CC BY
57
УДК 338.22-029(477) http://doi.org/10.5281/1впоёо.3449468
БАТАЖОК С.Г.
Можливост та локалiзацм розвитку сощального пiдприcмництва в Украiнi
Предмет домдження - сощальне пдприемництво, як одна з нових гбридних органзацйних форм, яка передбачае використання б'знес методов для вир'1шення р'зноман'тних соцальних проблем.
Метою до^дження е пошук нових ¡нновацйно-комерцйних п1дход1в для вир'1шення питань у сощальнй сфер1.
Методи досл'!дження. У робот було застосовано загальнонауков\ та спец1альн1 методи на-укового пзнання: системний анал'з та синтез, дедуктивний / ¡ндуктивний методи, методи аналогй, узагальнення та пор'вняння, табличний метод.
Результати роботи - обгрунтовано та використано критерИ, як дозволяють чтко визначити та вдокремити соц\альне пщприемництво вд традицйного б\знесу. Проанал'зовано види соцальних пдприемств за органзацйно-правовою формою, регональним розташуванням, галузевою на-лежн1стю, соц\альним призначенням. Запропоновано шляхи забезпечення сталого розвитку со-цальних пдприемств та послдовнсть етапв оцшювання ефективност результат¡в Iх д1яльност'1.
Висновки. Наявнсть великоI клькост соц'1альних проблем та вразливих груп населення в Укран заставляе шукати нов\ та ¡нновац1йн1 п'1дходи до 1х виршення. Використання комерцйних п1дход1в у соцальнй сфер1 - це свтовий тренд, який позитивно зарекомендував себе у багатьох кранах, враховуючи фнансову стйксть та значний соц\альний ефект. Соц\альне пдприемство в'др'зня-еться вд ¡нших пдприемств тим, що для нього соц\альний ефект е цлеспрямованим результатом, а не поб 'мним продуктом д'тльност'!. Соц1альн1 цл закр1плен1 у статут.'( та е обов'язковими до вико-нання. Прибуток вд комерцйноI д1яльност'1 розпод^ляеться на реал'зацю соц\альних цлей. Оцнка социального та економ1чного ефекту е фактором розвитку социального пдприемництва / залучен-ня донор1в та ¡нвестор1в. Популяризация социального пдприемництва сприятиме подоланню па-терналстського сприйняття соц\альних проблем у сусп\льств'1.
Ключов-! слова: соц\альне пдприемництво, соц\альне пдприемство, ф1нансова допомога, стартап, ¡нкубатор, акселератор, економ'чний та соц\альний ефект.
БАТАЖОК С.Г.
Возможности и локализации развития социального предпринимательства в Украине
Предмет исследования - социальное предпринимательство, как одна из новых гибридных организационных форм, которая предусматривает использование бизнес методов для решения различных социальных проблем.
Целью написания статьи является анализ проблемных аспектов практического реформирования местного самоуправления на основе децентрализации власти и поиск путей совершенствования формирования финансовой независимости объединенных территориальных общин.
Методы исследования. В работе были использованы общенаучные и специальные методы научного познания: системный анализ и синтез, дедуктивный и индуктивный методы, методы аналогий, обобщения и сравнения, табличный метод.
Результаты работы - обосновано и использовано критерии, которые позволяют четко определить и отделить социальное предпринимательства от традиционного бизнеса. Проанализированы виды социальных предприятий по организационно-правовой форме, региональным расположением, отраслевой принадлежностью, социальным назначением. Предложены пути обеспечения устойчивого развития социальных предприятий и последовательность этапов оценки эффективности результатов их деятельности.
Выводы. Наличие большого количества социальных проблем и уязвимых групп населения в
Украине заставляет искать новые инновационные подходы к их решению. Использование коммерческих подходов в социальной сфере - это мировой тренд, который положительно зарекомендовал себя во многих странах, включая финансовую устойчивость и значительный социальный эффект. Социальное предприятие отличается от других предприятий тем, что для него социальный эффект является целенаправленным результатом, а не побочным продуктом деятельности. Социальные цели закреплены в уставе и являются обязательными к исполнению. Прибыль от коммерческой деятельности распределяется на реализацию социальных целей. Оценка социально-экономического эффекта является фактором развития социального предпринимательства, привлечения доноров и инвесторов. Популяризация социального предпринимательства будет способствовать преодолению патерналистского восприятия социальных проблем в обществе.
Ключевые слова: социальное предпринимательство, социальное предприятие, финансовая помощь, стартап, инкубатор, акселератор, экономический и социальный эффект.
BATAZHOK S.G.
Opportunities and localization of development of social enterprise in Ukraine
The subject of the study - social entrepreneurship as one of the new hybrid organizational forms that involves the use of business methods to address a variety of social issues.
The purpose of the study is search for new innovative and commercial approaches to solving social issues.
Research methods. In the work the general scientific and special methods of scientific knowledge were used: system analysis and synthesis, deductive and inductive methods, analogical methods, generalization and comparison, tabular method.
The results of the work. Justified and used criteria that allow a clear definition and separation of social entrepreneurship from traditional business. The types of social enterprises are analyzed according to the organizational-legal form, regional arrangement, branch affiliation, social purpose. The ways of ensuring the sustainable development of social enterprises and the sequence of stages of evaluation of the effectiveness of the results of their activities are proposed.
Conclusions. The presence of a large number of social problems and vulnerable groups in Ukraine makes it necessary to seek new and innovative approaches to their solution. The use of commercial approaches in the social sphere is a global trend that has proven to be positive in many countries, taking into account financial sustainability and a significant social impact. A social enterprise differs from other enterprises by the fact that for it the social effect is a purposeful result, and not a by-product of activity. Social goals are enshrined in the charter and are mandatory. Profit from commercial activities is allocated to the realization of social goals. An assessment of the social and economic impact is a factor in the development of social entrepreneurship and the involvement of donors and investors. Popularization of social entrepreneurship will help to overcome the paternalistic perception of social problems in society.
Keywords: social enterprise, social enterprise, financial assistance, startup, incubator, accelerator, economic and social effect.
Постановка проблеми. 3 2015р. со^аль-не пщприемництво (СП) в Укра'1'Hi стало розви-ватися бтьш активно як вимушена реакфя сус-птьства на попршенням соцiально-економiчноí ситуацм. СП набувае все бтьшого поширення в Укра'1'ы завдяки сво'(й здатност вир0увати соцг альн та економiчнi проблеми.
Створення та розвиток софальних пщприемств пов'язаний з потребами, як держава наразi не може повнютю задовольнити з рiзних причин
(найгостр0ими з цих потреб е подолання безро-б^я, посилення софального захисту та охоплен-ня вразливих груп населення). Для громадських оргаызафй мотивафею створення со^ально-го пщприемства е можливють диверсифкува-ти фЫансування, зменшити свою залежнють вщ кош^в донорiв, бути бтьш самос^йними у при-йнят^ р0ень щодо напрямiв витрачання кош^в.
Анал'з досл'!джень та публ^ацт. Значний внесок у розробку та аналiз проблем, пов'язаних
з розвитком cоцiaльного пщприемництва внесли вчен С. Алворд, Г. Дю, Б. Дрейтон, Дж. Кiкaл, Т. Лайонс, Дж. Майр, I. MapTi, М. МаклЫ, А. Передо, Ф. Спрекл та Ышк Серед украТнських aвтоpiв, яю дослiджують проблеми соцiaльного пщпри-емництва, можна вiдзнaчити роботи 3. Bapнaлiя, 3. Галушки, О. ЮреевоТ, B. УдодовоТ, B. Шаповал та Ышк Соцiaльно спрямована пiдпpи8мницькa дг яльнють в УкраТн потребуе подальшого вивчення нових оргаызац^них форм, розробки Ынова^й-но-комepцiйних способiв виpiшeння питань у со-цiaльнiй сфepi та Тх практично'' peaлiзaцiТ'.
Метою статп е з'ясування сутностi поняття со-^ального пiдпpи8мництвa, дослiджeння його характеристик, значення та стану розвитку в УкраТн
Виклад основного мате^алу. 3а своею сут-тю СП визначаеться як бiзнeс, що розв'язуе соцг aльнi проблеми у громадах. Мета якого - досяг-нення eкономiчного та соцiaльного ефекту. СП позначають трьома леерами P: Profit - прибуток ^знес), People - люди (со^ум), Planet - планета (довктля), що вказуе на самодостатнють пщ-приемства в ресурсах, як використовуються для власного peiнвeстувaння та со^ального Ывесту-вання. Miжнapодний та в^чизняний досвiд свщ-чить, що у розв'язанн соцiaльних проблем немае кращоТ' альтернативи, нiж пiдпpиeмницькa дiяль-нiсть, оскiльки такий вид дiяльностi мае подв^-ний ефект: прибуток пщвищуе якiсть життя насе-лення i забезпечуе життeздaтнiсть пiдпpиeмствa через зменшення потреби в постiйнiй фЫансов^ допомозi. Соцiaльнe пiдпpиeмство в^зняеть-ся вщ iнших пiдпpиeмств тим, що для нього со-цiaльний ефект е прямим цiлeспpямовaним результатом, а не побiчним продуктом дiяльностi. Це означае, що соцiaльнi цо повиннi бути за-кpiплeнi у статут пiдпpиeмствa. 1нша вiдмiннiсть со^ального пiдпpиeмствa вiд звичайноТ' пщпри-емницько'Т дiяльностi - це pозподiл прибутку. Цей критер^ вказуе, як буде розподтено прибуток вiд комерфйноТ дiяльностi залежно вiд соцiaльних цiлeй. B УкраТн ототожнюють корпоративну со-^альну вiдповiдaльнiсть (КСВ) iз СП. Основною метою со^ально вiдповiдaльного пщприемни-цтва е створення продукту чи послуги та отри-мання прибутку, при цьому софальний ефект е додатковим аспектом, доцтьнють якого визначаеться ршенням кepiвництвa. Для соцiaльного пщприемства соцiaльний ефект е його сутнютю та обов'язковою складовою.
3 2015р. СП розвиваеться бiльш активно в УкраТщ що е дieю громад на попршенням соцг aльно-eкономiчноТ' ситуацм. В 2013р. дiяло 41 соцiaльнe пiдпpиeмство, 2016-2017рр. 150 со-цiaльних пiдпpиeмств. Со^альы пiдпpиeмствa створюються заради виpiшeння проблем безро-бiття, соцiaльного захисту та Ытеграцм вразливих груп населення в сусптьство. Проте в УкраТн вщ-сутне едине чiткe визначення СП в законодавч^ та пpофeсiйнiй сферк Каталог соцiaльних пщпри-емств визначае соцiaльнe пiдпpиeмство як ор-гаызацш (незалежно вiд оргаызац^но-правовоТ форми), яка вир0уе соцiaльнi та/або eкологiчнi проблеми. Ключовими крт^ями нaлeжностi ор-гаызацм до групи соцiaльних пiдпpиeмств е [2]:
• працевлаштування вразливих груп населення (таких як ветерани АТО, ВПО, особи з Ывалщ-нютю, мешканц стьськоТ мiсцeвостi та Ы.);
• прибуток вiд дiяльностi повнiстю або частко-во спрямовуеться на пiдтpимaння статутноТ дг яльност громадського об'еднання, благод^ноТ оргаызацм, благод^ного фонду;
• прибуток повнiстю або частково витрачаеть-ся на фЫансування окремих видiв послуг для со-цiaльно вразливих груп населення.
Такий пщхщ i таке визначення значно обмеже-нi лише соцiaльною складовою i не враховуе, що со^альне пiдпpиeмство - це сaмостiйний суб'ект господарювання, створений вiдповiдно до зако-нодавства для виробництва продукцп та надан-ня послуг з метою задоволення сусптьних потреб та отримання прибутку. Це та складова, на яку звертають увагу оргаызацм та фонди, що на-дають фЫансову пiдтpимку бiзнeс-пpоeктaм з можливютю досягти соцiaльного ефекту.
Враховуючи зазначен вище пiдходи, СП можна визначити як пщприемницьку дiяльнiсть, спря-мовану на вир0ення соцiaльних проблем за ра-хунок доходiв, отриманих вщ власноТ дiяльностi. Формування належного розумЫня поняття «со-цiaльнe пiдпpиeмництво» в УкраТн вiдкpиe новi перспективи для ефективноТ спiвпpaцi пщприем-цiв з оргаыза^ями i фондами, що надають фг нансову пiдтpимку.
Biдсутнiсть ресурЫв в державному бюджeтi i фЫансування со^альноТ сфери за залишковим принципом спонукае людей i громади ставати бтьш активними i шукати Ыновафйы пiдходи до виpiшeння своТх проблем, тому СП розвиваеться швидше як певна реак^я на складну eкономiч-
ну ситуацю Використання 6i3HecoBnx пiдxодiв у cоцiaльнiй сфeрi застосовуеться в усьому свт i поки що кращоТ альтернативи не знайдено. Як-що органи мiсцeвого самоврядування зроблять комфортнi умови для ведення бiзнeсу, зокрема й соцiaльного, буде ефект масштабу: збтьшить-ся наповненють мiсцeвого бюджету, зменшиться рiвeнь безроб^я, зросте добробут усieТ громади.
Eкономiчним нaслiдком соцiaльного пщприем-ництва е пiдвищeння сукупноТ eкономiчноТ ефек-тивноси оскiльки залучаються ресурси, якi до цього були непридатнк врaзливi групи населен-ня, вiдxоди виробництва i житт8дiяльностi, а та-кож Тхн рiзномaнiтнi комбЫацм [1].
Згiдно з Каталогом со^альних пiдпри8мств, у 2017р. найбтьш поширеними за галузевою на-лeжнiстю сферами дiяльностi в УкраТн були: ре-aбiлiтaцiя вразливих категор^ населення (18%), сiльськогосподaрськe виробництво та збут (15%), продаж товaрiв (благод^ы крaмницi, он-лайн продaжi, хенд-мейд) (14%), харчова промисло-вiсть та заклади громадського харчування (12%), швейне виробництво (8%), осв^ы послуги (7%), еколопя (4%), охорона здоров'я (4%), туризм (3%). Але часто со^альы пщприемства не обмежують-ся лише одыею галуззю, а працюють як багато-профiльнi чи комбiновaнi пiдпри8мствa [2].
Вибiр гaлузi залежить вiд вимог часу та розвитку бiзнeс-сeрeдовищa. З проведенням децентралг зацм в мюцевих тeриторiaльниx громадах виникае нeобxiднiсть придбання со^альних послуг. Най-бiльш перспективними е пiдпри8мствa, дiяльнiсть яких спрямована на покриття потреб держави в забезпеченн со^альноТ допомоги. Значно зрос-тае кiлькiсть пiдпри8мств, якi працюють у гaлузi iнформaцiйниx тexнологiй (IT), що пов'язано з попитом на 1Т-р0ення, зокрема в державый сфeрi та сфeрi надання громадських послуг.
Важливою класифкафйною ознакою соцг альних пiдпри8мств е 'fx сощальне призначен-ня, оскiльки це в^зняе Тх вiд звичайних прибут-кових пщприемств та бiзнeс-проeктiв Соцiaльнi пщприемства спрямовують своТ зусилля на до-сягнення дeкiлькоx цiлeй одночасно, проте найбтьш активно со^альы пщприемства працюють над працевлаштуванням соцiaльно вразливих груп населення (61%), формуванням прибутку для пщтримки дiяльностi оргаызацм (53%), формуванням прибутку для пщтримки послуг для окремих груп населення (40%), формуванням
прибутку для фЫансування окремих видiв послуг (27%) [2].
Обрана галузь дiяльностi та сощальне призна-чення со^ального пiдприeмствa часто вплива-ють на р0ення щодо обрання форми розподту прибутку. Цей критeрiй вказуе яким чином роз-подiляeться прибуток вщ комер^йноТ дiяльнос-тi залежно вщ соцiaльниx цiлeй. В УкраТн найпо-ширeнiшими е тaкi вaрiaнти:
Весь прибуток рeiнвeстуeться в розширення пщ-приемницькоТ дiяльностi. Такий пщхщ притаманний соцiaльним пiдприeмствaм, якi створено людьми iз соцiaльно вразливих категор^ для самодопомоги та працевлаштування, а також кооперативам, метою яких е пщвищення якостi життя громади. У 6в-ропi тaкi пщприемства позначаються aбрeвiaтурою WISE (Work Integration Social Enterprise - сощальне пщприемство трудовоТ Ытеграцм) i пщтримують-ся владою оскiльки виконують двi вaжливi функцм: 1) надають со^альы послуги клieнтaм (якi у той же час е прaцiвникaми); 2) дають можпивють пред-ставникам уразливих груп заробляти собi на життя самос^йно i не вiдчувaти себе залежними вщ до-помого держави. Часто таю со^альы пiдприeмствa не мають прибутку, осктьки не можуть конкурувати з трaдицiйним бiзнeсом, однак , за його наявноси створюють додaтковi робочi мiсця для працевлаштування ще бтьшоТ кiлькостi людей з уразливих груп населення [4].
Частина прибутку реЫвестуеться, частина йде на со^альы цл Такий розподiл характерний для со^альних пiдприeмств, створених громадськими оргaнiзaцiями та благод^ними фондами. Частина прибутку, призначена для со^альних цiлeй, пе-рераховуеться громaдськiй оргаызацм чи благо-дiйному фонду, що витрачае кошти на досягнення соцiaльного ефекту. Такий вaрiaнт розподiлу прибутку е нaйбiльш поширеним у свiтi, осктьки сприяе розвитку комерц^ноТ складовоТ i отриман-ня бiльшого соцiaльного ефекту. Пропор^я роз-подiлу прибутку може змЫюватися залежно вiд фaкторiв: конкурен^я, iнфляцiя, кон'юнктура ринку, цЫа, собiвaртiсть, податкова система тощо.
Весь прибуток ще на досягнення со^ально-го ефекту. Такий пiдxiд використовують со^аль-нi пiдприeмствa, здeбiльшого створен тандемом ГО-ФОП (ГО-ТОВ), коли ГО надае у користуван-ня ФОП (або приватному пщприемству) пeвнi за-соби виробництва (примiщeння) для комер^йноТ дiяльностi, нaтомiсть весь прибуток повертаеться
громадсьюй оргаызацм. До цього типу належать майже Bci благод^ы магазини, як мають pi3Hi ор-гaнiзaцiйно-прaвовi форми i передають прибуток на cоцiaльнi проекти (своТ чи iншиx оргaнiзaцiй).
За оргaнiзaцiйно-прaвовою формою найбтьш поширеними соцiaльними пiдприeмствaми е ТОВ (25%), ФОП (15%), ГО (13%), стьськогосподар-ськi кооперативи (11%), сптьы соцiaльнi пщпри-емства ГО/ФОП та ГО/ТОВ (14%). За тривалютю дiяльностi функцiонують соцiaльнi пiдприeмствa вщ 1 -3 р. (48%), 4-9р. (29%), понад 10р. (23%). За кiлькiстю працюючих переважно - це мaлi пщ-приемства до 5 оаб (56%)%, 6-10 осiб (19%), 11 -50 оаб (16%), понад 50 оаб (9%). Нaйбiльшa ктькють соцiaльниx пiдприeмств припадае на тв-нiчнi (43%), зокрема м. КиТв (20%), iзaxiднi регiони краТни (27%). Со^альних пiдприeмств немае лише у Piвненськiй облaстi [2].
Створення та розвиток софальних пiдприeмств пов'язане з усвщомленою необxiднiстю вир0у-вати со^альы проблеми.
Проблемним питанням залишаеться доступ до фiнaнсiв, необxiдниx для створення та розви-тку соцiaльниx пiдприeмств. Ринок досить наси-чений фЫансовою допомогою для розвитку вщ рiзниx оргaнiзaцiй, яка спрямовуеться на розвиток СП. На практик розмiр допомоги часто об-межуються фЫансуванням лише стартапу, а на подальший розвиток коштiв уже не видтяють. Фiнaнсовa допомога надаеться на ч^ко визна-чений вид дiяльностi та не вiдповiдae реальним i часто непередбачуваним потребам. УкраТнськ со^альы пiдприeмцi мають обмежений доступ до кредитування, Ывестування та коштiв привaтниx компaнiй. Це пов'язано з незнанням Ывестифй-
ноТ сфери та неможливютю знaxодити контакти для спiвпрaцi в бiзнес-середовищi. Бiльшiсть iз ниx не мають стратепй розвитку, фiнaнсового та маркетингового плаыв.
Для успiшного розвитку соцiaльниx пщпри-емств дуже важливою е 'fx пiдтримкa на ета-пi розробки бiзнес-моделi та запуску стартапу. Саме таку пщтримку надають Ыкубатори та ак-селератори. Вони спецiaлiзуються на пщготов-цi та запуску соцiaльниx пiдприeмств. 1нкуба-тор - оргаыза^я, дiяльнiсть якоТ спрямована на надання со^альним пiдприeмствaм необxiдниx знань, навичок, iнструментiв для перетворення щеТ на бiзнес-модель. Акселератор - оргаыза-цiя, яка мае на мет пщтримку соцiaльниx стар-татв та ix пiдготовку до отримання Ывести^й на етaпax зростання та масштабування. В УкраТн функцп iнкубaторiв та aкселерaторiв сxожi, а по-слуги, якi вони надають, не в^зняються. Головне завдання полягае в тому, щоб спiльно з пщ-приeмцями-почaткiвцями створити iнвестицiйно привабливий продукт чи послугу. Основними по-слугами, як пропонують iнкубaтори та акселера-тори е формування бiзнес-нaвичок, менторська пiдтримкa та мережування.
1нкубаторами та акселератами в УкраТн е [2]:
Impact HUB Odessa пропонуе iнкубaцiйнi про-грами, консaлтинговi послуги, е майданчиком для освiтнix под^ та мережування.
УкраТнська соцiaльнa aкaдемiя пропонуе про-грами для мaйбутнix лiдерiв та соцiaльниx пщ-прием^в.
1991 Open Data Incubator - перший в УкраТн некомерцiйний Ыкубатор, який допомагае пере-творити вщкрит держaвнi дaнi на реaльнi стар-
Kiлькiсть соцiальниx пiдприcмств в репонах Украши в 2017р.
Рег1он К1льк1сть Рег1он Кшьмсть
В1нницька обл. 4 МиколаТвська обл. 5
Волинська обл. 1 Одеська обл. 3
Дыпропетровська обл. 6 Полтавська обл. 9
Донецька обл. 8 Р1вненська обл. 0
Житомирська обл. 5 Сумська обл. 2
Закарпатська обл. 8 Терноптьська обл. 3
Запор1зька обл. 8 Харювська обл. 7
1вано-Франк1вська обл. 2 Херсонська обл. 4
КиТвська обл. 8 Хмельницька обл. 3
К1ровоградська обл. 3 Черкаська обл. 6
Луганська обл. 5 Черывецька обл. 5
Льв1вська обл. 15 ЧернИвська обл. 5
Джерело: [2].
тапи, що надають сервюи украТнським громадя-нам, пiдпри8мствaм та державним органам.
Greencubator розвивае екосистему с^йкого пiдпри8мництвa, низьковуглецевих iнновaцiй та зеленоТ eкономiки в УкраТн та Схщый 6вропi.
SILab - школа со^ального пiдпри8мництвa, спiльнa iнiцiaтивa Chasopys Creative Family та УкраТнського форуму благод^ниюв.
YEP - мережа aкaдeмiчниx бiзнeс-iнкубaто-рiв, якi надають бiзнeс освiту для молодi з метою розвитку пщприемницькоТ екосистеми УкраТни.
YEI - Ыкубатор молодiжного пiдпри8мництвa, ство-рений для об'еднання iнiцiaтив креативних молодих людей та пiдтримки розвитку lxнix бiзнeс-проeктiв.
Бiльшiсть украТнських iнкубaторiв та акселе-рaторiв у сфeрi СП працюють лише за рахунок грантових кош^в, що не забезпечуе Тх стiйкостi та не сприяе систeмностi в роботi.
В УкраТн розвиваються корпорaтивнi бiзнeс-iнкубaтори. Великий бiзнeс отримуе доступ до Ы-новaцiй, аутсорсингу витрат на науково-дослщ-ну роботу для вирiшeння техычних завдань та можливiсть придбання Ыновафйних компaнiй та тexнологiй. Стартапи отримують доступ до ринку та великих замовниюв, можливють протесту-вати продукти, залучити експертизу, зворотний зв'язок та консультацм вщ галузевих експер^в та мeнторiв, а також можливють комeрцiйного запуску продукту в пaртнeрствi з ключовим грав-цем галузк Прикладами таких iнкубaторiв е [2]:
Radar Tech 18 - технолопчний кластер, що об'еднуе гaлузeвi корпоративн акселератори, тaкi як «Агро», «Телеком», «ФЫтек», «Енерготек».
Agrohub19, що позицюнуе себе як оргaнiзaцiя ко-лективного впливу, котра пщтримуе впровадження ЫноваЩй в aгробiзнeсi через ярмарки щей та хака-тони, результатом яких е короткi програми преак-селерацм або довгостроковi корпорaтивнi програми акселерацм для впровадження бiльш тexнологiчниx р0ень у сiльськогосподaрськиx компaнiяx.
У свт бтьшють iнкубaторiв та акселерато-рiв функцiону6 на бaзi iнститутiв та уыверсите^в, оскiльки цiкaвi iнновaцiйнi проекти переважно Уцше студентська молодь. В УкраТн потeнцiaл вищих навчальних зaклaдiв нaрaзi використано неповною мiрою. 1снують на бaзi вищих навчальних зaклaдiв iнкубaцiйнi програми [2]:
Центр Митрополита Андрiя Шептицького УкраТнського католицького уыверситету, в якому роз-почав свою роботу Центр пщприемництва УКУ.
Polyteco - молодiжний IT бiзнeс-iнкубaтор, який функцiону6 на бaзi Наукового парку Нацюнально-го техычного унiвeрситeту УкраТни «КиТвський по-лтехычний iнститут iмeнi 1горя Сiкорського».
Start-up Business Incubator KNU - молодiж-на бiзнeс-плaтформa на бaзi КиТвського нацг онального унiвeрситeту iмeнi Тараса Шевчен-ка, що спeцiaлiзу8ться на створены сприятливих умов для рeaлiзaцiТ стартап-проек^в молодих нaуковцiв та студенев КНУ.
Рекрутинг учaсникiв програм Ыкубацп/акселе-рацм вiдбувa8ться через оголошення конкурсу на офщйних iнтeрнeт-сaйтax та со^альних мeдia-ресурсах. Основними критeрiями вщбору учас-никiв у програму е iнновaцiйнa iдeя, мотивaцiя IT розвивати та масштабувати, нaявнiсть команди, профес^нють (тexнiчнi навички) i налаштова-нють на здiйснeння соцiaльного впливу. Трива-лiсть програм, якi пропонують украТнсью Ыкуба-тори/ акселератори скпадае вщ двох до шести мiсяцiв (1-3 мюяц iнтeнсивного навчання та 1 -3 мюяц пiдтримки). Результатом таких програм е бiзнeс-плaн, який е заявкою на отриман-ня стартового фЫансування у виглядi гранту. 1н-кубатори та акселератори е важливою частиною СП в УкраМ Вiд Тх подальшого розвитку зале-жать якiсть та кiлькiсть со^альних пiдпри8мств.
В УкраТн фiнaнсову пщтримку на розвиток со-цiaльного пщприемства надають насамперед мiжнaроднi донорськi оргаызацм шляхом впровадження проeктiв техычноТ допомоги. Серед до-норiв, як на протязi останнього дeсятирiччя на-дали iстотну пiдтримку розвитку СП в УкраТы, е USAID, Програма Розвитку ООН (ПРООН), уряди Нмеччини та ВеликоТ Британм тощо. Вони надають фiнaнсовi ресурси на подолання со^ально eкономiчниx виклиюв, розвиток потeнцiaлу на Ы-дивщуальному, iнституцiйному рiвняx. Програми включають навчання о^б, якi бажають створити со^альне пiдприeмство, пiдготовку трeнeрiв та мeнторiв для надання подальшоТ пiдтримки, роз-робку та друк iнформaцiйниx мaтeрiaлiв, заходи з популяризацм щеТ СП, а також надання стартового фЫансування (seed funding) або доступу до птьгового кредиту. Обсяг стартового фЫансу-вання у формi безповоротноТ фЫансовоТ допомоги зазвичай становить вщ 500 до 10 000 до-лaрiв США; розмiр кредиту - вщ 10 000 до 100 000 долaрiв США на максимальний строк три роки [2].
В УкраТн стала доступною державна пщтрим-ка СП. Яскравим прикладом е «УкраТнський до-нецький куркуль» - обласна програма пщтримки малого та середнього бiзнесу, яку було запрова-джено Донецькою обласною державною адмг нiстрацieю у 2017р. Вона дала шанс пщприем-цям Донеччини розвинути свiй бiзнес, створити новi ринковi нiшi: пiдприeмцi отримували гран-ти до 500 тисяч грн. на своТ проекти. Сьогодн в xодi реалiзацiТ одного проекту створюеться в се-редньому чотири робочi мiсця. Всього протягом 2017р.: реалiзовано 136 проектiв на загальну суму 31,9 млн. грн., 50% фЫансування надава-лось з обласного бюджету i 50% - з мюцевого бюджету. На 2018р. заплановано фЫансування в обсязi 340 млн. грн., включаючи 140 млн. грн. з обласного бюджету та 200 млн. грн. - з бюджету ДержавноТ служби зайнятостк Мiсцевi бю-джети зобов'язанi надавати фЫансування в роз-мiрi 30% вщ загальноТ суми гранту.
Видом со^альних iнвестицiй в УкраТн е кра-удфандинговi платформи, як украТнськ (напри-клад, Спiльнокошт на платформi «Велика 1дея», УкраТнська бiржа благодiйностi), так i iноземнi (Kickstarter, GlobalGiving, Firstgiving). Краудсор-синг спосiб колективного фЫансування, заснова-ний на добровiльниx внесках. Наприклад, проект SolarGaps, пiдтриманий через Kickstarter, укра-Тнськ стартапи у сферi освiти, туризму, охорони навколишнього середовища, такi як ZELENEW, WOWkids, EdEra books, Мобiльна теxностудiя, WordArt тощо, пiдтриманi через Спiльнокошт. Цкавим прикладом краудiнвеcтування е гро-мадський ресторан Urban Space 100 в м. 1вано-Франквську, створений сотнею Ыдивщуальних iнвесторiв, кожен з яких зробив внесок у розмг рi 1 000 доларiв США i став спiввласником ресторану. Urban Space 100 було вщкрито 27 груд-ня 2014р. Ресторан працюе та генеруе прибуток, 80% якого йде на реалiзацiю громадських Укатив та проектiв. Рiшення про те, як проекти пщ-тримати, приймають засновники ресторану. 1дея створення ресторану належить платформi «Тепле мюто», яка здiйснювала пошук засновни-кiв та запуск ресторану. Сьогодн «Тепле мю-то» працюе над програмою Urban Space Global, що передбачае вiдкриття аналогiчниx рестора-ыв в iншиx мiстаx на умовах софальноТ франши-зи. Першим таким рестораном став Urban Space 500 в Киев^ вщкриття вiдбулося в груды 2018р.
Спостер^аеться пiдвищення Ытересу з боку iнвесторiв та донорiв до пiдтримки соцiального бiзнесу. Дуже важливими е стiйкiсть со^ально-го пщприемства та його потенцiал до збтьшення прибуткiв. Навiть якщо фЫансування надаеть-ся неприбутковiй оргаызацм, все одно наявнють стратеги сталостi е однieю з умов для його отри-мання. За словами iнвесторiв, навiть грантовi ко-шти мають привести до створення прибуткового бiзнесу. В iншому випадку це не со^альне пщ-приемство, а неприбуткова оргаыза^я.
Перешкодою для надання фЫансування iнвес-торами е те, що украТнськ соцiальнi пiдприeмцi не е достатньо фiнансово грамотними, надають перевагу грантовим коштам, не мають системи вимiрювання результатiв та соцiального впли-ву. lнвесторiв цiкавлять беззбитковiсть i потен-цiал зростання соцiальниx проектв, тому для них важливим е вмiння пiдприeмцiв перетворюва-ти профЫансоваы проекти на прибутковi бiзнес-моделк Вони хочуть вкладати кошти в потужы пiдприeмства з сильними командами, як можуть реалiзувати своТ бiзнес-iдеТ.
Органiзацiя СП вкпючае пiдприeмцiв, бiзнес-асоцiацiТ, корпорац^Т, донорiв, фонди, со^альних iнвесторiв, iнкубаторiв, акселераторiв, вищi на-вчальнi заклади, органiзацiТ, що надають посе-редницькi та дослiдницькi послуги, органи влади, територiальнi громади, засоби масовоТ iнформа-СП в УкраТы на стадГТ розвитку, тому важко оцг нити ефективнiсть його функцюнування. Соцiаль-нi пiдприeмства не включеы в мережу традицiйниx компаый та корпорацiй i часто не можуть претен-дувати на отримання контракту на певы роботи и послуги через свою низьку конкурентоспромож-нють. Вiдсутня ефективно вибудувана взаeмодiя мiж учасниками соцiального пiдприeмництва.
Варто оргаызовувати професiйно-культурнi заходи серед со^альних пiдприeмцiв щодо можли-вих шляxiв отримання фiнансування, вiдмiннос-л мiж грантами та iнвестицiями, пояснення сул безповоротних та поворотних Ывести^й, основ кредитування тощо. Неодмiнними е проведення особистих зустрiчей мiж суб'ектами СП на тема-тичних конферен^ях, заходах, сесiяx. На такi заходи важливо запрошувати зарубiжниx со^аль-них пiдприeмцiв, iноземниx соцiальниx iнвесторiв, засоби масовоТ iнформацi'í. Важливим елементом ефективноТ взаемод^Т мiж учасниками СП е соцi-альнi ролики, проведення заxодiв серед населен-
ня щодо роз'яснeння сут СП тa формyвaння до-вiри до нього. Baгомим е вивчeння тa поширeння iнформaцïí про усп0н соцiaльнi бiзнeс-проeкти, що сприятимe зaлyчeнню новиx iнвeстицiй.
Heобxiдним е впровaджeння систeмaтично-го монiторингy тa оцЫки визнaчeння соцiaльно-го eфeктy. Haрaзi визнaчa8ться соцiaльний вплив нa рiвнi окрeмого випaдкy, a нe зaгaльний вплив соцiaльниx пiдпри8мств нa рiвнi ^a'^. Соцiaльнi пiдпри8мствa, якi отримaли грaнти, звiтyють до-норaм зa пeвними покaзникaми бeз рeaльно-го визнaчeння соцiaльного eфeктy нa сусптьство зaгaлом. Ha рiвнi пiдпри8мств фксуються лишe кiлькiсть осiб, якi отримaли допомогу, тa ф^н-совi рeзyльтaти дiяльностi. Biдсyтнiй единий при-йнятий iнстрyмeнтaрiй для оцiнки eфeктивностi пiдприeмствa в aспeктi eкономiчноï тa соцiaльноï вигоди. Зaпровaджeння iнстрyмeнтaрiю для ви-мiрювaння соцiaльного eфeктy дaсть можливють визнaчaти eфeктивнiсть пiдпри8мствa,сприятимe пошуку потeнцiйниx iнвeсторiв.
Оцiнювaння eфeктивностi рeзyльтaтiв дiяль-ностi соцiaльного пiдпри8мствa пропонуеться здiйснювaти у тaкiй послiдовностi [3].
^рший eтaп — визнaчeння об'8ктiв вимiрю-вaння, що зaлeжить вiд стeйкxолдeрiв, якi мaють рiзнi iнтeрeси щодо eкономiчниx тa соцiaльниx рeзyльтaтiв дiяльностi. Зaцiкaвлeними в eконо-мiчниx рeзyльтaтax дiяльностi соцiaльного пщ-приeмствa, е тaкi суб'екти:
• дeржaвa: зростaння BBП крaïни тa збiльшeння нaдxоджeнь до дeржaвного бюджeтy чeрeз сплaтy, встaновлeниx чинним зaконодaвством подaткiв;
• органи мiсцeвого сaмоврядyвaння: покрa-щуються погазники зaйнятостi i знaчною мiрою зaйнятiсть соцiaльно нeзaxищeниx вeрств нaсe-лeння; збiльшeння нaдxоджeнь до мiсцeвиx бю-джeтiв зa рaxyнок сплaти подaткiв;
• влaсники соцiaльниx пщприемств: зaцiкaвлeнi у фiнaнсовиx рeзyльтaтax дiяльностi, тaк як цe е основою розвитку для досягнeння соцiaльниx цiлeй;
• спiвробiтники: eкономiчнi iнтeрeси ствроб^-никiв соцiaльного пiдпри8мствa пов'язaнi з зaро-бiтною плaтою тa iншими видaми мaтeрiaльного зaоxочeння;
• споживaчi продукций зaiнтeрeсовaнi у при-дбaннi продукту (товaрiв, робiт, послуг) вщповщ-но'( якостi зa нижчою, нiж ринковa цiною;
• оргaнiзaцiï ринковоТ iнфрaстрyктyри (бaнки, постaчaльники, крeдитнi спiлки, iнвeстицiйнi фон-
ди тощо): зaцiкaвлeнi у пiдвищeннi фiнaнсовиx рe-зyльтaтiв дiяльностi соцiaльного пiдпри8мствa, у випaдкy, якщо воно користуеться ïx послyгaми.
Biдповiдно до цього, об'eктaми вимiрювaння eкономiчниx рeзyльтaтiв дiяльностi соцiaльно-го пiдпри8мствa будуть: обсяги виробництвa тa рeaлiзaцiï продув (товaрiв, робт послуг); якiсть продукцп тa ц^; подaтки; оплaтa прaцi; виконaн-ня прийнятиx зобов'язaнь пeрeд оргaнiзaцiями ринково! iнфрaстрyктyри; рiвeнь зaйнятостi нa-сeлeння; фiнaнсовi рeзyльтaти дiяльностi тощо.
Об'ектом вимiрювaння соцiaльниx рeзyльтa-тiв можe бути: оплaтa прaцi; умови прaцi; бeзпeкa прaцi; yчaсть у розв'язaннi проблeм мiсцeвоï гро-мaди; вплив нa зовнiшн8 сeрeдовищe; пiдвищeн-ня рiвня добробуту прaцiвникiв; вигоди спожи-вaчiв щодо змeншeння цiни, пiдвищeння якостi; достyпнiсть продукту (товaрiв, робт послуг); тру-довa iнтeгрaцiя блaгоотримyвaчiв; соцiaлiзaцiя блaгоотримyвaчiв; псиxологiчнa aдaптaцiя блa-гоотримyвaчiв зaлeжно вiд спeцифiки дiяльностi соцiaльного пiдпри8мствa.
Другий eтaп — визнaчeння покaзникiв дiяль-ностi — тобто формyвaння нaборy покaзникiв, яю вiдповiдaють можливостям вимiрювaння визнa-чeного об'8ктa.
Пeршa грyпa — Ыдигатори витрaт, зa ïx до-помогою зд^снюеться вимiрювaння обсягiв тa структури рeсyрсiв, якi соцiaльнe пiдпри8мство використовуе у сво'(й дiяльностi. До ниx вiдносять обсяги витрaчeниx фiнaнсовиx рeсyрсiв, кiлькiсть зaлyчeного пeрсонaлy, кiлькiсть облaднaння нe-обxiдного для здiйснeння дiяльностi тощо.
Дрyгa грyпa — Ыдигатори обсягу (aбо продукту), вимiрюють обсяги нaдaниx послуг, вироблeного продукту, виконaниx робiт. Зaлeжно вiд спeцифiки соцiaльноï дiяльностi тaкими iндикaторaми можуть бути: ктьюсть блaгоотримyвaчiв, обсяги виробни-Ф^ товaрiв aбо кiлькiсть нaдaниx послуг, ктькють видiв послуг aбо aсортимeнт товaрiв тощо.
Трeтя грyпa — Ыдигатори рeзyльтaтy, признaчe-нi для оцЫки кiлькiсниx aбо якiсниx змЫ, якi вiдбy-лися у ктенлв (споживaчiв) внaслiдок дiяльнос-тi соцiaльного пiдпри8мствa. До ниx, як прaвило, вiдносять покaзники кiлькостi aбо чaстки осiб, якi покрaщили свое соцiaльнe стaновищe.
Чeтвeртa грyпa — Ыдигатори якостi, вiдобрa-жaють стyпiнь зaдоволeностi блaгоотримyвaчa товaрaми aбо послyгaми вщповщно до ïx признa-чeння. Для кожного соцiaльного рeзyльтaтy тaкi
Ыдикатори е cпeцифiчними, це може бути змен-шення часу очкування надання послуги, кiлькicть скарг тощо.
П'ята група — Ыдикатори eфeктивноcтi, якi ха-рактеризують стввщношення мiж витрачени-ми ресурсами та обсягом виготовлених товарiв або наданих послуг. Ц iндикатори також е спе-цифiчними, проте найчаcтiшe застосовують по-казники вартоcтi послуг в розрахунку на одного благоотримувача, ктькють благоотримувачiв у розрахунку на одного пра^вника cоцiального пiдприeмcтва, витрати часу одного пра^вника на обслуговування одного благоотримувача тощо.
Шоста група — Ыдикатори рeзультативноcтi — вимiрюютьcя cпiввiдношeнням мiж витрачени-ми ресурсами та отриманими результатами. На-приклад, фiнанcовi витрати у розрахунку на одну особу, у яко! вщбулися позитивнi змiни со^аль-ного становища.
Сьома група — Ыдикатори впливу — характеризуют позитивнi змЫи cоцiальних показникiв на рiвнi мюцево! громади, мicта або рeгiону.
Для кожно! iз груп показникiв мае бути вста-новлена база порiвняння, тобто конкрeтнi вели-чини ктьксних показникiв, як правило це — цг льовi значення показникiв дiяльноcтi cоцiального пiдприeмcтва в рамках планового перюду.
Трeтiй етап — визначення джерел, збирання та обробка Ыформацп. Нeобхiдно визначитися з основними джерелами та методами збирання Ы-формацм, для розрахункiв вибраних показникiв. Джерелами Ыформацм у процeci вимiрювання ре-зультатiв дiяльноcтi cоцiального пiдприeмcтва е документи його фЫансово! та статистично! звп— ноcтi, результати cпeцiальних обстежень, Ыфор-мацiя про результати дiяльноcтi iнших аналогiчних пiдприeмcтв, результати анкетування, Ытерв'ю.
Четвертий етап — розрахунки показникв, по-рiвняння Тх значень з визначеною базою та отримання «зворотного зв'язку». Фактичнi значення розрахованих показникв порiвнюютьcя: iз за-планованими; встановленими стандартами (за Тх наявноcтi); показниками попереднього перю-ду; показниками Ыших аналогiчних органiзацiй (за можпивост); iз середньоринковими показниками. Дiяльнicть cоцiального пiдприeмcтва прямо чи опосередковано впливае на широке коло cтeйкхолдeрiв, тому доцiльно отримати вщ них пропозицм, зауваження та запитання щодо ре-зультатiв оцЫювання.
П'ятий етап — оцiнювання результатв порiв-няння та прийняття р0ень. На оcновi проведе-ного аналiзу кeрiвництво може прийняти наcтупнi ршення щодо дiяльноcтi cоцiального пщприем-ства: ычого не змiнювати i продовжувати дiяль-нicть; вiдкоригувати цiлi дiяльноcтi; переглянути показники дiяльноcтi; розробити заходи, спря-мованi на покращення дiяльноcтi.
Результати оцiнювання використовуються для вдосконалення внутр0ых оргаызац^но-еконо-мiчних мeханiзмiв, наочного представлення ба-жаних рeзультатiв стейкхолдерам, iнформування громадcькоcтi про оcновнi досягнення со^ально-го пiдприeмcтва, пiдвищeння якост та конкурен-тоcпроможноcтi товарiв та послуг, вдосконалення юнуючих або розробки нових проектв тощо.
Соцiальним пщприемствам нeобхiдно викорис-товувати мeханiзми оцЫювання, щоб полiпшити свою опeрацiйну ефективнють; проектувати i ви-робляти товари та послуги, як створюють бтьший cоцiальний вплив; забезпечувати прозорicть свое! дiяльноcтi вiдповiдно до вимог iнвecторiв та iнших зацiкавлeних груп. Bимiрювання впливу стае важ-ливим Ыструментом для вiдcтeжeння — вiдданоcтi мо, доходiв iнвecторiв та впeвнeноcтi донорiв.
Оцiнювання впливу збiльшуe фiнанcування, дае можливicть отримати надiйнi Ывестицп; виграва-ти тендери / контракти, змщнювати iмiдж i вибу-довувати «бренд» софального пiдприeмcтва; звг тувати зацкавленим сторонам; приймати бiльш обГрунтованi р0ення.
Окрiм цього, у процeci розробки та впрова-дження обраного методичного пщходу до оцЫю-вання дiяльноcтi cоцiального пiдприeмcтва не-обхiдно враховувати наступи фактори: розробка ефективно! системи оцЫювання потребуе зна-чних затрат часу та ресур^в, а також вщповщних навикiв у персоналу; Ыформа^я про результати оцiнювання мае використовуватися для прийняття управлЫських ршень, а не лише для звг тування; система оцiнювання дiяльноcтi повинна бути простою та зручною у застосуваннк ПроЫ-формованicть пра^вникв щодо цiлeй та резуль-татв роботи cоцiального пiдприeмcтва сприяе пщвищенню його ефективно! дiяльноcтi.
В процес оцiнювання дiяльноcтi cоцiальнe пщ-приемство може стикнутися з ризиками: врахуван-ня iнтeрeciв велико! кiлькоcтi зацкавлених cторiн i широкого спектру цтей дiяльноcтi може обтяжити систему оцЫювання значною кiлькicтю показникiв,
що в свою чергу може призвести до значних ви-трат ресурсiв i зниження ефективносл такого про-цесу; наявнiсть непрямих результат дiяльностi; вiдстроченiсть прояву результат дiяльностi; не-достатньо конкретно визначенн цiлi; специфiч-нiсть результатiв дiяльностi, яка проявляеться в обмеженiй можливост Тх кiлькiсного вимiрювання, труднощах вимiрювання соцiального ефекту (не вся дiяльнiсть пiдда8ться кiлькiсному визначенню, особливо це стосуеться сфери послуг).
Bажливiсть зд^снення оцiнювання дiяльнос-тi соцiального пщприемства обумовлена тим, що це буде сприяти ефективному плануванню дiяль-ност такого пщприемства, а також надасть змо-гу потен^йним iнвестором прорахувати майбутн результати дiяльностi соцiального пщприемства, розмiр потенцiйного доходу та контролюва-ти ефективнiсть використання вкладених кош^в. Для працiвникiв та благоотримувачiв — проконтр-олювати чи вiдповiдаe дiяльнiсть соцiального пщ-приемства задекларованiй метк Для органiв мю-цевого самоврядування — об'ективно приймати рiшення щодо доцтьност сприяння розвитку тому або Ышому соцiальному пiдприeмству. Для самих со^альних пiдприeмцiв оцiнка дiяльностi пщприемства е пiдставою для оптимiзацiТ подальшоТ дг яльностi та допомагае продемонструвати своТ переваги для залучення iнвесторiв.
Висновки
Бiльшiсть суб'ек^в софальноТ економiки в УкраТн - це громадськ оргаызацп, якi вир0у-ють проблеми громади. Соцiальнi пщприемства зосереджують свою увагу на досягненн соцг альних, екологiчних або громадських цтей, а не отриманнi прибутку, тому Тх потреби у фЫансу-ванн вiдрiзняються вiд традицiйного бiзнесу. Ри-нок соцiального iнвестування в УкраТн розвива-еться стихiйно, а традиции iнвестори не готовi вкладати кошти в соцiальнi пiдприeмства. Як на-слiдок, основним джерелом фЫансування соцг альних пiдприeмств, особливо на етап Тх ство-рення, виступають донори. Донорськ ресурси е дуже важливими для пщтримки пщприемств на стадп стартапу, просування щеТ софального пщ-приемництва, швидкого реагування на со^альы виклики, пов'язанi з потребами у працевлашту-ваннi та наданн послуг вразливим категорiям населення. Гранти дають можливють створи-ти со^альне пiдприeмство, отримати стартовий
капiтал та сформувати у команди базовi навички ведення бiзнесу. Разом з тим, наявнють донор-ських ресурсiв та Тхня доступнiсть приводять до того, що пщтримаы соцiальнi пiдприeмства не-хтують необхiднiстю забезпечення своеТ с^йкос-тi, протиставляють себе бiзнес-спiльнотi, не ви-ходять на рiвень самоокупност та припиняють свою дiяльнiсть пюля закiнчення гранту.
Сфера соцiального Ывестування в УкраТн зага-лом недостатньо розвинена. Не снуе мережi Ывес-тицiйних фондiв, якi б займалися цим системно, е iндивiдуальнi со^альы iнвестори, але iнвестування вiдбуваeться хаотично. Мiжнароднi iнвестори не за-цкавлеы приТжджати в УкраТну, тому що не бачать сильних команд i привабливих бiзнес-пропозицiй, спроможних до конкуренцм на мiжнародних ринках.
Основною проблемою со^альних пiдприeмцiв е Тхн недостатн знання з основ бiзнесу, маркетингу, менеджменту, бухгалтерського облку тощо. Соцг альне пiдприeмство мае бути усп0ним, стiйким та конкурентоспроможним на ринку со^альних Ы-вестицiй, що дае йому можливiсть функцiонувати i розвиватися. Важливим е вмiння пiдприeмцiв пе-ретворювати профiнансованi проекти на прибут-ковi бiзнес-моделi. 1нвестори бажають вкладати кошти в потужн пiдприeмства з сильними командами, як можуть реалiзувати своТ бiзнес-iдеТ'.
Популяризацiя СП сприятиме подоланню па-терналiстського сприйняття соцiальних проблем у суспiльствi, активiзацiТ' й залученню громадян та бiзнесу до Тх вирiшення, бiльш активый взаемодм в трикутнику «держава - громадянське сусптьство - бiзнес», формуванню бiзнесу «iз сенсом». Не-обхщним е забезпечення регулярного Ытерактив-ного особистюного спiлкування та мережування, пос^йного навчання за принципом «рiвний-рiв-ному», обмiн досвiдом, зустрiчi органiзацiй, що надають фЫансування, з соцiальними пщприем-ствами. Потрiбно залучати представникiв бiзнес-спiльноти, успiшнi стартапи, представникiв влади та медiа. Участь у таких регулярних зустрiчах партнерiв з Ыших краТн сприятиме залученню зо-внiшнiх iнвестицiй в УкраТну. ОцЫка соцiального та економiчного ефекту е мотиваторами розвитку СП i залучення нових донорiв та iнвесторiв.
Список використаних джерел
1. Долуда Л., Назарук В., Юрсанова Ю. Соц1альне пщприемництво. Б1знес-модель. Реестрац1я. Оподат-кування. КиТв, ТОВ «Агентство «УкраТна», 2017. 92 с.
2. KaTanor coqianbHiix niflnpi/ieMCTB YKpaiHW 2016-2017pp. Kii'B, BigaBH. giM «KieBo-MorinnHCbKa aKa-,qeMm» 2017. URL: http: //www. socialbusiness. in.ua/ index .php/ sotsialni-pidpnyiemstva / katalog
3. CoqianbHe niflnpi/ieMHimTBo: Big iflei go cycninbHiix 3MiH. noci6Hi/iK / CBiHHyK A.A., KopHeqbKi/ii/i A.O., roH-napoBa M.A., Ha3apyK B.R, rycaK H.G., TyMaHOBa A.A. KmTb: TOB «niflnPI/IGMCTBO «Bl EH ElTl», 2017. 188c.
4. Opip CnpeKni. noci6HiK 3 nnaHyBaHHH coqianbHo-ro niflnpieMHMMTBa. 3a niflTpi/iMKi/i EpiTaHcbKoi Pagi, 2011. URL: http://www.britishcouncil.org.ua
References
1. Doluda L., Nazaruk V., Kirsanova Yu. Sotsialne pid-pryiemnytstvo. Biznes-model. Reiestratsiia. Opodatku-vannia. Kyiv, TOV «Ahentstvo «Ukraina», 2017. 92s.
2. Kataloh sotsialnykh pidpryiemstv Ukrainy 2016-2017rr. Kyiv, vydavn. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» 2017. URL: http: //www. socialbusiness. in.ua/index .php/ sotsialni-pidpryiemstva / katalog
3. Sotsialne pidpryiemnytstvo: vid idei do suspilnykh zmin. Posibnyk / Svynchuk A.A., Kornetskyi A.O., Honcharova M.A., Nazaruk V.Ia., Husak N.Ie., Tumanova A.A. Kyiv: TOV «PIDPRYIeMSTVO «VI EN EI», 2017. 188s.
4. Frir Sprekli. Posibnyk z planuvannia sotsialnoho pidpryiemnytstva. Za pidtrymky Brytanskoi Rady, 2011. URL: http://www.britishcouncil.org.ua
Даш про автора
Батажок СвЬлана Григор'тна,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, банювськоТ справи та страхування, Бтоцерювський нацюнальний аграр-ний унiверситет, м. Бта Церква e-mail: batazhok@ukr.net
Данные об авторе
Батажок Светлана Григорьевна,
к.э.н., доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь. e-mail: batazhok@ukr.net
Data about the author Svitlana Batazhok,
PhD in Economics, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva e-mail: batazhok@ukr.net
