CC BY
20
УДК: 616.714.+616.831]—001:616—089.843:611—013.7/.8—018.8:577.1—092.9.259
Вплив трансплантацп фетально! нервово! тканини на актившсть процес1в перекисного окислення лшщ1в та антиоксидантного захисту у вщдалений перюд експериментально! тяжко! черепно-мозково! травми
Цимбалюк В.1., Сутковий Д.А., Троян О.1.
1нститут нейрох1рурги 1м.акад.А.П.Ромоданова АМН Украши, м.Кшв, Украша
Ключей слова: черепно-мозкова травма, перекисне окислення лтгдгв, антиоксидантний захист, нейротран-сплантацгя, фетальна мозкова тканина
При дослщженш патогенезу черепно-моз-ково! травми (ЧМТ) протягом останшх рошв особливу увагу придшяють бюх1м1чним та па-тоф1зюлопчним змшам, оскшьки ушкодження тканини мозку з розвитком основних симптом1в ЧМТ вщбуваеться не тшьки за рахунок механ-1чного ураження. Концепщя травматично! хво-роби [14, 30] вимагае розглядати ЧМТ як пато-логда, для яко! характерна складна взаемод1я дегенеративно-деструктивних та регенератив-но-репаративних процеав вщ моменту травми до формування стмких насл1дк1в 11. На сьогодш ЧМТ оцшюють як патогенетично единий про-цес, в основ1 якого лежать посттравматичш порушення центральних мехашзм1в регуляци метабол1зму та гомеостазу всього оргашзму [11, 20, 21]. Безсумн1вно, усп1шне лжування ЧМТ значною м1рою залежить вщ визначення особ-ливостей структурно-функцюнальних змш клиинних мембран головного мозку, ушкодження яких обумовлено деякими мехашзмами, серед яких провщне мюце займае активащя процеав перекисного окислення лш1д1в (ПОЛ) [9, 25, 33, 40].
ПОЛ за умов ф1зюлопчно! активносл являе собою нормальний метабол1чний процес, що вщбуваеться у нервовш тканиш та в усьому оргашзму Основний субстрат процесу ПОЛ — пол1енов1 жирш кислоти (арахщонова, лшоле-ва, лшоленова), що входять до складу фос-фолшдав бюлопчних мембран клиин 1 лшоп-ротеш1в кров1 та мають здатнють легко окис-люватися. В1д складу ненасичених жирних кислот й штенсивносп процеав ПОЛ залежать цшюнють та рухомють бюлопчних мембран нейрошв, виконання ними важливих ф1зюлогь чних функцш (забезпечення диференцшовано! проникноол, активний транспорт юшв та метаболите, захисна й опорна функцп, участь у передач! збудження, проведенш шформаци по нервовому волокну, здатшсть генерувати по-
тенщал дл тощо) [3, 17]. Дослщженнями, про-веденими в 1нститут1 нейрох!рургп !м. акад. А.П.Ромоданова АМН Укра!ни, вста-новлено, що з перших годин тсля одержання ЧМТ у потерпших вщбуваеться виражене три-вале шщдавання вшьнорадикальних реакцш, зумовлених пригшченням внутршньомозково-го та загального антиоксидантного (АО) захис-ту. Активацю ПОЛ та пригшчення АО-актив-носл при ЧМТ описали ряд автор1в [9, 18, 42].
Ураження навиъ при незначному посиленш ПОЛ передуам клнин ЦНС [13] обумовлено ви-соким вм1стом у мозковм тканиш основного субстрату ПОЛ — ненасичених жирних кислот (лш1ди б1ло! та аро! речовини головного мозку становлять в1дпов1дно 54,9% та 32,7% сухо! ваги, в м1ел1Ш — 70%; при цьому питома вага сумарних фосфолшдав нервово! тканини представлена !х найбшьш окислювальними фракць ями: фосфатидилетаноламшом — 38% та фос-фатидилсерином — 14%) та недостатньою кшьшстю компонента АО-системи [2, 4]. Ко-ригування прооксидантно-антиоксидантно! р1вноваги в нервовш тканин — складне зав-дання, тому що при наявносл численно! групи природних та синтетичних антиоксидашге лише деяш з них, з огляду на особливоси структур-но-функцюнально! оргашзаци мозку 1 гемато-енцефал1чний бар'ер, використовуються при патологи ЦНС. У клЫчнм практищ це пере-важно а-токоферол, емокситн, метилпреднь золон, синтетичний енкефалшовий аналог КБЪЕТ [10, 18, 23, 35, 36, 37]. Надм1рна активащя ПОЛ та накопичення продукта вшьнора-дикального переокислення призводять до змен-шення еластичнооп та порушення анатом1чно! цшюност! кл1тинних мембран. Збшьшення кшькосл продукта ПОЛ в нейронах е фактором патогенезу, одшею з причин ураження мембран мнохондрм та !х загибел1 як наслщок, прогресування спричиненого травмою порушен-
ня eнepгeтичнoгo oбмiнy в гoлoвнoмy мoзкy [7]. Змiнa cклaäy бioлoгiчниx мeмбpaн пpи мoäифi-тацп пpoцeciв лiпoпepoкcиäaцiï зyмoвлюe галь-мyвaння aктивнocтi oäниx i aктивaцiю iншиx мeмбpaнoзв'язaниx й мeмбpaнoзaлeжниx фep-мeнтiв [б]. Bиявлeнi змши е ^ичитою мoäифi-кaцiï cтpyктypнoï opгaнiзaцiï мeмбpaн, ïx фун-кцioнaльнoï äecтaбiлiзaцiï i cпpияють poзвиткy äeзopгaнiзaцiï oбмiнниx ^o^crn в opгaнiзмi. Пpи пocилeннi ПОЛ в нeйpoнax cпocтepiгaeтьcя тад-мipнe нaкoпичeння вiльнoгo Ca2+ як внacлiäoк пiäвищeння пacивнoï пpoникнocтi мeмбpaн, тaк i внacлiäoк нaäxoäжeння йoгo з клiтинниx äeпo [4З]. Caмe нaäмip ioнiв Ca2+ пpизвoäить äo зтач-нoгo пopyшeння клiтиннoгo мeтaбoлiзмy, е oä-нieю з пpичин зaгибeлi нeйpoнiв, тaк звaнoï кaльцieвoï cмepтi [В]. Aктивyючи фocфoлiпaзy A2, Ca2+ вiäщeплюe apaxiäoнoвy киcлoтy вiä фocфoлiпiдiв. Ïï циклo- тa лiпoкcигeнaзнe orac-лeння cyпpoвoäжyeтьcя äOäaткoвoю iнäyкцieю вiльниx paäикaлiв [40, ЗВ]. Aктивaцiя ПОЛ, iнiцiювaння пpoцeciв лiпiäнoï пepoкcиäaцiï вiдiгpaють вaжливy poль y poзвиткy гiпoкciï, нaбpякy тa нaбyxaння гoлoвнoгo мoзкy [9, 40], oбyмoвлюють виpaжeнicть пocттpaвмaтичнoï нeвpoлoгiчнoï cимптoмaтики, виникнeння тa пpoгpecyвaння нeвpoлoгiчниx äиcфyнкцiй [ЗЗ]. Aктивнicть лiпiднoï пepoкcиäaцiï нapocтae вiдпo-вiäнo äo cтyпeня тяжкocтi чepeпнo-мoзкoвoï тpaвми [З7]. Bcтaнoвлeнo кopeляцiйнy зa-лeжнicть мiж cтyпeнeм тяжкocтi тpaвми тa ime^^mc™ вiльнopaäикaльниx пpoцeciв [1б]. Bipoгiäнi кoeфiцieнти кopeляцiï мiж ПОЛ тa виpaжeнicтю нeвpoлoгiчнoï cимптoмaтики (та-явнicть цeфaлгiï, poзлaäiв чyтливocтi, acrem-чнoгo cинäpoмy) [9]. Пiäвищeнa aктивнicть ПОЛ y вiääaлeний пepioä пicля ЧMT, швиäшe зa вce, е нacлiäKoм виcнaжeння зaxиcнo-пpиcтo-cyвaльниx мexaнiзмiв нepвoвoï ттанини, peзyль-тaтoм витpaчeння aнтиoкcиäaнтниx peзepвiв opгaнiзмy. Bиpiшити цю пpoблeмy мoжливo шляxoм зoвнiшньoгo ввeäeння AО, даген-cивнo витpaчaютьcя. I xoчa ocтaннiм чacoм в лiтepaтypi з^вили^ пoвiäoмлeння пpo yOTirn-нe зacтocyвaння пpи тpaвмaтичниx тa iшeмiч-ниx фopмax ypaжeння ÖHC нoвиx AО нeйpo-пpoтeктивниx кoмпoзицiй, тaкиx як ^м^зи^'! пipoлoпipoмiäинiв [З4, 41], 21 — aмiнocтepoïäи ("лaзapoïäи", нaпpиклaä тиpилaзaä-мeзилaт: U—7400б F [З2]), кoтpi мaють нeзнaчнi пepeвa-ги тад icнyючими AО зявдяки нaявнocтi paäи-кaлoзaxoплюючиx мexaнiзмiв, зäaтнocтi змeн-шyвaти cпaзм cyäин мoзкy, poзмipи мoзкoвoï iшeмiï, нaбpякy, питaння rape^n пpooкcиäaн-тнo-aнтиoкcиäaнтнoгo гoмeocтaзy тa мeтaбoлi-чниx змiн пpи ЧMT, тшуку eфeктивниx affrn-paäикaльниx тa aнтиoкcиäaнтниx зacoбiв зaли-шaютьcя aктyaльними.
У зв'язку з цим пpoäoвжyютьcя e^mp^ мeнтaльнi äocлiäжeння i вивчeння мexaнiзмy впливу нa пepeбiг тpaвмaтичнoï xвopoби мoзкy нoвoгo бioлoгiчнoгo мeтoäy, яким е тpaнcплaн-тaцiя eмбpioнaльнoï нepвoвoï ткaнини в пeвнi äiлянки гoлoвнoгo мoзкy. Bиcoкy лiкyвaльнy eфeктивнicть мeтoäy нeйpoтpaнcплaнтaцiï бyлo пoкaзaнo в чиcлeнниx eкcпepимeнтaльниx äoc-лiджeнняx i клшчнм пpaктицi [1, 19, 24, 2б— 29, З9, 44]. Tpивaють äиcкyciï нayкoвцiв щoäo визнaчeння мexaнiзмy ди тpaнcплaнтoвaнoï те-pвoвoï ттанини тa cтocoвнo тoгo, яким caмe чинoм зäiйcнюeтьcя пoзитивний вплив нeйpo-тpaнcплaнтaцiï нa пocттpaвмaтичний нaбpяк тa нaбyxaння гoлoвнoгo мoзкy [З1], та вoгнищe irne-мiчнoгo ypaжeння ^го [5], aa paxyнoк дй га якi пaтoгeнeтичнi лaнки нeйpoтpaнcплaнтaцiя cпpияe "м'якшoмy" пepeбiгy тpaвмaтичнoï xвo-poби гoлoвнoгo мoзкy. Biäпoвiäi нa щ зaпитaння пeвнoю мipoю мoжнa oтpимaти, пpocтeживши зa впливoм тpaнcплaнтaцiï фeтaльнoï нepвoвoï ткянини (TФHT) нa piвeнь aктивнocтi ПОЛ у вiääaлeний œp^ eкcпepимeнтaльнoï тяжкoï чepeпнo-мoзкoвoï тpaвми (TЧMT).
Maтepiaли i мeтoäи. Eкcпepимeнти пpoвo-äилиcь нa 42 щypax-caмцяx з cepeäньoю мacoю 1В0—200 г, якиx yтpимyвaли нa cтaнäapтнoмy paцioнi вiвapiю. 3 мeтoю вивчeння iнтeнcивнocтi ПОЛ тa AО-cиcтeми äpcлiджyвaли ткянину мoз-ку i кpoв твapин, щo пepeнecли TЧMT з та-cтyпнoю TФHT. Ïм нaнocили äoзoвaнy TЧMT нa лiвy тiм'янo-cкpoнeвy äiлянкy зa äoпoмoгoю пpyжиннoгo пpиcтpoю. Cтyпiнь тяжкocтi тpaв-ми oцiнювaвcя зa oзнaкaми пaäiння щypiв та бiк з витягнутими, мaкcимaльнo вiäвeäeними кiнцiвкaми. У ниx cпocтepiгaлиcя виpaжeнi тo-нiкo-клoнiчнi cyäoми, пopyшeння äиxaння у виглядi бpaäипнoe aбo amoe, a в пoäaльшoмy — тaxiпнoe. Bиявлялиcя пopyшeння cepцeвoï äiяльнocтi, д^ф^к^я cфiнктepiв. Heвpoлoгiч-ний äeфiцит пpoявлявcя гeмi- aбo мoнoпapeзoм у пicлятpaвмaтичний пepioä.
Пiääocлiäниx твapин poзäiлили нa гpyпи. Пepшy гpyпy cклaли яким пicля нaнe-
ceння TЧMT вoгнищa тpaвми oбpoбляли xipyp-пчто з acпipaцieю зpyйнoвaниx ткaнин тa пo-äaльшoю TФHT у cфopмoвaнe лoжe. Äo äpyгoï гpyпи ввшшли твapини, яким пicля нaнeceння TЧMT i xipypгiчнoï oбpoбки paни з фopмyвaн-ням aнaлoгiчнoï лунки TФHT нe пpoвoäили (кoн-тpoльнa Tpyna). Для тpaнcплaнтaцiï викopиcтo-вyвaли фpaгмeнти ceнcoмoтopнoï кopи 19—20-äeнниx зapoäкiв poзмipoм пo 2—З ммЗ. Для are-cтeзiï зacтocoвyвaли poзчини кaлiпcoлy тa pe-лaнiyмy (пo 0,25 мл), яш ввoäили внyтpiшньo-чepeвним шляxoм. У пpoцeci eкcпepимeнтy твa-p^ бpaли для äocлiдy чepeз З5, 45 тa б0 äiб теля та^^ння TЧMT тa пpoвeäeнoï TФHT.
Забивали за допомогою декаттацп. Актившсть ПОЛ та АО-захисту мозку i кров1 шур!в вияв-ляли, дослiджуючи вмiст ендогенних перекисiв, рiвень малонового дiальдегiду (за ТБК-актив-ними продуктами) [22], вмют супероксиддис-мутази (СОД) [15] та каталази [12], а також визначаючи перекисну резистентнють еритро-цитiв (ПРЕ). Статистичну обробку результатав дослiджень проводили, використовуючи кри-терiй Ст'юдента-Фiшера.
Результати дослiдження. Аналiз результатiв дослiдження перекисно-окисно! активностi мозку через 35, 45 i 60 дiб пiсля ТФНТ дозволяе стверджувати (табл. 1), шо внаслщок нейро-трансплантацii вiдбуваeться довгострокове галь-мування пiдвишеноi активностi вшьнорадикаль-них проце^ на тлi поповнення та мобшзацп АО-резервiв. Зокрема, за даними, наведеними в табл. 1, видно, шо в гомогенат мозку кшьшсть ТБК-активних продукпв суттево змен-шена в усi термiни дослiдження (вщповщно на 29, 15 та 25%). Актившсть СОД — ключового ферменту антиоксидантного захисту — тдви-шуеться на 26% через 35 дiб та на 72% — через 45 дiб i лише на 60-ту добу знижуеться, шо, очевидно, обумовлено стабшзащею окис-ного гомеостазу оргашзму, гальмуванням про-
оксидантно! активност та мембраностабшзу-ючим впливом трансплантовано! фетально! не-рвово! тканини. Привертае увагу стiйке пщви-шення перекисно! резистентностi еритроцитiв до перекисiв водню в уа термiни дослiдження за умови ТФНТ. На 35-ту добу внаслщок ней-ротрансплантацii ПРЕ тдвишуеться на 22%, на 45-ту та 60-ту добу — вщповщно на 20 та 25%.
Результати дослщження, шо характеризу-ють окисний гомеостаз, штенсивнють реакцiй вiльнорадикального переокислення та стан АО-системи в кровi через 35, 45 i 60 дiб пiсля ТЧМТ та ТФНТ, наведено в табл. 2.
Зокрема, даш аналiзу iнтенсивностi ПОЛ в кровi свiдчать, шо рiвень малонового дiальдег-iду (за ТБК-активними продуктами) на 35-ту добу експерименту пщвишуеться на 20%, а ПРЕ та актившсть СОД, навпаки, знижуються вщпо-вiдно на 39 та 30% порiвняно з контрольною групою, актившсть каталази залишаеться без змiн. На 45-ту та 60-ту добу експерименту штенсивнють вшьнорадикального окислення (за ТБК-активними продуктами) не вiдрiзняeться вщ штенсивноел цього процесу в контрольнiй грут, активнiсть захисно! ферментативно! ланки (СОД та каталази) в зазначеш термши та-
Таблиця 1. Динамжа 3MiH показник1в прооксидантно-антиоксидантного статусу в мозку щурiв пiсля тяжко!" черепно-мозково! травми та ТФНТ, M±m, n-6=8
TepMiK, доба Групи тварин ТБК мозку (мкМ/г lкакики) ЕП (% гемол. еритроцитш) СОД (ум.од.) Каталаза (мкат.)
35-та Контрольна 5,16±0,27 8,47±0,64 7,91±0,55
Дослщна 3,68±0,25* 6,630,38* 9,99±0,64* —
% 71 78 126
45-та Контрольна 6,17±0,44 12,98±0,38 3,38±0,39 57,54±1,61
Досл1дна 5,23±0,38 10,48±1,14 5,81±0,67* 64,33±4,62
% 85 80 172 112
60-та Контрольна 6,83±0,68 10,69±0,63 2,95±0,20 46,67±1,91
Дослщна 5,11±0,51* 8,07±0,44* 1,98±0,06 47,95±7,20
% 75 75 67 103
Примтка: * — p<0,05 порiвняно з контролем.
Терм1н, доба Групи тварин ТБК мозку (мкМ/г тканини) ПРЕ (% гемол. еритроцит1в) СОД (ум.од.) Каталаза (мкат.)
35-та Контрольна 2,08±0,08 54,68±3,98 13,69±1,1 12,86±0,16
Досл1дна 2,50±0,12* 76,12±4,20* 9,63±0,9* 13,17±0,24
% 120 139 70 103
45-та Контрольна 1,17±0,07 32,25±2,71 3,52±0,48 11,58±0,57
Досл1дна 1,14±0,06 37,66±3,34 3,13±0,42 11,45±0,59
% 97 117 89 99
60-та Контрольна 1,51±0,07 22,86±1,95 2,56±0,46 9,88±0,67
Досл1дна 1,39±0,05 15,13±2,79* 2,44±0,18 10,15±0,95
% 92 66 95 103
Примтка: * — p<0,05 порiвняно з контролем.
Таблиця 2. Динамжа змш показникiв прооксидантно-антиоксидантного статусу в кровi щурiв шсля тяжко! черепно-мозково! травми та ТФНТ, M±m, n-6=8
кож залишаеться на piBHi контрольних показ-нишв. Стшшсть epитpоцитiв до перекисних спо-лук на 60-ту добу експерименту значно тдви-щуеться, на що вказуе зменшення на 34% кiлькостi еритроцшге, що розпалися, у груш тварин, де проводилася нейротрансплантащя, поpiвняно з контрольною. Таким чином, у плазмi кpовi peакцii ПОЛ характеризуються мшливим пepeбiгом. Пiдвищeння пpооксидантноi актив-ност на 35-ту добу з подальшим гальмуванням переокисних peакцiй на 45-ту добу змiнюeться ноpмалiзацieю ПОЛ, стабшзащею вшьноради-кальних пpоцeсiв ближче до 60-i доби пiсля ТЧМТ за умови ТФНТ.
Висновки. 1. При травматичнш хвоpобi мозку активащя процеав ПОЛ та пригшчення АО-захисту спостерггаються як в гострий, так i у вiддалeний тслятравматичний пepiод. Внасль док ТФНТ вже на 35-ту добу i в подальшому на 45-ту та 60-ту добу тслятравматичного пе-piоду констатуеться стiйка ноpмалiзацiя про-цeсiв ПОЛ, стабшзащя вiльноpадикальних ре-акцiй в мозковш тканинi з одночасним тдви-щенням потeнцiалу АО-системи захисту. В кpовi в peзультатi ТФНТ ноpмалiзацiя прооксидант-но-антиоксидантного гомеостазу рееструеться вже з 45-i доби i особливо на 60-ту добу посттравматичного перюду.
2. Зниження пiдвищeного piвня перекисних сполук та посилення антирадикального захисту в мозковш тканиш внаслщок ТФНТ тсля ТЧМТ, стабшзащя процеав ПОЛ у плaзмi кpовi е об'ективними кpитepiями вiдновлeння окисного гомеостазу та ноpмaлiзaцii метаболь чних проце^ в оpгaнiзмi, що свщчать про ге-нepaлiзовaну стaбiлiзaцiю вшьнорадикально'1 пaтологii у травмованих тварин.
3. ТФНТ, тдтримуючи прооксидантно-ан-тиоксидантну piвновaгу пiсля ТЧМТ, виявляе важливий мембранозахисний вплив на клггини мозку, здшснюе функцiю нейропротектора та стaбiлiзaтоpa окисного гомеостазу нейрошв та усього оргашзму, важливого компонента АО-захисту нервово'1 тканини.
Список лггератури
1. Аитоиеико В.Г., Лапоиогов O.A., Цымбалюк
В.И., Медведев Ю.М., Костюк K.P. Метод трансплантации эмбриональной нервной ткани в лечении эпилепсии // Бюл. УАН. — 1998. —№4 —С.97—100.
2. Бадаляи Л.О., Илъчук И.Г., Берестов А.И. Со-
стояние перекисного окисления липидов при инфекционно-токсических поражениях нервной системы у детей раннего возраста // Педиатрия. — 1983. — №12. — С.23—25.
3. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-
антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии: Учебное пособие / Под ред. Ю.А.Зо-зули — К.: "Чернобыльинтеринформ", 1997.
— Т.1. — 202 с.
4 Белоус А.М., Шохамед А.Н., Яворская В.А., Ря-заицева В.В. Процессы ПОЛ в плазме крови и эритроцитах больных с острым нарушением мозгового кровообращения // КлИчна медицина . — 1997. — Т.3, №3. — С.448—457.
5. Боидар Л.В. Трансплантащя ембрюнально'1 нервово'1 тканини в лжуванш гостро'1 ¡шемп мозку в експериментк Дис. ...канд.мед.наук. —К., 2000. — 155 с.
6. Бурлакова Е.Б., Джалябова М.Г., Гвахария В.О. Влияние липидов мембран на активность ферментов //Биоантиокислители в регуляции метаболизма в норме и патологии. — М.: Наука, 1982. — С.113—140.
7. Воробъев Ю.В., Промыслов М.Ш. Содержание перекисей липидов в ткани головного мозга при экспериментальной черепно-мозговой травме // Нейрохимия. — 1985. — Вып.4, №1. — С.65—67.
8. Гусев Е.И, Скворцова В.И., Коваленко А..В, Соколов М.А. Механизмы повреждения ткани мозга на фоне острой фокальной ишемии мозга / / Журнневропатол. и психиатрии им.С.С.Кор-сакова. — 1999. —Т.99, №2. — С.65—70.
9. Дубеико А.Е. Роль перекисного окисления ли-
пидов и активности энергетических ферментов в патогенезе острой закрытой черепно-мозговой травмы // Врачебное дело. — 1991.
— №12. — С.68—71.
10. Зозуля Ю.П., Пол{щук М.С. Дiaгностикa та лжувальна тактика в гострий перюд хре-бетно-спинномозково'1 травми // Бюл.УАН.
— 1997. — №3. — С.47—49.
11. Клииическое руководство по черепио-моз-говой травме / Под ред. А.Н.Коновалова. — М.: Антидор., 1998. — Т.1. — 550 с.
12. Королюк М.А., Иваиова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. — 1988.
— №1. — С.16—19.
13. Лиходий С.С. Нарушения гомеостаза при экстремальных и терминальных состояниях.
— Новосибирск, 1981. — С.5—12.
14. Лихтермаи Л.Б. Травматическая болезнь головного мозга // Нейротравматология: Справочник. — М.:ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994.
— С.181.
15. Матюшииа Б.Н., Логииов А.С., Ткачев Б.Д. Определение супероксиддисмутазной активности в материале пункционной биопсии печени при ее хроническом поражении // Лабораторное дело. — 1991. —№7. — С.16—19.
16. HuKoAay C.A. PaccTpoMCTBa ,nMnM«Horo o6Me-Ha m nepeKMCHoro oKMcneHMH HMnM«oB b Kpo-bm m cnMHHoMo3roBoM »m«koctm y nocTpa-«aBrnMX c HepenHo-Mo3roBoM TpaBMoM // B kh.: 3KcnepMM. m khmh. naTo^M3Mo,n. 3KcTpe-Ma^bHMX m TepMMHa^bHMX coctohhmm. — Ho-вoкyзнeцк, 1990. — C.119—122.
17. HuKywKuu E.B. nepeKMcHoe oKMoneHMe hm-nM«oB b ^HTpaHbHoM HepBHoM cMcTeMe b Hop-Me m npM naToHorMM // HeMpoXMMMH. — 1989.
— T.8, №1. — C.124—145.
18. HoeuKoe B.E. u dp. OapMaKo^omnecKaH Kop-pe^MH aKTMBHocTM npo^ccoB nepeKMcHoro okmctohmh HMnM«oB b «MHaMMKe HepenHo-Mo3-roBoM TpaBMM // 3KcnepMM. m khmh. ^apMa-mnorMH. — 1995. — Bbin.58, №1. — C.46—48.
19. namuKon B.A. KoM6MHMpoBaHHoe HeMpoxM-pyprMHecKoe HeHeHMe 6o,nbHbiX napKMHcoHM3-m o M // BroH.YAH. — 1998. — №>5. — C.105.
20. PoModauoe A.n. CniHbHi MexaHi3MM naTore-He3y «hh Bcix BM«iB 3aKpMTo'i HepenHo-Mo3-koboi TpaBMM Ta ii Bi««aHeHMX Hac,ni«KiB // neprnMM 3'i3« HeMpoXipypriB YKpaiHM (24— 26 HMeronafla 1993 p.) / Te3M «on. —K., 1993.
— C.24.
21. CoepeMeuubie npedcmaeAeuua o namozeue3e uepenuo-Mo3zoeou mpaeMb / no« pe«. E.R-ne«aneHKo. — K.: "3a«pyra", 1996. — 282 c.
22. CmaAbua I.fl., FapimeiAi T.F. CyHacHi MeTo«M b 6ioXiMii. — M.: Me«мцмнa, 1977. — C.66— 68.
23. ToMac neumeAeubu. MHra6MpoBaHMe nepeKMcHoro oKMoneHMH HMnM«oB: CoBpeMeHHaH HeMponpoTeKTopHaH cTepoM«HaH TepanMH th-»eHMX noBpe»«eHMM cnMHHoro Mo3ra //YKp. Me«MH. HaconMc. — 1997. —№1. —C.66—67.
24. yzprnMoe M.B., 0a6aAoe B.A., Oedopoea H.B. u dp. npMMeHeHMe нeмpoтpaнcnнaнтaцмм npM HeneHMM 6o,ne3HM napKMHcoHa // BecT. PAMH. —1996. — №8. — C.40—51.
25. OedyAoe A.C. KnMHMKo-«MaraocTMHecKoe 3Ha-HeHMe aктмвaцмм nepeKMcHoro okmctchmh hm-nM«oB m npoTeoHM3a y 6o,nbHbiX c HepenHo-Mo3roBoM TpaBMoM: ^mc. ...KaH«. Me«. HayK. — •H., 1984.
26 . UbMoaAmK B.M., BacuAbeea M.F., HonuK H.F. u
dp. BHMHHMe 3KcTpaKTa M3 3M6pMoHa,nbHoM HepBHoM TKaHM Ha co«ep»aHMe «o^aMMHa m Hopa«peHaHMHa b 3Kcn,naHTaTaX cpe«Hero m npo«o^roBaToro Mo3ra HoBopo»«eHHMX Kpbic // HeMpo^M3Mo^orMH, 1998. — T.30, №2. — C.98—103.
27. U,uM6aAWK B.I., niuKyp fl.fl,. TpaHcn,naHTa^H eM6pioHaHbHoi HepBoBoi TKaHMHM hk MeTo«
HiKyBaHHH «MTHHoro ^pe6pa,nbHoro napa^iny // MaT. VI KoHrpecy CBiToBoi ^e«epa^'i yK-paiHcbKMX HiKapcbKMX ToBapMcTB. — 0«eca, 1996. — C.88.
28. U,uM6aAWK B.I., UfMeuKo O.A., Hocoe A.T., Eou-dap H.B. ^iKyBaHbHo-Bi«HoBHMM BnHMB eKc-nepMMeHTaHbHoi HeMpoTpaHcnHaHTa^'i Ha cTpyKTypy TKaHMHM irneMi3oBaHoro Mo3Ky // BTOH.YAH. — 1998. — №7. — C.50—53.
29. UbiMoaAmK B.M., W,ep6a M.H., Fopdueuvo O.B. BHMHHMe тpaнcnнaнтaцмм 3M6pMoHa,nbHoM HepBHoM TKaHM Ha «MHaMMKy oTeKa roHoBHoro Mo3ra npM 3KcnepMMeHTaHbHoM HepenHo-Mo3-roBoM TpaBMe // HeMpo^M3Mo,norMH. — 1998.
— T.30, №3. — C.206—211.
30. 0anownuKoe №T., HaaapeuKo F.M., Mupouoe H.n. Koнцenцмн TpaBMaTMHecKoM 6o,ne3HM Ha coBpeMeHHoM 3Tane // OpTone«. m TpaBMa-toh. — 1989. — №9. — C.65—70.
31. W,ep6a I.M. BnHMB TpaHcnHaHTa^'i eM6pio-HaHbHoi HepBoBoi TKaHMHM Ha «MHaMiKy npo-цeciв Ha6pHKy i Ha6yXaHHH roHoBHoro Mo3Ky npM eKcnepMMeHTaHbHiM TH»KiM HepenHo-Mo3-KoBiM TpaBMi: ABTope^.«Mc. ...KaH«.Me«.HayK. — K., 1999. — 15 c.
32. Hall E.K. Inhibition of lipid peroxidation in central nervous system trauma and ischemia // Journal of the Neurological Sciences. — 1995. — N.134. — P.79—83.
33. Hall E.K. The role of oxygen radicals in traumatic injury: clinical implications // Journal of Emergency Medicine. — 1993. — V.11, N.1. — P.31—36.
34. Hall E.K, Andrus P.K et al. Pyrrolopyrimidines: novel brain-Penetrating antioxidants with neuroprotective activity in brain injury and ischemia models // Journal of Pharmacology Experimental Therapeutis. — 1997. — V.281(2).
— P.895—904.
35. Inci S., ozcan k.E. Time-level relationship for li pid peroxdation and the protective effect o alpha-tocopcerol in experimental mild and severe brain injury // Neurosurgery. — 1998. — V.43, N.2. — P.330—335.
36. Jldan F, Polat S. et al. The effect of the treatment of higl-dose methylprednisolone on Na (+)—K (+)/Mg (+2) rat // Surgical Neurology. — 1995. — N.44(6). — P.573—580.
37. Juci S., ozcan k.E., Kilme L. Time-level relationship for lipid peroxidation and the protective effect of alphatocopherol in experimental mild and severe brain injury / / Neurosurgery. — 1998. — V.43(2). — P.330— 335.
38. Lasarewich J.W., Salinska E, Wroblewska J.T.
Hypoxia and ischemia of CNS: Basic and applied aspects. — Berlin, 1992. — V.1. — P.9—13.
39. Nikkahah G. and Brandis A. Neurotransplantation in Parkinson disease: experimental and clinical results of functional reconstruction of the dopaminergic system / / Zentralbl. Neurochir. — 1995. — V.56, N.4.
— P.153—160.
40. Nishio S.,Yunoki M. et al. Detection of lipid peroxidation and hydrocyl radical in brain contusion of rats // Acta Neurochirurgia-Supplementum. — 1997. — V.370. — P.84—86.
41. oostveen J.A. et al. Neuroprotective efficacy and mechanisms of novel pyrrolopyrimidine lipid peroxidation inhibitors in the gerbil forebrain ischemia model // J. Cereb. Blood. Flow. Metab. — 1998. —V.18, N.5. — P.539— 547.
42. Promyslov M.S., Kemchuk M.L. Interrelationship between the funtional stste of the central nervous system and lipid peroxidation level in brain following craniocerebral trauma // Molecular & Chemical Neuropathology. — 1995. — V.25(1).
— P.69—80.
43. Siesjo B.K., Siesjo P. Mechanisms of secondary brain injury // Eur. J. Anaesthesiol. — 1996.
— V.13, N.3. — P.247—268.
44. Tsymbaliuk V.I., Rozhkova Z.Z., Pichkour L.K. Determination of free amino acids relative concentration in the liquor of patients with cerebral palsy by the "H NMR spectroscopy method // Phys. Med. — 1997. — V.13, N.1.
— 362 p.
Влияние трансплантации фетальной нервной ткани на активность процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной
защиты в отдаленный период экспериментальной тяжелой черепно-мозговой травмы
Цымбалюк В.И., Сутковой Д.А., Троян А.И. Авторы исследовали в отдаленный посттравматический период содержание продуктов ПОЛ и активность АО-защиты у подопытных животных, которым сразу после ТЧМТ было произведено ТФНТ в зону ушиба мозга.
Установлено, что вызванное травматическим воздействием нарушение прооксидантно-антиоксидантного соотношения в виде активизации процессов переокисления и угнетения АО-защиты можно достаточно успешно регулировать с помощью метода нейротрансплантации.
В результате ТФНТ уже на 35-ые сутки посттравматического периода отмечается стойкая нормализация и стабилизация свободнорадикального переокисления, которая прослеживается и в последующих исследованиях на 45-е и 60-е сутки эксперимента. Одновременно происходит синхронное повышение АО-защиты организма. Нормализация прооксидантно-антиоксидантного соотношения вследствие ТФНТ наблюдается также в крови, особенно в промежутке с 45-х по 60-е сутки посттравматического периода.
Effects of transplantation of fetal nervous
tissue on lipid peroxidation activity and antioxidant protection in the remote period after experimental severe brain injury
Tsymbaliuk V.I., Sutkovoy K.A., Troian A.I. The levels of LP products and antioxidant protection in the remote posttraumatic period have been studied in experimental animals with fetal nervous tissue transplanted into the cerebral contusion area immediately after severe brain injury.
It has been established that disorders of the pro-antioxidant balance in the form LP activation and depression of antioxidant protection, induced by trauma, can cured quite successfully using neurotransplantation.
After the transplantation of fetal nervous tissue, sustainable normalization and stabilization of free radical peroxidation is observed as early as on the 35th day of the posttraumatic period, as well as in further studies done on the 45th and 60th days of the experiment. Antioxidant protection in the body is improving at the same time. In blood, normalization of pro-antioxidant balance after the transplantation of fetal nervous tissue is also observed, especially from 45th to 60th day of the pocttraumatic period.
