CC BY
13
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8021
ISSN 2519-268X print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 577.1: 636.4.084
Вплив pÍ3H^ сполук залiза на хiмiчний та мiкроелементний
склад печшки свиней
М.В. Фомiна, Б.М. Калин, Г.М. Коваль [email protected]
Львiвський нацгональний унгверситет ветеринарно'г' медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
Поряд з м 'ясом, печтщ як продукту харчування вгдводиться важливе мгсце у забезпеченнг людини важливими харчови-ми компонентами: бглковими, лтдними, втамгнами та мтеральними речовинами. Так, в тй синтезуються та резерву-ються не тгльки быки власних тканин, а й бглки кровг. У нгй мгститься великий запас глгкогену. В печгнцг синтезуються та тимчасово нагромаджуються лтди, якг в нормальних умовах в тй окиснюються. Цей орган першим реагуе на фактори годгвлг, в тому числг на негативнг.
Макроскопгчно печгнка свиней всгх груп була в нормальному об'емг, мала загостренг краг, капсула тонка, погано зтма-еться, колгр з поверхнг та на розргзг - темно-вишневий; консистенцгя - трохи щтьнувата, поверхня розргзу - волога, з окремих великих судин при натискуваннг на край розргзу видглялася незначна кыьюсть кровг. Маса печгнки свиней складала 1931, 1976 та 1989 г поргвняно з 1902 г в контрольнгй грут, тобто була вищою вгдповгдно на 1,5%, 3,9% г 4,6% поргвняно з контрольною групою.
Хгмгчний склад продуктгв тваринництва можна вважати дзеркальним вгдображенням хжгчного складу навколишнього середовища в цыому г кормгв зокрема. Ефект, що спостерггаеться за нестачг залгза, обумовлений не лише концентрацгею його в кровг, а й у м 'яких тканинах та печгнцг. Тому важливим етапом в нашгй роботг е визначення вмгсту мгнеральних речовин в печгнцг свиней при згодовуваннг ргзних сполук г доз залгза. При дослгдженнг вмгсту кальцгю та фосфору у печгнцг свиней встановили, що у дослгдних тварин вищезгаданг показники були вищими вгдносно контролю.
Не менш важливе значення в живому органгзмг вгдгграють мгкроелементи, а саме залгзо, мгдь, марганець, та гншг, якг беруть участь у переважнгй бгльшостг обмгнних процесгв в клтинах г тканинах. Нами вгдмгчено зростання даних мгкрое-лементгв у печгнцг тварин контрольноi та дослгдних груп впродовж всього дослгду.
Аналгзуючи вмгст залгза, слгд вгдзначити, що найвищий його ргвень був у печгнцг тварин III групи, а найменшим - контрольноi групи. Застосування мгкроелементгв та гх хелатгв позитивно впливало г на вмгст цинку та мгдг в печгнцг свиней, гх ргвень збгльшився на 5,3-12,5% (Zn) та 6,9-18,1% (Mn) у дослгдних групах вгдносно контрольног. Ргвень свинцю у печгнцг не перевищував ГДК.
Knmnoei слова: свинг, вгдгодгвля, хелати, залгзо, печгнка, екологгчний мошторинг, хгмгчний та мгкроелементний склад, важкг метали.
Влияние различных соединений железа на химический и микроэлементный состав печени свиней
М.В. Фомина, Б.Н. Калин, Г.М. Коваль [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Наряду с мясом, печени как продукту питания отводится важное место в обеспечении человека важными пищевыми
Citation:
Fomina, M., Kalyn, B., Koval, H. (2017). Influence of different connections of iron on chemical and microelement composition of liver of pigs.
Scientific Messenger LNUVMB, 19(80), 103-106.
компонентами: белковыми, липидными, витаминами и минеральными веществами. Так, в ней синтезируются и резервируются не только белки собственных тканей, но и белки крови. В ней содержится большой запас гликогена. В печени синтезируются и временно накапливаются липиды, которые в нормальных условиях в ней окисляются. Этот орган первым реагирует на факторы кормления, в том числе на отрицательные.
Макроскопически печень свиней всех групп была в нормальном объеме, имела заостренные края, капсула тонкая, плохо снимается, цвет с поверхности и на разрезе - темно-вишневый; консистенция - немного плотноватая, поверхность разреза - влажная, из отдельных крупных сосудов при нажатии на край разреза выделялась незначительное количество крови. Масса печени свиней составляла 1931, 1976 и 1989 г по сравнению с 1902 г в контрольной группе, то есть была выше соответственно на 1,5%, 3,9% и 4,6% по сравнению с контрольной группой.
Химический состав продуктов животноводства можно считать зеркальным отражением химического состава окружающей среды в целом и кормов в частности. Эффект, который при недостатке железа, обусловлен не только концентрацией его в крови, но и в мягких тканях и печени. Поэтому важным этапом в нашей работе является определение содержания минеральных веществ в печени свиней при скармливании различных соединений и доз железа. При исследовании содержания кальция и фосфора в печени свиней установили, что у опытных животных вышеупомянутые показатели были выше относительно контроля.
Не менее важное значение в живом организме играют микроэлементы, а именно железо, медь, марганец и другие, которые участвуют в большинстве обменных процессов в клетках и тканях. Нами отмечен рост данных микроэлементов в печени животных контрольной и опытных групп в течение всего опыта.
Анализируя содержание железа, следует отметить, что самый высокий его уровень был в печени животных III группы, а наименьшим - контрольной группы. Применение микроэлементов и их хелатов положительно влияло и на содержание цинка и меди в печени свиней, их уровень увеличился на 5,3-12,5% (Zn) и 6,9-18,1% (Mn) в опытных группах относительно контрольной. Уровень свинца в печени не превышал ПДК.
Ключевые слова: свиньи, откорм, хелаты, железо, печень, экологический мониторинг, химический и микроэлементный состав, тяжелые металлы.
Influence of different connections of iron on chemical and microelement
composition of liver of pigs
M. Fomina, B. Kalyn, H. Koval [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Along with meat, the liver as a food product is given an important place in providing the person with important food components: protein, lipid, vitamins and minerals. So, it synthesizes and reserves not only the proteins of own tissues, but also proteins of blood. It contains a large stock of glycogen. In the liver, lipids are synthesized and temporarily accumulated, which, under normal conditions, are oxidized in it. This body is the first to respond to feeding factors, including negative ones.
Macroscopically, the liver of the pigs of all groups was in normal volume, the small sharp pointed edges, the capsule is thin, poorly removed, the color from the surface and on the cut - dark cherry; the consistency - a little dense, the surface of the cut -moisture, from some large vessels at the pressure on the edge of the cut a small amount of blood was allocated. The weight of the liver of pigs was 1931, 1976 and 1989, compared to 1902 in the control group, that is, it was higher by 1.5%, 3.9% and 4.6%, respectively, in comparison with the control group.
The chemical composition of livestock products can be considered a mirror image of the chemical composition of the environment as a whole and feed, in particular. The effect observed due to iron deficiency is due not only to its concentration in the blood, but also in the soft tissues and the liver. Therefore, an important step in our work is to determine the content of minerals in the liver ofpigs when feeding various compounds and iron doses. In researching the content of calcium and phosphorus in the liver ofpigs, it was found that in the experimental animals the above-mentioned parameters were higher in relation to control.
Microorganisms, namely iron, copper, manganese, and others, which participate in the vast majority of metabolic processes in cells and tissues, play an important role in the living organism. We noted the growth of trace elements in the liver of animals in control and experimental groups throughout the experiment.
Analyzing the content of iron, it should be noted that its highest level was in the liver of animals of the third group, and the smallest - the control group. The application of micronutrients and their chelates also positively influenced the content of zinc and copper in the liver of pigs, their level increased by 5.3-12.5% (Zn) and 6.9-18.1% (Mn) in experimental groups relative to the control group. The level of lead in the liver did not exceed the MAC.
Key words: pigs, fattening, chelates, iron, liver, ecological monitoring, chemical and microelement composition, heavy metals.
Вступ
Безпечшсть харчових продуктов е важливим питаниям, нерозривно пов'язаним 3i здоров'ям суспшьс-тва у вах кра!нах свиу. За даними Всесвггньо! органь заци здоров'я, захворювання, що асоцшються з хар-човими продуктами, являють собою надзвичайно складну для виршення проблему, не тшьки у крашах,
що розвиваються, а й у розвинутих крашах з огляду на суттеву шкоду для здоров'я людей та значш еко-номiчнi збитки. Яшсть харчових продукпв регламен-туеться нормативною документащею, а яшсть продо-вольчо! сировини, з яко! виготовляються харчовi продукта, - ще й ветеринарними i фгго-саштарними ви-могами.
В сучасних умовах у зв'язку зi значним забруд-ненням вах бiосередовищ (грунту, води, повiтря, рослин, кормiв), ставиться завдання не пльки тдви-щення обсягiв виробництва, а й якосп продуктiв хар-чування, що характеризуються оптимальною фiзiоло-пчною кориснiстю i ввдповвдають нормальним потребам оргашзму людини (Соок et а1., 1992; Ка1уп et а1., 2013).
Поряд з м'ясом, печiнцi як продукту харчування вiдводиться важливе мiсце у забезпеченнi людини важливими харчовими компонентами: бiлковими, лiпiдними, вггамшами та мiнеральними речовинами (Me1nykova et а1., 2010).
Як ввдомо, в процесах обмiну речовин свиней важ-лива роль належить печiнцi. Так, в нш синтезуються та резервуються не тшьки бiлки власних тканин, а й бшки кровi ^кога and Zakh1iebaieva, 2005). Печiнка регулюе в органiзмi обмiни вуглеводiв, лшвдв та ш-ших речовин. У нш мiститься великий запас глжоге-ну. В печiнцi синтезуються та тимчасово нагрома-джуються лiпiди, яш в нормальних умовах у нш окис-нюються. Цей орган першим реагуе на фактори годiв-л^ в тому числi на негативна Нетрадицiйнi кормовi засоби, а також поеднання декiлькох нетоксичних речовин можуть негативно впливати на органiзм свиней при !х комбiнуваннi один з одним, а також з ш-шими речовинами рацiону, викликаючи змiни на тка-нинному, клгшнному та субклiтинному рiвнях (V1iz1o et а1., 2004).
Метою роботи було вивчення хiмiчного та мше-рального складу печшки у свиней на вiдгодiвлi при використаннi хелатних сполук залiза.
Матерiал i методи дослвджень
Дослiдження проводили на вiдгодiвельному молодняку свиней велико! бшо! породи протягом 122 дшв у навчально-науково-виробничому центрi (ННВЦ) «Комаршвський» Городоцького району Львiвсько! областi. Для проведення дослщу було сформовано чотири групи тварин: одна контрольна i три дослвдщ по 10 голiв у кожнш групi. Пiдбiр тварин у групи проводили за методом груп-аналопв з урахуванням вiку, маси тiла та штенсивносп росту за пвдготовчий перюд.
Тварини контрольно! групи отримували основний ращон (ОР). Поросята I дослщно! групи отримували ОР з добавками срчанокислого залiза у дозi 0,8 мг/кг маси тiла; II - ОР з добавками метюнату залiза у дозi 0,4 мг/кг маси тша; III - ОР з добавками лiзинату залiза у дозi 0,4 мг/кг маси тiла. У печшщ, яку вщб-рали тсля забою свиней, визначали концентращю мшроелеменпв (Fe, Мп, Zn, Си, Со, №, РЬ, Cd) на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi ААS-30. Вмiст сухо! речовини, проте!ну, жиру та золи досль джували за загальноприйнятими методиками (Ка1уп and Sukhorska, 2014).
Для встановлення ступеня вiрогiдностi отриманих результатiв дослщження проводили бiометрично за методикою 1.А. Ойвiна. Для аналiзу табличного мате-рiалу прийнятi так1 умовнi позначення: * - Р < 0,05; ** - р < 0,02; *** - Р < 0,01; **** - Р < 0,001.
Результата та Тх обговорення
Наявшсть у печшщ р1зних метабол1чних зв'язшв, участь у компенсаторно-пристосувальних процесах диктують необхвдшсть вивчення !! в р1зних реакц1ях напруги. Морфолопчш дослщження сввдчать про високу чутливють печшки до до р1зних екзогенних чинник1в, зокрема екотоксиканпв, серед яких важк1 метали ввдносять до найнебезпечшших (Rozputnii, 1997; Kalyn and Sukhorska, 2014).
Макроскошчно печшка свиней вах груп була в нормальному об'ем^ мала загостреш кра!, кол1р з поверхш та на розр1з1 - темно-вишневий; консистен-щю - трохи щшьнувату, поверхня розр1зу - волога, з окремих великих судин при натискуванш на край розр1зу вид1лялася незначна кшьшсть кровг
2150 2100 2050 2000 и 1950 1900 1850 1800 1750
Рис. 1. Маса печшки дослвдних свиней, г
Маса печшки свиней складала 1971, 2106 та 2139 г пор1вняно з 1902 г в контрольнш груш, тобто була вищою вадповщно на 3,6% (р < 0,05), 10,7% (Р < 0,02) i 12,5% (Р < 0,01) пор1вняно з контрольною групою (рис. 1).
Дефщит чи надлишок життевоважливих, а також накопичення токсичних хiмiчних елементiв в оргашз-мi людини i тварин залежить ввд локальних бюгеохь мiчних циклiв цих елеменпв. Внаслiдок дисбалансу бiологiчно активних хiмiчних елементiв у довкiллi порушуеться !х вмiст у рослинах, кормах, органiзмi тварин, що призводить до зниження продуктивностi, працездатностi та виникнення захворювань у тварин (Kravtsiv, 2000).
Хiмiчний склад продуктiв тваринництва можна вважати дзеркальним вщображенням хiмiчного складу навколишнього середовища в цiлому i кормiв, зокрема. Ефект, що спостертаеться за нестачi залiза, обумовлений не лише концентращею його в кров^ а й у м'яких тканинах та печшщ. Тому важливим етапом в нашш роботi е визначення вмiсту мiнеральних речовин у печшщ свиней при згодовуванш рiзних сполук i доз залiза (Mazvila et al., 2001).
При дослвдженш вмiсту кальцiю та фосфору в печшщ свиней встановили (табл. 1), що у дослвдних тварин вищезгадаш показники були вищими вщносно контролю: на 2,2 та 2,4% - I група, 7,6 та 3,3% -II група, 10,6 (Р < 0,05) та 4,3% - III група.
*=7
Контроль
Групи тврин
III
Вмкт кальцiю та фосфору в печшщ пiддослiдних свиней, мг/100 г, M ± m, n = 3
Таблиця 1
Показник Групи тварин
Контрольна I II III
Са 5,37 ± 0,14 5,49 ± 0,18 5,78 ± 0,13 5,94 ± 0,11*
Р 95,17 ± 2,45 97,44 ± 2,49 98,31 ± 2,56 99,26 ± 2,38
Печшщ належить головна детоксикуюча роль ек-зогенних токсичних речовин, як1 екскретуються разом i3 жовчю. Тому вона часто пвдлягае х1м1чн1й агресп. За умов хрошчно! iнтоксикацiï тварин важкими мета-лами спостерiгаються рiзнi за ступенем вираженостi дистрофiчнi змiни печiнки i3 ознаками токсичного гепатиту (Kalyn and Sukhorska, 2014).
З даних таблиц 2 видно, що пiсля згодовування хелатних сполук залiза у печшщ свиней концентращя мiкроелементiв в дослвдних групах збiльшилась порь вняно з тваринами контрольно! групи. Так, вмют заль
за у м'ясi тварин, порiвняно з контролем, був вищим у I групi на 13,5%, у II - на 19,2%, у III - на 21,7% (Р < 0,05); марганцю - на 6,9; 12,5; 18,1%; цинку - на 5,3; 10,6; 12,5% (Р < 0,05); мщ - на 5,5; 19,9 (Р < 0,05); 20,8% (Р < 0,02). Рiвень шкелю та свинцю у печшщ знизився у I—III дослщних групах тварин вщповщно на 21,4-35,7 i 17,4-40,0 (Р < 0,05)%, що можна пояс-нити антагошстичними ввдносинами даних елеменпв з зал1зом. Рiвень кадмию практично не змшився i не перевищував ГДК.
Мiкроелементний склад печiнки свиней, мг/кг, M ± m, n = 3
Таблиця 2
Показник Групи тварин
Контрольна I II III
Fe 53,09 ± 6,21 60,28 ± 6,45 63,31 ± 6,89 64,65 ± 6,27*
Mn 0,72 ± 0,12 0,77 ± 0,14 0,81 ± 0,17 0,85 ± 0,16
Zn 44,18 ± 2,16 46,52 ± 2,30 48,87 ± 2,42 49,74 ± 2,11*
Cu 2,16 ± 0,09 2,28 ± 0,11 2,59 ± 0,08* 2,61 ± 0,09**
Со 0,030 ± 0,01 0,031 ± 0,01 0,029 ± 0,02 0,034 ± 0,01
Ni 0,42 ± 0,04 0,31 ± 0,01 0,33 ± 0,04 0,27 ± 0,03*
Pb 0,46 ± 0,03 0,38 ± 0,03 0,36 ± 0,04 0,29 ± 0,05*
Cd 0,032 ± 0,02 0,029 ± 0,01 0,031 ± 0,01 0,029 ± 0,01
Висновки
Використання хелатних сполук залiза у годiвлi свиней сприяе пвдвищенню якосп свинини та ii бюло-пчно! цiнностi.
Встановлено покращення мiнерального складу пе-чiнки порiвняно з контролем у вах дослiдних групах, причому засвоення мiкроелементiв ввдбувалося краще при застосуванш хелатних сполук залiза.
Доброяшсшсть та екологiчна чистота печiнки тд-тверджена фiзико-хiмiчними аналiзами ii складу i вмiстом у нiй важких металiв.
Бiблiографiчнi посилання
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Makar, I.A., Ratych, I.B., Solohub, L.I., Ianovych, V.H. (2004). Dovidnyk: Fizioloho-biokhimichni metody doslidzhen, shcho zastosovuiutsia u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni (in Ukrainian). Kalyn, B.M., Sukhorska, O.P. (2014). Okremi aspekty ekolohizatsii silskoho hospodarstva u Lvivskii oblasti. Materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Ekolohiia i pryrodokorystuvannia v systemi optymizatsii vidnosyn pryrody i suspilstva» Ternopil: Krok, 122124 (in Ukrainian). Kalyn, B.M., Fomina, M.V., Dashkovskyi, O.O. (2013). Yakist ta ekolohichna bezpeka produktiv tvarynnytstva, otrymanykh v umovakh lokalnoho tekhnohennoho zabrudnennia. Tezy dop. Mizhnar.
nauk.-prakt. konf. «Upravlinnia yakistiu v osviti ta promyslovosti: dosvid, problemy ta perspektyvy». Lviv (in Ukrainian).
Kravtsiv, R.I. (2000). Problemy mikroelementnoho zhyvlennia tvaryn i ptytsi, yakosti vyroblenoi produktsii, profilaktyky mikroelementoziv ta shliakhy yikh vyrishennia. Naukovyi visnyk Lvivskoi derzhavnoi akademii veterynarnoi medytsyny. Lviv. 2(4), 86-91 (in Ukrainian).
Melnykova, N.M., Tkachenko, T.A., Lazarenko, I.A. (2010). Kharakterystyka vmistu okremykh mikroelementiv u pechintsi, nyrkakh, selezintsi vahitnykh shchuriv za otruiennia pliumbumom. Biolohiia tvaryn. 12(1), 159-162 (in Ukrainian).
Rozputnii, O. (1997). Vazhki metaly v orhanakh i tkanynakh svynei z promyslovykh kompleksiv. Vet. med. Ukr. 4, 40-41 (in Ukrainian).
Sikora, V.Z., Zakhliebaieva, V.V. (2005). Vplyv solei vazhkykh metaliv na morfolohiiu pechinky. Visnyk Sumskoho DU. 3(75), 5-9 (in Ukrainian).
Cook, J.D., Baynes, R.D., Skikne, B.S. (1992). Iron deficiency and the measurement of iron status. Nutrition Research Reviews. 5, 189-202.
Mazvila, J., Adomaitis, T., Eitminavichius, L. (2001). Heavy metals in Lithuania's soils and plants. J. of Agriculture. 73, 64-90.
Received 18.09.2017 Received in revised form 24.10.2017 Accepted 26.10.2017
