CC BY
16
nopopulation are characterized by the least changeability of indexes of increase, and the Bus'k cenopopulation - the most, but the differences between the dynamics of indexes of increase of trees of different plant-breedings categories of growth are not found out. All the trees in cenopopulations are characterized by high and medium similarity of the dynamics of growth processes of the radius. Considerable individual changeability of trees is shown by the coefficient of sensitivity within the limits of plant-breedings categories on the fluctuation of microclimatic indicators.
Keywords: Scots pine, radial increment, individual changeability.
УДК630*174.754 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСНИЙ СТАН Л1СОНАСШНО1 БАЗИ ТА ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! У МАЛОМУ ПОЛ1СС1
Представлено результати дослщження стану дшонасшно! бази ялини евро-пейсько! у Малому Полюсь Дано аналiз усереднених показниюв поавних якостей насшня ялини, визначених на основi багаторiчних дослщжень, зазначено вади орга-шзацп люонасшно'! бази та проведення заготiвлi насшня у люогосподарських тд-приемствах.
Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, насадження, люонасшна база, поавш якост насшня.
Питания збереження бюлопчного р1зномашття та стшкосл насаджень за участю ялини европейсько! у Малому ПолюЫ, яке визначае сучасний стан та перспективи виду у регюш, тюно пов'язане з1 станом насшництва у люово-му господарствь
Дослщжуючи сучасний стан люонасшно! бази ялини европейсько! в шдприемствах Малого Полюся, варто зазначити, що в бшьшосп з них насшня заготовляють у нормальних насадженнях. У зв'язку з майже повною вщ-сутшстю пристигаючих та стиглих насаджень у багатьох люогосподарських шдприемствах Льв1всько! обласп, л1сов1 насадження яких знаходяться у Малому ПолюЫ, там загот1вля шишок вщбуваеться в молодняках та середньовь кових насадженнях з дерев, зрубаних шд час проведення пром1жного корис-тування, виб1рково-саштарних та суцшьних саштарних рубань.
Стан люонасшно! бази у люових насадженнях Малого Полюся на Р1в-ненщиш донедавна був кращим. У державному шдприемств1 "Дубенське ЛГ" було дв1 постшш люонасшш дшянки (ПЛНД), як через процес старшня, втрату бюлопчно! стшкосп та зниження шишконошення були списаш в 1999 р. На цей час загот1влю шишок здшснюють у нормальних пристигаючих та стиглих насадженнях шд час проведення головного чи пром1жного користування.
На Хмельниччиш серед чотирьох основних люогосподарських шд-приемств, насадження, як розташоваш в регюш Малого Полюся, лише у двох е об'екти постшно! люонасшно! бази. У державному шдприемст "Славутсь-ке ЛГ" е дв1 ПЛНД, а 5 плюсових дерев, з яких донедавна здшснювали заго-т1влю шишок для одержання насшня, е теж списаш Хоча територ1я Жуювсь-кого люництва, в якому знаходяться ПЛНД, \ не належить до Малополюького люокультурного округу [3], проте !х межування з Малим Полюсям е очевид-
ним. Показники однорщних партiй Славутського лiсового господарства, зраз-ки з яких вщправляе шдприемство на аналiз в Вшницьку ДЗЛ1 бiльшою мь рою характеризують саме ялинники Малого Полiсся, у зв'язку з доведенням планiв i заготiвлi шишок всiма лiсництвами, хоча в документаци (паспортах та актах вщбору середнiх зразкiв насiння) значиться мюце збирання - ПЛНД.
У державному шдприемствi мШепетiвське ЛГ" е чотири ПЛНД [4]. Коротку характеристику юнуючих на цей час об'екпв ПЛНБ у Малому Полюс наведено в табл. 1.
Табл. 1. Коротка характеристика постшних л^онастних дтянок
ялини европейсько'1, що знаходятьсяу регюш Малого Пол'шся
Лшництво | Квартал | Видш | Площа, га | Р1к закладання
Державне шдприемство "Славутське ЛГ"
Жушвське 8 21 2,7 1971
Жушвське 8 27 4,0 1975
Д ержавне шдприемство "Шепет1вське ЛГ"
Роматвське 21 4, 3 17,1 1971
Климентовицьке 61 9 4,1 1971
Полонське 47 9 5,5 1971
Мальованське 108 18, 19 6,4 1977
Всього - - 39,8 -
Бшьшють ПЛНД функцюнують у вказаних люогосподарських тд-приемствах, як свщчать даш табл. 1 вже бiльше 38 роюв, а одержуваного з них насшня достатньо для задоволення юнуючих потреб лiсогосподарських пiдприемств регiону в насшш.
Отже, як ми бачимо, серед бшьш нiж 22 люогосподарських шдприем-ств насадження яких розташоваш в Малому Полiссi, лише у двох наявш об'екти постшно! люонасшно! бази (ПЛНБ). У низцi державних люогоспо-дарських пiдприемств насiння заготовляють на лiсосiках головного користу-вання у нормальних насадженнях вже протягом багатьох роюв. Необхщно згадати, що об'еми заготiвлi шишок залежать як вщ наявностi об,ектiв заго-тiвлi люонасшно! сировини, так i наявност на пiдприемствах власних шиш-косушарок, що дае змогу знизити собiвартiсть одержання чистого насiння. Це чггко простежуеться на прикладi пiдприемств "Кременецьке ЛГ" та "Шепе-тiвське ЛГ" (табл. 2).
Як вщомо, настання врожайних для ялини роюв е явищем перюдич-ним, що часто позначаеться на обсягах заготiвлi насшня тдприемствами. Об-сяги заготiвлi також залежать вщ потреби у садивному матерiалi ялини, необ-хiдному для створення люових культур. Щоб краще виявити цю перюдич-нiсть, ми за 19^чний перiод проаналiзували реестрацшш данi надходження середнiх зразкiв з люогосподарських пiдприемств Малого Полiсся, що належать до Украшсько-люостепового люонасшного району в державнi зональнi лiсонасiнневi шспекцп (ДЗЛ1) на аналiз (табл. 2).
Наведеш у табл. 2 дат демонструють нам обсяги заготiвлi насiння ль согосподарськими пiдприемствами та його яюсш показники. Заготiвля насшня за роками е нерiвномiрною. Найчастше його заготовляли в насадженнях
державного шдприемства "Кременецьке ЛГ" (протягом 13 роюв з 19), а найрiдше - в державному шдприемст "1зяславське ЛГ" (протягом 6 роюв). За 19^чний перiод лише в 1993, 2000 та 2005 рр. насшня заготовляли у вЫх шдприемствах, а в 2004 (неврожайному) рощ його не заготовляли в жодному.
Табл. 2. Середш показники настня ялини заготовленого лшогосподарськими тдприемствами в насадженнях Малого Полся Украшсько-л^остепового _л'шонас'шного району_
Р1к за-гот1в- Державт шдприемства
"Славутське ЛГ" "1зяславське ЛГ" "Шепет1вське ЛГ" "Кременецьке ЛГ"
т, кг Т.С.с, % тс 1000, г т, кг Т.С.с, % тс 1000, г т, кг Т.С.с, % тс 1000, г т, кг Т.С.с, % тс 1000, г
198 8 - - - - - - - - - 114 93 7,83
1989 - - - - - - - - - 17 86 5,99
1990 - - - - - - 12 87 7,64 5 96 7,90
1991 - - - - - - - - - 11 86 8,17
1992 - - - - - - - - - 192 88 7,26
1993 274 91 8,02 150 89 9,07 779 92 8,87 100 88 7,08
1994 22 85 8,01 - - - 82 86 7,68 - - -
1995 - - - - - - - - - 13 85 7,17
1996 - - - 8 77 8,67 91 88 8,37 102 87 6,46
1997 93 94 8,20 75 84 6,63 200 96 7,43 - - -
1998 - - - - - - - - - 13 89 7,61
1999 - - - - - - 20 96 6,73 22 80 6,73
2000 34 82 8,13 50 79 9,48 69 91 9,09 265 86 7,11
2001 172 89 8,18 - - - 293 96 8,08 - - -
2002 35 89 7,42 66 76 6,08 16 60 7,62 - -
2003 9 89 7,75 - - - - - - - - -
2004 - - - - - - - - - - - -
2005 25 85 7,66 23 76 7,39 249 93 8,50 12 76 5,34
2006 24 95 7,60 - - - - - - 50 83 7,49
Разом 688 89 7,89 372 80 7,89 1811 88 8,00 916 86 7,09
Умовш позначення: т - маса заготовленого насшня; Т.С.с - середня техшчна схожють; тс 1000 - середня маса 1000 насшин.
Найбшьшу масу насшня за анашзованих 19 роюв заготовлено в державному шдприемствi "Шепе^вське ЛГ". Насшня, заготовлене у люових насадженнях цього шдприемства, становить 48 % вщ загально! маси насiння, заготовленого у регюш. Найменше заготовило насшня державне шд-приемство "1зяславське ЛГ" - 10 %. Частка заготiвлi насшня ялини за перюд 1998-2006 рр. державними тдприемствами "Славутське ЛГ" та "Кременецьке ЛГ", як видно з табл. 2 становить, вщповщно - 18-24 % вщ загально! маси ль сонасiнного району.
Найнижчий середнш показник техтчно! схожостi помiж шд-приемствами характерний для партш насiння ялини европейсько! заготовлено! в державному пiдприемствi "1зяславське ЛГ" - 80 %. У решти шд-приемств цей показник наближений до 90 %. Маса 1000 насшин е найвищою у насшня, заготовленого у державному пiдприемствi "Шепе^вське ЛГ", а найнижча - у державному шдприемсга "Кременецьке ЛГ".
Зведенi показники заготiвлi насiння ялини лiсогосподарськими шд-приемствами у насадженнях Малого Полюся, що належать до Укра1нсько-ль состепового люонасшного району наведено в табл. 3.
Табл. 3. Зведет середт показники настня ялини заготовленого в насадженнях _Малого Пол'шся Укратсько-л^остепового л'шонасшного району_
Р1к загот1вл1 т, кг Т.С.с, % тс 1000, г
1988 114 93 7,83
1989 17 86 5,99
1990 17 92 7,77
1991 11 86 8,17
1992 192 88 7,26
1993 1303 91 8,57
1994 114 86 5,84
1995 13 85 7,17
1996 201 84 7,64
1997 368 92 7,42
1998 13 89 7,61
1999 42 85 6,73
2000 418 86 7,85
2001 172 94 8,12
2002 117 75 6,80
2003 9 89 7,75
2004 - - -
2005 309 88 7,86
2006 3504 89 7,80
Разом 6934 88 7,45
Умовш позначення: т - загальна маса заготовленого насшня; Т.С.с - середня техшчна схожють; тс 1000 - середня маса 1000 насшин.
Отже, як бачимо з табл. 3, насшня ялини, зiбране у ялинниках Малого Полюся Хмельниччини та Тернопiльщини, характеризуеться досить високою технiчною схожiстю та масою 1000 шт. насiнин, що свщчить про сприятливi умови для росту ялини в регюш та на хорошi репродуктивнi властивостi виду в умовах антропогенного ареалу.
Зпдно з поширеною думкою про залежшсть мiж врожайними роками та яюсними показниками насiння, ми навели змшу середнiх показникiв тех-тчно! схожост та маси 1000 насiнин середшх зразкiв насiння ялини евро-пейсько!', перевiрених на Вiнницькiй та Львiвськiй ДЗЛ1 за перiод 19882006 рр. (рис.). Аналiзували показники середшх зразюв, вiдправлених пiд-приемствами Малого Полюся, що належать до Украшсько-люостепового лi-сонасiнного району та Низькопрного лiсонасiнного пiдрайону Карпатського лiсонасiнного району.
Аналiзуючи данi, наведенi на рис., ми бачимо, що найчггюше одночас-не зниження двох показникiв простежуеться у неврожайш роки - 1994, 1997, 2001, 2003. Одночасне збшьшення середньо! маси 1000 насiнин та середньо! технiчноl схожостi вiдбуваеться одразу в наступний шсля неврожайного рж. У перiоди мiж врожайними роками чггко! залежностi мiж дослiджуваним по-казниками не простежуеться.
Рис. Змта середнЫ показнишв техшчног cxomocmi та маси 1000 настин
ялини европейськог
Варто зазначити, що незважаючи на iснуючi у настановах [2], реко-мендаци початку заготiвлi шишок у жовтш мiсяцi серед опрацьованих результат аналiзiв середнiх насiнних зразюв, одержаних Львiвською ДЗЛ1 за перюд 1989-2006 рр., з шдприемств що знаходяться в межах Малого Полюся, лише одну партiю однорiдного насшня було заготовлено у груднi, а решту -у сiчнi, лютому та березш Такий пiзнiй час заготiвлi зумовлюе значну втрату насшня за рахунок поступового висипання насшин шд час осiннiх та зимових потеплшь, що часто трапляються протягом останнього десятилотя.
Успiшна селекцiйна робота в наших люах, як стверджуе В.1. Бiлоус, -це не тимчасова компанiя, а кропiткi безперервш дослiдження [1]. I лише на основi таких дослiджень можна досягнути покращення стану люонасшно! ба-зи, а в майбутньому шдвищить продуктившсть та бiологiчну стiйкiсть люо-вих насаджень загалом.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Невщкладш завдання люово! селекци / B.I. Бшоус // Люова типология в Укрш'ш: сучасний стан, перспективы розвитку. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 105-106.
2. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / Ю.М. Дебри-нюк, M.I. Кашнш, М.М. Гузь, I.B. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
3. Дебринюк Ю.М. Люокультурне районування Захщного Люостепу Укра1ни / Ю.М. Дебринюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2003. - 283 с.
4. Харачко Т.1. Ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.) у люових насадженнях Малого Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури та фггомелюращя". - Льв1в, 2010. - 20 с.
Гузь Н.М., Харачко Т.И. Современное состояние лесосеменной базы и посевные качества семян ели европейской в Малом Полесье
Представлены результаты исследований состояния лесосеменной базы ели европейской в Малом Полесье. Дан анализ усредненных показателей посевных качеств семян ели, определенных на основе многолетних исследований, отмечены недостатки организации лесосеменной базы и проведения заготовки семян в лесохозяйствен-ных предприятиях.
Ключевые слова: ель европейская, Малое Полесье, насаждения, лесосеменная база, посевные качества семян.
Guz M.M., Kharachko T.I. Current status of seed-production base and seed quality in Norway spruce of region Small Polissya
The results of researches of the state of seed-production base of Norway spruce are presented in Small Polissya. The analysis of indexes of sowing qualities of seed of Norway spruce, certain on the basis of long-term researches is given, the lacks of organization of seed-production base are marked and leadthrough of purveyance of seed in enterprises.
Keywords: Norway spruce, Small Polissya, planting, seed-production base, sowing qualities of seed.
УДК 630165.3 Ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда1, канд. с.-г. наук;
проф. Р.М. Яцик2, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. В.С. Феннич3
МШЛИЫСТЬ ФЕНОТИПОВИХ ОЗНАК ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУРАХ НА ЗАКАРПАТТ1
Висв^лено результати дослщження 24 провешенцш дуба звичайного у вщ 10, 15, 20 та 34 роки у географiчних культурах, створених у 1977 р. в Мукачiвському люгост Закарпатсько! область Встановлено достовiрну географiчну мшливють по-казниюв збереженосп, росту, продуктивносп та шших лiсiвничо-таксацiйних i се-лекцшно-формових параметрiв дуба звичайного. Вщносна стабшьнють ранпв екоти-тв дуба звичайного за показниками !х росту настае з 15^чного вшу дослщних культур. Ч^ко! клинально! мшливосп фенотипових характеристик дуба звичайного в широтному напрямку не виявлено. Вщносно поманим е тренд зниження показниюв росту дуба у напрямку iз заходу на схщ. Однак у деяких випадках iстотною е також мiжпопуляцiйна мiнливiсть дуба у межах люонасшних районiв.
Ключов1 слова: географiчнi культури, збереження генофонду, клинальна мш-ливiсть, кластерний аналiз.
Вступ. Географ1чш культури протягом майже двох стол1ть залишають-ся надшним i достов1рним шструментом вивчення внутршньовидово! мшливосп люових деревних вид1в [8]. Результати !х дослщжень слугують шформа-цшною базою тд час розроблення й удосконалення люонасшного районуван-ня люових порщ [10]. Випробувальш культури географ1чно вщдалених попу-ляцш у раз1 дотримання певних умов також можуть використовуватися для сортовипробовування люових деревних вид1в [15]. Важливу роль вщграють географ1чш культури i як об'екти збереження люових генетичних ресурЫв ex situ [6, 23, 25]. Окр1м цього, географ1чш культури сьогодш почали розглядати-ся як досить потужний шструмент визначення кшматичних меж адаптаци ль сових порщ до нових умов навколишнього природного середовища, що особливо актуально в умовах прояву глобального потеплшня кшмату [27].
Першими дослщними посадками дуба р1зного географ1чного похо-дження вважають культури, закладеш в 1877 р. на територп Мюнденського боташчного саду Кшггцем [16]. Детальний перелж географ1чних культур ду-б1в звичайного та скельного, створених в Сврош з 1877 по 1990 рр., склав Й.
1 УкрНДЫрл1с, м. 1вано-Франшвськ;
2 Прикарпатський НУ, м. 1вано-Франшвськ;
3 Карпатська ЛНДС УкрНДЫрл1с, м. Мукачево.
