CC BY
37
© Довгань Р. С.
УДК 577. 115. 3:[616. 12+616. 36]-018:616. Довгань Р. С.
ВПЛИВ Н1ФЕДИП1НУ ПРИ СУМ1СНОМУ ЗАСТОСУВАНН1 З КВЕРЦЕТИНОМ НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР Л1П1Д1В КАРД1ОМ1ОЦИТ1В У ЩУР1В З
АРТЕР1АЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗ16Ю
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. Кив)
Дана робота е фрагментом НДР «Експеримен-тальне обфунтування комбiнованого застосуван-ня кардiотропних препара^в», № держ. реестрацii, 0111U009417.
Вступ. Внаслiдок неефективного лiкування артерiальноI гiпертензiI (АГ) пiдвищуеться ризик ви-никнення ускладнень, як iнфаркт мюкарда, Ысульт, хронiчна ниркова недостатнiсть, що обумовлюе значнi медичнi, соцiальнi та економiчнi проблеми [1,7].
Проведенi доотдження свiдчать, що ефективне лiкування АГ призводить до зниження артерiального тиску, зменшуе ризик виникнення ускладнень i збiльшуе тривалiсть життя пацiентiв [2].
Стввщношення насичених (НЖК) та ненасиче-них (ННЖК) жирних кислот у бюлопчних мембранах органiзму, шляхи метаболiзму i змiни, якi виника-ють при захворюваннях серцево-судинно! системи мають iстотне теоретичне та практичне значення для вивчення механiзмiв розвитку та пошуку нових методiв дiагностики та л^вання АГ [12].
Для лкування артерiальноI гiпертензiI також за-стосовують антагонiсти кальцiю, якi поеднують у собi високу антигiпертензивну ефективнiсть та ви-кликають мiнiмальну кiлькiсть побiчних ефектiв. Одним з таких представниюв дигiдроперидинiв е нiфедипiн. Антагонiсти каль^ю полiпшують також функцiю ендотелiю судин [13].
У попередых дослiдженнях встановлено, що найбшьших змiн в кардюмюцитах щурiв з АГ за-знають мiтохондрiI, якi невпорядковано розташо-вуються по цитоплазм!, р1зняться за розм!рами, набувають неправильно! форми, ппертрофова-ы, набряклi. Канальц! саркоплазматично! с!тки та Т-системи мають мозаннють, головним чином сво!ми розмiрами: в!д невеликих до розширених канальц!в. Мае мiсце порушення ультраструкту-ри гемомiкроциркуляторного русла з розвитком ппокси та трофiки мiокарда. зазнають специфiчнi передсердi гранули, юльюсть яких рiзко зменшена. Переважання гранул Ill типу, тобто дифундуючих, на фон зменшення розмiрiв гранул I та II типу, а також наявнють значного числа фагосом в дтянках роз-ташування гранул свщчить про порушення процесiв синтезу та секреци передсердного натрмуретич-ного пептиду. Застосування периндоприлу спри-яе вщновленню ультраструктурних показникiв, що
характеризують мiофiбрили та мiтохондрiI, хоча по-внютю не запобiгають розвитку 1х змш [5,6].
Змiни в органах мшенях при застосуванн1 антигiпертензивного препарату ыфедипЫ у щурiв
3 АГ вивчено недостатньо. Тому в план продо-вження доогмджень фармакологiI серцево-судин-них лкарських засобiв на кафедрi фармакологи та ктычно! фармакологiI Нацiонального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця доцшьно вив-чити вплив антиппертензивних лiкарських засобiв на органи мшен у щурiв з АГ при тривалому застосуваны, зокрема у спек^ жирних кислот [3,4].
У зв'язку з цим, метою дослiдження було вивчення змЫи жирнокислотного спектру ло^в серця щурiв з АГ при сумюному застосуваннi нiфедипiну разом з кверцетином методом газорщинно! хроматографи.
Об'ект i методи дослiдження. Дослщи про-веденi на 45 щурах з них 36 щурiв з АГ лЫп Н1САГ масою 200 - 300 гр., та 9 нормотензивних, як1 утримувались в вiварiI НМУ iм. О. О. Богомольця. Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «бвропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та шших наукових цiлей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацiональним кон-гресом з бюетики (Ки1в, 2001).
Тварин подшили на 4 групи: 1 група - 9 нормотензивних щурiв, 2 група - 9 щурiв з АГ, 3 група - | 9 щурiв з АГ - яким вводили ыфедипш (20 мг/кг).
4 група - 9 щурiв з АГ - яким вводили ыфедипш (20 мг/кг) + кверцетин (20 мг/кг) протягом 1 мюяця.
5 група - 9 щурiв з АГ - яким вводили кверцетин (20 мг/кг).
У спек^ жирних кислот (ЖК) ло^в щентифковали 9 найбшьш шформативних ЖК: С 14:0 мiристинову, С 16:0 пальмiтинову, С 17:0 мар-гаринову, С 18:0 стеаринову - насичеы, С 16:1 пальмтоолешову, С 18:1 олешову, С 18:2 лшолеву, С 18:3 лшоленову, С 20:4 арахщонову - ненасиченi. Пiки ЖК щентиф^вали шляхом порiвняння з часом утримання пЫв стандартних ЖК. Кiлькiсну оцЫку ЖК лiпiдiв нирок щурiв проводили методом нормування площин пiкiв метильованих похщних ЖК i визначали 1х склад у вiдсотках.
Тканини серця гомогеызували у фiзiологiчному розчинi, подготовку бiологiчного матерiалу I
Таблиця
Вплив тфедишну при сумiсному застосуваннi з кверцетином на жирнокислотний склад лт^в кардюмюци^в
Назва ЖК Кард1ом1оцит
1нтактн1 АГ контроль 3 група 4 група 5 група
С140 1,3 ± 0,3 1,3 ±0,3 1,6 ± 0,1 1,6 ± 0,1 1,6 ± 0,1
С15.0 0,6 ± 0,1 0,5 ± 0,1 0,9 ± 0,1 1,0 ± 0,1 0,8 ± 0,1
С160 20,8± 1,0 13,7 ± 1,0* 15,2 ± 1,0 23,1 ± 1,0 18,1 ± 1,0
С17.0 0,4 ± 0,1 0,3 ± 0,1 1,2 ± 0,1 1,7 ± 0,1 1,0 ± 0,1
С1Я0 12,7 ± 1,0 10,9 ± 1,0 8,5±1,0 9,4 ± 0,7* 9,0 ± 0,7*
С18.1 8,3 ± 0,8 7,7±0,8 9,2±1,0 11,2 ± 1,0* 9,2 ± 1,0*
С18-2 18,8 ± 1,3 17,4 ± 1,0 16,0 ± 1,0 16,8 ± 1,1 17,8 ± 1,1
С1Я-3 0,4 ± 0,1 0,4 ± 0,1 0,5± 0,1 0,6 ± 0,1 0,6 ± 0,1
С200 36,6 ± 1,8 47,8±1,5* 40,5±1,5 35,6 ± 1,5 39,6 ± 1,5
1НЖК 34,4 ± 1,6 26,7±1,8* 28,5±1,8 35,8 ± 1,8 30,4 ± 1,8
1ННЖК 65,6 ± 1,6 73,3 ± 1,8* 70,0 ± 1,6 64,2 ± 1,8 70,1 ± 1,8
1ПНЖК 55,8 ± 1,3 65,6 ± 1,5* 60,5 ± 1,5 53,0 ± 1,6 60,0 ± 1,5
Примiтка: *) - р < 0,05 в порiвняннi з контролем
газохроматограф1чний анал1з л1п1д1в тканин проводили за традицмною методикою [9]. Отриман ре-зультати обробляли методом вар1ац1йно1 статистики з використанням 1-критер!ю Стьюдента [10].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. В таблиц! наведен! результати досл1джень жирнокис-лотного складу л1пщ1в тканин серця ппертензивних щур1в, сп1вв1дношення насичених та ненасичених ЖК вщр1зняеться, в основному за рахунок вмюту ессенц1альних ЖК (л1нолево1 та арах1доново1), що обумовлюе достов1рне зб1льшення р1вня ненасичених ЖК та ПНЖК.
В мюкард1 щур1в з АГ пор1вняно з контролем зменшувався вм1ст пальм1тиново1 ЖК з 20,83+1,0 до 13,7+1,0 % I збтьшувався р1вень арах1доново1 з
36.6 ± 1,8 до 47,8 ± 1,8 % (р < 0,05). При застосуванн н1федип1ну п1двищились показники пальм1тиново|' ЖК у щур1в з АГ з 13,7+1,0 до 15,2 ± 1,0 та сума насичених ЖК збтьшилась з 26,7 ± 1,8 до 28,5 ± 1,8 %. Пюля сум1сного застосування н1федип1ну та кверце-тину у щур1в з АГ вм1ст пальм1тиново1 ЖК зб1льшився з (13,7+1,0 до 23,1 ± 1,0 I зменшувався р1вень арах1доново1 з 47,8 ± 1,8 до 35,6 ± 1,5 пор1вняно з контролем САГ Сума насичених ЖК зменшувалася з 34,4 ± 1,6 до 26,7 ± 1,8 %, але п1д впливом н1федип1ну та кверцетину насичен1 ЖК нормал1зували сво!' показники майже до контрольних величин з
26.7 ± 1,8 до 35,8 ± 1,8. Суми ненасичених ЖК I пол1ненасичених ЖК при САГ збтьшувалися з 65,6 ± 1,6 до 73,3 ± 1,8 % I з 55,8 ± 1,3 до 65,6 ± 1,5 % в1дпов1дно (р < 0,05). Застосування н1федип1ну разом з кверцетином нормал1зували ц1 показники з 73,3 ± 1,8 до 64,2 ± 1,8 та з 65,6 ± 1,5 до 53,0 ± 1,6 %
в1дпов1дно. Кверцетин при застосуванн у щур1в з АГ збтьшував суму насичених ЖК з 26,7 ± 1,8 % до 30,4 ± 1,8, та суми ненасичених ЖК I пол1ненасичених ЖК зменшувалися з 73,3 ± 1,8 % до 70,1 ± 1,8 I з 65,6 ± 1,5 % до 60,0 ± 1,5 вщповщно (р < 0,05).
Збтьшення арах1доново1 ЖК обумов-лена на фон1 зниження стеариново!' ЖК I зростання л1нолево1 ЖК, що свщчить про порушення л1п1дного метабол1зму на етап1 утворення ейкозано!д1в (б1орегулятор1в), що узгоджуеться з л1тературними даними [11].
Сумюне застосування н1федип1ну з кверцетином протягом 1 мюяця викли-кае нормал1зац1ю жирнокислотного складу л1п1д1в серця. Так, показники насиченост1 I не насиченост1 л1п1дного комплексу серця наближаються до контролю (1нтактн1 тварини). Р1вень арах1доново1 ЖК достов1рно знижуеться у серц1, що обумовлюе зниження суми ПНЖК до показниюв ¡нтактних тварин.
У норм1 в1льнорадикальн1 реакцИ беруть участь у р1зноман1тних ф1зюлопчних процесах, так1 як окисне фосфорилювання, мембранний транспорт, синтез простагландиыв тощо. Встановлено, що у патогенез! розвитку „окисного стресу" в1дбуваеться пщвищення перекисного окиснення л1п1д1в. Окисний стрес призводить до змш активност1 мембрано-зв'язаних фермент1в, порушення функц1й р1зних б1лк1в, пол1пептид1в, ам1нокислот, зниження регу-ляторного впливу гормон1в, мед1атор1в, фермент1в. У результат! вщбуваеться пригычення глкол!зу та роз'еднання окисного фосфорилювання, блокуван-ня синтезу бтка та нуклеУнових кислот [8,14].
Висновки.
1. У жирнокислотному спектр! лтщ!в мюкарда щур!в з АГ спостер!гаеться збтьшення вмюту арахщоново! кислоти ! суми полЫенасичених жир-них кислот, що супроводжуеться зменшенням вмюту в мюкард! пальмггиновоУ жирно! кислоти.
2. Нфедипш та кверцетин при застосуванн у щур!в з АГ протягом 1 мюяця не викликають ¡стотно! нормал!заци показниюв порушень жирних кислот в тканинах серця ппертензивних щур!в.
3. Нфедипш при сумюному застосуванн! з кверцетином протягом 1 мюяця викликае нормал!зац!ю порушень метабол!зму ессенц!альних жирних кислот в тканинах серця ппертензивних щур!в.
Перспективи подальших досл1джень. Вив-чення змш ЖК при АГ зможе бтьш детально з'ясувати мехаызми ураження оргаыв мшеней при данм патолог!!. Отриман! результати можуть бути використанн! при оц1нц1 ефективност! застосування антиппертензивних засоб!в.
Л1тература
1. Березин А. Е. Стратегические подходы к профилактике и лечению артериальной гипертензии / А. Е. Березин // Укр. мед. часопис. - 2007. - Т. 60, № 4. - С. 18-24.
2. Дорогой А. П. Термш виконання «Програми профтактики I л1кування артер1ально! ппертензп в УкраУш» заюнчився. проблеми залишилися. що дал1? / А. П. Дорогой // Артер1альна ппертенз1я. - 2011. - № 3. - С. 75-80.
3. Довгань Р. С. Вплив форидону на piBeHb артерiального тиску у щурiв з АГ / Р. С. Довгань // Наук. bích. нац. мед. ушверситету ím. О. О. Богомольця. - 2007. - № 4. - С. 56-58.
4. Довгань Р. С. Антиппертензивна ефектившсть бтрололу у щурiв з АГ / Р. С. Довгань // Наук. bích. нац. мед. ушверситету ím. О. О. Богомольця. - 2007. - № 1. - С. 49-51.
5. Довгань Р. С. Морфофункцюнальш особливост ультраструктури мюкарда серця щурiв 3Í спонтанною артерiальною ппертензiею // Р. С. Довгань, Л. О. Стеченко, М. I. Загородний, I. С. Чекман // Bích. морфологи. - 2007. - № 13(2). -С. 255-260.
6. Довгань Р. С. Вплив периндоприлу на ультраструктуру передсердих кардюмюци™ серця щурiв 3Í спонтанною артерiальною гiпертензieю / Р. С. Довгань, I. С. Чекман, С. М. Чухрай, В. В. Ткаченко // Фармацевтичний журнал. -2014. - № 1. - С. 62-67.
7. Коваленко В. М. Реалiзацiя програми профтактики i л^вання артерiальноi ппертензп в Укра'Уш / В. М. Коваленко, Ю. М. ^ренко, А. П. Дорогой // УкраУнський кардюлопчнийй журнал. - 2010. - Додаток 1. - С. 6-12.
8. Казимирко В. К. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная терапия / В. К. Казимирко, В. И. Мальцев, В. Ю. Бутылин [и др.]. - К. : Морион, 2007. - 160 с.
9. Руководство по клинической лабораторной диагностике (Учебное пособие для фак-тов и институтов усов. врачей) / М. А. Базарнов, Т. А. Сакун, Е. А. Пекус / Под ред. М. А. Базарнова. - Киев : Вища школа, 1982. - Ч. 2. - 173 с.
10. Статистика в науке и бизнесе / С. Н. Лапач., А. В. Чубенко, П. Н. Бабич / Под ред. С. Н. Лапача - К. : Морион, 2002. -640 с.
11. ^ренко Ю. М. Артерiальна гiпертензiя та супутня патолопя / Ю. М. ^ренко. - Донецьк : Видавець Заславський О. Ю., 2010. - 384 с.
12. Титов В. Н. Эссенциальные полиеновые ЖК и артериальное давление, механизмы физиологического давления / В. Н. Титов, Ф. С. Дугин, В. А. Дмитриев, М. А. Копылов // Кли. лаб. диагност. - 2006. - № 11 - С. 3-12.
13. Тихонова С. А. Эффективность включения дигидропиридинового антагониста кальция в комбинированную терапию пациентов с артериальной гипертензией и нарушением функции почек / С. А. Тихонова, В. Б. Яблонская // Новости медицины и фармации. - 2006. -№ 17. - С. 13-14.
14. Чекман I. С. Роль перекисного окислення лтщв у патогенезi артерiальноi ппертензп / I. С. Чекман, Н. О. Дацюк, О. М. Лук'янова, М. I. Загородний // Лки УкраУни. - 2008. - № 6. - С. 76-81.
УДК 577. 115. 3:[616. 12+616. 36]-018:616.
ВПЛИВ Н1ФЕДИП1НУ ПРИ СУМ1СНОМУ ЗАСТОСУВАНН1 З КВЕРЦЕТИНОМ НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР Л1П1Д1В КАРД1ОМ1ОЦИТ1В У ЩУР1В З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ16Ю Довгань Р. С.
Резюме. Артерiальна гiпертензiя пщвищуе ризик виникнення ускладнень, як шфаркт мюкарда, Ысульт, хроычна ниркова недостатнють, що обумовлюе значн медичы, со^альы та економiчнi проблеми. ЗмЫи в органах мшенях при застосуванн антиппертензивного препарату ыфедипЫ у щурiв з АГ вивчено недостатньо. У зв'язку з цим, метою доотдження було вивчення змЫи жирнокислотного спектру лт^в серця щурiв з АГ при сумюному застосуванн ыфедипЫу разом з кверцетином методом газорщинноУ хроматограф^. Дослщи проведенi на 45 щурах з них 36 щурiв з АГ лЫп НЮАГ масою 200-300 гр., та 9 нормотензивних, як утриму-вались в вiварii НМУ ím. О. О. Богомольця. НфедипЫ при сумiсному застосуваннi з кверцетином викликае нормалiзацiю порушень метаболiзму ессенцiальних жирних кислот в тканинах серця ппертензивних щурiв. Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, нiфедипiн, кверцетин, щурi з артерiальною гiпертензiею.
УДК 577. 115. 3:[616. 12+616. 36]-018:616.
ВЛИЯНИЕ НИФЕДИПИНА ПРИ СОВМЕСТНОМ ПРИМЕНЕНИИ С КВЕРЦЕТИНОМ НА ЖИРНОКИС-ЛОТНЫЙ СПЕКТР ЛИПИДОВ КАРДИОМИОЦИТОВ КРЫС С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ Довгань Р. С.
Резюме. Артериальная гипертензия повышает риск возникновения осложнений, как инфаркт миокарда, инсульт, хроническая почечная недостаточность, что обусловливает значительные медицинские, социальные и экономические проблемы. Изменения в органах мишенях при применении антигипертензивного препарата нифедипин у крыс с АГ изучено недостаточно. В связи с этим, целью исследования было изучение изменения жирнокислотного спектра липидов сердца крыс с АГ при совместном применении нифедипина вместе с кверцетином методом газожидкостной хроматографии. Опыты проведены на 45 крысах, из них 36 крыс с АГ линии НИСАГ массой 200-300 гр., И 9 нормотензивных, которые содержались в виварии НМУ им. А. А. Богомольца. Нифедипин при совместном применении с кверцетином вызывает нормализацию нарушений метаболизма эссенциальных жирных кислот в тканях сердца гипертензивных крыс.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, нифедипин, кверцетин, крысы с артериальной гипертензией.
UDC 577. 115. 3:[616. 12+616. 36]-018:616
Effect Nifedipine Precautions with Quercetin on Fatty Acid Spectrum of Lipids Cardiomyocytes in Rats with Hypertension DOVGAN R. S.
Abstract. Arterial hypertension (AH) is one of the most common diseases in the world. Complications accompanying AH to heart as the primary target organ for AH. One of markers for lesion expression in AH and
efficiency of antihypertensive drugs in this pathology include fatty acid content in target organs. Studying the ratio of saturated fatty acids (SFA) and unsaturated fatty acids (USFA) in the heart is interesting in terms of examinations of patients. The objective of this study was to carry out a comparative analysis of changes in ratios of saturated and unsaturated fatty acids in the heart, of WKY line rats and ISIAH line rats arterial hypertension to serve as a control for assessing efficiency of pharmacological preparations. The aim of the study was to conduct a comparative analysis of changes in fatty acid (FA) in heart in NISAH rat to clarify the mechanisms of cardiovascular disease and hypertension, and pharmacocorrection of hypertension calcium antagonist nifedipin and flavonoid quercetin
Study materials and methods. The study was conducted on 45 rats with hypertension (ISIAH rats) and normotensive rats (WKY rats). Blood pressure was carried out using a plethysmograph on the tail artery of rats and recorded in millimeters of mercury (mmHg). Fatty-acid content of lipids in the heart of experimental rats was analyzed by using gas-liquid chromatography. 9 most informative fatty acids (FA) were identified: С 14:0 myristinic acid, С 15:0 pentadecoic acid, С 16:0 palmitic acid, С 17:0 margaric acid, С 18:0 stearic acid, С 18:1 oleic acid, С 18:2 linoleic acid, С 18:3 linolenic acid, С 20:4 arachidonic acid. The results were processed by variation statistics method with the use of Student t-test and correlation analysis.
Study results and discussion. In the myocardium of rats with hypertension compared with controls decreased content of palmitic fatty acids (FA) with 20. 83 + 1.0 to 13. 7 + 1. 0 % and increased levels of arachidonic 36,6 ± 1,8 to 47,8 ± 1,8 % (p < 0.05). When using nifedipine increased palmitic FA indicators in rats with hypertension from 13.7 + 1.0 to 15,2 ± 1,0 and the amount of saturated FA increased from 26,7 ± 1,8 to 28,5 ± 1,8 %. After combined application of nifedipine and quercetin in rats with hypertension contents of palmitic FA increased from (13.7 + 1.0 to 23,1 ± 1,0 and decreased levels of arachidonic 47,8 ± 1,8 to 35,6 ± 1, 5 compared with the control SAG. Amount saturated crystal decreased from 34,4 ± 1,6 to 26,7 ± 1,8 %, but under the influence of nifedipine and quercetin rich FA normalize their performance almost to control values of 26,7 ± 1, 8 to 35,8 ± 1,8. amounts of unsaturated and polyunsaturated FA FA at SAG increased from 65,6 ± 1,6 to 73,3 ± 1,8 % and 55,8 ± 1,3 to 65,6 ± 1. 5 %, respectively (p < 0. 05). Application of nifedipine with quercetin normalize these values of 73,3 ± 1,8 to 64,2 ± 1,8 and 65,6 ± 1,5 to 53,0 ± 1,6 % respectively. Quercetin in use in rats with hypertension increased the amount of saturated FA 26,7 ± 1,8 % to 30,4 ± 1,8, and the amount of unsaturated and polyunsaturated FA FA decreased from 73,3 ± 1 8 % to 70,1 ± 1,8 and 65,6 ± 1,5 % to 60,0 ± 1,5 respectively Lipid fatty acid spectrum myocardium of rats with hypertension, an increase in the content of arachidonic acid and the amount of polyunsaturated fatty acids is accompanied by a decrease in content in the myocardium of palmitic fatty acids.
Nifedipine and quercetin in the application of rats with hypertension for 1 month does not cause significant normalization of disorders of fatty acids in heart tissues of hypertensive rats.
Nifedipine during combined use with quercetin for 1 month cause normalization violations metabolism of essential fatty acids in heart tissues of hypertensive rats.
Keywords: hypertension, nifedipine, quercetin rats with hypertension.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 21. 08. 2014 р.
