CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 3, ч. 1. 2012 г. С. 386-389.
УДК 821.111-3.09
ВПЛИВ МАСОНСТВА НА ФОРМУВАННЯ ХРОНОТОПУ ОПОВ1ДАННЯ Р. К1ПЛ1НГА «THE MAN WHO WOULD BE KING»
С/'маковська А. С.
Каменец-Подольский национальный университет имени Ивана Огиенко, г. Каменец-Подольский,
Украина, e-mail: simakovska@mail.ru
У статп дослщжуеться вплив масонства на творчють англшського письменника Ред'ярда Кшлшга; проводиться ан^з основних масонських символiв у просторово-часових характеристиках оповщання «Чоловш, який хопв бути королем».
Ключовi слова: Р. Кшлшг, масонство, символ, художнш проспр i час.
Подорож у символшу масонських знакiв - це подорож довжиною в життя. Ви-вчаючи книгу за книгою, все бшьше поринаеш у таку глибину, в якш немае дна. За-вдяки символам масонське вчення збагачуеться великою кшьюстю рiзноманiтних юторичних та мiстичних традицiй, стае ще бiльш складним, повним та багатогран-ним. «Кожен масон сам мае право обирати, наскшьки глибоко вш увiйде у симво-лiзм вчення, але його основи, в тому чи^ й символiчнi, закладаються шд час риту-алiв посвячення у три ступеш масонства. В них е все, що необхiдно знати кожному масону, а разом з тим щ уроки складають едине величне цше» [1, 33]. При цьому кожен iз цих уроюв зберiгаеться у первiсному виглядi в чаш та просторi й однаково викладаеться кандидату незалежно вiд того, в якш частит земно! кулi вщбуваеться ця подiя.
Ред'ярд Кшлшг належав до масонсько! плеяди i, можливо, саме тому, що мало хто знав про масонство як таке, не юнуе перекладiв багатьох його оповщань. Перек-ладачi не зовшм розумiли, про що пише автор славнозвюно! 'Книги Джунгтв" та що вш мае на увазь Лише зараз, у наш час, коли завюа над масонством шдшмаеть-ся, коли ми можемо ближче познайомитись iз цiею таемною оргашзащею, з'являються переклади творiв Кiплiнга, написаних пiд впливом масонства. У втиз-няному та зарубiжному лiтературознавствi вщсутш працi, в яких здiйснювався б аналiз масонсько! символiки у творчосп Кiплiнга та просторово-часових характеристик мало! прози письменника.
Основне завдання статп - дослiдити вплив масонства на творчу спадщину Р. Кшлшга, зокрема на формування художнього простору i часу мало! прози.
Першим художшм твором, у якому автор використовуе сво! масонськi знання, е оповщання «The Man Who Would Be King» («Чоловш, який хо^в бути королем»). Це оповiдання е одним iз найсмiливiших у художнш лiтературi та читаеться так само легко i сприймаеться з такою ж довiрою, як i «Робiнзон Крузо» Данiеля Дефо. Також вважаеться, що це один iз найкращих прозових творiв Кiплiнга малого жанру, на жаль, не перекладений дос анi укра!нською, аш росiйською мовами.
В основу оповщання покладено реальну iсторiю про американського шукача пригод Джосi Харлана, який подорожував Афганiстаном та Пенджабом, де був за-
лучений до пол^ичних та вшськових дш. Згодом вш отримав довiчний титул принца Гхору для себе та сво1х нащадюв.
Оповщання Кiплiнга «The Man Who Would Be King» вперше було надруковане у збiрцi «Рикша-привид та iншi юторп» у 1888 рощ. Автор, репортер одше! газети, тд час подорожi по!здом випадково зустрiчаeться з двома масонами в безпомiчному станi - братом ni4i Карнеганом та братом Дашелем Древотом. Спершу знайомство вiдбуваeться i3 Карнеганом, який вiтаeться з автором та просить передати повщом-лення Древоту:
«I ask you, as a stranger going to the West», he said with emphasis.
«Where have you come from?» said I.
«From the East», said he, «and I am hoping that you will give him the message on the Square for the sake of my Mother as well as your own» [3] (Я прошу Вас як незнайом-ця, що прямуе на захщ, - сказав вш наголошуючи.
Звщки Ви прийшли? - запитав я. - 3i сходу, - вiдповiв вш, - i я сподiваюся, що Ви передасте йому повщомлення на площi заради мое! мами, як i заради Вашо! (тут i далi переклад наш. - А.С.)).
У цьому короткому дiалозi вже вщчутш масонськi алюзи. Схiд у таемнш орга-тзаци асоцiюеться iз джерелом св^ла, знання та мудростi. I тому не дивно, що масон Карнеган йде саме зi сходу i передае свое повщомлення на захiд. Таким чином вщбуваеться взаемодiя двох просторiв твору - простору знання i незнання. Сх1д шле свiй промiнь ясностi Заходу. Саме iз захiдного боку заходять у масонський храм, а схвдний бш символiзуе тiнь конкретного, оргатзащю та роботу. Бiльше того, схщ-ний бiк символiзуе людську духовшсть, li найвищу i найбiльш розвинену форму ш-знання, яка у бшьшост людей поки що дуже мало, а то i взагалi нерозвинена, пере-буваючи у латентному сташ та активiзуючись лише у стресовi моменти чи у перюди глибокого спiвчуття. «Масонство в своем храме восстанавливает, пожалуй, не столько „наследие" строителей Соломона или (что исторически более обосновано) средневековых вольных каменщиков, но наследие гораздо более древнее и универсальное, наследие человека, пребывающего в поиске правды, "homo religiosus" в самом подлинном смысле этого понятия» [2, 30].
Також щкавим з точки зору масонства було i саме повщомлення, яке оповщач переказуе Древоту: «I am to tell you that he's gone South for the week. He's gone South for the week!» [3] (Я маю сказати Вам, що вш прямуе до твдня на тиждень. Вш прямуе до твдня на тиждень!). Ивдень у масошв - це мюце зустрiчi духовно! шту!-ци та рацюнального розумшня, точка мiж абстрактною штелектуальнютю та штеле-ктуальною силою, що покликана розвиватися до найвищого стану, подiбно сонцю, що свiтить найяскравiше на швдш.
Зустрiч оповiдача iз Карнеганом, а по^м iз Древотом вщбуваеться тд час по-дорож потягом в обох випадках. Таким чином, можна видшити в оповiданнi хронотоп вокзалу, який символiзуе мюце зус^чей та прощань. Саме тут оповщач зустрь чаеться iз шукачами пригод, масонами, що прагнуть бути володарями св^у. Завдяки йому 1м i вдаеться стати королями маловщомо! кра1ни Кафирiстан. I сприяе цьому не лише настирливють чоловiкiв, а й талюман, який вони отримали вiд оповiдача пiд
387
С1МАКОВСЬКА А. С.
час зустрiчi з ним. Це був масонський символ, який згодом допом^ !м увшти в дов> ру жителiв Кафирютану i надiти корону.
Але в оповщанш е не лише масонсью алюзi!, а й навiть безпосередш дiалоги про масонство. Одного разу до оповщача опiвночi приходить Древот, бiльше мерт-вий, нiж живий, i розповiдае iсторiю !х правлшня в Кафирiстанi, а саме про знайом-ство iз вождем:
«A Fellow-craft he is!» I says to Dan. «Does he know the word?»
«He does», says Dan, «and all the priests know. It's a miracle! The chiefs and the priests can work a Fellow-craft Lodge in a way that's very like ours, and the've cut the marks on the rocks, but they don't know the Third Degree, and they've come to find out. It's God's truth. I've known these long years that the Afghans knew up to the Fellow-craft Degree, but this is a miracle. A god and a Grand Master of the Craft am I, and a Lodge in the Third Degree I will open, and we'll raise the head priests and the chiefs of the villages» [3] (Вш е Пщмайстром! - сказав я Дену. - Чи знае вш слово?
Так, - сказав Ден, - i вш жрещ знають. Це чудо! Вождi i жрещ можуть будувати Ложу Щцмайстра так, як i у нас, вони вирiзають знаки на камшнях, але вони не знають третього ступеня i прийдуть, щоб його вщнайти. Божа правда. Я знав багато роюв, що афганщ досягли рiвня Щцмайстра, але це чудо. Богом i Великим Майст-ром вождiв е я, i Ложу третього ступеня я вщкрию, i ми шднесемо головних свя-щенниюв та вождiв поселень).
Масонсью символи постшно присутш в оповщанш, але Кшлшг !х не пояснюе, лише просто називае. Про !х значення можуть знати лише масони або ri, хто знайо-мий з щею оргашзащею. «The minute Dravot puts on the Master's apron that the girls had made for him, the priest fetches a whoop and a howl, and tries to overturn the stone that Dravot was sitting on» [3] (За хвилину Древот одягае фартух Майстра, який для нього зробили дiвчата, священник кричить та реве i намагаеться перевернути ка-мшь, на якому сидить Древот). Так Кшлшг описуе ритуал посвячення у стутнь Великого Майстра. «Фартук символизирует Труд - первейший долг и обязанность, высочайшее утешение человека» [2, 62]. Фартух е одним iз основних символiв масонства, що означае мудрють, вщродження, майстернють, жертовнють, очищення, енерпю та рют. На ньому зображеш iншi масонськi символи: «He shows all the other priests the Master's Mark, same as was on Dravot's apron, cut into the stone» [3] (Вш показуе ушм шшим священникам масонський знак, вирiзьблений на камеш, такий самий, як i у Древота на фартус^.
У цьому епiзодi автор використовуе прийом ретроспекци. Жителi Кафирютану пригадують Олександра Македонського, який залишив масонський знак на каменi у !хньому поселеннi. Плем'я прославляе його як бога i тому так само прихильно зу-стрiчае Древота, що також мае цей знак, який жителi Кафирютану сприймають як повщомлення вiд Олександра Македонського через столггтя: «We thought you were men till you showed the sign of the Master» [3] (Ми думали, що ти людина, аж поки ти не показав нам знак Майстра). Так кажуть Древоту жителi племеш i починають пок-лонятися йому як богу. Тобто масонство було для цих людей найвищим ступенем розвитку, чимось духовним та недосяжним, божественним, на яке не мае впливу ш час, ш просир.
388
Як бачимо, масонство - це не просто одна i3 багатьох щкавих подш у житп Ki-плшга, а окремий пласт його лтературно1 спадщини. 1снують оповiдання, в яких вплив масонства на автора прослщкувати дуже важко, лише знайомство з цieю тае-мною органiзацiею дае змогу зрозумгги цi алюзiï. У той же час у письменника е новели, де вш вщкрито говорить про масонську ложу, називае ïï, коротко описуе. Але наскшьки б детально кшлшг не змальовував масонство, все ж таки залишаеться якась таемниця, i здаеться, нiби щось залишаеться недосказаним.
Лiтература
1. Дедопулос Т. Масоны. Взгляд изнутри тайного братства / Тим Дедопулос. - М. : Контент, 2007. - 128 с.
2. Морамарко М. Масонство в прошлом и настоящем / Пер. с итал. / Мжеле Морамарко. - М. : Наука, 1989. - 304 с.
3. Kipling R. Stories and prose / Rudyard Kipling // http: // www.kipling.org.uk/bookmart_collects.htm
Симаковская А. С. Рецепция масонства в пространственно-временной модели рассказа „Человек, который хотел быть королём" Р. Киплинга / А. С. Симаковская // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 3, ч. 1. - С. 386-389.
В статье исследуется влияние масонства на творчество английского писателя Редьярда Киплинга; анализируются основные масонские символы в пространственно-временных характеристиках рассказа „Человек, который хотел быть королём".
Ключевые слова: Р. Киплинг, масонство, символ, художественное пространство и время.
Simakovska A. S. Reception of the freemasonry in spatio-temporal model of the story "The man who would be king" by R. Kipling / A. S. Simakovska // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 3, part 1. - P. 386-389.
The article deals with the masonic influence on the creative work of the English writer Rudyard Kipling; there is made the analysis of the main masonic symbols in spatio-temporal characteristics of the story "The Man Who Would Be King".
Key words: R. Kipling, freemasonry, symbol, artistic space and time.
Поступила в редакцию 03.09.2012 г.
389
