CC BY
47
УДК 616.832-004.1+618.172 ОРИНЧАК Л.Б.
ДВНЗ «/вано-Франювський нащональний медичний ун/верситет»
ВПЛИВ BiKY МЕНАРХЕ ТА ОМЕЙНОГО СТАНУ У ХВОРИХ НА РОЗаЯНИЙ СКЛЕРОЗ ЖНОК НА КЛ^ЧН ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
Резюме. Усmаmmi наведенорезультати доЫдження 207жток, хворих нарозаяний склероз (РС), жителiв м. Твано-Фран^вська та 1вано-Фран^всько'(областi. Детальнорозглянуто середнт вк початкурозаяного склерозу, типи перебщ та прогресування захворювання за ЕБ88залежно вiд вшу початку менархе. Також розглянуто вплив менопаузи на перебщ РС серед обстеженог групи жшок. До^джено вплив сощального статусу на клтчш характеристики цього захворювання. Проведено порiвняльний анализ титв перебщ та ступеня прогресування розаяного склерозу за ЕБ88 залежно вiд амейного стану хворих. Ключовг слова: розаяний склероз, менархе, амейний стан.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Вступ
Розаяний склероз (РС) — це хрошчне прогресуюче швалщизуюче автоiмунне захворювання центрально! нервово! системи (ЦНС), на яке хворшть переважно особи молодого, працездатного вшу, частше уражае жшок порiвняно з чоловшами [1, 2, 4—7, 9, 11, 12]. Однозначно! причини, що призводить до запуску патолопчно! автоiмунно!' реакци, поки не знайдено. Ймовiрно, виникнення i розвиток РС обумовлеш взаемодiею кшькох факторiв i генетичною схильнiстю до цього захворювання, на що вказуе рiзна захворюванють на РС у рiзних етнiчних групах [6, 7].
Для молодих жшок питання вагггносп i народження дiтей е особливо актуальним. Часто хвороба розвиваеться в жшок ще до народження дiтей [1, 3, 5, 10, 11, 13]. 1снуе думка, що РС зменшуе частоту дгтонародження [1, 5, 11, 13]. Серед хворих на РС збтьшуеться ктьысть абортiв. Причиною цього е бажання жшки перервати ваптнють через помилковi уявлення про несприятливий Г! вплив на переб^ РС [1, 5, 7, 13]. Також звертае на себе увагу, що таы хворi ртше вдаються до грудного вигодову-вання [10]. Серед хворих на РС значно зменшуеться кшьысть шлк^в порiвняно iз загальною популяцiею, збiльшуеться кiлькiсть розлучень [5]. Враховуючи вищесказане, РС слiд зараховувати до рангу не тльки медичних, але i вагомих соцiальних проблем сусптьства.
У рядi клiнiчних дослщжень виявлено, що ризик розвитку РС зростае у жшок iз бтьш раннiм вiком ме-
нархе [8, 9]. Дослтили, що вш дебюту РС збтьшуеться на 1,16 року, якщо вш менархе збiльшуеться на один piK. Сеpеднiй вш дебюту перших ^MnTOMiB РС для жшок i3 початком менархе вiд 10 до 12 роив становив у серед-ньому 28,96 року, а для жшок i3 вшом початку менархе вщ 13 до 15 роив — 31,83 року [15]. Шзнш вш початку менархе пов'язаний i3 зниженим ризиком швидкого досягнення 6,0 бала за розширеною шкалою оцшки ступеня iнвалiдизацii (Expanded Disability Status Scale, EDSS) [11, 14].
Шсля настання менопаузи можливе попршення пеpебiгу РС, але цi змши тяжко вiдокpемити вiд наслiдкiв старшня та звичайного прогресування РС [13].
Мета дослщження — вивчити вплив вшу початку менархе, шмейного статусу хворих на РС на клшчш характеристики цього захворювання.
Матерiали й методи дослiдження
У пеpiод iз грудня 2012 року по липень 2014 року на базi невpологiчного вiддiлення Iвано-Фpанкiвськоi
Адреса для листування з автором:
Оринчак Лщя Богдан1вна
76018, м. 1вано-Франивськ, вул. Галицька, 2,
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ун1верситет
E-mail: [email protected]
© Оринчак Л.Б., 2015
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
обласно! клЩчно! лiкарнi було обстежено 207 жiнок, хворих на РС, м. 1вано-Франювська та 1вано-
Франкiвськоi областi, i3 вiрогiдно пiдтвердженим дiагнозом РС. Yci хворi були оглянутi в стад! peMicii. У даних пацieнтiв було зiбpано анамнез життя, захворю-вання та детально вивчено переб^ вагiтноcтeй та на-родження дiтeй, а також проведене клшюэ-невролопчне обстеження. Сepeднiй вш пацieнтiв становив 37,91 ± 0,72 року, середнш cтупiнь тяжкоcтi за EDSS — 4,09 ± 0,10 бала. Середнш вш початку РС у вшх оглянутих жiнок становив 27,44 ± 0,66 року. Для дiагноcтики РС вико-ристовували критери McDonald et al. (2010). Дiагноз РС встановлювали на пiдcтавi ретельного виявлення i ви-вчення скарг, анамнезу захворювання та паpаклiнiчних (магштно-резонансна томогpафiя) мeтодiв обстеження хворих. Група контролю в рамках цього дослщження не була передбачена.
Статистичне опрацювання отриманих результапв здiйcнювали за допомогою пакета прикладних про-грам Statistica 6.0. Розраховували середне арифметичне i стандартну похибку. Ступiнь вipогiдноcтi визначали за допомогою t-критерш Стьюдента. Вipогiдними вважали змши показникiв за умови р < 0,05.
Результати й обговорення
Серед оглянутих жшок, хворих на РС, у 30 ошб (15,49 %) менархе було у 10-12 роив, у 156 (75,36 %) — у ввд 13-15 рошв та у 21 пащентки (10,14 %) — у 15,5 року й бшьше. Пpоаналiзували середнш
вш дебюту РС залежно вщ вiку початку менархе (табл. 1).
Як показують даш табл. 1, вiк перших проявiв РС не залежить в!д вiку початку менархе (р > 0,05). Таким чином, отримаш результати не узгоджуються з даними розглянуто! лiтератури про те, що в жшок iз пiзнiм вiком початку менархе збтьшуеться вiк дебюту РС.
Продовжуючи вивчення впливу вiку менархе на переб^ РС, порiвняли середнш бал за ЕБ88 у видтених групах хворих (табл. 2).
Як видно з табл. 2, не знайшли статистично вiроriдних вiдмiнностей мiж балом за ЕБ88 у жшок, хворих на РС, iз рiзним вiком початку менархе (р > 0,05) (рис. 1).
Проаналiзували частоту ремпуючо-рецидивуючого типу перебiгу РС серед жшок, хворих на РС, у видтених групах (табл. 3).
Як показано в табл. 3, не виявлено статистично вiрогiдних вщмшностей мiж хворими з ремпуючо-
2 4,15 ш 4,1
2 4,05 g 4 S 3,95
3 3,9 3 3,85 с 3,8 Ш 3,75
4,15 ± 0,20_
_4,10 ±0,11_
10-12
13-15
В1к початку менархе, роки
15,5 i бшьше
Рисунок 1. Пор1вняння середнього бала за EDSS у жнок, хворих на РС, ¡з р1зним вком початку менархе
Таблиця 1. Розподл хворих на РС жнок iз рзним вком початку менархе залежно вщ середнього в1ку дебюту захворювання
BiK початку менархе у жшок, хворих на РС, роки Кшькють обсте-жених у rpyni (n) Середш значення дослщжува-ного показ-ника та Тх стандарты похибки (M ± m) Коефiцieнт Стьюдента (t) порiвняно з групою жiнок i3 початком менархе у 10-12 роюв Biрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жшок iз початком менархе у 10-12 ромв (р) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок iз початком менархе у 13-15 роюв Biрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жшок iз початком менархе у 13-15 роюв (р)
10-12 30 28,33 ± 1,73 - - - -
13-15 156 27,53 ± 0,75 0,43 > 0,05 - -
15,5 i бшьше 21 25,52 ± 2,15 1,02 > 0,05 0,88 > 0,05
Таблиця 2. Розподл хворих на РС ж1нок ¡з р1зним в1ком початку менархе залежно вщ бала за EDSS
Вш початку менархе у жiнок, хворих на РС, роки Кшькють обстежених у груш (n) Середнш бал за EDSS та його стандарты похибки (M ± m) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 10-12 роюв Biрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 10-12 роюв (р) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 роюв Biрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 ромв (р)
10-12 30 4,15 ± 0,20 - - - -
13-15 156 4,10 ± 0,11 0,20 > 0,05 - -
15,5 i бшьше 21 3,90 ± 0,31 0,66 > 0,05 0,60 > 0,05
рецидивуючим перебiгом РС залежно вщ вiку початку менархе (р > 0,05).
У табл. 4 наведено порiвняння ктькосл хворих iз вторинно-прогресуючим типом РС залежно вiд вшу початку менархе.
Рiзниця мiж хворими на РС жшками iз вторин-но-прогресуючим перебтэм iз рiзним середнiм вiком початку менархе виявилася статистично невiрогiдною (р > 0,05) (рис. 2).
Не наводимо даш про розподт жшок iз первинно-прогресуючим РС залежно вт вiку початку менархе через нечисленнють пацieнтiв цiel пiдгрупи.
На рис. 2 наведено узагальнеш даш про розподт хворих на РС жшок iз рiзним перебiгом РС залежно вт вiку початку менархе.
У вих групах хворих на РС незалежно вщ вiку початку менархе переважали особи з ремиуючо-рецидивуючим перебiгом захворювання. 1з зростан-ням вiку початку менархе в жшок, хворих на РС, збтьшуеться ймовiрнiсть ремiтуючо-рецидивуючого типу захворювання i спостерiгаeться зменшення кiлькостi хворих iз тяжким вторинно-прогресуючим перебiгом, хоча ця тенденщя не набула характеру статистично вiрогiдноl. Отриманi данi узгоджуються з результатами iнших дослiджень про те, що у жiнок iз шзшм вiком початку менархе спостерiгаeться бтьш доброякiсний перебiг РС.
У частини жiнок, хворих на РС, на час огляду настала менопауза. Проаналiзовано тип перебiгу патологiчного процесу в дано! групи пацieнтiв (табл. 5).
Як видно з табл. 5, у значно! частини жшок, хворих на РС, iз менопаузою спостер^ався ремггуючо-рецидивуючий тип захворювання, у дещо меншо! ктькосл — вторинно-прогресуючий перебiг.
100
10-12 13-15 15,5 i бтьше
BiK початку менархе, роки
■ Ремггуючо-рецидивуючий
■ Вторинно-професуючий □ Первинно-професуючий
Рисунок 2. Пор1вняння титв перебгу РС у ж1нок ¡з р1зним вком початку менархе Примтка: * — р < 0,01 порiвняно з групою ж1нок, хворих на РС, ¡з вторинно-прогресуючим перебгом РС.
Таблиця 3. Розподл хворих на РС ж1нок ¡з ремтуючо-рецидивуючим РС залежно
в д в1ку початку менархе
Вш початку менархе у жшок, хворих на РС, роки Ктькють жшок iз рем^ую-чо-рециди-вуючим типом переб^у РС (п) Частка (%) oci6 у загальшй CTpyKTypi та "и стандартна похибка (M ± m) Коефщент Стьюдента (Ц порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 10-12 рокiв Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 10-12 рокiв (р) Коефщент Стьюдента (Ц порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 рокiв Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 роюв (р)
10-12 26 86,67 ± 6,21 - - - -
13-15 129 82,69 ± 3,03 0,58 > 0,05 - -
15,5 i бтьше 19 90,48 ± 6,41 0,43 > 0,05 1,10 > 0,05
Таблиця 4. Розподл хворих на РС жiнок ¡з вторинно-прогресуючим РС залежно
в д в¡ку початку менархе
Вш початку менархе у жiнок, хворих на РС, роки Ктькють жшок i3 вторинно-прогресую-чим типом переб^ РС (n) Частка (%) осiб у загальшй структурi та ТГ стандартна похибка (М ± т) Коефiцieнт Стьюдента (t) порiвняно з групою жшок iз початком менархе у 10-12 ромв Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 10-12 рокiв (р) Коефщент Стьюдента (Ц порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 рокiв Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою жiнок iз початком менархе у 13-15 роюв (р)
10-12 3 10,00 ± 5,48 - - - -
13-15 23 14,74 ± 2,84 0,77 > 0,05 - -
15,5 i бтьше 1 4,76 ± 4,65 0,73 > 0,05 1,83 > 0,05
Вивчали особливостi перебiгу РС залежно вiд соцiального статусу хворих. Саме тому за шмейним станом ушх обстежених хворих на РС розподтили на чотири групи: одружених, неодружених, розлучених та вдiв. Найбшьша частина оглянутих нами хворих на РС жшок на час огляду були одруженими (73,91 %), менша кiлькiсть хворих виявилися неодруженими (15,46 %) та розлученими (6,76 %), а найменша частина пащенпв були вдовами (3,86 %). Провели анатз впливу сiмейного стану на клшчш характеристики РС. Проаналiзували середнш бал за ЕБ88 у даних групах пащенпв (табл. 6).
Як показують данi табл. 6, найвищий бал за ЕБ88 виявився у груш жшок, хворих на РС, яы на час огляду були вдовами, i цей показний був статистично вiрогiдно вищий порiвняно з пащентками, якi були неодруженими (4,69 ± 0,39 проти 3,63 ± 0,26; вiдповiдно г = 2,28, р < 0,05). Найнижчий бал вщзначено у неодружених жшок (рис. 3).
Проаналiзували частоту ремггуючо-рецидивуючого типу перебiгу РС у видтених групах хворих (табл. 7).
Таблиця 5. Розподл хворих на РС ж1нок в менопаузi залежно вД типу переб'1гу захворювання
Тип nepe6iry РС Кшькють обстежених у rpyni (n) Середня кiлькiсть хворих та "и стандартнi похибки (M ± m), % Коефiцieнт Стьюдента (t) порiвня-но з групою хворих на РС i3 ремi-туючо-реци-дивуючим перебiгом Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою хворих на РС i3 ремi-туючо-реци-дивуючим перебiгом (р) Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою хворих на РС i3 вто-ринно-про-гресуючим переб^ом Вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою хворих на РС i3 вто-ринно-про-гресуючим перебiгом (р)
Ремнтуючо-рецидиву-ючий 15 60,00 ± 9,80 - - - -
Вторинно-прогресу-ючий 9 36,00 ± 9,60 1,75 > 0,05 - -
Первинно-прогресу-ючий 1 4,00 ± 3,92 5,31 < 0,01* 3,09 < 0,01*
Примтка: * — статистично вiрогiдна рiзниця.
Таблиця 6. Розподл хворих на РС ж1нок ¡з р1зним с1мейним статусом залежно вД бала за EDSS
^мейний стан Кiлькiсть обстежених у груш (n) Середнш бал за EDSS та його стандарты похибки (M ± m) Коефiцieнт Стьюдента (t) порiвняно з групою одружених жшок ' 5- 2 а ш i и * .2 ° s Hi ррр .-Оя fflcJJ Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою неодружених жшок ' J 2 * so2 « ! * £ и ооой 'НИ Sin fc.SEt 2ао .iron tflcx Коефщент Стьюдента (t) порiвняно з групою розлучених жшок " Э- 2 * SOo нпн ть з их) о ° S3 няч 5х> О'дИ й&О Вп
Одружеы 153 4,15 ± 0,11 - - - - - -
Неодруженi 32 3,63 ± 0,26 1,89 > 0,05 - - - -
Розлученi 14 4,11 ± 0,45 0,10 > 0,05 0,94 > 0,05 - -
Вдови 8 4,69 ± 0,39 1,32 > 0,05 2,28 < 0,05* 0,98 > 0,05
Примтка: * — статистично вiрогДна р'зниця.
Як видно з табл. 7, ремпуючо-рецидивуючий тип переб^у РС зус^чався майже з однаковою частотою серед хворих, яю на час огляду були одруженими, неодруженими та розлученими, i практично не вiдрiзнявся мiж групами (р > 0,05).
со □ 5
ш 4,5
I 4
Э з
S 2,5 § 2
» 1,5 1 1
5 0,5
6 0
4,69 ± 0,39'
4,15 ±0,11 4,11 ±0,45
3,63 ± 0,26
Одружеы Неодружеы Роапучеы Вдови
С1мейний стан
Рисунок 3. Пор1вняння середнього бала за EDSS у ж1нок, хворих на РС, ¡з р1зним смейним статусом
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою неодружених жнок.
Таблиця 7. Розподл хворих на РС ж1нок ¡з ремтуючо-рецидивуючим переб1гом захворювання залежно
вД IX смейного статусу
^мейний стан Кшькють обсте-жених у rpyni (n) Частка(%) оЫб у загальшй структурi та "и стандартна похибка (Р ± т) Коеф^ цieнт Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою одружених жшок Вiро-пднють рiзницi порiвня- но з групою одружених жшок (р) Коеф^ щент Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою неодру-жених жшок Вiро-гiднiсть рiзницi порiв-няно з групою неодру-жених жшок (р) Коефi-цiент Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою розлуче-них жшок Вiро-пднють рiзницi порiвня- но з групою розлуче-них жiнок (р)
Одружеы 130 84,97 ± 2,89 - - - - - -
Неодружеы 27 84,38 ± 6,42 0,08 > 0,05 - - - -
Розлучеы 12 85,71 ± 9,35 0,08 > 0,05 0,12 > 0,05 - -
Вдови 5 62,50 ± 17,12 1,29 > 0,05 1,20 > 0,05 1,19 > 0,05
Таблиця 8. Розподл хворих на РС ж1нок iз вторинно-прогресуючим переб1гом захворювання залежно
вД 1х смейного статусу
^мейний стан жшок, хворих на РС Кiлькiсть обсте-жених у груш (n) Частка(%) оЫб у загальнiй структурi та "и стандартна похибка (Р ± т) Коеф^ щент Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою одружених жiнок Вiро-гiднiсть рiзницi порiвня- но з групою одружених жшок (р) Коеф^ щент Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою неодру-жених жшок Вiро-гiднiсть рiзницi порiв-няно з групою неодру-жених жшок (р) Коефi-щент Стьюден-та (t) по-рiвняно з групою розлуче-них жшок Вiро-пднють рiзницi порiвня- но з групою розлуче-них жiнок (р)
Одружеы 19 12,42 ± 2,67 - - - - - -
Неодружеы 3 9,38 ± 5,15 0,52 > 0,05 - - - -
Розлученi 2 14,29 ± 9,35 0,19 > 0,05 0,46 > 0,05 - -
Вдови 3 37,50 ± 17,12 1,45 > 0,05 1,57 > 0,05 1,19 > 0,05
Вторинно-прогресуючий тип переб^ РС вщзначено у значно меншо1 илькосп хворих на РС (табл. 8).
Не виявили статистично вiроriдноI рiзницi у груш жшок, хворих на вторинно-прогресуючий РС, залежно вщ 1х шмейного статусу (р > 0,05).
Первинно-прогресуючий перебк РС вiдзначено у 4 одружених хворих та у 2 неодружених. На рис. 4 наведено даш щодо розподшу хворих на РС жшок iз рiзним типом переб^у захворювання залежно вiд 1х шмейного статусу.
Як видно з рис. 4, серед хворих на РС жшок, як на час огляду були одруженими, неодружени-ми та розлученими, вiрогiдно переважали особи з ремгтуючо-рецидивуючим переб^ом захворювання (р < 0,01). У груш одружених жшок кшьшсть оаб iз вторинно-прогресуючим РС вiрогiдно перевищу-вала кiлькiсть хворих iз первинно-прогресуючим перебiгом (р < 0,01).
Висновки
1. Таким чином, у вшх оглянутих нами жшок, хворих на РС, незалежно вщ вшу початку менархе переважав ремгтуючо-рецидивуючий тип перебiгу. Вiк початку менархе вiрогiдно не впливае на вш дебюту РС та на
Одружеы Неодружет Роалучет Вдови С1мейний стан
■ Ремггуючо-рецидивуючий I Вторинно-професуючий □ Первинно-професуючий
Рисунок 4. Пор1вняння типв переб '1гу РС у хворих ¡з р1зним смейним станом
Примтки: * — р < 0,01 порiвняно з групою жшок, хворих на РС ¡з вторинно-прогресуючим та первинно-прогресуючим типами перебгу; ** — р < 0,01 порiвняно з групою одружених жнок, хворих на Рс ¡з первинно-прогресуючим типом перебгу.
прогресування цього захворювання за ЕБ88. У знач-но бшьшо! частини жшок пiсля настання менопаузи вщзначено ремiтуючо-рецидивуючий тип РС, у дещо меншо! кiлькостi хворих — вторинно-прогресуючий перебш
2. Найбiльша юльюсть пащенпв за сiмейним станом були одружеш. Ремiтуючо-рецидивуючий тип перебiгу РС був у вiрогiдно бшьшо! кiлькостi жшок, яш за сiмейним станом були одруженими, неодруженими та розлученими. У вшх жiнок бал за ЕБ88 не залежав вiд сiмейного стану, о^м групи вдав. Так, у груш жшок, хворих на РС, яю на час проведення дослщження були вдовами, спостертався найвищий бал за ЕБ88 порiвняно з особами, яю були неодруженими. Отже, можна зробити висновок, що сощальний статус вiрогiдно не впливае на клiнiчнi характеристики РС.
Список лператури
1. Белова А.Н. Рассеянный склероз и беременность /Белова А.Н. //Неврологический журнал. — 2010. — № 6. — 4-10.
2. Кичерова О.А. Рассеянный склероз / Кичерова О.А. — Тюмень: Сити-пресс, 2007. — 152 с.
3. Леманн-Хорн Ф. Лечение заболеваний нервной системы/ Ф. Леманн-Хорн, А. Лудольф. — МЕДпресс-информ, 2009. — 231-232.
4. Негрич Т.1. Сучаснi тдходи до патогенетичного лжу-вання розаяного склерозу з погляду прихильностi до терапи / Т.1. Негрич//Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2009. — № 3. — 99-101.
5. Особливостi переб^у розаяного склерозу в жшок у перюд вагiтностi та вплив патогенетичноголжування на стан плода й новонародженого/[Т.1. Негрич, М.С. Шоробура, Н.О. Негрич та т.]//Мiжнар. неврол. журн. — 2013. — № 1. — 11-16.
6. Чуприна Г.М. Розаяний склероз: етiологiя, епiдемiологiя, OKpeMi питання патогенезу/Г.М. Чуприна//Лкарська справа. — 2012. — № 6. — 129-134.
7. Шмидт Т.Е. Рассеянный склероз:руководство для врачей. — 2-е изд. / Т.Е. Шмидт, Н.Н. Яхно. — М.: МЕДпресс-информ, 2010. — 20-21.
8. Age of puberty and the risk of multiple sclerosis: a population based study / S.V. Ramagopalan, W. Valdar, M. Criscuoli et al. // Eur. J. Neurol. — 2009. — 16(3). — 342-7.
9. D'hooghe M.B. Female gender and reproductive factors affecting risk, relapses and progression in multiple sclerosis / M.B. D'hooghe, T.D'Hooghe, J. De Keyser // Gynecol. Obstet. Invest. — 2013. — 75 (2). — 73-84.
10. Exclusive breastfeeding and the risk of postpartum relapses in women with multiple sclerosis / A. Langer-Gould, S.M. Huang, R. Gupta et al. //Arch. Neurol. — 2009. — 66(8). — 958-63.
11. Expert recommendations to personalization of medical approaches in treatment of multiple sclerosis: an overview of family planning andpregnancy/N. Borisow, A. Döring, C. Pfueller et al. // The EPMA Journal. — 2012. — 3(9). — 1-10.
12. Lee M., O'Brien P. Pregnancy and multiple sclerosis / M. Lee, P. O'Brien // Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. — 2008. — № 79. — 1308-1311.
13. McCombe P.A. Female reproductive issues in multiple sclerosis / P.A. McCombe, J.M. Greer // Mult. Scler. — 2013. — Vol. 19. — 4392-402.
14. Menarche, oral contraceptives, pregnancy and progression of disability in relapsing onset and progressive onset multiple sclerosis/ [M.B. D'hooghe, P. Haentjens, G. Nagels et al.]// J. Neurol. — 2012. — 259 (5). — 855-61.
15. Sloka J.S. The relation between menarche and the age offlrst symptoms in a multiple sclerosis cohort/ J.S. Sloka, W.E. Pryse-Phillips, M. Stefanelli//Mult. Scler. — 2006. — 12 (3). — 333-9.
Отримано 10.01.15 Ш
Оринчак А.Б.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»»
ВЛИЯНИЕ ВОЗРАСТА МЕНАРХЕ И СЕМЕЙНОГО ПОЛОЖЕНИЯ У БОЛЬНЫХ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ ЖЕНЩИН НА КЛИНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЭТОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ Резюме. В статье представлены результаты исследования 207 женщин, больных рассеянным склерозом (РС), жителей г. Ивано-Франковска и Ивано-Франковской области. Детально рассмотрен средний возраст начала рассеянного склероза, тип течения и прогрессирование заболевания по в зависимости от возраста начала менархе. Также
рассмотрено влияние менопаузы на течение РС среди обследованной группы женщин. Исследовано влияние социального статуса на клинические характеристики этого заболевания. Проведен сравнительный анализ типов течения и степени прогрессирования рассеянного склероза по в
зависимости от семейного положения больных.
Ключевые слова: рассеянный склероз, менархе, семейное положение.
Orynchak L.B.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine INFLUENCE OF THE AGE OF MENARCHE AND MARITAL STATUS IN FEMALE PATIENTS WITH MULTIPLE SCLEROSIS ON CLINICAL CHARACTERISTICS OF THIS DISEASE Summary. The article presents the results ofexamining 207 women suffering from multiple sclerosis who lived in Ivano-Frankivsk and Ivano-Frankivsk region. There were considered in detail the average age ofmultiple sclerosis onset, types ofdisease course and progression according to EDSS depending on the age of menarche. The impact of menopause on multiple sclerosis course in the examined group of women has been also investigated. The influence of marital status on the clinical characteristics of this disease was studied. There was conducted a comparative analysis ofthe types ofthe course and degree of multiple sclerosis progression according to EDSS depending on marital status of patients.
Key words: multiple sclerosis, menarche, marital status.
