CC BY
23
28. Koren M, Devereux R, Casale P, et al. Relation of left ventricular mass and geometry to morbidity and mortality in uncomplicated essential hypertension. Ann. Intern. Med. 1991;114:345-52.
29. Sin DD. Is COPD really a cardiovascular disease? SinDD. Chest. 2013;136:329-30.
30. Celli B, Cote C, Marin J, et al. The body-mass index, airflow obstruction, dyspnea, and exercise capacity index in chronic obstructive pulmonary disease. N Engl J Med. 2004;350:1005-12.
31. Macchia A, Moncalvo J, et al. Unrecognised ventricular dysfunction in COPD. Eur respir J. 2012;29:51-58.
♦
УДК 616.24-007.272-036.1-037:613.2:614.78
К.Ю. Гашиноеа ВПЛИВ НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ
НА ПРОГНОЗ ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У МЕШКАНЦ1В ПРОМИСЛОВОГО РЕГЮНУ
ДЗ «Дшпропетровська державна медична академгя МОЗ Украти»
кафедра професшних хвороб та тслшчног iмунологи
(зав. — к. мед. н., доц. К.Ю. Гашиноеа)
вул. Вернадсъкого, 9, Дшпро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of occupational diseases and clinical immunology
Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
Kjihimobí слова: X03JI, загострення, zocnimanÍ3aifin, нутритивний статус Key words: COPD, exacerbation, hospitalization, nutritive status
Реферат. Влияние иутритивиого статуса на прогноз течения хронической обструктивной болезни легких у жителей промышленного региона. Гашинова Е.Ю. Цель исследования - оценка влияния изменений нутритивного статуса на вероятность обострений и госпитализаций в связи с обострениями у амбулаторных пациентов с ХОБЛ. Материал и методы исследования. В проспективное исследование были включены амбулаторные пациенты с ХОБЛ в фазе ремиссии. Оценивались показатели функции внешнего дыхания, антропометрические данные (пол, возраст, рост, масса тела), рассчитывался индекс массы тела. Для характеристики нутритивного статуса измерялись показатели % жировой ткани (%ЖТ) и доли ткани, свободной от жира (% ТСЖ). Полученные результаты обрабатывались при помощи описательной и аналитической статистики. Результаты работы. Для окончательного анализа отобраны данные 112 пациентов (GOLD I-IV). Все больные были разделены на две основные группы: группа I - без обострений в течение 12 месяцев (п—51); группа II - с одним и более обострением за минувший год (п — 61). Последние подразделялись на тех, кто не был госпитализирован (подгруппа II А, п — 24), и тех, у кого на протяжении года была хотя бы одна госпитализация вследствие обострения (подгруппа II В, п — 31). Установлен достоверно (р—0,002) меньший % ТСЖ у пациентов с наличием обострений в течение последнего года, по сравнению с теми, у кого течение заболевания было стабильным (29,00 [23,10-33,70] % и 32,50 [31,40-36,20] % соответственно), а также значительно (р—0,015') больший процент больных с низкой мышечной массой среди лиц с обострениями в анамнезе. Выводы. Полученные результаты позволяют предположить, что снижение именно % ТСЖ повышает вероятность обострения ХОБЛ. У мужчин низкий % ТСЖ выступает предиктором госпитализации из-за обострения. В то же время % ЖТ у амбулаторных больных не влияет на возникновение обострений и вероятность госпитализаций при ХОБЛ.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
123
ОРИГШАЛЬШ CTATTI
Abstract. Influence of nutritive status on the prognosis of chronic obstructive pulmonary disease in industrial region residents. Gashynova K.Yu. Aim of the work - to evaluate the impact of changes in nutritional status on the probability of exacerbations and hospitalizations in outpatients with COPD due to exacerbations. Material and methods. Outpatients with COPD in remission were included in the prospective study. Lung function, anthropometric data (sex, age, height, weight) were assessed; body mass index (BMI) was calculated. Additional indicators were measured to characterize the nutritional status: % offat tissue (% FT) and tissue free from fat % (% FFT). The results obtained were processed using descriptive and analytical statistics. Results of the work. Data of 112 patients (GOLD I-IV) were selected for the final analysis. All patients were divided into two main groups: Group I - without exacerbations within 12 previous months (n=51); Group II - with one or more exacerbation over the past year (n=61). This group was also divided into those who were not hospitalized (subgroup II A, n=24) and those who had at least one hospitalization due to COPD exacerbation over the past year (subgroup II B, n=31). Significantly (p=0.002) lower FFT% was found in patients with exacerbations during the last year, compared with those with a stable disease course (29.00 [23,10-33,70]% and 32.50 [31,40-36,20]% respectively). Significantly (p=0.015) higher percentage of patients with low muscle mass was established among patients with a history of exacerbations. Conclusions. These results allow to suggest that low FFT% increases the likelihood of COPD exacerbations. In men, low FFT% could be considered as a predictor of hospitalization due to exacerbation. At the same time FT % in outpatients does not influence on the occurrence of exacerbations and the likelihood of hospitalizations in COPD.
На сучасному етат розвитку пульмонологи визнаеться, що найважлившшми критер1ями ощнки перебку хрошчного обструктивного за-хворювання легень (X03J1) е кшыасть за-гострень та госшталпашй [7, 11, 19] внаслщок попршення стану пашеппв. Тому вельми ак-туальним видаеться пошук нових предиктор1в цих несприятливих подш.
У визначенш nepe6iry X03J1 вагому роль вгиграють системт прояви захворювання та ко-морбщна патолопя [3, 9, 10, 17]. 1снують дат щодо BHCOKOi iMOBipHOCTi порушень нутритив-ного стану в цих хворих [3, 13, 20, 23]. До фак-TopiB, що сприяють IX виникненню, можуть бути вщнесет обмеження активпосп у зв'язку i3 захворюванням, використання кортикостерогдов, aiюрская, а також системне запалення та окси-дативний стрес [19]. Встановлено, що, у свою чергу, зниження загально! та м'язово! маси тша при X03J1 значною Mi рою знижуе толерантшсть до фпичпих навантажень та noripniye загальний стан здоров'я пащештв [4, 5, 12, 22]. Проте дат стосовно значения порушень нутритивного статусу на ймов1ршсть загострень X03J1, у тому чист й таких, що потребують гостташзацш, досить обмежеш та суперечлив1 [20, 22, 23]. Отже, вивчення цього питания уявляеться доцшьним.
Метою u;iei роботи було визначення впливу змш у нутритивному стат на ймов1ртсть загострень i госшталпашй через загострення в амбулаторних хворих з X03J1.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У проспективне дослщження були включеш амбулаторш пащенти з X03J1, якл проходили планове обстеження в региональному ,iianio-стичному nciripi «Cnipo». Д1агноз X03J1 (з ура-хуванням стадй GOLD [18]) тдтверджувався вщповщно до KpHTepiiB, що викладсш в Наказ1
№ 128 МОЗ Украши вщ 19.03.2007 р. [6], за да-ними постбронходилятац1йно1 строметри за умови Bi.uiOBi.uiocii тест1в м1жнародним стандартам та рекомендащями вгтчизняних вчених [1, 14]. Оцшювались значения об'ему форсова-ного видиху за першу секунду (ОФВ1), форсо-вано! життево! €Miiocii легень (ФЖСЛ) та ств-ввдношення ОФВ^ФЖеЛ.
У Bcix iianiemiB рееструвались антропо-MCipuHiii дат (стать, вш, зр1ст, маса тша), роз-раховувався IMT [24]. Для бшыи детально! характеристики хворих також вим1рювалися до-датков1 ознаки, що ввдображують нутритивний статус, за допомогою приладу OMRON HBF-510 (OMRON, США) з використанням методу 6io-електричного опору. Апалпувалися показники ввдсотку жирово! ткаииии (% ЖТ), 1итерпретацк результата ощнки котрих проводилася в по-р1впяшп з референтними значениями [16, 24]; визначалась частка тканини, що е вшьною вщ жиру (% ТВЖ). Трактування цього показника також здшснювалось вщповщно до рефереитних зиачень [15].
Отримаш результата були оброблс1П i3 застосу-ванням описово! та аналкично! статистики за допомогою програми «STATISTICA 6.1» (StatSoft Inc., USA, сершний № AGAR909 E415822FA) [2, 8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
В остаточну групу дослщження було залучено 112 хворих на X03J1 у фаз1 peMicii. Серед них 17 (15,18±3,39%) жшок та 95 чоловМв (84,82±3,39%), яю склали переважну (р<0,001) бшьшють. Се-реднш вш дослщжуваних стаиовив 60,80±9,52 року, зрют дор1внював 173,00 [168,00-178,00] см, маса - 79,50 [69,00-94,30] кг, стаж захворювання становив 9,00 [3,00-17,00] роюв. Контингент дослщжуваних був представлений пащентами з yciMa ступенями тяжкос п бронх1ально1 обструкци,
124
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / MEDICNIPERSPEKTIVI
вад легко! до дуже тяжко!, тобто виявився досить репрезентативним.
Оскшьки ключовими точками цього до-сладження була наявшсть загострень 1 госш-ташзацш внасладок ХОЗЛ, з метою визначення фактор ¡в ризику цих несприятливих подш для подалыиого анашзу вш .\Bopi були розподшеш на дв1 осповш групи. У трупу I ваднесеш пащенти, в яких за даними анамнезу протягом попередтх 12 мкящв не було жодного загострення захворю-вання (п=51). До групи II увшшли .\Bopi з принайми! одним загостренням у минулому рощ (п=61). Останш, у свою чергу, були розподшеш на тих, у кого не вадзначалось госттатзацш внасладок ХОЗЛ - падгрупа II А (п=24), та тих, у кого протягом року юнувала принайми! одна госп!гал!защя через загострення захворювання -падгрупа II В (п=31).
За результатами статистичного анал!зу групи були пор!вняш м!ж собою за вшом, зростом, ма-сою тша та статевим складом (р>0,05 для ушх показншав). Мед!анн! значения 1МТ також не в!др!знялись у хворих !з загостреинями в анамнез! та без них (26,78 [23,25-30,45] та 26,77 [23,32-31,74] вадповадно, р=0,595). При обробщ даних не було встановлено суттевих вадмш-ностей за 1МТ й у падгрупах II А та II В (24,13 [22,63-29,83] та 27,68 [24,03-30,67] ввдповадно, р=0,158).
При детальному досладжешм нутритивиого статусу хворих встановлено, що у групах I та II значения %ЖТ дор!внювали 25,90 [19,60-30,00]% та 31,70 [23,20-36,35]% ввдповадно, тобто спо-стер!галася тенденщя (р=0,074) щодо збшьшення цього показника у груш хворих !з загостреинями в анамнез!.
Як було зазначено вище, у цшому, групи I та II були пор!вняш за статевим складом. Але оскшьки для жшок показник % ЖТ ввдповадно до
кнуючих норматив!в е бшыиим, шж для чо-ловтв [11, 12], значения % ЖТ були також перев!реш в оаб одн!е! стат!, яю належали до р!зних груп. Для жшок (40,20 [27,70-48,50] % у груш I та 36,50 [35,00-37,10] % у груш II) вадмш-ност! за показником % ЖТ не були достов!рними (р=0,355). У чоловтв показник % ЖТ дор!вню-вав 24,30 [18,40-29,90]% у груш I та 29,30 [22,00-34,90]% у груш II (р=0,072). Тобто тенденцк щодо збшьшення % ЖТ в ошб, яю мали загострення ХОЗЛ, стосувалась, у першу чергу, чоловтв.
У той же час, навпаки, % ТВЖ був значно знижений у пащен™, яю мали загострення ХОЗЛ протягом минулого року пор!вняно з тими, у кого за останш 12 мюящв переби- захворювання був стабшьним (29,00 [23,10-33,70]% та 32,50 [31,40-36,20]% ввдповадно) ! таю вадмши були статистично достсдарними (р=0,002), иезважаю-чи на достатньо широкий д!апазон коливань по-казниюв у групах.
Також значения % ТВЖ були проанашзоваш окремо для ошб протилежних статей, яю належали до р!зних груп. Для жшок вадм!нност! за показником % ТВЖ (30,37 [27,60-32,10]% у груш
I та 26,60 [19,00-27,90]% у груш II) були достов!риими (р=0,044). Таю ж сам! результати були отримаш й для чоловтв - 33,15 [31,50-36,40]% у груш I та 30,00 [25,10-34,55]% у груш
II (р=0,010). Таким чином, незважаючи на досить великий розбш мипмальних та максимальних значень у кожнш з груп, достов!рно нижчий % ТВЖ в оаб, незалежно вад стат!, був прита-маиний особам, яю мали загострення ХОЗЛ протягом минулого року.
У ход! анашзу також був визначений вадсоток хворих з низькими, нормальними та високими показниками % ТВЖ та % ЖТ у кожнш з груп пор!вияния (табл. 1).
Т аблиця 1
Характеристики нутритивиого статусу в групах 11II
РозподЙ! показниюв ГрупаI (п = 51) Група II (п = 61)
% ТВЖ низький, п (Р ± т %) 20 (39,22 ± 6,84) 38 (62,30 ± 6,21)
нормальний, п (Р ± т %) 25 (49,02 ± 7,00) 19 (31,15 ± 5,93)
високий, п (Р ± т %) 6 (11,76 ±4,51) 4 (6,55 ± 3,17)
% ЖТ низький, п (Р ± т %) 4 (7,84 ± 3,76) 4 (6,55 ± 3,17)
нормальний, п (Р ± т %) 21 (41,18 ± 6,89) 20 (32,79 ± 6,01)
високий, п (Р ± т %) 26 (50,98 ± 7,00) 37 (60,66 ± 6,25)
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
125
ОРИГШАЛЬШ СТАТТ1
Серед пашеппв п загостреннями ХОЗЛ в анамнез! було недостсдарно менше ос ¡6 з висо-ким (р=0,335) або нормальним (р=0,054)% ТВЖ. У той же час, у груш II була значно (р=0,015) бшыиою частка хворих з низькою м'язовою масою. Таю дат дають можливкть припустити, що зменшення не загально! маси, 1 навпь не 1МТ, а саме вщсотка ТВЖ е прогностично не-сприятливим фактором збшыиення 1мов1рносп загострення ХОЗЛ.
Щодо розподшу хворих у трупах пор1вняння за % ЖТ (табл. 1), у кожнш з них було дуже мало ос ¡6 з низькими значениями цього показника, а бшышсть складали шдивщи з нормальним або високим вмктом жиру. Статистично значущих ввдмш за часткою ос ¡6 з низьким, нормальним або високим % ЖТ у трупах пор1вняння визна-чено не було (р=0,792, р=0,359, р=0,304 вщ-повщно). Да! I \, що стосувалися показниюв % ТВЖ та % ЖТ, не вирппялись для чоловтв та жшок 1 серед ос ¡6 обох статей були ана-л ог1ч пи ми таким, що отримаш для популяцй в цшому. Таким чином, знижеиня % ТВЖ може бути розглянуто в якосп предиктора загострення ХОЗЛ як для чоловтв, так 1 для жшок.
Для вивчення впливу нутритивного стану хворих з ХОЗЛ на ймов1ртсть розвитку за-гострень, що потребують госппалпашй, показ-ники % ТВЖ та % ЖТ були окремо розгляпуп для пащештв груп IIА 1 II В. Незважаючи на тенденщю до збшыиення % ЖТ у хворих, якл були госштал1зоваш (32,40 [24,10-37,10] %), по-
%
ТВЖ
% ЖТ
Проте суттевоУ р1знищ за часткою хворих п %ТВЖ нижче нормальних значень м1ж трупами IIА та II В встановлено не було. Статистично значущих вщмш за часткою ос ¡6 з низьким,
р1вняно з пащентами, чи! загострення не потре-бували надходжеиня до стащоиару (28,40 [18,9032,40] %), в ¡дм ¡пи м1ж трупами IIА 1II В не були статистично значущими (р=0,089). Причому жшки мали, на першш иогляд, суттев1 роз-б1жпос п (28,75 [21,30-36,20]% у груш II А проти 36,00 [35,00-37,60]% у груш II В) у % ЖТ, але таю вщмши не були достов1рними (р—0,143). Аналопчний результат спостсрп ався й при ана-л1з1 показника % ЖТ у чоловтв, якл належали до груп ПА (%ЖТ=28,40 [12,70-32,40]%) та IIВ (% ЖТ=30,60 [23,20-35,50]%), р = 0,205.
Навпаки, при обробщ результате вимь рюваиня % ТВЖ у пашеппв в иаяв1Пспо гос!П-тал1зацш в анамнез! та без них, була визначена статистично значуща (р=0,044) рппипя м1ж %ТВЖ у груш ПА (32,20 [29,70-36,60] %) та II В (28,40 [20,00-33,05]%). Хоча такий результат не спостеркався в жшок (р=0,123), але в чоловтв и груп II А (% ТВЖ=32,2 [29,70-37,70]) 1 IIВ (%ТВЖ=28,8 [23,10-33,70]) вщмши м1ж значениями були надто достов1рними (р=0,009). Такл результата дозволяють припустити, що низький % ТВЖ е одним з фактор1в, що не просто збшыиуе ймов1ршсть загострення ХОЗЛ, а й е предиктором госппалпашУ через таке загострення, ирииайм1П в чолов1юв.
Можливу вагом1сть % ТВЖ для прогнозуван-ня ризику загостреиь ХОЗЛ тдтверджуе 1 факт, що в бшыие 1пж половиии хворих цей показник був нижче нормальних значень, незалежно ввд того, до груии IIА чи IIВ вони належали (табл. 2).
Таблиця 2
нормальним або високим % ЖТ у трупах по-р1вняння також не визначено (див. табл. 2).
Таким чином, найважлившшм з показншав нутритивного статусу для прогнозування ймов1рносп
Характеристики нутритивного статусу в трупах IIА III В
Розподш показншав Група IIА (п = 24) Група II В (п = 37) Р
низький, п (Р ± т %) 14 (58,33 ±10,06) 24 (64,86 ± 7,85) 0,607
нормальний, п (Р ± т %) 9 (37,50 ± 9,88) 10 (27,03 ± 7,30) 0,388
високий, п (Р ± т %) 1 (4,17 ± 4,08) 3 (8,11 ± 4,49) 0,544
низький, п (Р ± т %) 2 (8,34 ± 5,64) 2 (5,41 ± 3,72) 0,652
нормальний, п (Р ± т %) 8 (33,33 ± 9,62) 12 (32,43 ± 7,70) 0,942
високий, п (Р ± т %) 14 (58,33 ±10,60) 23 (62,16 ± 7,97) 0,764
126
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / МЕШСШ РЕЯБРЕКТт
загострення ХОЗЛ (у тому чист й такого, що потребуе гостташзаци) уявляються значения % ТВЖ. Подальше встановлення д1агностично! цпшосп цього показника та визначення його градащй для побудови прогиостичио! модап перебшу ХОЗЛ вважаеться вельми доцшьним.
висновки
1. Достов1рно (р=0,002) знижений % ТВЖ у пащенпв, що мали загострення ХОЗЛ протягом минулого року, пор1вняно з тими, у кого за ос-танш 12 мкящв псрсбм захворювання був ста-бшьним (29,00 [23,10-33,70]% та 32,50 [31,40-36,20]% вщповщно), а також значно (р=0,015)
вагомпиа частка хворих з низькою м'язовою ма-сою серед ос ¡6 п загостреннями в анамнез! робить можливим припущення, що зменшення не стшьки загальио! маси, скшьки саме ввдсотку ТВЖ е прогностично несприятливим фактором збшыиення 1мов1риосп загострення ХОЗЛ. А в чоловтв низький % ТВЖ виступае ще 1 як предиктор госшталпацп через таке загострення.
2. У той же час % ЖТ в амбулаторних хворих на ХОЗЛ не впливае значною м1рою аш на можли-в1сть загострень ХОЗЛ, аш на ймов1ршсть госш-ташзацш через попршення перебку захворювання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. 1нструментальн1 методи дослщження функци зовншшього дихання при захворюваннях бронхо-лсгспсвоУ системи: метод, рекомендаци / Ю.М. Мос-товий, Т. В. Копстаптипович-Ч|чсрсльо. О.М. Колош-ко, Л. В. Распутша. - Вшниця, 2000. - 36 с.
2. Лапач С. П. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. П. Лапач, А. В. Губенко, П.П. Бабич. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
3. Островський М. М. До питания шмпморбвд-Hocri та комopoi.Tпост! у хворих на ХОЗЛ / М.М. Островський, П. Р. Герич // Укр. пульмонол. журнал. -2011.-№ 4.-С. 19-24.
4. Перцева Т.А. Реабилитация больных ХОЗЛ: время действовать / Т.А. Перцева, Е.Ю. Гашинова // Здоров'я Украши. Медична газета. - 2009. - № 9/1. -С. 26-27.
5. Перцева Т.А. Роль индивидуальных реабилитационных программ в комплексном лечении больных хроническим обструктивным бронхитом / Т.А. Перцева, Л.А. Ботвиникова, Л.И. Конопкина // Укр. пульмонол. журнал. - 2004. - № 2. - С. 32-34.
6. Про затвердження клппчпих протокол1в на-дання медично! допомоги за спещальшстю "Пульмо-нолопя": Наказ МОЗ Украши №128 ввд 19.03.2007 р. / Мшктерство охорони здоров'я Украши. - Офщ. вид-во.-Ки1в, 2007.- 146 с.
7. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв 3i стандартизаци медично! допомоги при хрошчному обструктивному захворю-ванш легень: Наказ МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 / Мпистерство охорони здоров'я Украши. - Офщ. вид-во. - Кшв, 2007. - 3 с.
8. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - Москва: Медиасфера, 2002. - 312 с.
9. Родионова В.В. Особливосп добового про-фшю артср1алыюго тиску у хворих на хрошчне об-структивне захворювання легень i3 супутньою ар-тер1альною ппертенз1ею / В. В. Родюнова, А.О. Ли-
сенко, А. О. Лисенко, А.О. Молчанов // Укр. терапевт, журнал. - 2011. - № 2. - С. 26-32.
10. Фесенко О. В. Вегетативна регулящя серцево-сулиппо|' системи та порушення серцевого ритму у хворих на iineMÍ4Hy хворобу серця та артер1альну гшертензйо в поеднанш з хрошчпим обструктивним захворюванням легень / О. В. Фесенко // Медичш перспективи. -2011.-№ 10.-С. 10-15.
11. Фещенко Ю.И. Новая редакция глобальной инициативы по ХОЗЛ / Ю.И. Фещенко // Укр. пульмонол. журнал. - 2012. - № 2. - С. 6-8.
12. American Thoracic society and European Respiratory Society Statement. Skeletal muscle dysfunction in chronic obstructive pulmonary disease // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1999. - Vol. 159. - P. 1-40.
13. Barnes P. J. Systemic manifestations and comorbidities of COPD / P. J. Barnes, B. R. Celli // Eur. Resp. J. -2009.-Vol. 33.-P. 1165-1185.
14. Brusasco V. Series ATS/ERS task force: Standardisation of lung function testing / V. Brusasco // Eur. Resp. J. - 2005. - Vol. 26. - P. 319-338.
15. Full Body Sensor Body Composition Monitor and Scale Model HBF-510 2008. OMRON instruction manual. -Omron Healthcare, Inc. 1665706-3B, 2004.-35 p.
16. Gallagher D. Healthy percentage body fat ranges: an approach for developing guidelines based on body mass index / D. Gallagher, S. B. Heymsfield, Moonseong Heo // Am. J. Clin. Nutrition. - 2000. -Vol. 72. - P. 694-701.
17. Gashynova K.Y. Systemic effects and comorbidity in outpatients with COPD / K. Y. Gashynova // Ukr. Pulmonol. J. - 2013. -N 2. - P. 41-45.
18. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease NHLBI/WHO workshop report [Electronic Resource] / WHO, 2007. - Режим доступу: http:-//www.goldcopd.com/.
19. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
127
ОРИГШАЛЬШ CTATTI
pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report [Electronic Resource] / WHO, 2014. - Режим доступу : http://www.goldcopd.com/.
20. Oostenbrink J. В. Resource use and risk factors in high-cost exacerbations of COPD / J. B. Oostenbrink, M. P. Rutten-van Molken // Resp. Medicine. - 2004. -Vol. 98.-P. 883-891.
21. Pertseva T. The comparative characteristic of respiratory muscles function in patients with bronchial obstruction / T.Pertseva, O. Myronenko // Eur. Resp. J. -2011.-Vol. 38,N55.-P. 551.
22. Risk factors for COPD spirometrically defined from the lower limit of normal in the BOLD project / R. Hooper, P. Burney, W.M. Vollmer [et al.] // Eur. Resp. J. - 2012. - Vol. 39. - P. 1343-1353.
23. Rutten E. Malnutrition and obesity in COPD / E.P.A. Rutten, E.F.M. Wouters, F.M.E. Franssen // Eur. Resp. J. - 2006. - Vol. 27. - P. 689-696.
24. WHO. Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. WHO Technical Report Series 854. - Geneva: World Health Organization, 1995. - 36 p.
REFERENCES
1. Mostoviy YuM, Konstantinovich-Chicherel'o TV, Koloshko OM, Rasputina LV. [Respiratory function testing in patients with broncho-pulmonary diseases]. Vin-nitsya; 2000. Ukrainian.
2. Lapach SN, GubenkoAV, Babich PN. [Statistical methods in medical and biological researches using Exel]. Kiev, Morion; 2000. Russian.
3. Ostrovskyi MM, Gerych, PR. [The question of poly-morbidity and comorbidity in patients with COPD]. Ukrain-slciy pul'monologichniy zhurnal. 2011;4:19-24. Ukrainian.
4. Pertseva TA, Gashynova EYu. [Rehabilitation of patients with COPD: time to act]. Zdorov'ya Ukrayini. Medichna gazeta. 2009;9(l):26-27. Russian.
5. Pertseva TA, Botvinikova LA, Konopkina LI. [The role of individual rehabilitation programs in the complex treatment of patients with chronic obstructive bronchitis]. Ukrayinskiy pulmonologlchniy zhurnal. 2004;2:32-34. Russian.
6. [About the approval of clinical protocols for the provision of medical care in the specialty "Pulmonology": Order of the Ministry of Health of Ukraine N 128 dated March 19, 2007]. Ministry of Health of Ukraine, Kyiv. 2007;146. Ukrainian.
7. On approval and implementation of medical and technological documents on standardization of medical care in chronic obstructive pulmonary disease. Order of the Ministry of Health of Ukraine N 555 dated June 27, 2013]. Ministry of Health of Ukraine, Kyiv. 2007;3. Ukrainian.
8. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICAL Moscow, Mediasphera; 2002. Russian.
9. Rodionova W, Lisenko AO, Molchanov AO. [Features of daily blood pressure profile in patients with chronic obstructive pulmonary disease with concomitant arterial hypertension]. Ukrayinskiy terapevtichniy zhurnal. 2011;2:26-32.
10. Fesenko OV. [Autonomic regulation of the cardiovascular system and cardiac arrhythmias in patients with coronary heart disease and arterial hypertension combined with chronic obstructive pulmonary disease]. Medicni perspectivi. 2011;10:10-15. Ukrainian.
11. FeshchenkoYuI. [New edition of Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases]. Ukralns'kiy pul'monologichniy zhurnal. 2012;2:6-8. Russian.
12. American Thoracic society and European Respiratory Society Statement. Skeletal muscle dysfunction
in chronic obstructive pulmonary disease. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 1999;159:1-40.
13. Barnes PJ, Celli BR. Systemic manifestations and comorbidities of COPD. European Respiratory Journal. 2009;33:1165-85.
14. Brusasco V. Series ATS/ERS task force: Standardisation of lung function testing. European Respiratory Journal. 2005;26:319-338.
15. Full Body Sensor Body Composition Monitor and Scale Model HBF-510 2008. OMRON instruction manual. Omron Healthcare, Inc. 1665706-3B, 2004;35:11.
16. Gallagher D, Steven B Heymsfield, Moonseong Heo, et al. Healthy percentage body fat ranges: an approach for developing guidelines based on body mass index. American Journal of Clinical Nutrition. 2000;72:694-701.
17. Gashynova KY. Systemic effects and comorbidity in outpatients with COPD. Ukr. Pulmonol. J. 2013;2:41-45.
18. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report [Internet]. WHO; 2007. Available from: http://www.goldcopd.com/.
19. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report [Internet]. WHO; 2014. Available from: http://www.goldcopd.com/.
20. Oostenbrink JB, Rutten-van Molken MP. Resource use and risk factors in high-cost exacerbations of COPD. Respiratory Medicine. 2004;98:883-891.
21. Pertseva T, Myronenko O. The comparative characteristic of respiratory muscles function in patients with bronchial obstruction. European Respiratory Journal. 2011;38(55):551.
22. Hooper R, Peter Burney, William M Vollmer, et al. Risk factors for COPD spirometrically defined from the lower limit of normal in the BOLD project. European Respiratory Journal. 2012;39:1343-53.
23. Rutten E, Emiel FM, Wouters Frits ME. Franssen Malnutrition and obesity in COPD. European Respiratory Journal. 2006;27:689-696.
24. WHO. Physical status: the use and interpretation of anthropometry. Report of a WHO Expert Committee. WHO Technical Report Series 854. Geneva: World Health Organization, 1995;36.
♦
128
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / MEDICNI PERSPEKTIVI
