CC BY
35
ТЕХНОЛОГИИ ОРГАНИЧЕСКИХ И НЕОРГАНИЧЕСКИХ ВЕШЕСТВ
Дослиджено процес лужног та кислотног оброб-ки на показники якостi лляних волокнистих натв-фабрикатiв. Визначено оптимальн умови прове-дення лужног та кислотног обробки волокон льону. Встановлено, що обробка волокон льону у лужно-му i кислому середовищi видаляе литн i мтераль-ш речовини з волокон льону та рекомендуеться для використання у виробництвi мiкрокристалiчног целюлози
Ключовi слова: лужна обробка, кислотна обробка, волокно льону делитфшащя, сульфатна зола □-□
Исследован процесс щелочной и кислотной обработки на показатели качества льняных волокнистых полуфабрикатов. Определены оптимальные условия проведения щелочной и кислотной обработки волокон льна. Установлено, что обработка волокон льна в щелочной и кислой среде удаляет лигнин и минеральные вещества из волокон льна и рекомендуется для использования в производстве микрокристаллической целлюлозы
Ключевые слова: щелочная обработка, кислотная обработка, волокно льна, делигнификация, сульфатная зола
УДК 676.168
ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОТ
ОБРОБКИ ВОЛОКОН ЛЬОНУ НА ПОКАЗНИКИ ЦЕЛЮЛОЗИ
В. А. Барбаш
Кандидат хiмiчний наук, доцент* E-mail: v.barbash@kpi.ua Ю. М. Нагорна
Аспирант* E-mail: honda2907@gmail.com *Кафедра екологи та технологи рослинних полiмерiв Национальний техшчний уыверситет УкраТни «Кшвський полЬехшчний шститут» пр. Перемоги, 37, м. КиТв, УкраТна, 03057
1. Вступ
Целюлоза е найб^ьш розповсюдженим понов-лювальним природним полiмером у бюсфер^ шорiч-не продукування яко! оцшюеться обсягом б^ьше 7,5х1010 тон [1]. Вона широко розповсюджена у вищих рослинах, у деяких морських тваринах та у меншо-му ступенi у водоростях, грибах, бактерiях i безхре-бетних. Целюлоза, як волокниста жорстка пдрофобна речовина, виконуе важливу роль у тдтримщ струк-тури рослинно'! клиинно! стiнки. На пiдприемствах целюлозно-паперово! промисловост шляхом хiмiчноi переробки рослинно! сировини одержуеться целюлоза, яка знаходить практичне застосування у виробництвi картонно-паперово! продукцп та в iнших продуктив-них i стрiмко розвиваючихся галузях промисловостi: хiмiчнiй, харчовiй, косметичнiй, медичнiй, фармацев-тичнiй [2]. Пiсля вiдповiдних методiв i видiв !! обробки целюлоза отримуе ушкальш властивостi, якi знаходять все новi i новi сфери застосування, наприклад, у вироб-ництвi електроактивного паперу, елементiв сонячних батарей, бiосенсорiв, гнучких екранiв, каталiзаторiв, гелю, клею, тощо [3]. Значну увагу дослщниюв придiлено вив-ченню методiв одержання мiкрокристалiчноi целюлози (МКЦ), що знаходить широке застосування у виглядi бiологiчно активних добавок, наповнювача i стабтзато-ра лiкарських препарапв, для концентрування мшроб-них суспензш, у виробництвi каталiзаторiв i сорбенпв, воднево-латексних емульсiй, фарб, тощо [4].
Основним джерелом для одержання целюлози у свгтовш целюлозно-паперовш промисловостi зали-
шаеться деревина. В кра!нах з високою шдльшстю населення i малими запасами в^ьно! деревини, до яких вщноситься i Укра!на, актуальною задачею за-лишаеться розширення сировинно! бази та вдоско-налення кнуючих технологiй одержання целюлози iз мiсцевоi рослинно! сировини. В якост тако! сировини розглядаються стебла зернових i технiчних культур, зокрема льону, за площею вирощування якого Укра!на входить до краiн-лiдерiв. Станом на 2013 р. в Укра'!ш льоном було заияно 47,6 тис. га, поиви якого були розмiшенi переважно у Чернтвськш (50 %), Жито-мирськiй (25 %), Львiвськiй (7 %), Сумськш (9 %) областях [5].
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
У свгтовш практищ целюлозно-паперово! промис-ловостi найб^ьш поширеними методами отримання целюлози залишаються сульфатний i сульфiтний спо-соби дел^шфжацп рослинно! сировини, якi нажаль забруднюють навколишне середовище шкiдливими арковмкними сполуками.
Цi традицiйнi способи не дають можливост отри-мувати целюлозу для хiмiчноi переробки, яка б мала мжмальний вмiст нецелюлозних компоненпв. Для отримання тако! целюлози, як правило, використо-вують попереднiй водний або кислотний гiдролiз [6]. Попереднш гiдролiз (передгiдролiз) спрямований на видалення iз сировини екстрактивних та мшеральних речовин, легкогiдролiзуючих гемiцелюлоз, частково
©
л^ншу, ослаблення зв'язюв мiж стiйкими пентозана-ми i целюлозою та набрякання структури клиинних стiнок волокон, що полегшуе видалення гемiцелюлоз пiд час подальшого варiння. У випадку водного перед-гiдролiзу роль каталiзатора, що прискорюе гiдролiз гемiцелюлоз, виконують оргатчт кислоти, передусiм оцтова i мурашина, якi утворюються iз гемiцелюлоз тд впливом температури.
В роботi [7] було проведено попереднш кислот-ний гiдролiз мiскантусу i встановлено, що викори-стання передгiдролiзу за температури вище 160 °С недоцiльно, осюльки при цьому значно знижуеться вихщ збiльшуеться вмiст лiгнiну (до 41 %) порiвняно з вихiдною сировиною (19,4 %) i руйнуеться волокниста структура вихщно' сировини. Це пояснюеться протiканням побiчноi реакцii конденсацп речовин фе-нольного комплексу з утворенням так званого «псев-дол^ншу». Результатом кислотного перед гiдролiзу мшкантусу е продукт у виглядi порошку темно-коричневого кольору, переробка якого на наступних стадiях ускладнена [8].
З метою зниження вмкту екстрактивних та мше-ральних речовин, регулювання в'язкосп, досягнення необхiдноi реакцiйноi здатностi та однорщност за ступенем полiмеризацii у виробництвi целюлози для хiмiчноi переробки використовують стадж лужного облагородження [6].
У попередшх роботах [9, 10] у дiапазонi температур 120...130 оС дослiджено стадiю кислотного та водного передгiдролiзу луб'яних рослин (льону, конопель, кенафу). Проте розроблеш технолопчш режими по-требують подальшого вивчення попередньоi обробки волокон луб'яних культур при б^ьш низьких температурах, за рiзних значень концентрацiй хiмiчних ре-агентiв, тривалостi i гщромодуля на показники якостi рослинноi сировини.
Лляш волокна привертають увагу дослщниюв та виробникiв своiми унiкальними властивостями. Висо-кий показник молекулярноi маси целюлози iз волокон льону ставить и в ряд найбiльш цшних природних ма-терiалiв [11]. Волокна льону характеризуються бшьш довгими мщними волокнами нiж у деревинi, довжина елементарного волокна льону коливаеться в середньо-му вщ 15 до 25 мм i досягае 125 мм [12]. У порiвняннi з бавовною волокна льону мають б^ьш товсп стiнки i наглухо закритi канали з обох кшщв, що обумовлюе високу мщшсть лляного волокна [13].
До промислових технологш одержання целюлози i показникiв ii якостi висуваються жорсткi умови та обмеження. Тому технолопя виробництва целюлози, зокрема МКЦ, потребуе еколоНчно безпеч-них схем одержання, що виключають можлившть забруднення шкiдливими хiмiчними сполуками навколишнього середовища, хiмiчну та м^робюло-гiчну чистоту готового продукту. Згщно вичизня-них i мiжнародних стандарив вмiст нецелюлозних компонентiв у МКЦ повинен бути мтмальним. Оскiльки у недеревнш рослиннiй сировинi вмiст мшеральних речовин (золи) значно вищий, шж у деревинi, то одержання МКЦ iз такоi сировини потребуе послщовного проведення попереднiх фiзич-них i хiмiчних обробок, якi дозволять максимально видалити з неi л^нш, гемiцелюлози, екстрактивнi i мiнеральнi речовини.
3. Мета та задачi дослщження
На жаль, у лiтературi мктиться недостатньо ш-формацii про результати ефективного видалення мь неральноi частини iз рослинноi сировини, зокрема волокон льону.
Тому метою роботи е дослщження впливу лужноi та кислотноi обробки на видалення нецелюлозних компоненпв iз волокон льону.
Для досягнення вказаноi мети були поставленi на-ступнi задачi:
1) дослiдити вплив основних технолопчних пара-метрiв (пдромодуля, температури, тривалосп, кон-центрацii хiмiчних реагентiв та каталiзатору) лужноi та кислотноi обробки на показники якоси лляних волокнистих напiвфабрикатiв;
2) визначити оптимальш параметри процесу луж-ноi та кислотноi обробки одержання лляних волокнистих натвфабрикапв.
4. Вплив лужно! та кислотно! обробки на показники якост лляних волокнистих натвфабрикапв
У дослiдженнях використовувалися волокна льону iз Чернiгiвськоi областi врожаю 2008 року, як мали наступний хiмiчний склад: вмiст целюлози - 69,5 %, лiгнiну 10,4 %, смоли, жири, воски - 4,3 %, пентозани -11,3 %, зола - 2,0 %, сульфатна зола - 2,95 % вщ маси абсолютно сухоi сировини (а. с. с.). При дослщженш кислотноi та лужноi обробки волокон льону визначали вмкт сульфатноi золи одержаних ВНФ, що е обов'язко-вим показником оцшки якостi МКЦ.
Волокна льону вщсортовували вiд стороннiх домiшок (кострищ, листя, меплки), подрiбнювали до розмiрiв 10±5 мм i зберiгали в ексикаторах з метою тдтримання постiйноi вологостi для '¿х подальшого дослщження.
4. 1. Умови проведення лужно! обробки волокон льону
Для вивчення впливу лужно' обробки волокон льону на показники якосп одержаних лляних ВНФ в робот дослщжено дш водних розчинiв амiаку, гщ-роксиду калж i гiдроксиду натрiю (табл. 1). Обробка реагенпв проводилася у кошчних колбах емнiстю 500 мл зi зворотним холодильником за температури 100 оС, гiдромодуля (ГМ) 15:1 та тривалосп 60 хв.
Як видно iз даних табл. 1, при майже однаковому видаленню iз сировини мшеральних речовин вивче-ними реагентами, розчин гщроксид натрiю краще роз-чиняе лiгнiн i тому вш використовувався в подальших дослщженнях.
4. 2. Вплив технологiчних параметрiв лужно! обробки льону
Для дослщження впливу температури i тривалостi лужно' обробки на процес одержання ВНФ iз волокон льону проведено серт лабораторних варшь за температури 120...160 оС, концентрацп NaOH 4...6 %, тривалостi впродовж 60.180 хв та гщромодуля 5:1. Лужну обробку льону проводили у кислотостшких сталевих автоклавах об'емом 400 мл. Шсля закшчен-ня процесу обробки лляний ВНФ промивали водою,
зневоднювали до cyxocTi приблизно 30 %, сушили до повiтряно-сyхого стану i визначали показники якостi, якi наведено у табл. 2.
Таблиця 1
Показники якосп лляних ВНФ тсля обробки у лужному середовищi
Розчин Концентращя реагенту, % вщ а. с. с.
2 4 6 12
Вихщ ВНФ, % вщ а. с .с.
N^OH 91,8 91,0 89,1 78,6
КОН 82,2 78,5 74,2 70,0
NaOH 81,6 77,2 72,7 69,1
Вмют залишкового лiгнiнy, %
NН4OH 9,25 9,13 8,70 8,38
КОН 7,90 7,71 7,54 7,0
NaOH 7,63 7,56 7,32 6,6
Вмют суль( эатно'1 золи, %
NН4OH 2,85 2,80 2,74 2,35
КОН 2,73 2,75 2,42 2,34
NaOH 2,81 2,77 2,36 2,20
Таблиця 2
Показники якосп ВНФ i3 волокон льону пiсля лужно'| обробки, % вщ а. с. с.
Температура обробки, оС Три-валють обробки, хв Концентращя лугу в розчиш, % Вихщ ВНФ, % Вмют сульфат-но1 золи Вмют залишкового л1гншу
60 4 79,4 2,85 5,4
6 80,4 2,67 5,20
120 120 4 76,6 2,36 4,75
6 77,9 2,28 4,56
180 4 74,2 2,10 4,24
6 75,2 1,97 4,0
60 4 77,8 2,60 4,94
6 76,6 2,4 4,75
140 120 4 74,5 2,11 4,32
6 72,8 2,04 4,12
180 4 70,9 1,87 3,79
6 68,7 1,70 3,54
60 4 74,9 2,3 4,5
6 73,3 2,1 4,34
160 120 4 71,2 1,72 3,9
6 69,7 1,64 3,65
180 4 67,3 1,42 3,27
6 66,0 1,30 3,0
Як видно з даних табл. 2, показники якосп одержаних лляних ВНФ iз зростанням технолопчних параме-TpiB (температури i тривалостi обробки) закономiрно зменшуються, що пов'язано iз бiльш швидким розчи-ненням макромолекул л^ншу, мiнеральних речовин
та вуглеводнево' частини i переведенням ïx до вариль-ного розчину.
Проте вмiст сульфатно' золи та залишкового ль гншу за таких умов лужно' обробки залишаеться досить високим. Тому в робоп дослiджено лужну об-робку лляних волокон з використанням бшьш концен-трованих розчинiв гiдроксидy натрж за температури 160 оС, тривалост 180 хв, ГМ 5:1 i витратах антрахшо-ну - 0,1 % вщ а. с. с. (табл. 3).
Таблиця 3
Показники якосп лляних ВНФ шсля лужно'| обробки, % вiд а. с. с.
№ з/п Концентращя NaOH у розчиш, % Вихщ ВНФ, % Вмют сульфатно!' золи Вмют залишкового л^шну, %
1 12 63,1 0,83 1,95
2 15 59,7 0,65 1,60
3 20 57,2 0,57 1,54
4 25 55,6 0,55 1,51
5 30 54,2 0,61 1,45
6 40 51,8 0,87 1,31
Як видно iз наведених у табл. 3 даних, використан-ня б^ьш концентрованих розчинiв гщроксиду натрiю призводить до значного зменшення виходу i вмiстy залишкового л^ншу в лляних ВНФ, що пов'язано з покращенням процесу розчинення полiсаxаридiв, що легко гiдролiзyються (перш за все гемщелюлоз), i з штенсифжащею процесу деструкцп лiгнiнy за раху-нок розщеплення простих етерних зв'язюв. Пщвищен-ня концентрацiï лугу у варильному розчиш до 25 % дозволяе отримати ВНФ свггло-ирого кольору без стороншх включень у виглядi костри, що мiститься у вихщнш сировинi на рiвнi 7 %. Але подальше зро-стання концентрацп лугу призводить до зб^ьшення вмшту сульфатно' золи в одержаних лляних ВНФ, що е неприпустимим для результапв попередньо' обробки.
4. 3. Вплив каталiзатору
Меxанiзмy прискорення дел^шфжацп рослинно' сировини пiд впливом каталiзатора антраxiнона та ш-ших хшошв присвячено значну кiлькiсть робiт [14-16]. Каталиична дiя антраxiнонy, як вщомо [17], полягае в yтвореннi дианюшв i анiонрадикалiв антрахшо-ну, яю е носiям електронiв вiд розчинних вуглевод-них полiмерiв до нерозчинних полiмерiв лiгнiнy. Цей процес прискорюе фрагментацiю лiгнiнy за рахунок приеднання дианюшв антрагщрохшону до лiгнiнy по а-вуглецевому атому з подальшим розриванням Р -арилетерного зв'язку i утворенням антрахшону i фенолят iона л^шну. У табл. 4 наведено даш про вплив витрат антраxiнонy на показники якосп ВНФ iз волокон льону.
Дослщженнями встановлено, що додавання до ва-рильного розчину антраxiнонy у юлькост 0,01.1,0 % вiд маси а. с. с. за температури обробки 160 оС, концентрацп NaOH 6 % та ГМ 5:1 зменшуе вмют залишкового л^шну та мшерально' частини в одержаних ВНФ. Зростання виходу лляних ВНФ зi зб^ьшенням витрат
каталiзатору пояснюеться тим, що aHTpaxiHOH не лише збшьшуе швидкiсть делiгнiфiкацii, а й стабШзуе ву-глеводи рослинно' сировини.
Таблиця 4
Вплив катал1затору на показники якосп лляних ВНФ
Показники якост ВНФ Витрати AQ, % вщ а. с. с.
0 0,01 0,05 0,1 0,5 1
Вихщ, %. 62,8 63,5 65,0 66,0 66,2 66,4
Вмют сульфатно' золи, % 1,43 1,40 1,35 1,30 1,28 1,27
Вмют залишкового лiгшiшу, % 4,0 3,75 3,41 3,0 2,87 2,73
Тому лужну обробку рекомендуеться проводити з використанням аштрахiшошу у юлькост 0,1 % вiд маси а. с. с, осюльки подальше зростання його витрат до 1 % не призводить до суттевих змш показниюв якостi лляних ВНФ i робить таку обробку менш екошомiчшо вигiдшою.
Визначення ренгеноспектральним флуоресцент-ним ашалiзом хiмiчшого складу одержаних лляних ВНФ на спектрометрi Expert 3L показало, що за лужшоi обробки можна зменшити вмiст кремшiю та арки у волоках льону, але при цьому вщносно збiльшуеться вмкт залiза, що пiдтверджуеться i коричневим забар-вленням золи пiсля згорання. Вмiст кальцiю пiсля лужшоi обробки практично не змшився (72±5 %) у порiвшяшшi з його вмштом у вихiдших волокнах льону.
4. 4. Умови проведення кислотно! обробки волокон льону
З метою визначення кислоти, яка найб^ьш ефек-тивно видаляе мiшеральшi речовини i л^нш iз рослин-шоi сировини в робоп вивчався вплив тривалостi i кон-цештрацii сiрчашоi, соляшоi, оцтово', ортофосфоршоi та азотшоi кислот. Кислотна обробка волокон льону проводилась у кошiчших колбах емнштю 500 мл зi зворот-ним холодильником за температури 100 оС i ГМ 15:1. Показники якостi одержаних лляних ВНФ тсля об-робки вищевказаними кислотами наведено в табл. 5.
Як видно з даних табл. 5, серед дослщжених кислот бiльшою дiею на компоненти волокон льону характеризуемся сiрчаша кислота. Низький вмшт сульфатшоi золи пiсля кислотно' обробки волокон льону пояснюеться активною взаемодiею кислот з мшеральними речовинами рослинно' сировини та 'х розчиненням. Подальше збiльшешшя концентрацп сiрчашоi кислоти призводить до руйнування волокнисто' структури льону, в результат чого утворюеться порошок темного кольору, що пояснюеться протжанням побiчшоi реакцп конденсацп речовин фенольного комплексу з утворенням так званого «псевдол^ншу». Але обробка дослщжуваними кислотами за таких умов не дае можливост розчинити сторошшi включення, якi знахо-диться у волокнах льону у виглядi костри.
4. 5. Вплив пдромодуля кислотно! обробки
З метою визначення впливу пдромодуля кислотно' обробки на показники якосп лляних ВНФ було проведено обробку волокон льону ирчаною кислотою рiзшоi концентрацп у сталевих автоклавах емнштю 400 мл
за температури 130 оС i тривалост обробки протягом 120 хв (табл. 6).
Таблиця 5
Показники якосп ВНФ тсля кислотноТ обробки волокон льону
№ з/п Кислота Концен-тращя кислоти, % Три-валють обробки, хв Вихщ ВНФ, % Вмют сульфатно' золи, % Вмют л'гншу, %
0,5 60 94,2 1,41 9,80
120 93,0 0,67 9,70
1 60 94,0 1,18 9,65
1,0 120 92,0 0,59 9,57
180 80,1 0,55 7,40
0,5 60 94,7 2,0 10,0
2 НС1 120 94,0 1,60 9,58
1,0 60 92,7 1,82 9,70
120 91,9 1,55 9,40
60 95,0 1,53 9,71
3 НАс 0,5 120 93,8 1,26 9,60
1,0 60 94,3 1,38 9,57
120 92,1 1,05 9,44
0,5 60 94,0 1,40 9,70
4 Н3РО4 120 92,2 0,93 9,53
1,0 60 93,1 1,25 9,61
120 91,6 0,72 9,46
0,5 60 88,0 1,55 9,50
5 HNO3 120 85,3 1,07 8,80
1,0 60 86,7 1,45 7,90
120 84,5 1,33 7,00
Таблиця 6
Вплив пдромодуля на показники якосп ВНФ ¡з волокон льону
Показники якост ВНФ Гщромодуль
5:1 10:1 15:1
Концентращи Н^04 0,5 %
Вихщ, % вщ а. с. с. 81,0 77,3 76,5
Вмют сульфатно'' золи, % вщ а. с. с 0,99 0,64 0,61
Вмют залишкового л'гншу, % вщ а. с. с 8,5 8,1 7,85
Концентращя Н^04 1 %
Вихщ, % вщ а. с. с. __ 68,9 67,6
Вмют сульфатно' золи, % вщ а. с. с -- 0,56 0,50
Вмют залишкового л'гншу, % вщ а. с. с -- 7,81 7,70
Як видно з даних табл. 6, зб^ьшення гщромодуля i концентрацп «рчано' кислоти тд час кислотно' обробки рослинно' сировини призводить до знижен-ня виходу ВНФ, вмшту залишкового л^ншу i сульфатно' золи.
Така закономiрнiсть змiни показниюв якостi лляних ВНФ вiд гщромодуля кислотно' обробки по-яснюеться зб^ьшенням витрат сiрчаноï кислоти, що сприяе кращому розчиненню мiнеральниx речови-ни та вyглеводiв рослинно' сировини. Пщвищення температури кислотно' обробки до 130 оС не призводить до ютотних змiн показникiв якостi одержаних лляних ВНФ, у порiвнянi з даними табл. 5, тому у подальших дослщження обробку волокон льону «рчаною кислотою рекомендуеться проводити за температури 100 оС.
5. Висновки
Дослщжено вплив основних технолопчних параме-трiв лужно' та кислотно' обробки на показники якосп одержаних лляних волокнистих натвфабрикапв. На основi отриманих експериментальних даних, рекомен-дуеться проводити попередню лужну обробку за кон-центрацп гщроксиду натрт у розчинi 20-25 %, за температури 160 оС впродовж 180 хв. Стадш попереднього кислотного гщрол1зу волокон льону рекомендуеться проводити розчином арчано' кислоти концентращею 1 % за температури 100 оС впродовж 180 хв.
Використання попереднього кислотного гщрол1зу та лужно' обробки за вищевказаних умов дасть мож-ливють отримати мiкрокристалiчнy целюлозу з низь-ким вмштом мшеральних речовин та л^ншу.
Лiтература
1. Habibi, Y. Cellulose Nanocrystals Cmemistry, Self-Assembly, and Applications [Text] / Y. Habibi, L. A. Lucia, O. J.Rojas // Chem. Rev. - 2010. - Vol. 110, Issue 6. - Р. 3479-3500. doi:10.1021/cr900339w
2. Kai, Y. The utility of the microcrystalline cellulose sphere as a particulate embolic agent: an experimental study [Text] / Y. Kai, J. Hamada, M. Morioka, T. Todaka, S. Hasegawa, Y. Ushio // American Journal of Neuroradiology. - 2000. - Vol. 21, № 6. -P. 1160-1163.
3. Kim, J. Discovery of Cellulose as a Smart Material [Text] / J. Kim, S. Yun, Z. Ounaies // Macromolecules. - 2006. - Vol. 39, Issue 12 - Р. 4202-4206. doi:10.1021/ma060261e
4. Сарымсаков, A. A. Диспергированная микрокристаллическая целлюлоза и гидрогели на ее основе [Текст] / A. A. Сарымсаков, М. М. Балтаева, Д. С. Набиев, С. Ш. Рашидова, Г. M. Югай // Химия растительного сырья. - 2004. - № 2. - С. 11-16.
5. Державний ком1тет статистики Укра'ни [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://uga-port.org.ua/sites/default/files/ bl_posiv_2013.pdf.
6. Непенин, Ю. Н. Технология целлюлозы: в 3 томах. Т.2. Производство сульфатной целлюлозы [Текст] : уч. пос. для вузов / под ред. Ю. Н. Непенина; 2-е изд., перераб. - М.: Лесная пром-ть, 1990. - 600 с.
7. Hu, F. Pretreatment and lignocellulosic chemistry [Text] / F. Hu, A. Ragauskas // Bioenergy resources. - 2012. - Vol. 5, Issue 4. -Р. 1043-1066. doi:10.1007/s12155-012-9208-0
8. Денисова, М. Н. Целлюлоза и лигнин, полученные гидротропным способом из мискантуса [Текст] / М. Н. Денисова, Р. Ю. Митрофанов, В. В. Будаева, О. С. Архипова // Ползуновский вестник. - 2010. - № 4. - С. 198-206.
9. Барбаш, В. А. Мшрокристашчно' целюлоза ¡з волокон луб'яних рослин [Текст] / В. А.Барбаш // Науков1 вют «КП1». -2014. - № 1. - С. 117-122.
10. Барбаш, В. А. Дослщження впливу р1зних стадш технолопчного процесу одержання мшрокристашчно' целюлози з волокон конопель на показники ii якосп [Текст] / В. А Барбаш., А. А.Даниленко, Ю. М. Нагорна // Науков1 вют «КП1». - 2013. -№ 2. - С. 147-151.
11. Рыльский, А. У. Льняная целлюлоза - альтернатива хлопковой при производстве бумаги [Текст] / А. У. Рыльский, В. А. Лебедева, А. Н. Марченко, А. П. Пиница // «Картон и Гофрокартон». - 2007. - С. 38-39.
12. Артемьев, А. В. Органические вещества лубяных культур [Текст] / А. В. Артемьев, А. О. Ружицкий // Журнал Государственного химического общества им. Д.И. Менделеева. - 2004. - Т. XVVIII, № 3. - С. 55-62.
13. Перепелкин, К. Е. Структура и свойства волокон [Текст] / К. Е. Перепелкин. - М.: Химия, 1985. - 280 с.
14. Barbash, V. A. Ammonia-sulfite-ethanol pulp from wheat straw [Text] / V. A.Barbash, I. VTrembus, V. М. Shevchenko /^elMose Chemistry and Technology. - 2014. - Vol. 48. - Р. 345-353.
15. Yin, H. C. Improved oxygen delignification selectivity of oil palm (elaeis guineensis) efb soda-aq pulp: effect of photo-pretreatment and aq-aided Н2О2 reinforcement [Text] / H. C. Yin, H. N. Soo, P. L. Cheu // Cellulose Ghemistry and Technology. - 2013. -Vol. 47. - Р. 277-283.
16. Гугнин, М. Ю. К вопросу о механизме действия антрахинона при щелочной варке [Текст] / М. Ю.Гугнин, Ю. А. Малков, Ю. Н.Непенин // Химия древесины. - 1983. - № 3. - С. 43-46.
17. Крюков, В. М. Исследование возможности интенсификации процесса щелочной варки лиственной целлюлозы [Текст] / В. М Крюков. - М.: Лесная промышленность. 1980. - 150 с.
