CC BY
16
© Нiкiтенко Т. Г., Зубарева I. М., Жерносекова I. В., ВЫшков А. I. УДК 601.2:577.121:633.15
Нiкiтенко Т. Г., Зубарева I. М., Жерносекова I. В., Вiннiков А. I.
ВПЛИВ МЕТАБОЛ1Т1В СТРЕПТОМ1ЦЕТ1В НА Ф1ЗЮЛОГННУ АКТИВН1СТЬ КУКУРУДЗИ
Днтропетровський нацiональний унiверситет iм. Олеся Гончара
(м. Днiпро)
Дана робота е фрагментом НДР: «Структурно-функцюнальы властивост1 природних м1кроорган1з-м1в та мехаызми б1олог1чно1 дИ м1кробних препара-т1в», № державно! реестрацИ 1-294-15.
Вступ. Одним 1з визначальних чинниюв родючос-т1 фунт!в е функцюнування фунтово! м1крофлори. Ця м1крофлора може впливати не лише позитивно, а й негативно на розвиток рослин I !х врожайнють, а також здатна спричиняти захворювання рослин. Тому все очевидышою стае проблема корекцИ м1-крофлори ризосфери рослин. Такий п1дхщ мае пе-редбачати збагачення II корисними м1кроорган1зма-ми I обмеження поширення в ризосфер! небажано!, в тому числ! ф^опатогенно! м!крофлори [1,4,9,10].
Упродовж останых роюв у багатьох кра!нах свггу проводяться доотдження, спрямован! на пошук ви-сокоефективних штам!в м!крооргаызм!в для ство-рення на !х основ! м!кробних препара^в, як1 здатн! сприяти росту ! розвитку рослин, захищати !х вщ фГ топатогеыв ! ф!тофапв, пщвищувати врожайнють [6].
Для полтшення показниюв росту та розвитку рослин ¡з метою пщвищення !х врожа!в у стьському господарств! застосовують стимулятори росту рослин ! ф!зюлопчно активы речовини. Ц сполуки при-скорюють проростання насЫня, коренеутворення, цвтння, плодоносЫня, регулюють стан спокою рослин ! забезпечують !х стмюсть до хвороб [5,11]. Саме так! бюлопчно активы речовини здатн! синтезувати м!крооргаызми, на основ! активних речовин, ¡з яких виготовляють бюлопчы препарати. Активы штами м!крооргаызм!в, як1 е складовими бюпрепарат!в не викликають у людини генетичних наслщюв под!бно до дм х!м!чних засоб!в захисту [7]. ЗамЫа небезпеч-них х!м!чних препара^в бюлопчними дозволить зни-зити використання мшеральних добрив ! пестицид!в у землеробств!, що зумовить отримання еколопчно чисто!, якюно! продукци рослинництва [2,8].
Тому актуальним питанням сьогодення залиша-еться створення та застосування бюпрепарат!в на основ! активних штам!в м!крооргаызм!в та !х метабо-л1т!в для збтьшення врожайност! культурних рослин.
Метою роботи було дослщити умови прижива-ност! стрептомщету штаму Streptomyces recifensis уаг. lyticus П-29 в ризосфер! кукурудзи сорту Аква-зор. Встановити вплив стрептомщету на морфобю-х1м1чн1 ознаки рослини.
Об'ект I методи досл1дження. Досл1дження проводили на баз! кафедри м!кробюлоги, в!русолоп! та бютехнологи Дыпропетровського нацюнального уыверситету ¡мен! Олеся Гончара та НДЛ молеку-
лярно! бюлоги м!крооргаызм!в та м!кробно! бютехнологи НД1 б1олог1!.
Об'ектом досл!дження були: стимулювальна д!я моноспорово! суспензи штаму Streptomyces recifensis уаг. lyticus П-29 на кукурудзу сорту Аквазор.
Доотдження стимулювально! ди метаболтв стрептомщету на зерна кукурудзи сорту Аквазор проводили з використанням моноспорово! суспензи штаму & recifensis уап lyticus П-29. Контролювали в динамщ розвиток стрептомщету в пюку, розвиток рослин у пюку без стрептомщету та розвиток рослин ¡з внесеними спорами стрептомщету пщ проросле зерно кукурудзи.
Зерно обробляли розчином перекису водню та етилового спирту (1:1) протягом 15 хв. для дезш-фекци. Пюля обробки, насшня вщмивали стерильною дистильованою водою. Помщали його в чашки Петр! на вологий паперовий фтьтр. Пророщували у термостат! при температур! 20еС протягом трьох д1б. Пюок стерил!зували в сухожарый шаф! протягом 1 години при 105еС.
Для внесення стрептомщет!в в стерильний пюок готували моноспорову суспенз!ю продуцента за стандартом мутност! №10 з 7-ми добово! культури, яка росла на скошеному середовищ! Гаузе. З суспензи готували 10-ти кратн розведення та виЫвали 1 ■ 10-4 - 1 ■ 10-6 на чашки Петр!, як1 мютять серед-овище Гаузе.
Контрольний ряд (К1) нараховував 20 проб!рок д!аметром 20 мм, висотою 200 мм з стерильним пюком (10 г). В кожну проб!рку вносили 5 мл моноспорово! суспензи, яка мютила 1,4 ■ 108 КУО/мл Streptomyces recifensis уап lyticus П-29. В стерильн проб!рки (20 шт.) з 10 г стерильного пюку висаджу-вали проросле тридобове зерно по 1 у кожну проб!р-ку без додавання спор стрептомщету (К2) та з вне-сенням !х у вихщый концентраци (дослщ). Рослини вирощували при температур! 22°С. Дослщ проводили протягом 31 доби, в1дб1р проб здмснювали на 3, 6, 12, 19, 26, 31 добу пюля ¡нокуляци.
Розвиток стрептомщету в стерильному пюку контролювали в динамщ, тобто виЫви на серед-овище Гаузе робили на 3, 6, 12, 19, 26, 31 добу. Для цього 1 г пюку вносили до колби об'емом 250 мл, яка мютила 100 мл дистильовано! води. Струшували протягом 30 хв. на м!кробюлопчн!й качалци Робили 10-ти кратн розведення методом Коха. ВиЫвали у юлькост 0,1 мл на чашки з середовищем Гаузе. Пщ-рахунок КУО/мл проводили через 5 д1б ¡нкубаци в термостат! при 28еС.
Рис. 1. Розвиток стрептомщету штаму П-29 у стерильному пiску.
Для визначення бiометричних показникiв рослин проводили лЫйне вимiрювання колеоптилiв i коре-нiв. Вагу коренiв з пюком, колеоптилiв i цiлоí рос-лини визначали ваговим методом. Пюок ризосфери рослини висушували до постiйноí маси в сухожаршй шафi та зважували на анал^ичних вагах. За рiзни-цею у масi визначали вагу корешв без пiску [3].
Дослщження пероксидазноí активностi коренiв проводили за методом Бояркша [12].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Протягом 31 доби експерименту спостерiгали розвиток стрептомщету у стерильному пюку (К1). Ви-являли на щiльному середовищi Гаузе колонií штаму П-29 у максимально кiлькостi (1,87 ± 0,03) ■ 107 КУО/ мл на 12 добу (рис. 1).
Слщ зазначити, що максимальна кiлькiсть КУО склала 13,3% вiд початкового внесення спор в сте-рильний пюок (14,1 ± 0,03) ■ 107 КУО/мл. Тобто, основна чисельнiсть стрептомщету, а саме 87% гине в стерильному пюку. Окрiм колошй стрептомщету спостер^али наявнiсть iнших слизоподiбних колошй, кшькють яких складала на 26 добу 29% проти 71% стрептомщету та зменшувалася в подальшому до 22% на 31 добу спостереження.
В експерименту де в стерильний пюок висаджу-вали проросток кукурудзи сорту Аквазор (К2), спо-стерiгали, що у ризосферi рослини протягом всього дослщу стрептомiцетiв виявлено не було (рис. 2).
Проте, ч^ко домшувала iнша мiкрофлора у виглядi прозорих слизоподiбних колонiй. Спостер^али по-ступове збiльшення iнших мiкроорганiзмiв з 3 до 12 доби в межах вщ (7,9 ± 0,97) ■ 107 до (14,5 ± 0,58) ■ 107 КУО/мл. Максимальна кшькють тако'' мiкрофлори досягла значень (50,0 ± 11,6) ■ 107 КУО/мл на 19 добу.
Особливий Ытерес викликають дослiди, в яких у стерильний пюок додатково вносили спори стреп-томще^в в початковм кiлькостi, як у випадку К1, та висаджували проросток кукурудзи (рис. 3).
На першому тижш дослiду на фонi розвитку в ризосферi кукурудзи iнших мiкроорганiзмiв у кшь-костi вiд (8,0 ± 1,0) ■ 107 до (12,1 ± 0,72) ■ 107 КУО/ мл, стрептомще^в виявлено не було. Колони стреп-томiцетiв штаму П-29 виявляли на 12 добу спостереження з найвищим показником 'х кшькост (22,2 ± 2,77) ■ 107 КУО/мл, що спiвпадало з максимальним показником в К1.
Важливим е те, що в ризосферi рослини кiлькiснi показники стрептомiцету у 12 разiв бiльшi за макси-мальнi показники К1 на 12 добу експерименту. На-прикiнцi дослщу (31 доба) кiлькiсть стрептомiцету у ризосферi кукурудзi перевищувала К1 в 4,5 разiв.
Отже, внесення спор стрептомщету штаму П-29 у стерильний пюок пщ проросток кукурудзи сприя-ло пщвищенню кiлькостi стрептомiцетiв у кореневм зонi рослини в 4,5 та 12,0 разiв в порiвняннi з контролем. Максимальне значення слизоподiбних колонiй у ризосферi (56,6 ± 24,4) ■ 107 КУО/мл спостер^али, як i у випадку К2, на 19 добу. Виявлено певну динамi-ку у стввщношенш вiдсотка КУО стрептомiцетiв до вщсотка iнших слизових КУО. Так, на 12 добу спостереження кшькють стрептомще^в склала 40,2%, а Ыших колошй - 59,8%, тобто, стввщношення скла-дало 1:1,5. На 26 добу стввщношення стрептомще-тiв до Ыших мiкроорганiзмiв було 1:10,5, а на 31 добу - 1:14,4.
Отже, приживанють стрептомщету у ризосферi кукурудзи виявлено у максимально кшькост 40,2% на 12 добу вщ початку експерименту. Проте, у подальшому приживанють спор поступово знижувала-ся з 8,7% до 6,5%.
Рис. 2. Розвиток мiкроорганiзмiв у ризосферi кукурудзи сорту Аквазор у стерильному шску.
Рис. 3. Розвиток мiкроорганiзмiв у ризосферi кукурудзи сорту Аквазор у стерильному шску при внесены спор штаму П-29.
В експериментi окрiм приживаностi стрептомГ цету вивчали змiни мор-фобiохiмiчних ознак. При внесеннi спор штаму П-29 пiд проросток кукурудзи у кшькост (14,1 ± 0,03) ■ 107 КУО/мл спостерiгали збiльшення довжини коре-нiв в середньому на 33% протягом всього спосте-реження (табл. 1) з мак-симальним значенням довжини на 19 добу дослщу. 1з довжиною кореыв зрос-ла 1х вага, значення яко! в середньому збiльшено на 26%. Також контролюва-ли змЫи, якi вiдбувалися у наземнiй частин рослини. Так, за перiод експери-менту довжина проросткiв колеоптилю в середньому збтьшувалась на 22%, а вага - на 32%. Загалом спостер^али також збть-шення ваги рослин на 64% (табл. 2).
Слщ зазначити, що iз зростанням бiометричних пара-метрiв рослини було вiдмiчено змЫи в активностi фермен-тiв. Так, з таблиц 2 видно, що актив-нють пероксидази коренiв пщвищува-лась у присутностi спор стрептомщету в ризосферi на 1015% в порiвняннi з контролем.
Висновки. Ви-вчено умови приживаностi штаму Streptomyces гео^епв^ уаг. lyticus П-29 в ризосферi кукурудзи сорту Аквазор. Встановлено, що максимальний по-казник приживаност стрептомщету штаму П-29 у ри-зосферi кукурудзи сорту Аквазор складав 40,2%. Ви-явлено, що внесення моноспорово! суспензi,i штаму П-29 у субстрат у початковм кiлькостi 1,4 ■ 10 8 КУО/мл забезпечило збтьшення ваги рослини на 18,0% в по-рiвняннi з контролем. Встановлено, що в дослщному зразку у присутностi спор стрептомiцету вщбулось
Таблиця 1.
Бiометричнi змши кукурудзи Аквазор за умов внесення у тщаний субстрат спор стрептомщету штаму П-29
Вар1ант досл1ду Час спостереження, доба
3 6 12 19 26 31
X±m X±m X±m X±m X±m X±m
Довжина корешв, см
Контроль 1,29 ± 0,10 2,42 ± 0,14 2,87 ± 1,80 4,13 ± 1,00 4,68 ± 0,70 2,9 ± 0,30
Проросток + спори 2,29 ± 0,04 р < 0,05 2,8 ± 0,50 р > 0,05 2,98 ± 4,90 р > 0,05 6,73 ± 0,82 р > 0,05 5,56 ± 0,30 р > 0,051 3,42 ± 0,04 р < 0,053
Вага корешв, г
Контроль - 0,31 ± 0,01 0,99 ± 0,57 1,57 ± 0,21 1,75 ± 0,70 1,83 ± 0,50
Проросток + спори - 0,48 ± 0,10 р > 0,05 1,24 ± 0,07 р < 0,05 1,84 ± 0,80 р > 0,05 1,86 ± 0,13 р > 0,05 1,36 ± 0,12 р < 0,05
Довжина колеоптилю, см
Контроль 2,67 ± 0,30 11,2 ± 0,34 24,3 ± 0,90 35,3 ± 2,00 37,0 ± 0,40 38,2 ±0,35
Проросток + спори 3,93 ± 0,2 р > 0,05 14,8 ± 0,23 р > 0,05 26,0 ± 0,4 р > 0,05 34,3 ±10,66 р > 0,05 41,6 ± 1,86 р > 0,05 42,8 ±3,03 р > 0,05
Вага колеоптилю, г
Контроль 0,08 ±0,01 0,44 ± 0,01 0,75 ± 0,06 0,66 ± 0,08 0,68 ± 0,14 0,39 ± 0,05
Проросток + спори 0,13 ±0,01 р < 0,05 0,69 ± 0,05 р < 0,05 0,79 ± 1,00 р > 0,05 0,82 ± 0,07 р > 0,05 0,7 ± 0,08 р > 0,05 0,53 ± 0,03 р > 0,05
Таблиця 2.
Бюметричш та бiохiмiчнi змши кукурудзи Аквазор за умов внесення у пiщаний субстрат спор стрептомщету штаму П-29
Вар1ант дослщу Час спостереження, доба
3 6 12 19 26 31
X±m X±m X±m X±m X±m X±m
Вага рослин без тску, г
Контроль - 0,26 ± 0,03 1,15 ± 0,40 0,66 ± 0,30 1,37 ± 0,47 1,65 ± 0,50
Проросток + спори - 0,67 ± 0,10 р < 0,05 1,29 ± 0,10 р > 0,05 0,82 ± 0,40 р > 0,05 1,25 ± 0,49 р > 0,05 0,8 ± 0,20 р > 0,05
Активнють пероксидази корешв, E/хвг
Контроль 199,8 ±32,70 90,32 ± 8,50 126,1 ± 10,30 77,74 ± 4,28 98,88 ± 12,90 81,28 ± 2,36
Проросток + спори 115,3 ± 11,50 р > 0,05 99,9 ± 8,00 р > 0,05 115,2 ± 23,00 р > 0,05 79,03 ± 6,15 р > 0,05 76,16 ± 4,50 р > 0,05 93,74 ± 7,90 р > 0,05
збтьшення довжини кореыв в середньому на 33%, а колеоптилю - на 22%. За умов приживаност стрептомщету спостерталося пщвищення пероксидазно! активнють коренiв рослин кукурудзи на 15,0%.
Перспективи подальших досл1джень. По-далыш доогмдження дозволять виявити ефектив-нють використання метаболiтiв стрептомiцетного походження на фiзiологiчну та бiохiмiчну активнють рiзноманiтних сортiв кукурудзи та iнших стьсько-господарських рослин.
Л1тература
2.
3.
4.
5.
Добряк Д.О. Класифкащя та еколопчне використання с1льськогосподарських земель / Д.О. Добряк, О.П. Канаш, I.A. Ро-зумний. - К., 2001. - 309 с.
Курдиш I.K. 1нтродукц1я м1кроорган1зм1в у агроекосистеми / I.K. Курдиш. - К.: Наук. Думка, 2010. - 255 с. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М: Высшая школа, 1980. - 293 с.
Малиновська I.M. Агроеколопчш основи мкробюлопчноУ трансформацп бюгенних елемент1в Грунту: дис. д-ра с.-г. наук:
03.00.16 / I.M. Малиновська. — 1нститут агроекологп та бютехнологп УААН. - К., 2003. - 34 с.
Мишке И.В. Микробные фитогормоны в растениеводстве / И.В. Мишке. - Рига: Зинатне, 1988. - 151 с.
6. Патика В.П. Бiопрепарати в бюоргашчному землеробствi / В.П. Патика, М.В. Патика // Сшьськогосподарська мкробюлопя: Мiжвiд. темат. наук. зб. - ЧернИв, 2006. - Вип. 4. - С. 7-20.
7. Патика Н.В. Вплив бюпрепара^в на динам^ чисельност бактерiй i фiтопатогенних грибiв в агроекосистемi картоплi / Н.В. Патика, В.В. Бородай, Н.В. Житкевич [и др.] // Мiкробiол. журн. - 2012. - Т. 74, № 2. -С. 28-35.
8. Скороход 1.О. Вплив гранульованого бактерiального препарату комплексно! дм на рют та урожай ярого ячменю / 1.О. Скороход, Л.С. Церковняк, 1.К. Курдиш [та iн.] // Мкробюл. журн. - 2012. — Т. 74, № 3. - С. 23-28.
9. Третяк А.М. Методичш рекомендацп оцшки еколопчно! стабшьност агроландшафтiв та сiльськогосподарського землеко-ристування / А.М. Третяк, Р.А. Третяк, М.1. Шквар. - К.: 1нститут землеустрою УААН, 2001. - 15 с.
10. Третяк А.М. Теоретичш основи землеустрою / А.М. Третяк. - К.: 1нститут землеустрою УААН, 2002. - 152 с.
11. Цавкелова Е.А. Микроорганизмы - продуценты стимуляторов роста растений и их практическое применение / Е.А. Цавкелова, С.Ю. Климова, ТА. Чердынцева, А.И. Нетрусов // Прикладная биохимия и микробиология. - 2006. - Т 42, № 2. - С. 133-143.
12. Шупранова Л.В. Сучасш методи бiохiмiчного аналiзу рослин: навчальний поабник / Л.В. Шупранова, В.С. Бтьчук, Л.В. Богуславська [та ш.]. - Д.: Вид-во ДНУ, 2011. - 80 с.
УДК 601.2:577.121:633.15
ВПЛИВ МЕТАБОЛ1Т1В СТРЕПТОМ1ЦЕТ1В НА Ф1З1ОЛОГ1ЧНУ АКТИВН1СТЬ КУКУРУДЗИ НЫтенко Т. Г., Зубарева I. М., Жерносекова I. В., Вшшков А. I.
Резюме. Мета. Дослщити умови приживаностi стрептомщету штаму Streptomyces recifensis var. lyticus П-29 в ризосферi кукурудзи сорту Аквазор. Встановити вплив стрептомщету на морфобiохiмiчнi ознаки рос-лини. Методи. Використовували бiохiмiчнi, бiометричнi, мiкробiологiчнi методи.
Результати. Встановлено, що максимальний показник приживаност стрептомiцету штаму S recifensis var. lyticus П-29 у ризосферi кукурудзи сорту Аквазор складав 40,2%, що супроводжувалося збтьшенням ваги рослини на 18,0% та пщвищенням пероксидазно! активностi коренiв на 15,0%. Результати доогмджен-ня можуть бути використан у сiльському господарствi для виготовлення високоефективних препара^в, якi проявляють рютстимулюючу дiю до рослин.
Ключовi слова: стрептомщети, рiстстимулююча активнiсть.
УДК 601.2:577.121:633.15
ВЛИЯНИЕ МЕТАБОЛИТОВ СТРЕПТОМИЦЕТОВ НА ФИЗИОЛОГИЧЕСКУЮ АКТИВНОСТЬ КУКУРУЗЫ Никитенко Т. Г., Зубарева И. М., Жерносекова И. В., Винников А. И.
Резюме. Цель. Исследовать условия приживаемости стрептомицета штамма Streptomyces recifensis var. lyticus П-29 в ризосфере кукурузы сорта Аквазор. Установить влияние стрептомицета на морфобиохимические признаки растения. Методы. Использовали биохимические, биометрические, микробиологические методы.
Результаты. Установлено, что максимальный показатель приживаемости стрептомицета штамма S. recifensis var. lyticus П-29 в ризосфере кукурузы сорта Аквазор составлял 40,2%, что сопровождалось увеличением веса растения на 18,0% и повышением пероксидазной активности корней на 15,0%. Результаты исследования могут быть использованы в сельском хозяйстве для производства высокоэффективных препаратов, которые проявляют ростстимулирующее действие на растения. Ключевые слова: стрептомицеты, ростстимулирующая активность.
UDC 601.2:577.121:633.15
THE INFLUENCE OF STREPTOMYCETES METABOLITES ON CORN'S PHYSIOLOGICAL ACTIVITY Nikitenko T. G., Zubareva I. M., Zhernosekova I. V., Vinnikov A. I.
Abstract. To improve the growth and development of plants with the aim of increasing yields in agriculture apply plant growth stimulants and physiologically active substances. These compounds accelerate the germination of seeds, root development, flowering, fruiting, governing the rest of the plants and ensure their resistance to disease. Such biologically active substances are capable of synthesizing microorganisms based on active substances which are made of biological products. Active strains of microorganisms (which are components of the biological products) do not cause human genetic effects like chemical remedies. Replacement of hazardous chemicals biological will reduce the use of fertilizers and pesticides in agriculture that will produce clean, high quality crop products. Therefore, an important issue today remains the creation and application of biological preparations on the basis of active strains of microorganisms and their metabolites for increasing the yield of cultivated plants.
The aim of this work was to investigate the conditions of survival streptomycete strain Streptomyces recifensis var. lyticus P-29 in the rhizosphere of maize varieties Equator. To determine the influence streptomycete on Morton signs of plants.
The object of the study were: the stimulating effect monoporosa suspension of the strain Streptomyces recifensis var. lyticus P-29 corn varieties Equator. A study of the stimulating action of metabolites streptomycete on corn varieties Equator was performed using monoporosa suspension of strain S. recifensis var. lyticus P-29. Controlled the dynamics of the development streptomycete in the sand (K1), the development of plants in sand without streptomycete (K2) and the development of plants, as spores streptomycete in germinated corn grain.
The results of research and their discussion. The survival rate streptomycetes in the rhizosphere of maize discovered in the maximum number of 40.2% on the 12th day from the start of the experiment. However, in the future, the survival rate of spores gradually decreased from 8.7% to 6.5%.
In the experiment, in addition to survival streptomycete studied changes mortoni signs. If you make spores of the strain P-29 under the corn germ in the amount of 14.1 ± 0,03) • 107 CFU/ml was observed an increase in the root length average of 33% throughout the observation with the maximum length on the 19th day of the experiment. With the length of the roots increased their weight, the value of which increased by an average of 26%. Also supervised the changes that have occurred in the ground part of the plant. Thus, over the period of the experiment, the length of the coleoptile in seedlings increased by 22% and weight by 32%. In General, observed increase of weight of plants 64%.
It should be noted that with the increase of biometric parameters of the plants were observed changes in enzymatic activity. So, the peroxidase activity of roots was increased because of the presence of spores in the rhizo-sphere streptomycete 10-15% in comparison with the control.
Keywords: streptomyces, growth stimulate activity.
Рецензент — проф. Лихолат Ю. В.
Стаття надшшла 15.01.2017 року
© Парасочка Л. Г., Зубарева I. М., Вшнков А. I.
УДК 619.619.98:578.824.11:615.372
Парасочка Л. Г., Зубарева I. М., BiHHiKOB А. I.
МОН1ТОРИНГ ПОШИРЕННЯ В1РУСУ СКАЗУ СЕРЕД ДИКИХ ТА СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН ДН1ПРОПЕТРОВЩИНИ
Днтропетровський нацюнальний ушверситет iM. Олеся Гончара
(м. Днтро)
Дану роботу виконано у межах держбюджетно! теми «Структурно-функцюнальы властивост при-родних мiкроорганiзмiв та мехаызми бюлопчно! дм мiкробних препара^в», № 1-294-15.
Вступ. Сказ - це небезпечна хвороба, яка займае особливе мюце серед Ыфекцмних хвороб тварин, так як викликаеться вiрусом Rabies virus. Хвороба небезпечна i за рщюсними винятками призводить до смертельних наслщюв. 1нфекщя поширюеться через укуси або подряпини вщ заражених тварин. Вiрус вражае мозок, що призводить до незвичайно!, часто агресивно!, поведшки заражено! тварини [1,2].
У кра!нах, що розвиваються близько 90 або бть-ше вщсотюв випадюв сказу у людей викликан укусами собак. Але, наприклад, у США, сказ собак було в значнм мiрi усунено в результат вакцинацп тварин iз подаль-шим контролем. За останнi роки в Укран склалась, в результат певних обставин, дуже складна етзоотична ситуацiя щодо сказу, так як саме епцентр враження н фек^ею знаходиться на територй' нашо! кра!ни.
З 2015 року в област рiзко ускладнилась етзоо-тична ситуа^я зi сказу. В порiвняннi з 2014 роком за-хворюванiсть на сказ серед тварин зросла бтыш ыж в 2 рази, 37 випадюв проти 16. Сказ рееструвався в 34 населених пунктах, в 2014 роц - в 15 населе-них пунктах. Серед захвортих на сказ тварин собаки складають - 32,4% (12 випадюв), коти - 27,0% (10 випадюв), лисиц - 10,8% (4 випадки), стьськогос-подарськi тварини - 29,4% (11 випадюв).
За даними державно! санггарно-епщемюлопч-но! служби Укра!ни серед джерел зараження сказом домiнуюче мiсце займаюсь коти - близька 40,8%, на другому мющ собаки - 34,4%, далi лисиц - 17,1%, 7,7% припадае на таких тварин як кажани та mini види. За останн 10 роюв в Укра!ы щорiчно реестру-еться зростання етзоотп сказу: 1995 р. - 351 випа-док, 1998 р. - 766 випадюв, 2000 р. - 1580 випадюв,
2003 р. - 2009 випадюв, 2006 р. - 2039 випадюв I в 2007 роц - 2929 випадюв [8].
Незважаючи на зменшення юлькост випадюв сказу в I квартал! 2008 року в Ки'всьюй, Житомир-сьюй, Юровоградсьюй областях та в цтому в Укран в порiвняннi з 2007 роком !х кiлькiсть збiльшилася майже на 30%. В 1 пiврiччi 2008 дiагностовано 1026 випадкiв проти 781 за вщповщний перiод минулого року. Особливо напруженою етзоотична ситуацiя за-лишаеться в Донецькiй, Полтавськiй, Сумсьюй, Запо-рiзькiй, Херсонськiй та Хмельницьюй областях [8].
Непроста епiзоотична ситуаця спостерiгаеться i в iнших кра'нах свiту. У 70-80-х роках минулого столгг-тя сказ був поширений на територi! близько 28 кра'н бвропи. У Нiмеччинi, Австрi!, Францп щорiчно дiа-гностували вiд 780 до понад 9000 випадюв захворю-вання. Впровадження в комплекс протиетзоотичних заходiв перорально! антирабiчно! iмунiзацi! лисиць, починаючи з 1983 року, внесло кардинальн змЫи до епiзоотично! карти бвропи. Як наслщок - в 2000 рощ в Нмеччиы було виявлено всього 192 випадки захво-рювання, у Францп - 5, в Австрп - 2 випадки.
Таким чином, дана тематика е актуальною для Укра'ни, в тому чист i для Днтропетровсько! область
Мета дослiдження. Провести аналiз розповсю-дження сказу серед свiйських та диких тварин у Ды-пропетровсько! областi.
Об'ект i методи дослщження. Роботу було виконано у межах науково-дослiдно! лабораторi! на кафедрi мiкробiологi!, вiрусологi! та бiотехнологi! Днтропетровського нацiонального унiверситету iм. Олеся Гончара. В якост об'екта в данм роботi вико-ристовуеться мозок тварин, пщозртих на заражен-ня вiрусом сказу. Для видiлення вiрусу використову-ють метод бiологiчно! проби на бших мишах [5].
Тест щеплення мишi, незважаючи на свою простоту, багато в чому залежить вщ точност його виконан-
