CC BY
42
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
УДК 658.677.11.12:676.034.21
Ю.М. БАРДАЧОВ, М.А. КОВАЛЕНКО
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
в1дродження текстильно1 промисловост1 - шлях до повно1 незалежност1 укра1ни
У cmammi виявленi недолжи у забезпечент Збройних сил Украши обмундируванням, наголошуеться на необхiдностi вiдродження власного текстильного виробництва, випуску спещальних тканин на вiтчизнянiй сировиннш 6u3i. Вказуеться, що Украна для забезпечення вшськ яюсним i у необхiднiй кiлькостi спорядженням мае необхiднi виробничi, науково-технiчнi i трудовi ресурси. За участю вчених ХНТУ запропоновано програму дш щодо виршення даних проблем у стиani строки.
Ключовi слова: текстильна промисловiсть, виробництво, вiдродження, ресурси, матерiальне забезпечення армп, техтчний прогрес, стратегiя, программа дш.
Yu.M. BARDACHOV, M.A. KOVALENKO
Kherson National Technical University
REVIVAL OF TEXTILE INDUSTRY - THE WAY TO COMPLETE INDEPENDENCE OF UKRAINE
Abstract
In the articles discovered about failings in providing of Military powers of Ukraine uniform. The necessity of revival of own textile production has well proven, issue of the special fabrics on the domestic source of raw materials. It is underlined that Ukraine for providing high quality and in a necessary amount has necessary production, scientific, technical, and labour resources an equipment. The program of actions have offered in relation to a decision with participation of scientists of KNTU ofproblems in compressed terms.
Keywords: the textile industry, production, the revival, resources, financial providing of army, technical progress, strategy, the program of actions.
Постановка проблеми
Повщомлення з зони бойових дш сввдчать не пльки про геро1'зм i жертви наших вштв-захиснишв. Часто йдеться також про недостатне забезпечення тих чи шших шдроздшв вшськовим спорядженням, зокрема, про одяг, взуття, яш у польових умовах не витримують нормативних строив використання.
Сьогодш не може бути шшо1 думки, шж забезпечити наших захиснишв уйм у необхвднш кшькосп i потрiбноï якосп. При цьому слад додати, що забезпечення вшськових потреб повинне вирiшуватися не пльки завдяки постачанню необхвдних виробiв iз заруб1жних джерел. Потрiбно орiентуватися, перш за все, на власш сили i можливосп. Упевнеш, що Украша мае необхщш ресурси, щоб забезпечити сво1'х захиснишв яшсним лiтнiм i зимовим обмундируванням, яке може вщповщати високим критерiям.
Аналiз останшх досл1джень i публшацш
Наш унiверситет единий в Укрш'ш вищий навчальний заклад, у якому здiйснюеться пiдготовка бакалаврiв i магiстрiв за повним циклом текстильного виробництва: первинноï переробки текстильно1 сировини, прядшня, ткацтва та оздоблювального виробництва. У складних економiчних умовах минулих рошв науково-дослвдна дiяльнiсть наших кафедр хоч дещо i меншими темпами, але розвивалася. Пiдтримувались науковi зв'язки з колегами, як1 спецiалiзуються на проблемах сумiжних галузей, зокрема, з вирощування та виробництва текстильно1 сировини. Вчеш унiверситету «тримали руку на пульй», i добре знають про науковi досягнення сво1х заруб1жних колег, зокрема, з Бшоруси, Польщi, Iталiï, Франци, краïн Прибалтики.
Вченими-економiстами унiверситету постшно проводився монiторинг стану вiтчизняноï текстильно1' промисловостi, порiвняльний аналiз iз станом текстильно1' промисловостi зарубiжних кран, у тому чи^ Свропи, Азiï, Америки. Результата аналiзу не обмежувалися констаташею фактiв глибокого падiння вiтчизняного текстильного виробництва. Обгрунтоваш причин такого занепаду. А для деяких
тдгалузей розроблено глибоко аргументоваш, науково обгрунтоваш пропозици щодо можливих шлях1в !х подальшого розвитку. Зокрема, напришнщ 2012 року на кафедрi фiнансiв та кредиту було завершено розробку Стратеги формування сировинно! бази текстильних пiдприeмств Укра!ни [1]. У результата ще! роботи (науковий керiвник д.е.н., професор Коваленко М.А.) було визначено основш оргашзацшно-техшчш, фiнансово-економiчнi, ресурсозберiгаючi та екологiчнi заходи, яких необхвдно вжити, щоб шляхом упровадження шновацшно! моделi розвитку сировинних пiдприемств вивести !х до 2020 року на вщповвдний свiтовим стандартам науково-технолопчний рiвень. За результатами даного дослвдження було також визначено, що це дасть можливiсть створити в Укра!ш власну сировинну базу текстильних тдприемств, розширити асортимент та щдвищити конкурентоспроможнiсть вичизняно! продукцп, оновити застар^ технiчну базу пiдприемств, забезпечити значне зростання обсягiв виробництва текстильних виробiв для задоволення першочергових потреб населения та тдвищення експортного потенцiалу галуз^
За рiзними прогнозами, у тому чи^ й розробникiв стратеги, у 2020 рощ обсяг виробництва текстильно! продукцп зросте до рiвня 9 кг на особу, або, порiвняно з 2012 роком, - у 2,4 рази, а потреба в швестищях на розвиток тдприемств текстильно! промисловосп становитиме близько 17 млрд. гривен.
Шд час дослщження були визначеш i шляхи розв'язання проблем текстильно! галузi [2]:
- розширення асортименту текстильно! продукцi! та налагодження виробництва !! конкурентоспроможних видiв, у тому числi технiчного текстилю;
- розробка та впровадження щльових програм перспективного розвитку нових видiв сировини, ввдновлення посiвних площ льону-довгунця та безнаркотичних конопель. Концевою метою повинно стати повне забезпечення вичизняних пiдприемств високояк1сною сировиною мiсцевого походження;
- створення сприятливих умов для залучення iнвестицiй в текстильну промисловють для закупiвлi технологiчного обладнання, яке не виробляеться в Укра!нi;
- розширення сфери використання мюцевих сировинних ресурав, упровадження технологiй поглиблено! переробки сировини, зростання обсягiв випуску продукцп з мюцево! сировини - льону, конопель та вовни.
Формулювання мети дослщження
Дослiдження науковцiв унiверситету, проведет за останне десятилiття, стосувалися рiзних сторiн дiяльностi текстильних пiдприемств. Фахiвцям тих текстильних тдприемств, як1 ще залишилися пiсля занепаду однiе! з найбшьш могутнiх за обсягами виробництва, чисельшстю працюючих, платежами до бюджету та шшими показниками виробничих галузей Укра!ни, вiдомi досягнення вчених ушверситету у галузi технологiй з первинно! переробки текстильно! сировини, прядiння, текстильного виробництва. Вчеш, попри всiлякi економiчнi негаразди, продовжували працювати над проблемами науково-техшчного прогресу у текстильному виробнищта, i тим самим забезпечили збереження i примноження науково-технiчного потенцiалу галуз^ можливостi для !! майбутнього вщродження до рiвня, який може забезпечити галузi достойне мiсце i роль у господарському комплексi Укра!ни, як це було напришнщ 1980-х рошв, як це е у розвинутих кра!нах свiту.
Викладення основного матер1алу досл1дження
Текстильна промисловiсть в останш десятилiття розвивалася високими темпами у багатьох кра!нах свiту. Вiдповiдно, зросли потреби на текстильну сировину. У 1985 рощ у свт споживалося 15,2 млн. т. бавовни як основного виду натурально! текстильно! сировини, вовни - 1,7 млн. т., хiмiчних волокон - 14,9 млн. т., до 2013 року !х споживання зросло в цшому на 24,4 %.
У 2011 рощ в Украш вироблено пряж1 вовняно! 910 т., лляно! - 303 т., бавовняно! - 12650 т., хiмiчно! штапельно! - 1425 т. У тому рощ з них було вироблено тканин бавовняних 48,3 млн. м2, вовняних 6,6 млн. м2, лляних - 0,5 млн. м2, з волокон хiмiчних - 49,5 млн. м2. У розрахунку на одного жителя Укра!ни за цей рш було вироблено 1,0 м2 бавовняних тканин, 0,1 м2 - вовняних, лляних - 0,01 м2, з волокон хiмiчних - 1,1 м2. Для порiвняння можливо навести й так1 окремi показники: щорiчне виробництво льоноволокна в Украш знизилось з 56,4 тис. т. у 1993-1995 роках до 1,2 тис. т. у 2009 рощ, виробництво вовни знизилося з 30 тис. т. у 1995 рощ до 5 тис. т. у 2009 рощ., або, вщповвдно, у 47 i 6 разiв. Виробництво тканин знизилося з 7637 тис. м 2 (максимум за останш 10 рошв) до 2951 тис. м 2 у 2011 рощ, або у 2,6 разiв [3].
Споживання текстильних волокон у Швшчнш Америщ становить 27,5 кг на душу населення, у Захвднш £врош - 18,1 кг, в Укра!ш - лише 2,4 кг на душу населення.
Щдвищення попиту на бавовну призвело i до швидкого зростання свггових щн на не!. З 1976 по 2006 рш !! цiна дорiвнювала 0,66 дол./фунт, у 2011 рощ вона зросла до 2 дол./фунт, зараз коливаеться довкола 1 дол./фунт.
При цьому слщ зазначити, що тсля розвалу Радянського Союзу узбецький, наприклад, ринок бавовнику став для Укра!ни зарубiжиим ринком, вiтчизияним пiдприемствам необхiдно було розраховуватися за сировину пльки в шоземнш валютi. Це означало велиш валютнi витрати. В умовах системно! економiчно! кризи 1990-х рок1в ввдсутшсть валютних коштiв стала тодi одшею з причин
зупинення Херсонського, Донецького бавовняних комбшапв, шших текстильних тдприемств. З економiчних причин припинили свою роботу Житомирський i Рiвненський льонокомбшати. Водночас залишились без ринк1в збуту продукцп 54 льонозаводи i 36 коноплезаводiв, що дiяли до цього в Укра!ш. Те ж саме можна сказати про Донецький камвольний комбiнат, цiлу вовняну галузь текстильно! промисловосп. Це тiльки деяк1 факти, окремi причини занепаду потужно! текстильно! галузь А думка весь час повертаеться не тшьки до того, чому i дорослi, i малi одягаються у сучаснiй Укра!нi у китайське, iталiйське чи якесь шше iноземне вбрання. За рiзними оцшками, сьогоднi в Укра!ш за рахунок власного текстильного виробництва забезпечуеться лише близько 10 % ввд загального споживання текстильних виробiв, у той час як наповнення внутрiшнього ринку продукщею власного виробництва у Шмеччиш, Фраицi!, США, Iталi! досягае 75-85 %. Реали сьогодення навшють також думку, чи не будуть украшщ змушенi одягати свою армiю у канадсьш, нiмецькi чи ще чи!сь там одностро!? I чи вистачить для цього Украш валюти?
Водночас, е ще одна думка, думка фахiвцiв, обiзнаних iз дiйсним станом справ у впчизнянш текстильнiй промисловосп, iз соцiальними та вiйськовими потребами кра!ни та !! можливостями у цш сферi. Дослiджения вчених ушверситету показують, що вже у найближчий час Укра!на може на 60 % замiнити iмпортну бавовну впчизняною сировиною, перш за все льоном, i на цiй власнiй сировиннш базi розпочати вiдроджения свое! текстильно! промисловосп. Так, не тiльки вщроджувати щдприемства оборонно! галузi, але й текстильне, швейне виробництво, яке дасть змогу зекономити м№йони валютних кошпв, коиче потрiбних у iнших галузях, де !х поки що складшше замiнити. Водночас й вiдновити сотш тисяч робочих мiсць, i, перш за все, у сшьськогосподарських репонах, що дасть змогу суттево знизити тут сощальну напругу, що теж дуже важливо у складний военний час. I наголосимо, що таке ршення базуеться на власних сировинних та шших ресурсах, що е суттево важливим чинником незалежносп Укра!ни вiд зовнiшнiх джерел постачания, а ввдтак економiчно!, вiйськово! незалежиостi.
Якось швидко звикли ми, укра!нцi, до поняття «незалежна Укра!на», повторюемо щ слова, як мантру. I тшьки вдумливий аналiз показуе, що це поняття складаеться з його оргашчних елементiв -сировинно! незалежиостi тощо. Тож настав час укршлювати, цементувати незалежиiсть кра!ни по всiх напрямках дiяльностi суспiльства, доходячи до таких вузьких у масштабах кра!ни, але невщд№них ввд Г! соцiально-економiчного життя елементiв незалежиостi, як сировинна незалежшсть вiтчизняно! текстильно! промисловостi.
Можиа навести деяш приклади. Так, ученими кафедри експертизи, технологi! та дизайну текстилю доведено, що тканини, виготовленi з льону або сумiшей льону i синтетичних матерiалiв, мають мiцнiсть, що у 2,3-2,7 разiв перевищуе мщшсть тканин з бавовни, як1 зараз застосовуються для виготовлення армiйського одягу. Звiдси i висока мiцнiсть лляних виробiв у порiвняннi з бавовняними. Ллянi вироби практично не поступаються за мiцнiстю i виробам з хiмiчних волокон: мiцнiсть полiефiрних волокон становить 2,5 г/ден, нейлону 4-6 г/ден, оле!нових - 4-8 г/ден, а льону чесаного -4 г/ден. На кафедрi захищено докторську дисертацш на тему «Розвиток наукових основ будови та умов формування тканини з урахуванням !! ергономiчних i естетичних характеристик» (зав. кафедри i науковий консультант дисертацiйно! роботи, д.т.н., професор Прохорова 1.А). У цш та iнших роботах науковщв кафедри розроблено способи i методи визначення параметрiв структури тканин з урахуванням умов !хньо! експлуатацi! [4]. На основi зак1ичених наукових розробок запатентовано бшьше 10-ти нових структур тканин побутового i технiчного призначення.
На початку 2000-х рок1в вчеш кафедри з метою модифiкацi! луб'яних волокон запропонували iнновацiйну технологш глибоко! переробки грубих волокон з використанням електророзрядно! нелiнiйно! об'емно! кавiтацi!. Це стало «ноу-хау» в обласл текстильних технологш. Електророзрядна технологiя отримання високояшсного луб'яного волокна опробована на виготовленш медично! вати. Економiчнi розрахунки показують, що вартють вати, отримано! з прочоав лляного волокна електророзрядним способом, у 6 разiв менше вартосп бавовняно!, а !! бактерициднi i гiгроскопiчнi властивостi вiдповiдають або дещо i перевищують вимоги чинних стандарпв.
Вченi кафедри придiляють увагу питаниям удосконалення обладнання прядильно-ткацького виробництва. Зокрема, розроблено ряд принципово нових конструктивних рiшень мотальних механiзмiв, що дозволяе тдвищити продуктивнiсть процесу у 2-2,5 рази, а також розширити технолопчш можливостi обладнання для отримання текстильних поковок найрiзноманiтнiших властивостей i форм. Уа конструктивнi рiшення захищенi патентами Укра!ни.
На кафедрi досягнуто усшх1в i в питаниях надання текстильним матерiалам мультифункцiональних властивостей, як1 забезпечують захист людини ввд бактерiологiчного впливу оточуючого середовища i створення «ктмат-контролю» пвдодягового простору. Запатентовано ряд технологш, що щдтверджують прiоритети у цш областi.
На кафедрi товарознавства, стандартизаци та сертифiкацi! (зав. кафедри д.т.н., професор Чурсша Л.А.) розроблено науковi основи створення iнновацiйних технологiй первинно! переробки луб'яних культур, технологiчних процеав одержання модифiкованого лляного волокна, удосконалено
технологи обробки стебел безнаркотичних конопель, запропоновано ряд ршень з удосконалення м'яльно-тiпальних, льоночесальних та шших машин i агрегатiв первинно! переробки лляних культур. Працiвниками кафедри, зокрема, запропонованi:
- ресурсозберiгаючi шновацшш технологи комплексно! переробки луб'яних культур з виробництва комбшованих ниток для одержання нових матерiалiв i текстильних виробiв спецiального функцiонального призначення для потреб служб оборонного комплексу, надзвичайних ситуацш та охорони здоров'я. Очшуваний економiчний ефект становить 220 грн на 1 т волокна;
- технологи одержання еколопчно чистих нетканих матерiалiв, упровадження яких може забезпечити виробництво меблевих виробiв, матрацiв та геотекстилю. В Украши виробляеться пльки синтетичний геотекстиль, обсяги його виробництва лише на 10 % задовольняють потреби кра!ни. Аналiз свiтових аналопв показуе, що економiчна ефективнiсть застосування лляного волокна для виробництва нетканих геоматерiалiв становить ввд 1500 до 2000 дол. США на 1 т волокна (за розрахунками виробнишв Канади), у той час як спалювання соломи в полi спричиняе збитки у розмiрi 600-400 дол. США на 1 т. При цьому доречного врахувати, що площi вирощування льону олiйного - основно! сировини для виробництва геотекстилю за останш 10 рошв збшьшилися в Укрш'ш майже у 6 разiв i становлять бiльш нiж 60 тис. га;
- композити, армоваш волокнами луб'яних культур, як можуть широко застосуватися в хiмiчнiй, автомобiлебудiвнiй, суднобудiвнiй промисловостi. Як1сть отриманих полiмерних композицшних матерiалiв значно вища за яшсть матерiалiв iз додаванням бавовняного волокна. Необхвдно також додати, що з вичизняного льону можливо виготовляти високопгроскошчну вату, бинти (рiвень стерильностi у льону 95 %, бавовни - 70 %, вовни - 30-40 %), марлю, брезент, камуфляжш ст, порох тощо. Дивлячись у завтрашнш день, можна сказати, що вггчизняна наука готова запропонувати сучаснi нанотехнологи виготовлення, наприклад, бинтiв, як1 одночасно дезшф^ють, загоюють вiдкритi рани, а не присихають до них, маскувальш халати, як1 роблять во!на «невидимим» через прилади нiчного бачення тощо. На кафедрi хiмiчних технологiй та бiохiмiчного синтезу закончено роботу з розробки екологiчно чистих композицiйних складiв для вогнезахисного оброблення текстильних матерiалiв, яка дозволяе пвдвищити як1сть та розширити асортимент тканин з вогнезахисним обробленням (науковий керiвник д.т.н., професор, лауреат Державно! премi! Укра!ни Сарiбеков Г.С.). I! апробацiя у виробничих умовах показала високу ефективнiсть вогнезахисно! дi! запропонованих композицiйних складiв, значне тдвищення як1сних показник1в тканин [5].
Пращвниками кафедри також запропонованi до впровадження наступнi технологi! обробки текстильних матерiалiв:
- надання комплексу кислотозахисних властивостей целюлозовмiсним текстильним матерiалам на основi використання водорозчинних кремнiевмiсних препарапв. На базi вiтчизняно! сировини розроблена композиця на основi кремнiйорганiчних полiмерiв i каталiзатора для надання кислотозахисних властивостей бавовняним, полiефiрним та бавовняно-полiефiрним тканинам. Обробленi целюлозовмiснi текстильнi матерiали стiйкi до впливу 20 %, 50 % i 80 %-! сiрчано! кислоти. Кислотозахисна обробка стшка до багаторазового прання та хiмiчного чищення;
- спосiб первинно! обробки вовни на основi методу електророзрядно! нелiнiйно! об'емно! кавiтацi!, в якому за рахунок комбiнованого використання фiзико-хiмiчних способiв iнтенсифiкацi! вдалося вирiшити завдання щодо забезпечення еколопчних та економiчних вимог отримання високояк1сного вовняного волокна. Розроблена технолопя дозволяе:
- на 50 % скоротити к1льк1сть миючих речовин;
- на 35 % зменшити обсяги стiчних вод;
- знизити на 20 % витрати електроенерги;
- знизити собiвартiсть процесу очищення вовни у 3 рази.
Новий спойб очищення вовни дозволить отримати вовняну сировину з полшшеними технологiчними характеристиками (високою змочуванiстю i низькою звалюванiстю) при мiнiмальних витратах, яка може бути використана для виготовлення тканин широкого асортименту, рiзноманiтних нетканих матерiалiв, пряж1 для трикотажних виробiв, пошиття ковдр, виробництва килимiв, виробництва тканин спецiального призначення, у тому числ вiйськово! форми:
- ресурсозбер^аюча технологiя вибiлювання бавовняних тканин, яка при низьшй температурi (35-45°С) дозволяе отримати без використання пари i гарячо! води вибiлену тканину з високим ступенем бiлизни. Використання дано! технологи виправдане для випуску середнього та малого обсягу партш товару - вiд сотень тисяч до дешлькох десятков тисяч погонних метрiв тканини. Бiлiння здiйснюеться за еколопчно чистим лужно-перекисним способом;
- композищя для додання тканинам спещального призначення брудовiдштовхувальних властивостей. Розроблена композишя сприяе утворенню на волокнi твердо!, еластично! i стiйко! до мехашчного впливу плiвки, яка дозволяе надати текстильним матерiалам брудовiдштовхувальнi властивостi. Тканина, апретована пропонованим препаратом, характеризуеться високими гiгiенiчними
властивостями (повпро- i паропроникшсть), м'як1стю, шовковистiстю, наповненiстю. Пропонована композишя не токсична, компоненти, що входять до не!, доступнi - мають порiвняно низьку вартiсть i випускаються у промисловому масштабi впчизняними пвдприемствами. Ступiнь брудовiдштовхування в результат обробки препаратом зростае у 7 разш. Значно полегшуеться процес прання забруднених виробш. Оздоблення розробленою композишею за захисними показниками не поступаеться обробш iмпортними складами i е значно дешевою у порiвняннi iз закордонними аналогами.
Вченi кафедри х!мп i екологп пвд керiвництвом д. т. н., професора Мiщенко Г.В. плвдно працюють у науковому напрямку «Ф!зико-х1м!чш основи надання захисних властивостей текстильним матерiалам професiйного призначення». Результата роботи науковщв викладено у монографи «Кремншоргашчш сполуки в сучасних технолопях гидрофобного оброблення тканин» [6], дисертацшних роботах «Розробка матерiало- та енергозбер^аючо! технологи гвдрофобно! обробки тканин кремншоргашчними олномерами» [7] та «Розробка ресурсозбернаючо! технологй' високояк1сного водоввдштовхувального оброблення камуфляжних тканин, надрукованих за п1гментною технолопею» [8].
Вченими кафедри сумюно з аспiрантами створено матерiало- i енергозберiгаючу технологiю водоввдштовхувального оброблення бавовняних i бавовняно-полiефiрних тканин кремнiйорганiчними олтемерами [9]. Вони забезпечуе зниження витрат високовартiсного полiмеру-гiдрофобiзатора у 4 рази у порiвняннi з типовими технолопями: концентрацiю розчину гiдрофобiзатору у «робочих» ваннах знижено до 18-30 г/л. Технолопя забезпечуе також високий - стоввдсотковий - ефект водоввдштовхування на плащових тканинах, тобто одержано ефект, вищий за той, що вимагае держстандарт (70 %). Одержаний ефект е стшким до фiзико-механiчних дш. Розрахунки показали, що економiчний ефект ввд впровадження технологи однованного способу складае 500 грн. / 1000 м. При впровадженш двованного способу економiчний ефект складае 800-900 грн. на кожш 1000 м. тканин.
Уа розробленi схеми оброблення перевiренi у виробничих умовах, а однованний спойб гiдрофобiзацi! впроваджено на АТЗТ «Черкаський шовковий комбшат».
Споживчi властивостi камуфляжних тканин, оброблених за розробленою технолопею, значно покращуються, зокрема ефект гiдрофобiзацi! пвдвищуеться з 50-60 до 80-90 умовних одиниць. Витрати на технолопчне оброблення при цьому скорочуються у межах 615-900 грн. на кожш 1000 м.
Робота готова до впровадження на шдприемствах, що виробляють камуфляжш тканини рiзного сировинного складу. Науковi розробки з водовiдштовхувального оброблення тканин захищеш патентами [10, 11, 12].
На Всеукра!нському конкурсi «Винахвд - 2010» науковцi кафедри були удостоеш диплому i посiли III мюце у номшаци «Кращий винахвд - 2010» за високоефективну розробку «Склад для водоввдштовхувального оброблення текстильних матерiалiв iз целюлозних i полiефiрних волокон та !х сумiшей».
Можливо продовжити перелiк наукових розробок учених ХНТУ, поеднання яких забезпечуе можливосп виготовлення особливо мiцних тканин, яш в1дштовхують воду, не горять у вогш, забезпечують захист людини у складних хiмiчних, бiологiчних, iнших умовах. Уа цi питання е актуальними для сучасно! укратнсько! арм^, але держава продовжуе постачати вiйськовим обмундирування iз старих складських запасiв, виготовлене за старими технолопями, яке не ввдповвдае вимогам захисних функцiй.
Вчеш-економюти унiверситету результатами сво!х дослiджень показали, що для виготовлення обмундирування Украша мае необхвдш сировиннi, виробничi, трудовi та iншi ресурси. Проблема пльки у часi, необх1дному для освоения виробництва таких тканин. Та умови военного часу, телевiзiйнi репортаж! з прикладами поганого стану обмундирування наших вшськовослужбовшв шсля деквдькох мiсяцiв перебування на передовiй лгнй спонукають знаходити способи скорочення цього часу з 3-5 рошв до дешлькох мюяшв.
Висновки
Оперативно налагодити виробництво текстилю для виготовлення верхнього армшського одягу можливо, якщо вжити, на наш погляд, наступних заходiв.
По-перше, прийняти рiшення уряду щодо виробництва текстилю, який буде вiдповiдати особливим, заданим параметрам за м!цн!стю, вогнестiйкiстю, водоввдштовхуванютю, гiгiенiчнiстю.
По-друге, органiзувати виробництво за нас^зним державним замовленням за циклом технолопчного ланцюга: вирощування льону - первинна переробка льону, конопель, вовни - прядильне i текстильне виробництво - оздоблювальне виробництво - швейне виробництво. Випуск спещальних тканин повинен започатковуватися i розвиватися на принципах застосування в!тчизняно! сировинно! бази (льон, конопл^ вовна, х!м!чн! компоненти тощо) i довгострокових кооперацiйних зв'язк1в м1ж учасниками виробничого технологiчного циклу.
Вчеш унiверситету готов! до надання виробникам конкретно! допомоги у налагодженi технолопчного виробничого процесу. Органiзацiя виробництва на кожному тдириемсга може
здшснюватися на основi розроблених за участю вчених швестицшних програм, проекпв, конкретних бiзнес-планiв. Фшансування проектiв може здiйснюватися пiд гаранта! Уряду.
Щропозицií науковцiв унiверситету щодо необхвдноста i шляхiв вiдроджения вичизняно! текстильно! промисловостi, пвдвищення и ролi у вирiшеннi економiчних, у тому чи^ оборонних, i соцiальних задач кра!ни знаходять пiдтримку мiсцевих оргашв влади Херсонсько! областi. Вживаються заходи iз пропоганди науково-технiчних досягнень вчених, стимулюеться розробка iнвестицiйних програм i конкретних iнвестицiйних проектiв !х впровадження у текстильне виробництво. Зусилля науковщв, всього колективу ушверситету повшстю ввдповвдають програмi дiй Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни на швидке реформувания економiки кра!ни.
Кожна незалежна нацiя повинна сама себе прогодувати i одягти, використовуючи для цього переважно власнi ресурси. Для реалiзацi! цього принципу самодостатноста Укра!на мае все. Бог надшив украшщв одними з кращих у свт родючими землями. Здатнiсть цих земель ввдновлювати, плодити кожен рж нове багатство - це важливше i надiйнiше, нж найбiльшi щдземш невiдновлюванi нафтовi i газовi багатства. Укра!нщ славляться роботящими, умiлими руками. А фахiвцi та науковцi мають свiтлi голови. На наше переконання, саме з цих факторiв i необх1дно виходити, вибудовуючи плани майбутнього держави.
Список використаноТ л1тератури
1. Звiт про науково-дослвдну роботу «Розробка стратегi! формування сировинно! бази текстильних та целюлозно-паперових пiдприемств Укра!ни» (заключний). (Номер державно! реестраци НДР 01110и001131) - Херсон: ХНТУ, 2012. - 67 с.
2. Сафонов Ю.М. Формування мехашзму ввдродження сировинного комплексу текстильно! промисловосп: монографiя / Ю.М. Сафонов. [За ред. д.е.н., професора Коваленка М.А.] - Одеса: ВМВ, 2011. - 332 с.
3. Бикова Ю.В. Сучасний стан та перспективи розвитку галузi легко! промисловосп: регюнальний аспект [Електронний ресурс] / Ю.В. Бикова. - Режим доступу: www.vistnik.stu.ua/index.pl
4. Чепелюк О.В. Розвиток наукових основ будови та умов формування тканини з урахуванням !! ергономiчних i естетичних характеристик: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. техшчних наук: спец. 05.18.19 «Технолопя текстильних матерiалiв, швейних i трикотажних виробiв» / О.В. Чепелюк. - Херсон, 2010. - 40 с.
5. Слепчук I. Розробка композицшного складу для вогнезахисного оброблення текстильних матерiалiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техшчних наук: спец. 05.18.19 «Технолопя текстильних матерiалiв, швейних i трикотажних виробiв» / Ына Слепчук. - Херсон, 2014. - 24 с.
6. Мщенко Г.В. Кремнiйорганiчнi сполуки у сучасних технологиях гiдрофобного оброблення тканин / Г.В. Мщенко, В.В. Назарова. - Херсон: Видавництво „ФОП Грiнь Д.С.", 2011. - 189 с.
7. Назарова В.В. Розробка матерiало- та енергозбержаючо! технологi! гiдрофобно! обробки тканин кремншоргашчними олiгомерами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.18.19 «Технолопя текстильних матерiалiв, швейних i трикотажних виробiв» / В.В. Назарова. -Херсон, 2009. - 24 с.
8. Качук Д.С. Розробка ресурсозбержаючо! технологи високояшсного водоввдштовхувального оброблення камуфляжних тканин, надрукованих за пiгментною технологiею : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук: спец. 05.18.19 «Технолопя текстильних матерiалiв, швейних i трикотажних виробiв» / Д.С. Качук. - Херсон, 2014. - 24 с.
9. Назарова В.В. Ресурсозберiгаючi технологи пдрофобно! обробки текстильних матерiалiв кремншоргашчними полiмерами / В.В. Назарова, Г.В. Мщенко, Т.А. Попович // ВосточноЕвропейский журнал передових технологий. - 2009. - № 1/4 (37). - С. 4 - 6.
10. Патент № 37542, иА, МПК (2006) D 06 М 15/00. Споаб надання текстильним матерiалам водоввдштовхувальних властивостей / Назарова В.В., Мщенко Г.В., Попович Т.А., Степаненко Л.П.; заявник i патентоотримувач Назарова В.В., Мщенко Г.В., Попович Т.А., Степаненко Л.П. - № и 2008 09817, заявл. 28.07.2008; опубл. 25.11.08, Бюл. №22.
11. Патент № 37543, ИА, МПК (2006) D 06 М 15/00. Склад для водоввдштовхувального оброблення текстильних матерiалiв iз целюлозних, полiефiрних волокон та !х сумiшi / Назарова В.В., Мщенко Г.В., Попович Т.А., Степаненко Л.П.; заявник i патентоотримувач Назарова В.В., Мщенко Г.В., Попович Т.А., Степаненко Л.П. - № и 2008 09825, заявл. 28.07.2008; опубл. 25.11.08, Бюл. № 22.
12. Патент № 82070, МПК (2013.01) D 06 М 15/00. Безформальдегвдннй склад для водоввдштовхувального оброблення текстильних матерiалiв iз целюлозних, полiефiрних волокон та !х сум^ / В.В. Назарова, Г.В. Мщенко, Д.С. Качук (Укра!на). - №2012 13308; заявл. 22.11.2012; опубл. 25.07.2013, Бюл. № 14.
