоншного (у 36 разiв). Фактичнi скиди речовин у зворотних водах шдприемств Шепетiвського району наведено на рис. 4.

600-

Рис. 4. Фактичш скиди речовин у зворотних водах Шепепивського району Скиди шдприемств не мають перевищень за дозволет норми забруднювальних речовин. Незначт перевищення фактичних скидiв виявлеш у с^чних водах Шепе^вського локомотивного депо за вмiстом нафтопродугав та азоту амонiйного.

Найбшьше значення у зворотних водах райошв схщно! частини Малого Полiсся характерне для показника мшералiзаци (рис. 5). Таким чином, ос-таннiми роками у водш об'екти територи дослщження щорiчно скидаеться до 14 т забруднювальних речовин. З них майже половина (51 %) надходить у водш об'екти вщ шдприемств Славутського району, найменший внесок (до 3 %) здшснюють пiдприемства 1зяславського району [5].

6000-

Рис. 5. Показник мтералйацй речовин у зворотних водах шдприемств

Наявшсть перевищень значень ГДК у басейш р. Горинь за показника-ми БСКповн., ХСК, вмютом завислих речовин, амонiю сольового, штрштв, фосфатiв, залiза загального [6], св^ить про зниження здатностi до самоочи-щення водних екосистем через надмiрне надходження забруднювальних речовин, що унеможливлюе 1х асимiляцiю на належному рiвнi i призводить до попршення стану водойм.

Висновок. Скиди виробничих с^чних вод промислових шдприемств та комунально-побутових стокiв зумовлють попршення якост водних об'ектiв схщно! частини Малого Полюся. Основними речовинами, як посту-пають з водозбирання, е евтрофiкуючi сполуки (фосфати, азот амоншний, нiтрити тощо), якi iстотно шдвищують бiогенне навантаження на воднi еко-системи, що, зазвичай, е причиною структурно! перебудови природно! спшь-ноти пдрофтв, пов'язаних iз змiною видового складу домшуючого комплексу та шдикаторних видiв. Тому необхiдно не тшьки посилити контроль вщ-повщно до водоохоронного законодавства щодо дотримання нормативiв скиду забруднювальних речовин, а також дослщити можливостi зниження бь огенного навантаження у водоймах шляхом ф^омелюраци.

Л1тература

1. Константинов А.С. Общая гидробиология : учебник [для студ. биол. спец. ВУЗов]. -Изд. 4-ое, [перераб. и доп.] / А.С. Константинов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 472 с.

2. Романенко В.Д. Основи пдроекологи / В.Д. Романенко. - К. : Вид-во "Обереги". -2001. - 728 с.

3. Кучерявий В.П. Загальна еколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2010. - 520 с.

4. Маринич О.М. Фiзична географiя Укра1ни / О.М. Маринич, П.Г. Шищенко. - К. : Вид-во "Знання", 2003. - 480 с.

5. Еколопчний паспорт perioHy. Хмельницька область / за ред. Г.А. Сагайдака. -Хмельницький : ПП "Аист", 2010. - 100 с.

6. Доповщь про стан навколишнього природного середовища Хмельницько1 oбластi у 2009 р.

Миронова Н.Г. Влияние промышленных предприятий на экологическое состояние водных объектов Малого Полесья

Проанализировано влияние производственных и коммунально-бытовых стоков на водные объекты Малого Полесья. Сбросы производственных стоковых вод промышленных предприятий и коммунально-бытовых стоков обуславливают ухудшения качества водных объектов восточной части Малого Полесья. Основными загрязнителями, которые поступают из водосбора, являются эвтрофицирующие соединения (фосфаты, азот аммонийный, нитриты и тому подобное).

Ключевые слова: водные объекты, Малое Полесье, сточные воды.

MironovaN.G. Influence industrial enterprises on the ecological state water objects in the east part of Small Polissya.

In this article analyzed influence industrial and municipal wastewater on the water objects in the east part of Small Polissya. Up casts of production flow waters of industrial enterprises and municipal flows are worsening of quality of water objects of east part of Small Polissya. Basic pollutants which act from water collectors are evtrification substances (phosphates, ammoniac nitrogen, nitrites and others).

Keywords: water objects, Small Polissya, effluents.

УДК 631; 631.95 Наук. ствроб. О.1. Панков - 1нститут агроекологи

i економки природокористування НААНУ

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВПЛИВУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ПРИРОДНЕ ДОВК1ЛЛЯ

Висв1тлено сучасний стан та проблеми сшьськогосподарського сектору Укра-1ни. Для виршення проблем запропоновано залучення фшансового сектору, оскшь-ки саме вш представлений у вах сферах економши держави. Зазначено переваги зап-ровадження у використання на загальнодержавному рiвнi ощнки життевого циклу сшьськогосподарсько! продукци. Базуючись на роботах учених, запропоновано шляхи зниження емюи парникових газiв агросектору шляхом переходу до оргашчного землеробства закритого циклу.

Ключов1 слова: вплив на довкшля, оцшка життевого циклу, оргашчне землеробство.

Вступ. Вщповщно до класифжаци Свггового банку, економжа Укра-!ни належить до перелжу кра!н, що розвиваються. Агросектор Укра!ни е одним з стратепчних напрямюв розвитку держави. На сучасному еташ розвит-ку економжи вщбуваеться процес реформування земельних вщносин. Мас-штабне реформування у сфер1 земельних вщносин не вщповщае принципам рацюнального науково обгрунтованого землекористування, через що виникае низка проблем щодо охорони земельних ресурЫв, !х вщтворення та еколопч-но обгрунтованого використання.

Фундаментальш теоретичш, методолопчш та практичш дослщження еколого-економ1чно! оцшки природних ресурс1в були здшснеш в роботах таких провщних в1тчизняних учених: Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, Л.Г. Мельника, П.Г. Саблука, Н.Ф. Реймса, М.А. Хвесика та ш. Приймаючи за основу системний шдхщ, можна стверджувати, що сшьське господарство Укра!ни е макрор1внем системи. Основними елементами сшьського госпо-