CC BY
39
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.23/.24-002+615.33]-053.2
МАРУШКО Ю.В., ШЕФ Г.Г. Нацюнальний медичний унверситет¡мен/ О.О. Богомольца, м. Ки!в
МОЖЛИВОСТ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕВОЦЕТИРИЗИНУ В ТЕРАПП БРОНХПВ ТА ПНЕВМОЫЙ У Д|ТЕЙ З АТОПЧНИМИ СТАНАМИ
Резюме. Стаття присвячена однш 1з глобальних проблем медицини всього свту — алергiчним захворю-ванням. Антигстамшш препарати е базисними в терапп алергп рiзного генезу. Одним 1з представнишв конкурентних антагонiстiв гктамшу е левоцетиризин (1,-цет) — активний стабльний Я-енантомер цетиризину. Наведет дат до^дження ефективностi препарату левоцетиризину L-цет у терапп бронхiтiв та пневмонш у дтей з атотчним дерматитом.
Ключовi слова: алергiчнi захворювання, атотчний дерматит, лкування, левоцетиризин.
Вступ
Глобальною проблемою сучасност стають алер-пчш захворювання, 1х поширешсть i швидю темпи зростання спостерпаються в усьому свт. Поширешсть алергш набула характеру ешдеми. Середньо-рiчнi темпи зростання алерпчних захворювань серед дггей i дорослих в Украш становлять 0,3 % [7]. Поширешсть бронхiальноl астми в рiзних державах i рiзних вiкових грушах коливаеться вiд 33 до 150 %о, атопiчного дерматиту — вiд 37 до 250 %.
Алергiя — системне захворювання, у розвитку якого основним медiатором запалення виступае пс-тамiн [5, 6]. Тому блокада пстамшових рецепторiв лiкарськими засобами розглядаеться як серйозна ланка протиалерпчно! терапп, базисними е анти-гiстамiннi препарати (АГП) — засоби, дiя яких реа-лiзуеться через зв'язування з рецепторами пстамшу на клiтинах рiзних тканин [4, 5]. Маючи структурну схошсть iз гiстамiном, вони конкурентно блокують Н1-рецептори.
Видiляють Н1-гiстамiноблокатори трьох поко-лiнь: I поколiння (класичш, седативнi), II поколш-ня (неседативш) та III поколiння (або метаболгги II поколiння).
Препарати першого поколшня (клемастин, хлорпiрамiн, дифенгiдрамiн та ш.) характеризу-ються короткотривалiстю терапевтично! дп (1,5—2 години), неповним зв'язуванням з Н1-рецепторами (30 %), вiдносно високими терапевтичними дозами i частим прийомом за добу, проникнютю через гема-тоенцефалiчний бар'ер, мiсцевоанестезуючою дiею, тахiфiлаксiею (звикання через 7—12 д1б), неселек-тивнiстю ди — зв'язуванням з М-холшорецепторами та а-адренорецепторами, стимуляцiею апетиту. По-
зитивна протиалерпчна дiя препарапв ще! групи супроводжуеться й негативними ефектами на орга-нiзм — сонливютю, втомлюванiстю або збудженням, порушенням координацп рухiв, концентрацп уваги, головокруж1нням, головним болем, зниженням артерiального тиску, пщвищенням частоти серце-вих скорочень, болем у шлунку, запором, нудотою, блювотою; у тяжких випадках — бронхоспазмом, попршенням дренажу бронхiв, порушенням сечо-видiлення, зниженням гостроти зору, збшьшенням маси тiла, необхiднiстю часто! (кожш 7 днiв) змiни препаратiв тощо [1, 2, 5]. Нiвелювання насамперед негативних впливiв на органiзм АГП першого поколшня при збереженш i покращеннi позитивних характеристик сприяло створенню нових блокато-рiв Н1-рецепторiв — препаратiв другого поколiння, для яких характерш висока специфiчнiсть i спорщ-ненiсть до Н1-рецепторiв.
Зпдно з рекомендацiями ВООЗ, iдеальний ан-тигiстамiнний засiб повинен вiдповiдати таким вимогам: висока антипстамшна активнiсть, швид-кий початок дп, тривалий ефект (прийом раз на добу — тривалють дп 24 години), мжмум побiчних ефектiв (вiдсутнiсть кумуляцп), мшмальний ри-зик виникнення толерантностi, метаболiчна шерт-нiсть (вiдсутнiсть взаемодп iз системою цитохро-мiв Р450). Антипстамши II—III поколiння мають високу специфiчнiсть до Н1-рецепторiв, швидкий початок дп, тривалiсть ефекту до 24 годин, вщсут-нiсть холшерпчно! блокади, не проникають через
© Марушко Ю.В., Шеф Г.Г., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
гематоенцефалiчний бар'ер, прийом гж1 не впли-вае на кiнетику.
До антипстамтв II поколiння належать пшера-зиновi (цетиризин, левоцетиризин), пiперидиновi (терфенадин), азатидиновi (лоратадин), iмiдазо-ловi (астемiзол), трипролiдиновi (акривастин) та оксипiперидиновi (ебастин) препарати. Антипста-мiни II поколiння надглет такими якостями: бю-трансформуеться лише незначна частина препарату; практично в незмшеному виглад виводиться з калом або сечею; вщсуттсть кардютоксичностц швидко й активно всмоктуеться.
Лише в 2001 роцi вдалося застосувати техноло-гiю з видглення iзомеру левоцетиризину. Левоцетиризин — це активний стабiльний R-енантiомер цетиризину, що вщноситься до групи конкурентних антагонiстiв гiстамiну. Фармакологiчна дiя зумовле-на блокуванням Н1-гiстамiнових рецепторiв, вира-жена у 2 рази бгльше, нгж у цетиризину. Левоцетиризин впливае на гiстамiнзалежну стадiю розвитку алерпчно! реакцп, зменшуе мiграцiю еозинофшв, судинну проникнiсть, обмежуе вивiльнення медiа-торiв запалення. Запобiгае розвитку та полегшуе пе-ребiг алергiйних реакцш, чинить антиексудативну, протисверб1жну, протизапальну дш [3, 8].
Спорiдненiсть до Н^пстамшових рецепторiв у левоцетиризину в 600 разiв перевищуе афiннiсть до шших (холiнергiчних, мускаринових, серотоншо-вих) рецепторiв i вiн практично не чинить антихоль нерпчно! й антисеротоншово! дл. У терапевтичних дозах практично не проникае через гематоенцефа-лiчний бар'ер, що мiнiмiзуе седативний ефект [3, 8].
Препарат швидко всмоктуеться при застосуванш всередину, прийом гж1 не впливае на стутнь усмок-тування, але знижуе його швидкiсть; бiодоступнiсть досягае 100 %, тобто препарат майже повтстю по-трапляе в системний кровообл.
У 50 % хворих д1я левоцетиризину розвиваеться через 12 хв тсля приймання одноразово! дози, а у 95 % — через 0,5—1 годину. Максимальна концен-трацiя (Стах) у сироватцi досягаеться через 50 хв тсля одноразового прийому всередину терапевтично! дози та утримуеться протягом 2 дшв. Стах стано-вить 207 нг/мл тсля одноразового застосування i 308 нг/мл — тсля повторного застосування у дозi 5 мг вщповщно.
В органiзмi людини метаболiзму пщдаеться близько 14 % левоцетиризину. Процес метаболiзму включае оксидацiю, N- та О-деалкглування i поед-нання з таурином. Деалкглування в першу чергу вщ-буваеться за участю цитохрому CYP 3А4, у той час як у процес оксидацп зад1яна цгла низка цитохром-них iзоформ. Левоцетиризин не впливае на актив-нiсть цитохромних iзоферментiв 1А^ 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентрацiях, що навiть перевищують максимальнi пiсля прийняття дози 5 мг перораль-но. Враховуючи низький стутнь метаболiзму, вщ-сутнiсть посилення пригтчувально! дл, взаемодiя левоцетиризину з шшими речовинами i малоймо-вiрна. Левоцетиризин не взаемодiе з цитохромом
печшки Р450, тому у нього немае конкурентно! ль карсько! взаемодп, що дае можливiсть поеднувати його з антибютиками, протигрибковими й шшими препаратами та застосовувати в пащенпв iз пато-логiею печiнки. Мiнiмiзована кардiотоксична дiя. Левоцетиризин не впливае на тривалють iнтервалу QT, тобто не може бути причиною синдрому рапто-во! смертi [12].
Тривалють лiкування залежить вщ виду, тяжко-стi та проявiв захворювання: при полiнозi призна-чають у середньому протягом 3—6 тижтв; у випадку короткочасного контакту з алергеном (пилок рос-лин) достатньо застосовувати препарат протягом 1 тижня. При хротчних захворюваннях (цiлорiчний ринiт, iдiопатична кропив'янка) тривалють л^ван-ня — до 12 мгсящв.
Безпека левоцетиризину була вивчена у 510 дггей вжом вiд 12 до 24 мю. У рамках дослiджень iз ран-нього запобiгання астми в дггей з атопiею (ЕРААС). За результатами рандомiзованого подвiйного слiпо-го плацебо-контрольованого обстеження було показано, що прийом два рази на добу 0,125 мг левоцетиризину тривалютю до 18 мю. супроводжувався мтмальними побiчними реакцiями у невелико! кглькосп дiтей [13], що дозволяе використовувати препарат для зниження ризику формування брон-хiальноi астми [14] в дггей з атопiчним дерматитом, перериваючи так званий атотчний марш. Ефектив-нють левоцетиризину, що дозволяе застосовувати його в мтмальних дозах як монопрепарат, рiзко знижуе затрати на л^вання [9].
Серед побiчних ефектiв — дозозалежна сонли-вiсть, але вона зафжсована тiльки в перший день л^вання i значно нижча, нгж: у препаратiв I по-колшня, тим бiльше що побiчнi ефекти, яю явно пов'язанi з левоцетиризином, були зареестрова-нi рiдше, нгж: за призначення плацебо (5,1 проти 6,3 %). Через побiчнi ефекти переривали прийом лише в 0,5 % дггей i в 1 % — у контрольнш груш [11, 13, 15].
Якщо застосування АГП II—III поколшня при алергiчних захворюваннях не викликае сумнiву, то !х використання при ГРВI, бронх1тах, пневмонiях не мае тако! однозначно! трактовки. Практична робота лжаря показуе, що досить частою е ситуацiя, коли на алерпчному фонi пацiента за прогресивного розвитку iнфекцiйного процесу виникае необхщтсть призначення оптимальних АГП, i вибiр препара-тiв ще! групи не завжди однозначний. Враховуючи ефективтсть препарату, широку доказову базу його застосування, профгль безпеки, нами в комплекснш терапп дiтей iз гострими пневмонiями та бронхгга-ми, що перебрали на обтяженому алергiчному фот, був застосований препарат L-цет (левоцетиризину дигщрохлорид) з урахуванням його ди насамперед як антиалергiчного препарату i протизапального за-собу.
Мета дослщження — ощнити ефективнiсть препарату левоцетиризину ^-цет) в терапи бронхiтiв та пневмонш у дiтей з атотчним дерматитом.
Кл\н\чна пед\атр\я / С!1п1са! Pediаtrics
Матер\али \ методи досл\дження
Нами обстежеш 22 дитини вiком вщ 2 до 10 ро-кiв, серед них 12 хлопчиюв i 10 дiвчаток, серед яких 10 дггей iз гострими бронх1тами, 12 — iз пневмош-ями середньо! тяжкостг У всiх дiтей фоновим за-хворюванням був атопiчний дерматит: легкого (10) i середнього ступеня тяжкосп (12) iз тривалiстю про-цесу 3—5 роюв (табл. 1), у 3 алерпчний ринiт поза загостренням. У 7 дiтей в анамнезi були зафiксованi явища харчово! алергГ!, у 3 — гостро! кропив'янки.
Комплексне обстеження дiтей включало де-тальний збiр i аналiз скарг, анамнестичних даних, об'ективний огляд, проведення загальноклiнiчних, бiохiмiчних, лабораторних обстежень, рентгено-графiю грудно! клiтки. У дггей iз бронхiтом на бак-терiальний характер запального процесу вказували висока температура тгла тривалiстю 3 доби i бiльше, виражена iнтоксикацiя, кашель зi слизисто-гнiйним характером харкотиння, фiзикальнi данi, запальнi змiни в гемограмь Оцiнка вираженостi симптомiв атопiчного дерматиту проводилася вiдповiдно до шкали SCORAD.
Усi пацieнти з урахуванням основного захво-рювання отримували курсову антибактерiальну терапiю препаратами вiдповiдно до Наказу МОЗ Украгни № 18 вщ 13.01.2005 р. «Протоколи надання медично! допомоги дiтям за спецiальнiстю «Дитяча пульмонологгя» тривалiстю вiд 7 до 12 дшв. У комп-лекснш терапп також використовувались антитре-тики за показаннями, муколiтики, вiдхаркувальнi засоби, вггамши, пробiотики, симптоматична те-
рапiя та фiзiотерапевтичнi методи лiкування. Уам дГтям, зважаючи на несприятливий алерпчний фон, призначався препарат L-цет всередину: дням вГком вГд 2 до 6 роюв — по 1,25 мг (2,5 мл сиропу) 2 рази на добу г дгтям вжом понад 6 роюв — по 5 мг (10 мл сиропу) 1 раз на добу натщесерце.
Стан пащенпв за основними ознаками гострого бронхгту та пневмонГ! оцГнювали на момент надхо-дження дГтей до стацГонару та на 3, 7 Г 10-й день терапп. Серед основних критерив були зазначенГ такГ, як тдвищення температури, характер кашлю та харкотиння, аускультативш данГ, суб'ективна ощн-ка самопочуття хворого, гематологГчнГ показники. Вираженють симптомГв оцГнювалася в балах вГд 0 до 3 (табл. 2).
У той же час для ощнки тяжкостГ клГнГчних симптомГв атотчного дерматиту застосовували шкалу SCORAD ^сойп§ АШрю Dermatitis), яка вра-ховувала поширешсть шкГрного процесу (А), штен-сивнГсть клГнГчних проявГв (В) Г суб'ективних симптомГв (С).
Поширешсть шкГрного процесу — площа ура-жено! шкГри (%), яку розраховували за правилом «дев'ятки» або за правилом «долош» (площа долон-но! поверхнГ кистГ приймалася рГвною 1 % вГд усь е! поверхнГ шкГри). Для визначення ГнтенсивностГ клГнГчних проявГв пщраховували вираженГсть шести ознак (еритема, набряк/папули, юрки/мокнуття, екскорГацГ!, лГхешфжацгя, сухкть шкГри). Кожна ознака оцшювалась вГд 0 до 3 балГв (0 — вГдсутня, 1 — слабко виражена, 2 — виражена помГрно, 3 —
Таблиця 1. Загальна характеристика хворих, як отримували ^цет
Показник Значення
Вт (М ± т) 5,4 ± 2,1
Хлопчики/фвчатка, п 12/10
Бронху п 10
Пневмоыя, п 12
Супутне захворювання, п
Атопiчний дерматит 22
Легкого ступеня тяжкосп 10
Середнього ступеня тяжкосп 12
Тривалiсть захворювання на атотчний дерматит у роках (М ± т) 4,1 ± 0,8
Кшь-мсть балiв Клiнiчнi симптоми Гематолопчш показники
Температура лла, °С 1нтенсившсть кашлю Вiдходження харкотиння Хрипи в легенях Суб'ективна оцшка самопочуття Збiльшення ШОЕ, лейкоцитоз, ней-трофiльоз
0 Норма Вiдсутнiй Без зусиль Вщсутш Задовiльне Вiдсутнi
1 Субфебрильна (37,1-38,0) Незначний З незначними зусиллями Поодинош Незначна слабшсть Незначнi
2 Помiрна фебрильна (38,1-39,0) Помiрний Зi значними зусиллями Помiрна шльшсть Помiрна слабкiсть Помiрнi
3 Висока фебрильна (39,1-41,0) Сильний Сухий кашель Значна шль-кiсть Виражена слабкiсть Виражеш
Таблиця 2. Оц1нка кл1н1чних симптом1в та гематолопчних показник1в (бали) у дтей ¡з гострими
бронхтами та пневмонями
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
виражена pi3Ko). Загальна сума балiв вщ 0 (шкiрнi ураження вщсутш) до 18 (максимальна штенсив-HicTb Bcix 6 симптом1в). Суб'eктивнi симптоми — свербгж шкiрних покривiв i порушення сну. Пащ-енту або його батькам пропонували вказати точку в межах 10-сантиметрово'1 лiнiйки, вiдповiдну, на 1хню думку, ступеню вираженостi свербежу та пору-шень сну. Сума балiв суб'ективних симптомiв могла коливатися вщ 0 до 20.
Загальну ощнку за шкалою SCORAD розрахову-вали за формулою: А/5 + 7В/2 + С. Загальна сума ба-лiв могла становити вщ 0 (кшшчш прояви ураження шкiри вщсутш) до 103 (максимально вираженi прояви атотчного дерматиту).
Проведено також дослщження загального IgE в сироватщ кровi (у приватнiй лабораторИ) до терапИ та на 10-12-й день спостереження. Використовува-ли референтнi значення вмюту IgE в сироватцi кров1 вищевказано'1 лабораторИ.
Статистична обробка отриманих результатiв проводилася методом варiацiйноï статистики за допомогою програми Miсrosoft Excel 7.0 (Windows 2000). Ощнку в1рог1дност1 пор!внювальних показ-ник1в проводили за критер!ем Стьюдента.
Результати Аосодження та ix обговорення
Позитивна динамiка клтчних симптом1в основного захворювання, алерпчних прояв1в та гема-толог1чних показниюв на Фон1 проведено! комплексно! терапИ з використанням препарату L-цет вiдмiчена нами в уск дггей. Вщповщно до отриманих результапв (табл. 3) у пацieнтiв покращувався загальний стан, самопочуття вже на 3-й день л!ку-вання, значно зменшувалась iнтоксикацiя, температура тша. Змiнювалась i характеристика кашлю: вже до 3-5-го дня терапИ зменшувалась штенсив-н1сть кашлю та покращувався характер мокроти з полегшенням ïï вiдходження i лiквiдацieю кашлю
до 10-го дня л!кування (залишковий незначний кашель зберпався в 1 дитини).
В обстежених пацieнтiв у легенях вiдмiчалося зменшення к1лькост1 хритв уже з 3-го дня, про-гресуюче покращення аускультативно'1 картини до 5-8-го дня та лiквiдацiя хритв до 10-12-го дня те-рапИ.
Аналiз алергологiчних симптом1в на тл1 прове-деного лiкування (табл. 3) показав, що вже до 3-ï доби терапИ змiна стану дггей мала тенденцiю до покращення, знизився свербгж, пол1пшився сон, зменшилася штенсившсть гшеремИ, знизилися ексудацiя, набряк, причому суб'ективш симптоми передували об'ективним змшам. Вiрогiдне скоро-чення площ1 ураження, зменшення вираженосп об'ективних i суб'ективних симптом!в бiльше нгж у 3 рази вщм!чено на 7-й день л!кування. На 10-ту добу в!дм!чена значна позитивна динамiка осно-вних симптом!в, що полягала в ютотному зменшен-н1 площ1 ураження, лжидацп свербежу i порушень сну. 1ндекс SCORAD також 1з суттевою тенденщею до зниження — в1д 38,67 ± 3,79 до 5,67 ± 0,29.
Незважаючи на масивну антибактер!альну тера-п1ю, в дiтей попршення прояв1в алергiчних захворю-вань на фош прийому препарату L-цет не в!дм!чено в жодному випадку, навпаки, прояви зменшувалися.
Гематологiчнi показники (збшьшення ШОЕ, лейкоцитоз, нейтрофшьоз) п1сля проведеного курсу терапИ нормалiзувались.
На початку спостережень умют загального IgE в сироватщ кров! був тдвищеним у 9 1з 16 обстежених дггей, його рiвень у них перевищував референтнi значення на 10—70 МО/мл. Повторне обстеження в динамiцi лжування на 10-12-й день пацiентiв 1з пiдвищеним рiвнем IgE виявив шдвищений ум1ст цього 1муногло6ул1ну т1льки в 5 пащенпв 1з 10 обстежених, причому його вмют перевищував рефе-рентнi значення на 10-30 МО/мл. Отже, в цшому при застосуванш левоцетиризину спостерiгалися
Таблиця 3. Динам1ка кл1н1чних симптом1в та гематолопчних показниюв у дтей iз гострими бронх'пами та пневмонями на фон a^ni4Horo дерматиту в процес комплексноï терапИ' (M ± m)
№шчш симптоми та гематолопчш показники обстежених Днi лжування
1-й 3-й 7-й 10-й
Температура тта (бали) 2,33 ± 0,19 0,55 ± 0,31* 0,16 ± 0,10* 0*
1нтенсивнють кашлю (бали) 2,52 ± 0,20 1,62 ± 0,28 0,44 ± 0,12* 0,18 ± 0,11*
Вдаодження харкотиння (бали) 2,59 ± 0,21 1,51 ± 0,26 0,34 ± 0,11* 0*
Хрипи в легенях (бали) 2,32 ± 0,22 1,50 ± 0,22 0,88 ± 0,15* 0*
Суб'ективна оцшка самопочуття (бали) 1,88 ± 0,32 1,11 ± 0,33 0,52 ± 0,13* 0,24 ± 0,10*
Збтьшення ШОЕ, лейкоцитоз, нейтрофтьоз (бали) 1,92 ± 0,33 1,42 ± 0,24 0,53 ± 0,18* 0,20 ± 0,13*
Показники SCORAD
Площа ураження (%) 20,11 ± 2,12 16,25 ± 2,52 6,68 ± 0,51* 4,74 ± 0,29*
1нтенсивнють кл^чних проявiв (бали) 7,84 ± 1,29 5,09 ± 0,78 1,89 ± 0,21* 0,71 ± 0,31*
Вираженють свербежу (бали) 5,62 ± 0,45 2,92 ± 0,32* 0,41±0,11* 0,21 ± 0,09*
Порушення сну (бали) 4,59 ± 0,31 2,34 ± 0,21* 0,31 ± 0,11* 0*
1ндекс SCORAD 38,67 ± 3,79 30,01 ± 2,18 9,26 ± 0,32* 5,67 ± 0,29*
Примтка: * — вiдмiнностi мiж показниками в групах вiрогiднi (p < 0,05).
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
зменшення ранiше пГдвищеного BMicTy сироватко-вого IgE. У половини обстежених зареестроваш piB-Hi IgE, що не перевищували pефеpентнi значення.
У цГлому препарат добре переносився пащента-ми, побiчних pеакцiй на прийом левоцетиризину нами не вiдмiчено.
Проведене дослщження дозволяе зробити ви-сновок, що L-цет — сучасний ефективний антипс-тамiнний препарат iз високим профГлем безпеки, який може застосовуватись в комплекснш терапи гострих захворювань бронхолегенево! системи у дь тей з обтяженим алерпчним фоном.
Список л1тератури
1. Беш Л.В. Алерголог1я дитячого вжу: проблеми i пер-спективи // Мат-ли наук.-практ. конф., присвяч. 5-й pi4nuu,i Львiвського мкького дитячого алергологiчного центру. — Львiв, 2005. — С. 5-14.
2. Викторов А.П. Побочные действия современных проти-вогистаминных лекарственных средств // Doctor. — 2006. — № 2. — С. 22-24.
3. Гришко П.В., Старунова Т.Г. Опыт применения левоце-тиризина у больных аллергическими заболеваниями //Аллергология. — 2007. — № 18(175). — С. 49-51.
4. Гуцало 6. Современные представления об аллергии. Зир-тек в лечении аллергических заболеваний // Клжчна iмунологiя. Алергологы. 1нфектологы. —2007. — № 3(08). — С. 58-67.
5. Гущин И. С. Антигистаминные препараты: Пособие для врачей. — М., 2000. — 64 с.
6. Мирошникова М.И., Казмирчук В.Е. Антигистаминные препараты в лечении аллергии // Новости медицины и фармации. — 2006. — № 13(195). — С. 23-25.
7. П'ятницький Ю. С. Харчова алергiя в дтей // Здоров 'я Украти. — 2006, жовтень. — С. 31-32.
8. Трусова О.В., КоростовцевД.С. Левоцетиризин (Ксизал). Характеристика препарата и опыт клинического применения// Аллергология. — 2006. — № 2. — С. 25-31.
9. Bousquet J., Demerteau N., Mullol J. et al. Cost associated with persistent allergic rhinitis are reduced by levocetirizine // Allergy. — 2005. — Vol. 60. — P. 788-794.
10. Buck L. Cetirizine and Levocetirizine Use in Children // Pediatr. Pharm. — 2010. — Vol. 16. — P. 225-234.
11. Levocetirizine. Drug Facts and Comparisons 4.0. Efacts [online]. 2010. Available from Wolters Kluwer Health, Inc. (accessed 4/19/10).
12. Schmidt B., Sreeram N., BrockmeierK. Verlangerungdes QT-Intervalls im Oberflachen-Ekg//Pеdiatrische Praxis. — 2009. — Bd. 73. — S. 279-286.
13. Simons F. Early Prevention of Asthma in Atopic Children Study Group. Safety of levocetirizine treatment in young atopic children: an 18-month study // Pediatr. Allergy and Immunolog. — 2007. — Vol. 18. — P. 535-542.
14. Warner J. A double-blinded, randomized, placebo-controlled trial ofcetirizine in preventing the onset ofasthma in children with atopic dermatitis: 18 months treatment and 18monthsposttreatment follow-up // J. Allergy Clin. Immunol. — 2001. — Vol. 108. — P. 929-937.
15. Xyzal® (Levocetirizine) prescribing information. UCB, Inc., August 2009. Available at www.xyzal.com (accessed 5/15/10).
Отримано 24.05.13 □
Марушко Ю.В., Шеф Г.Г. Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев
ВОЗМОЖНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ЛЕВОЦЕТИРИЗИНА В ТЕРАПИИ БРОНХИТОВ И ПНЕВМОНИЙ У ДЕТЕЙ С АТОПИЧЕСКИМИ СОСТОЯНИЯМИ
Резюме. Статья посвящена одной из глобальных проблем мировой медицины — аллергическим заболеваниям. Антигистаминные препараты являются базисными в терапии аллергии разного генеза. Одним из представителей конкурентных антагонистов гистамина является левоце-тиризин (L-цет) — активный стабильный R-энантиомер цетиризина. Приведены данные исследования эффективности препарата левоцетиризина L-цет в терапии бронхитов и пневмоний у детей с атопическим дерматитом.
Ключевые слова: аллергические заболевания, атопиче-ский дерматит, лечение, левоцетиризин.
Marushko Yu.V., Shef G.G.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
POSSIBLE APPLICATIONS OF LEVOCETIRIZINE IN THE TREATMENT OF BRONCHITIS AND PNEUMONIA IN CHILDREN WITH ATOPIC CONDITIONS
Summary. The article deals with one of the global problems of the world of medicine — allergic diseases. Antihistamines are basic agents in the treatment of allergies of different genesis. One of the representatives of competitive histamine antagonists is levocetirizine (L-cet) — active stable R-enantiomer of cetirizine. The data of research on the effectiveness of L-cet, levocetirizine preparation, in the treatment of bronchitis and pneumonia in children with atopic dermatitis are considered.
Key words: allergic diseases, atopic dermatitis, treatment, levocetirizine.
