CC BY
27
2. The article of oratorical art opens up through a number ofl aws, namely: audiences, strategies, tacticians, linguistic (vocal), effective communication (dynamics of activity of speaker) and control-analytical (reflections).
3. Among main problems which can be come an obstacle for fruitful co-operation of speaker and listeners, two basic complexes are selected: circle of questions, related to social and personality interests; stereotypes of every day consciousness.
4. Decision value at any forms of public appearance has personality of speaker, him own feeling of progress, based not only on the detailed knowledge of object but also on the sufficient domain of actor trade and psychological ability of the effective use of reception of novelty main constituents, when in living contemplation listeners by a deep awareness always can form clear position.
REFERENCES
1. Antychni rytoryky. -M. :Vyd-vo Mosk. un-tu, 1978. - 352 s.
2. Platon. Sochynenyya : V 3 t. - M. :Mysl\ 1970. - T.1 - 2. - 584 s.
3. Cyceron Mark Tullyj. Try traktata ob oratorskom iskusstve.- M. :Nauka, 1972.- 471 s.
УДК 37.091.4-029:9(477)«18»
ПИТАННЯ ГУМАН1ТАРНО1 ПОДГОТОВКИ СУЧАСНОГО 1НЖЕНЕРА У СВ1ТЛ1 СУСП1ЛЬНО-1СТОРИЧНИХ ПОГЛЯД1В П. О. КУЛ1ША
Ю. Е. Яворський, викл.
Ключовi слова: гуманитарна тдготовка, матер1альна культура, духовна культура, цивмзащя, природоцентризм, антропоцентризм.
Постановка проблеми. В сучасних умовах гумаштарна тдготовка укра!нських iнженерно-техшчних кадрiв забезпечуе формування !х всебiчно розвинено! особистосп, усвщомлення свого мюця в суспшьств^ визначення свщомого ставлення до основних онтолопчних проблем людства. Для цього, серед шшого, потрiбно дати вiдповiдь на питання спiввiдношення (антагонiзму) культури i цившзаци, яке ще з Х1Х столотя посiдало помiтне мiсце в укра!нськш суспiльнiй думцi, зокрема в юторюсофських поглядах П.О.Кулiша.
Аналiз публiкацiй. Наявш на теперiшнiй час науковi розвщки творчостi П. Кулiша [1 - 3] мають здебiльшого лiтературознавчий характер, розгляд його суспшьно-юторичних поглядiв здшснено в них несистемно.
Мета статт - проаналiзувати суспiльно-iсторичнi погляди П. Кулша в частинi спiввiдношення цившзацшного прогресу людства та розвитку його духовно! культури, ощнити можливостi використання теоретично! спадщини видатного укра!нського мислителя для визначення шляхiв модернiзацi! гумаштарно! пiдготовки iнженерних кадрiв.
Виклад матерiалу. Сучасний стан гуманiтарно! пiдготовки укра!нських шженерно-технiчних кадрiв характеризуеться поступовим вщступом вiд того рiвня гумаштаризащ! вищо! технiчно! школи, або принаймш вiд того рiвня постановки ще! проблеми, якого було досягнуто на початку та в середин 1990-х роюв. Тодi, пiд впливом кардинальних зрушень в економiчнiй, соцiально-полiтичнiй та культурнш сферах кра!ни в суспшьнш думцi, а також у свщомосп керiвникiв органiв управлiння освiтою утвердилось розумшня необхiдностi забезпечення не тшьки надежно! фахово! пiдготовки майбутнiх iнженерiв та науковщв-«природничниюв», а i надання !м грунтовних знань з гумаштарних дисциплiн.
Проте за останнi швтора десятилiття вiдбулось суттеве послаблення уваги до ще! важливо! складово! шдготовки сучасного iнженера. Причинами цього була й економiчна криза 1990-х роюв, яка особливо вразила саме техтчш вищi навчальнi заклади, i викликане сустльно-економiчними реалiями тимчасове падшня iнтересу молодi до технiчно! осв^и, i притаманнi багатьом керiвникам галузi та навчальних закладiв вузькотехнократичнi шдходи до справи пiдготовки iнженерно-технiчних кадрiв. В умовах зниження уваги з боку суспшьства до дано! проблеми саме таю шдходи взяли гору.
Сьогоднi суспiльний запит на технiчну освiту знову зростае. Вщповщно, постановка питання суттевого полiпшення гумаштарно1 пiдготовки майбутнiх iнженерiв потребуе поновлення.
Сама специфша працi iнженера робить його творцем здебшьшого матерiальноl культури, рушiем сучасно! цившзаци. Але сьогодш як нiколи ранiше набула особливого значення не так сама дiяльнiсть, як 11 мета. Саме духовна культура дозволяе внести у св^ та в особистють, в людську дiяльнiсть смисл та гуманiстичний вимiр.
Знання з гуманiтарних дисциплiн сприяють формуванню всебiчно розвинено! особистостi, обiзнаноl з досягненнями свггово1 та вггчизняно! культури, iсторiею свого народу, виховують патрiотiв, свiдомих громадян з активною життевою позицiею щодо суспiльно-полiтичних процешв, якi вiдбуваються в кра1ш. Нарешп, вони дозволяють пiдготувати не вузького спещалюта в окремiй галузi техшки, а представника сучасно1 шженерно-техшчно1 ел^и, здатного усвiдомити причини, сутнiсть i масштаби тих глобальних проблем, яю постали перед людством у ХХ1 столiттi (в першу чергу еколопчних) i цiлеспрямовано вiднаходити шляхи !х вирiшення.
Проблема гуманiтарного виховання iнженера сягае сво1м корiнням фундаментальних стосунюв людини i навколишнього свiту. Саме шженер першим несе вiдповiдальнiсть за перетворення природи в iнтересах людини. Ця вiдповiдальнiсть з кожним новим кроком техшки стае все бшьшою.
1з позицiй матерiалiзму фiлософiя технiки виглядала напрочуд просто. Людина, продукт бюлопчно1 еволюци, завдяки сво1м розуму та пращ створюе знаряддя пращ, машини та механiзми. Через них вона перебудовуе навколишню природу на користь соб^ Технiка ж невпинно розширюе матерiальнi i духовнi можливосп людини.
Таким вимальовувався шлях прогресивного розвитку техшчно1 цившзаци. Сформованi ще в добу Просвiтництва, цi ще1 з незначними змiнами дiйшли до наших чашв, хоча кiлькiсть !х прихильникiв пiд впливом реалiй сьогодення дедалi меншае, особливо тих, хто наважуеться !х вiдкрито декларувати. Марксизм i бiльшовизм доповнили просвiтницьку щеолопю перемоги людини над природою через осягнення людським розумом ушх И закошв та розвиток технiки i промисловостi, переконання у можливостi повного шзнання само1 людини, законiв устрою суспшьства, а вiдтак - у можливосп створення вiдносно простого мехашзму управлiння людьми, економiчними, соцiальними i духовними процесами. Марксизм запропонував i шляхи вирiшення цих проблем: революцшний переворот, насильницька перебудова суспiльних структур. А далi - нестримний науково-техшчний прогрес, що вивищуе людину духовно, дозволяе !й максимально проявляти сво! творчi здiбностi та задовольняти матерiальнi потреби.
Гiркий iсторичний досвiд розвiяв цi шюзи. Двадцяте столiття принесло двi свiтовi вiйни та безлiч локальних воен та конфлiктiв, революцшний терор, нацизм i сталiнiзм, деградащю духовно1 культури i природного середовища.
Для визначення теоретичних шляхiв виршення проблеми спiввiдношення мiж позитивними наслщками технiчного прогресу та його негативним впливом на природу i духовний розвиток людини i суспiльства щнним е звернення до фшософсько1 спадщини Пантелеймона Олександровича Кулiша (1819-1897 рр.) - видатного укра1нського письменника, поета, юторика, мовознавця, лiтературознавця, релiгiезнавця, фольклориста, перекладача, педагога, видавця, критика i громадського дiяча. Можна смiливо стверджувати, що вш одним iз перших в украшськш суспiльнiй думцi висловив щею небезпеки техшзаци природи i людсько1 особистостi, загрози безупинного розвитку матерiальноl складово1 життя на противагу духовнш.
В украlнськiй суспiльнiй думщ Х1Х столiття помiтне мiсце посщала проблема протиставлення захiдноl (вужче - европейсько1) цивiлiзацil з И всешвелювальним впливом та укра1нсько1 духовностi, яка коршилась у предковiчних пiдвалинах традицшно1 культури. Подiляючи iдеl захiдноевропейських фiлософiв-просвiтникiв та позитивiстiв, будучи одним iз провiдних европеlзаторiв укра1нсько1 культури, Кулш, разом iз тим, вчасно помнив вiдмiннiсть мiж европейською цивiлiзацiею (розумдачи пiд нею прогрес науки, техшки та матерiального виробництва) i европейською духовною культурою. Це вщповщало його уявленням про поеднання i протиставлення в душi людини зовнiшнього i внутрiшнього, «голови» i «серця». «Природна простота дае людинi чисте серце, шяка наука такого правдивого серця не дасть. Наукою ми тшьки розум собi прибiльшуемо» [4, № 12, с. 24, 26].
У художньо-публщистичному ци^ «Листи з хутора» (1861) та книз>сповщ «XyTipcbKa фiлософiя i вiддалена од свiту noe3iH» (1879) Кулш здiйснив критичну оцiнку прогресу цившзацп з погляду моральних i нацiональних критерпв, застерiг вiд захоплення урбашзащею i розриву зв'язкiв людини з природою, вказав на небезпеку денащоналiзащl через нiвеляцiйний науково-технiчний поступ, звеличив хутiр як осередок нащонально1 самобутностi, опоетизував патрiархальнi мораль i побут, протиставивши буржуазним «цившзаторам», у яких «усе тiлько сбыт и потребление на умЬ>, високу етику простих хуторян. [4, № 1-2, с. 15, 16, 22, 24, 26, 27; 2, с. 273].
Пантелеймон Кулш «укра1шзував» погляди Руссо, результатом чого стало вщоме кулшеве «хуторянство», протиставлення «природних» людей - украшських селян з 1х «простим, свiжим розумом» - цивiлiзованим городянам, ношям iдей технiчного прогресу («ми тому прогресу щну знаемо») [4, с. 22]. Так само, сшвставляючи людей, «вихованих живими письменами, тобто св^ом природи» людям, «освiченим через штучш письмена», П. Кулiш робить однозначний вибiр на користь першого типу «освiченостi розуму й серця» [5, с. 141]. Його щеалом був такий стан розвитку людини, коли розум i почуття не суперечать одне одному, а людина в едносп з природою стае цшсною: li почуття розумнi, а розум осяяний щирими почуттями.
Висновок. Таким чином, ще у Х1Х столiттi Пантелеймон Олександрович Кулiш поставив у притаманнш йому гостро публщистичнш формi тi питання спiввiдношення мiж науково-технiчною цивiлiзацiею i «природним станом», мiж технiчним i економiчним прогресом та прагненням зберегти природне та культурне середовище, якi сьогодш набули надзвичайно! гостроти й актуальность
Позитивне виршення цих питань неможливе без радикально! змiни щейно1 спрямованосп професшно1 пiдготовки iнженерних кадрiв - рушiя та iнструменту науково-технiчного прогресу. Гумаштарна складова !х освiти повинна виховувати !х природоцентричне та антропоцентричне ставлення до всiх проявiв цього прогресу, формувати iнженера-фiлософа.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Жулинський М. «У пращ каторжнш, в трагiчнiй самотi» // Кулш П. О. Твори: У 2 т. К. : Дшпро, 1989. - Т. 1. - С. 5-30.
2. Нахлж G. К. Пантелеймон Кулiш // Кулш П. О. Твори: В 2 т. - К. : Наукова думка, 1994. - Т. 1. - С. 5-36.
3. Нахлж G. К. Пантелеймон Кулш: Особистють, письменник, мислитель : У 2 т - К. : Украшський письменник, 2007.
4. Кулш П. Листи з хутора // Основа, 1861, № 1 - 4, 11 - 12.
5. Кулш П. Ху^рська фiлософiя i вщдалена од св^у поезiя // Кулш П. Мое життя - К., Украшський свгг, 2005. - С. 139-381.
SUMMARY
The formulation of the problem. In modern conditions humanitarian training of Ukrainian engineering staff ensures the formation of a fully developed personality, awareness of the place in society, the definition of reasonable attitude to basic ontological problems of mankind. For this, among other things, it is necessary to answer the question of correlation (antagonism) of culture and civilization, which since the nineteenth century has occupied a prominent place in the Ukrainian public opinion, particularly in historiosophical views of P. Kulish. The analysis of recent research. At present the available scientific researches of P. Kulish's creativity [1; 2; 3] have mostly literary character, the consideration of his social and historical views is made in them without system. The purpose of the article is to analyze the socio-historical views of P.Kulish in mutual influence of scientific and technological civilization and spiritual culture, to evaluate the possibility of using the theoretical heritage of outstanding Ukrainian philosopher to identify the ways of modernizing humanitarian training of engineers. The conclusions. Thus, even in the nineteenth century Panteleimon Kulish put in his usual sharp journalistic form the questions of the relation between scientific and technological civilization and "natural state", between the technical and economic progress and the desire to preserve the natural and cultural environment, which today have become extreme urgency and relevance. A positive solution of these issues is impossible without a radical
change in the ideological orientation of professional training engineers as engine and instrument of science and technology.
REFERENCES
1. Zhulynskyj M. «U praci katorzhnij, v tragichnij samoti» // Kulish P. O. Tvory: U 2 t. K. : Dnipro, 1989. - T. 1. - S. 5-30.
2. Nahlik Ye K. Pantelejmon Kulish // Kulish P.O. Tvory: V 2 t. - K. : Naukova dumka, 1994. -T. 1. - S. 5-36.
3. Nahlik Ye. K. Pantelejmon Kulish: Osobystist', pysmennyk, myslyteF: U2 t. - K. : Ukrayins'kyj pysmennyk, 2007.
4. Kulish P. Lysty z hutora // Osnova, 1861, # 1 - 4, 11 - 12.
5. Kulish P. Hutirska filosofiya i viddalena od svitu poeziya // Kulish P. Moye zhyttya- K., Ukrayins'kyj svit, 2005. - S. 139-381.
УДК 008:378
ОСВ1ТА ХХ1 СТОЛ1ТТЯ: СЬОГОДЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
М. Г. Складановська, викл.
Ключовi слова: концепщя розвитку освти, парадигма, гуматзащя, компетенттсть, гнновацгя.
Постановка проблеми. Сфера осв^и i виховання завжди викликала неабиякий штерес у суспшьствь Кожна людина вважае себе спещалютом у цiй гадузi, незадежно вщ власного фаху, адже кожен стикаеться з педагопчними проблемами протягом життя, в перiод свого навчання, навчання сво!х дiтей, пiдвищення власно! квадiфiкацi!. Нещодавно опублiковано проект Концепцi! розвитку осв^и Укра!ни на перiод 2015-2025 роюв для обговорення педагогiчною спшьнотою й громадськiстю. Як визначаеться в проект^ протягом усього перiоду юнування незалежно! Укра!ни в освiтньому секторi кра!ни накопичувалися численнi проблеми системного характеру.
Для забезпечення функцiонування освiти як основи сталого розвитку кра!ни потрiбнi «системна реформа освгги, яка мае бути предметом суспшьного консенсусу, розумiння того, що освiта - це один з основних важелiв цивiлiзацiйного поступу й економiчного розвитку» [1, с. 3]
Мета статт - аналiз провiдних тенденцiй системи сучасно! вищо! освiти й основних вимог до сучасного компетентного фаивця.
Викладення матерiалу. Освiта - це спецiально оргашзована система зовнiшнiх умов, що створюе суспiльство для розвитку людини. Але освга - це не тшьки система навчально-виховних закладгв, установ шдвищення квадiфiкацi! й перепiдготовки кадрiв. Змiст цього термiна також трактуеться як процес засвоення людиною соцюкультурного досвгду попередтх поколгнь / результат цього процесу. Результат осв^и виражаеться як у вигщщ набутих знань, умть, навичок г вiдносин, так i особист1сних змт г психологгчних новоутворень людини, що навчаеться i розвиваеться в процес навчання, навчально-виховних вiдносин, самоосвiти i самовиховання.
Головна мета вищо! осв^и - становлення студента як особистосп, фахiвця, громадянина, що мае бути готовий до самостшних роздумiв, творчих пошукiв, колективно-групових форм взаемодi!, постiйного самовдосконадення.
Отже, першочергового значення в реформуваннi вищо! освпи набувають новi педагогiчнi моделi i технологi!, методи i засоби навчання, яю мають сформувати компетенци майбутнього фаивця як суб'екта здшснення концепцi! сталого розвитку. Перш за все це якосп, властивостi особистосп, яка буде спроможна виконувати у сво!й професiйнiй дiяльностi нестандартнi завдання i проблеми, невiдомi апрiорi. Це не тшьки i не стшьки оволодiння iснуючими виробничими технологiями (адже бшьшють iз них саме й спричинила глобадьну екологiчну кризу). Найважлившими стають умiння та потреби набуття нових знань, самостiйно! пiзнавально! дiяльностi, здатнiсть анадiзувати нестандартну ситуацiю i на основi цього аналiзу,
