CC BY
38
УДК 619.22.28:614.48:615.9:636.065
Коваленко В.Л., к.вет.н., с.н.с., Чехун А.1., н. с., Ярохно Я.М., лжар ветмедицини, (yarokhno@ukr.net) Гнатенко А.В., астрант, (alenagnatenko@ukr.net) 1нститут еетеринарног медицины НААН Украгни, м. Киге Савченко Л.Г.© ТОВ БНВП «РИВС» (м. Киге)
ВПЛИВ ДЕЗ1НФЕКТАНТУ НА ОСНОВ1 ПОЛ1ГЕКСАМЕТИЛЕНГУАН1ДИН Г1ДРОХЛОРИДУ НА ОРГАН1ЗМ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН
Визначено гостру токсичтсть, кумулюючу, сенсибшзуючу, подразнюючу, шюрно-резорбтиену дт дезгнфгкуючого препарату на осноег пол1гексаметилентетрамтгуатдину ггдрохлориду на оргашзм лабораторних теарин. Встаноелено, що дослгджуеаний препарат зггдно саттарно-гтешчних норм егдноситься до 3 групи токсичност1, е концентрац1ях, якг значно перееищують бактерицидт, не мае еираженог кумулюючог, сенсибшзуючог, шюрно-резорбтиеног дп.
Ключоei слова: полйексаметиленгуатдин ггдрохлорид, токсичтсть, лабораторт теарини.
Вступ. Обираючи препарати для дезшфекцп об'екпв тваринництва, необхщно звертати увагу не тшьки на ix антимшробну д1ю, а також можливу токсичшсть для тварин [1, 2]. На сучасному етат проводиться удосконалення розробки та впровадження дезшфшуючих засоб1в з д1ючою речовиною пол1гексаметиленгуашдин пдрохлорид (ПГМГ-ГХ). За х1м1чними характеристиками ПГМГ-ГХ - це лшшний або розгалужений пол1мер, за ф1зичними - прозора склопод1бна маса, добре розчинна у вод1, за саштарно-гшешчними - дезшфшуюча речовина, ефективний фунпцид та антисептик щодо грампозитивно:1 та грамнегативно:! мшрофлори. Д1я д^чо' речовини ПГМГ-ГХ основана на коагуляцп бiлка мшробно'1' клiтини [3, 4]. За результатами наших попередшх дослiджень [5] були визначеш бактерициднi концентрацп препарату на основi ПГМГ-ГХ щодо грампозитивно'1' мшрофлори - 0,0075%, та щодо грамнегативно'1' - 0,05%.
Метою досл1джень було визначення гостро' токсичностi та встановлення шкщливо' дп препарату з дшчою речовиною ПГМГ-ГХ на органiзм тварин.
Матер1али i методи. Дослiдження проводили згщно чинних методик [6]. Для дослдав вiдбирали клiнiчно здорових бших мишей з вагою тiла 18-20 г, за якими на протязi 6 дiб проводили спостереження, виключали слабких мишей.
Перед визначенням гостро' токсичностi (LD50) попередньо визначали LD100 та LD0. Для цього визначали мшмальну концентрацiю препарату за яко' наступала загибель всix дослiдниx тварин, та максимальну концентрацiю, за яко' всi
© Коваленко В.Л., Чехун А.1., Ярохно Я.М., Гнатенко А.В., Савченко Л.Г., 2011
247
залишались живь Дози препараив для наступного етапу брали так, щоб нижча доза не викликала загибелi мишей, вища викликала б 100% загибель та мiж ними було не менше 4-х промiжних доз, що викликали загибель бшьше або менше 50% мишей. Для визначення гостро! токсичностi препарату ми пвдбрали 7 дослiдних та одну контрольну групи бiлих мишей, масою 18-20 г, по 7 голiв в кожнiй групi. Розчин дезшфектанту вводили безпосередньо в шлунок 0,5 мл. По концентраци дослщжуваного препарату та введеного об'ему розраховували кiлькiсть введено! дшчо! речовини на 1 кг ж. м. Обрахунки проводили за методом Кербера. Дослщ тривав 15 дiб. Протягом дослщу спостерiгали за поведiнкою тварин, фшсували кiлькiсть загиблих в кожнiй груш. Проводили патолого-анатомiчний розтин загиблих мишей.
З метою вивчення кумулятивно! ди препарату на основi ПГМГ-ГХ сформували дослiдну та контрольну групи мишей по 7 голiв в кожнш групi, живою масою 18-20 г. Контрольнш груш тварин щодня згодовували з молоком дослщжуваний препарат з розрахунку 1/5 вщ ЛД50, дослiднiй - дослщжуваний препарат в тiй же доз^ протягом 60 днiв.
Подразнюючу дш ПГМГ-ГХ вивчали на шкiрi мурчаюв, у яких за день до дослщу вистригали шерсть в дшянщ спини з обох бокiв. Було сформовано три дослщних i одну контрольну групи мурчаюв по 5 голiв у кожнш груш. Двiчi на день на вистрижену поверхню рiвномiрно наносили розчини у 1 i 3 % концентращях. Тваринам контрольно! групи на вистрижену поверхню наносили воду. Дослщження продовжувались протягом 30 днiв.
Дослщження сенсибiлiзуючих властивостей проводили на мурчаках масою тша 340-380 г. В дослщнш i контрольнiй групах було по 5 тварин. Попередньо проводили пiдбiр сенсибшзуючо! та тестуючо! концентрацш речовини на 3 мурчаках. На шюру тварин наносили речовину у нативному виглядi 25%, 10% водних розчишв по 0,2 мл у продовж 10 днiв. Для сенсибшзацп органiзму речовину вводили внутрiшньошкiрно одноразово в зовшшню поверхню вуха тваринам дослщно! групи - по 200 мкг в 0,02 мл, контрольшм тваринам - 0,02 мл дистильовано! води. Починаючи з 12 дня пщдослщним тваринам упродовж 7 дшв на вистриженi дiлянки шкiри наносили речовину по 0,02 мл у виглядi 25% водного розчину, контрольним - таку ж кiлькiсть дистильовано! води. Тестування тварин проводили на 10 та 20 день експерименту при нанесенш 0,2 мл речовини у нативному виглядi на штактш дiлянки шкiри пiддослiдних та контрольних тварин. Пiсля нанесення тестувально! концентраци речовини на шкiру спостереження за тваринами проводили через 24 та 48 годин. Реакцш шюри ощнювали вiзуально за 5-ти бальною ушфжованою шкалою.
Шкiрно-резорбтивну дiю дослiджуваного засобу вивчали на бших мишах масою 18-20 г, шюра яких не мала видимих ознак патологi!. Протягом 15 дшв по двi години на добу хвости дослщних мишей (п'ять голiв) занурювали в пробiрки з 1 % та 3 % розчинами препарату на 2 год. Хвости контрольних тварин помщали в пробiрки з водою.
Шсля введення в шлунок 0,5 мл рекомендованого робочого розчину дослщжуваного препарату 0,05-0,1 % (що в 10 разiв перевищуе бактерицидне
розведення) проводили забш мишей (10 голiв) з метою патолого-анатомiчноl дiагностики та взяття i дослщження проб кровi.
Результати дослщженя. За результатами попереднього дослiду нами визначеш ЬБ100=2200 мг/кг, ЬБ0=556 мг/кг. Шсля розрахункiв доз препарату на 1кг живо! маси дослщних тварин мишам першо! групи вводили препарат в шлунково-кишковий тракт iз розрахунку 556 мг/кг ж. м.; друго! - 776 мг/кг; третьо! - 1112 мг/кг; четверто! - 1444 мг/кг; п'ято! - 1668 мг/кг; шосто! - 1888 мг/кг; сьомо! - 2200 мг/кг. Мишам контрольно! групи вводили по 0,5 см3 води. На протязi цього часу в першш дослiднiй i контрольнiй групi всi тварини залишились живими. Загибель тварин iнших груп основному спостерiгалась з 1 по 10-й день спостережень. Результати обчислення ЬБ50 наведенi в таблицi 1.
Таблиця 1
Визначення ЬБ50 для препарату на основ1 ПГМГ-ГХ за методом Кербера
_ЬБ0=556 мг/кг ж. м., Ь0]00=2200 мг/кг ж. м._
Дослвджуваний деззааб, мг/кг
556 776
1112 1444 1668 1888 2200
Вижило тварин, п
7
6
5
4
3
1
0
Загинуло, п
Ъ 0,5 1,5 2,5 3,5 5 6,5
Б 220 336 332 224 220 312
110 504 830 784 1100 2028
0
1
2
3
4
6
7
Де: Ъ -половина суми числа тварин, яю загинули в дослiдах з використанням двох останшх доз;
О - рiзниця числового значення двох доз, яю стоять поруч;
ЬБ50=2200-((110+504+830+784+1100+2028)/7)=1434 мг/кг ж. м.
При розтиш загиблих мишей (при введенш дози ЬБ100) спостерiгались змiни в кишково-шлунковому тракт^ а саме почервонiння та вщшарування слизово! оболонки шлунку i тонкого кишечника, печшка збiльшена, в черевнш i груднiй порожнинi - шниста рiдина.
Згiдно санiтарно-гiгiенiчних норм ГОСТ 12.1.007-76 за класом даний препарат при введенш в шлунок вщноситься до 3 класу небезпечностi.
Пвд час спостереження за дослiдними i контрольними тваринами при вивченнi кумулятивно! ди препарату не було виявлено вщхилень в поведiнцi i фiзiологiчних функцiях пiддослiдних тварин. Жодна тварина не загинула. Пiсля закiнчення дослщу i розтину забитих мишей макроскотчних змiн у внутрiшнiх органах не встановлено. При вивченш подразнюючо! ди за дослiдний перiод (30 дшв) при нанесеннi 1 i 3 % розчишв дезiнфектанту не виявляли будь-яких видимих змiн як на поверхш шкiри, так i щодо фiзiологiчних функцiй пiддослiдних тварин.
При дослщженш сенсибiлiзуючих властивостей встановлено що при нанесеннi на шкiру тварин речовини у вах дослiджуваних концентращях подразнюючо! дi! не проявляли. Шсля внутрiшньошкiрного введення у вухо мурчаюв у мiсцi введення змiн шюри не спостерiгалось. Аплiкацi! речовин у сенсибшзуючш концентрацi! упродовж 7 дiб не чинили подразнюючо! дi! на
шюру мурчаюв. Упродовж усього до^ду шюра була чистою, звичайного кольору. Через 24-48 годин тсля першого та другого тестування у пщдослщних i контрольних тварин реакщя шкiри на дiю антигену становила 0 б^в. Пiд час проведення дослщжень з визначення шюрно-резорбтивно! ди деззасобу i пiсля !х закiнчення не було виявлено ознак токсично! ди 1 та 3 % розчишв на мишах.
Слщ зауважити, що в рекомендованiй робочш концентраци - 0,05-0,1 % препарат, введений перорально в дозi 0,5 см3, не спричинив видимих патолого-анатомiчних змiн при розтинi забитих мишей. Результати дослiдження кровi забитих мишей поданi в таблицi 2.
Таблиця 2
МорфолоНчш показники кров1 мишей пiсля обробки робочими розчинами
ПГ МГ-ГХ, М±т, (п=10)
Показники Контроль До обробки 3 год шсля обробки Через 7 д1б тсля обробки Через 14 д1б тсля обробки
Гемоглобш, г/л 105,0±2,0 95,0±4,0 109,0±3,7** 97,3±3,2 102,2±4,1**
Еритроцити, Т/л 9,3±0,10 9,5±0,21 8,5±0,32 ** 9,5±0,11 9,1±0,14 **
Лейкоцити, Г/л 10,2±0,23 11,1±0,17 13,7±0,27 ** 12,3±0,3 11,0±0,3 **
Лейкограма, %:
базофши 0 1,0±0,1 2,0±0,3 0 0
еозинофши 2,0±0,1 1,0±0,1 3,0±0,2 2,0±0,1 1,0±0,1
нейтрофши:
м1елоцити - - - - -
юш - - - - -
паличкоядерш 4,0±0,3 3,0±0,2 4,0±0,3 3,0±0,1 3,0±0,2
сегментоядерш 28,0±1,2 30,0±1,1 29,0±1,6 28,0±1,2 28,0±1,2
л1мфоцити 67,0±1,5 70,0±0,8 73,0±0,3 66,0±1,1 65,0±0,7
моноцити 1,0±0, 1 2,0±0,3 3,0±0,2 2,0±0,1 2,0±0,1
Примтка: * - Р<0,05, ** - Р<0,01 у пор1внянт з контролем
Результати таблиц свiдчать про змши через 3 години тсля проведення дезшфекци показникiв кровi у мишей. Так, порiвняно з вихщними даними, вiрогiдно збiльшувалися показники: лейкоциив; базофiлiв; еозинофiлiв; лiмфоцитiв; також було збшьшення моноцитiв; незначне збiльшення вмюту гемоглобiну та незначне зменшення еритроциив. Кiлькiсть паличко- i сегментоядерних нейтрофшв знаходились в межах норми. У контрольних мишей за час до^ду актившсть нейтрофiлiв та в лейкоцитарнш формулi кровi дослiдних тварин значних змш не виявляли. Проявився короткочасний медикаментозний лейкоцитоз який виник тсля зовтшньо! обробки тварин. Також ми спостер^али еозинофшю при захворюваннi, яке переб^ае з явищами алерги. Проте прогностичне значення еозинофши необхiдно ощнювати в комплексi з iншими клмчними ознаками та змiнами кровi. Лiмфоцитоз був короткотермiновим, супроводжувався збiльшенням кшькост еозинофiлiв, моноцитiв, незначним
зменшенням нейтрофЫв без суттевих змш piBra гемоглобiну та еритроциив, що свiдчить про швидке вiдновлення оргашзму.
Висновки. 1. Дослщжуваний препарат мае високу бактеpициднiсть яка настае за концентраци 0,0075 %, та низьку токсичнiсть LD50=1434 мг/кг ж. м.
2. Препарати в рекомендованих робочих концентpацiях, якi в 10 pазiв вищi за бактерицидш, не токсичнi для тварин, при забо! i патологоанатомiчному pозтинi яких не виявленi видимi змiни, при дослщженш кpовi моpфологiчнi показники достовipно не змiнювались.
3. Препарат не володiе кумулятивною, сенсибiлiзуючою, подразнюючою чи шюрно-резорбтивною дiею за концентpацiй 1-3 %, що в 100 i бшьше pазiв перевищують бактерицидне розведення.
Л1тература
1. Ветеринарна дезiнфекцiя (шструкщя та методичнi рекомендаци) / за ред. О. М. Якубчак. - К.: «Компашя Бюпром», 2010. - 152 с.
2. Кирпиченок В. А. Справочник по ветеринарной дезинфекции / Кирпиченок В. А., Ятусевич А. И., Горидовец В. У. - Минск: Урожай. 1991. - 151 с.
3. Дезшфекщя. В 3-х частинах. Ч 1. Дезiнфiкуючi засоби та !х застосування / А. М. Зарицкий Житомир: ПП «Рута», 2001. - 384 с.
4. Николаенко В. П. Аэрозольная дезинфекция Пербаксаном в присутствии птицы / В. П. Николаенко, А. П. Цапко // Птицеводство. - 2008. - № 8. - С. 43-44.
5. Коваленко В. Л. Визначення бактерицидной комплексного дезшф^ючого препарату на основi пол^ексаметиленгуанщин гщрохлориду / В.Л. Коваленко, 5. А.1. Чехун, Я.М. Ярохно, та iн. // Ветеринарна бютехнолопя. -Ки!в, 2011. - № 18. - С. 65-70.
6. Рекомендаци щодо саштарно^кробюлопчного дослiдження змивiв з поверхонь тест-об'ектсв та об'ектiв ветеринарного нагляду i контролю / методичнi рекомендаци / О.М. Якубчак, В.1.Хоменко, В. Л. Коваленко та ш. - Кшв, 2005. - 18 с.
Summary
Kovalenko V.L., Chekhun A.I., Yarokhno Y.M., Gnatenko A.V., Savchenko L.G.
THE INFLUENCE OF DISINFECTANT WITH POLYHEXAMETHYLENGUANIDINE HIDROCHLORIDE ON THE ORGANISM OF LAB ANIMALS
There were studied toxicology, allergic, irritable, skin-resorbtive properties of disinfection preparation on the Polyhexamethylenguanidine hydrochloride on the organism of lab animals. Determined that preparation, had been studied, be included in the 3-rd toxic group, accordingly to hygienic requirements, doesn't have visible allergic, irritable, skin-resorbtive action.
Key words: Polyhexamethylenguanidine hydrochloride, toxicology, lab animals.
Рецензент - д.вет.н., проф. Демчук М.В.
