CC BY
1
УДК 352.075.1(4:477) https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.29
Д. О. ЛОГАЧОВ
асшрант
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет ORCID: 0000-0002-5503-1117
В. Д. Ф1Л1ППОВА
доктор наук з державного управлшня, професор, професор кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет ORCID: 0000-0002-8476-3341
ВПЛИВ ПОТЕНЦ1АЛУ ЛОКАЛЬНО! ДЕМОКРАТЫ НА ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ
У данш роботi дослгджено питання реал1зацй принцитв локальноi демократа в контекстi демократичного врядування. Розкрито суттст характеристики поняття «локальна демократiя» та вказано, що трактування даноi дефтщИ значно вiдрiзняeться в р1зних кратах, а вiдповiдно i вартеться концепцiя вiдносин мiж мiсцевим населенням i державою. Встановлено, що локальна демократiя е стрижнем функщонування мiсцевого самоврядування, спираеться на демократичн цiнностi, використовуе демократичн мехамзми та Трунтуеться на активнт позицИ мiсцевого населення. Серед тшого зазначено, що впровадження локально'1' демократа базу-еться на нормативно забезпеченш спроможностi територiальноi громади брати активну участь у вирiшеннi питань мiсцевого значення, як на загальнодержавному та i на локальному рiвнях. Доведено, що вплив потенцiалу локально'1' демократа на демократичне врядування можна оцтити через активтсть участi громадян у вирi-шенш проблем локального рiвня, при цьому участь громадськостi в полiтичнiй дiяльностi можна подшити на два види: активний та пасивний. У висновку зазначено, що ефективна локальна демократiя е необхiдною умо-вою для забезпечення стшкого й справедливого економiчного i сощального розвитку, просування демократичного врядування i заохочення демократичних цiнностей. Практика просування локально'1' демократа та ii вплив на демократичне врядування доводять, що компонентами нацiонально'i моделi локально'i демократа в УкраШ мають стати механ1зми зв'язку iнституцiйноi структури громади з основними соцiально-демографiчними гру-пами. Ця ланка е досить слабкою у контекстi загально'i тенденцИ елтаризацИ полiтики в УкраШ. У^плення взаемозв'язку мiж соцiально-представницькими та власне полiтичними установами й органiзацiями покликане забезпечити внутрШню стшюсть i стабiльнiсть локального полтикуму, зосередити його на внутрiшнiх, а не на зовнштх завданнях. Iнтеграцiя локальних спшьнот в УкраШ не «згори», а «знизу» мае надати локальнт демократа быьшу репрезентативтсть, що врештi забезпечить i кращу яюсть демократичного врядування.
Ключовi слова: потенцiал, локальна демократiя, демократичне врядування.
D. O. LOHACHOV
Postgraduate Student Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-5503-1117
V. D. FILIPPOVA
Doctor of Public Administration, Professor, Professor at the Department of Public Administration and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-8476-3341
THE INFLUENCE OF THE POTENTIAL OF LOCAL DEMOCRACY ON DEMOCRATIC GOVERNMENT
This article examines the issue of implementing the principles of local democracy in the context of democratic governance. The essential characteristics of the concept of "local democracy" are revealed and it is indicated that the interpretation of this definition differs significantly in different countries, and accordingly the concept ofrelations between the local population and the state varies. It has been established that local democracy is the core of the functioning of local self-government, is based on democratic values, uses democratic mechanisms and is based on the active position of the local population. Among other things, it is stated that the implementation of local democracy is based on the normatively ensured ability of the territorial community to actively participate in solving issues of local importance,
both at the national and local levels. It is proved that the impact of the potential of local democracy on democratic governance can be assessed through the active participation of citizens in solving problems at the local level, while public participation in political activity can be divided into two types: active and passive. The conclusion states that effective local democracy is a necessary condition for ensuring sustainable and fair economic and social development, promotion of democratic governance and promotion of democratic values. The practice of promoting local democracy and its influence on democratic governance prove that the components of the national model of local democracy in Ukraine should be the mechanisms for connecting the institutional structure of the community with the main socio-demographic groups. This link is quite weak in the context of the general trend of elitism of politics in Ukraine. Strengthening the relationship between socio-representative and actually political institutions and organizations is designed to ensure the internal stability and stability of the local political system, to focus it on internal rather than external tasks. The integration of local communities in Ukraine, not "from above", but "from below", should give local democracy greater representativeness, which will ultimately ensure a better quality of democratic governance.
Key words: potential, local democracy, democratic governance.
Постановка проблеми
Pi3Hi концепци локально! демократа висувають pi3Hi завдання, функцп та стратеги реформ для мюцевого поль тичного керiвництва в межах демократичного врядування. Одним з прюритетних завдань локально! демократп е вдосконалення демократично! поливки та практики, необхвдних для прискорення прогресу в сферi сталого люд-ського розвитку, а також забезпечення того, щоб политика на мюцевому рiвнi ввдображала потреби та вподобання терш^ально! громади. На локальному рiвнi демократ передбачае розподш i розподш сустльних благ вшпо-ввдно до вподобань i потреб людей. Щоб ця «низова» демокрапя матерiалiзувалась, громадяни мають отримати певну роль у цих процесах, i ця роль як правило визначаеться в демократичних структурах, полп'ичнш культурi та процесах учасп. Ефективна локальна демокрапя може сприяти активносп громадськосп та !! потенцшнш учасп в локальнш полгшщ, покращення надання послуг, змiцнення громади та покращення результапв !! територiаль-ного розвитку. Однак слiд пам'ятати, що надмiрна локалiзацiя влади може створити мiсцевi олтархи або мiсцеву автократш, в якш непiдзвiтнi повноваження здiйснюються без реального демократичного представництва чи пiдзвiтностi.
AH^i3 останшх досл1джень i публiкацiй
Слад звернути увагу на те, що грунтовш науковi дослiдження проблем локально! демократп розпочались лише у двадцятому столiттi. Свропейська асоцiацiя локально! демократп (ALDA) трактуе локальну демократiю як самоврядування, що надае право мюцевш владi у рамках закону регулювати i управляти частиною державних справ. Це право присуджуеться радам або зборам, що складаються з вшьно обраних членiв таемним голосуван-ням i пiдзвiтних !х власному мюцевому виборчому округу [1].
М. Лендьел, дослiджуючи локальну демократш визначила !! як полiтичний режим, який реалiзуеться на най-нижчому територiальному рiвнi публiчно! влади в межах шститупв мiсцевого самоврядування, гарантований державою, i характеризуеться автономiею, поеднанням представницьких i прямих форм демократа, конкуренцiею ели; демократичним участь у полiтицi та умовнють. Сприятлива полiтична та культурна орiентацiя [3].
М. Цумарев дослвджував процеси формування громадянсько! культури локально! демократп в сучаснш Укра!ш, в результат^ вiн дiйшов висновку, що впровадження локально! демократi! базуеться на нормативно забез-печенiй спроможностi територiально! громади брати активну участь у виршенш питань мiсцевого значення, як на загальнодержавному та локальному рiвнях. Учений вважае, що «до «демократичних механiзмiв» та «шстру-ментiв прямо! демократп» слш ввднести законодавчо визначеш механiзми прямо! демократа, здiйснення яких ввдбуваеться в межах територiально! громади» [3].
Iншi ученi наголошують, що мюцева демократiя визначае демократичнi процеси там, де поширена децентра-лiзацiя державно! влади, iснують iнститути мюцевого самоврядування та громадянського суспiльства, демокрапя походить вiд народу, здiйснюеться людьми та в штересах народу [4, с. 54].
Т. Майко дослвджуючи локальний рiвень демократi! розглядае його як «сферу, де можуть вплюватися певнi демократичнi принципи поведiнки суб'екпв полiтики, оск1льки саме тут можлива безпосередня участь громадян при одночасному виборi ними локальних керiвникiв» [5, с. 11].
Отже, на сьогодш науковцями дослiджено основи функцiонування локально! демократа, яка е стрижнем функцюнування мiсцевого самоврядування, спираеться на демократичш цiнностi, використовуе демократичнi механiзми та грунтуеться на активнiй позицi! мюцевого населення [6]. Разом з тим окремi аспекти порушеного питання залишаються недостатньо розкритими i потребують додаткового осмислення.
Формулювання мети дослщження
Оск1льки для сучасно! демократично! держави важливим та визначальним фактором е рацюнальна та ефективна оргашзащя влади на всiх рiвнях, актуальним стае питання про сшввщношення демократi! та мiсцевого самоврядування. Виходячи зi сказаного, метою нашо! статп е теоретичний аналiз специфiки локально! демократа та впливу !! потенщалу на демократичне врядування.
Викладення основного мaтерiaлу дослвдження
У глобaльномy звт по дeцeнтpaлiзaцiï тa локaльнiй дeмокpaтiï звepнeно yвaгy нa поняття «логальга дeмокpa-пя» тa вкaзaно, що тpaктyвaння дaноï дeфiнiцiï згачно вiдpiзняeтьcя в piзниx кpaïнax, a ввдповщно i вapiюeтьcя концeпцiя ввдностн м1ж мicцeвим нaceлeнням i дepжaвою. У зaзнaчeномy Звiтi нaголошeно, що локяльга дeмо-кpaтiя нaлeжить до вщностн мiж piзними piвнями влaди; дeцeнтpaлiзaцiя - до cтaтycy мю^вох' влади, a мicцeвe caмовpядyвaння e cпоcобом здiйcнeння влaди. Поpiвняння мiж цими тpьомa тepмiнaми покaзye конвepгeнцiю нa piвнi полiтичниx iдeй тa пpaвовиx понять. Тому локaльнa дeмокpaтiя e cпоcобом i фоpмою peaлiзaцiï влaди нa мicцeвомy piвнi i оетовою конcтитyцiйного лaдy тa дeмокpaтичного вpядyвaння [7, c. 309-310].
Виpiшyючи питaння локaльноï дeмокpaтiï в конституци, ïï pозpобники зaзвичaй cтикaютьcя з тpьомa оето-вними пpоблeмaми. По-пepшe, 1м потpiбно знaйти вiдповiдний i дieвий бaлaнc м1ж: cycпiльними вимогши мювд-воï дeмокpaтiï; пpaктичнicть м^^во! дeмокpaтiï з точки зоpy eфeктивноcтi, потeнцiaлy тa pecypciв; пpотилeжнi вимоги eдноcтi, одномaнiтноcтi тa cпiльного викоpиcтaння pecypciв. По-дpyгe, вони повиннi пepeконaтиcя, що мicцeвe caмовpядyвaння e дeмокpaтичним i нe пpизвeдe лишe до пepeдaчi влaди нepeпpeзeнтaтивним, ^чухли-вим i ^п^виним мicцeвим eлiтaм. По-тpeтe, вони повиннi виpaзити пpинципи тa iнcтитyти мicцeвоï дeмокpaтiï в тeкcтi конcтитyцiï тaким чином, щоб збaлaнcyвaти: нeобxiднicть зaxиcтy мicцeвоï aвтономiï вщ цeнтpaлiзовaниx тeндeнцiй нaцiонaльниx ypядiв; потpeбy в гнyчкоcтi тa чyйноcтi aдaптyвaтиcя до мiнливиx потpeб, вимог i обага-вин [8, c. 6].
Щоб в^шити цi пpоблeми, 6araTO конcтитyцiй мicтять окpeмий pоздiл aбо cepiю cтaтeй пpо локяльну дeмо-кpaтiю. Вони МОЖУТЬ включaти положeння, що вcтaновлюють cтpyктypи мicцeвоï дeмокpaтiï, пepeдбaчaють мicцeвi вибоpи (i iнодi мicцeвi peфepeндyми тa iншi фоpми yчacтi гpомaдcькоcтi) i нaдaють повновaжeння тa обов'язки мicцeвим оpгaнaм влaди. Oднaк cтyпiнь, до якоï локяльга дeмокpaтiя конcтитyцiйно визнaчeнa тa зaкpi-плeнa (нa вiдмiнy вiд peгyлювaння лишe звичaйним зaконом), зaлeжить вщ ^ai™. У ЦЬОМУ вiдношeннi Е. Бyлмep видiляe тpи шиpокi кaтeгоpiï конcтитyцiй:
1. Вiдcyтнicть конcтитyцiйного ^иптеу. У дeякиx конcтитyцiяx мicцeвa дeмокpaтiя нe згaдyeтьcя aбо зга-дyeтьcя лишe мiнiмaльно. В оcновномy да cтapiшi конcтитyцiï aбо конституци мaлиx цeнтpaлiзовaниx кpaïн зi cлaбкими тpaдицiями мicцeвого caмовpядyвaння (нaпpиклaд, Ботcвaнa, Ямaйкa тa Лaтвiя). Вiдcyтнicть консти-туцшнт положeнь нe ознaчae, що в цт кpaïнax вiдcyтнi iнcтитyти м^^вого caмовpядyвaння, a paдшe тe, що повновaжeння, cтpyктypa тa caмe icнyвaння тaкиx iнcтитyтiв випливэють iз звичaйниx зaконiв, яш пpиймaютьcя зaконодaвчою б№шютю, бeз будь-якого cпeцiaльного конcтитyцiйного визнaння чи зaxиcтy. Фeдepaльнi конституци тaкож можуть мовчaти пpо мicцeвe caмовpядyвaння, якщо мicцeвe yпpaвлiння peгyлюeтьcя cклaдовими оди-ницями, a ж фeдepaльним зaконодaвчим оpгaном (як в Aвcтpaлiï, Kaнaдi тa Сполyчeниx ^TO^ax) [8, c. 7].
2. Oбмeжeний конcтитyцiйний пpипиc. Дeякi конcтитyцiï мютять зaгaльнi зобов'язaння щодо мicцeвоï дeмо-кpaтiï тa, можливо, вcтaновлюють оcновнi пpинципи, нa якиx мae бaзyвaтиcя мicцeвa дeмокpaтiя, aлe нe вдaючиcь у дeтaлi (Бaнглaдeш, Ipлaндiя, Мaльтa). Kонcтитyцiя Ipлaндiï, як типовий пpиклaд, пicля пpийняття 20-ï попpaвки в 1999 pоцi пiдтвepдилa пpинцип мicцeвоï дeмокpaтiï, вкaзaвши, що по вай ^arni мaють бути вибоpнi оpгaни мicцeвого caмовpядyвaння тa що вибоpи мэють пpоводитиcя пpинaймнi кожнi п'ять pокiв, aлe зaлишae дeтaлi rnc-цeвого caмовpядyвaння, включэючи cтpyктypy, c^aA, повновaжeння, обов'язки тa фiнaнcyвaння мю^вт оpгaнiв влaди, звичaйнe зaконодaвcтво [8, c. 7].
3. Дeтaльний конcтитyцiйний пpипиc. G ильки конcтитyцiй, яш доcить дeтaльно визнaчaють cтpyктypy, cклaд, повновaжeння, обов'язки тa фiнaнcyвaння мю^вт ycтaнов (нaпpиклaд, Бpaзилiя, rana, Iндiя). Тaкa пpипиcyючa конcтитyцiя можe вимaгaти, щоб цeнтpaльнa влaдa чи оpгaни дepжaвного piвня пepeдaли повновaжeння, aбо вонa (конcтитyцiя) можe нaв'язaти швну yнiфiковaнicть i cтaндapтизaцiю iнcтитyцiям, яш iнaкшe xaотичнi [8, c. 7].
^и цьому, в cитyaцiяx, коли вимога поcилeння локaльноï дeмокpaтiï мотивyeтьcя пpaгнeнням pозшиpити пpaвa тa зaxиcтити iдeнтичнicть eтичниx, кyльтypниx, мовниx чи peлiгiйниx мeншин, зaзвичaй виникae потpeбa зaбeзпeчити, щоб коpдони мicцeвиx оpгaнiв влади вiдобpaжaли цi мeжi гpомaд, нaвiть нa дeякi кошти для eroTO-мiчноï чи aдмiнicтpaтивноï eфeктивноcтi, i що повновaжeння, нaдaнi мю^вш влaдi, включэють кyльтypно чут-ливi питaння, тaкi як оcвiтa, водночac зaxищaючи пpaвa «мeншин у мeншинax».
Oтжe, впpовaджeння локaльноï дeмокpaтiï бaзyeтьcя нa ноpмaтивно зaбeзпeчeнiй cпpоможноcтi тepитоpiaль-ноï гpомaди бpaти aктивнy yчacть у виpiшeннi питaнь мicцeвого знaчeння, як нa зaгaльнодepжaвномy тa локaль-ному piвняx.
Дeякi вчeнi у cвоïx нayковиx пpaцяx зaзнaчaють, що дeмокpaтiя e яcкpaвим пpиклaдом по cyri cyпepeчливоï концeпцiï. Тим ш мeнш, вони об'eднyютьcя нaвколо пiдxодiв, як1 виxодять зa paмки вибоpчиx i пpоцeдypниx ком-понeнтiв i включэють тaкi питaння, як yчacть i обговоpeння. Для локaльноï дeмокpaтiï тaкий iнклюзивний пiдxiд виглядae ^^одним, оcкiльки тaкa дeмокpaтiя - да дeщо бiльшe, нiж пpоcтий pозподiл дepжaвниx повновaжeнь шляxом дeцeнтpaлiзaцiï чи пepeдaчi окpeмиx повновaжeнь. Склaдовими eлeмeнтaми тaкого пiдxодy e пeвнa «cпpо-можнicть cиcтeми» - тобто aвтономiя (бюджeтнa, aдмiнicтpaтивнa, полiтичнa), що дозволж: (1) мicцeвiй влaдi швидко peaгyвaти нa потpeби гpомaди; (2) пiдвищyвaти «eфeктивнicть гpомaдян» - тобто виpaжaти колeктивнi
уподобання громадян через процеси учасп в мюцевих справах [9]. Отже, демокрапя збшьшуе надання суспшь-них благ i може зменшити корупцiю, сприяючи досягненню поставлених цiлей розвитку, зменшенню нерiвно-сп, а також миру, справедливосп та мiцних iнституцiй. При цьому варто зазначити, що на политику соцiального захисту високоякiснi демократ витрачають значно бiльше, н1ж закрип автократiï. У той час як низькоефективш демократй' часто страждають вш корупцiï, демократiï, якi розвивають сильш механiзми вертикальноï пiдзвiтностi, зменшують корупцш та, нарештi, демократiï створюють бшьш прозорi та якiснi данi [10; 11].
Однак сьогодш досить часто дослшники звертають увагу на прояви загально1' ерозiï лiберальноï демократiï в £врош, яка проявляеться у випорожненш демократичних iнституцiй у зах1дноевропейських демократах i демократичному вiдкатi в нещодавно демократизованих крашах [12]. Цей «вшкат ввд демократ» вченi визначають як процес певних навмисних дш, спрямованих на поступовий пiдрив фундаментальних формальних i неформальних правил гри щодо пол1тичних прав, свобод i верховенства права юнуючих демократiй [13]. Учеш визначають, що в сучасних суспшьствах iз зростанням поляризаци, популiзму, партiй, як1 виступають проти ютеблшменту, браку полiтичних знань, недовiри, зростання нерiвностi та складних систем голосування та реестраци, демократiя сти-каеться з багатьма викликами. Вважаеться, що слабк iнституцiï разом iз зростаючим неолiбералiзмом е ключовою перешкодою для сталого розвитку в майбутньому. Дослшники стверджують, що пол1тична нерiвнiсть, зменшення традицiйних форм полiтичноï участi та зростання влади немажоритарних iнститутiв е найбшьш тривожними проблемами, ^м того, в умовах демократичного врядування громадяни в iдеалi повиннi мати можливють впливати на полiтичний порядок денний на основi полiтичноï рiвностi та iндивiдуальних свобод [14, с. 18].
Незаперечним е той факт, що одшею з найважливiших сучасних подш у державнiй полiтицi та управлшш стало зростання iнновацiй у демократичному врядуванш, як1 прагнуть доповнити представницьш iнститути та пвдвищити ефективнють i легiтимнiсть розробки полiтики на мюцевому рiвнi використанням основних засад локально1' демократй'. Демократичне врядування часто базуеться на принципах дорадчо1' демократп, яка нагголо-шуе на вшьному, ввдкритому та публiчному мiркуваннi [15].
На нашу думку, дослщжуючи питання демократичного врядування, сл1д враховувати два аспекти. По-перше, коли процеси учасп почали користуватися пiдтримкою полiтикiв (принаймш в риторицi) i поширюватися в усьому свiтi, iнституцiйнi елементи, як сприяли б соцiальнiй справедливостi через перерозподш влади та багатства, там як стимули для мобiлiзацiï населения з маргiналiзованих секторiв, були вшсторонеш. Акцент змiстився на роль учасп громадян у змщненш легiтимностi представницьких iнституцiй шляхом сприяння виробленню бшьш шформованих та аргументованих рiшень складних питань. По-друге, незважаючи на постшну загрозу кооптацiï громадянського внеску державними установами, зростаючi вимоги до шститупв участi з радикально збшьше-ними регуляторними повноваженнями нещодавно були визначеш як соцiальнi. Це може означати, що демократичне врядування набувае центрального значення в проектах соцiальноï трансформацп та поглиблення локальноï демократ [16, с. 717].
Ми вважаемо, що вплив потенщалу локальноï демократ на демократичне врядування на сьогодш можна ощ-нити через активнють участi громадян у вирiшеннi проблем локального рiвня. При цьому, участь громадськосп в полiтичнiй дiяльностi можна подшити на два види: активний та пасивний. Активна участь передбачае пропо-нування альтернатив мiсцевоï политики, як1 вiдрiзняються вiд полiтики уряду, мониторинг, оцiнювання, критику та вдосконалення такоï полiтики. Навпаки, дiï, включеш до категорiï пасивноï участi, шдкорюються владi та при-ймають i виконують будь-як1 провладнi рiшення. Загальш етапи процесу формування полiтики включають визна-чення порядку денного та формулювання полiтики. На етапi визначення порядку денного деяк1 громади стають важливим компонентом у управлiннi демократичним врядуванням. Виходячи зi сказаного, для громади стае важ-ливим брати активну участь у процесах врядування на мюцевому рiвнi, оск1льки в демократичнш системi полi-тична участь (тобто в процесах формування та реалiзацiï политики на мiсцевому рiвнi), як активна, так i пасивна, значною мiрою впливатиме на досягнення мети локальноï демократiï.
Висновки
Отже, ефективна локальна демократ е необхвдною умовою для забезпечення стiйкого й справедливого еконо-мiчного i сощального розвитку, просування демократичного врядування i заохочення демократичних цiнностей. Практика просування локальноï демократiï та ïï вплив на демократичне врядування доводять, що компонентами нацiональноï модел1 локальноï демократ в Укршш мають стати мехашзми зв'язку iнституцiйноï структури громади з основними соцiально-демографiчними групами. Ця ланка е досить слабкою у контексп загальноï тенденцiï елiтаризацiï поллики в Украïнi. Укрiплення взаемозв'язку мiж соцiально-представницькими та власне полiтич-ними установами й оргашзат^ми покликане забезпечити внутршню стiйкiсть i стабiльнiсть локального полпи-куму, зосередити його на внутршшх, а не на зовшшшх завданнях. Iнтеграцiя локальних спiльнот в Укршш не «згори», а «знизу» мае надати локальнiй демократiï бшьшу репрезентативнiсть, що врештi забезпечить i кращу якiсть демократичного врядування.
Список використаноТ лггератури
1. Local democracy today and tomorrow - learning from good practice. URL. http://www.clgf.org.uk/default/ assets/File/Publications/reports/Local_Democracy_today_and_to morrow-learning_from_good_practice-IDEA-CLGF-CityInsight2014.pdf
2. Лендьел М.О. Мюцева демокрапя у кра!нах Центрально! i Схщно! £вропи: Монографiя. Ужгород: Мис-тецька лiнiя, 2011. 688 с.
3. Цумарев М. I. Формування громадянсько! культури локально! демократа в сучаснш Укра!нi : дис. ... к-та полiт. наук: 23.00.03 / Нацюнальний педагопчний ушверситет iменi М. П. Драгоманова. Ки!в, 2019. 245 с. URL: https://old.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.12/dis_Tsumariev.pdf
4. Панкратова В. О. Використання шструменпв локально! демократа в Укра!ш: правовi аспекти. Нове украт-ське право, 2022. №. 2. С. 101-106.
5. Музиченко Г. В. Основш компоненти мюцево! демократа в сучаснш Украшг Труды Одесского политехнического университета. Вып. 2 (18), 2002. С. 320-323.
6. Майко Т. С. Мюька рада як шститут локально! демократа в Укра!ш : дис. ... к-та наук : 23.00.02 / Схщно-европейський нацюнальний ушверситет iменi Лес Укра!нки. Луцьк, 2017. 231 с. Режим доступу: https://abstracts. donnu.edu.ua/article/view/3972/4005
7. Decentralization and local democracy in the world : first global report by United Cities and Local Governments : Washington, DC : World Bank, 2009. 345 p. : ill. (some col.), tables (col.) URL: https://www.gold.uclg.org/sites/default/ files/G0LDI_%20EN.pdf
8. Bulmer, E. (2017). Local democracy. International IDEA Constitution-Building Primer Local democracy. Stockholm: International IDEA. URL: https://www.idea.int/sites/default/files/publications/local-democracy-primer.pdf
9. Coppedge, M., Gerring, J., Knutsen, C. H., Krusell, J., Medzihorsky, J., Pernes, J., et al. (2019). The Methodology of «Varieties of Democracy» (V-Dem)1. Bull. Sociol. Methodol. 143, 107-133. doi: 10.1177/0759106319854989
10. Weidmann, N. B., Benitez-Baleato, S., Hunziker, P., Glatz, E., & Dimitropoulos, X. 2016. Digital Discrimination: Political Bias in Internet Service Provision Across Ethnic Groups. Science 353(6304). URL : https://www.science.org/ doi/full/10.1126/science.aaf5062
11. McMann, K. M., Seim, B., Teorell, J., & Lindberg, S.I. 2020. Why Low Levels of Democracy Promote Corruption and High Levels Diminish It. Political Research Quarterly 73(4). URL : https://journals.sagepub.com/ doi/10.1177/1065912919862054
12. Greskovits, B. (2015). The hollowing and backsliding of democracy in East Central Europe. Glob. Policy 6, 28-37. doi: 10.1111/1758-5899.12225
13. Bermeo, N. (2016). On democratic backsliding. J. Democracy 27, 5-19. doi: 10.1353/jod.2016.0012
14. European Commission, Joint Research Centre, Rudkin, J., Kimbell, L., Stoermer, E., et al., The future of government 2030+ : a citizen centric perspective on new government models, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2019. doi:10.2760/145751. URL : https://data.europa.eu/doi/10.2760/145751
15. Heinelt, H. (2018). Introduction. In H. Heinelt (ed), Handbook on Participatory Governance. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, pp. 1-16.
16. Bua A., Bussu S. Between governance-driven democratisation and democracy-driven governance: Explaining changes in participatory governance in the case of Barcelona. European Journal of Political Research, 2021. Т. 60. №. 3. С. 716-737. URL : https://ejpr.onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/1475-6765.12421
References
1. Local democracy today and tomorrow - learning from good practice. URL. http://www.clgf.org.uk/default/ assets/File/Publications/reports/Local_Democracy_today_and_to morrow-learning_from_good_practice-IDEA-CLGF-CityInsight2014.pdf
2. Lend'el M.O. (2011) Mistseva demokratiya u krayinakh Tsentral'noyi i Skhidnoyi Yevropy: Monohrafiya. Uzhhorod: Mystets'ka liniya, 688 s.
3. Tsumaryev M. I. (2019) Formuvannya hromadyans'koyi kul'tury lokal'noyi demokratiyi v suchasniy Ukrayini : dys. ... k-ta polit. nauk: 23.00.03 / Natsional'nyy pedahohichnyy universytet imeni M. P. Drahomanova. Kyiv, 245 s. URL: https://old.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.12/dis_Tsumariev.pdf
4. Pankratova V. O. (2022) Vykorystannya instrumentiv lokal'noyi demokratiyi v Ukrayini: pravovi aspekty. Nove ukrayins'ke pravo, №. 2. S. 101-106.
5. Muzychenko H. V. (2002) Osnovni komponenty mistsevoyi demokratiyi v suchasniy Ukrayini. Trudy Odesskoho polytekhnycheskoho unyversyteta. Vyp. 2 (18), S. 320-323.
6. Mayko T. S. (2017) Mis'ka rada yak instytut lokal'noyi demokratiyi v Ukrayini : dys. ... k-ta nauk : 23.00.02 / Skhidnoyevropeys'kyy natsional'nyy universytet imeni Lesi Ukrayinky. Luts'k, 231 s. Rezhym dostupu: https://abstracts. donnu.edu.ua/article/view/3972/4005
7. Decentralization and local democracy in the world : first global report by United Cities and Local Governments : Washington, DC : World Bank, 2009. 345 p. : ill. (some col.), tables (col.) URL: https://www.gold.uclg.org/sites/default/ files/GOLDI_%20EN.pdf
8. Bulmer, E. (2017). Local democracy. International IDEA Constitution-Building Primer Local democracy. Stockholm: International IDEA. URL: https://www.idea.int/sites/default/files/publications/local-democracy-primer.pdf
9. Coppedge, M., Gerring, J., Knutsen, C. H., Krusell, J., Medzihorsky, J., Pernes, J., et al. (2019). The Methodology of «Varieties of Democracy» (V-Dem)1. Bull. Sociol. Methodol. 143, 107-133. doi: 10.1177/0759106319854989
10. Weidmann, N. B., Benitez-Baleato, S., Hunziker, P., Glatz, E., & Dimitropoulos, X. (2016) Digital Discrimination: Political Bias in Internet Service Provision Across Ethnic Groups. Science 353(6304). URL: https://www.science.org/doi/ full/10.1126/science.aaf5062
11. McMann, K. M., Seim, B., Teorell, J., & Lindberg, S.I. (2020) Why Low Levels of Democracy Promote Corruption and High Levels Diminish It. Political Research Quarterly 73(4). URL: https://journals.sagepub.com/ doi/10.1177/1065912919862054
12. Greskovits, B. (2015) The hollowing and backsliding of democracy in East Central Europe. Glob. Policy 6, 28-37. doi: 10.1111/1758-5899.12225
13. Bermeo, N. (2016) On democratic backsliding. J. Democracy 27, 5-19. doi: 10.1353/jod.2016.0012
14. European Commission, Joint Research Centre, Rudkin, J., Kimbell, L., Stoermer, E., et al. (2019) The future of government 2030+ : a citizen centric perspective on new government models, Publications Office of the European Union, Luxembourg, doi:10.2760/145751. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2760/145751
15. Heinelt, H. (2018). Introduction. In H. Heinelt (ed), Handbook on Participatory Governance. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing, pp. 1-16.
16. Bua A., Bussu S. (2021) Between governance-driven democratisation and democracy-driven governance: Explaining changes in participatory governance in the case of Barcelona. European Journal of Political Research, Vol. 60. No. 3. Pp. 716-737. URL: https://ejpr.onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/1475-6765.12421
