CC BY
90
5. Ковбасенко В. М. Влияние некоторых инвазионных заболеваний на общий химический состав и биологическую ценность мяса и печени крупного рогатого скота / В. М. Ковбасенко, В. М. Томша, Д. К. Ерхан // Известие Академии наук Молдавской ССР. Кишинев, «Штиннце», 1991, №4. - С. 82-86.
6. Дахно И. С. Ешзоотолог1я, патогенез, ешотропна та ¿мунокорегуюча терашя при фасцюльоз1 i дикроцелюз1 жуйних тварин / I. С. Дахно // Автореф. дис. наздоб. д. в. наук: спец. 16.00.18 «Ветеринарна паразитолопя: Харюв, 2001-360 с.
7. Правила передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукпв. Khïb. 2002. - 61 с.
8. Обов'язюв мш1мальний перелш досл1джень сировини, продукцп тваринного та рослинного походження, комб1кормово1 сировини, комб1корм1в, в1тамшних препарапв та îh., яю слщ проводит в державних лаборатор1ях ветеринарно! медицини, за результатами яко1 видаеться ветеринарне св1доцтво (Ф -2). Khïb 2004.
9. Методика по застосуванню культури Colpoda steinii cyxoï для токсиколопчних досл1джень токсиколог1чност1 м'яса i м'ясних продуклв в1д тварин i птищ. Khïb. 2002. - 24 с.
Стаття надшшла до редакци 7.04.2015
УДК 504.864.3 (477.82)
Бубис о. е. ©
E-mail: [email protected]
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет гмет 1вана Франка
ВОДЯН1 РОСЛИНИ ТА ÏX ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ
В оглядов1й cmammi проанал1зовано еколог1чм ocoônueocmi водяных рослин, гхне розпоесюдження, еколог1чну роль у водных екосыстемах та практычне выкорыстання. Показано, що таксоном1чныы склад водяных рослын представленыы водоростямы, покрытонааннымы та окремымы представныкамы выщых споровых рослын. Вказано на роль водяных рослын як первынных продуцент1в оргамчных речовын та выробныюв кысню у водных екосыстемах. Bidjuineni фыътращйна, поглыналъна, накопычувальна та детоксыкацШна функцИ' цых рослын у компонентах ziдросферы, гхня роль у харчуванм водяных тварын. Значна увага прыдыена анал1зу можлывост1 выкорыстання водяных рослын nid час еколог1чного мошторынгу стану водоым i eodomoKie, зокрема, методом ф1то1ндыкацИ'. Проанал1зовано практычне значения водяных рослын у процесах очыщення ст1чных вод та б1оремед1ацИ' водных oô'eKmie, забрудненых полютантамы антропогенного походження.
Ключов1 слова: водят рослыны, водт екосыстемы, екологгчныы мошторынг, ф1то1ндыкац1я, б1оремед1ац1я.
УДК 504.864.3 (477.82)
Бубис О. Е.
Львовскыы нацыональныыуныверсытет ымены Ивана Франко ВОДНЫЕ РАСТЕНИЯ И ИХ ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ
В обзорной статье проанализированы экологические особенности водных растений, их распространение, экологическая роль в водных экосистемах и практическое использование. Показано, что таксономический состав водных растений представлен водорослями, покрытосеменными и отдельными представителями высших споровых растений. Указано на роль водных растений как первичных продуцентов органических веществ и производителей кислорода в
©Бубис О. е., 2015
226
водных экосистемах. Отмечено фильтрационную, поглощающую, накопительную и детоксикационную функции этихрастений в компонентах гидросферы, а также их роль в питании водных животных. Значительное внимание уделено анализу возможности использования водных растений в экологическом мониторинге состояния водоемов и водотоков, в частности, методом фитоиндикации. Проанализировано практическое значение водных растений в процессах очистки сточных вод и биоремедиации водных объектов, загрязненных полютантами антропогенного происхождения.
Ключевые слова: водные растения, водные экосистемы, экологический мониторинг, фитоиндикация, биоремедиация.
UDC 504.864.3 (477.82)
Bubys O. E.
Lviv National Ivan Franko University WATER PLANTS AND THEIR ECOLOGICAL ROLE
The review article analyzes ecological characteristics of aquatic plants, their distribution, ecological role in aquatic ecosystems and practical use. It is shown, that the taxonomic composition of aquatic plants are represented by algae, angiosperms and some representatives of higher spore plants. The role of water plants as primary producers of organic matter and manufacturers of oxygen in aquatic ecosystems is specified. The filtration, absorbing, accumulative and detoxification functions of these plants in the components of the hydrosphere, and their role in the diet of aquatic animals are considered. Much attention is paid to the analysis of the possibility of using aquatic plants in the environmental monitoring of water bodies and watercourses, particularly by phytoindication. The practical importance of aquatic plants in the process of wastewater treatment and bioremediation of water bodies contaminated with pollutants of anthropogenic origin is analyzed.
Key words: aquatic plants, aquatic ecosystems, environmental monitoring, phytoindication, bioremediation.
Загальна характеристика водяних рослин. Життевий цикл водяних рослин пропкае в частково або повшстю зануреному у воду сташ. За систематичною приналежнютю та життевими формами водш рослини дуже р1зномаштш - вони включають водоросп та вищ1 рослини. Основними компонентами пдрофпоценоз1в е водоросп, яю вщграють основну роль у формуванш видового р1зномашття та фпопродуктивносп водних екосистем. У водоймах i водотоках водоросп ростуть у р1зних бютопах i входять до складу фпюпланктону, фпобентосу, перифпону, нейстону [3]. Видове р1зномашття та 6ioMaca водоростей вщр1зняеться в р1зних типах водойм i змшюеться залежно вщ дшянки акватори, сезонних чинниюв та р1вня антропогенного навантаження [1]. Зазвичай щ показники збшьшуються у весняно-лпнш пер1од [7].
Вищ1 рослини водних екосистем за чисельшстю та р1зноман1тн1стю поступаються флор1 суходолу i представлен!, головним чином, покритонасшними. Однак серед угруповань водяно! рослинносп е й представники вищих спорових рослин (Bryophyta, Pteridophyta) [25].
Вищ1 водян1 рослини - важливий компонент пдробюценоз1в. Поряд i3 водоростями щ орган1зми е первинними продуцентами i формують автотрофний блок г1дроекосистеми, забезпечуючи надходження орган1чних речовин та енергп в екосистему водойми. П1д час фотосинтезу вони не тшьки синтезують орган1чн1 речовини, а й видшяють у навколишне середовище кисень, необхщний для дихання водяних тварин та шших г;дроб1онт1в. Разом i3 тим, водян1 рослини-макроф1ти
227
вщграють важливу роль у структурных \ функцюнальних аспектах водних екосистем, змшюючи режим руху води, забезпечуючи джерело 1ж1 та притулок представникам ¿хтюфауни \ водяним безхребетним \ змшюючи яюсть води [8, 14, 19]. Поглинаючи розчинеш мшеральш речовини, водяш рослини беруть участь у процесах обм1ну бюгенних елемент1в та самоочищения води. Водночас макроф1ти здатш бюконцентрувати \ накопичувати в кл1тинах неоргашчш та оргашчш полютанти, а кр1м того, можуть знешкоджувати деяю оргашчш ксенобютики, вбираючи 1х ¿з водного середовища \ трансформуючи !хню структуру в сво!х клп-инах теля абсорбцп [25].
Вищ1 водяш рослини розповсюджеш дуже широко - деяю !хш види виявляються майже по всш земнш кул1; вщом1 групи близькоспорщнених форм, що замщають одна одну в р1зних частинах свпу [13, 23]. За життевою формою, або формою росту, вони подшяються на чотири основш групи: 1) таю, що вшьно плавають на поверхш або в товщ1 стоячо! води; 2) вкоршеш з плаваючими на поверхш листям; 3) вкоршеш або прикршлеш до дна, вс1 частини яких, шод1 кр1м генеративних оргашв, знаходяться шд водою; 4) нашвзануреш вкоршеш рослини, в яких стебла \ листя тдшмаються над водою [13]. Разом ¿з тим, за умов зменшення р1вня води деяю види водяних рослин здатш пристосовуватися до р1зних умов середовища, наприклад до життя на Бологому грунта, змшюючи форму росту, що пов'язано з1 змшами морфолопчних, анатом1чних чи ф1зюлопчних ознак [18].
За вимогами до х1м1чного складу води можна видшити чотири групи водяних рослин: 1) види, що ростуть у м'яких, нейтральних або злегка кислих водах, звичайних для областей, де мало вапняку; 2) види, пристосоваш до прюних вод, багатих на карбонат кальщю; 3) види, яю розповсюджеш в опрюнених морських та лужних, багатих на сульфати, водах пустельних \ нашвпустельних областей; 4) морсью види рослин, яю заселяють солоноводне середовище [23].
Деяю широко розповсюджеш водяш рослини добре ростуть за р1зного х1м1чного складу води, шш1 - тальки за строго визначеного х1м1чного складу водного середовища. Наприклад, представники роду фшоспадикс (Phyllospadix), як 1 шш1 види морських трав, виявляються тшьки в морськш вод1 [16], представники роду рушя Ruppia - ростуть тшьки в солонуватих водоймах р1зного ступеня солоноста [30], р1зш види рдесника (Potamogeton) ростуть у прюнш або солонуватш вод1, багатай на сполуки кальцда [28], а бшьшють представниюв Isoetes 8рр. виростае тальки в м'якш болотнш вод1 [20].
Важливим фактором для росту водяних рослин е температура води [23, 15]. Деяю види цих рослин ростуть тщьки в тротчних областях, тод1 як шш1 ростуть лише у водоймах пом1рно! кл1матично! зони [13]. Водночас для росту водяних рослин необхщне постайне надходження поживних речовин та мшроелементав [15]. Рослини, що вшьно плавають на поверхш води (наприклад ряска та р1зш види водяно1 папорота), отримують необхщш для живлення ¿они та х1м1чш сполуки безпосередньо з води, однак бшьшють водних рослин, принаймш частково, вбирае 1х ¿з донного грунту 1 найкраще розвиваеться на родючому, багатому оргашчними речовинами субстрат!. На бщних на поживш речовини донних грунтах, наприклад на теку, рют багатьох вид1в пригшчуеться, а деяю види водяних рослин, зокрема, представники род1в Sagittaria \ Echinodorus за таких умов залишаються на ювеншьнш стадп розвитку [23, 10]. Для нормального розвитку водяним рослинам необхщно також адекватне осв1тлення - для забезпечення функцш фотосинтезуючо! системи [15].
228
Еколопчна роль водяних рослин та Тх використання. Водяш рослини е незамшними компонентами водних екосистем планети \ вщграють велику роль у загальному колооб1гу речовин у природа 3 функцюнуванням водяних рослин, яю е основними автотрофними фотосинтезуючими оргашзмами у водних екосистемах, безпосередньо пов'язане нагромадження оргашчних речовин в пдросферг Вищ1 водяш рослини вщграють важливу роль у житп водойм, виконуючи таю основш функцп, як фшьтрацшна, поглинальна, накопичувальна, окислювальна та детоксикацшна [11]. Вищ1 водяш рослини бшьш стшю до забруднення води, пор1вняно з ф1то- \ зоопланктоном, та вщграють роль бар'ера, завдяки якому вщбуваеться фшьтрування та збшьшення прозоросп води. Водночас щ рослини виконують саштарну функщю, пригшчуючи розвиток бактерш \ збудниюв деяких шфекцшних захворювань. Кр1м того, водяними рослинами живляться представники ¿хтюфауни та багато шших тварин [9, 24]. Зокрема, бульбами \ насшням р1зних вид1в рдесника харчуються водоплавш птахи. Цшними для птах1в кормами е очерет \ канадський рис. Коренев ища латаття \ рогозу, бульби стршолиста споживають водяш ссавщ (бобер, ондатра). Окрем1 види водяних рослин (наприклад, рис) вирощують для харчування людини [13].
Водяш рослини вщграють вагому роль у шдтриманш структури та функцш водних екосистем, але деяю з них е найбшьш розповсюдженими швазивними рослинами. Багато стресових для прюних водойм чинниюв (наприклад, змша ктматичних умов, евтрофшащя) можуть призводити до зниження р1зномаштносп мюцевих вид1в ¿, в свою чергу, сприяти розповсюдженню чужоземний вид1в водянихрослин [13].
Деяю водяш рослини стають особливо агресивними за умов штродукцп в акваторп шших материюв або територ1ально в1ддалених кра!н. Внаслщок штенсивного розмноження у прюноводних водотоках вони можуть стати серйозною перешкодою для р1чкового судноплавства. Водяш рослини часто засм1чують зрошувальш канали, зокрема, зануреш види рослин сповшьнюють теч1ю води, а нашвзануреш - спричиняють безпосередш И втрати внаслщок випаровування сво!ми надводними частинами - стеблами 1 листям.
Р1зним групам водяних рослин (водоростям 1 вищим рослинам) притаманш бю1ндикаторш властивосп [4, 12]. За допомогою рослин-1ндикатор1в та !хшх угруповань оцшюють фактори антропогенного впливу: порушення еколопчного стану природних водойм, забруднення водного серед овища промислово -комунальними стоками 1 токсичними вщходами тощо.
Водяш рослини розглядають як шдикаторш об'екти пщ час мошторингу еколопчного стану водойм. Вщомо, що забруднення водних об'еклв позначаеться на видовому склад1 рослинних асощацш, зменшуючи !хню кшьюсть. Р1вень 1 тип забруднення також можна оцшити за морфолопчним та ф1зюлого-бюх1м1чним станом водяних рослин [6]. Яюсть або стушнь забруднення води за складом водяних рослин оцшюють двома способами: 1) за шдикаторними рослинними оргашзмами; 2) за результатами пор1вняння структури угруповань на дшянках ¿з р1зним ступенем забруднення 1 незабрудненш дшянщ, яку приймають за контроль. У першому випадку за наявнютю або вщсутнютю шдикаторних вид1в або груп та !х вщносного вмюту в склад1 водних ф1тоценоз1в, користуючись наперед розробленими системами шдикаторних оргашзм1в, вщносять водойму або И д1лянку до певного класу вод. У другому випадку висновок роблять за наслщками пор1вняння складу угруповань водяних рослин на окремих дшянках водойми, яю зазнають р1зного р1вня забруднення.
229
Водяш рослини як бюшдикатори стану водного середовища застосовують шд час саштарно-бюлопчно! оцшки водних об'екпв, для оцшки ступеня евтрофшацп водойм i водотошв [2, 4, 5].
Окрем1 види водяних рослин використовують для очищения спчних вод та фпоремед1ацп водойм, оскшьки вони здатш нагромаджувати важю метали, пестициди та rnmi ксенобютики, вбираючи ix i3 спчних вод та забруднених компонента середовища (води, донних осад1в, грунту) [21, 25, 29].
Для очищения спчних вод часто використовують очерет (Phragmites spp.), pori3 (Typha spp.), рдесник (Potamogeton spp.), сшродела (Spirodela spp.), елодея (Elodea spp.), сусак (Butomus spp.) та iH. [17, 27].
Системи очистки спчних вод i3 застосуванням вищих водяних рослин, таких як очерет, використовують у багатьох крашах Свропи, Азп та Америки. Стшюсть очерету до дп велико! концентрацп забруднень дае змогу усшшно використовувати його для очистки промислових i шахтних вод, спчних вод тваринницьких комплекс1в. Описаш бюшженерш споруди з очеретяною рослиншстю для очистки господарсько-побутових спчних вод у Великобритании Угорщиш, Нидерландах, Японп, Кита!; для очистки забрудненого поверхневого стоку в Норвегп, Австрали та в шших крашах [22, 26].
Висновки. Водяш рослини е незамшними компонентами водних екосистем i вщграють життево важливу роль у функцюнуванш пдробюценоз1в. Вони представлен! i водоростями, i вищими рослинами, яю в сукупносп формують автотрофний блок водних екосистем. Водяш рослини - це первинш продуценти орган1чних речовин i в1д1грають важливу роль у збагаченш водного середовища киснем. KpiM того, щ рослини виконують у водоймах фшьтрацшну, поглинальну, накопичувальна, окислювальну та детоксикацшну функц11, а також е харчовими об'ектами для водяних тварин. Р1зним видам водяних рослин притаманш ф1то1ндикаторн1 властивост1. 3 використанням цих рослин та i'xHix угруповань оцшюють pi3Hi фактори антропогенного впливу: порушення еколог1чного стану природних водойм, забруднення водного середовища промислово-комунальними стоками i токсичними в1дходами тощо. KpiM того, водяш рослини мають важливе практичне застосування у процесах очищения спчних вод та бюремед1ацп водних об'екпв, забруднених антропогенними полютантами.
Л1тература
1. Белоус Е. П. Сезонная изменчивость фитопланктона верхнего участка реки Южный Буг (Украина) / Белоус Е. П., Лилицкая Г. Г., Кривенда А. А. // Альгология. - 2013. - № 1. - С. 53-64.
2. Бубис О. С. Вплив Кадмда, Плюмбуму i Хрому (VI) на активн1сть ензим1в антиоксидантно! системи в кл1тинах ряски (Lemna minor L.) / О. G. Бубис, Г. Л. Антоняк // В1сник Льв1вського ун-ту. Сер. бюл. - 2014. - Т. 65. - С. 161-169.
3. Евстигнеева И. К. Макрофитобентос и макрофитоперифитон заповедника «Лебяжьи острова» (Черное море, Украина) / И. К. Евстигнеева, И. Н. Танковская // Альгология. - 2010. - № 2. - С. 176-191.
4. Куриленко В. В. Биоиндикаторная роль высших растений при диагностике загрязнений водных экосистем на примере малых водоемов г. Санкт-Петербурга /
B. В. Куриленко, Н. Г. Осмоловская // Водные ресурсы. - 2007. - Т 34.- № 6. -
C.757-764.
5. Малюга Н. Г. Биоиндикация загрязнения воды тяжелыми металлами с помощью представителей семейства рясковых - Lemnaceae / Н. Г. Малюга,
230
Л. В. Цаценко, Л. X. Аветянц // Экологические проблемы Кубани. Сб. науч. тр. Краснодар.: КГАУ, 1996. - С. 153-155.
6. Моисеенко Т. И. Водная экотоксикология: теоретические и прикладные аспекты / Т. И. Моисеенко. - М., 2009. - 400 с.
7. Теренько Л. М. Сезонная динамика фитопланктона в прибрежных водах Одесского залива Черного моря (Украина) / Л. М. Теренько // Альгология. - 2010. -№ 1. - С. 73-85.
8. Barhoumi L. Effects of superparamagnetic iron oxide nanoparticles on photosynthesis and growth of the aquatic plant Lemna gibba / Barhoumi L., Oukarroum A., Taher L. B., Smiri L. S., Abdelmelek H., Dewez D. // Arch. Environ. Contam. Toxicol. - 2015. - Vol. 68, N 3. - P. 510-520.
9. Biudes J. F. Changes in biomass, chemical composition and nutritive value of Spartina alterniflora due to organic pollution in the Itanhaem River Basin (SP, Brazil) / J.
F. Biudes, A. F. Camargo // Braz. J. Biol. - 2006. - Vol. 66, N 3. - P. 781-789.
10. Bornette G. Response of aquatic plants to abiotic factors: a review /
G. Bornette, S. Puijalon // Aquat. Sci. - 2011. - Vol. 73. - P. 1-14.
11. Brix H. Plants used in constructed wetlands and their functions / H. Brix // 1st International seminar on the use of aquatic macrophytes for wastewater treatment in constructed wetlands. May 8-10, 2003, Lisbon. - P. 2-30.
12. Burger J. Bioindicators: a review of their use in the environmental literature 1970-2005 / J. Burger // Environ. Bioindicators. - 2006. - Vol. 1, N 2. - P. 136-144.
13. Chambers P. A. Global diversity of aquatic macrophytes in freshwater / Chambers P. A., Lacoul P., Murphy K. J., Thomaz S. M. // Hydrobiologia. - 2008. -Vol. 198. - P. 9-26.
14. Dhote S. Water quality improvement through macrophytes - a review / S. Dhote, S. Dixit // Environ. Monitor. Assessment. - 2009. - Vol. 152. - P. 149-153.
15. Kohler J. Regulation of submersed macrophyte biomass in a temperate lowland river: Interactions between shading by bank vegetation, epiphyton and water turbidity / J. Kohler, J. Hachol, S. Hilt // Aquat. Bot. - 2010. - Vol. 92. - P. 129-136.
16. Larkum A. W. D. Taxonomy and biogeorgraphy of seagrasses. Seagrasses: Biology, Ecology and Conservation. / A. W. D. Larkum, C. Duarte, R. J. Orth (Eds.). Springer-Verlag New York, LLC, 2005.
17. Lee B. H. What is the role of Phragmites australis in experimental constructed wetland filters treating urban runoff? / B. H. Lee, M. Scholz // Ecological Engineering. -2007. - Vol. 29. - P. 87-95.
18. Li Z. Q. Adaptation to water level variation : responses of a floating-leaved macrophyte Nymphoides peltata to terrestrial habitats / Z. Q. Li, D. Yu, J. Xu // Annales de Limnologie - Int. J. Limnology. - 2011. - Vol. 47. - P. 97-102.
19. Miler O. Biomechanical properties and morphological characteristics of lake and river plants: implications for adaptations to flow conditions / Miler O., Albayrak I., Nikora V., O'Hare M. // Aquat. Sci. - 2014. - Vol. 76, N 4. - P. 465-481.
20. Musselman L. J. Georgia quillworts / L. J. Musselman // J. Georgia Bot. Soc. - 2001. - Vol. 16. - P. 2-19.
21. Rai P. K. Heavy metal pollution in lentic ecosystem of sub-tropical industrial region and its phytoremediation / P. K. Rai // Int. J. Phytoremediation. - 2010. - Vol. 12, N 3. - P. 226-242.
22. Randerson P. F. Constructed wetlands and vegetation filters: an ecological approach to wastewater treatment / P. F. Randerson // Environ. Biotechnol. - 2006. -Vol. 2, N 2. - P. 78-89.
231
23. Santamaría L. Why are most aquatic plants widely distributed? Dispersal, clonal growth and small-scale heterogeneity in a stressful environment / L. Santamaría // Acta Oecologica. - 2002. - 23. - P. 137-154.
24. Siegal-Willott J. L. Proximate nutrient analyses of four species of submerged aquatic vegetation consumed by Florida manatee (Trichechus manatus latirostris) compared to romaine lettuce (Lactuca sativa var. longifolia) / Siegal-Willott J. L., Harr K., Hayek L. A., Scott K. C., Gerlach T. // J. Zoo Wildl. Med. - 2010. - Vol. 41, N 4. - P.594-602.
25. Sood A. Phytoremediation potential of aquatic macrophyte, Azolla / Sood A., Uniyal P. L., Prasanna R., Ahluwalia A. S. // Ambio. - 2012. - Vol. 41, N 2. - P. 122137.
26. Todorovics C. The use of the reed (Phragmites australis) in wastewater treatment on constructed wetlands / Todorovics C., Garay Т. M., Bratek Z. // Acta Biologica Szegediensis. - 2005. - Vol. 49 (1-2). - P. 81-83.
27. Vymazal J. Vegetation development in subsurface flow constructed wetlands in the Czech Republic / J. Vymazal // Ecological Engineering. - 2013. - Vol. 61, Pt. B. -P. 575 - 581.
28. Wiegleb G. An account of the species of Potamogeton L. / Wiegleb G., Kaplan Z. // Folia Geobotanica. - 1998. - Vol. 33. - P. 241-316.
29. Xie W. Y. Cadmium accumulation in the rootless macrophyte Wolffia globosa and its potential for phytoremediation / Xie W. Y., Huang Q., Li G., Rensing C., Zhu Y. G. // Int. J. Phytoremediation. - 2013. - Vol. 15, N 4. - P. 385-397.
30. Zhao L. C. A review on the taxonomy and evolution of Ruppia / Zhao L. C., Wu Z. Y. // J. Syst. Evolut. - 2008. - Vol. 46. - P. 467-478.
Стаття надшшла до редакци 7.04.2015
УДК 614.449:546.76.
Буцяк А. А., к с.-г.н., доцент, Буцяк В. I., д.с.-г.н, професор ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
КОМБ1НОВАНИЙ ВПЛИВ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА ОБМ1Н ВУГЛЕВОД1В У KPOBI ЛАБОРАТОРНЫХ ТВАРИН
У cmammi висв1тлюються питания щодо еплиеу еажких метал1в на обмт вуглевод1в у Kpoei щур1в. Встаноелено, що важю метали пригшчуютъ метабол1зм вуглевод1в. Токсична д1я яких залежитъ не тыъки eid m0KCU4H0cmi окремого елемента, але й eid гх комб1нац1й. Йони Cd2+ та Pb2+ супроводжуютъся синерг1чною езаемод\ею, а йони Cu + i Zn2+, наепаки, хоча антагомзм м1ж Cd2+ i Zn2+ бгльш виражений, поргвняно з Cd2+ i Cu2+.
Ключов1 слова: важю метали, cyMicnuü вплив, техногенне навантаження, обмт вуглевод1в, лабораторм теарини.
УДК 614.449:546.76.
Буцяк А., Буцяк В.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медициныи биотехнологий
имени С. 3. Гжицъкого
КОМБИНИРОВАННОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ СОЛЕЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА ОБМЕН УГЛЕВОДОВ В КРОВИ ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ
В статье освещаются вопросы влияния тяжелых металлов на обмен углеводов в крови крыс. Установлено, что тяжелые металлы подавляют метаболизм углеводов. Токсическое действие которых зависит не только от
© Буцяк А. А., Буцяк В. I., 2015
232
