CC BY
10
9. Калинин Ф. Л. Методы культуры ткани в физиологии и биохимии растений / Ф.Л. Калинин, В.В. Сарнацкая, В.Е. Полищук. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1980. - 488 с.
10. Лесная энциклопедия. - В 2-х т. - Т. 2. / ред. кол.: Г.И. Воробьев (гл. ред.) и др. - М. : Изд-во "Сов. Энциклопедия", 1986. - С. 386-396.
11. Gamborg O.L. Nutrient requirements of suspension cultures of soybean root cells / O.L. Gamborg, R.A. Miller, K. Ojima // Experimental Cell Research. - 1968. - Vol. 50. - P. 151-158.
12. Murashige T. A revised medium for rapid grows bioassays with tobacco tissue culture / T. Murashige, F. Skoog // Plant Physiology. - 1962. - № 57. - P. 473-497.
13. Schenk R.U. Medium and techniques for induction and growth of monocotyledonous and dycotyledonous plant cell cultures / R.U. Schenk, A.C. Hildebrandt // Canadian Journal of Botany. -1972. - Vol. 50. - P. 199-204.
Шлапак В.В., Небыков М.В. Особенности семенного размножения Pinus sylvestris L. в условиях in vitro
Исследовано развитие семян Pinus sylvestris L. в культуре in vitro. Проведен подбор оптимальных вариантов стерилизации растительного материала и модификация питательных сред для размножения и получения растений-регенерантов.
Ключевые слова: Pinus sylvestris L., in vitro, развитие, семена, стерилизация, питательная среда, растения-регенеранты.
Shlapak V.V., NebykovM.V. Development of seed Pinus sylvestris L. in the culture of in vitro
Selection of optimal variants of sterilizations of vegetable material and modification of nutrient medium for reproduction and receipt of regenerative plants are conducted.
Keywords: Pinus sylvestris L, in vitro, development, seed, sterilization, nutrient medium, regenerative plants.
УДК 630.1 Асист. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львт; доц. Т.Б.Скробач, канд. с.-г. наук - Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ВПЛИВ ХРЕБЕТНИХ КАРПОФАГ1В НА ШИШКОНОШЕННЯ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ МАЛОГО
ПОЛ1ССЯ
Представлено результати вивчення впливу карпофапв на шишконошення яли-ни европейсько!. Для визначення впливу карпофапв на насшненошення розроблено власну програму дослщжень. Встановлено, що, о^м люово! фауни, комах та ф^ох-вороб, на зменшення врожаю насшня впливае абютичний чинник (вггер). Визначено штенсившсть впливу рiзних негативних чиннигав на зниження очжуваного врожаю насшня.
Ключовг слова: ялина европейська, насшня, шишки, прогнозування плодоно-шення, лiсовi культури, карпофаги.
Вступ. Пщ час щоденного живлення багато зв1р1в 1 птах1в знищують насшня ялини звичайно!, сосни звичайно! та кедрово!, ялищ бшо!, бука люо-вого, дуб1в звичайного та скельного, каштана !спвного, клешв, лип, лщини, гор1х1в та шших порщ.
Насшня ялини е елементом кормово! бази для багатьох представниюв люово! фауни: зв1р1в, птах1в, комах 1 гриб1в, яких через характер живлення називають карпофагами. Живлячись насшням, вони знижують врожай та його вихвд з насшно! сировини, чим в окрем1 роки можуть завдавати значно! шкоди люовому господарству. Загалом варто зазначити, що методику досль
джень впливу живиx opгaнiзмiв нa нaciннe- чи плoдoнoшення ще poзpoбленo не говню™ i питaння пoтpебye детaлiзaцiï тa дoпoвнення.
Знaчення твapин - cпoживaчiв нaciння пiд чac пpoгнoзyвaння oчiкyвa-нoгo вpoжaю тa визнaчення теpмiнiв зaгoтiвлi лicoнaciннoï cиpoвини дoci не-дocтaтньo вивченo i чacтo ^opyEra лiciвники.
Результати дослiджeнь. Визнaчення впливу звipiв тa птaxiв нa зм^ вpoжaю шишoк ялини eвpoпейcькoï ми пpoвoдили y пpиcтигaючиx тa стиг-лиx лicoвиx кyльтypax Мaлoгo Шл^я, щo вiдзнaчaлиcь виcoкими ^газни-гами пpoдyктивнocтi тa зaдoвiльним caнiтapним cтaнoм i мoжyть пicля шещ-aльнoï пiдгoтoвки бути вiдведенi пiд ТЛНД чеpез вiдcyтнicть тaкиx oб'eктiв та теpитopiяx лicoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв.
Для визтачення впливу кapпoфaгiв нa нaciннeнoшення ялини ми ^o-вели дocлiдження, яке cклaдaлocя з кiлькox етaпiв:
• видшення нacaджень, щo вiдпoвiдaють вимoгaм дo введения ТЛНД;
• лиге визнaчення oчiкyвaнoгo вpoжaю тттитттк y нacaдженнi;
• лiтнiй oблiк oпaлиx шишoк нoвoгo вpoжaю na л^вш пiдcтилцi пpoбниx дiля-нoк;
• (зимoве) визнaчення oчiкyвaнoгo вpoжaю тттитттк y нacaдженнi;
• зимoвий oблiк oпaлиx тттитттк;
• oбpaxyнoк втpaт вpoжaю тттитттк 3a вiдoмий пpoмiжoк чacy xa чacтки кoжнoгo з чинниюв, щo вплинули na fcro змiнy.
Викoнyючи пеpший пункт дocлiдження, ми виявили, щo зтачта кшь-кicть oбcтежениx нacaджень вта^^к дocягнення вiкy cтиглocтi чи незaдo-вiльнoгo caнiтapнoгo cтaнy не змoжyть бути викopиcтaнi пiд зaклaдення ТЛНД. Сеpед нacaджень, якi мoжнa вщвести пiд ТЛНД, ми зyпинилиcь та двox пpoбниx дiлянкax: 4.Лa i 14.Л, щo зaклaденi y Лaгoдiвcькoмy тa Лк^-миpcькoмy лicництвax вiдпoвiднo деpжaвниx пiдпpиeмcтв "Бpoдiвcьке ЛГ" i "Дубешзьке ЛГ".
Ha циx пpoбниx дiлянкax, пiд чac викoнaння дpyгoгo етaпy дocлiджен-ня, y юнщ липня - нa пoчaткy cеpпня пpoтягoм 2002-2006 pp., ми пpoвели виз-нaчення oчiкyвaнoгo вpoжaю шиння зa дoпoмoгoю poзpaxyнкoвo-cтaтиcтичнo-гo методу з викopиcтaнням шкaли О.О. Мoлчaнoвa, який, нa вiдмiнy вiд шиpo-кo викopиcтoвyвaнoгo в лicoгocпoдapcькиx mдпpиeмcтвax метoдy oкoмipнoгo oблiкy (В.Г. Кaппеpa), дae змoгy здiйcнити тoчнiший кшькюний oблiк. Вoднo-чac, пiд таметом нacaджень ми зaклaли oблiкoвi дшянки для oблiкy cвiжooпa-лиx шишoк. ïx зaклaдaли зa метoдикoю o^raïï пpиpoднoгo ж^влен-ня М.М. Гopшенiнa [1]. Пicля детaльнoгo oraa^y шишoк нa oблiкoвиx дiлянкax, ми, для уникнення ïx пoвтopнoгo пoпaдaння m дiлянки шляxoм пеpенеcення гpизyнaми чи птaxaми, cклaдaли ïx y мшки i винocили зa межi нacaдження.
Пoвтopний oблiк oпaлиx шишoк ми пpoвoдили y ciчнi для пpocтежен-ня xapaктеpy змiни впливу aбioтичниx тa бioтичниx чинниюв нa oцiнкy npo^ нoзoвaнoгo вpoжaю. Свiжooпaлi шишки, таявш нa oблiкoвиx дiлянкax, ми го-paxyвaли, звaжaючи нa xapaктеp ïx пoшкoджень.
Вoднoчac, y шчш, пеpед пoчaткoм зaгoтiвлi шишoк ялини та тд-пpиeмcтвax, ми пoвтopнo oцiнювaли бaл "плoдoнoшення" для визтачення змiни oцiнки пpoгнoзoвaнoгo вpoжaю, яга пpoвoдилacь нa пoчaткy cеpпня.
Щодо тдрахунку скинутих на землю шишок у насадженнях, то вш дае занижену оцiнку впливу птахiв на зм^ врожаю, оскiльки вони спожива-ють значну його частку, видобуваючи насшня зi шишок, що залишаються на гшках ростучих дерев [3], чи, як дятел, переносять шишки за межi насаджень. В окремi багатосшжш зими облiк опалих шишок на пробних дшянках був ус-кладненим.
Пробш дiлянки ми закладали у люових культурах 62- та 66-рiчного вь ку для ялини европейсько! у врожайш та неврожайнi роки.
Як вщомо, шишконошення ялини европейсько! характеризуеться пев-ною цикшчнютю з штервалами мiж врожайними роками в 3-6 роюв. Наприк-лад, 2002 р. у Малому Полюш характеризувався високими показниками врожаю насшня ялини. Чисельнють шишконосних дерев i загальна кiлькiсть шишок у перюд 2003-2005 рр. були низькими i лише в 2006 р. вщбулося зрос-тання !х врожаю.
Навиь у врожайнi роки кiлькiсть шишок на окремих деревах ялини звичайно! у насадженнях сильно вiдрiзняеться. Матерiали з прогнозування i облiку оч^ваного врожаю шишок, а також з обл^ опалих шишок та визна-чення частки впливу на !х опадання рiзних чинникiв за перюд 2002-2006 рр. наведено у табл. 1.
Табл. 1. Оцнка оч^ваного врожаю ялини европейськоЧ та п змта за вiдомий
промiжок часу
й и '¡3 о о « Й д Облж у першш декад! серпня Облж у другш декад! ичня
середня кшьюсть шишок на одному дерев^ шт. бал "шишконошення" х и — Н -в И 1-е § н и а 2 ^ шл § Е а 5 1 5 '3 частка виявлених на тдстилщ шишок, з них, % середня кшьюсть шишок на одному дерев^ шт. бал "шишконошення" х и— л- а И 1-е § н И а « 2 ^ шл § Е а 5 1 5 частка виявлених на тдстилщ шишок, з них, %
м о £ и 1 в 'со вщгризених бшкою вщкушених ялиновим шишкарем збитих дятлом звичайним м о £ и 1 в 'со вщгризених бшкою вщкушених ялиновим шишкарем збитих дятлом звичайним
ПД-4. Ла, тип л1су С3-гсД, склад 5С 5Ял, Дз, Яс, вж 62 роки, клас боштету - I, кшьюсть ялин на 1 га - 320 шт.
2002 108 3 2230 33 17 28 22 91 3 5310 32 21 26 21
2003 32 2 1124 41 31 - 28 24 2 2420 38 25 - 37
2004 37 2 1375 51 20 - 29 25 2 3730 39 23 - 38
2005 76 3 1820 39 25 - 35 68 2 2410 39 26 4 31
2006 111 3 2800 35 21 23 21 98 3 4020 40 13 27 20
ПД-14.Л, тип люу В2-дС, склад 9Ял 1 Дз, вж 66 роюв, клас боштету - I, кшьюсть ялин на 1 га - 380 шт.
2002 132 3 5950 37 20 20 23 109 3 10710 34 17 28 21
2003 51 2 2425 38 26 - 36 33 2 7320 35 25 - 40
2004 66 2 3075 51 16 - 33 47 2 7930 44 21 - 35
2005 59 2 3150 39 29 - 32 50 2 4280 34 25 6 35
2006 105 3 4230 36 23 12 29 92 3 6570 33 15 29 23
Як бачимо з табл. 1, зменшують урожай та вихщ насшня iз шишок ялини - гризуни та птахи, яю живляться насiнням дослщжувано! породи. Ан^зуючи матерiали табл. 1, видно, що тд час прогнозування врожаю пот-рiбно враховувати вплив не лише оршто-, зоо-, ентомофауни, дп фiтохвороб, а й вплив абiотичного чинника. У цьому випадку - це дiя сильного виру, який спричинюе зривання частини шишок iз дерев.
Пiд час рекогносцирувальних дослщжень ялинниюв та облiку шишок на пробних дшянках ми помнили, що найбiльше зiрваних вiтром шишок зна-ходиться на межi насаджень зi сiльськогосподарськими угiддями, галявина-ми, прогалинами, дшянками, незiмкнених лiсових культур, молодняюв та дорогами. На межi з насадженнями, висота яких не значно вiдрiзнялася вiд дос-лiджуваних насаджень, такого не спостершалося. Це, на нашу думку, пов'яза-но з бiльшим впливом виру на межовi екземпляри ялин з боку безлюих тери-торiй, чи молодих насаджень з меншою висотою. За серпневого облiку опа-лих шишок найбшьша 1х частка на двох пробних дшянках припадае на вплив виру. Вiдносно низькi вщсотки шишок, пошкоджених бiлками та птахами, у цей час пояснюють наявнютю у шишках ще незрiлого насшня.
Найбшьший вплив ялинових шишкарiв на зменшення врожаю вщбу-ваеться у врожайш роки та рiк, що передуе року з рясним шишконошенням. У неврожайш роки шишкарi у насадженнях були вщсутш.
У другш декадi сiчня облiк шишок на поверхш землi показав збшь-шення впливу дятла звичайного та дещо менший вплив бшки, яка часто до-1дае збитi ним чи вщкушеш шишкарями (у врожайнi роки) шишки на поверхш земль Постшна присутнiсть бiлки та звичайного дятла у врожайш та неврожайш роки у насадженнях i схожий характер впливу на зменшення шишок ялини вказують на збалансованють чисельност популяцш згаданих вище представниюв люово! фауни та наявнють в окрузi шшо! !ж^ яку вони вико-ристовують у перiод мiж врожайними роками. Цiею !жею можуть бути як на-сiння сосни звичайно! (для дятшв), насадження яко! е переважаючими у регь ош, так i горiхи лiщини, граба та рiзнi види грибiв, яю теж значно поширенi в Малому Полюш (для вивiрок).
Загалом тд час порiвняння балiв шишконошення, одержаних за серпневого та шчневого прогнозування врожаю, проведеного протягом 5 роюв на двох пробних дшянках, у прогнозi врожаю 2005 р. вщбулось зниження його на одиницю, що вказуе на наявнють впливу виру, бшок та птахiв на змь ну прогнозованих показникiв.
Кшьюсть шишок та характер !х змши за 6 мiсяцiв у насадженнях дае нам не повну шформащю щодо впливу тих чи шших чинниюв на !хню змiну. Для уточнення ощнки ми перевели кшькють шишок на деревах у насадженш в масу насшня, використавши отриманий експериментально усереднений по-казник виходу насiння з одше! шишки (0,48 г) [4].
Визначаючи врожай насшня, ми не враховували серпневого обл^ опалих шишок, оскшьки пiд час ощнювання прогнозованого врожаю на тд-приемствах !х не враховують також.
Оцiнку впливу кожного з чинниюв на зменшення маси очiкуваного врожаю насiння ялини за 6-мiсячний перiод протягом 2002-2006 рр. наведено в табл. 2.
Табл. 2. Маса очжуваного врожаю насшня ялини европейськоЧта IXзменшення за впливу абютичних та бютичних чиннитв
Р1к досль джень Прогнозо-вании врожай насшня, кг-га-1 Маса знищеного насшня, кг-га-1 Зниження очжуваного врожаю насшня, %
в1т-ром быками ялиновими шишкарями дятлами звичайними всьо-го
спричинене карпофагами загальне
ПД-4.Ла, юльюсть дерев ялини на 1 га - 320 шт.
2002 16,42 0,81 0,53 0,66 0,53 2,52 10 15
2003 4,86 0,44 0,29 - 0,43 1,15 15 24
2004 5,62 0,69 0,41 - 0,67 1,77 19 32
2005 11,55 0,45 0,30 0,05 0,35 1,14 6 10
2006 16,87 0,76 0,25 0,52 0,38 1,91 7 11
ПД-14.Л, юльюсть дерев ялини на 1 га - 380 шт.
2002 23,83 1,73 0,86 1,42 1,07 5,09 14 21
2003 9,21 1,22 0,87 - 1,39 3,48 25 38
2004 11,91 1,66 0,79 - 1,32 3,77 18 32
2005 10,65 0,69 0,51 0,12 0,71 2,03 13 19
2006 18,95 1,03 0,47 0,91 0,72 3,12 11 16
Ан^зуючи дат, наведет в табл. 2, бачимо, що прогнозований вро-жай насшня на пробних дшянках змшюеться в дiапазонi вщ 4,86 до 23,83 кг-га-1. Найменшою масою насiння характеризуеться перший тсля вро-жайного рiк дослщжень. Пiсля нього маса очiкуваного врожаю насшня почи-нае повiльно зростати.
Вплив виру на зменшення маси оч^ваного врожаю насшня ялини змшюеться в межах вщ 0,44 до 1,73 кг-га-1. Загальне зменшення врожаю насшня - вщ 1,14 до 5,09 кг-га-1, а його максимальш показники притаманш на обох пробних дшянках для врожайних роюв.
Бшки зi серпня по шчень можуть зменшити врожай насiння вщ 0,29 до 0,86 кг-га-1. Максимальний вплив на зменшення прогнозованого врожаю насшня ялиновими шишкарями вщзначено у врожайнi роки (1,42 кг-га-1). Дятли звичайш е бiльш постшними у дослiджуваних насадженнях, порiвняно зi шишкарями, i !хнш вплив протягом 5 роюв е значшшим, хоча найбшьша маса знищеного ним насшня е дещо меншою - 1,39 кг-га-1.
Порiвнюючи вплив карпофапв на зменшення очiкуваного врожаю насшня ялини, потрiбно вiдзначити його прямо пропорцшну залежнiсть вiд його розмiру. Тобто чим менший врожай насшня, тим бшьш вiдчутний на ньому вплив карпофагiв. На ПД-4.Ла це найкраще простежуеться на другий рж пiсля рясного врожаю, а на ПД-14.Л - у наступний тсля врожайного рж. Загалом карпофаги в щ роки зменшили оч^ваний врожай насшня на 19 та 25 %, що варто враховувати тд час вибору часу заготiвлi шишок.
Отже, тд час прогнозування врожаю насшня ялини европейсько! пот-рiбно зважати на низку чинниюв, що за певного зб^ можуть знизити його на 38 %.
Висновки. Змши у визначеному в cepnHi оч^ваному врожа! шишок за 6 мюящв пов'язанi з впливом виру, який може знизити його на 14 %. Од-ночасно зменшують оч^ваний врожай вивiрка люова, дятел звичайний та шишкар ялиновий. 1хнш влив може змшюватися вiд 6 до 25 %. Дотриму-ючись юнуючих вимог щодо заготiвлi шишок та враховуючи перiодичнiсть шишконошення, ми зможемо уникнути вiдчутного впливу карпофагiв тд час прогнозування та заготiвлi шишок на ТЛНД в регюш дослщжень.
Наявнiсть насаджень за участю породи штродуцента в регiонi досль джень сприяе розширенню кормово! бази для корисно! в господарському вщ-ношенш лiсово! фауни.
Л1тература
1. Горшенин Н.М. Лесоводство/ Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов: Вища шк., 1977. - 304 с.
2. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво: навч. пос1б. [для студ. вищ. навч. закл.]/ [Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш]. - Льв1в: Свгг, 1998. - 432 с.: ш., табл. - ISBN 5-7773-0320.
3. Формозов А.Н. Звери, птицы и их взаимосвязи со средой обитания/ А.Н. Формозов. -М. : Наука, 1976. - 309 с.
4. Харачко Т.1. Ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.) у люових насадженнях Малого Полюся: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Люов1 культури та фггомелюращя" - Льв1в, 2010. - 20 с.
Харачко Т.И., Скробач Т.Б. Влияние позвоночных карпофагов на шишконошение ели европейской в лесных культурах Малого Полесья
Представлены результаты изучения влияния карпофагов на шишконошение ели европейской. Для определения влияния карпофагов на семеноношение разработана собственная программа исследований. Установлено, что, кроме лесной фауны, насекомых и фитоболезней, на уменьшение урожая семян влияет абиотический фактор (ветер). Определена интенсивность воздействия различных негативных факторов на снижение ожидаемого урожая семян.
Ключевые слова: ель европейская, семена, шишки, прогнозирование плодоношения, лесные культуры, карпофаги.
Kharachko T.I., Skrobach T.B. Effect of vertebrate carpophaga's on fruiting in spruce plantations of Male Polissya
Results of studying the influence of carpophaga's on fruiting spruce. Developed a research program to determine the impact of carpophaga's on fruiting. It is established that in addition to forest fauna, insects and fungal diseases on seed yield reduction affects abiotic factor (wind). Determined by the intensity of the impact of various negative factors in the expected reduction in seed yield.
Keywords: Norway Spruce, seed, cones, forecasting fruiting, forest plantations, car-pophaga's.
