CC BY
33
© Дoвгaнь P. С., Aнтoнeнкo Л. I., Чeкмaн I. С.
0ÄK 615. Q15 : 615. 22 + 616. 12
Довгань P. С., Антоненко Л. I., Чекман I. С.
BПЛИB ПEPИHДOПPИЛУ HA ПPOHИKЛИBICTЬ MEMÁPAH EPИTPOЦИTIB У
ÚÓPIB З APTEPIAЛЬHOЮ ГIПEPTEHЗICЮ
Haцioнaльний мeдичний yнiвepcитeт iм. O. O. Бoгoмoльця (м. KrnB)
Дана poбoтa е фpaгмeнтoм НДР «Eкcпepимeн-тaльнe oбфyнтyвaння кoмбiнoвaнoгo зacтocyвaн-ня кapдioтpoпниx пpeпapaтiв», № дepж. peecтpaцiÏ Q111UQQ9417.
B^yn. Згiднo cтaтиcтичниx дaниx лiдиpyючi пo-зицiÏ зaxвopювaнocтi та cмepтнocтi cepeд пpaцeз-дaтнoгo нaceлeння в УкpaÏнi займають зaxвopювaн-ня cepцeвo-cyдиннoÏ cиcтeми (ССС) [1]. Пiдвищeний apтepiaльний ти^ (ПAT) е нaйпoшиpeнiшим xpoнiч-ним зaxвopювaнням ССС. Пoшyк нoвиx фopм i мe-тoдiв пpoфiлaктики та лкування ПAT пoтpeбye бiльш дeтaльнoгo вивчeння мexaнiзмiв poзвиткy цieÏ пато-лoгiÏ [3,14,15].
Для лiкyвaння зaxвopювaнь ССС в тoмy чиcлi ПAT Gвpoпeйcьким тoвapиcтвoм кapдioлoгiв pe-кoмeндoвaнi пpeпapaти пepшoÏ л i н i Ï (дiypeтики, бeтa-блoкaтopи, aнтaгoнicти кaльцiю, блoкaтopи aнгioтeнзинoвиx peцeптopiв та блoкaтopи ангю-тeнзинпepeтвopюючoгo фepмeнтy) якi дoцiльнo за-cтocoвyвaти як y мoнo- так i гамб^ванм тepaпiÏ АГ [1,13].
Як cвiдчaть peзyльтaти вiтчизняниx та зapyбiжниx вчeниx бiльшicть пaцieнтiв з ПAT cьoгoднi лiкyютьcя нeeфeктивнo. У 5Q / пaцieнтiв з ПAT тepaпiя антип-пepтeнзивними пpeпapaтaми е нe eфeктивнoю - дo-cягнeння нopмaльнoгo piвня apтepiaльнoгo тиcкy нe вiдбyвaeтьcя [15].
У пoпepeднix дocлiджeнняx вcтaнoвлeнo, щo в кapдioмioцитax щypiв з АГ е oзнaки пoшкoджeнь уль-тpacтpyктypи ядep, cкopoтливoгo та eнepгeтичнoгo aпapaтiв. Пepecкopoчeння та дeзiнтeгpaцiя мюф^ бpил пpизвoдить дo пoшкoджeнь вcтaвниx ди^в. У мiтoxoндpiяx вiдбyвaютьcя як кoмпeнcaтopнo-aдaп-тaцiйнi, так i диcтpoфiчнo-дecтpyктивнi пpoцecи. Змiни yльтpacтpyктypи мioкapдa cвiдчaть пpo знaчнi пopyшeння в ycix opгaнeлax мioкapдy з poзвиткoм нe ттьки мopфoлoгiчниx yшкoджeнь, aлe i функцю-нaльниx. Öe зyмoвлюe пoгipшeння нe тiльки тpoфiки мioкapдa, aлe i oбмiнy peчoвин, щo пpизвoдить дo пopyшeння гeмoдинaмiки, poзвиткy cepцeвoÏ нe-дocтaтнocтi. Heбiвoлoл, пepинoпpил, квepцeтин i тioтpиaзoлiн cпpияють пeвнiй нopмaлiзaцiÏ yn^pa-cтpyктypи мioкapдa [6,7].
У лiтepaтypi нeдocтaтньo виcвiтлeнi дaнi щo дo впливу aнтигiпepтeнзивниx пpeпapaтiв на пpo-никливicть мeмбpaн epитpoцитiв y щypiв з apтe-piaльнoю гiпepтeнзieю (АГ). Щypи л i н i Ï HIСAГ е
eкcпepимeнтaльнoю мoдeллю, щo за пaтoгeнeтич-ними мexaнiзмaми нaйбiльш вiдпoвiдae apтepiaльнiй гiпepтeнзiÏ y людeй [16]. У пoпepeднix дocлiджeнняx вcтaнoвлeнo, щo пepиндoпpил пpи зacтocyвaннi cпpияe вiднoвлeнню yльтpacтpyктypниx пoкaзникiв, щo xapaктepизyють мioфiбpили та мiтoxoндpiÏ, xoчa пoвнicтю нe зaпoбiгaють poзвиткy Ïx змiн [7].
У зв'язку з цим, мeтoю дocлiджeння бyлo ви-вчeння ocмoтичнoÏ peзиcтeнтнicть epитpoцитiв щypiв з АГ пpи зacтocyвaннi пepиндoпpилy.
Oб'eкт i мeтoди дocлiджeння. Дocлiди пpoвe-дeнi на 24 щypax, з ниx 16 - з apтepiaльнoю mep-тeнзieю лши HIСAГ та В щypax лши WKY (Wistar-Kyoto rats) - кoнтpoльнi (нopмoтeнзивнi) твapини. Tвapин poзпoдiлили на 3 фупи: I гpyпa - В iнтaктниx ^op-мoтeнзивниx) щypiв (кoнтpoль), II гpyпa - В щypiв з АГ, III - В щypiв з АГ, як oтpимyвaли пepиндoпpил (1 мг/кг). Пopoшoк пepиндoпpилy poзчиняли y вoдi, зacтocoвyвaли per os впpoдoвж 6Q дыв. Утpимaння твapин та eкcпepимeнти пpoвoдилиcя вiдпoвiднo дo пoлoжeнь «GвpoпeйcькoÏ кoнвeнцiÏ пpo зaxиcт xpe-бeтниx твapин, якi викopиcтoвyютьcя для eкcпepи-мeнтiв та iншиx нayкoвиx цiлeй» (Стpacбypг, 19В5), «Зaгaльниx eтичниx пpинципiв eкcпepимeнтiв на твapинax», yxвaлeниx Пepшим нацюнальним ган-гpecoм з бioeтики (Ки'в, 2QQ1). Ocмoтичнy peзиc-тeнтнicть epитpoцитiв визначали за мeтoдoм Дeйci [2]. Peзyльтaти пpoвeдeниx дocлiджeнь oбpoбляли мeтoдaм вapiaцiйнoÏ cтaтиcтики [9].
Peзyльтaти дocлiджeнь тa ïx oбгoвopeння. Пpoвeдeними дocлiджeннями вcтaнoвлeнo пopy-шeння пpoникnlивocтi epитpoцитapниx мeмбpaн y щypiв з АГ ^бл.). У гiпepтeнзивниx щypiв вiдмiчa-eтьcя пiдвищeння гeмoлiзy epитpoцитiв пpи ган-цeнтpaцiÏ NaCI Q,4 о/ (57,3 + В,4 о/ пpoти 24,3 + 5,6 / в кoнтpoлi) та Q,35 / poзчинax (1QQ,Q+Q / пpoти 74,5+4,2 / в кoнтpoлi). Пepиндoпpил пpи зacтocy-ванн y в дoзi 1мг/кг y щypiв з АГ змeншye пoкaзники в Q,4о/ з (57,3+В,4о/ дo 35,4 +1,7 о/0) та Q,35 о/ poз-чинaxзi (1QQ,Q+Qо/ дo 9Q,5+4,5 /).
Пpoтягoм ocтaннix po^ для лiкyвaння ПАХ най-бтьш чacтo зacтocoвyють iнгiбiтopи aнгioтeнзин-пepeтвopюючoгo фepмeнтy (iAПФ). Дo eфeктивниx iAПФ вiднocитьcя пpeпapaт пepиндoпpил. Kлiнiч-ними дocлiджeннями вcтaнoвлeнo, щo знижeння AT вiдбyвaeтьcя чepeз cпpoмoжнicть пepидoпpилy гальмувати пepeтвopeння нeaктивнoгo aнгioтeнзинy
122
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Bип. 4, Ъэм 3 (11S)
Taблиця
Вплив пepиндoпpилy нa пpoникнicть мeмбpaн epитpoцитiв y щypiв з apтepiaльнoю гiпepтeнзieю пpи зacтocyвaннi пepиндoпpилy
I в aнгioтeнзин II з cyдинoзвyжyвaльними влacтивoc-тями як в плaзмi кpoвi, так i cyдинax, а тагах в iншиx ткaнинax. Пpигнiчyють активнють cимпaтичнoÏ нep-вoвoÏ cиcтeми шляxoм гaльмyвaння видiлeння мe-дiaтopa нopaдpeнaлiнy з нaдниpникiв та зaкiнчeнь cимпaтичниx нepвiв. СТИМУЛЮЮТЬ cинтeз вaзoдиля-тyючoгo бpaдикiнiнy з пpигнiчeнням йoгo шактиваци. Бpaдикiнiн, в cвoю чepгy, cтимyлюe cинтeз oкcидy aзoтy, який poзшиpюe cyдини. Пpигнiчyють ceкpe-цiю aльдocтepoнy внacлiдoк знижeння piвня в кpoвi aнгioтeнзинy II з poзвиткoм нaтpiйypeзy. Збiльшyють cинтeз пpocтaглaндинiв-вaзoдилятaтopiв, щo ^p^ яе poзвиткy aнтигiпepтeнзивнoгo eфeктy та змeншy-eтьcя гiпepтpoфiя лiвoгo шлyнoчкa [4,8,11,18,2о].
Aктивaцiя пepeкиcнoгo oкиcнeння лт^в вважа-eтьcя oдним з вaжливиx eндoгeнниx фaктopiв па-тoгeнeзy ПДХ Пepeкиcнi cпoлyки е пycкoвими мe-xaнiзмaми, щo пopyшyють фyнкцiю бioмeмбpaн за paxyнoк змeншeння в ниx, в пepшy чepгy, зaгaльнoгo
вмюту фocфoлiпiдiв. В cвoю чepгy змЫи лiпiднoгo cпeктpy пocилюють мeмбpaннy пpoникнicть, щo пo-глиблюе пopyшeння внyтpiшньoклiтиннoгo мeтaбo-лiзмy. Пiдвищeнe yтвopeння гiдpoпepeкиciв та вть-ниx paдикaлiв пpизвoдить дo yшкoджeння мeмбpaн epитpoцитiв за paxyнoк змeншeння в ниx зaгaльнoгo вмicтy фocфoлiпiдiв [5,12].
Hopмaлiзyючи пpoцecи мiтoxoндpiaльнoгo пo-дiлy, пepиндoпpил впливае i на гoмeocтaз Ca2 ± , так як poбoти ocтaннix poкiв пoкaзaли, щo мiтoxoндpiÏ, oкpiм cвoeÏ ocнoвнoÏ фyнкцiÏ - eнepгoyтвopeння, мають життeвo вaжливe знaчeння для цiлoгo pядy peгyлятopниx шляxiв, в тому чи^ peгyлюючи пpo-cтopoвo-чacoвi влacтивocтi вiдпoвЦi мiтoxoндpiaльнoгo Ca2 ±i, таким чинoм, фiзioлoгiчниx i пaтoлoгiчниx нacлiдкiв cигнaлiв клiтиннoгo Ca2±[17,21].
Пpипyщeння, щo пepиндoпpил впливае на вну-тpiшньoкJliтинний oбмiн кaльцiю, cпiвпaдae з даними пpo oбмeжeнe вивiльнeння кальцю з кaнaльцiв cap-кoплaзмaтичнoÏ Ытки пpи блoкaдi peнiн-aнгioтeнзив-нoÏ cиcтeми [19].
Bиcнoвки.
1. Пpи apтepiaльнiй гiпepтeнзiÏ у щypiв мають мicцe пopyшeння фyнкцioнaльнoгo cтaнy мeмбpaн epитpoцитiв: знижeння ocмoтичнoÏ peзиcтeнтнocтi та пiдвищeння Ïx пpoникнocтi.
2. Пepиндoпpил знижуе пpoникнicть мeмб-paн epитpoцитiв у щypiв з apтepiaльнoю гiпepтeн-зieю, пiдвищye peзиcтeнтнicть, нopмaлiзyючи Ïx пpoникнicть.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. Зacтo-cyвaння пepиндoпpилy в знaчнiй мipi нopмaлiзye пpoникнicть epитpoцитiв щypiв з ЛГ, aлe пoвнicтю нe вiднoвлюe йoгo. Oтpимaнi дaннi мoжyть бути ви-кopиcтaнi для пoшyкy нoвиx нaпpямкiв лiкyвaння cepцeвo-cyдиннoÏ пaтoлoгiÏ, а caмe кoмбiнoвaнoгo зacтocyвaння пepиндoпpилy з мeтaбoлiтними пpe-пapaтaми пpи лiкyвaннi apтepiaльнoÏ гiпepтeнзiÏ.
Koнцeнтpaц¡я NaCI ( %)
^упи твapин о,5 о,45 о,4 о,35 о,1
Пpoцeнт гeмслiзy
Koнтpoль (нopмo- о о 24,3 ± 5,6 74,5 ± 4,2 1оо ± о
тeнзивнi,)
AГ 4,7 37,5 ± 3,4 57,3 ± 8,4* 1оо±о* 1оо ± о
AГ+
пepин- о о 35,4±1,7** 9о,5±4,5** 1оо ± о
дoпpил
Пpимiткa: *- вipoгiднicть no в¡днoшeнню дс кoнтpoлю (iнтaктнi щypи); **- вipсгiднicть nс вiднсшeнню до гpynи щypiв з apтepiaльнсю гinepтeнзieю.
Лiтepaтypa
1. Aмocoвa E. H. Лeчeниe apтepиaльнoй гипepтeнзии - 2о1о: кoммeнтapии к ocнoвным пoлoжeниям пocлeдниx (2оо9) peкoмeндaций Eвpoпeйcкoгo oбщecтвa кapдиoлoгoв и Eвpoпeйcкoгo oбщecтвa гипepтeнзии. Часть 1. Koнcepвaтизм цeли лeчeния и клиничecкaя эффeктивнocть ocнoвныx клaccoв aнтигипepтeнзивныx пpeпapaтoв I E. H. Aмocoвa II Cepцe i cyдини. - 2о1о. - № 3. - С. 5-16.
2. Pyкoвoдcтвo пo клиничecкoй лaбopaтopнoй диaгнocтикe (Учeбнoe пocoбиe для фaктoв и инcтитyтoв у^в. вpaчeй) I M. A. Бaзapнoв, T. A. Сакун, E. A. nei<yc I Гщ peд. M. A. Бaзapнoвa. - Kиeв : Вища шгала, - 1982. - Ч. 2. - 173 c.
3. Бepeзин A. E. Cтpaтeгичecкиe пoдxoды к пpoфилaктикe и лeчeнию apтepиaльнoй гипepтeнзии I A. E. Бepeзин II Укp. мeд. ча^ - 2оо7. - T. 6о, № 4. - С. 18-24
4. Билoycoв Ю. Б. Kлиничecкaя фapмaкoлoгия и фapмaкoтepaпия I Ю. Б. Билoycoв - 3-e изд., иcпp. и дoп. - M.: OOO «Meдицинcкoe инфopмaциoннoe aгeнтcтвo», 2о1о. - 872 c.
5. Биoмeмбpaнoлoгия I A. A. Бoлдыpëв, E. И. Kaйвяpяйнeн, В. A. Илюxa I Пoд peд. A. A. Бoлдыpëвa. - Пeтpoзaвoдcк : Изд^ кap. PAH, 2оо6 - 226 c.
6. Дoвгaнь P. C. Mopфoфyнкцioнaльнi ocoбливocтi yльтpacтpy<тypи мioкapдa cep^ щypiв зi cпoнтaннoю apтepiaльнoю гiпepтeнзieю I P. C. Дoвгaнь, Л. O. Cтeчeнкo, M. I. Зaгopoдний, I. C. Чeкмaн II Вюн. мopфoлoгiÏ. - 2оо7. - № 13(2). -C. 255-26о.
7. Дoвгaнь P. С. Вплив пepиндoпpилy на yльтpacтpyктypy пepeдcepдниx кapдioмioцитiв cepця щypiв зi cпoнтaннoю apтepiaльнoю гiпepтeнзieю I P. С. Дoвгaнь, I. С. Чeкмaн, С. M. Чyxpaй, В. В. Tкaчeнкo II Фapмaцeвтичний жypнaл. -2о14. - № 1. - С. 62-67.
8. Koвaлeнкo В. M. Hacтaнoвa з кapдioлoгiÏ I В. M. Koвaлeнкo - K.: Mopioн, 2оо9. - 1368 c.
9. Статистика в науте и бизнece I С. H. Лапач, A. В. Чyбeнкo., П. H. Бабич I Г^д peд. С. H. Лапача. - K.: Mopиoн, 2оо2. -64о c.
10. Maкcимoв В. Ф. Cтpyктypныe ocoбeннocти кapдиoмиoцитoв пpaвoгo пpeдcepдия у кpыc HИCAГ I В. Ф. Maкcимoв, И. M. Kopocтышeвcкaя II Бюл. экcп. биoлoгии и мeдицины. - 2оо4. - T. 138, № 7. - С. 4-8.
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2014 - Bип. 4, Toм 3 (115)
123
11. Машковский М. Д. Лекарственные средства / М. Д. Машковский. - М.: Новая волна, 2006. - 1200 с.
12. Физиология и патофизиология эритороцита / В. В. Новицкий, Н. В. Рязанова, Е. А. Степовая / Под ред. В. В. Новицкого. - Томск, 2004. - 263 с.
13. Сиренко Ю. Н. Современная стратегия антигипертензивной терапии фиксированными комбинациями / Ю. Н. Сирен-ко // Артериальная гипертензия. - 2013. - № 1 (27) - С. 52-56.
14. С1ренко Ю. М. Артер1альна ппертенз1я та супутня патолопя. - Донецьк : Видавець Заславський О. Ю., 2010. - 384 с.
15. С1ренко Ю. М. Прихильнють до лкування як нар1жний камшь сучасноУ терапп артер1альноУ ппертензп / Ю. М. С1ренко, К. В. М1хеева // Артериальная гипертензия. - 2010. - № 3(11). - С. 59-69.
16. Чекман I. С. Спонтанна артер1альна ппертенз1я у щур1в: патогенетичш мехашзми розвитку / I. С. Чекман, Я. М. Корнейкова, Р. С. Довгань // Лки. - 2007. - № 1-2. - С. 10-15.
17. Benard G. Mitochondrial fusion and division: regulation and role in cell viability / G. Benard, M. Karbowski // Semin. Cel. Dev. Boil. - 2009. - Vol. 20. - P. 365 - 374.
18. Brugts J. J. Angiotensin-converting enzyme inhibition by perindopril in the treatment of cardiovascular disease / J. J. Brugts, R. Ferrari, M. L. Simoons // Expert. Rev. Cardiovasc. Ther. - 2009. - Vol. 7. - P. 345-360.
19. Clerico A. Turnover studies on cardiac natriuretic peptides: methodological, pathophysiological and therapeutical considerations / A. Clerico, G. lervasi, A. Pilo // Curr Drug Metab. - 2000. - Vol. 1. - P. 85 - 105.
20. Ghiadoni L. Perindopril for the treatment of hypertension / L. Ghiadoni // Expert Opin. Pharmacother. - 2011. - Vol. 12. -P. 1633-1642.
21. Morgan К. G. The role of calcium in the control of vascular tone as assessed by the Ca2+ indicator aequorin / К. G. Morgan // Cardiovasc. Drugs Ther. - 1990. - Vol. 4. - P. 1355 - 1362.
УДК 615. 015 : 615. 22 + 616. 12
ВПЛИВ ПЕРИНДОПРИЛУ НА ПРОНИКЛИВ1СТЬ МЕМБРАН ЕРИТРОЦИТ1В У ЩУР1В 3 АРТЕР1АЛЬ-НОЮ Г1ПЕРТЕН316Ю
Довгань Р. С., Антоненко Л. I., Чекман I. С.
Резюме. Згщно статистичних даних серед позицм смертност працездатного населення в УкраУн лщи-рують захворювання серцево-судинноУ системи (ССС). Пщвищений артер1альний тиск (ПАТ) е найпошире-н0им хроычним захворюванням ССС. Пошук нових форм i метод1в профтактики та лкування ПАТ потребуе бтьш детального вивчення мехаызммв розвитку ^еУ патологи У лiтературi недостатньо висвгглеы дан що до впливу антиппертензивних препара^в на проникливють мембран еритроци^в у щурiв з артерiальною гiпертензieю (АГ). Тому в данм роботi дослiджували проникнiсть еритроцитарних мембран щурiв з АГ. Щурi з АГ е експериментальною моделлю, що за патогенетичними мехаызмами найбтьш вiдповiдаe артерiальнiй ппертензiУ у людей. Тому на данм моделi вивчають ефективнють антигiпертензивних засобiв. У зв'язку з цим, метою дослщження було вивчення осмотичноУ резистентнiсть еритроцитiв щурiв з АГ при застосуваннi периндоприлу.
При артерiальнiй ппертензiУ у щурiв мають мюце порушення функцiонального стану мембран еритроци-тiв: зниження осмотичноУ резистентнос^ та пiдвищення Ух проникностi. Периндоприл знижуе проникнiсть мембран еритроцитiв у щурiв з артерiальною гiпертензieю, пщвищуе резистентнiсть, нормалiзуючи Ух про-никнють можливо за рахунок зменшення утворення гщроперекиЫв та вiльних радикалiв.
Ключов1 слова: периндоприл, щурi з артерiальною гiпертензieю, еритроцити.
УДК 615. 015 : 615. 22 + 616. 12
ВЛИЯНИЕ ПЕРИНДОПРИЛА НА ПРОНИЦАТЕЛЬНОСТЬ МЕМБРАН ЭРИТРОЦИТОВ У КРЫС С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕН3ИЕЙ
Довгань Р. С., Антоненко Л. И., Чекман И. С.
Резюме. Согласно статистическим данным лидирующие позиции смертности среди трудоспособного населения в Украине занимают заболевания сердечно - сосудистой системы (ССС). Повышенное артериальное давление (ПАД) является распространенным хроническим заболеванием ССС. Поиск новых форм и методов профилактики и лечения ПАД требует более детального изучения механизмов развития этой патологи. В литературе недостаточно данных по влиянию антигипертензивных препаратов на проницательность мембран эритроцитов у крыс с артериальной гипертензией (АГ). Поэтому в данной работе исследовали проницаемость эритроцитарных мембран крыс с АГ. Крысы с АГ является экспериментальной моделью, за патогенетическими механизмами наиболее соответствует артериальной гипертензии у людей. Поэтому на данной модели изучают эффективность антигипертензивных средств. В связи с этим, целью исследования было изучение осмотической резистентности эритроцитов крыс с АГ при применении периндоприла.
При артериальной гипертензии у крыс имеет место нарушения функционального состояния мембран эритроцитов: снижение осмотической резистентности и повышение их проницаемости. Периндоприл снижает проницаемость мембран эритроцитов у крыс с артериальной гипертензией, повышает резистентность, происходит нормализация их проницаемости возможно за счет уменьшения образования гидроперекисей и свободных радикалов.
Ключевые слова: периндоприл, крысы с артериальной гипертензией, эритроциты.
124
В1сник проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
UDC 615. 015 : 615. 22 + 616. 12
Effect Perindopril Erythrocyte Membranes Permeability in Rats with Hypertension
Dovgan R. S. Antonenko L. I. Chekman I. S.
Abstract. Arterial hypertension is one of the major problems of modern medicine due to its widespread and place in the structure of total mortality. Mechanisms of hypertension insufficiently studied. It is recognized that high blood pressure is a result of absolute or relative increase in total peripheral resistance, which, in turn, is closely associated with increasing blood vessels tone. The hypotheses put forward to explain the increase in total peripheral resistance, taking into account factors such as disorders of neurohumoral regulation of vascular tone, the transport of sodium and calcium in vascular smooth muscle cells, structural changes in the vessels and myocardium. The particular significance has the hypothesis of hypertension as a genetically determined cell disorders. In experimental and clinical studies have shown the effectiveness of ACE inhibitors on blood pressure reduce, the hypotensive and metabolic mechanisms are currently continuing intensively studied. As replenishment evidence the efficacy of combined antihypertensive treatment on the one hand, opening of new mechanisms of development and progression of hypertension, on the other, regularly reviewed list of recommended, rational two-component combinations of antihypertensive drugs that appear in the adopted recommendations of hypertension treatment. A few studies in recent years have demonstrated high efficacy of ACE inhibitors.
Materials and methods. The material for the study were normotensive Wistar-Kyoto (WKY) rats and inherited stress-induced arterial hypertension (ISIAH) rats (average weight of 210,5 ± 3,5 g). Blood pressure was measured at the caudal artery by plethysmography method with "Transonis Animal Research Flowmeter T-106 Series» («Transonis Systems Inc.», USA). Animals withdrawn from the experiment after 60 days according to the ethical requirements of experiments on animals: "Regulations on the animal use of in research biomedical research", "European Convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes", "Guide for the Care and Use of Laboratory Animals".
Animals were divided into 3 groups: 1) control (normotensive WKY rats, n = 8); 2) ISIAH rats (n = 8); 3) ISIAH rats treated perindopril (n = 8);). All study medication has introduced at a dose of 1,0 mg/kg once daily.
Results and discussion. Perindopril has decreased the arterial blood pressure to 138 ± 4. 0 m m Hg vs 155.5 ± 2.0 mm Hg in untreated rats, although the BP remained higher than in normotensive WKY rats (104.2 ± 1.8mm Hg). Conducted research a violation insight erythrocyte membranes in rats with hypertension. In hypertensive rats marked increase in hemolysis of red blood cells at a concentration of NaCl 0,4 % (57,3 ± 8,4 % vs 24,3 ± 5,6 % in controls) and 0. 35 % solutions (100,0 ± 0 % vs. 74 5 ± 4,2 % in controls). The application of perindopril at a dose of 1 mg / kg in rats with hypertension reduces rates of 0.4 % (57,3 ± 8,4 % to 35,4 ± 1,7 %) and 0.35 % solutions of (100, 0 ± 0 % 90,5 ± 4,5 %).
Conclusion. When hypertension in rats have been a violation of the functional state of erythrocyte membranes: decrease in osmotic resistance and increase their permeability. Perindopril reduces the permeability of the erythrocyte membrane in rats with hypertension, increases resistance, normalizing their permeability.
Keywords: perindopril, rats with hypertension, erythrocytes.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 22. 09. 2014 р.
BicHMK проблем бюлопУ i медицини - 2014 - Вип. 4, Том 3 (115)
125
