CC BY
42
© І. М. Готь, Ю. О. Медвідь, Л. Д. Вишемирська, О. Р. Джура
УДК 617. 52/. 528-002. 36-085. 276. 5. 032:616-001. 4-018
І. М. Готь, Ю. О. Медвідь, Л. Д. Вишемирська, О. Р. Джура
ЦИТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБІГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У
ХВОРИХ НА РОЗЛИТІ ФЛЕГМОНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ
ЗАСТОСУВАННІ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ІНФУЗІЙНИХ ЗАСОБІВ
ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІЇ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (м. Львів)
Робота є фрагментом комплексної наукової теми кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії «Удосконалення та впровадження нових методик діагностики, лікування та попередження ускладнень у хворих з дефектами і деформаціями тканин щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) та запальними процесами», № державної реєстрації: 0105и007856; шифр: ІН. 30. 00. 0003. 05, а також є фрагментом комплексної наукової теми Державної Установи «Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМНУ України»: «Створити нові комплексні колоїдні кровозамінники поліфункціональної дії та розчини для ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальне обгрунтування їх застосування в трансфузіології)» (2007-2009 рр.; № державної реєстрації 0107и001132; шифр теми: 04. 07. АМНУ) та «Розробити нові колоїдні плазмо-замінники поліфункціональної дії та розчини для консервування крові і ресуспендування еритроцитів (лабораторно-експериментальні та клінічні дослідження)» (2010-2012 рр.; № державної реєстрації 0110и002253; шифр теми: 04. 10. АМНУ).
Вступ. Лікування гнійно-запальних захворювань м’яких тканин ЩЛД є складним завданням і включає комплекс заходів, які проводяться з урахуванням виду інфекції, фази і локалізації запального процесу, загального стану та реактивності хворого [1, 2]. Основними принципами терапії розлитих флегмон ЩЛД є комплексне лікування, що полягає у хірургічному втручанні, застосуванні засобів як загальної, так і місцевої дії [3]. Проте, препарати, що використовуються в клініці з цією метою є здебільшого однокомпонентними та впливають на окремі ланки патогенетичних порушень. Тому, актуальним є застосування препаратів поліфункціональної дії та створення їх ефективного впливу на місцевий перебіг гнійно-запального процессу, як пошук нових резервів підвищення ефективності лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД [2].
Метою дослідження було дослідити перебіг ранового процесу при застосуванні препаратів по-ліфункціональної дії «Реосорбілакт» та «Ксилат» на основі багатоатомних спиртів у лікуванні хворих на розлиті флегмони ЩЛД.
Об’єкт і методи дослідження. У процесі клінічного дослідження провели обстеження та лікування 100 хворих на розлиті флегмони ЩЛД, у яких проводили забір мазків-відбитків з ранової поверхні в
день операційного втручання і на 1, 3, 5 доби післяопераційного періоду.
Комплексне лікування хворих проводили за загальноприйнятим алгоритмом. Воно полягало у хірургічному розкритті вогнищ гнійного запалення по-заротовим доступом; дренуванні післяопераційних ран; застосуванні антибактерійної, дезінтоксикацій-ної, симптоматичної, вітамінотерапії; антисептичної санації, мазевих пов’язок післяопераційних ран.
У залежності від характеру дезінтоксикаційної терапії хворих розподілили на 4 групи по 25 пацієнтів у кожній: 1 група - хворі, котрим довенно вводили препарат «Реополіглюкін»; 2 група - «Реосорбілакт»; 3 група - «Ксилат»; 4 група - хворі, котрим застосовували поєднання препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньотканин-ного електрофорезу.
Цитологічне дослідження ранового ексудату проводили методом мазків-відбитків за стандартною методикою (Покровська М. П., Макаров М. С. в модифікації Штейнберга А. Д.).
Результати досліджень та їх обговорення. Проведене цитологічне дослідження мазків-відбит-ків післяопераційної рани свідчить про відмінність перебігу ранового процесу у хворих в залежності від застосованого лікування. Цитологічна картина препаратів, отриманих безпосередньо після операційного втручання була однотипною в усіх групах хворих і відповідала некротичному типу цитограми (рис. 1).
Рис. 1. Мазок-відбиток з ранової поверхні, безпосередньо після операційного втручання. Маса деструктивно змінених нейтрофільних гранулоцитів та еритроцитів. Забарвлення за Романовським-Гімза. Ок. 10, об. 40.
Рис. 2. Мазок-відбиток з ранової поверхні, 1 група,
5 доба спостереження. Переважання незмінених гранулоцитів та макрофагів. Забарвлення за Рома-новським-Гімза. Ок. 10, об. 40.
Протягом п’яти діб спостереження в мазках-від-битках з ранової поверхні відзначались зміни, що характеризувались поступовим зменшенням кількості дегенеративно змінених, зруйнованих нейтрофіль-них гранулоцитів та поступовою заміною незміне-ними, повноцінними нейтрофілами, кількість яких послідовно зменшувалась. Також, по мірі перебігу ранового процесу, в цитологічних препаратах виявлялись інші клітинні елементи, зокрема, одними з перших відзначено появу макрофагів, в стані активного фагоцитозу. Поступово в складі ранового детриту спостерігалась поява гістіоцитів, зокрема, в значній мірі, клітин фібробластичного ряду та окремих злущених епітеліоцитів, що свідчило про активні регенеративні процеси в тканинах гнійної рани.
Незважаючи на однотипність характеру цитологічних змін виявлених у мазках-відбитках ранової поверхні хворих на розлиті флегмони ЩЛД, динаміка перебігу ранового процесу суттєво відрізнялась у пацієнтів досліджуваних груп. Так, у хворих 1 групи протягом п’яти діб спостереження відзначено зміну типу цитограми ранового процесу від некротичного до запального (рис. 2).
Рис. 3. Мазок-відбиток з ранової поверхні, 2 група, 5 доба спостереження. Зменшення кількості зруйнованих та поява незмінених гранулоцитів, макрофагів та клітин фібробластичного ряду. Забарвлення за Романовським-Гімза. Ок. 10, об. 40.
Дещо швидше процес очищення гнійної рани відбувався у хворих 2 та 3 груп. У пацієнтів, котрим в комплексному лікуванні застосовували препарат «Реосорбілакт», очищення післяопераційної рани було помітно активнішим і на 5 добу дослідження тип цитограми характеризувався як регенеративно-запальний, в цей час як у хворих 3 групи, котрі з дезінтоксикаційною метою отримували препарат «Ксилат», в ці терміни цитограма мала характер запально-регенеративної (рис. 3, 4).
Найбільш динамічно та активно процес очищення гнійної рани спостерігався у хворих 4 групи з поєднаним застосуванням препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» із одночасним проведенням внутрішньот-канинного електрофорезу. На 3 добу після операційного втручання клітинний склад цитологічних препаратів був характерним для регенеративно-запального типу цитограми, на 5 добу спостереження цитограма набувала характеру регенеративного, що свідчило про активізацію процесів загоєння післяопераційної рани (рис. 5).
Рис. 4. Мазок-відбиток з ранової поверхні, 3 група, 5 доба спостереження. Зменшення кількості гранулоцитів, поява активних макрофагів. Забарвлення за Романовським-Гімза. Ок. 10, об. 40.
Рис. 5. Мазок-відбиток з ранової поверхні, 4 група,
5 доба спостереження. Поодинокі нейтрофіли. Переважання гістіоцитів та макрофагів. Забарвлення за Романовським-Гімза. Ок. 10, об. 40.
Таблиця
Результати напівкількісного підрахунку клітинних елементів у мазках-відбитках з ранової поверхні
Доба дослідження Групи Нейтрофіли Макрофаги Мікро- організми Фібро- бласти Епітеліоцити Тип цитограми
незмінені дегенеративні форми активні не активні
0 1-4 **** **** н
1 1 **** *** д-з
2 **** * * * д-з
3 * **** * ** д-з
4 ** **** * * * *** з
3 1 ** **** ** *** д-з
2 *** * * * *** з-р
3 ** ** * ** з-р
4 ** * * * * * р-з
5 1 ** ** * * * * з
2 ** ** * з-р
3 ** * ** * р-з
4 ** * *** ** р
Примітка: н - некротичний тип цитограми; д-з - деструктивно-запальний тип цитограми; з - запальний тип цитограми; з-р - запально-регенеративний тип цитограми; р-з - регенеративно-запальний тип цитограми; р - регенеративий тип цитограми.
Тип цитограми мазків-відбитків з ранової по- лікування хворих на розлиті флегмони ЩЛД. Осо-
верхні визначали за ознаками поданими у таблиці. бливо інтенсивно виражений позитивний ефект
Висновки та перспективи подальших роз- при поєднаному застосуванні поліфункціональних
робок. Узагальнюючи результати цитологічних засобів з одночасним проведенням внутрішньотка-
досліджень, слід зазначити, що застосування в нинного електрофорезу, що в значній мірі стимулює
комплексному лікуванні інфузійних препаратів процеси очищення та загоєння післяопераційної
«Реосорбілакт» і «Ксилат» оптимізує традиційне рани.
Список літератури
1. Грецких Е. В. Цитологическая характеристика ран и гнойного экссудата при лечении флегмон с использованием ан-тигомотоксических препаратов / Е. В. Грецких, Л. Н. Мельничук // Український стоматологічний альманах. - 2009. -№ 4. - С. 22-24.
2. Шкільняк Л. І. Цитологічна характеристика раневого ексудату при лікуванні флегмон щелепно-лицьової ділянки ранозагоюючим засобом з довготривалою дією / Л. І. Шкільняк, К. Б. Арженкова // Современная стоматология. - 2010. -№ 4. - С. 91-94.
3. Krautsevich L. Clinical aspects, diagnosis and treatmentof the phlegmons of maxillofacial area and deep neck infections / L. Krautsevich, O. Khorow // Otolaryngol. Pol. - 2008. - V. 62, № 5. - P. 545-548.
УДК 617. 52/. 528-002. 36-085. 276. 5. 032:616-001. 4-018
ЦИТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕЧЕНИЯ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА У БОЛЬНЫХ ФЛЕГМОНАМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ИНФУЗИОННЫХ ПРЕПАРАТОВ ПОЛИФУНКЦИОНАЛЬНОГО ДЕЙСТВИЯ
Готь И. М., Медвидь Ю. О., Вышемырська Л. Д., Джура О. Р.
Резюме. В статье приведены результаты цитологического исследования течения раневого процесса при флегмонах ЧЛО. Установлено, что сочетанное применение препаратов «Реосорбилакт» и «Ксилат» с их одновременным внутритканевым электрофорезом имеет значительный положительный местный лечебный эффект гнойной раны.
Ключевые слова: гнойная рана, флегмоны челюстно-лицевой области, инфузионные препараты полифункционального действия.
УДК 617. 52/. 528-002. 36-085. 276. 5. 032:616-001. 4-018
ЦИТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕБІГУ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ НА РОЗЛИТІ ФЛЕГМОНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ІНФУЗІЙНИХ ЗАСОБІВ ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІЇ
Готь І. М., Медвідь Ю. О., Вишемирська Л. Д., Джура О. Р. Резюме. У статті наведено результати цитологічного дослідження перебігу ранового процесу при флегмонах ЩЛД. Встановлено, що поєднане застосування препаратів «Реосорбілакт» і «Ксилат» з їх одночасним внутрішньотканинним електрофорезом має значний позитивний місцевий лікувальний ефект гнійної рани.
Ключові слова: гнійна рана, флегмони щелепно-лицевої ділянки, інфузійні засоби поліфункціональної
дії.
UDC 617. 52/. 528-002. 36-085. 276. 5. 032:616-001. 4-018
Cytologic Characteristics Of Vulnerary Process Of Patients With Diffuse Phlegmons In Maxillofacial Area While Using Infusion Medications Of Multifunctional EffectIn Complex Treatment
Got’ I., Medvid Yu., Vyshemyrska l., Dgura O.
Summary. The article gives the results of cytologic evaluation of vulnerary process of phlegmons in maxillofacial area. Itwas established thatcombined usage of «Reosorbilakt» and «Ksylat» with intratissual electrophoresis has considerable positive local treatmenteffecton purulentwound.
Key words: purulentwound, phlegmons of maxillofacial area, infusion medications of multifunctional effect.
Стаття надійшла 19. 06. 2012 р.
Рецензент - проф. Рибалов О. В.
