CC BY
22
8. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья: географические основы хозяйственного освоения/ Под ред. Г. И. Швебса. - Ленинград: Наука, 1988. - 303 с.
9. Чернишенко А.С. Паразити риб Хаджибейського лиману// Пращ Одеського ун-ту. Серiя бюл. наук. - 1962. - Т. 152, № 12. - С. 39-43.
10. Чернышенко А.С. Материалы по паразитофауне рыб Одесского залива// Труды Одесского ун-та. Серия биол. наук. - 1955. - T. 145, № 7. - С. 211-222.
УДК635.055 Проф. В.П. Шлапак, д.с.-.г.н. -Дендрологiчний парк "Софивка"
НАН Украгни
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА УРОЖАЙН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SILVESTRIS L.)
Вивчено в умовах Черкаського бору вплив несприятливих погодних умов на величину врожаю та якють насшня сосни звичайно! у рки закладки деревами репродуктивних бруньок, цвгання, запилення, заплщнення i дозрiвання. Виявлено, що величина врожаю насшня визначаеться погодними умовами у роки цвiтiння, запилення, заплщнення i дозр> вання, тодi як маса 1000 насшин визначаеться, головним чином, кшьюстю опадiв у рж закладки репродуктивних бруньок.
Prof. V.P. Shlapak - Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
Influence of climatic peculiarities on the productivity and quality of seeds of usual pine-tree (Pinus Silvestris L.)
It was studied, in the conditions of Cherkassy pine-forest, the influence of weather conditions on the size of yield and quality of pine seeds in the year of founding by trees reproductive buds, in the year of blooming and pollination and also in the year of fecundation and ripening. Then it was revealed that the size of yield of seeds is determined by the weather conditions in the year blooming, pollination, fecundation and ripening, while the mass of 1000 seeds is determined mostly by the amount of precipitation in the year of founding of reproductive buds.
Сосна цвгге в кшщ квггня одночасно з появою нових пагошв. Час викидан-ня пилку та жшочого сприймання дуже важливий для запилення й тшно пов'яза-ний з температурою i волопстю повГтря, але не збГгаеться в чоловiчих i жшочих квггках на одному й тому самому деревГ, що зменшуе ймовiрнiсть самозапилення. Потоки повггря переносять пилок сосни на велии вГдсташ - до 10 i бшьше кгло-метрiв. Заплщнення ввдбуваеться лише в наступному тсля запилення рощ влику. Шишки дозрiвають восени, а насшня в них випадае в грудш - квит наступного року. Таким чином, на деревах сосни одночасно мають мкце три репродуктивш цикли - закладання репродуктивних бруньок, цвтння, заплiднення i дозрiвання насiння. Вказанi цикли тшно пов'язанi i пристосованi до режиму чинниюв мшце-зростання. Це, насамперед склад насадження, тип лшу, умови мшцезростання, ГрунтовГ умови та рельеф мкцевость Вони можуть спричиняти незначш пору-шення репродуктивного розвитку, але тшьки тимчасово. Водночас значнi вщхи-лення спричиняють несприятливi метеорологiчнi умови - це насамперед, сума опадГв, шзньовесняш заморозки, дощова i холодна погода в час цвшння i запилення, холодш витри, недостатт запаси продуктивно! вологи в Грунта, низька ввд-носна волопсть повГтря та сухови. ЦГ чинники е головними i значно впливають на урожайшсть та яюсть насшня [1-12].
Нами в умовах Черкаського бору дослiджено вплив кшькоста опадiв та ш-ших клiматичних факторiв на урожайнiсть i якiсть насiння сосни з використанням методичних рекомендацiй С.1. Кузнецова та 1.О. Ругузова, 1973; Паушевича, 1988; 1.О. Ругузова, Ф.М. Левона та Л.У. Склонного, 1986; Лщука, 1991; Зайцева, 1983, М.1. Гордieнка, 1979. Наш шдхвд до аналiзу залежност якостi насiння сосни вiд клiматичних чинникiв полягае в тому, що в усiх деревних породах репродуктивш бруньки закладаються впродовж рiчного росту до цвтння. Тому як вихвдний по-казник ступеня забезпеченостi деревних насаджень вологою ми брали кшьюсть опадiв у роки закладання деревами репродуктивних бруньок. Ввдхилення в температурному режимi повiтря та в його ввдноснш вологостi, сухови та заморозки в повг^ вивчали протягом наступних роив - у рш цвтння сосни i в рш дозрiвання насiння. Данi спостереження за три роки порiвнювали з яюстю насiння, отримано-го iз зiбраних шишок в перiод юнця третього i початку четвертого року (грудень— березень).
В умовах Черкаського бору сутат вiдхилення клiматичних чинниюв вiд середньобагаторiчних показникiв за перюд з 1967 по 1994 роки повторювались неодноразово. Так iз середньобагаторiчною кiлькiстю опадiв 572,2 мм за 12 мкя-цiв 1989 року випало 368,2 мм, у 1986 - 398,6 i в 1990 р. - 449,0 мм. Найбшьша середня сума опадiв за останш 10 рокiв припадае на 1988, 1991 i 1994 роки - вщ-повiдно 630,5; 675,9 i 617,5 мм. Звертае на себе увагу i кiлькiсть днiв з ввдносною вологiстю повiтря 30 i менше вiдсоткiв. Середньорiчна температура повiтря змь нювалась вiд 5,7 до 6,2 °С вiдповiдно в 1987 i 1985 роках до 9,3 i 9,6 °С в 1992 i 1989 роках з середньобагаторiчною температурою 7,8 °С.
Негативнi наслщки мали i пiзньовеснянi заморозки за цей перюд. У 1987 р. вони були 23 квггня - 1,4 °С, 24 - 3,5 °С, 27- 0,2 °С i 29 квiтня - 1,0 °С. У 1988 р. !х зафiксовано 25 квiтня - 1,4 °С, 26 - 1,8 °С, 29 - 0,6 °С, у 1989 р. останнш заморозок у повг^ був 9 квiтня - 0,2 °С, 1990 р. - 9 i 10 квiтня ввдповвдно - 0,9 °С i 0,9 °С. Через рiк заморозки мали мкце 23 квiтня - 0,1 °С, 24 - 0,6 °С i 27 квiтня -0,8 °С. У 1992 р. вони були 22 квiтня - 0,2 °С, 23 - 1,5 °С, 25 - 0,7 °С, 26 - 0,9 °С i 28 - 1,4 °С. Ще через рiк !х зафiксовано 21 квггня - 0,5 °С i 22 квггня - 4,0 °С.
За останш 10 роив (з 1985 по 1994 рр.) високоврожайними для сосни були 1985, 1987 i 1991 рр. У 1986, 1988 рр. уродилося тшьки 50 % ввд повного врожаю, а в 1989 i 1990, 1992 i 1993 рр. - на рiвнi 25 % вiд повного. У 1994 р. врожай не перевищував 10 %.
Отримаш даш дослiджень наведено в табл. 1.
З таблиц видно, що рiчна кiлькiсть опадiв за перюд спостережень колива-лась в широких межах. Так, у 1967-1974 рр. у перюд закладання деревами сосни репродуктивних бруньок вона змшювалась вщ 454,3 до 780,5 мм протягом року, а в 1985-1994 рр. - ввд 368,2 до 675,9 мм. За перший перюд спостережень маса ти-сячi насшин коливалась ввд 7,15 до 8,05 г, за другий - ввд 6,79 до 7,60 г. В обох перюдах простежуеться залежшсть маси тисячi насiнин вiд кiлькостi опадiв у роки закладання в насадженнях репродуктивних бруньок. Так, з 1967 р. по 1974 р. !х максимальна маса (ввд 7,63 до 8,05 г) припадае на час з рiчними опадами ввд 698,9 до 780,5 мм, мшмальна (7,15 г) - на рш з найменшою сумою 454,3 мм. У 19851994 рр. мшмальна кшьюсть опадiв у роки закладання сосною репродуктивних бруньок пов'язана з париями насшня, заготовленим в 1986, 1989 i 1990 рр., стано-
влячи вщповвдно 398,6; 368,2 i 449,0 мм. Маса тисячi насшин, зiбраних у цей пе-рiод, була ввдповвдно 7,15; 6,79 i 6,79 г. KpiM того, тисяча насшин, заготовлених в 1991 i 1994 рр., коли сума опадiв у час закладання сосною репродуктивних бру-ньок становила вiдповiдно 675,9 i 617,5 мм, також мае мшмальну масу - ввдповь дно 7,16 i 7,03 г. У першому випадку ii зменшення було наслвдком дворiчноí Грун-тово'1 посухи, що передувала року закладання деревами репродуктивних бруньок. У цей час (календарт 1986 i 1987 рр.), як було зазначено, опадiв випало менше середньобагаторiчно'i кiлькостi на 25-40 %, а вологiсть Грунту наприкiнцi 1987 р. в твметровому шарi знизилась до вологосл в'янення, запаси продуктивно'' вологи в метровому шарi становили менше 5,2 мм. У другому випадку на величит маси тисячi насшин позначилися заморозки тд час цвтння сосни (близько -1,4 °C) i в рiк заплiднення i формування насiння (до -4,0 °C). Загалом за перший перiод спо-стережень (1967-1974 рр.) середньорiчна юльюсть опадiв, коли закладалися ре-продуктивт бруньки, становила 614,5 мм, а середня маса тисячi насiнин сосни до-рiвнювала 7,57 г, аз 1985 р. по 1994 р. зменшення середньорiчноi' илькосп опадiв до 529,9 мм iстотно позначилось на май тисячi насiнин, що зменшилась до 7,25 г.
Табл. 1. Залежшсть маси тисячi насшин сосни eid клтатичнихумов
Кшьюсть дшв з вщносною
Pík загсшв- Сума опад!в вологютю повггря нижче Кшьюсть дшв з суховiями Маса 1000
лi насшня у piK, мм/pÍK 30 % насшин, г
квггень травень квггень травень
1967 454,3 1 2 5 3 7,15±0,07
1968 636,6 1 3 6 12 7,26±0,04
1969 780,5 2 6 8 8 7,81±0,05
1970 559,8 3 4 8 15 7,58±0,09
1971 557,4 2 7 2 6 7,54±0,06
1972 502,0 3 9 3 6 7,55±0,06
1973 698,9 5 8 5 4 8,05±0,05
1974 726,8 7 9 10 8 7,63±0,03
Середне 614,5 - - - - 7,57±0,05
1985 479,7 2 5 - 18 7,48±0,06
1986 398,6 9 8 - - 7,15±0,06
1987 578,4 1 8 - - 7,60±0,06
1988 630,5 5 19 - 13 7,54±0,07
1989 368,2 1 4 - 3 6,89±0,08
1990 449,0 7 7 3 5 6,79±0,08
1991 675,9 3 6 - 2 7,16±0,09
1992 518,9 5 7 5 3 7,41±0,11
1993 582,3 2 1 2 - 7,45±0,06
1994 617,5 7 13 7 111 7,03±0,06
середне 529,9 - - - - 7,25±0,07
За остант 10 роив максимальний або повний урожай насшня сосни зiбра-но в тих насадженнях, в яких тд час закладання репродуктивних бруньок рiчна кiлькiсть опадiв була близькою до середньобагаторiчноí i становила 479,7675,9 мм, тобто в 1985, 1987 i в 1991 роках. Водночас урожай насшня в 1988 р. з сумою опадiв тд час закладання репродуктивних бруньок 630,5 мм становив лише 50 % вщ повного. Це зумовлено зниженням температури повггря в перюд, що передував заплщненню: 24 квггня до -3,5 °С, 29 - до -1,0 °С. У 1986 р. також
отримано половинний урожай насшня внаслiдок зниження суми опадiв до 398,6 мм. Коли в роки закладання репродуктивних бруньок випадало 368,2 i 449,0 мм опадiв отримували 25-вiдсотковий урожай. У щ роки зниження врожайностi насшня сосни було зумовлене й зниженням температури повитря 24-29 квитня тд час цвiтiння дерев - до -1,0-3,5 °С. Такi врожа! отримано i в 1992-1993 рр., коли пiд час цвiтiння сосни температура повгеря спадала до -0,8--0,9 °С, а в перiод тд-готовки до заплiднення до -1,4—1,5 °С. У 1993 р., вперше з 1945 р., 22 квиня температура повиря знизилась до -4,0 °С, що спричинило майже повну загибель шишок сосни врожаю 1994 р. Плодоносили тшьки окремi дiлянки насаджень, роз-ташованi на пiдвищеннях, а середнш урожай становив лише 10 % ввд повного. До того ж, яюсть насiння була вiдносно низькою.
Проведенi замiри висоти i дiаметра у коренево! шийки 1000 иянщв сосни пiдтверджують, що з найбшьших насiнин виростають сiянцi, якi за висотою на 50 % i за дiаметром на 30 % бiльшi, нiж сiянцi, отриманi з дрiбного насiння. Така ж тенденщя в ростi сiянцiв простежуеться в роки з рiзною сумою рiчних опадiв. Так, в 1974 р. випало 726,8 мм опадiв у рж, маса тисячi насiнин становила 7,63 г, тодi коли в 1989 рощ при 368,2 мм опадiв - вщповвдно 6,89 г. Проведет замiри показали, що в першому випадку середня висота однорiчних сiянцiв становить 12,5 см, а в другому - 8,7 см, що менше на 30,8 %.
На пiдставi вивчення впливу ктматичних умов на врожайшсть та яюсть насшня сосни можна зробити таю висновки.
1. Врожайшсть насшня визначають особливост юпматичних умов. Серед них температур-ний режим повггря, вщносна волопсть, дата танення Грунту на глибину 10 см, сума температур повггря вище +10 °С за квiтень мiсяць, суховп та заморозки в повгцэт як шд час цвiтiння й запилення, так i заплiднення й дозрiвання.
2. Як1сть насiння корелюе з масою 1000 насшин, яка здебiльшого залежить вiд кiлькостi опадiв у перюд закладання репродуктивних бруньок. Суттеве зниження суми опадiв в рiк спричи-няе й значне зменшення маси 1000 насшин.
3. Найбшьше за розмiрами насiння сосни формуе штенсивно ростучi, бiльших розмiрiв по висот^ дiаметру, кронi та кореневiй системi сiянцi, нiж дрiбне насiння. Рiзниця по розмiрам мiж ними досягае 50 %. Таш сiянцi надшеш бiльшою життевою силою, бiльш стшю до несприятливих умов, шкiдникiв та уражень хворобами.
4. Сiянцi сосни, вирощеш iз заготовленого насiння, коли у рж закладання репродуктивних бруньок була низькою сума рiчних опадiв, по енерги росту i розвитку в середньому на 30-50 % ме-ншi порiвняно з сшнцями, вирощеними з насiння, отриманого в такий же перiод при рiчних опадах бiльших за середнi величини.
5. Вивчення впливу несприятливих погодних умов на величину врожаю та яюсть насшня сосни впродовж трьох роюв шдряд - у рж закладки деревами репродуктивних бруньок, рж цвiтiння й запилення та у рж заплiднення i дозрiвання - встановлено, що величина врожаю насшня визнача-еться погодними умовами, як у рж цвiтiння й запилення, так i у рiк заплщнення i дозрiвання, тодi як маса 1000 насшин визначаеться, головним чином, кшьюстю опадiв у рiк закладки репродуктивних бруньок. При цьому суттеве зниження суми опадiв викликае i суттеве зменшення маси 1000 насшин.
Лггература
1. Бобров Е.Г. Лесообразующие хвойные СССР. - Л.: Наука, 1978. - 189 с.
2. Годиенко М.И., Шаблий И. В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная: ее особенности, создание культур, производительность. - К.: Лыбидь, 1995. - С. 8-19.
3. Гроздов Б.В. Дендрология. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1952. - 436 с.
4. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие/ Кузнецов С.И., ЧупрынаП.Я., Подгорный Ю.К. и др. - К.: Наук. думка, 1985. - С. 154155.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесная пром-сть, 1974. - 704 с.
6. Колесников М.В. Лесоводство с дендрологией. - М.-Л.: Госбумиздат, 1954. - С. 10-18.
7. Кондратюк Е.М. Дикоросту^ хвойш Укршни. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - 120 с.
8. Кузнецов С.И., Рогузов И.А. Методические рекомендации по фенотипической оценке хвойных при интродукции на юге СССР. - Ялта: Б. и., 1976. - 20 с.
9. Правдин Л. Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция. - М.: Наука, 1964. - 190 с.
10. ТольскийА.П. Плодоношение сосновых насаждений. - М.: Новая деревня, 1922. -
40 с.
11. Щепотьев Ф.Л. Дендрология. - М.-Л.: Госбумиздат, 1949. - 345 с.
12. Ярославцев Г.Д., Кузнецов С.И. Хвойные породы. - В кн.: Деревья и кустарники для озеленения на юге СССР. Их биология и экология. - Ялта: Б. и., 1971. - Вып. 1. - С. 7-47.
УДК 630*905:[630*176.322.2] В.А. Арманаш - УкрДЛТУ
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ДИНАМ1КИ ПЛОЩ I ЗАПАС1В БУКОВИХ Л1С1В БУКОВИНИ
Проведений ретроспективний аналiз змши таксацшних ознак букових лiсiв показав тенденщю встановлення рiвномiрного сшввщношення площ та запаав букових дерево-сташв за групами вшу в люовому фонд Буковини.
V.A. Armanash - USUFWT
The Retrospective analysis of dynamics areas and growing stocks of the beech
forests of Bukovina
Carried out the retrospective analysis of exchange estimation parameters of the beech forests has showed the tendency of an establishment uniform distribution of areas and stocks of the beech stands on group of age in forest fund of Bukovina.
В умовах Буковини серед головних лкоутворюючих порвд бук лковий (Fagus sylvatica L.) вважаеться одшею з найбшьш господарсько-цшних деревних порщ. Вш визначае не тшьки географiчну назву регiону, а й ввдграе тут важливi еколопчну, лiсiвничу та економiчну роль. Буковi лiси ранiше займали бiльшу час-тку у лiсовому фондi регюну, та внаслiдок не завжди вдалого господарювання i'x площа значно зменшилась. Найбiльшого антропогенного впливу зазнавали прива-тнi буковi лiси. В результата надмiрного лiсокористування буковi деревостани часто представлен низькоповнотними, розладнаними насадженнями, що виникли в результатi нерегульованих вибiркових та суцiльних рубань. Нерегульована вируб-ка букових лiсiв призвела до значноi' змiни ix площ^ запасiв та вiковоi' структури. Протягом довгого часу Буковина була i е основним постачальником буково'' дере-вини на внутрiшнiй та зовшшш ринки. Особливо велико'' шкоди було завдано ль сам Буковини наприюнщ Х1Х i на початку ХХ столггь. Пiдвищений попит на деревину в кра'нах Заxiдноi ввропи спричинив до пiдневiльно-вибiрковиx та су-цiльниx рубань, якi проводились на великих площах. Надмiрна вирубка букових насаджень проводилась також з метою розширення площ сшьськогосподарського користування. Так, в другш половинi Х1Х столггтя Австро-Угорський уряд при-йняв ршення про розширення гiрськиx сiнокосiв i пасовищ. У 1884 р. ввдбувся з'''зд лiсiвникiв, де обговорювались питання захисту, ввдновлення та регульовано-го використання карпатських лiсiв. Але через велию потреби у буковiй деревиш обсяг заготiвлi не зменшувався, деревостани вирубували великими лiсосiками, площа яких нервдко сягала 40 га. Таю лкосжи часто не залiснювались i викорис-
