CC BY
47проблеми фізичного виховання і спорту № 9 / 2010
• • •• •• • Вплив спеціально організованої рухової активності
на формування цінностей індивідуальної
і • •• • фізичної культури студентів
Марченко О.Ю.
Полтавський університет економіки і торгівлі
Анотації:
Розглянуто вплив спеціально організованої рухової активності на формування цінностей індивідуальної фізичної культури студентів. В експерименті приймали участь 70 студентів. Заняття проводилися протягом навчального року в обсязі 4 години на тиждень. Представлено показники, що характеризують фізичну культуру людини. Визначено напрямки підвищення мотивації до духовного і фізичного самовдосконалення студентів. Встановлено рівень впливу занять на структуру та ієрархію ціннісних орієнтацій студентів.
Ключові слова:
рухова активність, фізична культура, особистість, якості, цінності.
Марченко А.Ю. Влияние специально организованной двигательной активности на формирование ценностей индивидуальной физической культуры студентов.
Рассмотрено влияние специально организованной двигательной активности на формирование ценностей индивидуальной физической культуры студентов. В эксперименте принимали участие 70 студентов. Занятия проводились на протяжении учебного года в объеме 4 часа в неделю. Представлены показатели, которые характеризуют физическую культуру человека. Определены направления повышения мотивации к духовному и физическому самосовершенствованию студентов. Установлен уровень влияния занятий на структуру и иерархию ценностных ориентаций студентов.
двигательная активность, физическая культура, личность, качества, ценности.
Marchenko A.U. The influence of special motor activity on the formation of individual physical culture of students values. Influence of the specially organized motive activity is considered on forming values of individual physical culture of students. 70 students took part in an experiment. Employments were conducted during a school year in a volume 4 hours in a week. Indexes which characterize the physical culture of man are presented. Directions of increase motivation to spiritual and physical self-perfection of students are certain. The level of influence of employments is set on a structure and hierarchy of the valued orientations of students.
motor activity, physicai cuiture, personaiity, quaiities, vaiues.
Вступ.
Специфіка фізичного виховання полягає в тому, що усвідомлена інформація стає мотивованим спонуканням до виконання фізичних вправ, використання природних факторів і формування такого способу життя, який сприяв би досягненню як особистих, так і суспільних цілей.
Спираючись на положення теоретиків фізичного виховання, фізичнакультурарозглядаєтьсяякдіяльність, спрямована на формування самої людини. Будь-яка діяльність включає в себе мету, засоби, результат і сам процес діяльності, основами якої є формуюча мета, яка лежить не поза діяльністю, а у сфері людських мотивів, ідеалів, цінностей [1, 2-6, 7, 9-12].
Спонукати людину займатися спеціально організованою руховою активністю, яка не пов’язана на пряму зі здобуванням матеріальних благ, необхідних для життя, можуть потреби, які не мають задоволення у побуті, навчанні, трудовій діяльності, тобто у процесі занять спортом можна реалізувати свої фізичні здібності, привернути до себе увагу завдяки спортивним досягненням, отримати визнання оточення, вдосконалити свою фігуру, задовольнити свої амбіції, позбутися емоційної пригніченості, стресу тощо. Оздоровчий ефект фізичних вправ виявляється у нових відчуттях: відчуття «м’язової радості», «відчуття води», «відчуття м’яча». При виконанні циклічних вправ виробляється гормон гіпофізу - ендорфін (гормон радості), що зменшує чутливість організму до стресів [8].
Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури студента необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значимого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві.
© Марченко О.Ю., 2010
Згідно з думкою авторів [1, 2, 3, 15, 16], необхідні кардинальні зміни щодо розуміння щодо розуміння суті фізичної культури на базі ширшого філософсько-культурологічного підходу, що дає можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного.
Роботу виконано згідно зі «Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у межах теми 3.1.2 «Науково-методичні засади удосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (номер держреєстрації 0106Ш10782).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: визначити вплив занять фізичними вправами (спортивних чи фізкультурно -оздоровчих) на формування ціннісних категорій фізичної культури студентів для визначення шляхів підвищення мотивації до їх духовного і фізичного самовдосконалення.
Завдання дослідження: дослідити вплив занять обраним видом спорту в урочних та позаурочних формах на структуру та ієрархію ціннісних орієнтацій студентів у сфері фізичної культури і спорту.
У роботі використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; вивчення документальних матеріалів; анкетування; констатуючий та формуючий експерименти з використанням методів: психологічних тестів, рухових тестів, математичної статистики.
Результати дослідження.
Ураховуючи лімітуючі фактори, які впливають на формування ціннісних орієнтацій, на рухливість як розвиваючу функцію не тільки фізичного потенціалу, але і духовного та соціального, ми організували кілька
груп студентів основного відділення, де умови занять фізичними вправами дещо відрізнялися.
У контрольній групі студентів (п = 20) заняття проводилися за базовою програмою фізичного виховання у ВНЗ в обсязі 4 години на тиждень. Контрольна група складалася зі студентів, які не мали бажання обрати будь-який вид спорту як основи занять.
Експериментальними були три групи студентів, які обрали заняття футболом (Е1), фітнесом (Е2), па-уерліфтингом (Е3). Заняття проводилися протягом навчального року в обсязі 4 години на тиждень.
Відмінними умовами організації навчального процесу з фізичного виховання в експериментальних групах студентів були:
Участь у змаганнях з видів спорту (всередині групи; всередині університету).
Можливість переходу з одного виду спорту в інший за бажанням у кінці семестру.
За умови систематичних відвідувань навчальних занять студент звільнявся від складання обов’язкових контрольних нормативів. Тестування фізичної підготовленості здійснювалося за бажанням студента, причому він сам міг обрати рухові тести з ЗФП або виду спорту.
Студенти всіх груп мали можливість відвідувати секції або факультативні заняття за вибором.
Аналіз результату опитування студентів на початку навчального року свідчить про різнобічності їх інтересів у вільний час (табл. 1). Головною відмінністю відповідей студентів є місце спорту у загальному рейтингу (№ 6).
У студентів, які обрали групу за певним видом спорту (Е1, Е2, Е3), зацікавленість спортом входить до п’ятірки пріоритетних видів їх занять. У студентів, які побажали залишитися у загальній групі, спорт займав 11 місце. Серед головних розваг студентів на початку навчального року виділяються спілкування з друзями, комп’ютерні ігри, перегляд телевізійних передач, відвідування дискотек, слухання музики, зустрічі з дівчиною. Дані інтереси характерні для основної маси молоді і свідчать про їх спосіб життя. У самій постановці питання «Чим Ви займаєтеся у вільний час?» передбачено визначення найбільш важливих видів занять, які викликають задоволеність та є метою діяльності, для якої відводиться вільний час, може, навіть за рахунок корисних та важливих справ, які необхідно виконати (читання спеціальної літератури, підготовка до занять, допомога батькам тощо).
Як ми вже з’ясували раніше, студенти експериментальних груп, окрім навчальних занять з фізичного виховання, відвідували секції за своїм видом спорту. Тобто вони знаходили час у межах свого дозвілля займатися руховою активністю, яка приносила їм задоволення. Наприкінці навчального року заняття спортом входить до пріоритетних захоплень студентів експериментальних груп: у групі Е1 (футбол) переміщується з 5-го на 2-ге місце, у групі Е2 (фітнес) залишається на 4-му місці, у групі Е3 (пауерліфтинг) переміщується з 1-го на 4-е місце, а у контрольній групі залишається на останніх місцях.
Протягом навчального року студенти займалися різними видами діяльності, однак організація вільно -го часу здійснювалася добровільно та відображала їх інтереси та ціннісні орієнтири, з яких складався спосіб життя. Повторне опитування наприкінці навчального року може свідчити про деякі зміни життєвих пріоритетів юнаків, вірогідно, пов’язаних з умовами довколишнього середовища та переосмисленням духовних та соціальних потреб.
У групі Е1 (футбол) на початку навчального року досить стійко відокремилась трійка пріоритетів: 1-е місце - «комп ’ютерні ігри» (64 бали), 2-е- «спілкування з друзями» (71 бал), 3-е- «заняття технікою» (76 балів); 4-е- «вивчення іноземних мов»; 5-е - «заняття спортом».
Наприкінці навчального року на 1-е місце з безумовною перевагою (38 балів) виходить заняття - «допомога батькам», яке не можна додати до розряду захоплень, а слід характеризувати як моральну цінність, тобто той пріоритет, який примушує людину по іншому будувати свій вільний час для того, щоб здійснювати і фізичну, і матеріальну допомогу родині.
У групі Е1 «заняття спортом» у кінці навчального року перейшло на 2-е місце, що свідчить про досить стійкий інтерес студентів до занять футболом. 3-є місце міцно займає «спілкування з друзями». 4-е місце посіло «слухання музики», а 5-е - «читання художньої літератури». Привертає до себе увагу тенденція зміщення інтересу «читання художньої літератури» у всіх експериментальних групах до рангу прифіктет-них захоплень. Так, у групі Е2 «читання художньої літератури» займає 4-5-е місця, а у групі Е3 змістилося з 11-го на 3-є місце; у групі К залишилося на 9-у місці.
Позитивним фактором у групі Е1 можна назвати зниження інтересу до комп’ютерних ігор та переміщення за рейтингом на 12-е місце, а також зниження рейтингу «захоплення телепередачами». Таким чином, у групі Е1 серед пріоритетних захоплень з’явилися культурні орієнтири, які пов’язані зі спортом, літературою, музикою, малюванням, а також моральні, які пов’язані зі ставленням до батьків.
У групі Е2 (фітнес) на початку навчального року у пріоритетну групу захоплень входили такі види: «спілкування з друзями» (1-е місце), «допомога батькам» (2-е місце), «зустрічі з дівчиною» (3-є місце), «заняття спортом» (4-е місце) та «відвідання дискотек» (5-е місце). Пріоритетна група захоплень, до якої ввійшли види занять («спілкування з друзями», «зустріч з дівчиною», «відвідання дискотек»), які відображають соціальні комунікативні мотиви та бажання подобатися протилежній статі, вірогідно, визначили вибір групи фітнесу. Саме цей вид рухової активності сприяє корекції фігури, робить людину привабливішою. Наше припущення підтверджується аналізом опитування у кінці навчального року. На 1-е місце за рейтингом виходить інтерес до протилежної статі («зустрічі з дівчиною»), якій, мабуть, і є стимулом до занять фітнесом. Значне зміщення інтересів простежується у «захопленні комп’ютерними іграми» (№ 8) з 9-го на 12-е місце (зі 159 до 174 балів), «відвідання
Таблиця 1
Захоплення студентів різних груп у вільний час протягом навчального року
№ п/п Варіанти відповідей Групи студентів
Е, (п = 15) Е, (п = 20) Е, (п = 15) К (п = 20)
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг
1 Спілкуюся з друзями 71 2 76 3 91 1 122 3 84 2 69 1 116 7 54 1
2 Читаю художню літературу 136 11 115 5 128 6 141 4-5 136 11 93 3 125 9 124 9
3 1 раю на музичному інструменті 138 12 145 13 210 13 207 14-15 112 8 108 5 114 6 111 5
4 Слухаю музику 154 14 103 4 134 7 147 6-7 97 5-6 120 9-10 102 3 106 4
5 Відвідую дискотеку 132 10 141 11 125 5 147 6-7 110 7 140 13 104 4 118 6
6 Займаюся спортом 93 5 66 2 111 4 141 4-5 78 1 99 4 136 11 160 15
7 Вивчаю іноземну мову 81 4 126 8 175 10 151 8 87 3 115 7 128 10 140 12
8 Граю у комп’ютерні ігри 64 1 143 12 159 9 174 12 149 12 186 16 83 1 100 3
9 Малюю 139 13 125 7 211 14 224 16 182 15 120 9-10 138 13 170 16
10 Займаюся технікою 76 3 128 9-10 209 12 207 14-15 126 10 132 11 124 8 150 14
11 Керую автомобілем 114 8 120 0 212 15 187 13 118 9 116 8 161 16 122 8
12 Допомагаю батькам 112 7 38 1 109 2 108 2 97 5-6 83 2 108 5 136 11
13 Відвідую церкву 181 16 169 16 222 16 161 11 190 16 167 14 145 14 146 13
14 Зустрічаюся з дівчиною 130 9 128 9-10 110 3 90 1 168 13 136 12 137 12 133 10
15 Читаю спеціальну літературу 179 15 158 15 201 11 153 9 169 14 181 15 151 15 120 7
16 Дивлюся телевізор 100 6 156 14 138 8 154 10 96 4 110 6 92 2 89 2
17 Інше 255 17 255 17 311 17 320 17 217 17 215 17 233 17 235 17
проблеми фізичного виховання і спорту N2 9/ 2010
церкви» з 16-го на 11-е місце (з 222 до 161 бала) та «читання спеціальної літератури» з 11-го на 9-е місце (з 201 до 153 балів), що можна визначити як позитивне явище.
У групі Е3 (пауерліфтинг) на початку навчального року серед пріоритетних занять у вільний час входить, як і в інших групах, «спілкування з друзями» (2-е місце), «заняття спортом» (1-е місце), «вивчення іноземних мов» (3-є місце), «перегляд телепередач» (4-е місце), «слухання музики» та «допомога батькам» (5-6-е місця). У кінці навчального року також з’являються істотні відмінності структури захоплень, хоча серед пріоритетних залишається «спілкування з друзями» (1-е місце), на 2-е місце переміщується «допомога батькам», з 11-го на 3-є місце - «читання художньої літератури» (зі 136 до 93 балів), з 8-го на 5-е місце - «гра на музичних інструментах». «Заняття спортом» хоч і входить до п’ятірки пріоритетів, але дещо знижує свій рейтинг з 1-го на 4-е місце (з 78 до
99 балів). Позитивним фактом є зниження рейтингу «комп’ ютерних ігор» з 12-го до 16-го місця (зі 142 до 196 балів), тобто цей вид занять у групі Е3 знаходиться на найнижчому місці з усіх експериментальних груп, також падає рейтинг «відвідання дискотек» з 7-го місця (110 балів) до 13-го місця (140 балів).
У контрольній групі студентів коло інтересів пев-ною мірою відрізняється вже тим, що «заняття спортом» не входило у межі їх пріоритетів (11-е місце). 1-е місце посідали «комп’ютерні ігри», 2-е - «перегляд телепередач», 3-е - «слухання музики». У кінці навчального року коло пріоритетних захоплень змінюється не так суттєво.
На скільки змінилися цінності, які виділяють студенти різних груп у особистісних якостях людини, допомагає з’ясувати аналіз наступних досліджень (табл. 2).
На початку навчального року у студентів груп Е1 та Е2 помітно були виражені такі ціннісні якості, як «товариськість та комунікабельність», «інтелігентність», «уміння поводитися у товаристві» та «широке коло інтересів». У групах Е3 та контрольній загальними пріоритетами стали якості фізичної сили, «безкомпромісність» і «вміння досягати мету будь-якими засобами». Протягом навчального року виникли певні зміни, які свідчать про дещо іншу ієрархію ціннісних якостей.
У групі Е1 (футбол) виділяються п’ять основних якісних характеристик особистості, які набирають від 32 до 85 балів на початку і у кінці навчального року. На початку року ними є: «інтелігентність» та «широке коло інтересів» (39 балів), «товариськість та комунікабельність» (62 бали), «вміння поводитися в товаристві» (70 балів), «оптимістичність та зваженість» (71 бал), «уміння досягнути мети будь-якими засобами» (85 балів). У кінці навчального року перші чотири якості так і залишаються серед найбільш цінних, при цьому розбіжності у думках зменшуються. Привертає увагу переміщення таких якостей, як «поступливість і вміння змінювати свою точку зору» з 7-го міста (105 балів) на 5-е (83 бали) та «досягнення мети будь-якими засобами» з 5-го на 6-е місце (з 85 до 105 балів, тобто зниження одностайності щодо цінності
цієї якості у людини). Можна відзначити, що протягом навчального року змінилися ціннісні пріоритети моральних якостей студентів групи Е1, які займалися футболом. Студенти групи Е2 (фітнес) на початку навчального року виділили ті ж чотири пріоритетні осо-бистісні якості, що і у групі Е1 (футбол), але п’ятою якістю у них була «фізична сила», а шостою - «гарний одяг». Необхідно відмітити, що протягом навчального року не відбулося особливих змін у їх ціннісних характеристиках особистості, крім того, що знизилася кількість балів цих якостей, що свідчить про більшу одностайність у їх виборі. Усі якості, які пов’язані з проявом жорстокості, безцеремонності, авантюризму тощо, не знаходять підтримки в експериментальних групах студентів, які займаються футболом та фітне-сом, що, вірогідно, й обумовило вибір ними таких видів спорту.
У групі Е3 студенти обрали пауерліфтинг, та вже на початку навчального року їх ціннісні якості особистості значно відрізнялись від попередніх груп. До п’ятірки пріоритетів увійшли: «фізична сила» (43 бали - 1-е місце), «безкомпромісність» (80 балів - 2-е місце), «вміння досягнути мети будь-якими засобами» (87 балів - 3-є місце), «вміння підкорювати собі інших» (97 балів - 4-е місце), «оптимістичність і зваженість» (100 балів - 5-е місце). Такі бажані якості, мабуть, є стимулом для вибору силового виду спорту. Однак заняття спортом структуровані не тільки освоєнням техніки рухів, розвитком фізичних якостей, але і моральним вихованням, яке є важливою частиною фізичного виховання. Певним прикладом цього можуть слугувати ті зміни, які відбулися протягом року у групі студентів, які займаються пауерліфтингом: у них значно змістилася ієрархія цінностей. На 1-е місце вийшла «гарна зовнішність» (зі 103 до 53 балів),
2-е місце займають якості «товариськості та комунікабельності» (зі 121 до 61 бала), на 3-у місці - «інтелігентність» та «широке коло інтересів» (зі 104 до 68 балів), 4-е місце - «оптимістичність і зваженість» (зі
100 до 78 балів), 5-е місце посідає «фізична сила» (зі 43 до 91 бала). Усі якості, пов’язані з жорстокістю та агресивністю, перемістилися на останні місця.
У контрольній групі ціннісні якості особистості людини на початку навчального року оцінювались так, як і в групі Е3. У кінці навчального року пріоритети суттєво не змінилися. Як і раніше, на 1-у місці залишилася «фізична сила», але на 2-е місце змістилася цінність зовнішнього вигляду (зі 104 до 76 балів), на
3-му залишилося «вміння досягнути мети будь-яким засобом», а 4-5-е місця поділили цінності «гарний одяг» та «уміння підкорити собі інших».
Таким чином, можна відзначити, що виховна функція спорту реалізується не тільки у розвитку фізичних, але і морально-вольових якостей, що сприяє формуванню особистісних цінностей, які є орієнтиром в їх досягненні, які потребують відповідної організації діяльності.
Додаткові заняття спортом сприяють підвищенню рівня неспеціальної фізкультурної освіти, виробленю понятійного апарату та основних термінів «фізична
Таблиця 2
Якості, та інші характеристик людей, відзначені студентами
№ п/п Виділені якості особистості Групи студентів
Е1 (п= 15) Е, (п = 20) Е, (п = 15) К (п = 20)
Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг
1 Гарна зовнішність 140 12 107 7 152 8 142 7 103 6 53 1 104 6 76 2
2 Товариськість і комунікабельність 62 2 34 1 71 1 60 2 21 11 61 2 121 11 84 6
3 Інтелігентність, широке коло інтересів 39 1 38 2 72 2 53 1 104 7-8 68 3 107 9 126 8
4 Г арний одяг 128 8-9 135 10 128 6 117 5 132 12 108 8 132 12 81 4-5
5 Уміння поводити себе на людях 70 3 82 4 73 3 100 4 113 10 101 6 113 10 104 7
6 Фізична сила 95 6 113 8 124 5 123 6 43 1 91 5 43 і 56 1
7 Уміння досягти мети будь-яким засобом 85 5 105 6 164 9 156 8-9 87 3 121 10-11 87 3 77 3
8 Безкомпромісність 137 11 123 9 189 11 181 10 80 2 106 7 80 2 143 11
9 Жорстокість і безапеляційність 170 13 192 13 244 13 203 12 175 13 195 13 175 13 153 13
10 Уміння підкорити собі інших 128 8-9 157 12 170 10 189 11 97 4 121 10-11 97 4 81 4-5
11 Лагідність та здатність змінювати свою точку зору 105 7 83 5 156 7 156 8-9 104 7-8 115 9 106 8 144 12
12 Авантюризм та безцеремонність 135 10 145 11 203 12 221 13 105 9 129 12 105 7 135 10
13 Оптимістичність і виваженість 71 4 51 3 74 4 73 3 100 5 78 4 100 5 129 9
проблеми фізичного виховання і спорту N2 9/ 2010
Якісні характеристики фізично культурної людини
СГ>
го
Групи студентів
Е1 (п = = 15) Е2 (п = 20) Е, (п = 15) К (п = 20)
№ п/п Якісні характеристики Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року Початок року Кінець року
сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг сума балів рейтинг
1 Заняття спортом 65 2 26 1 69 1 77 4 76 5 50 1 50 1 49 1
2 Дотримання ЗСЖ 53 1 51 2 76 4 69 3 75 3-4 84 5-6 79 3 53 2
3 Гармонійність фізичного і духовного розвитку 84 5 56 3 73 2-3 66 2 74 1-2 79 4 80 4 68 4
4 Досягнення високого рівня ФЗ і його підтримання 83 4 75 4-5 73 2-3 62 1 74 1-2 97 8 96 8 62 3
5 Володіння фізичними навичками 86 6 75 4-5 98 5 107 5 75 3-4 87 7 89 5 86 5
6 Регулярне заняття фізичними вправами 80 3 111 7 128 7 155 8 111 10 84 5-6 94 7 92 7
7 Вища фізкультурна освіта 92 8 132 10 120 6 137 7 90 6 115 9-10 105 9 90 6
8 Знання про вплив фізичних вправ на організм 91 7 128 9 146 8 157 9 123 11 115 9-10 72 2 116 9-10
9 Уміння скласти індивідуальну програму самостійних занять 107 9 122 8 173 10 183 10 105 9 116 11 92 6 111 8
10 Має фізичні вади, але наполегливо підвищує рівень ФП 114 10 90 6 162 9 118 6 92 7 70 2 119 11 116 9-10
11 Має високий рівень ФП і використовує у своїх цілях 135 11 125 11 202 11 202 11 100 8 72 3 114 10 136 11
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту № 9 / 2010
культура» та «фізична культура індивіда». На початку навчального року студенти групи Е1, виділяючи якісні характеристики фізично-культурної людини, вказували такі ознаки (табл. 3): підтримка ЗСЖ (53 бали), заняття спортом (65 балів), регулярні заняття фізичними вправами (80 балів), досягнення високого рівня фізичного здоров’я та його підтримка (83 бали), гармонійність фізичного і духовного розвитку (84 бали). Наприкінці навчального року ці ознаки доповнилися розумінням того, що людина з фізичними вадами (інвалід), намагається підвищити свій рівень фізичної підготовки, тобто перетворює себе та перемагає хворобу, може вважатися фізично-культурною людиною. Рейтинг цієї ознаки у групі Е3 (пауерліфтинг) перейшов на 2-е місце (з 92 до 70 балів), а у контрольній групі залишився на одному з останніх місць. Це може бути пов’язано з тим, що студенти, які займаються спортом, дивляться змагання інвалідів зі своїх видів, навіть беруть у них участь у якості волонтерів. Тому вони розуміють, які фізичні та моральні зусилля має проявити людина з обмеженими можливостями, щоб виконати вправи, які і здоровій людині даються нелегко.
Висновки.
Аналіз захоплень у вільний час студентів ІІ курсу, які займаються та не займаються спортом, дозволяє виділити деякі особливості, що виявляються на початку та наприкінці навчального року.
Вибір виду спорту для занять з фізичного виховання у навчальний та позанавчальний час, вірогідно, пов’язаний не тільки з інтересом до певного виду рухової активності, але й з особистими мотивами самоствердження, бажання сподобатися протилежній статі через покращення зовнішнього виду (корекцію фігури), про що свідчить рейтинг захоплення «зустрічами з дівчиною» у групі Е2 (фітнес).
Заняття видом спорту у навчальний, а потім і поза-навчальний час сприяє організації вільного часу, підпорядкуванню пріоритетів та звільненню для цього спеціально відведеного часу за рахунок комп’ютерних ігор, перегляду телепередач.
Студенти експериментальних груп, які займаються різними видами спорту, наприкінці навчального року виділяють ціннісні пріоритети у проведенні дозвілля, які пов’язані з читанням художньої літератури, вивченням іноземних мов, захопленням музикою, допомогою батькам, що може бути пов’язано з тривалим спілкуванням у мікросфері, пов’язаній загальними інтересами, колективними діями (виступ на змаганнях), фізичними навантаженнями, які потребують зміцнення волі, підтримки товаришів, підвищенням рівня фізичної підготовки та бажанням допомогти ближньому.
Таким чином, можна відзначити, що виховна функція спорту реалізується не тільки у розвитку фізичних, але і морально-вольових якостей, що сприяє формуванню особистісних цінностей, які є орієнтиром в їх досягненні, які потребують відповідної організації діяльності.
Подальші дослідження за даною темою будуть вивчати вплив занять спортом на самооцінку фізичного розвитку студентів ВНЗ.
Література:
1. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека // Теория и практика физической культуры / В.К. Бальсевич. - М.: Дело, 2000.
- 275 с.
2. Бальсевич В.К. Физическая культура: молодежь и современность / В.К. Бальсевич, Л. И. Лубышева // Теория и практика физической культуры. - 1995. - № 4. - С. 2-7.
3. Быховская И.М. Человеческая телесность в социокультурном измерении: традиции и современность / И.М. Быховская. - М.: РИО ГЦОЛИФК, 1993. - 168 с.
4. Выдрин В.М. О ценностном аспекте физической культуры / В. М. Выдрин, Ю.М. Николаев // Теория и практика физической культуры. - 1979. - № 7. - С. 5-7.
5. Выдрин В.М. Осмысление интегративной сущности физической культуры - магистральный путь формирования ее теории / Вы-дрин В.М., Курамшин Ю.Ф., Николаев Ю.М. // Теория и практика физической культуры. - 1996. - № 5. - С. 62-69.
6. Выдрин В.М. Физическая культура как ценность / В.М Выдрин.
- Л.: Знание, 1976. - 38 с.
7. Выдрин В.М. Теория физической культуры (культурологический аспект): Учеб. пособие / В.М. Выдрин. - Л.: ГДОИФК им. П.Ф. Лесгафта. - 1988. - 45 с.
8. Выдрин В.М. Физическая культура студентов вузов: Учеб. пособие / В.М. Выдрин, Б.К. Зыков, А.В. Лотоненко. - Воронеж: ВГУ, 1991. - 128 с.
9. Занюк С.С. Психологія мотивації: навчальний посібник / С.С. Занюк. - К.: «Либідь», 2002. - 304 с.
10. Іващенко Л.Я. Фізичне виховання дорослого населення / Л.Я. Іващенко, О.Л. Благій // в підр. Теорія і методика фізичного виховання / Під ред. ТЮ. Круцевич. - К.: Олімпійська література, 2008. - Т. 2. - С. 190-238.
11. Лубышева Л.И. Введение в социологию физической культуры и спорта: курс лекций / Л.И Лубышева. - М.: РГАФК. - 1998.
- 194 с.
12. Лубышева Л.И. Современный ценностный потенциал физической культуры и спорта и пути его освоения обществом и личностью / И.Л. Лубышева // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 6. - С. 4-12.
13. Лубышева Л.И. Ценности физической культуры в здоровом стиле жизни / Л.И. Лубышева, В.К Бальсевич // Современные исследования в области спортивной науки: материалы междунар. конф. - СПб: НИИФК, 1984. - С. 125.
14. Лубышева Л.И. Ценности олимпийской культуры и воспитание юношества / И.Л. Лубышева // Молодежь - Наука - Олимпизм: материалы междунар. форума. - М.: НИИФК, 1998. - С. 144145.
15. Николаев Ю.М. Теоретико-методологические основы физической культуры: автореф. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры» / Ю.М. Николаев. - СПб. ГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 2002. - 66 с.
16. Николаев Ю.М. О культуре физической, ее теории и системе физкультурной деятельности / Ю.М. Николаев // Теория и практика физической культуры. - 1997. - № 6. - С. 2.
Надійшла до редакції 23.08.2010р.
Марченко Оксана Юрьевна [email protected]
