CC BY
41
© Поготова Г. А.
УДК 615. 2-724+615. 244+615. 244 Поготова Г. А.
ВПЛИВ МЕТАБОЛ1ТОТРОПНИХ ЗАС0Б1В СИНТЕТИЧНОГО I ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ОСМОТИЧНУ РЕЗИСТЕНТН1СТЬ МЕМБРАН
ЕРИТРОЦИТ1В В КРОВ1 ЩУР1В ПРИ ДИХЛОРЕТАНОВОМУ ГЕПАТИТ1
Нацюнальний медичний ушверситет ¡мен1 О. О. Богомольця (м. Кив)
Дана робота е фрагментом НДР «Експеримен-тальне обфунтування комбшованого застосуван-ня кардютропних препара^в», № держ. реестрацп 0111U009417.
Вступ. За даними лтератури та власних доош-джень встановлено, що таю препарати як селеназа, епадол-нео, адеметюын, детоксил (базовий заЫб - екстракт артишоку), л1вонорм (базовий заЫб -екстракт розторопил плямистот) волод1ють антиок-сидантними властивостями [3, 4, 6, 8, 9, 25, 30, 31, 34-38]. Ця д1я проявлялася стосовно показниюв про-оксидантно-антиоксидантного гомеостазу в печшц i мюкард^ а у селенази та адеметюыну також в тканинах головного мозку [13, 14]. Результати проведених дооглджень опосередковано вказують на наявнють у дооглджуваних речовин мембранопротекторноУ дiТ, тому слщ оцiнити Тх вплив на структурну цiлiснiсть кJliтин. Структура i проникнють бiологiчних мембран взаемопов'язана з метаболiзмом i функцieю життево важливих оргаыв [21].
Стан мембран кJliтин висвплюе регуляцiю гомеостазу. 1нтегральним показником мембранних процеЫв е осмотична резистентнють мембран еритроцитiв (ОРМЕ) , а змши Тх проникностi узгоджуються зi змi-нами в цiлому в органiзмi [5, 7, 10, 15].
В зв'язку з вищезазначеним, метою роботи стало дослiдження впливу епадолу-нео, селенази, адеметюншу, детоксилу i лiвонорму на осмотичну резистентнiсть мембран еритроци™ перифермннот кровi щурiв при дихлоретановому гепатитi.
Об'ект i методи дослщження. Експеримен-тальнi дослiдження проведенi на 49 нелшмних бiлих щурах-самцях, масою 180-200 г, отриманих з ПП «Бюмодельсервю», м. Китв. Утримання тварин та спо-стереження за ними проводили зпдно Методичних рекомендацiй ДЕЦ МОЗ Укратни [19], та вщповщ-но до положень «бвропейсько'т конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експе-риментiв та Ыших наукових цiлей» (Страсбург 1985), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тва-ринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Китв, 2001).
Моделювання токсичного гепатиту проводили iз застосуванням дихлоретану, який вводили щурам внутршлунково за допомогою металевого зонду 1 раз на добу в дозi 500 мг/кг протягом 4 дыв в сум0 з оливковою олieю (1:1). В експериментi визначено, що
дихлоретановий гепатит супроводжуеться розвитком окислювального стресу [11]. На 5 день експерименту введення дихлоретану припиняли i протягом 10 днiв тваринам вводили внутршньошлунково селеназу в дозi 50 мг/кг, а iншi препарати - адеметюын, епадол-нео, лiвонорм, детоксил в дозi 100 мг/кг Препарати, що погано розчинн в вод^ вводили у виглядi суспензп, стабiлiзованоТ Tвiном-80. 1нтактна i контрольна група отримували внутршньошлунково в аналопчному об-сязi воду з ТвЫом-80. Дослiдження по визначенню впливу препара^в на осмотичну резистентнiсть ери-троци^в проводили на 20-й день експерименту, коли тварин виводили з експерименту пщ тюпенталовим наркозом (40 мг/кг) i швидко забирали кров. Ефек-тивнiсть лiкування оцiнювали за змЫами показникiв ОРМЕ. Еритроцити е найбтьш чутливими iндикато-рами функцiонального стану оргаызму та одними з перших змшюють свот фiзико-хiмiчнi характеристики пщ впливом рiзних несприятливих чинникiв. Кттинна мембрана еритроцитiв здатна вiдображати особли-востi функцiонального стану мембран Ыших тканин, особливо тих, що поеднаы ембрiологiчним похо-дженням. Тому даы про змiни проникностi мембран еритроци^в можна розглядати як ретроспективний показник загальнот кпiтинноТ проникностi та стану оргаызму в цiлому. Вiдсутнiсть в еритроцитах мiж-кпiтинних з'еднань, внутршньокттинних компонентiв полегшуе iнтерпретацiю отриманих результат [12]. Проникнiсть кпiтинних мембран еритроци^в можли-во проаналiзувати за допомогою Ытегрального по-казника осмотичнот резистентной еритроцитiв. Цей параметр широко використовуеться для оцiнки функ-цiонального стану кттини i е iнформативним тестом для виявлення нав^ь незначних початкових порушень в органiзмi [20]. ОРМЕ визначали за рiвнем гемолiзу еритроци^в у серiТ забуферених гiпотонiчних розчи-нiв натрiю хлориду концентрацieю вщ 0,5 % до 0,1 % при рН 7,4 [2]. Найменш стмю кпiтини лiзуються у 0,5-0,45 % розчинах NaCl, а найстмкЫ у 0,35 %-0,1 % розчинах. Найбтьш показовим е 0,4 % розчин NaCl, в якому гемолiзуються стiйкi форми еритроцитiв. Сту-пшь гемолiзу дослiджували в надосадовiй рщиы пiсля центрифугування на фотоелектрокалориметрi ФЕК-2 при зеленому свiтлофiльтрi (540 нм) виражали в вщ-сотках. Ця методика досить точна, об'ективна, легка у виконаны, а також дозволяе судити не тiльки про м^-мальну та максимальну резистентнiсть кштин, а й про
динaмiкy гeмoлiзy. Aнaлiз нop-мaльнocтi poзпoдiлy oцiнювaли зa кpитepiями Koлмoгopoвa-Cмиpнoвa (Д) i LiIIiefors, a тaкoж Shapiro-WiIk (W), якoмy вiддaвa-ли пepeвaгy. Дaнi пpeдcтaвлeнi y виглядi cepeдньoгo i cтaндapт-нoÏ пoмилки peпpeзeнтaтивнoc-тi вибipкoвoгo cepeдньoгo знa-чeння. Peзyльтaти дocлiджeння oбpoблeнi з зacтocyвaнням cтaтиcтичнoгo пaкeтa л^н-зiйнoÏ пpoгpaми «STATISTICA® for Windows б.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5), a тaкoж «SPSS 1б.0», «Microsoft ExceI 2003». Для вciÏ видiв aнaлi-зу cтaтиcтичнo знaчyщими ввa-жaли вiдмiннocтi пpи p < 0,05.
Peзyльтaти дocлiджeнь тa ïx oбгoвopeння. Biдoмo, щo ток-cичний гeпaтит мoжe викликaти змiни фyнкцioнaльнoгo cтaнy мeмбpaн, Ïx пpoникнocтi, тeкyчocтi тa здaтнocтi дo дe-фopмaцiÏ [22, 23]. Bcтaнoвлeнo, щo y щypiв з диxлope-тaнoвим гeпaтитoм пpoявляютьcя змЫи з бoкy OPE. Гeмoлiз epитpoцитiв cпocтepiгaeтьcя в 0,5 % тa 0,45 % poзчинaxNaCI (13,8 t3,4 % тa 2б,8 t2,4 %) вiдпoвiднo. Epитpoцити здopoвиx щypiв зa дaниx yмoв нe лiзyють-cя. Ùe бтьший гeмoлiз epитpoцитiв cпocтepiгaeтьcя y 0,4 % poзчинi NaCI (81,2 t 5,8 % пpoти 27,7 t 2,8 % y кoнтpoлi), a тaкoж y 0,35 % poзчинi (92,2 t 4,3 % пpoти 73,2 t 3,8 % y кoнтpoлi). To6to y щypiв пpи диxлope-тaнoвoмy гeпaтитi пiдвищeння чacтки гeмoлiзoвaниx epитpoцитiв вiдмiчaeтьcя y вcix дocлiджyвaниx ган-цeнтpaцiяx NaCI тa виxoдить дaлeкo зa мeжi нopмaль-ниx знaчeнь (тaбл.).
Öe мoжe cвiдчити пpo cyттeвi пopyшeння нopмaль-нoгo фyнкцioнyвaння клiтин мeмбpaни, в пepшy чepгy ÏÏ пpoникнocтi тa здaтнocтi дo poзтягyвaння. Ocнoвoю будь якoÏ клiтиннoÏ мeмбpaни e пoдвiйний map ло-дiв. Biд йoгo цiлicнocтi зaлeжaть бap'epнi тa мexaнiч-нi влacтивocтi клiтинниx мeмбpaн, щo oбyмoвлюe Ïx cтaбiльнicть тa пpoникнicть. Фopмa тa здaтнicть ep^ тpoцитiв дo дeфopмaцiÏ, oбyмoвлeнi фocфoлiпiдaми, глiкoлiпiдaми, глiкoпpoтeÏдaми, xoлecтepинoм, щo вxoдять дo cклaдy мeмбpaни тa бiлкaми цитocкeлeтy [1, 29].
Bзaeмoдiя бiлкiв цитocкeлeтy з лодним шapoм мeмбpaни зaбeзпeчye cтaбiльнicть cтpyктypи epитpo-цитiв i нaдae йoмy влacтивocтi пpyжнoгo твepдoгo тiлa [1, 33].
Пpи пoтpaпляннi epитpoцитiв y гiпoтoнiчнe cepeд-oвищe y кгмтину в пepшy чepгy пpoникae вoдa (кoeфi-цieнт пpoникнocтi мeмбpaни для вoди пpиблизнo нa 10 пopядкiв вищe, нiж для eлeктpoлiтiв), щoб ypiвняти ocмoтичний тиcк в cepeдинi тa зoвнi кJliтини. Cпoчaткy пpи нaбyxaннi epитpoцитa плoщa мeмбpaни нe змЫю-eтьcя, збiльшyeтьcя тiльки сб'ем кJliтини. Пpи дocяг-нeннi cфepичнoÏ фopми пoдaльшe збiльшeння oб'eмy бeз збiльшeння плoщi пoвepxнi цитoплaзмaтичнoÏ мeмбpaни cтae нeмoжливим - мeмбpaнa iзoтpoпнo
Taблиця
Вплив eпaдoлy-нeo, ceлeнaзи, aдeмeтioнiнy, дeтoкcилy, лiвoнopмy нa ocмoтичнy peзиcтeнтнicть epитpoцитiв y ùypiâ з диxлopeтaнoвим гeпaтитoм (n = 7)
Гpyпи твapин Koнцeнтpaцiя poзчинy NaCI (%)
0,5 0,45 0,4 0,35 0,1
Biдcoтoк гeмoлiзy epитpoцитiв (%)
Hopмoтeнзивнi щypи 0 0 27,7±2,8x 73,2±3,8x 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит 13,8 ± 3,4 x 28,8 ± 2,4 x 81,2±5,8x 90,2 ± 4,3 x 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит+eпaдoл-нeo 1,2 ± 0,8 xx 12,2 ± 1,7 xx 55,7 ± 2,8 xx 78,8 ± б,б xx 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит+ceлeнaзa 0 0 3б,2 ± 3,7 xx 70,4 ± 4,2 xx 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит+aдeмeтioнiн 0 0 38,2 ± 5,б xx 71,4 ± 4,1xx 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит+дeтoкcил 2,1 ± 1,4 xx 14,5 ± 2,б xx 58,8 ± 3,9 xx 81,1 ± 4,8 xx 100 ± 0
Диxлopeтaнoвий гeпaтит+лiвoнopм 2,4 ± 1,3 xx 15,8 ± 2,7 xx б0,1± 3,7 xx 82,3 ± б,1xx 100 ± 0
Пpимiткa: * P £ 0,05 пс^внянс> з iнтaктними твapинaми; ** P £ 0,05 пс^внянс> з фупс>ю кoнтpoлю.
poзтягyeтьcя. Пpи пeвнoмy пopoгoвoмy piвнi нaтягy eнepгeтичнo вигiдним CTae виникнeння в мeмбpaнi гiдpoфiльниx пop. Ц пopи пpинципoвo вiдpiзняютьcя вщ бiлкoвиx кaнaлiв cвoeю будсвсю тa винятксвсю динaмiчнicтю. Гeмoлiтичнi пopи нa вiдмiнy вiд кaнaлiв нe мaють вибipкoвocтi, цeй пapaмeтp зaлeжить линю вiд poзмipy пopи. Фiзикo-мaтeмaтичнi poзpaxyнки виявили, щс нa лiпiднy пopy дie oднoчacнo двi aнтa-ганютичы cили: кpaйoвий лiнiйний нaтяг пapaмeтpa пopи (cпpияe pocтy пopи), пoвepxнeвий нaтяг бicлoю фocфoлiпiдiв (викae cтиcнeння пopи) [1]. Kpiзь гемс-лiтичнy пopy, щс yтвopюeтьcя iзoтpoпнo-poзягнyтiй мeмбpaнi epитpoцитy, вiдбyвaeтьcя викид чacтини внyтpiшньoкJliтиннoгo вмicтy (cпoчaткy ioни кaлiю, тзыню гeмoглoбiн) з кJliтини нaзoвнi пщ дieю зaлиш-ксвсгс пepeпaдy гiдpocтaтичнoгo тиcкy. Пpи цьсму тиcк вcepeдинi кJliтини швидга пaдae дс фитичнсга знaчeння i вiднocний сб'ем ктмтин змeншyeтьcя. Якщс paдiyc кpивизни пopи мeнший вiд кpитичнoгo paдiy-ca - пopa зaкpивaeтьcя, ocкiльки, ÏÏ icнyвaння cтae тepмoдинaмiчнo нeвигiдним. Якщс ж paдiyc кpивизни пopи бтьший кpитичнoгo paдiyca - бyдe вiдбyвaтиcь poзкpив мeмбpaни в peзyльтaтi нeoбмeжeнoгo pocтy [27].
Пpи вивчeннi cтaнy epитpoцитapниx мeмбpaн пpи диxлopeтaнoвoмy гeпaтитi вcтaнoвлeнi cyттeвi пopyшeння Ïx функцй нacaмпepeд пpoникнocтi тa здaтнocтi дс poзтягнeння. Пpo цe cвiдчить знaчнe пщ-вищeння чacтки вiзoвaниx epитpoцитiв y вcix дсот-джyвaниx кoнцeнтpaцiяx гiпoтoнiчнoгo poзчинy NaCI, вкJlючaючи стмю i нaйcтiйкiшi epитpoцити, щс мoжe бути пoв'язaнo з yтвopeнням лiпiдниx paдикaлiв пiд впливсм aктивниx фopм киcню.
Пpи зacтocyвaннi eпaдoлy-нeo OPME пщвищуеть-cя y вcix дocлiджyвaниx poзчинax NaCI. B пopiвняннi з твapинaми бeз зacтocyвaння пpeпapaтy вiдcoтoк гeмoлiзy epитpoцитiв y 0,4 % poзчинi змeншyeтьcя з 81,2 t 5,8 % дс 55,7 t 2,8 %, xoчa цeй пoкaзник нe дс-cягae кoнтpoльниx вeличин нopмoтeнзивниx щypiв.
У 35 % poзчинi гeмoлiз epитpoцитiв тaкoж вipoгiднo нe вiдpiзнявcя вiд гeмoлiзy y нopмoтeнзивниx щypiв. Ceлeнaзa пpизвoдить дo cyттeвoгo пoкpaщeння OPE. Ta^ y 0,5 % i 0,45 % poзчинax NaCI гeмoлiз epитpo-цитiв нe cпocтepiгaeтьcя, щo вiдпoвiдae вeличинaм y кoнтpoльниx щypiв бeз диxлopeтaнoвoгo гeпaтитy. У 0,4 % poзчин NaCI piвeнь гeмoлiзy epитpoцитiв змeн-шyeтьcя з 81,2 ± 5,8 % дo 36,2 ± 3,7 % в пopiвняннi з щypaми з диxлopeтaнoвим гeпaтитoм, a y 0,35 % poз-чин вipoгiднo нe вiдpiзняeтьcя вiд нopмoтeнзивниx твapин (70,4 ± 4,2 % пpoти 73,2 ± 3,8). Aдeмeтioнiн мae пoдiбнy cпpямoвaнicть дiÏ. У 0,5 % i 0,45 % poзчинax NaCI гeмoлiз epитpoцитiв нe cпocтepiгaeтьcя. У 0,4 % poзчинi piвeнь гeмoлiзy epитpoцитiв, як i y випaдкy з ceлeнaзoю, змeншyeтьcя з 81,2 ± 5,8 % дo 38,2 ± 5,5 %. Meншa eфeктивнicть пoкaзникiв гeмoлiзy epитpoцитiв cпocтepiгaлacя y дeтoкcилy тa лiвoнopмy. Пpeпapaти нe тaк cyттeвo, як пpи зacтocyвaннi ceлeнaзи, aдeмe-тюншу, нaвiть eпaдoлy-нeo, тaкoж змeшyють гeмoлiз epитpoцитiв. Taк, в кoнцeнтpaцiÏ 0,4 % дeтoкcил змeн-шуе гeмoлiз epитpoцитiв з 81,2 ± 5,8 % дo 58,8 ± 3,9 %, a лiвoнopм з 81,2 ± 5,8 % дo 60,1 ± 3,7 %. Oтжe, вЫ пpe-пapaти, якi вивчaлиcя, a caмe eпaдoл-нeo, ceлeнaзa, aдeмeтioнiн, дeтoкcил, лiвoнopм здaтнi змeншyвaти пpoникнicть мeмбpaн epитpoцитiв, пiдвищyючи Ïx ocмoтичнy peзиcтeнтнicть. Бiльш виpaжeнi мeмбpa-нoпpoтeктopнi влacтивocтi вcтaнoвлeнi y ceлeнaзи i aдeмeтioнiнy, щo yзгoджyeтьcя з пoпepeднiми дaни-ми щoдo бiльшoгo впливу ceлeнaзи i aдeмeтioнiнy нa пoкaзники лiпiднoÏ пepoкcидaцiÏ [17, 18, 22, 26, 28, 32]. Eпaдoл-нeo, дeтoкcил, лiвoнopм нopмaлiзyють пpoникнicть мeмбpaн epитpoцитiв, пpoтe цeй пapa-мeтp нe дocягae нopмaльниx вeличин, в тoй чac як ceнeзa тa aдeмeтioнiн вoлoдiють виpaжeними мeмб-paнo пpoтeктopними влacтивocтями. Бiльш виpaжe-ний вплив ceлeнaзи тa aдeмeтioнiнy пoв'язaний з Ïx бтьшими aнтиoкcидaнтними влacтивocтями [13, 14], здaтнicтю змeншyвaти piвeнь мapкepiв цитогмзу, цe, мaбyть, cпpияe Ïx здaтнocтi блoкyвaти нaдмipнe нaд-xoджeння гальцю дo клiтини тa пoпepeджaти фocфo-pилювaння бiлкiв цитocкeлeтy epитpoцитiв. He мoжнa виключaти пpямoгo впливу циx зacoбiв нa фiзикo-xi-мiчнi влacтивocтi мeмбpaни, змiнy тeкyчocтi зaвдяки
пpoникнeнню шляxoм пacивнoÏ дифyзiÏ. Moжливo, щo пpeпapaти мoжyть бeзпocepeдньo cтимyлювaти peпapaцiÏ мeмбpaнниx лiпiдниx пop, щo винигають нa paннix cтaдiяx гiпoтoнiчнoгo гeмoлiзy [36]. Meмб-paнoпpoтeктopнi влacтивocтi ceлeнaзи тa aдeмeтio-нiнy пoяcнюютьcя Ïx aнти paдикaльними eфeктaми, мoжливoю iнaктивaцieю нeфepмeнтниx кaтaлiзaтopiв (двoвaлeнтниx ioнiв зaлiзa), гaльмiвним впливoм нa кcaнтинoкcидaзи, здaтнicтю зaxищaти фepмeнтнy лaнкy aнтиoкcидaнтнoÏ cиcтeми (кaтaлaзy, глyтaтioн-пepoкcидaзy). Bci пpeпapaти вoлoдiють пeвнoю гщ-poфoбнicтю, щo cпpияe бeзпocepeдньoмy впливу нa cтpyктypнo-динaмiчний cтaн кJliтинниx мeмбpaн, дae змoгy ceлeнaзi i aдeмeтioнiнy фyнкцioнyвaти як cra-вaнджepи aктивниx фopм ю/юню тa пepepивaти pea^ цiÏ вiльнopaдикaльнoгo oкиcлeння бeзпocepeдньo в мeмбpaнax [24].
Haявнicть piзницi пpи зacтocyвaннi пpeпapaтiв нa iнтeнcивнicть лiзиcy epитpoцитiв в гiпoтoнiчниx yмo-вax, мoжливo, пoяcнюeтьcя тим, щo бaгaтo cпoлyк piзнoÏ xiмiчнoÏ бyдoви мoжyть пpoявляти пpoтeктop-ний вплив пpи гiпoтoнiчнoмy гeмoлiзi epитpoцитiв шляxoм нecпeцифiчнoÏ взaeмoдiÏ з лтщними тa бтга-вими кoмпoнeнтaми гeмoлiтичниx пop [36].
Bиcнoвки.
1. У щypiв з диxлopeтaнoвим гeпaтитoм гeмoлiз epитpoцитiв знaчнo зpocтae cтyпiнь гeмoлiзy cтiйкиx epитpoцитiв у 0,4 % poзчинi NaCI тa нaйcтiйкiшиx у 0,35 % poзчинi.
2. Eпaдoл-нeo, в мeншoмy cтyпeню дeтoкcил i лiвoнopм пiдвищyють OPME щypiв з тoкcичним гeпa-титом в ycix дocлiджyвaниx poзчинax NaCI, пpoтe цeй пoкaзник нe дocягae вeличин, xapaктepниx для нop-мoтeнзивниx щypiв.
3. Ceлeнaзa тa aдeмeтioнiн у щypiв з диxлopeтa-нoвим гeпaтитoм пoвнicтю вiднoвлюють фyнкцioнaль-ний cтaн epитpoцитapниx мeмбpaн.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. B пo-дaльшoмy плaнyeтьcя пpoвecти квaнтoвo-xiмiчнi дo-cлiджeння, як пiдтвepджyють мeмбpaнoтpoпнi влac-тивocтi пpeпapaтiв poзтopoпшi, apтишoкy, ceлeнy,
aдeмeтioнiнy i eпaдoлy-нeo.
ËiTepaTypa
1. Aнтoнoв B. Ф. Липидныe пopы: cтaбильнocть и пpoницaeмocть мeмбpaн I B. Ф. Aнтoнoв II Copocoвcкий oбpaзoвaтeль-ный жypнaл. - 1998. - № 10. - C. 10-17.
2. Бaзapнoвa M. A. Kлiнiчнa лaбopaтopнa дiaгнocтикa: пpaктичнi зaняття з клiнiчнoÏ бюммп I M. A. Бaзapнoвa. - K.: Bищa шкoлa, 1994. - 432 c.
3. Бapнayлoв O. Д. Дeтoкcикaциoннaя фитoтepaпия, или пpoтивoядныe cвoйcтвa лeкapcтвeнныx pacтeний I O. Д. Бapнay-лoв. - ^лт^ни^, 2007. - 409 c.
4. Бoлoтoв A. T. O лeкapcтвeнныx тpaвax I A. T. Бoлoтoв, B. Ф. Kopcyн, E. B. Kopcy^ O. B. Пoнкpaшoвa. - M.: Инотитут фито-тepaпии, 2010. - 334 c.
5. Бopиоoв Ю. A. Peзиотeнтнoоть эpитpoцитoв мeмбpaн: мexaнизмы, тeоты, oцeнкa I Ю. A. Бopиcoв, B. H. Cпиpидoнoв, E. Д. Cyглoбoвa II 1<лин. лaб. диaгнoотикa. - 2007. - № 12. - C. 36-40.
6. ^ник T. П. Дeякi acпeкти зaотoоyвaння лiкapоькиx pocлин в мeдицинi I T. П. ^ник, Ф. A. Miтчeнкo, T. K. Шypaeвa II Фiтoтepaпiя. Чacoпиc. - 2002. - № 1-2. - C. 70-72.
7. Гyбоький Ю. I. Bивчeння бioxiмiчниx i cтpyктypнo-динaмiчниx пapaмeтpiв мeмбpaн epитpoцитiв зa yмoв гoотpoгo бoльo-вoгo cиндpoмy тa дй' кeтopoлaкy i aльфa-тoкoфepoлy aцeтaтy I Ю. I. Гyбоький, T. A. Бyxтiapoвa, Г. Г. Гopгoшкo [тa iн.] II Meдичнa xiмiя. - 2012. - T. 14, №4. - C. 5-11.
8. Kopcyн B. Ф. Pyкoвoдcтвo пo клиничeокoй фитoтepaпии. Лeкapотвeнныe pacтeния в гaотpoэнтepoлoгии I B. Ф. Kopcy^ K. A. Пyпыкинa, E. B. Kopcy^ - Пpaктичeокaя Meдицинa, 2008. - 464 c.
9. Maзнeв H. И. Bыоoкoэффeктивныe лeкapcтвeнныe paотeния. Бoльшaя энциклoпeдия I H. И. Maзнeв. - Экомo, 2012. -656 c.
10. Моисеенко В. А. Показатель проницаемости эритроцитарных мембран в оценке функционального состояния организма / В. А. Моисеенко, Л. И. Антоненко, Л. Л. Аршинникова [и др.] // Крымский терапевт. журнал. - 2007. - Т. 2, № 2. -С. 103-106.
11. Мышкин А. В. Окислительный стресс и повреждение печени при химических воздействиях / А. В. Мышкин, А. Б. Баки-ров. - Уфа, 2001. - 171 с.
12. Парфенов А. С. Анализ реологических свойств крови / А. С. Пафенов, А. В. Пешков А. В., Н. А. Добровольский. -М.: 1994. - 15 с.
13. Поготова Г. А. Вплив л1вонорму та детоксилу на енергетичний обмЫ, прооксидантно-антиоксидантну систему в печшц1, мюкард1 та головному мозку щур1в при дихлоретановому гепатит! / Г. А. Поготова, Н. О. Горчакова, I. Ф. Белешчев,
I. С. Чекман // Вюн. проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Т. 3, Вип. 3. - С. 187-191.
14. Поготова Г. А. Д!я селенази на показники енергетичного обмшу та прооксидантно-антиоксидантноУ системи в органах щур!в при токсичному гепатит! / Г. А. Поготова, Н. О. Горчакова, I. Ф. Белеычев, I. С. Чекман // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Т. 2, Вип. 3. - С. 216-220.
15. Постнов Ю. В. Нарушение проницаемости клеточных мембран при спонтанной генетической гепертензии крыс / Ю. В. Постнов, С. Н. Орлов, А. С. Шевченко // Кардиология. - Т. 15, № 10. - С. 88-91.
16. Потапенко А. Я. Оспотическая устойчивость эритроцитов / А. Я. Потапенко, А. А. Кятова, А. М. Тихомиров. - М., 2006. - 16 с.
17. Раделов С. Энциклопедия лекарственных растений / С. Раделов. - СЗКЭО, 2010. - 208 с.
18. Санина И. Л. Полный справочник лекарственных растений / И. Л. Санина. - X.: Аргумент Принт, 2012. - 560 с.
19. Стефанов А. В. Доклинические исследования лекарственных средств / А. В. Стефанов. - Киев : Авиценна, 2002. - 568 с.
20. Факиров Д. Ф. Исследование кислотной и осмотический резистентности эритроцитов у рабочих нефтехимического производства / Д. Ф. Факиров, В. М. Самсонов, В. П. Кудрявцев [и др.] // Клин. лаб. диагностика. - 2003. - № 7. -С.21-23.
21. Шайтан К. В. Сравнительное изучение молекулярной динамики, диффузии и проницаемости по отношению к лигандам для биологических мембран с различным липидным составом / К. В. Шайтан, М. Ю. Антонов, Е. В. Турлей // Биологические мембраны. - 2008. - Т. 25, № 1. - С. 66-85.
22. Au A. Y Hepatoprotective effects of S-adenosylmethionine and silybin on canine hepatocytes in vitro / A. Y Au, J. M. Hasenwinkel, C. G. Frondoza // J. Anim. Physiol. Anim. Nutr. (Berl). - 2013. - Vol. 97, № 2. - P. 331-341.
23. Beier J. I. Mechanisms and cell signaling in alcoholic liver disease / J. I. Beier, C. J. McClain // Biol. Chem. - 2010. - Vol. 391, № 11. - Р. 1249-1264.
24. Bravo L. Polyphenols: chemistry, dietary sources, metabolism, and nutritional significance / L. Bravo // Nutr. Rev. - 1998. - Vol. 56, № 11. - Р. 317-333.
25. Cбmara-Lemarroy C. R. Comparative effects of triflusal, S-adenosylmethionine, and dextromethorphan over intestinal ischemia/ reperfusion injury / C. R. Cбmara-Lemarroy, F. J. Guzm^n-de la Garza, P. Cordero-Pwez // Scientific World Journal. - 2011. -Vol. 11. - Р. 1886-1892.
26. Cao J. Effects of dietary Selenomethionine supplementation on growth performance, antioxidant status, plasma selenium concentration, and immune function in weaning pigs / J. Cao, F. Guo, L. Zhang [et al.] // J. Anim. Sci. Biotechnol. - 2014. - Vol. 5, № 1. - Р. 46.
27. Gordienko E. A. The physico-mathematical theory of human erythrocyte hypotonic hemolysis phenomenon / E. A. Gordienko, Y E. Gordienko, O. I. Gordienko // Cryo Letters. - 2003. - Vol. 24, № 4. - Р. 229-244.
28. Guo Z. Abscisic acid, H2 O2 and nitric oxide interactions mediated cold-induced S-adenosylmethionine synthetase in Medicago sativa subsp. falcata that confers cold tolerance through up-regulating polyamine oxidation / Z. Guo, J. Tan, C. Zhuo [et al.] // Plant. Biotechnol. J. - 2014. - Vol. 12, № 5. - P. 601-612.
29. Lang K. S. Cation channels trigger apoptic death of erythrocytes / K. S. Lang, C. Duranton, H. Poehlmann [et al.] // Cell Death Differ. - 2003. - Vol. 10. - P. 249-256.
30. Lehmann Ch. Clinical data on the use of selenase in sepsis / Ch. Lehmann // Dtsch. Med. Wochenschr. - 2009. - Vol. 134, Suppl.
II. - Р. 411-413.
31. Li J. Effects of B-lymphocyte dysfunction on the serum copper, selenium and zinc levels of rheumatoid arthritis patients / J. Li, Y Liang, H. Mao [et al.] // Pak. J. Med. Sci. - 2014. - Vol. 30, № 5. - Р. 1064-1067.
32. Lou Z. Selenium as a Versatile Center in Fluorescence Probe for the Redox Cycle Between HClO Oxidative Stress and H2S Repair / Z. Lou, P. Li, K. Han // Methods Mol. Biol. - 2015. - № 1208. - P. 97-110.
33. Luna E. J. Organazation of the erythrocyte membrane / E. J. Luna, A. L. Hitt // Science. - 1991. - Vol. 258. - P. 955-964.
34. Mafu L. D. The simultaneous stripping of arsenic and selenium from wastewaters using hollow-fibre supported liquid membranes / L. D. Mafu, T. A. Msagati, B. B. Mamba // Environ. Monit. Assess. - 2014. - Vol. 186, № 12. - Р. 8865-8874.
35. Niedzielski P. Efficacy of supplementation of selected medicinal mushrooms with inorganic selenium salts / P. Niedzielski, M. Mleczek, M. Siwulski [et al.] // J. Environ. Sci. Health. B. - 2014. - Vol. 49, № 12. - P. 929-937.
36. Rudenko S. V. Influence of some p blokers on erythrocyte hupotonic hemolysis / S. V. Rudenko, M. K. Said, Ye. L. Voloveiskaya // Problems of cryobiology. - 2010. - Vol. 20. - P. 7-17.
37. Testino G. Silymarin and S-adenosyl-L-methionine (SAMe): two promising pharmacological agents in case of chronic alcoholic hepathopathy. A review and a point of view / G. Testino, S. Leone, F. Ansaldi, P. Borro // Minerva Gastroenterol. Dietol. - 2013. - Vol. 59, № 4. - P. 341-356.
38. Virukalpattigopalratnam M. P. Heptral (ademetionine) in patients with intrahepatic cholestasis in chronic liver disease due to non-alcoholic liver disease: results of a multicentre observational study in India / M. P. Virukalpattigopalratnam, T. Singh, A. C. Ravishankar // J. Indian. Med Assoc. - 2013. - Vol. 111, № 12. - Р. 856-859.
УДК 615. 2-724+615. 244+615. 244
ВПЛИВ МЕТАБОЛ1ТОТРОПНИХ ЗАСОБ1В СИНТЕТИЧНОГО I ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ОСМО-ТИЧНУ РЕЗИСТЕНТН1СТЬ МЕМБРАН ЕРИТРОЦИТ1В В КРОВ1 ЩУР1В ПРИ ДИХЛОРЕТАНОВОМУ ГЕПАТИТ1
Поготова Г. А.
Резюме. При дихлоретановому гепатит! порушуеться проникнють кгмтинних мембран, про що свщчить суттевий рют гемол1зу еритроцит!в в ппотоычному середовищ! (0,5 %, 0,45 %, 0,4 %, 0,35 %), що висв1тлюе по-рушення функцп i метабол1зму в життево важливих органах. Гепатопротектори природного i синтетичного по-ходження - селеназа, епадол, адеметюын, л!вонорм, детоксил при внутршньошлунковому курсовому введен-н! щурам з токсичним дихлоретановим гепатитом диференцмовано впливають на осмотичну резистентн!сть мембран еритроцит!в. В б!льшому ступен! епадол-нео, в меншому - детоксил, л!вонорм, здатн! нормал!зувати проникн!сть мембран еритроцит!в, однак цей параметр не досягае нормальних величин пор!вняно з нормотен-зивиними тваринами. Селеназа, адемет!он!н мають виражен! антиоксидантн!, мембранопротекторн! власти-вост! ! в!дновлюють функц!ональний стан еритроцитарних мембран до норми.
Ключов1 слова: селеназа, епадол-нео, адеметюын, л!вонорм, детоксил, токсичний гепатит, осмотична ре-зистентнють мембран еритроцит!в.
УДК 615. 2-724+615. 244+615. 244
ВЛИЯНИЕ МЕТАБОЛИТОТРОПНЫХ СРЕДСТВ СИНТЕТИЧЕСКОГО И ПРИРОДНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ НА ОСМОТИЧЕСКУЮ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ МЕМБРАН ЭРИТРОЦИТОВ В КРОВИ КРЫС ПРИ ДИХЛОРЭТАНОВОМ ГЕПАТИТЕ
Поготова Г. А.
Резюме. При дихлорэтановом гепатите нарушается проницаемость клеточных мембран, о чем свидетельствует существенный рост гемолиза эритроцитов в гипотонической среде (0,5 %, 0,45 %, 0,4 %, 0,35 %), что освещает нарушения функции и метаболизма в жизненно важных органах. Гепатопротекторы природного и синтетического происхождения - селеназа, эпадол, адеметионин, ливонорм, детоксил при внутрижелудоч-ном курсовом введении крысам с токсическим дихлорэтановим гепатитом дифференцированно влияют на осмотическую резистентность мембран эритроцитов. В большей степени эпадол-нео, в меньшем - детоксил, ливонорм, способны нормализовать проницаемость мембран эритроцитов, однако этот параметр не достигает нормальных величин по сравнению с нормотензивными животными. Селеназа, адеметионин имеют выраженные антиоксидантные мембранопротекторные свойства и восстанавливают функциональное состояние эритроцитарных мембран до нормы.
Ключевые слова: селеназа, эпадол-нео, адеметионин, ливонорм, детоксил, токсический гепатит, осмотическая резистентность мембран эритроцитов.
UDC 615. 2-724+615. 244+615. 244
Influence Metabollically Means of Synthetic and Natural Origin on the Osmotic Resistance of Erythrocytes Membranes in the Blood of Rats with Hepatitis Dichlorocarbene
Pogotova G. A.
Abstract. According to the literary data and our own research it was found that drugs such as selenase, the drug of omega - epadol-neo, ademethionin, detoxyl, (basic remedy - artichoke extract), livonorm (basic remedy - extract Fructus silylium) have antioxidant properties. This action is manifested in relation to indicators of prooxidant-antioxidant homeostasis in the liver and myocardium, and for selenase and ademethionin in brain tissue also. Research results indirectly indicate the presence of the membranoprotectors action in vestigated substances, that why it is important to assess their impact on the structural integrity of cells. The structure and permeability of biological membranes is correlated with the metabolism and function of vital organs. The condition of the membranes of cells covers the regulation of homeostasis. Integral indicator of membrane processes is the osmotic resistance of erythrocytes membranes and changes in membrane permeability of the cells of the vital organs are coordinated with changes in the permeability of erythrocyte membranes.
Aim of the investigation. In connection with the foregoing, the aim of this work was to study the influence of epadol-neo, selenase, ademethionine, detoxyl and livonorm on osmotic resistance of erythrocytes membranes in peripheral blood of rats in the conditions of dichlorethane hepatitis.
Objects and methods. Experimental studies were performed on 49 nonlinear white rats - males weight 170-190 g. The experiments with rats was conducted according to Methodical recommendations of the SCE of the Ministry of health of Ukraine. For modeling toxic hepatitis it was used dichloroethane that administered orally to rats through the metal atraumatic probe at a dose of 500 ml/kg in a 50 % solution in sunflower oil 1 time a day for 4 days. On the 5th day of the experiment, the introduction of a toxic agent was stopped, and within 10 days the rats were divided into 7 groups of 7 animals: group 1 - the intact animals, group 2 - the animals with toxic hepatitis, group 3 - the animals with toxic hepatitis and epadol, group 4 - the animals with toxic hepatitis and selenase, group 5 - the animals with toxic hepatitis and ademathionin, group 6 - the animals with toxic hepatitis and livonorm, group 7 - the animals with toxic hepatitis and detoxyl. Studies to determine the effect on osmotic resistance of erythrocytes membranes was performed on day 20 of the experiment, when animals are taken out of the experiment under thiopentalum natrii anesthesia (40 mg/ kg) and quickly zabrali blood. Organoprotective activity of ademethionin, epadol, livonorm drugs has bean studied on dichlorethane hepatitis experimental models in course intragastric administration in the dose of 100 mg/kg every
drug within 20 days after pathology modeling. Selenase was administered in the dose of 50 mg/kg within 20 days after pathology modeling.
Research results and their discussion. It is known that toxic hepatitis can cause changes in the functional state of the membrane, permeability, fluidity and the ability to strain. It was found that in rats with dichlorethane hepatitis changes of osmotic erythrocytes membranes resistens took place. Hemolysis of erythrocytes was observed in 0,5 % and 0,45 % NaCl solutions (13,8 ± 3,4 % and 26,8 ± 2,4 %), respectively. The erythrocytes of healthy rats in these conditions do not be lysed. More marked hemolysis of erythrocytes membranes was observed in 0,4 % NaCl (81,2 ± 5,8 % compared to 27,7 ± 2,8 % in the control), and in 0,35 % solution (92,2 ± 4,3 % as against 73,2 ± 3,8 % in the control).
This means that a significant disruption of normal functioning of cell membranes takes place, especially its permeability and ability to stretch ar disturbed. When epadal-neo has been administered it was shown the osmotic erythrocytes membranes resistance increase in all investigated solutions of NaCl. Compared with animals without the use of the drug, the percentage of hemolysis of red blood cells in a 0,4 % solution decreases from 81,2 ± 5.8 % to 55,7 ± 2,8 %, although this meaning does not reach the control values of normotensive rats. At 35 % solution hemolysis of red blood cells also did not differ significantly from hemolysis in normotensive rats. The best results have been obtained after selenase and ademethionin use. Selenase in 0,5 % and 0,45 % solutions of NaCl doesn't cause erythrocyte hemolysis. In 0,4 % solution of NaCl hemolysis level decreases from 81,2 ± 5,8 % to 36,2 ± 3,7 % and in 0,35 % solution of NaCl its influence is not differed from normal. Ademethionin in 0,4 % solution of NaCl decreases hemolysis from 81,2 ± 5,8 % to 38,2 ± 5,6 %.
Lower efficiency indicators of hemolysis of erythrocytes was observed after influence of detoxyl and livonorm. So, at the concentration of 0,4 % NaCl detoxyl reduces hemolysis of erythrocytes from 81,2 ± 5,8 % to 58,8 ± 3,9 % and livonorm from 81,2 ± 5,8 % to 60,1 ± 3,7 %. So, all the drugs that were studied, namely epadol-neo, selenase, detoxyl, livonorm are able to normalize the permeability of erythrocyte membranes, however, more pronounced lipoic properties set in selenase and ademethionine. It was shown that these drugs had the highest normalizing action concerning lipid peroxidation.
Conclusion. In rats with dichlorethane hepatitis it was found that hemolysis of erythrocytes has been found in about 0,5 % of 0,45 % NaCl solutions. Significantly the degree of hemolysis of resistant cells was increased in a 0,4 % solution of NaCl and the most persistent cells - in 0,35 % NaCl solution.
Epadol-neo and in less extent detoxyl and livonorm increase osmotic resistance of erythrocytes membranes in rats with toxic hepatitis in all investigated solutions of NaCl, however, this indicator does not reach the values characteristic of normotensive rats.
Selenase and ademethionin fully restor in rats with dichlorethane hepatitis the functional state of erythrocyte membranes.
Keywords: selenase, epadol-neo, ademethionine, livonorm, detoxyl, toxic hepatitis, osmotic resistance of erythrocytes membranes.
Рецензент - проф. Непорада К. С.
Стаття надшшла 24. 09. 2014 р.
