CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 24 (63). 2011 г. № 1. С. 140-148.
УДК 338.462
ВПЛИВ АДМШ1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНО1 РЕФОРМИ НА Ф1НАНСОВУ ЗАБЕЗПЕЧЕН1СТЬ РОЗВИТКУ РЕГЮНШ
Нехайчук Д.В.
Тавршський нацюнальний yHieepcumem шеш В.1. Вернадського, м. Сшферополь, Украгна
E-mail: [email protected]
Розглянуто основш проблеми реформування административно-териториального устрою Укра!ни, що особливо важливо пiд час розбудови украшсько! державностi. Робиться наголос на формуванш правових, економiчних i органiзацiйних умов для ефективно! реализаци функций мiсцевого самоврядування з метою побудови яюсно! системи фшансування регионального розвитку. Робляться висновки щодо доцшьносп реформування системи адмшгстративно-териториального устрою, та системи мисцевого самоврядування в Укра!ш, ориентоване на виришення вщповщних завдань. Ключовi слова: административно-териториальний устрий, реформування, система фшансування, мисцеве самоврядування, децентрализация, система управлиння, ривни влади.
ВСТУП
Ключовою проблемою у формуванш ефективно! системи фшансування регионального розвитку е створення вщповщно! модели видносин миж ризними ривнями влади - державно! та мюцевого самоврядування. Важливим питанням при цьому е читке розмежування повноважень та вщповщальност кожного ривня щодо здшснення управлшня териториями, виробництва суспшьних благ та надання громадських послуг у необхщнш кшькост та вщповщно! якость Все це вимагае створення финансово самодостатшх адмшютративно-териториальних одиниць, яки були б здатш забезпечити ефективне виконання сво!х функций.
Так, в контекст адмшютративно-териториально! реформи фшансове забезпечення сощально-економичного розвитку нових адмшютративно-териториальних утворень та формування нових фшансових видносин регюшв и центру полягае у розвитку в Укра!ш системи мижбюджетних видносин.
Науково-методичне розв'язання проблем забезпечення комплексного сощально-економичного розвитку адмшютративно-териториальних утворень Укра!ни мютиться в працях Бистрякова 1.К., Варналия З.С., Данилишина Б.М., Долишнього М.1., Куценко В.1., Нудельмана В.1., Романюка С.А., Чернюк Л.Г., Хвесика М.А. та шших.
Теоретичш модели фшансових видносин регюшв та центру, а також моделювання регионального розвитку викладено у наукових працях таких зарубижних науковщв, як Балтша А.М., Клюторша В.1., Корчагина Ю.А., Барнза В., Масгрейва Р., Мельникова Р.М., Оутс У., Опглща Дж., Тибу Ч., Тюсена У. тощо.
Актуальш питання адмшютративно-териториально! реформи в Укра!ш та !х вплив на розвиток регюшв розглянуто в роботах Мельника А.Ф. та Монастирського Г.Л.
Таким чином, и про це свидчить науковий огляд лггературних джерел та практичний досвид европейських держав, реформування систем административно-
територiального устрою та мюцевого самоврядування не може бути розмiрене в часi. Адмiнiстративно-територiальна реформа найперше повязана з процесом децентратзацп, яка е змiстом реформи мюцевого самоврядування для Свропи. Децентралiзацiя державного управлшня - це розширення повноважень мiсцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мiсцевого самоврядування за рахунок повноважень центральних органiв виконавчо! влади з метою оптишзацл та шдвищення ефективностi управлiння суспiльно-важливими справами, найповшшо! реатзацп регiональних i мiсцевих штереив.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета статтi - дослщити основнi засади механiзму фшансового забезпечення розвитку регiонiв в контекст реформування адмiнiстративно-територiального устрою Укра!ни.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Оцiнка мунiципального управлiння в Укра!ш та кра!нах Свропи з позици його територiально! основи дае шдстави стверджувати, що в Укра!ш iснують об'ективш територiально-просторовi бар'ери реатзаци потенцiалу мiсцевого самоврядування. Однiею з основних причин несприятливо! сощально-економiчно! ситуаци в малих мунiципальних утвореннях, особливо сшьських, е невiдповiднiсть сiльських територiальних громад вимогам життездатностi територiальних спшьнот низового рiвня: кiлькiсть членiв громади не менша мiнiмально можливого рiвня, фiнансова автономiя, органiзацiйно-правова незалежнiсть, державна тдтримка та захищенiсть, системна цшснють.
Сьогоднi адмiнiстративно-територiальний устрiй Укра!ни характеризуеться надзвичайною подрiбненiстю, що й визначае об'ективну нежиттездатнiсть територiальних спiльнот низового рiвня. В Укра!ш цi утворення у 2,4 разу меншь шж у Польщi, за площею та в 3,8 разу - за чисельнютю населення. Щодо Швецп, ця вщмшнють ще разючiша (вiдповiдно в 30 та 7,5 разу менше). До того ж, навт з урахуванням iснування великих мiських територiальних громад, середня чисельнiсть населення мунщипального утворення в Укра!ш не вщповщае мiнiмальному рiвню.
Мiсцевi бюджети е сощально орiентованими, адже вiдповiднi видатки становлять понад 2/3 вiд загального обсягу. Проте сьогоднi укра!нська держава, делегувавши органам мiсцевого самоврядування повноваження щодо утримання та розвитку сощально! сфери (освгги, охорони здоров'я, сощального забезпечення, культури, фiзично! культури та спорту), не забезпечила належний рiвень !хнього фiнансового покриття.
Обсяг ресуршв мiсцевих бюджетiв на фiнансування делегованих Державою повноважень обраховуеться без застосування сощальних стандартiв; нормативи бюджетно! забезпеченосп, якi застосовуються у теперiшнiй час в рiзних галузях, на 70-90 вщсотюв складаються з витрат на оплату пращ, не покривають навт
мшмальну потребу у медикаментах та харчуванш i практично не враховують видатюв на утримання бюджетних установ.
Характеристика фшансово! автономi! - базова умова життездатносп територiально! спiльноти. Вона означае, що мунщипальне утворення може самостшно формувати фiнансовi ресурси для виконання власних повноважень, спрямованих на надання громадських послуг населенню на рiвнi не нижче встановлених державою мшмальних соцiальних стандартiв, та здатне спрямувати частину цих ресурсiв у бюджет розвитку, кошти якого використовуються на забезпечення виконання програм економiчного й соцiального розвитку територi!. Лише наявнють достатнiх фiнансових ресурсiв уможливлюе утримання територiальною громадою необхiдно! кшькосп об'екпв комунально! власностi, що становлять матерiальну базу мiсцевого самоврядування. Вона визначае фшансово-економiчну спроможнiсть мюцевого самоврядування, яка е основним критерiем ефективносп його управлiнсько! дiяльностi. Сукупнють фiнансових умов територiальних спiльнот базового рiвня формуеться на залишковiй основi без урахування податкоспроможностi територi! та не забезпечуе мшмальну потребу оргашв мюцевого самоврядування для належного виконання повноважень щодо економiчного й сощального розвитку мунщипальних утворень.
Держава, як шститут, що забезпечуе загальний розвиток кра!ни, повинна правовими та фiнансово-економiчними засобами гарантувати урiвноважений розвиток ушх первинних територiальних утворень.
Один зi шляхiв забезпечення життездатностi базових територiальних громад, полiпшення соцiально-економiчно! ситуацi! та створення передумов для динамiчностi розвитку мунщипальних утворень - проведення адмшютративно-територiально! реформи, яка вирiшить проблему формування правових, економiчних i оргашзацшних умов для ефективно! реалiзацi! функцш мiсцевого самоврядування. Цей напрям задекларований у Концепцi! адмiнiстративно! реформи в Укра!ш [1] та Концепцi! державно! регюнально! полiтики Укра!ни [2], проте не розроблеш практичнi механiзми його реатзацп.
Основою адмiнiстративно-територiально! реформи е формування мщних базових адмiнiстративно-територiальних одиниць, яю спроможнi здiйснювати мiсцеве самоврядування. Питання розмiрiв та функцiй, яю вони повиннi виконувати е iндивiдуальним не тiльки для кожно! кра!ни, але може мати сво! особливосп в межах навiть окремих регюшв. Тому, воно повинно вирiшуватися за безпосередньо! участi територiальних громад. Фактично держава повинна задати напрямки та критери, а також створити можливост для мiсцевого населення впливати на хщ таких перетворень.
Регiональний розвиток повинен формуватися на базi iнших адмшютративно-територiальних одиниць, якi були б об'еднаш на базi певно! територi! з урахуванням розмiщення галузей, особливостей подiлу працi, специфiки природних умов, юторичних особливостей формування регiонiв тощо. Це могли б бути макрорайони або будь-яю iншi територiальнi утворення, сформоваш за такими принципами.
Так, у 2000 рощ за дорученням Президента Укра!ни та згiдно з вщповщною постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни шститутом "Дiпромiсто" за участю
провщних науково-дослщницьких шституив була розроблена Генеральна схема планування територи Укра1ни. При цьому плануванш була врахована необхiднiсть формування регюшв за територiальною ознакою з видшенням областi чи мiста, якi е лiдерами i в соцiально-економiчному, i в фiнансовому аспектi, враховуючи особливосп розмiщення продуктивних сил, територiальний подш працi, перспективи розвитку тощо. Така схема збершае трирiвневу структуру, проте кшьюсть адмiнiстративно-територiальних утворень кожного рiвня зменшилась за рахунок !х укрупнення [3].
Так видiлено 10 адмiнiстративно-територiальних утворень - кра1в на найвищому рiвнi: Центральний (iснуючi Кшвська, Житомирська, Черкаська, Чернiгiвська областi); Схщний (Харкiвська, Полтавська, Сумська); Приднiпровський (Дшпропетровська, Запорiзька, Кiровоградська); Донецький (Донецька, Луганська); Причорноморський (Одеська, Микола1вська, Херсонська); Захщний (Львiвська, Волинська, Закарпатська, Iвано-Франкiвська, Рiвненська, Чернiвецька); Подiльський (Вiнницька, Тернопiльська, Хмельницька); Автономна Республiка Крим; м. Ки1в; м. Севастополь.
Аналiз даних статистики показуе, що такi регiони не будуть настшьки вiдрiзнятися за площею, кiлькiстю та складом населення, соцiально-економiчним розвитком як сучаснi областi.
В Генеральнш схемi також передбачено зменшити кiлькiсть адмшютративно-територiальних утворень другого рiвня шляхом об'еднання мiст республшанського, державного чи обласного значення та груп прилеглих районiв, що мають традицiйнi зв'язки та спiльнi штереси.
Таким чином, утвориться 76 адмiнiстративно-територiальних одиниць замiсть 490 iснуючих адмшютративних районiв.
Оскiльки переважна бiльшiсть сучасних територiальних громад не мае фiнансово-економiчноl самодостатностi для реалiзацil сво1х програм сощально-економiчного розвитку, то необхщно також реформувати i найнижчу ланку адмiнiстративно-територiального устрою. Замiсть близько 12 тисяч територiальних громад передбачаеться створення 734 адмiнiстративно-територiальних утворень нижчого рiвня.
Таке рiзке зменшення кiлькостi утворень адмiнiстративно-територiального устрою, а, отже, й мюцевих бюджетiв, дасть змогу Мшютерству фiнансiв Укра1ни набагато ефективнiше будувати сво! вiдносини з бюджетами вшх рiвнiв. На сьогоднiшнiй день !х е близько 12 тисяч, а, згiдно з Бюджетним кодексом Украши, Мiнiстерству фiнансiв Укра1ни доводиться працювати безпосередньо з близько 700 бюджетами. Зменшення кшькосп бюджетiв за рахунок !х розширення дало б змогу органам мiсцевого самоврядування бути бшьш рiвноправними у сво1х фiнансових вщносинах з центральними органами влади, а також ефектившше вирiшувати питання мюцевого значення.
При створенш 10 адмiнiстративно-територiальних утворень вищого рiвня, значному скороченш кiлькостi адмiнiстративно-територiальних одиниць iнших рiвнiв значно спростилася б проблема фшансового вирiвнювання. Для цього необхiдно було б розробити дворiвневу систему такого вирiвнювання мiж
утвореннями найвищого рiвня та всередиш цих регiонiв. Сформувати ефективну систему фшансового вирiвнювання для 10 регюшв набагато легше, нiж для юнуючо! кiлькостi, тим бiльше якщо вони не настшьки вiдрiзняються за площею, кшькютю населення, соцiально-економiчним розвитком тощо.
Формування таких десяти адмiнiстративно-територiальних утворень-кра!в дало б змогу створити фшансову базу регiонiв, яка е необхщною для розвитку прiоритетних галузей певно! територi!. На сьогоднiшнiй день област не володiють достатньою кiлькiстю фшансових ресурсiв, а тому не в змозi вирiшувати реальнi проблеми розвитку регюшв. Тому створення потужшших утворень дозволило б залучити бiльше як трудових, так i фiнансових ресуршв.
Також доцiльно складати програми соцiально-економiчного розвитку на рiк та середньостроковi (3-5 рокiв) на рiвнi таких регюшв.
Таким чином, при реформуванш фшансових вщносин регiонiв та центру важливо сформувати такi регiони, яю мали б достатнiй потенцiал для розширеного вiдтворення та були економiчно самодостатнiми.
Звичайно, що створення фшансово самостшних адмшютративно-територiальних одиниць потребуе змш не тiльки у територiальних розмiрах громад, районiв та регюшв, але й у податковому та бюджетному законодавствь Зокрема, повинна бути створена вщповщшсть результативносп регiонально! економши надходженням до бюджетiв.
Проте, при реформуванш територiального устрою необхiдно зважати на потенцшш можливостi громади, району чи регюну здiйснювати самофiнансування. Так, враховуючи потребу у переходi до децентралiзовано! фiнансово! системи, вже зараз доцшьно визначити завдання, якi покладатимуться на адмшютративно-територiальнi одиницi. А тодь при формуваннi, зокрема, громад, необидно оцшювати !х здатнiсть фшансувати цi завдання.
Оскiльки економiчна ефективнють виходить з ринково! економiки, то, по-перше, децентралiзацiя дрiбних громад дозволить шдлаштувати надання суспiльних благ вщповщно до вiдмiнностей територiально-розрiзненого суспшьства, а по-друге, iндивiд матиме можливють покинути або пере!хати до шшо! громади, де надаеться кращий пакет суспшьних послуг.
Тому, при формуванш адмiнiстративно-територiальних одиниць повиннi бути створеш вiдносно рiвнi початковi умови щодо самофшансування органiв мiсцевого самоврядування.
При цьому, вщповщно до принципiв теорi! фюкально! децентралiзацi!, рiвень послуг повинен бути таким, щоб середш витрати на одного користувача були на рiвнi граничних витрат додатково ще на одного користувача. Це визначае ефективний розмiр громади, яка повинна забезпечувати надання певних суспшьних благ.
Об'еднання зусиль рiзних територiальних громад е нацшеним переважно на отримання економi! вщ масштабу. Вiдповiдно до цього можна видiлити двi моделi формування територiальних об'еднань. Перша передбачае амальгамацiю (об'еднання) територiальних громад в едину велику адмiнiстративно-територiальну одиницю, яка виконуватиме широкий дiапазон функцiй власними силами,
отримуючи економда вщ масштабу у межах власно! адмшютрацп. А друга модель передбачае об'еднання малих мунiципалiтетiв на контрактних основах щодо мiжмунiципальноï спiвпрацi для отримання економи вiд масштабу у тш чи iншiй сферi. У такш моделi територiальнi громади вступають в об'еднання як самостшш учасники.
Тому, при здшсненш територiальних та функцiональних перетворень мюцевого самоврядування доцшьно застосовувати щ моделi. Амальгамацiя територiальних громад, на нашу думку, може бути ефективною у випадках, коли центр економiчноï активностi притягуе до себе прилегт територiальнi громади.
Якщо ж серед невеликих мунщипатте^в немае такого лщера, то у таких випадках органам мюцевого самоврядування доцшьно сшвпрацювати на договiрних основах у певних сферах надання послуг. Хоча у випадках неспроможносп забезпечити необхiдний рiвень послуг злиття з iншими територiальними громадами також е можливим.
Таким чином, реформування системи адмiнiстративно-територiального устрою мае на метк
1) децентралiзацiю владних повноважень, визначення ч^^' схеми розподiлу повноважень мiж органами влади на територiальному рiвнi;
2) вдосконалення бюджетних вiдносин та податково'' системи, вироблення бiльш рацiональних механiзмiв перерозподiлу фiнансiв;
3) формування оргашзацшно-, фiнансово- та матерiальноспроможноï системи оргашв мiсцевого самоврядування для виконання як власних, так i делегованих державою функци територiальноï громади;
4) створення умов для полшшення життя населення;
5) забезпечення просторово-часовоï рiвнодоступностi вшх громадян (незалежно вiд мiсця 1хнього проживання) до ресурсiв розвитку людського потенцiалу, включаючи весь комплекс сощально-культурних закладiв з надання рiзноманiтних послуг (у сферi освiти, культури, медичного обслуговування, торгiвлi тощо) [4].
Проведення адмiнiстративно-територiальноï реформи тiсно пов'язане iз законодавчим вирiшенням проблем щодо забезпечення органам мюцевого самоврядування базового рiвня можливост здiйснювати надання державних та громадських послуг населенню вiдповiдно до гарантованих соцiальних стандартiв та формувати територiальнi громади, спроможнi у повному обсязi виконувати функцiï i завдання мiсцевого розвитку. Для цього доцшьним е вжиття таких заходiв:
1) здшснити чiтке розмежування повноважень мiж мiсцевими органами виконавчоï влади та органами мюцевого самоврядування шляхом прийняття новоï редакцiï Законiв Украши "Про мюцеве самоврядування в Украïнi" та "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiï";
2) делегувати повноваження держави органам мюцевого самоврядування виключно на умовах ix достатнього матерiально-фiнансового забезпечення; розробити та законодавчо затвердити критери самодостатностi громад;
3) запровадити порядок визначення нормативiв необxiдного фiнансового забезпечення завдань мюцевого значення, порядок застосування державних
сощальних стандарт i нормативiв щодо надання мшмально необхiдного перелiку державних та громадських послуг органами мюцевого самоврядування населенню;
4) посилити матерiально-фiнансову базу мiсцевого самоврядування шляхом прийняття Закону Украши "Про мiсцевi податки i збори" та Податкового кодексу Украши, внесенням змiн до Бюджетного кодексу Украши;
5) визначити правовi основи управлiння об'ектами комунально! власност^ а також управлiння об'ектами сшльно1 власностi територiальних громад сiл, селищ, мют зокрема, прийняти Закон Украши "Про комунальну власнiсть" тощо.
Державною Стратепею регiонального розвитку на перюд до 2015 року, затвердженою Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши у липш 2006 р., передбачено проведення у 2009-2015 роках адмiнiстративно-територiальноï, бюджетно! та по-датково! реформи з метою змщнення фiнансово-економiчноï основи територiальних громад [5].
ВИСНОВКИ
Отже, враховуючи зарубiжний досвiд, реформування системи адмшютративно-територiального устрою, а, вiдповiдно, й реформування системи мюцевого самоврядування в Украшу повинно орiентуватися на вирiшення таких завдань:
- законодавче визначення поняття та засад адмiнiстративно-територiального устрою Украши, правового статусу i рiвнiв адмiнiстративно-територiальних одиниць, порядку вирiшення органами державно! влади та органами мiсцевого самоврядування питань територiального устрою;
- встановлення критерiïв утворення адмiнiстративно-територiальних одиниць; спрощення системи адмiнiстративно-територiального устрою;
- оптимiзацiю класифiкацiï адмiнiстративно-територiальних одиниць;
- ч^ке визначення меж адмiнiстративно-територiальних одиниць;
- децентратзащю владних повноважень, визначення чiткоï схеми розподiлу повноважень мiж органами влади на територiальному рiвнi;
- вдосконалення бюджетних вiдносин та податково1' системи, вироблення рацiональнiших механiзмiв перерозподшу фiнансiв;
- пiдтримку депресивних територш тощо, а вiдтак формування оргашзацшно, фiнансово та матерiально спроможно1' виконувати як власш, так i делеговаш державою функцiï територiальноï громади;
- створення умов для полшшення життя населення; забезпечення просторово-часово1' рiвнодоступностi всiх громадян (незалежно вiд мюця ix проживання) до ресурсiв розвитку людського потенщалу, в т. ч. весь комплекс сощально-культурних закладiв з надання рiзноманiтниx послуг (у сферi освiти, культури, медичного обслуговування, торгiвлi тощо);
- додержання гарантованих державою соцiальниx стандартiв для кожного ïï громадянина незалежно вiд мюця проживання;
- ефективне використання природного, економiчного, трудового, наукового та шшого потенщалу територш.
Проведення реформування базового рiвня адмiнiстративно-територiального устрою передбачае надання територiальним громадам альтернативи щодо шлях1в реалiзацiï завдань мiсцевого самоврядування. Завданням держави у цьому випадку е визначення загальних критерпв створення нових територiальниx утворень. Визначення ж чггких якiснi та кiлькiсниx меж критерив не е необxiдним. Це дозволить застосовувати шдивщуальний пiдxiд до кожного регюну. Таким загальними критерiями, яю повиннi бути враxованi при проведенш адмшютративно-територiальноï реформи на рiвнi одиниць мiсцевого самоврядування, можуть бути: економiчна, географiчна i iсторична пов'язанють територiй; сталий розвиток територи; наявшсть достатньоï фiнансовоï та доxодноï бази; необxiдна iнфраструктура для забезпечення функцш мiсцевоï влади; вiдповiдна чисельнiсть та структура населення; доступнiсть послуг та ш.
В цiлому ж реформування адмiнiстративно-територiального устрою мае дати поштовх до докорiнного реформування системи фшансових вщносин регiонiв та центру, а також внутршньорегюнальних та мiжрегiональниx вщносин територiальниx громад. Тому здiйснення даноï реформи повинно дещо випереджати мiжбюджетну реформу та узгоджуватися iз ïï цiлями.
Список лiтератури
1. Про заходи щодо впровадження Концепцп адмiнiстративноï реформи в Украш: Указ Президента Украши вщ 22 липня 1998 р. // Офщшний вгсник Украши. - 1999. - № 21.
2. Про заходи щодо реал1заци Концепцп державноï регiональноï полижи: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украïни в1д 13 вересня 2001 р. № 437-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
3. Кравченко В.1. Економ1чш та фшансов1 аспекти реформування адмшстративно-територ1ального устрою. Проблеми децентрал1заци: нацюнальний та м1жнародний досвщ. /В.1. Кравченко // Зб1рник матерiалiв та документв. - К.: Ат1ка-Н, 2006. - 744 с.
4. Юрчишин В. В. Вплив глобал1зацп на прийняття державних ршень у сфер1 економжи: Навч. пос1б. до дисциплгни "Макроеконом1чна пол1тика" /В.В. Юрчишин. - К. : НАДУ, 2004. - 31 с.
5. Про затвердження Державноï стратегй рег1онального розвитку на перюд до 2015 року: Постанова Кабшету М1н1стр1в Украïни в1д 21 липня 2006 р. № 1001 // Офщшний вюник Украши. - 2006. - № 30.
Нехайчук Д.В. Влияние административно-территориальной реформы на финансовую обеспеченность развития регионов. / Д.В. Нехайчук. // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия "Экономика и управление". - 2011. - Т. 24 (63). № 1. - С.140-148.
Рассмотрены основные проблемы реформирования административно-территориального устройства Украины, что особенно важно в период построения украинской государственности. Делается упор на формирование правовых, экономических и организационных условий для эффективной реализации функций местного самоуправления для построения качественной системы финансирования регионального развития. Делаются выводы о целесообразности проведения реформ в системе административно-территориального устройства, системе местного самоуправления в Украине, ориентированные на решение соответствующих задач.
Ключевые слова: административно-территориальное устройство, реформирование, система финансирования, местное самоуправление, децентрализация, система управления, уровни власти.
Nekhaychuk D.V. Effect of administrative-territorial reform for financial support of regional development. / D.V. Nekhaychuk. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. -Series: Economy and Management. - 2011. - Vol. 24 (63), № 1. - P. 140-148.
There are learned the main problems of reforming the administrative-territorial structure of Ukraine. It is very important during the foundation of the Ukrainian statehood. Attention is given to the legal, economic and organizational conditions for effective implementation of the functions of local government, building a quality system of financing for regional development. There are conclusions about of the need for reforms in the administrative-territorial system, the system of local self-government in Ukraine. It is aimed at solving important problems.
Keywords: administrative-territorial structure, reform the system of funding local government, decentralization, control system, power levels.
Cmambn nocmynum e peda^um 20. 12. 2010 г.
