Научная статья на тему 'Вплив лізомукоїду на кількісні та якісні характеристики цитограм із поверхні післяекстракційного згустку лунки'

Вплив лізомукоїду на кількісні та якісні характеристики цитограм із поверхні післяекстракційного згустку лунки Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

CC BY
225
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОРОЖНИНУ РОТА / ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ / ЦИТОГРАМА / ЛіЗОМУКОіД

Аннотация научной статьи по фундаментальной медицине, автор научной работы — Ткаченко П. І., Митченок М. П.

У статті викладені результати цитологічного дослідження мазків-відбитків з поверхні послеекстракціонного згустку у 97 хворих на цукровий діабет 2 типу, які були розділені на три групи. На підставі аналізу отриманих даних встановлено позитивний вплив використання лізомукоіда на перебіг загоєння післяопераційної рани. Доведено, що вивчення цитологічного складу мазків-відбитків з поверхні згустку після видалення зуба дозволяє діагностувати запалення в лунці на початкових стадіях його виникнення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по фундаментальной медицине , автор научной работы — Ткаченко П. І., Митченок М. П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Вплив лізомукоїду на кількісні та якісні характеристики цитограм із поверхні післяекстракційного згустку лунки»

2. В гиподерме находится большая часть волосяныхфолликулов, поэтому ее следует рассматривать в неразрывном единстве с кожей.

3. Волосяные фолликулы по уровню замечания подразделяются на два типа (интра- и гиподермальные), при чем каждый тип является источником развития волос различной толщины.

1. Баринов Э. Ф. Современные представления о гистофизиологии волосяных фолликулов /Э. Ф. Баринов, О. Н. Сулаева // Успехи физиологических наук. - 2004.- Т.35, №4. - С.65-77.

2. Быков В. Л. Цитология и общая гистология: функциональная морфология клеток и тканей человека / Быков В. Л. - Спб. : СОТИС, 1998. - 520с.

3. Галкина Ю. М. Развитие и строение органов человека и млекопитающих животных в онтогенезе /Ю. М. Галкина // Российские морфологические ведомости. - 1999.-№1-2. - С.49.

4. Иванов О. Л. Кожные и венерические болезни: учебник / О. Л. Иванов, В. А. Молочков, Ю. С. Бутов, С. С. Кряжева.- М.:Шико, 2002.-480 с.

5. Фицпатрик Т. Дерматология: [Атлас-справочник] / Т. Фицпатрик., Р.Джонсон., К. Вулар. - М. : Практика, 1999.- 1088 с.

6. Хэм А. Г истология / А. Хэм., Д. Кормак. - М. : Мир, 1983. - Т.4. - 245с.

7. Blount M. In vitro degradation of the inner root sheath in human hair follicles lacking sebaceous glands / M. Blount, S. Goff, P. Slusarevicz // Br J Dermatol. - 2007. - V. 26

SSSSJ&bA&AJ^SSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSSS,

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ШКІРИ ВОЛОСИСТОЇ ЧАСТИНИ ГОЛОВИ ЧОЛОВІКІВ Тихонова О.О.

Дослідження проводилось на епоксидних шліфах шкіри волосистої частини голови людини, з метою виявлення суттєвих особливостей її структурної організації. В результаті дослідження отримані дані, які мають наукову новизну в порівнянні з даними літератури.

Ключові слова: дерма, сітчатий шар, сосочковий шар, гіподерма, волосяний фолікул, сполучнотканинна сумка.

FEATURES OF STRUCTURE OF SKIN OF HAIRY PART OF MALE HEAD Tikhonova O.O.

Research was conducted on the epone microsections of skin of hairy part of meil head, with the purpose of exposure of substantial features it structural organization. As a result of research the got is given, what have a scientific novelty as compared to information of literature.

Keywords: derma, reticular layer, nipple layer, hypodermis, hair follicle, connectivetissue bag.

УДК 616.314-089.87-005,6:615

ВПЛИВ ЛІЗОМУКОЇДУ НА КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИТОГРАМ ІЗ ПОВЕРХНІ ПІСЛЯЕКСТРАКЦІЙНОГО ЗГУСТКУ ЛУНКИ

Робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Розробка і вдосконалення методів діагностики, лікування, реабілітації і профілактики вроджених та набутих дефектів та деформацій щелепно-лицевої ділянки», №0105и004081.

Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки є одними із самих розповсюджених патологічних процесів, а своєчасна діагностика, профілактика та лікування їх являється основним завданням хірургічної стоматології [2, 9, 10]. Найчастіше на амбулаторному хірургічному стоматологічному прийомі проводиться операція видалення зуба, яка інколи ускладнюється альвеолітом, причому найчастіше виникає гострий гнійний альвеоліт [1].

Для запобігання виникнення цього ускладнення, своєчасної ранньої діагностики та раціонального лікування і прогнозування перебігу перш за все слід враховувати патоморфологічні зміни, які безпосередньо відбуваються в післяопераційній рані, відповідно до фаз загоєння її [3, 12], адже динамічні зміни кількості та якості клітинних елементів дозволяють спостерігати за перебігом ранового процесу [11, 13].

В клінічній практиці вирішення подібних завдань можливе завдяки дослідженню складу клітинних елементів в мазках-відбитках із поверхні післяекстракційного згустку лунки після видалення зуба. Дана методика є досить простою у виконанні і може широко використовуватись за амбулаторних умов у практичних закладах охорони здоров'я.

Для лікування ускладнень після видалення зуба найчастіше використовують антибактеріальні препарати, або їх комбінації з іншими лікарськими засобами, а для профілактики виникнення альвеоліту після складного видалення зубів або за відсутності кров'яного згустку запропоновано вводити в лунку лікарські пасти, до складу яких включали антибактеріальні, антисептичні, анестезуючі, протизапальні та ін. препарати, які окрім лікувального ефекту справляли дію механічної перешкоди для потрапляння ротової рідини в лунку та її інфікування. Також велику увагу приділяють використанню тромбоцитарного концентрату [6, 14]. Доволі актуальною проблемою залишається і розробка профілактичних заходів та підвищення ефективності лікування альвеоліту у хворих з супутньою соматичною патологією, зокрема на цукровий діабет [7]. Особливою увагою останнім часом користуються препарати, що містять у своєму складі лізоцим, який займає центральне місце в системі антимікробного захисту порожнини рота [5].

Метою роботи було вивчення клінічної ефективності профілактичного застосування лізомукоїду за якісними та кількісними показники цитограм із поверхні післяекстракційного згустку лунки.

Матеріал та методи дослідження. Нами було обстежено 97 хворих на цукровий діабет типу 2, середнього ступеня важкості ( 34 чоловіків та 63 жінок) віком від 38 до 69 років, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави (зав. відділенням - заслужений лікар України Кайдашева І.С.) та проходили планову стоматологічну, в тому числі і хірургічну, санацію порожнини рота. Усім хворим було проведено видалення зубів з приводу хронічного періодонтиту та пародонтиту, в залежності від показань, і в подальшому їх розділили на 3 групи:

- перша група - контрольна, яку склали 25 осіб аналогічного віку, що звернулись в Полтавську обласну клінічну стоматологічну поліклініку з метою санації порожнини рота перед протезуванням і не відмічали наявності супутньої соматичної патології;

- друга група - 41 особа, з цукровим діабетом 2 типу, яким проведено видалення зубів та спостереження в динаміці;

- до третьої групи ввійшло 56 хворих на цукровий діабет 2 типу, яким за 3 дні до проведення санаційних заходів призначали п'ятиразове полоскання на добу порожнини рота розчином лізомукоїду.

Забір матеріалу для цитологічного дослідження проводили на другу -третю та шосту-сьому добу після операції видалення зуба. Мазок-відбиток отримували за допомогою квадратного фрагменту учнівської гумки різних розмірів (від 4 до 7 мм, в залежності від величини лунки видаленого зуба), яка на всій своїй робочій поверхні має структурні утворення пірамідальної форми глибиною до 3 мм. [8]. Якісні та кількісні параметри цитограм визначали за загальноприйнятою методикою [4].

Результати дослідження та їх обговорення. При детальному аналізі результатів цитологічного дослідження мазків-відбитків нами визначена загальна картина, що характеризується морфологічною однотипністю клітинного складу та деякою кількісною його відмінністю в залежності від досліджуваної групи.

Так, в першій групі на другу-третю добу у мазках-відбитках визначається невелика кількість детриту та кокової флори, а цитологічна картина була представлена нейтрофільними гранулоцитами (55-60 відсотків), як паличкоядерними так і сегментоядерними, невелика кількість яких перебувала в активному стані на різних стадія фагоцитозу та дегенерації. Єритроцити представлені у вигляді безструктурних дисків, що мають оксифільну цитоплазму. Визначаються скупчення тромбоцитів, гіаломер яких характеризується оксифілією, а грануломер має вигляд базофільних зернят, поодинокі лімфоцити та еозинофіли зі збереженою структурою (рис.1),

На другу-третю добу у другій групі в цитограмах виявлені зміни, що характеризуються наявністю значної кількості детриту та мікробної флори, сегментоядерними нейтрофілами (85-90 відсотків), на різних стадіях дегенерації, макрофагами, що містили в цитоплазмі

велику кількість фагоцитованих частинок. З’явилися поодинокі моноцити, визначались також еритроцити та лімфоцити. Клітини сполучної тканини були відсутні, (рис.2).

и в-

і

*

О/

а

су *#«■

"

Рис.1. Цитограма післяекс-

тракційного згустка контрольної

групи на 3 добу спостереження. Заб. за Романовським-Гімзою. Зб.х10: 1-детрит, 2- нейтрофіл; 3- еритроцит; 4- тромбоцит; 5-еозинофіл; 6- кокова флора.

Рис.2. Цитограма післяекс-тракційного згустку другої групи хворих на 3 добу спостереження. Забарвлення за Романовським-Гімзою. Збільшення:*10: 1- детрит, 2- нейтрофіл; 3- еритроцит; 4-моноцит; 5-лімфоцит.

Рис.3. Цитограма післяекс-тракційного згустку третьої групи хворих на 3 добу спостереження. Забарвлення за Романовським-Гімзе. Збільшення:*10: 1- детрит, 2-нейтрофіл; 3- еритроцит; 4-моноцит; 5-лімфоцит.

На другу-третю добу у третій групі, хворим якої попередньо проводилось ополіскування порожнини рота лізомукоїдом прослідковувалось зменшення кількості детриту та мікробної флори у порівнянні із другою групою, та деякі зміни в цитограмі у вигляді зменшення кількості деструйованих форм нейтрофілів (65-70 відсотків), збільшення кількості моноцитів, що свідчить про активацію макрофагальних систем. Зустрічалися поодинокі еозинофіли, що характеризувались специфічною структурою ядра - із двох дольок, з’єднаних перемичкою, та наявністю яскраво-рожевих забарвлених гранул у цитоплазмі, що свідчить про менш інтенсивну фагоцитарну активність їх у порівнянні із нейтрофілами. Спостерігалося збільшення моноцитів, до 10 відсотків, із досить високою кількістю фагоцитуючих клітин. (рис. 3.)

На шосту-сьому добу у першій групі цитограми характеризувалися поліморфізмом клітинних елементів, а саме визначалися нейтрофільні гранулоцити в стані спокою, що мали слабо оксифільну цитоплазму із рожево-фіолетовою зернистістю, збереженою структурою плазмолеми, без дегенеративних змін, еозинофіли. Прослідковувались поодинокі лімфоцити та еритроцити. Виявляється сполучнотканинний клітинний склад.

На шосту-сьому добу у другій групі, хворі якої велися традиційно, в цитограмах виявлені зміни, що характеризуються поряд із залишками детриту досить великою кількістю дегенерованих нейтрофільних гранулоцитів, підвищеною кількістю еозинофілів та макрофагів, плазмолема яких мала чисельні вирости та ядра неправильної форми. Цитоплазма заповнена бактеріальними частинками (рис. 4.).

-

0% ш

(

Рис. 4. Цитограма післяекстракційного Рис.5. Цитограма післяекстракційного

згустку другої групи хворих на 6-7 добу згустку другої групи хворих на 6-7 добу спостереження. Забарвлення за Романовським- спостереження. Забарвлення за Романовським-Гімзе. Збільшення:*10: 1- дегенеративно змінений Гімзе. Збільшення:*10: 1- нейтрофіл; 2-

нейтрофіл; 2- еритроцит; 3- еозинофіл; 4- еритроцит; 3- лімфоцит; 4- фібробласт. макрофаг.

На шосту-сьому добу у третій групі хворих в мазках-відбитках детрит був відсутнім, спостерігались поодинокі мікробні клітини. Зміни в цитограмі характеризувалися зниженням кількості нейтрофільних гранулоцитів (40-50 відсотків), в основному без ознак деструкції. В наявності збільшення кількості лімфоцитів у порівнянні із другою групою. Спостерігались багаточисельні макрофагально-фібробластичні контакти, що свідчило про завершення нейтрофільної та макрофагальної фаз перебігу раньового процесу і вказувало на перехід його у проліферативну фазу. (рис. 5.)

Кількісні показники клітинних елементів у полі зору препарату мазка -відбитка післяекстракційного згустку в різні терміни дослідження були наступними /М±м/: (табл.1.)

Таблиця 1

Загальна кількість клітинних елементів у полі зору мазка-відбитка

Терміни С спостереження Кількісні показники клітинних елементів в різних досліджуваних групах

1 група п=25 2 група п=41 3 група п=56

2-3 доба 36,06±5,29 68,76±11,78 47,08±6,81

6-7 доба 21,17±4,36 83,07±9,45 28,09±2,3

ажити, що за допомогою вивчення цитограм, при східній загально-клінічній симптоматиці післяекстракційного періоду, нами на 2-3 добу діагностовано початкові явища запалення в лунці у 8 хворих - 6,6 %. Із них - в контрольній групі у одного хворого (4%), у другій -чотирьох чоловік (9,8%), та в третій - у трьох (5,4%), що потребувало проведення у них додаткових лікувальних заходів.

1. Клітинна кооперація цитограм післяекстракційного згустку характеризується переважно нейтрофільними гранулоцитами, еритроцитами, поодинокими еозинофілами, лімфоцитами та моноцитами.

2. Зменшення кількості детриту, мікрофлори, дегенеративно змінених нейтрофілів, збільшення кількості фагоцитуючих клітин та лімфоцитів на другу-третю добу у групі якій попередньо проводилась обробка порожнини рота лізомукоїдом свідчило про стимуляцію неспецифічної резистентності на місцевому рівні та підтверджує відомі дослідження щодо бактерицидної дії лізоцимвмісних препаратів.

3. Вивчення якісних та кількісних параметрів цитограм мазків-відбитків із поверхні згустку лунки являється високоінформативним діагностичним та прогностичним тестами для виявлення початкових явищ запалення в ній з відповідною медикаментозною корекцією в ранньому післяопераційному періоді.

1. . Ахмеров В. Д. Профілактика запальних ускладнень в плановій амбулаторній хірургії порожнини рота: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 "Стоматологія" / В. Д. Ахмеров. - Полтава, 2005.- 20. - [12].

2. Богун Л. В. Обзор зарубежной печати по вопросам антибактериальной терапии / Богун Л. В. -Клиническая антибиотикотерапия. - 2005. - №3. - С. 32-35

3. Кузин М. И. Раны и раневая инфекция / М. И. Кузин, Б. М. Костюченок. - М.: Медицина. - 1990. - 592 с.

4. Лабораторные исследования в клинике: Справочник / Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др.; под. ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина. - 1987. - 368 с.

5. Лизоцим-содержащие препараты в профилактике и лечении стоматологических заболеваний / Левицкий А. П., Деньга О. В., Крячко А. Г., Скидан К. В. // Матеріали ІІІ (Х) з'їзду Асоціації стоматологів України "Іноваційні технології - в стоматологічну практику". - 2008. - С. 196-197.

6. Медяник А. Н. Профилактика альвеолита после удаления зуба / Медяник А. Н. - Вісник стоматології. - 1997. - №3. - С.484-485.

7. Митченок М. П. Частота виникнення альвеолітів щелеп у хворих на цукровий діабет / Митченок М. П. Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. -Полтава. - 2006. - Т.6, Випуск 4 (16). - С.117-118.

8. Рац. Пропозиція, Україна ПМК, №0032. Пристрій для забору цитологічного матеріалу: Раціоналізаторська пропозиція, П.І. Ткаченко, М.П. Митченок; заявник і патентоотримувач ВДНЗ України “УМСА”. - № 200600696; Протокол №2 від 18.06.2009р.

9. Робустова Т. Г. Современная клиника, диагностика и лечение одонтогенных воспалительных заболеваний / Робустова Т. Г. - Российский стоматологический журнал. - 2003. - №4. - С.11-18.

10. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / Тимофеев А. А. - К., 2004. - 1062 с.

11. Ткаченко П. І. Патогенетичні особливості запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей та диференційовані підходи до їх лікування: дис. на здобут. наук. ступ. д-ра мед. наук: спец.14.01.22. «Стоматологія» / П. І. Ткаченко. - Полтава, 1998. - 416, [238] с.

12. Харьков Л. В. Справочник хирурга-стоматолога / Харьков Л. В., Яковенко Л. Н., Кава Т. В. - М. : Книга Плюс. - 2002. - 384с.

13. Фенчин К. М. Заживление ран / Фенчин К. М. - К. : Здоров'я, 1979. - 167с.

14. Чумаченко О. В. Клінічне використання тромбоцитарного концентрату при лікуванні хронічних альвеолітів щелеп / Чумаченко О. В., Кульбашна Я. А., Сегал Ю. В. - Матеріали науково-практичної конференції «Сучасна стоматологія та щелепно-лицева хірургія». - Київ, 2009. - С. 159-161.

ВЛИЯНИЕ ЛИЗОМУКОИДА НА КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ И КАЧЕСТВЕННЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИТОГРАММ С ПОВЕРХНОСТИ ПОСЛЕЭКСТРАКЦИОННОГО СГУСТКА ЛУНКИ Ткаченко П.И., Митченок М.П.

В статье изложены результаты цитологического исследования мазков-отпечатков с поверхности послеэкстракционного сгустка у 97 больных сахарным диабетом 2 типа, которые были разделены на три группы. На основании анализа полученных данных установлено положительное влияние использования лизомукоида на течение заживления послеоперационной раны. Доказано, что изучение цитологического состава мазков-отпечатков с поверхности сгустка после удаления зуба

LYSOMUCOID INFLUENCE ON QUANTITATIVE AND QUALITATIVE ADJECTIVES OF THE CYTOGRAM TAKEN FROM THE SURFACE OF THE POSTEXTRACTION ALVEOLAR SOCKET Tkhachenko P.I., Mytchenok M.P.

In article the analysis of results of cytological assessment of impression smear from the surface of postextraction alveolar socket is represented in 97 patients by diabetes mellitus type

2, which were divided in 3 groups. According to analysis of findings it is noted positive influence of lysomucoid application in healing of the postoperative wound. It is concluded that cytological analysis of impression smears from surface of postextraction alveolar socket allows to

позволяет диагностировать воспаление в лунке на начальных стадиях его возникновения.

Ключевые слова: лизомукоид, полость рта, сахарный диабет, цитограмма.

diagnose an inflammation of the alveolar socket on early stages of disease.

Key words: lysomucoid, oral cavity,

diabetes mellitus, cytogram.

УДК: 616.98[578.825+ 579.887]

СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ОРГАНОВ ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ ПРИ ВИРУСНО- БАКТЕРИАЛЬНОЙ МИКСТ-ИНФЕКЦИИ

Исследования, представленные в настоящей работе, являются фрагментом научно-исследовательской тематики: «Лабораторно -морфологические признаки

герпесвирусной инфекции, ассоциации HSV c микоплазмой и усовершенствование методов диагностики обусловленных ними заболеваний» АМН 87/2008, №

госрегистрации 0108U001299.

Широкое распространение инфекционных болезней, постоянный рост количества пациентов с усложнениями и последствиями нераспознанного заболевания, отсутствие четких критериев для диагностики смешанных заболеваний определяют актуальность изучения диагностических резервов микст-инфекций. В отечественной и зарубежной литературе сведений о частоте и особенностях клинических проявлений смешанных инфекций, а также о механизмах взаимодействия возбудителей между собой крайне мало [1,2]. В отдельных работах, связанных с изучением процессов влияния микробов одного на другой, а также их ассоциаций на организм хозяина, интересующая нас информация представлена довольно скудно. Кроме того, она касается, главным образом, таких аспектов, как взаимодействия на уровне отдельных клеток в перевиваемых линиях клеточных культур (in vitro) или же на экспериментальных лабораторных животных (in vivo ) [4]. В то же время, нужды современной практической медицины диктуют необходимость целенаправленного и детального изучения базовых критериев диагностики, поиска новых подходов к лечению, профилактике смешанных инфекций, прогноза риска заболеваемости последними как среди взрослого населения, так и среди детей. Не являются исключением из правил вирусно-бактериальные микст-инфекции дыхательных путей [3, 5].

Целью работы было изучить: структурно- функциональные изменения дыхательной системы у детей, умерших от вирусно-бактериальной микст-инфекции (ассоциации вируса простого герпеса и микоплазмы).

Материал и методы исследования. Материалом исследования послужили кусочки (0,5х 0,5 см) органов (легкие, трахея, бронхи, гортань) взятых от трупов детей N =11 (0-2 лет, обоего пола), умерших на базе ОДКИБ № NN г. Харькова в результате развития острой инфекции дыхательных путей. В качестве основных морфологических методов исследо-вания были световая и электронная микроскопия. Гистологические срезы изготовляли классически на санном микротоме с предшествующей фиксацией (24 часа в 12% растворе формалина на фосфатном буфере, рН=7,0-7,2) и обезвоживанием в батарее спиртов возрастающей концентрации. Заливали полученный препарат в смолы (парафин), срезы окрашивали в зависимости от требований исследования. Для получения ультратонких срезов фиксацию проводили в 2 % растворе глутарового альдегида (рН=7,3-7,4), постфик-сировали в 1 % растворе оксида осмия, обезвоживали в спиртах возрастающей концентрации, заливали в эпон-аралдит. Ультратонкие срезы контрастировали уранил-ацетоном, цитратом свинца, анализировали в электронном микроскопе.

Результаты исследования и их обсуждение. В результате исследования было установлено, что условная дифференциация материала может быть представлена 3-мя группами. Первую составляли пациенты, у которых при жизни не удалось установить признаки герпесвирусной, микоплазменной инфекций. Смерть последних наступила

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.