CC BY
16
Клштна пед1атр1я
УДК 116.71-018:612.015.31]-053.4/.6-055.1(477.62)
ПОВОРОЗНЮКВ.В.1, КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В.2, БАЛАЦЬКА H.I.1 1ДУ«1нститутгеронтологиiменiД.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'/ни», м. Ки!в
2НД1 травматологи та ортопед)! Донецького национального медичного унверситету 'мен М. Горького МОЗ УкраГни
BiKOBi OCOBAMBOCTi 3MiH MiHEPAAbHOi Щ|ДЬНОСТ1 KiCTKOBOi ТКАНИНИ Y XAOnHMKiB AOHEUbKOfO PEfiOHY
Резюме. За допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено об-стеження 79хлопщв однгеггз загальноосвттх шки Донецька. Вивчалися показники тлобудови (знежи-рена маса, жирова маса та в1дсоток жирово'1 маси), 1МТ, а також МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК. При досл1дженш МЩКТ на р1вт всього скелета, поперекового вгддглу хребта та проксимального вгддглу лгвог стегновог кстки було в1дзначено зростання цього показника зг збиьшенням вку хлопц1в. Установлено, що ¡з вком прогресивно зростають показники тлобудови дтей, зокрема показники знежиреног та жирово'1 маси. Установлено, що антропометричт характеристики в1рог1дно змтюються зг збиьшенням вшу хлопщв. Натомкть 1МТобстежених дтей не залежав вгд вжу. Вж в1рог1дно впливае на вар1абельтсть показнишв мнеральног щтьност1 кстковог тканини та тлобудови у хлопщвр1зного вку. Особливост1 змт у ттобудов1 обстежених дтей характеризувалися тим, що у хлопчитв 13—16 ротв спостеркаються в1рог1дно вищ1 показники знежиреног маси (p < 0,01—0,001). Ключовi слова: мтеральна щыьтсть кстковог тканини, вк, стать.
Остеопороз — найбшьш поширене системне за-хворювання скелета, що характеризуется зниженням мщноси кютково! тканини та подальшим зростанням ризику перелом1в [2, 3]. Визначеш три основш стратега запобкання остеопоротичним переломам: 1) зниження втрати кютково! маси; 2) запоб1гання паднням у людей жгаього вшу; 3) збшьшення величини тку кютково! маси в пщлптав. Р1вень вживання кальцда та пом1рна ф1зична активнють привернули увагу спещалюпв як стратеги запобиання розвитку остеопорозу, збшьшен-ня тково! маси кютково! тканини в пщлптав та молод [2, 8, 15, 20, 22—24, 35]. Повщомлено, що збшьшення зазначеного показника на 10 % вщдаляе початок розвитку остеопорозу на 13 роыв [21].
1снуе ряд методав для вим1рювання мшерально! щшьносп кютково! тканини (МЩКТ): кшькюна уль-трасономещя та двохенергетична рентгешвська аб-сорбцюмещя (ДРА) та шш1 [6, 7, 16, 26, 31]. ДРА дае змогу швидко даагностувати остеопороз у людей р1зно-го вжу. В1к досягнення шку кютково! маси в!др1зняеть-ся в р1зних длянках скелета (поперековий вщщл хребта, шийка стегново! кютки, длянка вертлюга, трикутник Варда, ультрадистальний вщщл кюток передпл1ччя та длянка променево! к1стки (1/3), де дом1нуе компактна кюткова тканина) [24]. П1к кютково! маси в зазначенш далянщ досягаеться в третьому десягирiччi життя [2, 33].
МЩКТ змДнюеться залежно вщ вжу, CTaTi, раси, еттчно! належносп, способу життя [1, 18, 23, 27, 28]. Тому вщповщт нормативы референтнi дaнi повиннi розроблятися та використовуватись з урахуванням за-значених факторДв, особливо в датей та пщлптав [11]. Нормaльнi реферaтивнi дат вaжливi для оцiнки фор-мування пДку кютково! маси в дитинствД та юностi, що е важливим предиктором ризику остеопорозу в дорос-лому вiцi. Вони також необхщт для оцiнки здоров'я скелета в зазначених вДкових групах [1, 5, 6]. У здорових дiтей iз низькою МЩКТ високий ризик перелому, по-дiбний до такого ж у хворих лiтнього та старечого вку з остеопорозом. У ддтей iз хронiчними захворюваннями спостеркаються бДльш низькД показники МЩКТ по-рДвняно з ]!х здоровими ровесниками [34]. ДеякД з датей Дз хрошчними захворюваннями, якД приймали специ-фДчну терапДю (кортикостерощи, антиконвульсанти, хДмютерапевтичт засоби), не досягали тку кютково! маси й, таким чином, мали збДльшений ризик остеопо-ротичних переломДв у майбутньому [32, 34].
Для виявлення серед ддтей та пщлптав груп ризику щодо низько! МЩКТ та остеопоротичних переломДв потрДбн нормативн дат, що базуються на дослщжент великих вибДрок [34]. ВщомД результати ряду одномо-ментних дослщжень, якД запропонували нормативы дан показникДв МЩКТ для дтей та пщлптав, проте !х неба-
www.mif-ua.com
65
Клтт'чна педтатр!я
7(42) • 2012
гато, при цьому вони обмежен малою ылькютю обсте-жених, гшграфiчними областями, у яких проводилось дослщження, використанням рiзних денситометричних приладв та програм [4, 12—14, 17, 18, 28—30]. Перша пу-блжащя в Украши щодо нормативних даних стосовно показникв ультразвуково! денситометрй для дней та пщлгтв була надрукована в 1998 рощ [1]. Проте до цьо-го часу не було дослщжень щодо МЩКТ, особливостей т1лобудови в украгнських дней та пщлгтв i3 використанням двохенергетично! рентгетвсько'! денситометрй.
Методи дослщження
Проведено обстеження 79 хлопцш одне! i3 за-гальноосвинк шкл Донецька. Середнiй вiк дтгей — 13,1 ± 1,6 року, середнш зрiст — 1,65 ± 0,14 м, середня маса тла — 54,9 ± 13,9 кг. Протокол дослщження був схвалений комггетами етики ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши» та НД1 травматологй та ортопед! Донецького нацiонального медичного утверситету iменi Максима Горького МОЗ Украши. Згода про проведення дослщження отримана вщ учасникiв та 1х батькiв, дирекцГ! навчального закладу. Дiти, як приймали за даними анамнезу кортико-стерощи, антиконвульсанти, гепарин, хворши або хво-рiють на метаболiчнi захворювання кстково! тканини, хвороби нирок, печшки, цукровий дабет, були виклю-чеш з дослщження. Учасники дослщження мали зрiст та масу т1ла в межах вщ 10 до 90 перцентилей.
Усiм школярам проводили загальноприйняте кль нiчне обстеження, антропометричне дослщження (ви-мiрювали зрiст та масу тла). 1ндекс маси т1ла (1МТ) визначали за формулою: маса, кг/зрют, м2. Також дти заповнювали анкету, у якш вказували наявнiсть та лока-лiзацiю перелому, вж виникнення, причину та характер, тривалiсть iммобiлiзацГ1. Вивчення стану фактичного харчування проводили за допомогою анкетно-вагового методу за методикою триденного обстеження.
Показники тглобудови (знежирена маса, жирова маса та вГдсоток жирово! маси) визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сергйний номер 83678.
Мгнеральну щшьтсть ктстково! тканини на ргвш всього скелета (МЩКТВС), мгнеральну щшьшсть юст-ково! тканини на ргвш поперекового вГддглу хребта (МЩКТПХ) та мгнеральну щгльнГсть кгстково! тканини на ргвнГ проксимального вГддГлу лГво! стегново! кгстки (МЩКТСК) також визначали за допомогою двохенергетичного денситометра Discovery QPR, Bedford, США, сергйний номер 83678. Пгд час визначення МЩКТ поперекового вГддГлу хребта пащент знаходився в поло-женнГ на спинГ, ф1зюлопчний лордоз згладжували за рахунок згинання нижнгх кшщвок у колгнних суглобах. Для визначення МЩКТСК використовували стандарт-ний пристргй виробника приладу.
УсГ вимГри були зробленГ й проаналГзованГ одним дослгдником.
Результати дослщження оброблено за допомогою статистичних програм Excel та Statists версгя 6.1. Використовували загальну статистику та дисперсГйний однофакторний аналГз Anova, вГрог1днГсть результатГв
оцшювали за критер1ем Ф1шера, коеф1ц1ентом Стью-дента та методом Шеффе. Даш в таблицях та текст1 вщображають середне значення (M) та стандартне вгд-хилення (SD).
Результати дослщження та ix обговорення
Установлено, що антропометричн1 характеристики обстежених хлопц1в, а саме маса т1ла та зр1ст, мали сут-тев1 зм1ни залежно в1д в1ку (табл. 1). У той же час, в1к не впливав на вар1абельн1сть показника 1МТ обстежених д1тей (табл. 1).
Дослщження МЩКТ на р1вш всього скелета, поперекового вГддглу хребта та проксимального вщщлу л1во! стегново! кгстки виявило зб1льшення показник1в у м1ру зростання в1ку дгтей. Цю законом1рн1сть п1дтвердили i результати дисперсшного анал1зу отриманих результа-т1в, якг виявили в1рог1дний вплив в1ку на варiабельнiсть показникiв МЩКТ (табл. 2).
На рис. 1 подано пстограми розподлу обстежених хлопчик1в за показниками мшерально! щ1льност1 кгст-ково! тканини.
Установлено, що вж хлопчишв також в1рог1дно впливае на показники знежирено! та жирово! маси (табл. 3).
Вщмшносп показникв МЩКТ та т1ло6удови мгж групами залежно вгд вжу визначали за допомогою кри-терiю Шеффе (Scheffe's test).
У хлопчийв вiрог1дне збшьшення МЩКТВС по-р1вняно з 10-р1чними виявлено у вжовш груш 15 рокв (р = 0,03); пор1вняно з 11-р1чними — у вжових групах
14 (р = 0,03), 15 (р = 0,0002) та 16 роив (р = 0,04); по-р1вняно з 12-р1чними — у вжових групах 14 (р = 0,04),
15 (р = 0,00002) та 16 роюв (р = 0,008). МЩКТПХ у хлоп-чикв е в1рогщно вищою пор1вняно з 11-р1чними у вщ1 14 (р = 0,03), 15 (р = 0,001) та 16 рокв (р= 0,004); пор1в-няно з 12-р1чними — у вщ1 14 (р = 0,007), 15 (0,0007) та
16 рокв (р = 0,0007). Щодо МЩКТСК в1рогщне зростання показникв встановлено в 15-р1чних хлопчи-кв пор1вняно з 11-р1чними (р = 0,024) та 12-р1чними (р = 0,008). Мшеральна насиченють юстковш тканини в1рогщно зб1льшувалася з вжом пор1вняно з 10-р1чни-ми — у вжових групах хлопчикв 15 (р = 0,06) та 16 рокв (р = 0,02); пор1вняно з 11-р1чними — у вжових групах 14 (р = 0,0001), 15 (р = 0,000001) та 16 рокв (р = 0,002). За жировою масою в1рогщних вщмшностей залежно вщ вжу у хлопчикв не встановлено. Частка жирово! маси у 14-р1чних (р = 0,029) хлопчишв в1рогщно збшьшува-лася пор1вняно з 11-р1чними; а також у 14- (р = 0,03) та 15-р1чних (р = 0,028) — пор1вняно з 12-р1чними хлопчиками. За знежиреною масою виявлен вГрогщнГ вщмшносп пор1вняно з 10-р1чними хлопчиками у вь кових групах 14 (р = 0,019), 15 (р = 0,0005) та 16 рокв (р = 0,005); пор1вняно з 11-р1чними — у вжових групах 13 (р = 0,015), 14 (р = 0,0005), 15 (р < 0,00001) та 16 рокв (р = 0,0004).
Таким чином, показники МЩКТВС, МЩКТПХ та МЩКТСК збшьшуються з вжом, досягаючи в1рогщних вщмшностей пор1вняно з 10-р1чними дтьми у вжових групах 14—15 рокв.
Таблица 1. Антропометричш характеристики обстеженихдней залежно в'щ в1ку -ч
Показники Вшова група, роки Г Р
10 11 12 13 14 15 16
Зрют, м 1,48 ± 0,03 1,50 ± 0,11 1,59 ± 0,12 1,67 ± 0,07 1,75 ± 0,10 1,73 ±0,12 1,77 ± 0,05 12,46 < 0,000001
Маса, кг 34,19 ± 3,29 46,82 ± 15,77 49,17 ± 8,96 56,27 ± 13,12 56,26 ± 7,96 65,45 ± 14,49 63,59 ± 6,98 4,63 0,0005
1МТ, ум.од. 15,59 ± 0,91 20,27 ± 4,61 19,66 ± 3,67 20,20 ± 4,10 18,45 ± 2,63 21,84 ± 4,18 20,45 ± 2,54 0,87 0,518
Таблица 2. Показники м1нерально/ щтьност1 юстковоУ тканини обстежених д'пей залежно в'щ в1ку
Показники, г/см2 Вшова група, роки Г Р
10 11 12 13 14 15 16
МЩКТвс 0,80 ± 0,02 0,82 ± 0,02 0,84 ± 0,02 0,86 ± 0,01 0,93 ± 0,01 1,00 ± 0,02 0,96 ± 0,02 18,5 < 0,00001
МЩКТпх 0,63 ± 0,00 0,67 ± 0,02 0,67 ± 0,03 0,76 ± 0,03 0,84 ± 0,03 0,90 ± 0,04 0,93 ± 0,03 11,81 < 0,00001
МЩКТск 0,68 ± 0,02 0,78 ± 0,02 0,76 ± 0,02 0,84 ± 0,03 0,89 ± 0,03 0,94 ± 0,04 0,92 ± 0,04 5,95 < 0,00001
Таблица 3. Шков1 зм1ни показниюв т'шобудови д'пей
Показники Вшова група, роки Г Р
10 11 12 13 14 15 16
Жирова масса, г 7104,80 ± 1221,40 13998,41 ± 2732,44 15171,22 ± 1915,63 13503,77 ± 2033,36 8915,50 ± 678,70 11672,23 ± 1900,94 11732,00 ± 2750,30 1,29 0,272
Знежирена масса, г 25722,60 ± 1072,80 31289,94 ± 1632,45 32379,33 ± 1264,17 40800,59 ± 1578,86 45136,19 ± 1453,43 51315,55 ± 2756,81 49424,38 ± 1196,89 19,02 < 0,00001
Жирова масса, % 20,65 ± 2,15 26,89 ± 2,87 29,76 ±2,67 22,66 ± 2,09 15,66 ± 0,80 17,18 ± 1,77 17,85 ± 3,13 5,57 < 0,00001
О) ■Ч
Число обстежених ос1б
Число обстежених оЫб
*
о а ш о<
I'
■о
Клтт'чна педтатргя
7(42) • 2012
2. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м 'язовог системи в людей ргзного вгку (вибрат лекци, огляди, статтi): У 3 т. — К., 2009.
3. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
4. Arabi A., Nabulsi M., Maalouf J. et al. Bone mineral density by age, gender, pubertal stages, and socioeconomic status in healthy Lebanese children and adolescents//Bone. — 2004. — 35(5). — P. 1169-1179.
5. Bachrach L. 2001 Acquisition of optimal bone mass in childhood and adolescence //Trends Endocrinol and Metab. — 2001. — 12(1). — P. 22-28.
6. Bachrach LK Osteoporosis and measurement ofbone mass in children and adolescents// Endocrinol. Metab. Clin. North Am. — 2005. — 34. — P. 521-535.
7. Baim S., Leonard M.B., Bianchi M.L. et al. Official Positions of the International Society for Clinical Densitometry and executive summary of the 2007ISCD Pediatric Position Development Conference // J. Clin. Densitom. — 2008. — 11. — P. 6-21.
8. Boot A.M., Ridder M.A., Pols H.A. et al. Bone mineral density in children and adolescence: relation to puberty, calcium intake and physical activity // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1997. — 82. — P. 57-62.
9. Boroncelli G.I., Saggase G. Critical age and stages of puberty in the accumulation of spinal and femoral bone mass: The validity of bone mass measurements // Horm. Res. — 2000. — 54 (Suppl. 1). — P. 2-8.
10. Clark E.M., Ness A.R., Bishop N.J. et al. Association between bone mass and fractures in children: a prospective cohort study // J Bone Miner. Res. — 2006. — 21. — P. 1489-1495.
11. Cooper J.E., Westlake S., Harvey N. et al. Review: developmental ogigins of osteoporotic ^fracture// OsteoporosInt. — 2006. — 17. — P. 337-347.
12. del Rio L., Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density ofthe lumbar spine in white Mediterranean Spanish children and adolescents: changes related to age, sex, and puberty//Pediatr. Res. — 1994. — 35(3). — P. 362-366.
13. Eastell R., Lambert H. Diet and healthy bones // Calcif. Tissue Int. — 2002. — 70(5). — P. 400-404.
14. Faulkner R.A., Bailey DA, Drinkwater D.T. Bone Densitometry in Canadian children 8—17years ofage//Cakif Tissue Int. —1996. — 59. — P. 344-351.
15. Fujita Y., Katsumata K., Unno A. Factors affecting peak bone density in Japanese women // Calcif. Tissue Int. — 1999. — 4. — 107-11.
16. Gilsanz V. Bone density in children: review ofthe available techniques and indications// European J. of Radiology. — 1998. — 26. — P. 177-182.
17. Glastre C., Braillon P., David L. et al. Measurement of bone mineral content of lumbar spine by dual energy x-ray absorptiometry in normal children: correlations with growth parameters // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1990. — 70. — P. 1330-1333.
18. Goksen D., Darcan S.,Cocer M. et al. Bone mineral density of healthy Turkish children and adolescents// J. Clinical. Densitimetry. — 2006. — 9(1). — P. 84-90.
19. Gordon C.M., Bachrach L.K., CarpenterT.O. et al. Dual eneigyX-ray absorptiometry interpretation and reporting in children and adolescents: the 2007ISCD Pediatric Official Positions// J. Clin. Densitom. — 2008. — 11. — P. 43-58.
20. Haeney R.P., Abrams S., Hughes D.B. et al. Peak bone mass// Osteoporos Int. — 2000. — 11. — P. 985-1009.
Поворознюк В.В.1, Климовицкий Ф.В.2, Балацкая Н.И.1 1ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
2НИИ травматологии и ортопедии Донецкого национального медицинского университета имени М. Горького МЗ Украиныi
BO3PACTHblE OCOBEHHOC™ И3MEHEHИЙ MИHEPAAЬHOЙ nAOTHOCW KOCTHOЙ TKAHИ Y MAAЬЧИKOB AOHEUKOrO PEITHOHA
Резюме. С помощью двухэнергетического денситометра Discovery QPR (Bedford, США) проведено обследование 79 мальчиков одной из общеобразовательных школ Донецка. Изучались показатели телосложения (обезжиренная масса, жировая масса и процент жировой массы), ИМТ, а также МПКТВС, МПКТПП и МПКТБК. При исследовании МПКТ на уровне всего скелета, поясничного отдела позвоночника и проксимального отдела левой бедренной кости был отмечен рост этого показателя с увеличением возраста мальчиков. Установлено, что с возрастом прогрессивно растут показатели телосложения детей, в частности показатели обезжиренной и жировой массы. Установлено, что антропометрические характеристики достоверно изменяются с увеличением возраста мальчиков. Зато ИМТ обследованных детей не зависел от возраста. Возраст достоверно влияет на вариабельность показателей минеральной плотности костной ткани и телосложения у мальчиков разного возраста. Особенности изменений в телосложении обследованных детей характеризовались тем, что у мальчиков в 13—16 лет наблюдаются достоверно высокие показатели обезжиренной массы (p < 0,01—0,001).
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, возраст, пол.
21. Hernandez C.J., Beaupre G.S., Carter D.R. A theoretical analysis of the relative influences of peak BMD, age-related bone loss and menopause on the development of osteoporosis // Osteoporos Int. — 2003. — 14. — P. 843-7.
22. Hirota T, Hirota K. Exercise and other lifestyle factors for prevention of osteoporosis during growth and young adulthood // Clin. Calcium. — 2002. — 12. — P. 489-94.
23. Ho AY, Kung AW. Determinants of peak bone mineral density and bone area in young women //J. Bone Miner. Metab. — 2005. — 23. — P. 470-5.
24. Iki M, Kagamimori S, Kagawa Y, Matsuzaki T. et al. Bone mineral density ofthe spine, hip and distalforearm in representative samples ofthe Japanese female population: Japanese population-based osteoporosis (JPOS) study // Osteoporos Int. — 2001. — 12. — P. 529-37.
25. Ishikawa K, Ohta T. Radial and metacarpal bone mineral density and calcaneal quantitative ultrasound bone mass in normal Japanese women // Calcif. Tissue Int. — 1999. — 65. — P. 112-6.
26. Kroger H, Kotaniemi A, Vainio P. et al. Bone densitometry ofthe spine and femur in children by dual energy x ray absorptiometry//Bone and Mineral. — 1992. — 17. — P. 75-82.
27. Lim J.S., Hwang J.S., Lee J.A et al. Bone mineral density according to age, bone age, and pubertal stages in Korein children and adolescents// J. Clinical Densitimetry. — 2010. — 13(1). — P. 68-76.
28. Lu P.W., Briody J.N., Ogle G.D. Bone Mineral Density oftotal body spine and femoral neck in children and young adults: a cross sectional and longitudinal study // J. Bone Miner. Res. — 1994. — 9. — P. 1451-1458.
29. Rio L, Carrascosa A., Pons F. et al. Bone mineral density ofthe lumbar spine in white mediterranean Spanish children and adolescence: changes related to age, sex and puberty //Pediatr. Res. — 1994. — 35. — P. 362-366.
30. Sabatier J.P., Souquieres G, Benmalk A. et al. Evoluation of lumbar bone mineral content during adolescence and adulthood: a longitudinal study in 395 healthy females 10-24 years of age and 206 premenopausal women // Osteoporosis Int. — 1999. — 9. — P. 476-482.
31. Schonau E. Problems of bone analyses in childhood and adolescence // Pediatr. Nehprol. — 1998. — 12. — P. 420-429.
32. Semeao E.J., Jawad A.F., Stouffer N.O. et al. Risk factors for low bone mineral density in children and young adults with Crohn's disease// J. Pediatr. — 1999. — 135. — P. 593-600.
33. Takahashi Y, Minamitani K, Kobayashi Y. et al. Spinal and femoral bone mass accumulation during normal adolescence: comparision with female patients with sexual precocity and with hypogonodism // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1996. — 81. — P. 1248-1253.
34. Van der Sluis I.M, van den Heuvel-Eibrink M.M., Hahlen K. et al. Altered bone mineral density and body composition, and increased fracture risk in childhood acute lymphoblastic leukemia // J. Pediatr. — 2002. — 141. — P. 204-210.
35. Wosje K.S., Specker B.L. Role of calcium in bone health during childhood// Nutr. Rev. — 2000. — 58. — P. 253-68.
Отрuмано 17.09.12 □
Povoroznyuk V.V.1, Klymovytsky F.V.2, Balatska N.I.1
1State Institution «Institute of Gerontology named
after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences
of Ukraine», Kyiv
2R&D Institute of Traumatology and Orthopedics of Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
AGE-RELATED FEATURES OF BONE MINERAL DENSITY CHANGES IN BOYS OF DONETSK REGION
Summary. By means of dual-energy densitometer Discovery QPR (Bedford, USA) 79 boys from one of secondary schools in Donetsk were examined. The indexes of body constitution (fat-free mass, fatty mass and percent of fat mass) were studied, BMI, as well as BMDTS, BMDLS and BMDFB. While studying BMD of total skeleton, lumbar spine and proximal left femur, this index increased accordingly to age of boys. It is found that with age, progressively increasing build rates for children, especially indicators of fat and fat mass. It is found that the anthropometric characteristics vary significantly with increasing age boys. But the BMI of children surveyed did not depend on age. Age significantly influences the performance variability in bone mineral density and body composition in boys of all ages. Characteristics of changes in physique of children surveyed were characterized by the fact that in boys 13—16 years there was a significant high fat-free mass (p < 0,01-0,001).
Key words: bone, mineral density, age, sex.
