CC BY
23
Практична медицина /
Practical Medicine
боль, суставы.
позвоночник
УДК616.718.4-001.5-053
ГРИГОР'еВА Н.В.1, ЗУБАЧ О.Б.2
1ДУ «1нститут геронтологи теш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки/в, Укра/на 2Комунальнам'кька кл'ш'чналкарня швидкомедично/ допомоги,м.Льв'в, УкраИна
В1КОВ1 ТА СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ГЕОМЕТРП ПРОКСИМАЛЬНОГО В1ДД1ЛУ СТЕГНОВО! К1СТКИ У ХВОРИХ 13 И ВНУТР1ШНЬОСУГЛОБОВИМИ ПЕРЕЛОМАМИ
Резюме. Згiдно з даними лiтературних джерел, деяк параметри стегново''' кiстки (СК), а саме довжина и оа, шийково-дiaфiзaрний кут та iн., € незалежними предикторами пере-ломiв проксимального вщдту стегново''' кiстки (ПВ СК), проте подiбнi дослiдження серед хворих украшсько''' популяци вiдсутнi. У статт наведенi данi лiтературних джерел та ре-зультати власного дослiдження особливостей геометричних параметрiв СК у хворих iз внутрiшньосуглобовими переломами ПВ СК. Проаналiзовано 100 оглядових (передньо-задшх) рентгенограм кульшових суглобiв (таза) хворих втом 50-89 рокiв (середнiй вт 70,98 ± 0,99 року). Обстежено 31 жшку та 39 чоловЫв, якi були госпiталiзованi з внутршньо-суглобовими переломами СК, та 30 оаб (16 жiнок i 14 чоловЫв) без переломiв. Оцiнку па-раметрiв геометри стегново''' кiстки проводили на контралатеральнш до перелому кшщвцК Для аналiзу пацi€нти були розподтеы на пiдгрупи за вiком i статтю. Виявлено вiрогiдний вплив вту на параметри геометри ПВ СК у чолов^в та жiнок iз внутрiшньосуглобовими переломами, проте не в оаб без переломiв. Також встановлено вiрогiдно нижчi показники довжини оа стегново''' кiстки, основи та дiаметра головки, вiдстанi «головка — вертлюг» у чоловЫв iз внутрiшньосуглобовими переломами ПВ СК порiвняно з показниками оаб без переломiв при вщсутносп вiрогiдних вiдмiнностей покaзникiв у жшок. Виявленi вщмшно-стi необхiдно враховувати як при плануванш оперативних втручань тсля перелому ПВ СК, так i для прогнозування ризику переломiв ПВ СК в осiб старших втових груп. Ключовi слова: геометрiя проксимального вiддiлу стегново''' кiстки, внутрiшньосуглобовi переломи стегново''' кiстки, чоловiки, жшки, остеопороз.
Переломи проксимального вiддiлу стегново! кiстки (ПВ СК) залишаються на сьогодш важливою медико-соцiальною проблемою. Вони призводять до знижен-ня очшувано! середньо! тривалостi життя та пов'язаш зi значними витратами сусптьства на лiкування й ре-абштацш хворих. Цi переломи можуть бути як вну-трiшньосуглобовими (медiальнi (серединш)), так i по-засуглобовими (латеральш (бiчнi)). Внутршньосугло-бовi переломи стегново! кiстки (ПСК) включають в себе переломи шийки стегново! кустки — каштальш, субкапiтальнi, трансцервiкальнi (черезшийковi) чи ба-зисцервiкальнi. При внутрiшньосуглобових (медiаль-них) переломах !х загоення вщбуваеться повiльно, осюльки в дiлянцi шийки стегнова ыстка (СК) не мае оыстя, у зв'язку з чим Н кровопостачання утрудне-
не. При трансцервшальних переломах, коли лiнiя перелому проходить через шийку стегново! ыстки, стан пацiента залежить вщ збереження кровопостачання, яке тим бтьше, чим нижче знаходиться лiнiя перелому. Безумовно, переломи вiдрiзняються один вщ одного за ступенем тяжкоста, больовим синдромом та про-
Ддреса для листування з авторами: Григор'ева Н.В. E-mail: crystal_ng@ukr.net Зубач О.Б.
E-mail: dr zubach@ua.fm
© Григор'ева Н.В., Зубач О.Б., 2015 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
гнозом, проте найчаслше вони виникають при падшш на бокову поверхню таза й стегна, в основному в ошб лггаього та старечого вку. Важливим фактором ризику цих переломiв е системний остеопороз.
Останн1м часом все бтьша увага придляеться ви-вченню рiзних факторiв ризику ПСК [1, 2, 6]. Встановле-но, що вiк, стать, мiнеральна щтьнють истково1 ткани-ни (МЩКТ) е незалежними чинниками ризику 11 пере-ломiв. Дослщження останнк роив пщтвердили, що серед цих факторiв е також деяи геометричнi особливостi СК.
На сьогодш iснують досить велии можливостi для вивчення параметрiв геометри ПВ СК. Рiзнi дослщни-ки у сво'1х спостереженнях використовують рiзнi ме-тодологiчнi пiдходи. Крiм традицшно! оцiнки даних за конвенцiйною оглядовою рентгенограмою, широко використовують вимiрювання показникiв геометри СК за допомогою комп'ютерно'1 томографи та 3Б-моделювання, а також двофотонно'1 рентгешвсько! аб-сорбцiометрií (ДРА).
Геометричнi особливосп ПВ СК зазвичай обчислю-ють на скiаграмах таза (включаючи обидва кульшовi суглоби та проксимальнi дтянки СК), якi виконанi в передньозаднш проекци та вiдповiдно калiброванi вщ-носно розмiрiв тiла пацiента. При виконанш цих до-слiджень важливо брати до уваги показники ротаци та вiдведення стегна. У хворих iз переломами оцiнку па-раметрiв геометри СК доцiльно проводити на контра-латеральнiй до перелому инщвщ. Найчастiше вимiрю-ють таи розмiри стегново'1 истки (рис. 1): довжину осi стегново'1 кiстки (АС); вщстань «головка — вертлюг» (АВ); в1дстань мiж вертлюгами (мiжвертлюгова вщ-стань); довжину шийки (NL) (вщстань мiж перпенди-кулярними лiнiями, яи перерiзають довжину осi стегново'1 истки на рiвнi малого вертлюга (БЕ) i основи головки стегново'1 истки (FG)); шийково-дiафiзарний (шийковий) кут (визначають у результатi перерiзу двох лшш, як1 проходять вздовж ос проксимального вiддiлу стегново1 кiстки (дiафiзарна вiсь) та лiнií, що з'еднуе двi точки (перша — у центрi головки стегново1 истки та друга — у цен^ шийки стегново! кiстки (ший-кова вюь)); дiаметр головки стегново1 истки ^аметр окружностi головки стегново1 истки); горизонтальний офсет (зсув по горизонтали перпендикулярна вiдстань вiд центру головки стегново1 к1стки до и осц товщину
кортикально'1 истки (товщина кортикально'1 к1стки п1д малим вертлюгом).
На сьогодш двофотонна рентгешвська денситоме-трiя е золотим стандартом в ощнщ показник1в МЩКТ. Проте сучасн1 можливосп денситометр1в не обмежу-ються визначенням показниив МЩКТ, а й дають мож-лив1сть одночасного вивчення даних геометри ПВ СК у поеднанш i3 показниками МЩКТ [12, 14—17]. Кр1м того, за допомогою ДРА е можливють долучати дан1 ощнки 10-р1чного ризику остеопоротичних перело-м1в FRAX i показники якост1 истково!' тканини (TBS, Trabecular bone score) для оцшки ризику остеопоротичних перелом1в. Зображення шийки СК з вим1рами дов-жини ос1 стегново'1 истки та шийково-д1аф1зарного ку-та за допомогою ДРА подаш на рис. 2.
Ще одн1ею перевагою рентгешвсько'! денситометр!! е можлив1сгь проведення структурного анал!зу СК [5, 8, 10], що дозволяе розрахувати мщнюш характеристики СК, яи в!д!грають важливу роль у ризику перелом!в (рис. 3).
Важливють показник!в геометри ПВ СК у прогно-зуванн1 ризику 11' перелом1в демонструють результа-ти великих багатоцентрових дослщжень. Так, у досль дженн1 Study of Osteoporotic Fractures (SOF) [10] вивче-но показники геометри ПВ СК у 7474 жшок, яких спо-стериали б1льше н!ж 13 рок1в. У 635 з них було вста-новлено перелом СК. У даному дослщженш викори-стовували структурний анал!з СК на р1вн! и шийки, м1жтрохантерно1 д1лянки та ос!.
У даному дослщженш встановлено, що в ошб з переломами СК в1рог!дно б!льшими були показники ший-ково-д1аф1зарного кута, субпер1остальний та ендосталь-ний д!аметри, а також вщстань в!д зовн1шнього кортикального краю до центра (бокова вщстань) та бтьш1 ко-ефщенти поздовжнього вигину (р < 0,0001 для кожного показника). Кр1м того, показники МЩКТ, площ! поперечного перер1зу, моменту шерци поперечного пере-р1зу, модулю опору, ширини кортикального шару та горизонтального офсету були в!рог!дно нижчими у хворих ¡з переломами СК (р < 0,044).
У дослщженш A.Z. LaCroix та сшвавт. [11] вивчено показники МЩКТ та геометри ПВ СК у 10 290 пост-менопаузальних ж1нок, яи брали участь у дослщжен-ш Women's Health Initiative. Серед них 8843 жшки про-тягом подальших 11 рок1в мали низькоенергетичн1 пе-
Рисунок 1. Основн показники геометри проксимального Biddiny стегновоi KicmKU [1]
Рисунок 2. Зображення при оцнц довжини oci стегновоi кктки та шийково-д'шф'аарного кута за допомогою ДРА
(Lunar Prodigy Dual Femur™) [5]
реломи, 147 з яких були ПСК. Структурний анал1з СК передбачав вим1рювання площ1 поперечного перер1зу СК, зовшшнього д1аметра, модуля опору, кортикаль-но1 товщини та коефщента поздовжнього вигину за допомогою ДРА в трьох репонах — шийщ СК, м1жвер-тлюгов1й д1лянц1 та в ош СК.
Авторами встановлено, що п1сля поправки на в1к, зрют, масу тта й 1нш1 ктшчш фактори ризику ПСК показник зовшшнього д1аметра на р1вн1 м1жвертлюго-во1 дтянки та ос1 СК був незалежним фактором ризику ПСК (вщносний ризик для збтьшення на 1 стандар-тне в1дхилення становив 1,61, 95% Д1: 1,25—2,08 та 1,36, 95% Д1: 1,06—1,76 вщповщно). Показники коеф1ц1енту поздовжнього вигину (buckling ratios) на р1вш м1жвер-тлюгово1 дтянки та ос1 СК також були незалежними предикторами ризику ПСК (вщносний ризик становив
Рисунок3. Зображення результату анал'>зу м'щностi стегново)'Истки (Hip strength analysis, DualFemur™study, GE Lunar Prodigy) [5] Примтка: наведен данi щодо довжини оа стегново) кктки, шийково-д'шф'варного кута, iндексу падння (Fall Index, FI), а також iнших параметр'в, що розраховують при обчисленн FI, таких як момент терцп поперечного перерiзy тощо.
вщповщно 1,43 (95% Д1: 1,10-1,87) та 1,24 (95% Д1 1,001,55)). Авторами зроблено висновки, що два основт геометричт параметри СК, а саме зовшшнш диаметр на р1вш м1жвертлюгово1 дтянки та показник buckling ratios е незалежними предикторами ПСК тсля врахування кштчних факторiв ризику та показниив МЩКТ.
Ще одним методом, який може надати важливу до-даткову iнформацiю при оцшщ параметрiв геометрй' СК, е комп'ютерна томограф1я [4, 9], зокрема з 3Б-ре-конструкцiею, що дозволяе отримувати об'емно-про-сторовi зображення проксимального вщдту СК.
У дослiдженнi D. Black та ствавт. [4] проаналiзова-но параметри геометрй' ПВ СК та показники МЩКТ за допомогою комп'ютерно'1 томографи в 3347 чоло-вшв старше 65 рокiв, якi брали участь у проспективному (у середньому 5,5 року) дослщженш Osteoporotic Fractures in Men Study (MrOS). За вищезазначений пе-рюд спостереження в 42 чоловшв зареестровано перелом СК, загальний показник шцидентносл переломiв становив 2,3/1000 людино-рокiв.
Багатофакторний аналiз при оцiнцi результатiв даного дослщження показав, що серед показниив комп'ютерно'1 томографй' нижчий вiдсоток кортикального об'ему (вщношення ризикiв (HR) при його зни-женнi на одне стандартне вщхилення становило 3,2, 95% Д1: 2,2-4,6), менша мМмальна площа поперечного перерiзу (HR: 1,6; 95% Д1: 1,2-2,1) i нижчий показник МЩКТ (HR: 1,7; 95% Д1: 1,2-2,4) були неза-лежно пов'язанi з пщвищеним ризиком перелому ПВ СК. Показник МЩКТ стегново'1 кiстки також був ть сно пов'язаний iз ризиком переломiв у чоловiкiв (HR: 4,1; 95% Д1: 2,7-6,4). У багатофакторнш моделi вщсо-ток кiсткового об'ему та мМмальна площа поперечного перерiзу залишались вiрогiдними предикторами ризику перелому ПВ СК тсля стандартизаци показниюв щодо МЩКТ, проте додаткових переваг для оцшки ризику при включенш показникiв геометрй' СК до да-них МЩКТ не отримано. Авторами зроблено висно-
вок про наявшсть в1рог!дного зв'язку мiж показника-ми структури шийки СК, об'емно! щiльностi kîctkoboï тканини та ризиком переломiв СК.
28 лютого 2015 у м. Чикаго (штат 1ллшойс, США) вщ-булась щорiчна конференцiя Мiжнародного товариства з клшчно! денситометр!! (International Society of Clinical Densitometry, ISCD) — 6th ISCD Position Development Conference, на якш були розглянул питання, зокрема, й щодо структурного аналiзу стегново!' истки та визна-чення показниив ïï довжини. У подальшому з'явились оновлеш рекомендаций ISCD щодо використання ДРА для оцшки ризику переломiв у дорослих, а також використання КТ для оцшки геометричних параметрiв стегново!' истки та аналiзу инцевих елеменпв [2].
Порiвняно з попередньою позицiею, затвердженою на 5th ISCD Position Development Conference в березш 2013 року, з'явились новi положення, зокрема, й щодо застосування деяких параметрiв СК, для оцшки ризику переломiв:
— показник довжини ош стегново!' истки (Hip axis length, HAL), вимiряний за допомогою ДРА, пов'язаний з ризиком переломiв стегново! истки в жь нок у постменопаузальному перюдц
— такi параметри геометр!! СК, ощнеш за допомогою ДРА, як площа поперечного перерiзу (CSA, Cross Sectional Area), зовшшнш дiаметр (OD, outer diameter), модуль опору (SM, section modulus), коефщент по-здовжнього вигину (BR, buckling ratio), момент шерщ! поперечного перерiзу (CSMI, cross-sectional moment of inertia), шийково-дiафiзарний кут (NSA, neck shaft angle), не можуть використовуватись в ощнщ ризику переломiв стегново! истки;
— таи параметри геометр!! СК, ощнеш за допомогою ДРА, як CSA, OD, SM, BR, CSMI, NSA, не можуть бути використаш для початку л^вання;
— так! параметри геометр!! СК, оцшеш за допомогою ДРА, як CSA, OD, SM, BR, CSMI, NSA, не можуть бути використаш для мониторингу за результатами лкування.
На сьогодш тривають дискуш! щодо особливостей показниив геометр!! СК хворих залежно вщ виду ПСК (вну-тршньо- чи позасуглобовий). У дослщженш M.S. Patton та спiвавт. не пщтвердили вiрогiдних вiдмiнностей показ-ник!в дiаметра головки, ширини шийки та вщсташ «головка — трохантер» у чоловшв та жiнок з внутршньо- та позасуглобовими переломами ПВ СК. За результатами цього дослщження отримано вiрогiднi вiдмiнностi показ-ника довжини ош стегново! истки в пащенлв залежно в!д виду перелому (внутршньо- чи позасуглобовий) лише в жшок, а показники довжини шийки та !!' ширини в ошб iз внутрiшньосуглобовими переломами були в1рог!д-но бiльшими порiвняно з показниками хворих iз позасуглобовими переломами як серед жшок, так i серед чоло-вiкiв [13]. Незважаючи на значний iнтерес до ще! пробле-ми у свiтi, подабш досл!дження в Украïнi вiдсутнi. Немае даних щодо геометр!! ПВ СК як у чоловшв, так i в жшок з внутршньосуглобовими ПСК. Усе вищезазначене зу-мовило актуальшсть даного дослiдження.
Мета дослвдження — вивчити в1ков1 та статевi осо-6ливост! деяких геометричних параметр!в ПВ СК у хворих !з внутршньосуглобовими ПСК.
Матерiали та методи дослщження
Нами проанал!зовано 100 оглядових (передньозад-н!х) рентгенограм кульшових суглоб!в (таза) хворих, як! перебували на стащонарному л!куванн! в Кому-нальн!й мюькш кл!н!чн!й лiкарнi швидко! медично! допомоги м. Львова. Пащенти в!ком 50—89 роив (се-реднiй в!к 70,98 ± 0,99 року, 31 жiнка та 39 чолов!к!в) були госпiталiзованi з внутр!шньосугло6овими ПСК, 30 ошб без ПСК, стандартизованих за показником в!ку, становили контрольну групу.
Вимiрювання геометричних розм!р!в ПВ СК проводили одномоментно, одним дослщником на контралатеральнш до перелому инщвщ з використанням рутинно! процедури, описано! в лгтературних джерелах [1, 18] рашше.
Отриманi результати аналiзували з використанням методiв варiацiйноï статистики за допомогою програ-ми Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. Використову-вали параметричнi методи аналiзу (описова статистика (середне та середньоквадратичне вщхилення (М ± SD), критерiй Стюдента), однофакторний дисперсiйний аналiз Anova та регресшно-кореляцшний аналiз. Стати-стично в!рог!дними результати визначали при р < 0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення
На сьогодн! численними дослщженнями доведено, що геометричнi розм!ри ПВ СК мають виражеш ста-тевi осо6ливост!. Зг!дно з отриманими нами даними, в чоловшв без ПСК в!рог!дно 6!льшими пор!вняно з вщ-пов!дними показниками в ж!нок були показники м!ж-вертлюгово! вiдстанi (71,56 ± 2,19 мм та 65,36 ± 4,76 мм в!дпов!дно, р < 0,05) i меншими були показники ве-личини шийково-дiафiзарного кута (131,00 ± 0,71° та 128,09 ± 1,45° в!дпов!дно, р < 0,05). В!рог!дних вщмш-ностей шших геометричних показникiв ПВ СК в ошб без ПСК залежно в!д стаи нами не виявлено. У подальшому аналiз показникiв геометри' СК проводили окре-мо в груш чоловшв та жшок.
При ощнщ результапв дослщження в чоловшв !з внутр!шньосугло6овим ПСК встановлено в!рог!дно меншi пор!вняно з показниками ошб без переломiв показники довжини ос! стегново! истки (р = 0,0002), довжини '!! шийки (р = 0,002), основи (р = 0,0004) та дiаметра головки стегново! истки (р = 0,002), мгжвер-тлюгово! вщсташ (р = 0,0007) та вщсташ «головка — вертлюг» (р = 0,001), а також шийкового кута стегново! истки (р = 0,005) (табл. 1).
На вщмшу в!д вищезазначеного нами не виявлено в!рог!дних вщмшностей ощнюваних геометричних розм!р!в ПВ СК жшок !з внутршньосуглобовими ПСК (табл. 2) пор!вняно з вщповщними показниками пащенток без перелому. Отриманi результати свщчать про в!рог!дний вплив стаи на показники геометри' ПВ СК у пащентав укра!нсько! популяц!!.
Зпдно з даними лiтературних джерел, незалежним чинником переломiв ПВ СК е в1к [2, 19]. При аналiзi в1кових особливостей геометри' ПВ СК у чоловшв нами встановлено в1рог!дно меншi показники довжини ош та шийки стегново! истки, вщсташ «головка —
вертлюг» та мiжвертлюговоï вщсташ, а також шири-ни основи головки у хворих i3 внутршньосуглобови-ми ПСК втэм 70—89 рокiв порiвняно з вшэвою гру-пою 50—69 роыв (табл. 3). При аналiзi втэвих особли-востей у жiнок i3 внутрiшньосуглобовими ПСК нами не встановлено вiрогiдних вiдмiнностей показникiв у вшэвих групах 50—69 та 70—89 роыв (табл. 3).
Регресшно-кореляцшний аналiз мiж показником вiку та геометричними параметрами ПВ СК виявив вiрогiдний зв'язок з такими показниками, як довжина ош стегново! кустки та довжина ïï шийки, мiжвертлю-гова вщстань та вiдстань «головка — вертлюг», основа та дiаметр головки в чоловшв з внутршньосугло-бовими ПСК (табл. 4). На вщмшу вщ цього вiрогiдних зв'языв мiж вiком та показниками геометрй' проксимального вщдту СК у здорових чоловшв без перело-мiв у даному дослщженш не отримано.
Дещо iншi зв'язки були виявленi при аналiзi показ-никiв у жшок (табл. 5). Вiрогiднi кореляцiйнi показники мiж вiком та довжиною стегново! кiстки, вщстан-ню «головка — вертлюг» та горизонтальним офсетом були виявлеш в осiб з внутршньосуглобовими ПСК. Вiрогiдних зв'язкiв мiж вiком та показниками геометрй' проксимального вщдту СК у здорових жшок, як i в чоловшв без переломiв, нами не отримано.
Регресшш зв'язки мiж вшм та довжиною ош стегново! истки в чоловшв та жшок iз внутршньосугло-бовими ПСК подано на рис. 1.
Отже, нами отримаш вiрогiднi вiдмiнностi бтьшос-тi показниыв геометрй' ПВ СК у чоловшв на вщмшу вiд даних у жшок. Вищезазначене свiдчить як про вiро-гiдний вплив самих показниыв геометрй' ПВ СК на ризик переломiв СК, так i про вiрогiднi !х статевi та вшэ-вi особливостi.
У рашше проведених дослiдженнях K.G. Faulkner, S.R. Cummings, D. Black et al. (1993) та F. Duboeuf, D. Hans, A.M. Schott et al. (1997) також пщтвердже-но зв'язок мiж бтьшою довжиною шийки стегново! истки в хворих с внутршньосуглобовими переломами порiвняно з особами з позасуглобовими переломами ПВ СК, хоча в дослщженш K.G. Faulkner, S.R. Cummings, D. Black [7] не знайдено вiрогiдних вщмшностей показника довжини стегново! ыстки за-лежно вщ виду перелому (внутршньо- чи позасуглобо-вий). Крiм того, у дослiдженнi M.S. Patton, R.A. Duthie, A.G. Sutherland et al. (2006) [13] не пщтверджено вiро-гiдних вiдмiнностей показниыв дiаметра головки, ши-рини шийки та вщсташ «головка — трохантер» у чоловшв та жшок внутршньосуглобовими переломами. Виявлеш нами статевi особливосп геометрй' ПВ СК,
Таблиця 1. Показники стегновоïкктки в чолов'к'т '¡з внутршньосуглобовими переломами стегновоïкктки (М ± SD), мм
Показники Групи t P
Без перелому Внутршньосуглобовий ПСК
BiK, роки 65,11 ± 13,01 72,83 i 13,34 1,53 0,13
Довжина oci степново! кютки 132,22 ± 2,99 123,20 i 6,19 4,20 0,0002
Вщстань «головка — вертлюг» 114,22 ± 2,17 110,70 i 2,71 3,57 0,001
Довжина шийки степново! кiстки 43,78 ± 1,64 40,70 i 2,63 3,31 0,002
Мiжвертлюпова вщстань 71,56 ± 2,19 67,33 i 3,19 3,70 0,0007
Основа головки 45,78 ± 3,31 39,20 i 4,66 3,93 0,0004
Дiаметр головки 50,22 ± 1,86 47,80 i 1,95 3,30 0,002
Шийковий кут 131,00 ± 0,71 130,00 i 0,91 3,02 0,005
[оризонталыний офсет 36,78 ± 0,67 36,63 i 1,13 0,36 0,72
Товщина кортикальноУ кiстки 6,00 ± 0,50 5,63 i 0,49 1,96 0,06
Показники Групи t P
Без перелому Внутршньосуглобовий ПСК
В^, роки 65,91 ± 9,86 72,57 i 13,04 1,56 0,13
Довжина ос стегново! кютки 123,55 ± 4,13 121,08 i 4,01 1,78 0,08
Вщстань «головка — вертлюг» 110,09 ± 2,30 108,89 i 2,47 1,43 0,16
Довжина шийки стегново! кютки 39,27 ± 2,83 39,24 i 3,41 0,03 0,98
МНжвертлюгова вщстань 65,36 ± 4,76 64,81 i 3,41 0,43 0,67
Основа головки 37,00 ± 3,74 37,27 i 3,46 0,22 0,82
Дiаметр головки 46,73 ± 1,79 46,84 i 2,13 0,16 0,88
Шийковий кут 128,09 ± 1,45 128,24 i 1,23 0,35 0,73
[оризонталыний офсет 36,00 ± 1,18 35,70 i 1,39 0,64 0,52
Товщина кортикальноУ кютки 5,27 ± 0,65 5,03 i 0,55 1,25 0,22
Примтки:жирним шрифтом вид'тешв'рог'дшв'дм'шност'!. Таблиця 2. Показники стегново)'кктки в жшок i3 внутршньосуглобовими переломами стегново)' кстки (М ± SD), мм
Таблиця 3. В/ков/' особливост'/ геометри стегново/ Истки у хворих з внутр'/шньосуглобовими переломами стегново/
Истки (М ± Бй), мм
Показники Групи
Чоловти Жшки
50-69 (n = 24) 70-89 (n = 15) F P 50-69 (n = 16) 70-89 (n = 15) F Р
Довжина оа стегново! кютки 126,93 ± 5,41 120,18 ± 5,27 9,79 0,005 122,63 ± 3,63 121,36 ± 3,84 0,86 0,36
Вщстань «головка — вертлюг» 112,21 ± 2,22 109,27 ± 2,69 8,98 0,006 109,31 ± 2,63 109,36 ± 2,21 0,00 0,96
Довжина шийки стегново! кютки 42,50 ± 2,18 39,09 ± 2,07 15,77 0,0006 39,25 ± 3,36 39,50 ± 3,55 0,04 0,84
МНжвертлюгова вщстань 69,00 ± 3,21 65,91 ± 2,88 6,24 0,02 63,94 ± 4,14 65,93 ± 2,23 2,58 0,12
Основа головки 41,79 ± 5,13 37,18 ± 3,31 6,64 0,02 36,94 ± 4,04 37,71 ± 2,92 0,35 0,56
Дiаметр головки 48,50 ± 2,18 47,45 ± 1,75 1,68 0,21 46,19 ± 1,76 47,71 ± 2,37 4,09 0,05
Шийковий кут 130,07 ± 0,62 130,09 ± 1,14 0,00 0,96 127,94 ± 1,61 128,57 ± 0,76 1,81 0,19
[оризонтальний офсет 36,93 ± 0,83 36,36 ± 1,36 1,65 0,21 36,00 ± 1,37 35,79 ± 1,19 0,21 0,65
Товщина кортикально! кютки 5,64 ± 0,50 5,73 ± 0,47 0,19 0,67 5,19 ± 0,40 4,93 ± 0,62 1,90 0,18
Примiтки:жирним шрифтом видiленi вiрогiднi в'дм'нност'!.
Таблиця 4. Зв'язокм'/ж в'/ком та показниками геометр'// стегново/ Истки (показники регрес'/йно-кореляц'/йного анал'/зу)
у чолов'/к'/в '/з внутр'/шньосуглобовимипереломами
Показники Групи
Без перелому Внутршньосуглобовий ПСК
r r2 Р r r2 Р
Довжина оа стегново! кютки -0,46 0,21 0,21 -0,63 0,40 0,0002
Вщстань «головка — вертлюг» -0,31 0,10 0,41 -0,51 0,26 0,004
Довжина шийки стегново! кютки -0,50 0,25 0,17 -0,66 0,44 0,00006
МНжвертлюгова вщстань -0,37 0,13 0,33 -0,56 0,32 0,001
Основа головки -0,48 0,23 0,19 -0,60 0,37 0,0004
Дiаметр головки -0,09 0,01 0,81 -0,50 0,25 0,005
Шийковий кут -0,45 0,20 0,23 -0,28 0,08 0,13
[оризонтальний офсет -0,10 0,01 0,80 -0,26 0,07 0,17
Товщина кортикально! кютки -0,25 0,06 0,52 -0,21 0,04 0,27
Примiтки: тут i в табл. 5: г — коеф^ент кореляц//, г2 — коефiцieнт детерм'тацП, р — критерй вiрогiдностi;жирним
шрифтом вид'/лен'/ в'/рог'/дн'/ в'/дм'/нност'/.
Таблиця 5. Зв'язокм'/жв'/ком та показниками геометр// стегново/ Истки (показники регрес'/йно-кореляц'/йного анал'/зу)
уж'/нок '/з внутр'/шньосуглобовими переломами
Показники Групи
Без перелому Внутршньосуглобовий ПСК
r r2 Р r r2 Р
Довжина оа стегново! кютки -0,20 0,04 0,55 -0,59 0,35 0,0001
Вщстань «головка — вертлюг» -0,32 0,10 0,34 -0,38 0,14 0,02
Довжина шийки стегново! кютки -0,10 0,01 0,76 -0,18 0,03 0,28
МНжвертлюгова вщстань 0,10 0,01 0,78 0,00 0,00 1,00
Основа головки -0,18 0,03 0,60 -0,08 0,01 0,65
Дiаметр головки 0,11 0,01 0,76 0,07 0,00 0,69
Шийковий кут -0,11 0,01 0,74 0,09 0,01 0,59
[оризонтальний офсет -0,51 0,26 0,11 -0,37 0,14 0,02
Товщина кортикально! кютки -0,29 0,09 0,38 -0,17 0,03 0,32
136
134
132
Ü 130 s"
& 128
o
g 126
А
124
ф i—
o
'o
o
ce 122
o
120 118 116 114
y = 144,55 - 0,29*x; r = -0,63; p = 0,0002; r2 = 0,40 -
о
о
о o o
0
0
о o o o
134
132
130
5 128 5
5 126 i—
o
: <5 124
m O x
<ñ 122
o
'o
° 120
ce
X
s
^ 118
o ^
116 114 112
45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95
Bík, роки
• 1 1 1 1 1 1
y = 134,3 2 - 0,18* x; r = -0, 59; p = 0, 0001; r2 - 0,35
< •
•.................. a • •
•
•
• a •
•
45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95
Bík, роки
Б
Рисунок 1. Регресшш зв'язки м 'т вком та довжиною oci стегновоi кстки в чоловкв та жнок Í3 внутршньосуглобовими переломами стегновоi Истки Примтки: А — чоловки, Б — жнки.
можливо, притаманш особам украшсько! популяцй', що вимагае проведення подальших дослiджень щодо зв'язку деяких генетичних маркерiв та параметрiв гео-метрй' ПВ СК у чоловшв та жшок.
Як зазначалось вище, на сьогоднi привертають осо-бливу увагу дослiдження вшових особливостей геоме-трй' ПВ СК, що мае важливе значення й при плануванш ендопротезування в ошб старших вшових груп. Данi на-шого дослiдження пiдтверджують бiльш низьк! показники довжини осi та довжини шийки стегново! истки, основи головки та вщсташ «головка — вертлюг» у чоловшв iз внутршньосуглобовими переломами вшом 70— 89 роив порiвняно з показниками групи вшом 50—69 рокiв. Крiм того, нами виявлено вiрогiднi зв'язки мш
показниками геометр!! кiстково!' тканини та вшом у чо-ловiкiв та жшок iз внутрiшньосуглобовими переломами на вщмшу вщ даних осiб без переломiв.
Отже, у результатi даного дослщження встановлено вiрогiднi статевi та вiковi особливостi геометри стегново! кiстки в осiб старших вшових груп з внутрiшньосуглобовими переломами ПВ СК. Доведено вiрогiдний вплив вшу на показники геометри стегново! шстки в чоловшв та жшок iз внутршньо-суглобовими переломами СК. Усе вищезазначе-не необхщно враховувати не тiльки при плануван-нi оперативного втручання у хворих з ПСК, але й для оцшки ризику переломiв в ошб старших вшо-вих груп. ■
Список лггератури
1. Григор'ева Н.В., Зубач О.Б. Вжш та CTaTeBi особливос-Ti геометри стегново! кютки у хворих з рiзними видами пере-ломiв верхньо! третини стегново! кютки // Проблеми остеолог!!. — 2014. — С. 12-21.
2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Орлик Т.В. и др. Остеопороз в практике врача-интерниста. — К., 2014. — 198 с.
3. 2015 ISCD Official Positions. Adult. — http://www.iscd. org/official-positions/2015-iscd-official-positions-adult.
4. Black D.M., Bouxsein M.L., Marshall L.M. et al. for the Osteoporotic Fractures in Men (MrOS) Research Group. Proximal Femoral Structure and the Prediction of Hip Fracture in Men: A Large Prospective Study Using QCT // J. Bone Miner. Res. —
2008. — 23(8). — Р. 1326-1333. doi: 10.1359/JBMR.080316.
5. Bonnick S.L., Lewis L.A. Bone Densitometry for Technologists. — New York: Springer, 2014. — 421 р.
6. Cauley J.A., Li-Yung Lui, Genant H.K. et al. for the Study of Osteoporotic Fractures Research and Group. Risk Factors for Severity and Type of the Hip Fracture // J. Bone Miner. Res. —
2009. — 24(5). — Р. 943-955. doi: 10.1359/JBMR.081246.
7. Faulkner K.G., Cummings S.R., Black D. et al. Simple measurement of femoral geometry predicts hip fracture: the study of osteoporotic fractures // J. Bone Miner. Res. — 1993. — 8. — Р. 1211-1217.
8. Iolascon G., Moretti A., Cannaviello G. et al. Proximal femur geometry assessed by hip structural analysis in hip fracture in women // Aging Clin. Exp. Res. — 2015. — 27 Suppl. 1. — S. 1721. doi: 10.1007/s40520-015-0406-4.
9. Ito M., Wakao N., Hida T. et al. Analysis of hip geometry by clinical CT for the assessment of hip fracture risk in elderly Japanese women // Bone. — 2010. — 46(2). — Р.453-457.
10. Kaptoge S., Beck Th.J., Reeve J. et al. Prediction of Incident Hip Fracture Risk by Femur Geometry Variables Measured by Hip Structural Analysis in the Study of Osteoporotic Fractures // J. Bone Miner. Res. — 2008 — 23(12). — Р. 1892-1904. doi: 10.1359/JBMR.080802.
11. LaCroix A.Z., Beck Th.J., Cauley J.A. et al. Hip structural geometry and incidence of hip fracture in postmenopausal women: what does it add to conventional bone mineral density? // Osteo-poros. Int. — 2010. — 21(6). — P. 919-929.
12. Lee D.H., Jung K.Y., Hong A.R. et al. Femoral geometry, bone mineral density, and the risk of hip fracture in premenopau-sal women: a case control study // BMC Musculoskelet Disord. — 2016. — 17(1). — P. 42. doi: 10.1186/s12891-016-0893-2.
13. Patton M.S., Duthie R.A., Sutherland A.G. Proximal femoral geometry and hip fractures // Acta Orthop^dica Belgica. — 2006. — 72(1). — P. 51-54.
14. Pulkkinen P., Partanen J., Jalovaara P., J^ms^ T. Combination of bone mineral density and upper femur geometry improves the prediction of hip fracture // Osteoporos. Int. — 2004. — 15(4). — P. 274-80.
15. Reider L., Beck T.J., Hochberg M.C. et al. Women with Hip Fracture Experience Greater Loss of Geometric Strength in the Contralateral Hip during the Year Following Fracture Compared to Age-Matched Controls // Osteoporos. Int. — 2010. — 21(5). — P. 741-750.
16. Ripamonti C., Lisi L., Avella M. Femoral neck shaft angle width is associated with hip-fracture risk in males but not ind ependently of femoral neck bone density // Br. J. Radiol. May. — 2014. — 87 (1037). — P. 20130358. doi: 10.1259/bjr.20130358
17. Toogood P.A., Skalak A., Cooperman D.R. Proximal femur anatomy in the normal human population // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2009. — 467. — P. 876-885. doi: 10.1007/s11999-008-0473-3.
18. Unnanuntana A., Toogood P., Hart D. et al. Evaluation of proximal femoral geometry using digital photographs // Journal of orthopaedic research. — 2010. — P. 1399-1404.
19. Yates L.B., Karasik D., Beck Th.J. et al. Hip Structural Geometry in Old and Old-Old Age: Similarities and Differences between Men and Women // Bone. — 2007. — 41(4). — P. 722732.
OTpUMQHO 25.11.15 ■
Григорьева Н.В.1, Зубач О.Б.2
1 ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина 2Коммунальная городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Львов, Украина
Возрастные и половые особенности геометрии проксимального отдела бедренной кости у больных с ее внутрисуставными переломами
Резюме. Согласно данным литературных источников, некоторые параметры бедренной кости (БК), а именно длина ее оси, шеечно-диафизарный угол и др., являются независимыми предикторами переломов проксимального отдела бедренной кости (ПО БК), однако подоб-
ные исследования среди больных украинской популяции отсутствуют. В статье представлены данные литературных источников и результаты собственного исследования особенностей геометрических параметров БК у больных с внутрисуставными переломами ПО БК. Проанали-
зированы 100 обзорных (переднезадних) рентгенограмм тазобедренных суставов (таза) больных в возрасте 50—89 лет (средний возраст 70,98 ± 0,99 года). Обследованы 31 женщина и 39 мужчин, которые были госпитализированы с внутрисуставными переломами БК, и 30 пациентов (16 женщин и 14 мужчин) без переломов. Оценку параметров геометрии бедренной кости проводили на контрала-теральной к перелому конечности. Для анализа пациенты были разделены на подгруппы по возрасту и полу. Выявлено достоверное влияние возраста на параметры геометрии ПО БК у мужчин и женщин с внутрисуставными переломами, однако не у лиц без переломов. Также установ-
лены достоверно более низкие показатели длины оси бедренной кости, основания и диаметра головки, расстояния «головка — вертел» у мужчин с внутрисуставными переломами ПО БК по сравнению с показателями лиц без переломов при отсутствии достоверных различий показателей у женщин. Выявленные различия необходимо учитывать как при планировании оперативных вмешательств после перелома ПО БК, так и для прогнозирования риска переломов ПО БК у лиц старших возрастных групп.
Ключевые слова: геометрия проксимального отдела бедренной кости, внутрисуставные переломы бедренной кости, мужчины, женщины, остеопороз.
Grygorieva N.V.1,Zubach O.B.2
'State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
2Municipal City Clinical Emergency Hospital, Lviv, Ukraine
Age and Sex Features of Proximal Hip Geometry in Patients with its Intraarticular Fractures
Summary. According to the literature data, some parameters of the femoral bone (FB), namely the length of its axis, head-collum-diaphyseal angle, etc., are independent predictors of proximal femoral (PF) fractures, but such studies among Ukrainian patients are absent. This article presents the literature data and the results of own research on the geometrical features of the FB in patients with intra-ar-ticular PF fractures. We have analyzed 100 survey (anteroposterior) radiographs of the hip joint in patients aged 50— 89 years (median age 70.98 ± 0.99 years). We observed 31 women and 39 men, who were hospitalized with intra-artic-ular FB fractures, and 30 persons (16 women and 14 men) without fractures. Assessment of hip geometry parameters was performed on the contralateral limb in relation to frac-
ture. For the analysis, patients were divided into subgroups by gender and age. It was established the significant effect of the age on the parameters of PF geometry in men and women with intra-articular fractures, but not in patients without fractures. Also, we have found the significantly lower indices of the length of femoral axis, the base and the diameter of the head, «head — acetabulum» distance in men with intra-articular PF fractures compared to the parameters in persons without fractures, in the absence of significant differences in indices of women. Identified differences should be considered for both planning surgery after PF fracture and for predicting the risk of PF fractures in older age patients.
Key words: proximal hip geometry, intra-articular hip fractures, men, women, osteoporosis.
