CC BY
18
ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ ЮШЗУЮЧОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ НА СТАН МНЕСТИЧНИХ ПРОЦЕС1В У ЩУР1В У ГЕРОНТОГЕНЕЗ1
академ1я
Резюме. Изучали влияние малых доз ионизирующего излучения на состояние адаптивных функций центральной нервной системы в герон-тогенезе. Впервые в условиях комплексного эксперимента исследованы особенности состояния памяти и поведенческих реакций в герон-тогенезе в зависимости от длительности и режима действия низкодо-зированного облучения. Показано, что в условиях длительного действия низкодозированного облучения имели место нарушения поведенческих реакций крыс и амнезия навыков, которые были более выражены у старых животных. Исследовано защитное влияние превентивного курсового введения (7 дней) перед облучением животных пирацетама, что проявлялось в ослаблении депримирующего действия радиации на показатели высшей нервной деятельности.
Summary. There was studied influence of small doses of an ionizing radiation on condition of adaptive functions of the central nervous system in gerontogenesis. For the first time in conditions of a complex experiment there was investigated the features of memory state and behavioural response in gerontogenesi,s depending on duration of low-dosed radiation. It was shown, that under conditions of prolonged operation of low-dosed radiation, the abnormality of rats' behavioural responses and habits amnesia occurred, they were more expressed in old animals. The protective influence of preventive pyrocetam injecting before animals irradiation was investigated. This influence was manifested in weakening of deprimiring action of radiation on findings of higher nervous activity.
УДК: 616.89-008.46/.48:616.831:616-001.28:591.3-092.9
Л.А. Романенко, О.Г. Родинський
Дтпропетровська державна медична кафедра фiзiологiï (зав. - д.мед.н., проф.П.О.Неруш)
Ключовi слова: iонiзуюче випромтювання, ЦНС, noeedmmei реакци, пам 'ять в процеci cтарiння
Key words: ionizing radiation, CNS, behavioural responses, memory during the process of ageing
Вплив факторiв довкшля на процеси жит-тедiяльностi, включаючи вищу нервову дiяль-нють, залишасться одшею з важливих та мало-вивчених проблем еколопчно! фiзюлоril [5,12]. Особливо! гостроти ця проблема набула в ос-танш роки [1-3,12]. Зростання штересу дослщ-ниюв до проблеми пошкоджуючо! ди малих доз радiацil на нервову систему зумовлене високою питомою вагою нервово-психiчних розладiв у ошб, що зазнали впливу юшзуючого опро-мшення внаслщок авари на ЧАЕС [1,7-9]. Су-часш данi свiдчать про значний штерес до дано! проблеми [3, 9]. Серед реакцш на дда радiацil описанi прояви енцефалопати з ознаками пору-шення вищих псж!чних функцiй у виглядi стшко! астешзацп, напади каталепси, дисфори, вегетативнi й iншi порушення [3,9]. Актуальност питанню вивчення механiзмiв ди малих доз ю-нiзуючого випромiнювання на штегративш влас-тивостi ЦНС також надае практична невив-ченiсть ще! проблеми i у вiковому аспектi - в динамщ геронтогенезу.
Мета дослщження - вивчити особливостi па-м'ят i поведiнкових реакцiй у процес старiння
за умов тривало! ди низькодозованого опро-мшення.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проведенi на 94 статевозрших щурах двох вшових груп: молодих (4-мiсячних тваринах масою 130-150 г) та старих (1,5^чних тваринах 250-290 г). Загальне рентгешвське опромiнення проводили на установцi РУМ-17 (доза - 0,0129 Кл/кг; потужнють дози 0,143 мА/кг; напруга - 200 кВ; ампераж - 15 мА, фшьтр - Cu 0,5; шюряно-фокусна вiдстань - 50 см; час - 1,6 хвилин; поле - 20х20). Bei групи тварин отримували аналопчну дозу опромшення протягом 1 доби, 1, 2 та 3 тижшв. Bикликанi ра-дiацieю змiни оцiнювали при досягненнi дано! дози.
Поведiнковi реакци вивчалися за методом «вщкритого поля». Для вивчення поведшки щу-рiв у «вiдкритому поли> використовувалася площадка розмiром 60см х 60 см iз розкресленими на нш 25 квадратами i 16 «шрками» (отвори були забезпечеш фотоелементам), пiдключенi до л> чильника. Тварин розташовували у центрi майданчика. Експозицiя спостережень становила
08/ Том XIII/ 2
109
3 хвилини. Реестрували кшьюсть квадрапв, що було пересiчено (горизонтальна рухова актив-нiсть), кiлькiсть заглядань у «шрки» (дослщ-ницька актившсть), активнiсть проведення чи-щення (грумшг), кiлькiсть пiдйомiв на заднi лапи (вертикальна рухова актившсть), число болюшв акпв дефекацiй (емоцiйна активнiсть) [4].
Одним iз найбiльш важливих показникiв ш-тегративно! дiяльностi ЦНС е здатнiсть до вщ-творення енграми пам'ятi. Для оцiнки останньо! використана вiдома методика виробки умовно! реакцп пасивного уникнення (УРПУ).
Дослщження мнестичних процесiв проводили за допомогою методу, заснованого на форму-ваннi умовного рефлексу пасивного уникнення (УРПУ). В експеримент при одноразовому елек-трошюрному больовому пiдкрiпленнi викорис-товувалася камера, що складаеться з двох вiдсiкiв: великого осв^леного i малого темного, сполученого отвором у виглядi «нiрки». Тварину садили в центр свiтлого вщсшу хвостом до отвору. Щурiв без «норкового» рефлексу (спос-тереження протягом 3 хвилин) у дослiд не брали. При обстеженш освiтленого вщсшу щур знахо-див «нiрку» i проникав до не!. Через 0,5-1 секунду шсля заходження щура в «шрку» на еле-ктрифшовану пiдлогу темно! частини камери подавався змшний струм (частота 50 Гц, три-валiсть стимулiв 10 мс) величиною, рiвною 1,5 больовим порогам, доки тварина не покидала «шрку». Якщо протягом 3 хвилин тварина, що
перебила в свiтлий вiдсiк, не намагалася повернутся в темну камеру, УРПУ вважалася ви-робленою з одного пред'явлення. Щурiв, що повторно зайшли в темний вщсш протягом 180 секунд, виключали з дослiду. Больовий порiг визначали iндивiдуально для кожно! тварини, за реакщею вокалiзацil у вiдповiдь на електро-шкiрне подразнення лапок [11]. Дослщження па-м'ятi проводили за тестом вщтворення виро-блено! УРПУ на 1,7,14 та 21 добу шсля початку опромшювання щурiв рiзних вiкових груп.
Всi машпуляци з тваринами виконували у вщповщносп iз вимогами бiоетики [10,13]. От-римаш результати обробляли за допомогою тра-дицiйних методiв варiацiйноl статистики [6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз дослiджень вiкових особливостей ви-що! нервово! дiяльностi за умов низькодо-зованого опромiнення показав, що у-вплив знач-но пригнiчуe орieнтовно-дослiдницьку дiяльнiсть i мнестичнi процеси в обох пщдослщних групах, але реакщя старих тварин була виражена силь-нiше. Так, пiсля однократного опромшення у молодих щурiв вiдзначено зниження реакцп гру-мiнгу на 89% (p<0,05) i кiлькостi пiдйомiв на зад-нi лапи на 63% (p<0,05) - (рис.1). У старих щурiв бiльш вираженим було гальмування емоцшно! сфери - на 48% (p<0,05) у порiвняннi з кон-трольними величинами (рис.2).
Рис.1. Порiвняльний ана. ii'3 змш моказникш орieнтовно-дослiдницькоT дiяльностi молодих щурiв в умовах низькодозованого омромiнювання мри введеннi мiрацетаму
Примаки: 1. Показники контролю прийнятi за 100%; 2. Н - шрки; Г - грумшг; Д - болюси дефекацш; С - стшки; Гк горизонталью квадрати;
опромшеш тварини;
опромшення + шрацетам,
контроль.
Найбшьш рiзке пригнiчення рухово-дослщ-ницько! активносп було вiдзначено на 7-й день експерименту, бшьшою мiрою це стосувалось старих тварин (рис.2). У той же час горизонтальна рухливють у груш молодих щурiв пригш-чувалась на 33% (р<0,05), а у старих - на 54% (р<0,05), тобто на 21% бшьше в порiвняннi з молодшою вшовою групою (рис.1 та рис.2). Кшьюсть "стшок" була знижена приблизно одна-ковою мiрою - на 60% (р<0,05) у молодих тварин i на 68% (р<0,05) - у старих (рис.1 та рис.2).
Особливо ютотш вщмшносп вiдзначалися в дослщницькш дiяльностi тварин: зменшення кiлькостi обстежень «шрок» у молодшiй вiковiй груш склало 33% (р<0,05), а в старшш - 71% (р<0,05), тобто удвiчi вище (рис.1 та рис.2). Якщо тривалiсть грумiнгу в молодих ошб була знижена на 45% (р<0,05) у порiвняннi з контролем (рис.1), то старi щури зовсiм не вико-нували цю процедуру, тобто спостерiгалося пов-не пригшчення ще! сторони поведшково! реакци (рис.2).
Рис.2. Порiвняльний ана. из змш моказникш орieнтовно-дослiдницькоT дiяльностi у старих щурiв в умовах низькодозованого омромшювання мри введеннi мiрацетаму
П р и м [ т к и : позначки таю ж, як [ на рис.1.
Пюля одноразового опромшення вщзначене порушення реакци пасивного уникнення у молодих тварин: кшьюсть амнезованих щурiв серед ще! групи склала 40% (р<0,05), у той час як у штактних осiб у 100% випадюв вiдтворювалася реакцiя УРПУ. Латентний перюд перебування тварин у вказаному вщсшу був знижений на 32%, що може свiдчити про попршення мнес-тичних процесiв. На вщмшу вiд цього, у старих щурiв порушень вiдтворення дано! реакци не вщзначалося (рис. 3).
Якщо звернутися до умовно-рефлекторно! дiяльностi, як-то, до вщтворення УРПУ, то пiсля 7-разового опромiнення спостерiгалося рiзке пригнiчення пам'яп, бiльшою мiрою це про-явилося також серед старих тварин. Кшьюсть амнезованих щурiв у цш вшовш групi складала 80% (р<0,05). У молодих осiб гальмування УРПУ
вщзначено меншою мiрою - 60% (р<0,05) щурiв не змогли вiдтворити вироблений рефлекс. Три-валiсть перебування старих тварин у свгглому вiдсiку знижувалася на 61%, у той час як у молодих тварин на 37%, що також вказуе на бшьш виражеш порушення мнестичних процесiв у старих щурiв (рис.3). Характер змiн показникiв вищо! нервово! дiяльностi тварин у залежност вiд тривалостi опромiнення був неоднаковим. Так, до 14-го дня експерименту було вщзначене зниження шд впливом опромшення показниюв поведшково! реакци, яю бiльше проявилися у молодих щурiв. У цiй груш при тестуванш до-слiдницьких реакцiй кiлькiсть пiдйомiв на заднi лапи i болюшв дефекацiй iстотно не вiдрiзнялася вщ показникiв контрольних тварин, тобто спо-стерiгалася активацiя цих видiв поведшково! дiяльностi (рис.1).
08/ Том XIII/ 2
111
Рис.3. Порiвняльний ана. из змш кiлькостi амнезованих старих щурiв в умовах низькодозованого омромшювання (А) та за умов введення шрацетаму (В)
Примака: * - вiрогiднiсть змш щодо контролю (р<0,05)
1иш1 параметры були зниженими, але меншою м1рою, шж у перший тиждень дослав. При-гшчеиия горизонтально! рухливосп склало за-мють 33% (на 7-й день експерименту) - 27% (р<0,05), а тривалють грумшгу замють 89% ( 1-й день експерименту) - 40% (р<0,05). Лише до-слщиицька активиють не тддавалася шверсп i залишалася загальмованою на 35% (р<0,05), як i тсля 7-разового опромшення (рис.1).
У груш старих щур1в також вщзиачалось порушення поведшково! активиосп, але меншою м1рою (рис.2). Зменшення горизонтально! i вертикально! рухливост склало 43% (р<0,05) i 51% (р<0,05), вщповщио, на вщмшу вщ 54% i 68%, вщзиачеиих тсля 7-разового опромiиеиия в по-р1внянш з контрольною групою (рис.2). Пригш-чення дослiдиицько! активиостi також було ви-ражено меише - на 18% i склало 53% (р<0,05) (на 7-й день дослiджеиия - 71%). Реакщя гру-мiигу, вщсутня на 7-му добу опромiиеиия, була знижена на 73%. Дещо меише гальмування вщ-зиачалося й щодо кшькосп болюсiв дефекацiй -на 10% (рис.2). При дослщжеиш умовиого рефлексу пасивного уникнення нами встановлено, що через 14 дiб експерименту лише 25% старих щурiв не вiдтворювали УРПУ, тобто, як i в коитрольиiй серi!, де кшькють щурiв iз при-родиою амнезieю иавику склала 20%.
Тривалють перебування у свiтлому вiдсiку, яка була рiзко знижена до 7-! доби експерименту
(на 61%), ютотио не в^^знялася вiд штактиих тварии (рис.4). На вiдмiиу вщ старих щурiв, у молодих ошб цi процеси були меиш виражеш. Якщо пiсля 7- разового опромшення кшькють амнезованих тварин складала 60%, то через 2 тижиi - 40% (р<0,05), а тривалiсть латентного перiоду реакцш збiльшилася з 81,45 с до 113,65 с, тобто на 18%.
До кшця експерименту також збереглися роз-ходжеиия в поведшщ тварии рiзних вiкових груп. У молодих щурiв через 21 добу показиики поведшково! активиостi не змiиювались у по-рiвияииi з iитактиими тварииами (рис.1). Так, кшькють пересiчеиих горизонтальних квадратiв пiддослiдиих щурiв була нижчою на 18%, иiж у груш коитрольиих тварии, але розходжеиия носило лише характер теидеици (р>0,05). Кшькють пiдйомiв на задиi лапи в опромшеиих i iитактиих щурiв збiгалася i за абсолютиим значениям ста-иовила в середиьому 5,0±0,5. Кiлькiсть обсте-жеиих иiрок у контрольнш групi i пiддослiдиiй була 6,83±0,72 i 6,0±0,67 вiдповiдио.
Дослщжуючи вiдтвореиия еиграм пам'ятi молодих щурiв, можиа вiдзиачити аиалогiчиий про-цес активацi! i иормалiзацi! мнестичних реакцiй. Кiлькiсть амнезованих осiб склала 20% (р>0,05), а в контрольнш сери цей показиик був дещо вищим - 35% (р>0,05). 1нша картина вщзиачеиа в старшiй вшовш групi. Показиики поведiиково! реакцi! були зниженими меншою мiрою: на 32%
(р<0,05) - горизонтальна рухливють, а тривалють грумiнгу зменшувалася в порiвняннi з кон-трольним значенням на 70% (р<0,05), кiлькiсть болюсiв дефекацiй була знижена ще бiльше - на 75% (р>0,05). На вiдмiну вщ поведшково! д> яльностi, показники мнестично! активностi були однаковими з штактними тваринами. Кiлькiсть щурiв, що не вщтворювали умовну реакцiю пасивного уникнення в дослщнш групi, за аб-
солютною величиною зб^алася з кшьюстю ам-незованих iнтактних тварин i складала 30% (рис.3 та рис.4). Отже, опромшення низькими дозами протягом 21-1 доби рiзко пригнiчувало емоцшш реакци i горизонтальну рухливiсть у старих тварин. У груш молодих щурiв галь-мування рухово-дослщницько! активносп i мне-стичних процесiв носило перехщний характер.
Рис.4. Порiвняльний ана. из змш кiлькостi амнезованих молодих щурiв в умовах низькодозованого омромшювання (А) та за умов введення шрацетаму (В)
Прим1тка: * - позначки таю ж, як [ на рис.3.
Аналiз ефекту шрацетаму, який вводили перед опромшенням, показав, що препарат активно запоб^ав порушенню поведшково! активностi, мнестичних процесiв, порушених на фонi юш-заци в обох вшових групах, але з бшьшою ефек-тивнiстю - у старих тварин (рис.1-4). Пiсля одноразового опромшення на фош попереднього введення шрацетаму в молодшш вшовш групi вщ-значалося пригшчення вертикально! активностi в порiвняннi з контрольними тваринами на 23% (р<0,05). Однак позитивна дiя пiрацетаму вия-вилася в зниженнi ступеня пригшчення цього виду поведшки в порiвняннi з опромiненими щурами, що не одержували препарат. Кiлькiсть пiдйомiв на задш лапи в цих тварин зменшена на 63% в порiвняннi з контролем, тобто майже втрое штенсившше. Iншi показники рухово-дос-лщницько! активностi не вiдрiзнялися вiд ш-тактних щурiв, у той час як у тварин, що пд-давалися iонiзацi!, виявлялося значне гальму-
вання (на 89%) тривалостi грумшгу. На вiдмiну вiд цього, у старих щурiв на фонi шрацетаму ютотних змiн у поведiнковiй активносп не вияв-лено. Одночасно з цим у щурiв цiе! групи шсля одноразового опромiнення спостерiгалося рiзке пригнiчення емоцiйних реакцiй: кiлькiсть болю-сiв дефекацiй знижувалася на 64% (р<0,05), три-валостi грумiнгу - на 48% (р<0,05). Це давало шдстави вiдзначити протекторну дiю шрацетаму у старих щурiв при одноразовому опромшенш
Така ж спрямованiсть впливу препарату збе-рiгалася i на 7-й день експерименту, як-то, ш-версiя параметрiв, що характеризують верти-кальну рухливiсть, дослiдницьку активнiсть i емоцiйнiсть, знижених на фонi опромшення в обох шддослщних групах. Лише горизонтальш локомоторнi реакцi! гальмувалися приблизно однаковою мiрою: на 30% (р<0,05) - у молодих щурiв i 37% (р<0,05) - у старих тварин. Зважа-ючи на те, що в опромшених, без попереднього
08/ Том XIII/ 2
113
введения шрацетаму, старих щурiв пригшчення поведiиково! активиостi було виражено иабагато бiльшою мiрою в порiвняннi з молодими тва-рииами, можиа стверджувати, що препарат у старшш вшовш групi виявив бiльш виражеиий протекториий ефект. До 14-! доби опромшення в груш молодих тварии залишалася зиачио зни-жеиою в порiвняннi з контролем горизонтальна рухливють - на 38% (р<0,05). Iншi показиики орieитовио-дослiдиицько! активиостi - кшьюсть "стшок", обстежеиь иiрок, болюси дефекацш i тривалiсть грумiигу - залишалися на рiвнi по-казиикiв штактиих тварии, що може свiдчити також про протекторну дiю пiрацетаму в мо-лодшiй вiковiй групi.
Аналiз даиих, отримаиих у старих тварии, яким вводили шрацетам перед опромшенням, дае можливiсть стверджувати про захисиий вплив шрацетаму на поведшкову дiяльнiсть i иавiть деяку !! активащю. Так, тривалiсть гру-мiигу була тдвищена в порiвияииi з кон-трольиим значениям на 44% (р<0,05). Iишi показиики залишалися на рiвнi iитактиих тварии. Необхiдио зазиачити те, що в опромшених старих щурiв вiдзиачалося рiзке зиижеиия вшх по-казиикiв поведiики: кiлькiсть перешчеиих гори-зоитальиих квадратiв була змеишеиа на 43% (р<0,05), кiлькiсть «стшок» - на 51% (р<0,05), кшьюсть обстежеиих «иiрок» - на 53% (р<0,05), тривалiсть грумiигу - на 73% (р>0,05), кiлькiсть болюсiв дефекацш - на 47% (р<0,05). I в цьому випадку очевидно, що шрацетам проявляв протекторну дда на поведiнковi i миестичиi фуикци у старих тварии. До 21-! доби експеримеиту в груш молодих щурiв, що одержували пiрацетам, ютотних змiи у поведiицi не спостерпалося як стосовио iитактиих осiб, так i в порiвияииi з опромшеними тварииами. На вiдмiиу вiд молодих, у груш старих щурiв, де мало мюце гальмуваиия горизонтально! рухливосп на 32% (р<0,05), тривалють грумiигу на 70% (р<0,05), кшькосп болюсiв дефекацiй (на 75%), при вве-деииi пiрацетаму всi перераховаш вище показиики не вiдрiзнялися вiд таких у iитактиiй груш.
Як i в попередиiх групах дослав, препарат проявив протекторну дда.
Оцiиюючи вiковi вiдзиаки при дослщженш iишого показиика iитегративио! дiяльностi - па-м'ятi, можиа вщзиачити, що пiрацетам як ио-отропиий препарат проявив себе бшьш повио i виразио в групi старих тварии. Так, на 7 добу експеримеиту в молодих опромшених щурiв вщ-зиачалося иайбшьш виражеие попршення мие-стичиих процесiв, що проявилося в рiзкому зиижеииi кiлькостi ошб, що вiдтворювали УРПУ: кiлькiсть амнезованих тварии складала 60% (р<0,05). На фош пiрацетаму щури з амнезiею иавику склали близько 40% (р<0,05) . До 14-! доби, коли в опромшених тварии ще! вшово! гру-пи рiвеиь амиезi! склав 40% (р<0,05), а латеи-тиий перюд перебуваиия у свiтлому вщсшу був на 37% иижчим, шж у коитрольиих тварии, пiрацетам полшшував пам'ять. Усi щури вико-нували вироблеиий рефлекс, а тривалiсть перебуваиия у св^лому вiдсiку вщновлювалася до рiвия iитактиих тварии. Така ж спрямовашсть зберiгалася i до кшця експеримеиту. Все вище-иаведеие вказуе на ч^ко виражеиу протекторну дда шрацетаму на миестичш процеси при дп иизькодозоваиого опромiиеиия на старих щурiв.
ВИСНОВКИ
1. Тривала дiя иизькодозоваиого опромiиеиия викликае порушення iитегративио! дiяльиостi ЦНС у щурiв у процесi героитогеиезу, що супро-воджуеться розладом орiеитовио-дослiдиицько! реакцi! та амнезiею иавику умовио! реакцi! па-сивиого уиикиеиия. Ступiиь порушення когш-тивиих процесiв пiсля однократного опромшення у молодих щурiв виражеиий меише, шж у старих.
2. Стушнь порушення iитегративио! дiяльиос-п ЦНС у процесi опромiиеиия при рiзних умовах його фракцiоиуваиия залежить як вiд тривалостi дi! опромшювання, так i вiд вiку щурiв. При опромiиеииi протягом семи дшв мае мiсце иай-бiльш виражеие пригшчення орiентовно-дослiд-иицько! дiяльиостi i умовио! реакцi! пасивиого уиикиеиия у щурiв обох вiкових груп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Александровский Ю.А. Психоневротические расстройства при аварии на Чернобыльской АЭС // Медицинские аспекты аварии на Чернобыльской атомной электростанции. - К.: Здоров'я, 1988. - С. 171-176.
2. Варецкий В.В., Снежко В.В. Особенности динамики поведения крыс в лабиринте после изолированного и комбинированного воздействия иони-
зирующей радиации и психоэмоционального стресса. - М.: Наука, 1993. - С. 265-269.
3. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Здесеико И.В. Неврологические нарушения у лиц, подвергшихся воздействию в результате аварии иа Чериобыльской АЭС, их лечение и профилактика // Междунар. мед. жури. - 1998. - №3. - С. 44-47.
4. Давыдов Б.И., Ушаков Б.И., Федоров В.П.
Радиационное поражение головного мозга. - М.: Энергоиздат, 1991. - 115 с.
5. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1990.
- 351 с.
6. Макаренко Н.В., Вороновская В.И., Сприш А.Б. Состояние психофизиологических функций ликвидаторов через 6 лет после аварии на Чернобыльской АЭС // Физиология человека. - 1996.
- Т. 22, №4. - С. 79-85.
7. Мельник С.Т. Стан мозково!' гемодинашки у л1кввдаторов наслщшв аварп на ЧАЕС за даними ре-оенцефалографп // Ф1зюл. журн. - 1998. - Т. 44, №3, -С. 298.
8. Спринь О.Б. Стан вищо! нервово! д1яльност1 у л1кв!датор1в авари на Чорнобильськ1й АЕС: Автореф. дис... канд. бюл. наук: 03.00.13 / Ки!в. ун-т 1м. Т.Шев-ченка. - К., 1997. - 20 с.
УДК 616-053.6+577.4(477.61/62) С.А. Щудро
Дтпропетровсъка державна медична
кафедра гтени та екологИ
(зав. - к. мед. н., доц. О .А.Шевченко)
Ключовi слова: захворюватстъ, екопроблемний регiон, пiдлiтки, класи хвороб
Key words: morbidity, ecologically challenged region, adolescents, classes of diseases
Стратепчним напрямком збереження здоров'я ВООЗ визначено зменшення сощально! та еконо-Mi4Hoi' ^piBrocH мiж репонами [4]. Змщнення стану здоров'я можливе лише при ефективному використанш цшеспрямованих репональних су-часних технологш оргашзаци медично! допомоги та управлшських piшень. Регiональний пiдхiд
9. Феназепам / Воронина Т.А. Вихляев О.И., Га-рибова Т.Л. и др. - К.: Наук. думка, 1982. - 436 с.
10. Эвтаназия животных: Метод. рекомендации по выведению животных из эксперимента. - М., 1985. - 18 с.
11. Bures I., Buresova O. The use of cortical spreading depression as a memory disturbing factor // J.Comp. Phisiol.Psychol.-1936.-Vol.56, N 2.- P.268-272.
12. Daquino R., Cicciarello R., D'Avella S. Effect of x-radiation to brain on cerebral glucose utilization in the rat // J. Neurosurg.Sci. - 1990. - Vol.34, N 3-4. - P. 215218.
13. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Strasbourg: Council Europe, 1986. - 53p.
дае змогу визначити природу та характер пато-лопчних сташв оргашзму, фактоpiв !х ризику i обгрунтувати вщповщш програми !х подолання або зменшення шюдливого впливу [5]. У фор-муваннi здоров'я зростаючого поколiння про-вiдну роль вiдiгpають екологiчнi умови !х меш-кання та навчання [2, 3, 5, 7, 8]. Саме тому анатз
РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ П1ДЛ1ТК1В
академiя
Резюме. Проведено исследование факторов окружающей среды в экологически проблемном регионе. Установлено, что в нем техногенная нагрузка на население существенно превышает среднюю по стране. Доказано, что в экопроблемном регионе значительно выше уровни первичной заболеваемости и распространенности болезней среди подросткового населения. Специфической чертой экопроблемного региона есть наличие группы из четырех классов болезней (органов дыхания, мочеполовой системы, кожи и подкожной клетчатки, глаза и его придаточного аппарата).
Summary. There was carried out investigation of surrounding environment factors in ecologically challenged regions. It was established that in this region technogenic load on population sufficiently exceeds that of average in Ukraine. It was proved that in ecologically challenged region the levels of primary morbidity and disease prevalence among youth population are significantly higher. Specific features of ecologically challenged region are: presence of group of 4 disease classes (respiratory organs, urinary system, skin and subcutaneous fat, eye diseases and eye supplementary apparatus).
08/ Том XIII/ 2
115
