CC BY
10BicHUK стоматол oziï", № 1, 2016
41
contamination of super slick elastomeric rings by Streptococcus mutans in orthodontic patients. American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopaedics. 2008; 133: 104-109.
2. Naranjo A. A., Trivino M.L., Jaramillo A. et al. Changes in the subgingival microbiota and periodontal parameters before and 3 months after bracket placement. American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopaedics. 2006; 130: 275-278.
3. Ai H., Lu H.F., Liang H.Y. et al. Influences of bracket bonding on mutans streptococcus in plaque detected by real time fluorescence-quantitative polymerase chain reaction. Chinese Medical Journal (Engl.). 2005; 10: 118-125.
4. Turkkahraman H., Sayin M.O., Bozkurt F.Y. et al. Arch wire ligation techniques, microbial colonization, and periodontal status in orthodontically treated patients. Angle Orthodontics. 2005; 75: 231236.
5. Raju A.S., Hegde N.A., Reddy V.P. et al. An in vivo study on bacterial colonization with metal, ceramic and self-ligating brackets: A scanning electron microscopic study . Journal of Indian Orthodontic Society. 2013; 47: 88-96.
6. Anhoury P., Nathanson D., Hughes C.V. et al. Microbial profile on metallic and ceramic bracket materials. Angle Orthodontics. 2002; 72: 338-343.
7. Mei L., Busscher H.J., van der Mei H.C. et al. Oral bacterial adhesion forces to biomaterial surfaces constituting the bracket-adhesive-enamel junction in orthodontic treatment. Journal of Oral Sciences. 2009; 117: 419-426.
8. Maschenko I. S. Zapalni ta distrofichni zahvoryuvannya parodonta [Inflammatory and dystrophic periodontal diseases]. Dnepropetrovsk, ArtPress, 2003: 244.
9. Holt G., Krig N. Opredelitel bakteriy Burgi [Burgi 's determinant of bacteria]. Moscow, Mir, 1997: 800.
10. Kovalchuk L. V., Ignat'yeva G. A., Gankovskaya L. Immunologiya. Praktikum: uchebnoye posobiye [Immunology. Practi-cum: Textbook]. Moscow, GEOTAR-Media, 2010: 176.
Hagmm^a 20.01.16
УДК 616.311.2-002-053.2/6+616.314-08929
О. В. Суслова, к. мед. н., Б. М. Mip4yK, д. мед. н., В. Г. Плотткова, к. мед. н., С. В. Шпак, к. мед. н.
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
ВПЛИВ ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ СКУПЧЕННЯ ЗУБ1В НА СТАН ПОРОЖНИНИ РОТА
Метою проведеного до^дження було визначення впливу незтмних ортодонтичних апаратiв на бiохiмiчнi показники мтерального обмту юстково! тканини i ступеня запален-ня, твердi тканини зубiв, пародонт та гтетчний стан по-рожнини рота у динамщ ортодонтичного л^вання скуп-чення зубiв у дтей.
У19 пацiентiв вжом 12-14 ротв 3i скупченням зубiв протя-гом ортодонтичного л^вання незтмними апаратами ви-значали: стан гтени порожнини рота за тдексом Грт-Вермыьйона, стан пародонту - за тдексами Шилера-Писарева, РМА, ттенсивтсть карiесу зубiв, бiохiмiчнi показники для ощнки стану мтерального обмту - актившсть еластази, концентращя iонiзованого кальщю та неоргатч-них фосфатiв у ротовт рiдинi.
Отримат результати дозволять аналiзувати i контролю-вати можливi параортодонтичш ускладнення, що позитивно впливатиме на ефективтсть л^вання скупченостi зу-бiв у дтей з посттним прикусом.
Ключовi слова: скупчене положення зубiв, гтена ротово'1 порожнини, захворювання тканин пародонта, ттенсив-
тсть Kapiecy 3y6ie, актившсть еластази, концентращя io-тзованого кальщю та неоргатчних фocфaтiв.
О. В. Суслова, Б. Н. Мирчук, В. Г. Плотникова, С. В. Шпак
Одеський национальный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ ОРТОДОНТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СКОПЛЕНИЯ ЗУБОВ НА СОСТОЯНИЕ ПОЛОСТИ РТА
Целью проведенного исследования было определение влияния несъемных ортодонтических аппаратов на биохимические показатели минерального обмена костной ткани и степени воспаления, твердые ткани зубов, пародонта и гигиеническое состояние полости рта в динамике ортодон-тического лечения скопления зубов у детей. У19 пациентов в возрасте 12-14 лет со скоплением зубов в течение орто-донтического лечения несъемными аппаратами определяли: состояние гигиены полости рта по индексу Грин-Вермильйона, состояние пародонта - по индексам Шилера-Писарева, РМА, интенсивность кариеса зубов, биохимические показатели для оценки состояния минерального обмена - активность эластазы, концентрация ионизированного кальция и неорганических фосфатов в ротовой жидкости. Полученные результаты позволят анализировать и контролировать возможные параортодонтические осложнения, положительно влиять на эффективность лечения скученность зубов у детей с постоянным прикусом. Ключевые слова: скученные положения зубов, гигиена полости рта, заболевания пародонта, интенсивность кариеса зубов, активность эластазы, концентрация ионизированного кальция и неорганических фосфатов.
O. V. Suslova, B. N. Mirchuk, V. G. Plotnikova, S. V. Shpak
Odessa National Medical University
THE IMPACT OF ORTHODONTIC TREATMENT CONGESTION TEETH ON ORAL HEALTH
ABSTRACT
The aim of the study was to determine the influence of fixed orthodontic appliances on biochemical indicators of bone mineral and the degree of inflammation, the hard tissue of teeth, perio-dontal hygiene and oral health in the dynamics of accumulation orthodontic treatment of teeth in children. 19 patients aged 12-14 with a cluster of teeth during orthodontic treatment determined non-removable devices: the state of oral hygiene index Green -Vermilyon, periodontal condition - the indices Shylyera-Pisarev, PMA, intensity of dental caries, biochemical parameters for the assessment of mineral metabolism -elastase activity, the concentration of ionized calcium and inorganic phosphates in oral fluid.
The results will analyze and monitor paraortodontychni possible complications, helping improve the effectiveness of treatment of teeth crowding in children with permanent occlusion. Key words: clusters of the teeth, oral hygiene, periodontal disease tissue, the intensity of dental caries, elastase activity, the concentration of ionized calcium and inorganic phosphates.
Для лшування скупченосп зубш в перюд постш-ного прикусу найчастгше використовують незн1мш апарати (брекет-системи). З лтературних джерел Bi-домо, що ортодонтичш апарати можуть попршувати
© Суслова О. В., MipuyKБ. М., ПлотнжоваВ. Г., Шпак С. В.,., 2016.
42
BicHUK стоматологи", № 1, 2016
ппешчний стан ротово1 порожнини, знижувати не-специф1чну резистентн1сть i функцюнальш реакци органзму, сприяти запальним процесам у тканинах пародонту. Можливiсть впливати на щ процеси дозволить зменшити ускладнення i, тим самим, скороти-ти перiод активного ортодонтичного лжування [1-3].
Мета проведеного дослгдження. Визначення впливу незн1мних ортодонтичних апаратш на бiохiмi-чнi показники мшерального обмшу кiстковоï тканини i ступеня запалення, твердi тканини зубiв, пародонт та ппетчний стан порожнини рота у динамщ ортодонтичного лжування скупчення зубш
Матер1али та методи дослгдження. Проведено обстеження 19 пащенлв у вiцi 12-14 рокiв зi скупчен-ням зубш протягом ортодонтичного лжування незш-мними апаратами: вихвдш даннi за 1 мiсяць до фжса-цiï ортодонтичного апарата; перед фжсащею ортодонтичного апарата, через 1,3 та 6 мюяцш шсля фiксацiï ортодонтичного апарату та шсля зняття ортодонтичного апарату.
Стан ппени порожнини рота визначали за шдек-сом Грш-Вермшьйона [4]; стан пародонту - за шдек-сами Шилера-Писарева, кровоточивостi, РМА [4]; ш-тенсивность карiесу зубш - за шдексами КПВз i КПВп [5]. Активтсть еластази оцшювали за гiдролiзу синтетичного субстрату та Nt-BOC-L-alanin-p-nitrophenyl ester (Нiмеччина "Sigma") в нкат/л ротовоï рiдини [6, 7]. Концентрацш iонiзованого кальцш в ротовш рвди-нi визначали за методом Монжюа i Зака (ммоль/л). Pi-вень неорганiчних фосфатш у ротовш рщиш визначали за допомогою реакци фосфору з молiбденовоï кислотою (ммоль/л) [8].
Результати дослгдження. У вах дггей, пiсля проведения професiйноï гiгiени, спостершалося по-лшшення гiгiенiчного стану ротовоï порожнини перед фжсащею апарату: з 1,82±0,12 балш до 0,85±0,1 балiв (p<0,001).
Через 1 мкяць пiсля початку ортодонтичного ль кування стан гiгiени попршився. Так, шдекс пщви-
щився на 0,42 бала в поршнянш з вихвдними даними i на 1,39 бала в поршнянш з даними перед фжсащею апарату.
Через 3 мкящ шсля початку ортодонтичного ль кування у школярiв вщзначалося попршення гтешч-ного стану порожнини рота у поршнянш з вихвдними даними: шдекс Грша-Вермшьйона зрiс з 1,82±0,12 балш до 1,95±0,16 балш (p<0,01), хоча був трохи нижче, н1ж через 1 мiсяць шсля початку лжування (2,24±0,11 балш).
Через 6 мюяцш пиля початку лжування i пiсля зняття апарата спостершалося полтшення i стабшзацш показниюв гiгieни порожнини рота: 1,14±0,12 балш i 1,07±0,1 балш вщповщно (табл. 1).
У вах дггей шсля санаци i професшно1 гiгieни порожнини рота шдекс РМА зменшився на 3,3 % (табл. 1).
Проведене обстеження через 1 мкяць шсля фж-саци ортодонтичного апарату показало збшьшення шдексу РМА на 9,3 %, через 3 мкящ - ще на 10,9 %. Через 6 мкяцш лжування шдекс РМА зменшився на 3,8 % у поршнянш з попередн1м показником. Шсля зняття апарату у дггей значення РМА склало 8,6 %, що свадчить про зменшення на 3,3 % у поршнянш з вихщним показником (з 11,9 % до 8,6 %).
Змши показникш проби Шилера-Писарева, на вах етапах дослвдження, були незначними: з 1,11±0,14 балш до лжування до 1,17±0,12 балiв псля лжування (табл. 1).
Симптом кровоточивосл визначався у вах дггей до початку лжування. i коливався ввд 0,15±0,2 балш до 0,18±0,01 балш на вах етапах дослвджень. На момент зняття апарату склав 0,12±0,05 балш Найвищий пока-зник визначено через 3 мкящ шсля фiксацiï апарату -0,18±0,01 балш
Стан твердих тканин зубш дiтей оцшювали на початку дослвдження i псля зняття ортодонтичного апарата (табл. 2). За час ортодонтичного лжуванняшдекс КПВз i КПВп збшьшився незначно.
Таблиця 1
Термш 1ндекси Показники
1 2 3
Вихщний стан Грiн-Вермiльйон, % 1,82±0,12
РМА, % 11,9±0,12
Кровоточивкть, бали 0,15±0,2
Ш-П, бали 1,11±0,14
Перед фiксацiею ортодонтичного апарату Грш-Вермшьйон, % 0,85±0,1, P<0,001
РМА, % 8,6±0,09
Кровоточивiсть, бали 0,14±0,21, Р<0,01
Ш-П, бали 1,27±0,1, Р<0,01
Через 1 мкяць лiкування Грш-Вермшьйон, % 2,24±0,11, P<0,001
РМА, % 17,9±0,11
Кровоточивкть, бали 0,17±0,11, Р<0,01
Ш-П, бали 1,35±0,13, P<0,01
Стан плени порожнини рота та тканин пародонту у дггей 12-14 рокгв у процеа ортодонтичного лшування
Вiсник стоматологИ", № 1, 2016 43
Продовження таблиц 1
Через 3 мiсяца лжування Грш-Вермшьйон, % 1,95±0,16, Р<0,01
РМА, % 19,5±0,08
Кровоточивкть, бали 0,18±0,01,Р<0,01
Ш-П, бали 1,15±0,1,Р<0,01
Через 6 мiсяцiв лшування Грiн-Вермiльйон, % 1,14±0,12,Р > 0,1
РМА, % 15,7±0,08
Кровоточивкть, бали 0,16±0,1, Р<0,01
Ш-П, бали 1,25±0,13, Р<0,01
Псля зняття ортодонтичного апарату Грш-Вермшьйон, % 1,07±0,1, Р > 0,1
РМА, % 8,6±0,11
Кровоточивкть, бали 0,12±0,05, Р<0,01
Ш-П, бали 1,17±0,12, Р<0,01
Примiтка : Р - достжршсть вщмшностей до вихщного показника.
Таблиця 2
Стан твердих тканин зубiв у процеС ортодонтичного л1кування дiтей 12-14 ромв (КПУз i КПУп)
Термши дослiдження 1ндекси Показники
Вихвдний стан КПВз 2,91±0,22
КПВп 3,32±0,26
Шсля зняття ортодонтичного апарату КПВз 3,03±0,24, Р> 0,05
КПВп 3,40±0,27, Р> 0,05
Примiтка : Р - достчжршсть вiдмiнностей до вихщного показателю.
Проведенi бiохiмiчнi дослвдження свiдчать про посилення запальних процесш у порожнинi рота у дь тей пiсля фгксаци ортодонтичного апарату, що можна пояснити i активним перемщенням зубш, i стресовою реакщею органiзму на ортодонтичне лiкування.
Псля фшсаци апарату активнiсть еластази у ротовш рiдинi пацieнтiв через 1 i 3 мкяцш зростала (41,8 нкат/л i 50,4 нкат/л ) i навiть через 5 мюяцш збе-ршаеться на досить високому рiвнi (32,5±0,003 нкат/л). Пiсля зняття апарату показники активностi еластази в ротовш рiдинi дiтей залишалися на 10 % вище вихщних значень (табл. 3).
Фiксацiя ортодонтично! апаратури призвела до збшьшення в ротовш рвдиш концентраци iонiзованого
кальцш i неоргашчних фосфатш. Так, максимальне зростання показникш спостершалось через 3 мiсяця шсля початку лшування. Це пщвищення в ротовш рь динi дiтей концентраци кальцш (з 1,22±0,15 ммоль л до 2,15±0,12 ммоль/л) i фосфору (з 0,30±0,10 ммоль/л до 0,95±0,12 ммоль/л) свщчить про короткочасне посилення процесш резорбци шстково! тканини, необхщний для перемщення зубш, i подальшо! нормалiзацil пере-будовних процесш. Псля зняття апарату встановлено зниження ршня iонiзованого кальцш i фосфору до ви-хщного ршня, що свщчить про нормалiзацiю обмшних процесш в ротовш порожниш дiтей пиля завершення активного перiоду ортодонтичного лшування (табл. 3).
Таблиця 3
Активнiсть еластази, вмшт кальщю i неорганiчних фосфатш у ротовш рщиш дiтей у процеС ортодонтичного лiкування
Термши дослiдження Актившсть еластази, нкат/л Вмют кальщю, ммоль/л Вмют неорганiчних фосфатiв, ммоль/л
Вихвдний стан 22,5±0,001 1,23±0,08 0,37±0,04
Перед фiксацieю ортодонтичного апарату 20,5±0,001 p < 0,05 1,22±0,15 p < 0,01 0,30±0,10 p < 0,001
Через 1 мкяць лжування 41,8±0,003 p < 0,001 2,15±0,12 p < 0,01 0,95±0,12 p < 0,01
Через 3 мiсяця лiкування 50,4±0,008 p < 0,002 2,48±0,008 p < 0,01 0,98±0,07 p < 0,01
Через 6 мкящв лшування 32,5±0,003 p < 0,02 2,05±0,003 р > 0,1 0,45±0,07 p > 0,1
Пiсля зняття ортодонтичного апарату 24,5±0,006 p < 0,05 1,32±0,16 p > 0,1 0,42±0,06 p > 0,05
Примiтка : р - достовiрнiсть вiдмiнностей до вихщного показателю.
44
Ысник стоматологи", № 1, 2016
Висновки. 1. Фшсацш ортодонтично1 апаратури на початковому еташ ортодонтичного лшування супрово-джусться попршенням гтени ротовой порожнини та запальними процесами у тканинах пародонту.
2. Бюх1шчш показники запалення у ротово! по-рожниш збертаються високими протягом усього пе-рюду л1кування.
3. Змши концентраци юшзованого кальцш 1 неоргашчних фосфапв в ротовш рвдиш дгтей свщчать про штенсившсть процес1в ремоделювання шстково! тканини щелеп.
Список лтератури
1. М1рчук Б. Н. Комплексне лшування зубо-щелепних аномалш у д^ей з корекщею процеав адаптаци та моделювання у юстковш тканини щелеп: автореф. дис. на здобуття ступеня докт. мед.наук: спеч. 14.01.22 «стоматолопя» / Богдан Миколайович Мь рчук; ДУ «1САМНУ». - Одеса, 2009. - 36 с.
2. Куцевляк В. И. Ортодонтия: учебное пособие 9для студентов стоматологического факультета. Врачей-интерновО. / В. И. Куцевляк, В. В. Самсонов - Харьков: Крокус, 2006. - 328 с.
3. Деньга О. В. Адаптогенная профилактика и лечение основных стоматологических заболеваний у детей: дисс... доктора. мед. наук:14.01.22 / Деньга Оксана Васильевна. - Киев, 2001. - 434 с.
4. Иванов В. С. Заболевания пародонта / В. С. Иванов. -М.: Медицина, 1989. - 272 с.
5. Федоров Ю. А. Основы гигиены полости рта / Ю. А. Федоров, В.Н. Корень. - Л. : Медицина. -1973. - 215 с.
6. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия / В. Дж. Маршалл. - М. - СПб: «Издательство БИНОМ». - «Невский Диалект», 1999. - 368 с.
7. Стальная И. Д. Современные методы в биохимии / И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили, - М.: Медицина. - 1977. - С. 66-68.
8. Грудянов А. И. Биохимические исследования различных физиологических сред и тканей при воспалительных заболеваниях пародонта / А. И. Грудянов // Пародонтология. - 1997. - № 4(6) . -С. 3-13.
REFERENCES
1. Mirchuk B. N. Kompleksne likuvannja zubo-shhelepnyh anomalij u ditej z korekcijeju procesiv adaptacii' ta modeljuvannja u kistkovij tkanyny shhelep: [The complex treatment of maxillo-dental anomalies in children with the correction of the processes of adaptation and modelling in osseous tissue of jaws]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. DU «ISAMNU», Odesa; 2009:36.
2. Kutsevlyak V. I., Samsonov V. V. Ortodontiya: Uchebnoe posobie dlya studentov stomatologicheskogo fakul'teta. Vrachey-internov [Orthodontia: Manual for students of the stomatological faculty of internship doctors]. Kharkov: Krokus; 2006:328.
3. Den'ga O. V. Adaptogennaya profilaktika i lechenie osnovnykh stomatologicheskikh zabolevaniy u detey [The adaptogenic prevention and treatment of the main stomatological diseases in children] Dissertation of doctor of medical sciences. Kiev;2001: 434.
4. Ivanov V. S. Zabolevaniyaparodonta [Periodontal diseases]. Moskva. Meditsina; 1989:272.
5. Fedorov Yu.A., Koren' V.N. Osnovy gigieny polosti rta [The principles of oral hygiene]. L.:Meditsina;1973:215.
6. Marshall V. Dzh. Klinicheskaya biokhimiya [Clinical biochemistry]. SPb: «Izdatel'stvo BINOM» . - «Nevskiy Dialekt»; 1999:368.
7. Stal'naya I. D., Garishvili T. G. Sovremennye metody v biokhimii [The current methods in biochemistry]. Moskva. Meditsina; 1977:66-68.
8. Grudyanov A. I. The biochemical studies of different physiological environments and tissues at inflammatory diseases of periodontium. Parodontologiya. 1997;4(6):3-13.
Надшшла 24.02.16
